Стало известно кому из нардепов, декларирующих миллионы и недвижимость в Киеве, из бюджета компенсируют проживание в столице, об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Журналисты нашли депутатов миллионеров, на которых прямо или косвенно записаны квартиры-дома в столице и округе.

Так, народный депутат Александр Пресман («Видродження»), сообщив о квартире общей площадью 43,4 кв.м, все равно продолжает брать помощь деньгами на аренду гостиничного номера. А это почти 168 тыс. грн., судя по его декларации за 2015 год.

Еще один депутат из «Видродження» Евгений Геллер задекларировал в своей собственности дом в поселке Козин, что под Киевом. Формально он имеет право на компенсацию трат на аренду жилья: Козин находится от столицы на расстоянии чуть более, чем 30 км (такие условия ставит закон о статусе народного депутата). Хотя многие люди ездят оттуда на работу в Киев каждый день. Например, у президента Петра Порошенко дом именно в Козине.

Владельцем квартиры размером 101,50 кв.м. является народный депутат Аркадий Корнацкий ("Блок Петра Порошенко, БПП). Впрочем, компенсацию он просит у государства за съем номера в гостинице «Киев».

В декларациях других депутатов собственниками столичного жилья иногда фигурируют члены семьи. Например, член «Видродження» Антон Киссе задекларировал квартиру площадью 108 кв.м., записанную на жену. При этом ему также компенсировали из государственного бюджета стоимость гостиничного номера в 2015 году — те же 168 тыс.грн.

Получает компенсацию и народный депутат Михаил Добкин («Оппозиционный блок»), хотя на его супругу оформлена киевская квартира площадью 79 кв.м.

И жена народного депутата Владислава Севрюкова («Блок Петра Порошенко») записана в его декларации владелицей квартиры площадью 32 кв.м.в столице.

В собственности жены депутата Станислава Березкина («Видродження») находится квартира площадью 247,10 кв.м., а также два места на парковке.

Супруга народного депутата Артема Витко ("Радикальная партия) указана владелицей столичной квартиры размером 64,20 кв.м.

Депутат Андрей Левус («Народный фронт») отметил в декларации, что его супруга является полноценной владелицей двух квартир площадью 33.20 и 69.9 кв.м. в Киеве. Сам же народный избранник, согласно данным за сентябрь, получает компенсацию за арендованный в гостинице «Киев» номер.

Декларация Руслана Демчака (БПП) говорит, что он живет в принадлежащем его отцу доме размером 377,40 кв.м. в селе Крюковщина Киево-Святошинского района, который находится в двух километрах от Киевской окружной дороги.

В свою очередь народный депутат Иван Рыбак («Блок Петра Порошенко», БПП) отметил, что его жена декларирует квартирует площадью 80,6 кв.м. Правда, ее владельцем указан Петр Иванович Рыбак. Какое отношение он имеет к народному избраннику, не говорится.

А коллега по фракции Вадим Нестеренко указал в своей декларации квартиру площадью 143 кв.м. в собственности Тамары Ивановны Нестеренко, забыв написать, кем она ему приходится. В не менее интересной ситуации оказался и еще один депутат от БПП Виталий Курило. Он сообщил, что арендует квартиру площадью 104,30 кв.м. у своего брата Анатолия Курило. Последний, кстати, еще был помощником у Виталия Курило в бытность того депутатом 5-го и 6-го созывов.

А вот народный депутат Юрий Одарченко («Батькивщина») указал в своей декларации, что владеет 13,48% квартиры площадью 115 кв.м., что в долевой собственности. Другие собственники не упомянуты. Тем не менее, Одарченко, который официально стал депутатом в сентябре, сразу же обратился за компенсацией за аренду.

Народный депутат Федор Негой (БПП) задекларировал целый набор жилплощади как в Киеве, так и его окрестностях. Однако столичной квартирой площадью 124,7 кв.м. владеет, согласно декларации, супруга депутата. На ее же записан дом площадью 298,3 кв.м. в селе Крюковщина Киево-Святошинского района. Сам Негой указан владельцем дома площадью 279,7 кв.м. в селе Рославичи Васильковского района. Правда, расстояние до этого населенного пункта больше 30 км., что дает право на компенсацию, конечно.

Согласно декларации, член депутатской группы «Воля народа» Игорь Молоток владеет домом площадью 407,6 кв.м. в Романкове Обуховского района, который находится в пределах 30 км. Киева.  При этом в Киеве на его жену записана квартира 141,4 кв.м. Размер компенсации депутату, впрочем, составил почти 168 тыс.грн.

В свою очередь коллега по группе Сергей Лабазюк назвал себя владельцем жилищного комплекса в оздоровительном комплексе же семейного типа, расположенном в столице. При этом он все равно получает компенсацию.

Как показали данные, как минимум двое депутатов используют еще более интересную схему аренды жилья. В декларации представителя «Оппозиционного блока» Александра Долженкова, несмотря совместное с женой владение квартирой площадью 181,3 кв. м, указана арендованная им же квартира. Она принадлежит некоей Татьяне Бородиной, человек под такой фамилией является официальным помощником Долженкова.

А народный депутат Павел Кишкар арендует киевскую квартиру у Оксаны Михайловны Богатиковой. Женщина с таким именем, отчеством и фамилией указана помощником на общественной началах.

Руслан Демчак — народний депутат по 18 виборчому округу від Блоку Петра Порошенка і власник корпорації «Українська бізнес група» (UBG) став заступником голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Перш ніж вітати мільйонера, давайте простежимо його шлях від простого хлопця до вершин успіху.

Офіційна біографія не дає відповідей — звідки мільйон і хто допомагав йому на старті? Будучи студентом, Руслан Демчак побачив майбутнє за фондовим ринком, простіше сказати — в махінаціях з цінними паперами. У 97-му році він почав бізнес з освоєння фондового ринку та скупки ваучерів за півлітра. Сам мільйонер не любить згадувати подробиці роботи брокерської компанії «Еквівес», тому що вона таємничо зникла разом з грошима і ваучерами людей. Так був зібраний перший капітал.

Поки всі стояли на базарах, Руслан займався приватизацією. Так співпало, що люди несподівано отримали ваучери та не мали поняття що з ними робити. Як отримати заводи за папірець з печаткою знав Руслан Демчак, як і знав з ким ділитися, щоб його не прихлопнули ні влада ні міліція. З'явилися фондові ринки і каламутні схеми. Виманювати ваучери з кишень довірливого населення брокери навчилися швидко. Фондовий ринок не вимагав спеціальних знань. Під модним словом ховалися піраміди на кшалт Мавроді, незабаром всі вони лопнули, кинувши вкладників. Головною складністю було отримання доступу до торгів з приватизації ласих об'єктів. Чиновникам платилися хабарі, а іноді брали їх у частку. Розвести наївного простака може і циганка на вокзалі. Тим більше, що вкладники самі віддавали гроші і чеки брокеру. Приватизовані підприємства доводилися до банкрутства, закривалися і перепродувалися з прибутком для шахраїв. Майже вся сім'я Демчаків керувала фірмами, які потім розорили і розпродали. Заробляти на банкрутстві можна тільки злодійством. В СРСР була стаття за розкрадання державної власності. Але їх кришували.

До 2011 року Руслан Демчак об'єднав вже свої бізнес-проекти, створені на вкрадені у вкладників гроші в одну велику — UBG (Українську бізнес групу). Яка налічує безліч найрізноманітніших фірмочок. Найяскравіші з них на слуху не тільки у слідчих, а й у суспільстві. Страхова компанія «Добробут», медичні центри «Добробут», СТО «Добробут» — все пов'язано. За страховку люди платять гроші, а виплачуються вони своєму ж СТО. Клієнти вимушено користувалися послугами його СТО при ДТП. Теж саме і з медичними страховками. Але навіть з такою схемою страхова компанія «Добробут» на межі позбавлення ліцензії за невиконання страхових зобов'язань. А керований Демчаком ЕРДЕ банк не може повернути людям гроші, Демчак їх просто розтратив!

Цілих три диплома у Руслана, а менше красти не навчився. Крадіжка грошей поставлена на потік була і залишається його бізнесом. За немалі кошти навчав ще й інших як не платити податки. Про фірми, що відмивають кошти під дахом «ЕРДЕ банку» багато написано. Рано чи пізно фінансовий авантюризм вів до в'язниці. Ось і кинувся мільйонер терміново в політику, що б не сісти на лаву підсудних. Як же він верещав про політичне переслідування себе як кандидата в депутати в 2012 році, якого і так ледве в ЦВК зареєстрували, напевно за домовленістю, тому що по закордонах десь довго проживав. Посадили його чисто за кримінал. Більш того, звернулися в правоохоронні органи депутати Олег Новіков та Володимир Ар'єв. Опозиція, а не влада вимагала щоб він повернув державі земельних ділянок на суму близько 350 млн. грн. Але видно відкупився і через кілька місяців знову почав чудити. ЕРДЕ банк залучав вклади від населення під дуже високий відсоток і купував на них валюту, в розрахунку обрушити курс і потім продати з вигодою.

Звичних для Демчака крахів пірамід і мітингів ошуканих вкладників на цей раз не було. У країні почався бедлам, було вже не до нього. Зміна влади і плутанина під час війни вдалим чином допомогли йому знову осідлати гребінь хвилі. Восени 2013 року інтерес до його лікарень «Добробут» проявляли українські бізнесмени такі як, наприклад,  Віктор Пінчук. Вичавивши по максимуму зі страховок — він продав лікарню щоб легалізувати кошти для передвиборчої кампанії.

Ділові зв’язки з топ-бізнесменами — саме цим пояснюється як цей шахрай став кандидатом від Блоку Порошенко, і представляє президента. Все зробив капітал і злочинні оборудки. Неважливо, президент Янукович, чи президент Порошенко. Важливо, що Демчак знає чого хоче і знає за скільки це можна купити. У такого хижака апетити великі. Він не проти заковтувати цілі області. Пам'ятаєте, що кримінальну справу було пов'язано із земельними ділянками? Привласнювати землю він навчився так само як чужі гроші та приватизаційні ваучери.

Хоче депутат удільним князем Вінницьким стати і каламутить воду у регіоні. Хоч і засвистали його люди на площі, то тільки через незнання, що це пан приїхав подивитися як холопи його гроші відробляють. Вимощуючи кістьми людей йому дорогу до трону. Вже дуже явно помітна його роль в організації майданів у Вінниці. Він бере на поруки зачинщиків бійок — схоже це його люди. І ті, хто більше всіх кричить в обласній раді прибрати чинного голову обласної державної адміністрації — теж його люди! А тих, чиє невдоволення владою просто використали, завтра Демчак також під паркан викине. Крісло губернатора в області може допомогти йому забрати земельні паї у населення. Купить він їх дешево або забере іншим способом? Невідомо. Але обезземеливши селян такий шакал точно заробить зайвий мільярд чи два, залишивши людей без землі, як свого часу — без заводів. Способів обібрати простих людей у шахрая безліч. Як колись з приватизаційними ваучерами заводи перейшли до олігархів, так і чорнозем вже готові прибрати у власність акули фондового ринку.

Чи не помічають партнери по Блоку президента ролі Демчака в цих вінницьких інтригах? Самого президента підставляють? Може хтось важливий з ним в змові? Але фракція не поспішає гнати бандита, що компрометує новий майдан. До того ж у його руках є приватна армія, а це викликає ще більше побоювань за людей. Вінницька область далеко від зони АТО. Створення воєнізованих підрозділів ну ніяк не може носити оборонний характер. Схоже, він створив «ГРОМи», щоб учиняти погроми. Для рейдерських атак на тих, хто не поспішає розлучитися з власністю або стане на дорозі приватизації.

Василь Черченко, для Національного бюро розслідувань України