Родина першого замголови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка перебуває у тісних стосунках із родиною співвласника «ПриватБанку» до його націоналізації  Геннадія Боголюбова.

Про це йдеться в розслідуванні «Наших грошей», повідомляє40ka.info.

Журналісти заявили, що  встановити зв'язок з Боголюбовим їм вдалося за допомогою соцмереж дітей Семочка та його дружини Тетяни Лисенко.

Зокрема, в Instagram та ВКонтакті дочки Лисенко від першого шлюбу, Анастасії Котон, є фото з родиною зроблене у дворі будинку Боголюбових.

«Це родинний будинок екс-власника „ПриватБанку“ на 900 кв. м, розташований в Козині (Конча-Заспа) на вул. Вересневій», — йдеться в розслідуванні.

Також журналісти віднайшли фото Лисенко і її доньки Анастасії – із собакою (вочевидь також Боголюбових), всередині цього будинку.

Крім того, за даними ЗМІ, фото зсередини будинку Боголюбових постив син Семочка Ілля.

За даними журналістів, дружин Семочка і Боголюбова поєднує земля в Криму.

Зокрема, влітку 2013 року дружина Боголюбова викупила під будівництво будинку земельну ділянку, яка належала дружині Семочка.

Журналісти з’ясували, що у травні 2018 року, коли Семочко ще керував управлінням СБУ в Києві і області  – там зареєстрували кримінальне провадження  по посадових особах «ПриватБанку» в період до його націоналізації, коли власниками банку були Коломойський та Боголюбов.

Зазначається, що провадження відкрите за статтями 191 (привласнення шляхом зловживання службовим становищем – в особливо великих розмірах організованою групою), а також 205 (фіктивне підприємництво).

За даними слідства у 2011—2015 роках службові особи банку вивели на користь неназваних третіх осіб кошти з банку у розмірі 11,53 млн грн.

"В рамках цього провадження київська СБУ під керівництвом Семочка витребовувала документацію по рахунках, в т.ч. кореспондентських рахунках в іноземних банках, а також оригінал звіту (форензіка) «Kroll Associates U.K. Limited» за результатами розслідування фінансових операцій «Приватбанку», — йдеться в розслідуванні.

У звіті йшлося про схему вимивання коштів з «ПриватБанку» до його націоналізації.

Зазначають, що цей звіт міг допомогти Національному Антикорупційному бюро розслідувати епізоди виведення з банку сотень мільйонів доларів.

2 жовтня 2018 року програма «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомила, що родина першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки та екс-керівника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочко має громадянство Росії і дороге майно.

Декларація Семочка засекречена, але журналісти зібрали доступні дані: поїздки на авто Land Cruiser і проживання у котеджному містечку в Конча-Заспі під Києвом.

Будинок на 333 кв м належить Тетяні Лисенко, яку журналісти вважають дружиною Семочка. Його падчерка Анастасія Котон також має дороге майно.

8 родичів Семочка, включно з дружиною й чоловіком падчерки, мають паспорти РФ.

Збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у офіційному прес-релізі НБУ.

Такого висновку дійшли детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку.

Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство.

Як повідомляє прес-служба, кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

На думку аудиторів, численні ознаки свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів та інших стейкхолдерів.

Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк».

Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов'язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників «Приватбанку».

Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов'язаних осіб.

Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов'язаних осіб (циклічне перекредитування).

Банк залучав кошти українських та закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування.

«Приватбанк» неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану, що могло бути досягнуто через систематичну фальсифікацію фінансової звітності колишнім менеджментом банку.

До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов'язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов'язаним з колишніми акціонерами.

Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 млрд доларів.

Повідомляється, що розслідування Kroll відповідає зобов'язанням України перед МВФ, передбачених у Меморандумі, «проведення економічного розслідування операцій ПАТ „Приватбанк“ для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика у період до його націоналізації».

Компанія Kroll заснована у 1972 році, штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.

Раніше Солом'янський районний суд міста Києва за позовом Ігоря Коломойського заборонив компаніям, які вели розслідування виведення коштів з Приватбанку перед націоналізацією, здійснювати будь-яку діяльність, що стосується розслідування можливих шахрайських схем Приватбанку.

Проте 3 січня Солом'янський райсуд Києва розблокував проведення розслідування, у відповідь на що Коломойський подав апеляцію.

4 січня було прийнято рішення про заборону юристам Приватбанку судитися з Ігорем Коломойским в українських та закордонних судах.

15 січня стало відомо, що цю забезпечувальну міру скасували.

Як повідомлялося, 19 грудня 2017 року Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або ними контролюються.

Раніше Приватбанк звернувся до лондонського суду з метою повернути виведені кошти і погасити невиконані зобов'язання банку щодо рефінансування.

Банк звернувся до Високого суду з проханням на період розгляду справи, до винесення рішення, накласти арешт на майно, яке належить колишнім власникам банку, в розмірі 3 млрд доларів.

Відповідний перелік активів було надано суддям в рамках слухань про прийняття рішень щодо забезпечувальних заходів.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року Приватбанк перейшов у державну власність.

Наразі проходять близько чотирьох сотень українських судів, що стосуються націоналізації банку.

Власники євробондів Приватбанку зажадали дострокового погашення паперів на 335 млн доларів, брати Суркіси довели в суді, що ні вони, ні їхні численні родичі не є пов'язаними з Приватбанком особами.

Крім того Геннадій Боголюбов вимагав в уряду України компенсувати йому втрату частки в «Приваті», а Ігор Коломойський у суді оскаржив визнання банку неплатоспроможним і саму націоналізацію.

Відомі українські бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов отримали громадянство Кіпру в обмін на інвестиції в цю країну.

Про це розповіло видання The Guardian, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так, за інформацією речника Коломойського, той отримав паспорт Кіпру, «враховуючи його значні інвестиції в цю країну».

Адвокат, що представляє інтереси Боголюбова, повідомив те саме про свого клієнта. За його словами, Боголюбов отримав громадянство Кіпру у 2010 році «в обмін на значні інвестиції в країну (через певні компанії), і це повністю відповідало вимогам законодавства на той час».

У своїй попередній статті The Guardian писав, що сотні звинувачуваних у корупції олігархів з України і Росії отримали паспорти ЄС за так званою схемою «золотих віз». Кіпр, зокрема, починаючи з 2013 року, заробив понад 4 мільярди євро, надаючи громадянство дуже багатим людям.