Державна податкова служба донарахувала 645 мільйонів гривень податків одному із найбільших рітейлерів країни — мережі магазинів електроніки «Фокстрот».

Про це заявив голова Офісу великих платників податків Євген Бамбізов, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За його словами, рітейлер занижував базу оподаткування, включаючи у вартість товарів додаткові послуги, які не обкладаються ПДВ, наприклад страхування.

«Працювали так по всій мережі. Тепер Офіс великих платників податків планує перевірку інших великих рітейлерів», — підкреслив Бамбізов.

Водночас у «Фокстроті» заявили, що поки не отримували офіційних повідомлень про донарахування податків.

Торгова мережа «Фокстрот» на початок 2019 року нараховувала 162 магазини загальною торговою площею 153 тисячі квадратних метрів у 90 обласних і районних центрах України. Відвідуваність магазинів в 2018 році склала 27,8 млн осіб.

Група компаній «Фокстрот» розвиває бренди Фокстрот, Техношара, Секунда (магазин годинників), а також DEPO't Center і Fantasy Town (управління нерухомістю в ГК ФОКСТРОТ). Власники ДК Фокстрот — Валерій Маковецький і Геннадій Виходцев.

Агрохолдинг «Авангард», найбільший виробник яєць в Україні, в січні-червні 2019 року отримав чистий збиток у розмірі 110,89 млн доларів, що в 3,1 рази перевищує показник за аналогічний період 2018 року.

Про це йдеться в звіті компанії, оприлюдненому на сайті Лондонської біржі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно зі звітом, консолідована виручка зросла на 24,6% — до 84,78 млн доларів, валовий збиток — в 14 разів, до 65,1 млн доларів.

Експортна виручка за звітний період збільшилася в 1,6 рази — до 44,8 млн доларів, а її частка становила 53% від консолідованої виручки компанії.

Виробництво яєць в першому півріччі становило 1,78 млрд штук, що на 44% більше, ніж за аналогічний період 2018 року, їх продажі зросли в 1,9 рази — до 1,59 млрд штук, експорт — у 2,6 рази, до 785 млн штук.

Станом на 30 червня загальне поголів'я птиці становило 16,0 млн, що на 15% більше в порівнянні з аналогічною датою минулого року. Кількість курей-несучок становила 11,2 млн (на 35% більше).

Агрохолдингу належить 19 птахофабрик, 10 ферм з вирощування курей-несучок, 3 інкубатора, шість комбікормових заводів, три елеватори, завод з виробництва яєчних продуктів «Імперово Фудз».

Компанія експортує свою продукцію на ринки Близького Сходу, Африки, Азії, СНД та ЄС. Акції «Авангарду» у формі глобальних депозитарних розписок торгуються на Лондонській фондовій біржі з травня 2010 року.

Власником агрохолдингу є бізнесмен Олег Бахматюк.

Национальная полиция закрыла забранные у Национального антикоррупционного бюро уголовные производства, в которых фигурировали VAB банк и аграрный холдинг Avangard, конечными бенефициарами которых являются олигарх Олег Бахматюк.

Об этом сообщает 40ka.info со ссылкой на Центр противодействия коррупции.

Первое уголовное производство касалось возможного завладения должностными лицами VAB банка 1,2 млрд грн рефинансирования, которые выдал Национальный банк Украины на финансовое оздоровление банка, чтобы он не обанкротился и не потерял средства вкладчиков. Однако генеральный прокурор Юрий Луценко забрал это дело у НАБУ и передал следователям полиции для дальнейшего расследования. Позже НАБУ возбудило новое уголовное производство, в котором уже исследовались возможные махинации с кредитом Нацбанка, но это дело передал в полицию уже руководитель Специализированной антикоррупционной прокуратуры Назар Холодницкий. В конце концов эти производства объединили в одно дело, которое закрыл следователь полиции.

Второе уголовное производство касалось возможного завладение 1,1 млрд грн государственного бюджета при участии предприятий холдинговой компании «Авангард». Однако в 2017 году заместитель Холодницкого Владимир Кривенко изменил подследственность по делу, передав его в полицию. Позже прокурор Генеральной прокуратуры это дело закрыл, а постановление о закрытии никто не оспаривал.

Ранее НАБУ и САП задержали помощницу судьи и адвоката. Как выяснилось, помощница судьи помогала своему знакомому адвокату в незаконном мониторинге судебных решений по делу аграрного холдинга «Авангард». Сейчас это дело находится на рассмотрении суда по существу.

Напомним, Бахматюк через суд пытался ускорить НАБУ в передаче дела его банка в полицию.

Недавно руководитель САП Назар Холодницкий заявил журналистам, что готов обсудить каждое дело из «Реестра слитых дел». Вместе с закрытыми делами Бахматюка их там уже 22. Центр противодействия коррупции третий раз приглашает Холодницкого к публичному обсуждению по каждому делу.

Державне бюро розслідувань оголосило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 млрд грн фінустанови. На причетність до злочину перевіряють також народного депутата Костянтина Жеваго, повідомляє НБРУ.

«Маємо черговий успішний кейс. Одразу скажу – провадження резонансне. Сьогодні оголосили про підозру двом топ-менеджерам банку „Фінанси та кредит“. Вони, за попередньою версією слідства, перебуваючи у змові із іншими посадовими особами банку, розтратили 2,5 мільярда гривень банку. Також на причетність до злочинної схеми перевіряємо народного депутата України», — написала заступник голови Державного бюро розслідувань Ольга Варченко у Facebook.

За словами Варченко, під час досудового розслідування встановлено, що офшорна компанія у період 2007—2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом між фінустановами (банком «Фінанси та кредит» та іноземними банками) було укладено договори застави на суму понад 113 мільйонів доларів, яким український банк поручався за офшорну компанію власними коштами, що були розміщені на кореспондентських рахунках в іноземних банках-кредиторах.

Далі, у 2015 році, за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягують з рахунків банку «Фінанси та кредит» саме ті 113 мільйонів доларів. Заставу іноземні банки списали одразу після того, як банк «Фінанси та кредит» було оголошено неплатоспроможним.

Розміщення коштів банку «Фінанси та Кредит» на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах впливало на ліквідність банку, що зрештою позначилося на його платоспроможності.

Як повідомляє Варченко, матеріали, зібранні слідством, дають підставу вважати що екс-заступник голови правління банку, начальник одного із управлінь фінустанови та інші топ-менеджери причетні до організації злочинної схеми з розтрати грошей банку.

Екс-заступнику голови правління інкримінують фіктивне підприємництво та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, начальнику управління – тільки розтрату.

Що було раніше: про підозру також було повідомлено п’ятьом топ-посадовцям банку, двоє з яких зараз оголошено у міжнародний розшук.

Крім цього, одному із екс-заступників голови правління «Фінанси та кредит» у липні цього року обрали запобіжний захід – тримання під вартою на 2 місяці з можливістю вийти під заставу в розмірі 232 мільйони гривень.

Раніше банком «Фінанси та кредит» володів відомий олігарх і нардеп Костянтин Жеваго.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у матеріалі ЕП Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда.

У лютому 2019 року генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це свідчить відповідь НАБУ на запит авторів.

У корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

У бюро вважають, що Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Печерський районний суд Києва задовольнив позов колишнього радника Віктора Януковича Андрія Портнова про захист честі та гідності й вирішив стягнути з державного бюджету майже 7 мільйонів гривень на його користь, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це заявила адвокатка та сестра Андрія Портнова Олена Ісаєвська, пише Слідсто.інфо.

Судове засідання відбулося 2 серпня 2019 року, головував суддя Сергій Вовк.

Портнов вимагає відшкодування, майже 7 мільйонів гривень, від Міністерства юстиції та Держказначейства за нібито завдану шкоду його репутації.

«Як ідеться в позовній заяві, тодішні заступники генпрокурора та посол України в Канаді в листуванні з канадським урядом називали його „підозрюваним“, через що він нібито потрапив до санкційного списку цієї країни. Хоча, за словами Портнова, на той час він не був підозрюваним у жодному провадженні», — переказують журналісти.

Водночас Ісаєвська сказала, що Портнов справді був у статусі підозрюваного, але недовго.

Представники Міністерства юстиції, Державної казначейської служби, Генпрокуратури та МЗС назвали позовні вимоги безпідставними й просили відмовити в позові.

У своєму Telegram-каналі Портнов наголосив, що не збирається стягувати кошти з українського бюджету, а планує дочекатися, коли Держказначейство стягне гроші із заступниці генерального прокурора Анжели Стрижевської, чиновників МЗС і посла України в Канаді Андрія Шевченка.

Генпрокуратура та Мін’юст у червні двічі заявляли про відвід судді Сергія Вовка, який ухвалив рішення на користь Портнова, мотивуючи це можливою упередженістю та наявністю проти судді кримінального провадження, проте обидві заяви були відхилені.

Андрій Портнов був радником Віктора Януковича у 2011—2014 роках, заступником глави АП Януковича, членом Ради Нацбанку України. У 2005—2010 роках був головним юристом команди Юлії Тимошенко.

Портнов виграв суд до ГПУ про захист честі, гідності та ділової репутації: суд визнав дії Генпрокуратури щодо Портнова «протиправними, весь обсяг інформації про нібито його причетність до трагічних подій на Майдані в лютому 2014 року недостовірним і невідповідним дійсності, зобов'язавши відновити його порушені права».

У 2014 році Портнова було внесено до санкційного списку ЄС, однак екс-посадовець отримав шенгенську візу у Швейцарії.

У 2015 році ГПУ оголосила підозру Портнову у тому, що він «незаконно заволодів» своєю викладацькою зарплатою, його було оголошено в розшук.

У жовтні 2015 року стало відомо, що Суд Європейського союзу, розташований у Люксембурзі, зняв санкції з Портнова, а Печерський райсуд Києва зобов'язав слідство припинити розшук Портнова.

Прокуратура Криму перевіряла інформацію про нібито причетність Портнова до постанови Верховної Ради Криму під час початку окупації півострова.

У березні 2018 року стало відомо, що покуратура відкрила справу за фактом можливого злочину Портнова. Провадження порушили статтею «державна зрада».

У свою чергу екс-перший заступник глави АП заявив, що буде судитися з СБУ, яка заявила про його державну зраду.

Вже в березні 2019 року суд визнав недостовірною інформацію про те, що прокуратура порушила, а СБУ буде розслідувати справу щодо Портнова за статтею державна зрада.

19 травня 2019 року екс-заступник глави адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов повідомив про повернення в Україну.
Після цього він почав подавати до Державного бюро розслідувань заяви зі звинуваченнями п’ятого президента України Петра Порошенка у скоєнні злочинів.

Сергій Вовк відомий як суддя, який у 2012 році засудив Юрія Луценка до чотирьох років за ґратами через нібито незаконне святкування Дня міліції в палаці «Україна». Згодом це рішення Європарламент назвав таким, що не відповідає міжнародним стандартам справедливого, прозорого та незалежного судового процесу.

Також суддя Вовк головував у колегії суддів, яка засудила до п’яти років колишнього виконувача обов’язки Міністра оборони Валерія Іващенка. Його визнали винним у зловживанні службовим становищем під час підписання у 2009 році санкції по реалізації Феодосійського судномеханічного заводу в Криму. Європейський парламент згодом визнав Іващенка засудженим з політичних мотивів.

Окрім того, в складі колегії у 2011 році Вовк розглядав справу про хабарництво в Державному центрі зайнятості. У директора Володимира Галицького при затриманні вилучили гроші й 30 кілограмів золота на 7 мільйонів гривень. Співробітники центру фігурували як співучасники, однак згодом їх визналивинними. Та колегія суддів вирішила повернути їм вилучене майно, зняти арешт з будинків, квартир, автомобілів і коштів на рахунках.

Суддю Вовка намагалися притягнути до кримінальної відповідальності й позбавляли суддівської недоторканності. Зокрема, за версією прокуратури Києва, у 2015 році суддя незаконно позбавив громадянина права власності на майно. Тоді Сергія Вовка тимчасово відсторонили, однак у 2016 році він повернувся на роботу.

Набирает обороты расследование относительно сотен миллионов долларов, выведенных из украинских банков через Австрию в оффшоры. В деле уже 30 подозреваемых. Об этом Национальное бюро расследований Украины узнало из сообщения Антикоррупционной прокуратуры Австрии.

Антикоррупционная прокуратура Австрии расследует уголовное дело по подозрению в отмывании денег через Meinl Bank с 2016 года. Речь идет о частном австрийский банке среднего размера, который специализируется, в основном, на управлении активами и фондовом менеджменте.

За несколько лет следствия дело приняло немалые масштабы. “Следствие ведется против 30 физических лиц и одного объединения”, – сообщили Deutsche Welle в прокуратуре. Имена подозреваемых в ведомстве не называют, однако известно, что среди них есть граждане Украины.

В уголовном производстве говорится об исчезновении денег с корреспондентских счетов украинских банков в Австрии. По данным Фонда гарантирования вкладов, с корреспондентских счетов в Meinl Bank было незаконно выведено 385 млн долларов и 75 млн евро. Эти деньги были направлены по указанию владельцев или топ-менеджмента банков-банкротов в оффшоры в 2014—2015 годах – как правило, в последний момент перед введением в проблемные банки временной администрации. Таким образом были украдены деньги украинских вкладчиков, большинство которых после банкротства банков остались ни с чем.

По информации украинского Фонда гарантирования вкладов, в частности, через Meinl Bank вывели 38 млн долларов с “Южкомбанка”, 40 млн из “Терра Банка”, 39,5 млн долларов с “ВиЭйБи Банка” (связан с Олегом Бахматюком – прим.НБРУ), 62 миллиона евро из “Городского коммерческого банка” и 44 миллиона долларов из банка “Киевская Русь”.

Схема вывода денег проста: банк в Австрии по указанию владельца украинского банка выдает кредиты подконтрольным украинским оффшорнымх компаниям. Порукой этих кредитов становятся средства на корреспондентских счетах украинского банка в иностранном банке, что дает кредит – например, Meinl Bank. В конце концов, кредит не возвращается и “гарантийные” средства с корсчета перечисляются другой оффшорной компании в счет погашения займа. Такого рода операции на банковском жаргоне называются “операции back-to-back”. Они сами по себе не являются незаконными, однако часто их используют для отмывания средств.

Как сообщили DW в Фонде гарантирования вкладов, в течение 2014—2015 годов с помощью такой «схемы» из украинских банков было выведено всего 846 млн долларов и 75 млн евро. Списание денег таким образом накануне введения временной администрации использовали владельцы 14 украинских банков. Кроме Австрии, расследование по подозрению в отмывании денег украинскими банками осуществляются и в Лихтенштейне, подтвердил DW генеральный прокурор этой страны.

Деньги выводились, по данным Фонда гарантирования вкладов, через Bank Frick and Co. В частности, 25 млн из банка “Национальный кредит”, 59 млн долларов из банка “Финансы и Кредит” и 115 млн с “Дельта Банка” Николая Лагуна. Банк Лагуна провел в общей сложности более масштабные сделки с использованием корреспондентских счетов по схеме back-to-back. Кром, денег, выведенных из Лихтенштейна, из “Дельта Банка” был выведен 99 млн через австрийский Meinl Bank и почти 184 миллиона долларов через East-West United S.A в Люксембурге.

Обраний народним депутатом, самовисуванець Сергій Коровченко фігурував у «плівках Глазьєва» – телефонних розмовах стосовно захоплення Криму Росією, що їх записали українські спецслужби у лютому 2014 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На «плівках» радник президента РФ Сергій Глазьєв розповідає депутату Держдуми Костянтину Затуліну, що Коровченка як міністра юстиції Криму і людину Віктора Медведчука слід зберегти на посаді.

«Я там з Медведчуком зараз зв'язався, вони дадуть свої пропозиції. У них там вже зараз міністр юстиції Криму (Коровченко – ред.), чинний на сьогоднішній день. Це їхній хлопець, вони його добре характеризують. Він сказав, що підтягне команду юридичну. Нам треба цього Коровченка зберегти, щоб він міністром юстиції Криму і залишився», – каже Глазьєв.

За фактом розмови з «плівок Глазьєва» велося розслідування, і, хоч на посаді Коровченко не лишився, офіційних обвинувачень йому не висунули.

За даними журналістів, на виборах у Раду його підтримувала «Батьківщина». На зустрічах з виборцями Коровченка неодноразово супроводжував чинний нардеп Валерій Дубіль, а в київському осередку партії головує зять фігуранта «плівок» Віталій Нестор.

На 210 окрузі у Прилуках на Чернігівщині самовисуванець Коровченко випередив свого конкурента всього на 0.19% або 153 голоси. За даними на сайті ЦВК, він є головою ГО "Громадський рух Сергія Коровченка «ОНОВЛЕННЯ», безпартійний.

У червні 2014 року Глазьєв пропонував нанести удар по українській армії, щоб не дати їй зміцніти.

У серпні 2016 року про підозру в організації гібридної війни з Україною повідомили 18 російським військовим високопосадовцям. Ключовою особою називали Глазьєва. Того ж місяця Військова прокуратура України опублікувала розмови Глазьєва з Фроловим, у яких Глазьєв давав вказівки сепаратистам із захоплення Одеської облради. Записи оприлюднили під час судового процесу над Віктором Януковичем.

Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи розмов нібито суддів Окружного адміністративного суду Києва, які фігурують у справі про втручання суду в роботу інших органів влади, про це повідомляє 40ka.info.

За твердженнями НАБУ, записані розмови відбувались між суддями ОАСК та іншими особами, ймовірно причетними до злочину.

На записах, за даними слідства, фігурують, зокрема, голова суду Павло Вовк, судді Євген Аблов, Богдан Санін, Ігор Погрібніченко, Олексій Огурцов, Павло Григорович, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Остапець та Микола Сірош, адвокат Олександр Кротюк, нардеп Сергій Ківалов та його помічниця Антоніна Славицька.

Вони обговорюють подання позовів до Окружного адмінсуду задля зупинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, пошук осіб, від імені яких будуть подаватись позови.

Також у розмовах йдеться про зміну складу ВККС і введення до складу комісії лояльних осіб.

Розмови також стосуються кваліфікаційного оцінювання, на яке кілька разів не з'являлись судді ОАСК, та можливість уникнути оцінювання нібито через хворобу.

Крім того, за даними слідства, до можливої незаконної діяльності суддів причетне Державне бюро розслідувань. У розмовах йдеться про можливість використання ДБР для тиску на суддів.

«Українська правда» звернулась до Окружного адміністративного суду Києва за підтвердженням автентичності розмов, однак відповідь на момент публікації не надійшла.

26 липня 2019 року стало відомо, що НАБУ та ГПУ обшукують Окружний адміністративний суд Києва

Пізніше правоохоронці розповіли, що розслідують справу про втручання керівництва Окружного адмінсуду в ухвалення рішень, вплив на роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та організацію прийняття завідомо неправосудних рішень.

За версією слідства, голова Окружного адмінсуду Павло Вовк хотів уникнути кваліфікаційного оцінювання і для цього «почав створювати штучні перешкоди у діяльності окремих членів ВККС».

Правоохоронці підготували підозри керівництву та 4 суддям ОАСК.

Кандидат в народні депутати від партії «Слуга народу», який переміг по мажоритарному округу №207 в Чернігівській області Максим Зуєв, був зареєстрований у ЦВК незаконно.

Опоненти по округу доводять, що він порушив умову про необхідність безперервного 5-річного проживання в Україні, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти отримали дані прикордонної служби, по яких видно, що в 2016 році Зуєв протягом 237 днів був відсутній на території України. Це є порушенням пункту 1 статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів». 2016-й не може бути зарахований в необхідний 5-річний стаж перебування на території України, і ЦВК не мала права допускати його на вибори.

Анатолій Евлахов, який також балотувався по 207 округу, вже звернувся до Центральної виборчої комісії з вимогою скасувати реєстрацію Зуєва кандидатом в народні депутати.

На 207 окрузі Зуєв переміг самовисуванця Ігоря Рибакова. Розрив між головними кандидатами на крісло у Верховній Раді склав трохи більше 1,5%.

Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», як тільки подібна інформація надходить до ЦВК, комісія зобов'язана скасувати реєстрацію кандидата. Саме так було з Анатолієм Шарієм і Андрієм Клюєвим. Зняти кандидата з реєстрації можна до офіційного оголошення результатів виборів.

Видання Znaj.ua раніше опублікувало документи, що підтверджують незаконність реєстрації Зуєва.

Эффективность государственной поддержки украинской аграрной отрасли нулевая и не способствует повышению эффективности отечественных сельхозпроизводителей. Об этом заявил в интервью УНИАН заместитель генерального директора одного из крупнейших агрохолдингов Европы — группы компаний “Укрлендфарминг” — Василий Лобода, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

“Я, как человек, проработавший почти 10 лет в государственных учреждениях и теперь работающий в бизнесе, вообще не могу оценить существующую государственную поддержку как качественную и такую, что влияет на эффективность и результативность. Это слезы. Эффективность существующих программ государственной поддержки АПК, по моему мнению, нулевая”, — сказал он.

Напомним, только в 2017 году “Укрлендфарминг” получил 517 млн ​​гривен дотаций из бюджета.

“Укрлендфарминг” является агропромышленным холдингом, который занимается выращиванием зерновых и масличных культур, семян, производством яиц и яичных продуктов (Avangardco IPL), животноводством и производством мяса.

В состав компании входят 17 элеваторов, 11 агропроизводственных кластеров, 19 птицефабрик, 3 инкубатора, 10 фабрик по выращиванию молодняка, 6 комбикормовых заводов, 3 склада длительного хранения яиц, завод по переработке яиц “Имперово Фудз”, современные птицекомплексы “Авис” и “Чернобаевское”, общей мощностью 3,5 млрд яиц в год и поголовьем в 10, 5 млн курей-несушек. Владельцем холдинга является бизнесмен Олег Бахматюк.