Национальное антикоррупционное бюро сообщило о подозрении шести чиновникам Нацбанка и представителю компании-оценщика по делу о завладением средствами стабилизационного кредита на сумму 1,2 млрд грн, передает БанкИск.

Так, круг подозреваемых возрос до 17 человек, пишет пресс-служба НАБУ. 24 мая под процессуальным руководством САП о подозрении сообщили (должности указаны на момент возможного совершения преступления):

— заместителю начальника ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из управлений ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из отделов ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— директору юридического департамента Национального банка Украины;

— главному экономисту отдела надзора за деятельностью банков департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— директору департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— заместителю директора ООО (компании, которая готовила рецензию на оценку имущества банка).

Экс-владельца банка Олега Бахматюка подозревают в завладении 49 млн долларов (1,2 млрд грн) стабилизационного кредита, выданного VAB банку. По данным следствия, Бахматюк в октябре 2014 года получил стабкредит от Национального банка с предоставлением заведомо неликвидного обеспечения.

В ноябре 2019 года НАБУ и САП сообщили о подозрении 10 лицам, среди которых — первый заместитель председателя НБУ и бенефициарный владелец «ВиЭйБи Банка». Бахматюка тогда же объявили в розыск.

Также экс-владельца подозревают в том, что он совместно с менеджментом VAB-банка организовал финансовые операции с незаконно полученными стабкредитом, направленные на маскировку источника их происхождения и их местонахождения.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питання відповідальності адвокатів сестри олігарха Наталії Василюк, які не з'являються на судове засідання з обрання заочного запобіжного заходу.

Таке рішення 15 квітня 2021 року ухвалила колегія суддів АП ВАКС, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів», – ідеться в рішенні.

Зокрема, судді встановили, що четверо адвокатів Василюк без поважних причин не з'явилися на судові засідання 18 лютого, 24 березня і 15 квітня. Тому колегія визнали причини їхньої неявки неповажними і підняла питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів.

Як відомо, 22 жовтня 2019 року Василюк рейсом Київ-Відень покинула Україну. Вже 13 листопада того ж року їй заочно повідомили про підозру. У зв'язку з численними не явками до НАБУ для вручення особисто підозри її оголосили у розшук, у тому числі в міжнародний шляхом винесення постанови і направлення документу до виконання в Інтерпол. Василюк також намагалися заочно заарештувати, але ще 15 квітня 2020 року ВАКС відмовив. Наразі САП оскаржує відмову в апеляційній палаті суду.

Нагадаємо, слідство з'ясувало, що в жовтні 2014 року ВіЕйБі банк, віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Хоча ВіЕйБі банк не подав всіх необхідних для цього документів (як програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення впродовж терміну користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо), правління Нацбанку, всупереч вимогам законодавства, надало позитивну відповідь.

При цьому вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, завищили майже в 25 разів шляхом складення підроблених звітів про оцінку. Експертиза під час досудового розслідування встановила, що реальна вартість заставленої нерухомості становить 72,62 млн грн попри 1,8 млрд грн, заявлених ВіЕйБі банком. Тим не менше, знаючи про завищену вартість заставного майна та відсутність усіх необхідних документів, службові особи НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту ВіЕйБі банку. Це на додачу до раніше вже отриманих від Нацбанку та неповернутих 3 млрд грн кредитів.

За 40 днів по тому, у листопаді 2014 року, НБУ визнав ВіЕйБі банк неплатоспроможним. Стабілізаційний кредит у 1,2 млрд грн, отриманий від НБУ терміном на два роки, ВіЕйБі банк не повернув.

У НАБУ відповіли на позицію Офісу генпрокурора щодо причин відмови погодження екстрадиції ексвласника "ВіЕйБі Банку" Олега Бахматюка, розцінивши дії «окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у позиції бюро, опублікованій на Facebook-сторінці.

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника „ВіЕйБі Банку“, якого НАБУ та САП підозрюють в заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент — НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування.

Це не відповідає дійсності. Ми розцінюємо такі дії окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», — підкреслили в НАБУ.

У відомстві зазначили, що двічі звертались до Офісу генпрокурора із клопотанням про екстрадицію ексвласника «ВіЕйБі Банку» та двічі «від ОГП отримали відмову з грубим порушенням строків».

«Перший пакет документів НАБУ скерувало до ОГП 18.06.2020. Попри те, що закон відводить 5 днів на ухвалення рішення, про нього ми дізналися лише за місяць потому.

Причина відмови — формальна: є рішення Печерського суду райсуду Києва, яким скасовано постанову про відновлення розслідування у справі „ВіЕйБі Банку“. При цьому ОГП достеменно відомо, що ухвала винесена з порушенням підсудності і на момент відповіді перебувала на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, яка згодом її скасувала. Однак, крім цієї формальної причини, у відмові жодних зауважень по суті наданих документів немає», — заявили в НАБУ.

У бюро додали, що після того, як колегія суддів Апеляційної палати ВАКС 29.07.2020 скасувала рішення слідчого судді Печерського райсуду, який фактично зобов’язав генпрокурора закрити «справу ВіЕйБі Банку», 14.08.2020 знову надіслали ОГП той самий пакет документів для початку екстрадиції.

«Цього разу відмову від ОГП доводиться чекати вже три місяці. Однак, аргументація вже інша.

По-перше, департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП. Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику „ВіЕйБі Банку“ обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію).

Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) — виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) — просто нехтує», — підкреслюють в НАБУ.

Там також додають, що згаданий департамент надав власну оцінку законності процесуальних дій детективів у кримінальному провадженні.

«Хоча, за законом, це — компетенція прокурорів САП та ВАКС і вони визнали дії детективів законними. Однак, в ОГП зважили по-іншому й, у підсумку, відмовили НАБУ в екстрадиції особи, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину.

НАБУ категорично не погоджується з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП, у зв’язку з чим 08.12.2020 скерувало дисциплінарну скаргу на дії його керівника», — наголосили у відомстві.

У НАБУ переконані, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «ВіЕйБі Банку».

Раніше в Офісі генпрокурора у відповідь на запит «Радіо Свобода» пояснили відмову НАБУ в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну Бахматюка наявністю «процесуальних порушень».

Офіс Генерального прокурора відмовився підписувати запит до Австрії щодо екстрадиції колишнього власника VAB Банку і власника агрохолдингу Укрлендфармінг Олега Бахматюка.

Згідно з документом, ОГП відмовився санкціонувати екстрадицію Бахматюка через «відсутність достатніх підстав» для запиту.

Бахматюка підозрюють у заволодінні 49 млн доларів (1,2 млрд грн) стабілізаційного кредиту, виданого VAB банку. За даними слідства, Бахматюк в жовтні 2014 року отримав стабкредит від Національного банку з наданням завідомо неліквідного забезпечення.

Також Бахматюка підозрюють, в тому, що він спільно з менеджментом VAB-банку організував фінансові операції з незаконно отриманими стабкредитом, спрямовані на маскування джерела їх походження та їх місцезнаходження.

28 травня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відправила Бахматюка під варту заочно, тим самим дозволивши Інтерполу почати його розшук,

У листопаді 2019 року Бахматюка оголосили в розшук.

За даними «Наших грошей», бенефіціаром зливу скандальної інформації про підробку «Онуром» тендерних документів став… голова Укравтодору Олександр Кубраков. Навіщо йому мочити колегу по картелю, тим більш того, який користується особистою підтримкою президента Володимира Зеленського? Вмощуйтесь зручніше)))

Рік тому Укравтодор провів тендер на ремонт трьох ділянок траси М-05 Київ-Одеса. Оскільки ремонт проводиться на гроші Європейського банку реконструції і розвитку, то процедура закупівлі була повністю виведена з «Прозорро» і проведена клерками Укравтодору за правилами ЄБРР – заявки на паперових документах і мінімум інформації у пабліку. Жодних даних про вартість будматеріалів немає, оприлюднено лише перелік учасників тендеру з їх стартовими і остаточними заявками.

Торги виграв турецький «Onur taahhut» з пропозицією 65 млн євро, це близько 2 мільярдів гривень на наші гроші (без урахування ПДВ, але з урахуванням 5% резервної страхової суми).

Але чиновники ЄБРР і Європейського інвестиційного банку звідкись дізнались, що компанія  «Онур» ніби внесла зміни у свою тендерну пропозицію після її подання, замінивши в ній одну сторінку – там де була прописана ціна. І пропозиція «Онуру» стала не другою, а першою на тендері, обігнавши свого заклятого товариша по картелю «Автомагістраль-Південь» всього на 140 тисяч євро, або 0,2%. Тобто в результаті чесної конкуренції мав би бути інший переможець.

Скандал трапився на початку листопада, коли «Страна.уа» оприлюднила лист ЄБРР з претензіями до Укравтодору. Європейці повідомили, що НАБУ вже веде розслідування та поставили вимогу – прямо зараз усунути від будь-яких «європейських» процедур чотирьох працівників Укравтодору, що були причетні до скандального тендеру: директора ДП «Укрдорінвест» Олену Криворучко, начальнику відділу забезпечення закупівель «Укрдорінвесту» Артура Аблова, а також Олексія Климчука і Бориса Пономаренка з самого Укравтодору.

«Наші гроші» отримали від джерела в Укравтодорі жовтневий лист Кубракова до ЄБРР, у якому він підтверджує, що був чудово обізнаний про претензії європейців, та повідомив про виконання їх вимоги – заміну замішаних у скандалі клерків: «Координатором реалізації спільних з ЄБРР Проєктів залишаюся я особисто, а тимчасово визначеними контактними особами, до врегулювання вищевказаної ситуації, будуть головний фахівець Укравтодору Валентина Полякова (forec2@ukravtodor.gov.ua) та заступник директора ДП «Укрдорінвест» Віктор Марцінишин (mail@ukrdorinvest.gov.ua)».

При цьому Кубраков наголосив, що поки що ніхто з замішаних у скандалі клерків не сидить у тюрмі, і взагалі є презумпція невинуватості. Але наголосив – і відразу прибрав зашкварених клерків. А після цього, за даними джерела, ще й злив листа від ЄБРР на «Страну» для дискредитації «Онура».

Справа в тім, що з укоріненням Зеленського в темі Укравтодору саме турецька компанія стала для картелю головним болем. Користуючись давніми особистими стосунками з Зеленським, родина Четенджевізів стала чимось накшталт «государєва ока» в Укравтодорі, яке має бути в курсі всіх дій Кубракова і його босів з Офісу президента – Єрмака, Шефіра, Тимошенка. Звісно, що незалежне джерело інформації завжди загрожуватиме особливо жадібним картелістам, які від мільярдних прибутків банально втрачають землю під ногами, і починають рубати маржу в таких розмірах, що загрожує прорвати плотину народного гніву у розпал пандемії.

Саме тому, на думку джерела «Наших грошей», у Кубракова і вирішили вбити двох зайців одним зливом.

По-перше, знову ще трошки зашкварити «Онур» в очах Зеленського, аби він мав менше довіри своїм конфідентам. Раніше особисті медіа-партнери Кубракова із «Стоп корупції» оприлюднили дані про «готельний» зв’язок «Онура» з Зеленським, чим зробили турків трохи токсичнішими для президента, якому тепер стає ще більш некомфортним фігурування у одному реченні з Четенджевізами.

По-друге, перемогу у тендері «Онур» вкрав не у кого-небудь, а у «Автомагістралі-Південь». Це самий жадібний член картелю, який цього року «в одно горло» забрав чверть усіх(!) підрядів Укравтодору на будівництво та ремонт доріг вище середнього. Тому мотив помсти – теж присутній. Зрештою, купа абсолютно провладних експертів вже півроку носяться з ідеєю локалізації в дорожніх ремонтах, яка має полягати в унеможливленні використання спецтехніки, яка ввезена в Україну на умовах тимчасового розмитнення. А найбільшим бенефіціаром цієї схеми мінімізації податків є саме «Онур». І оскільки на долю турків зараз приходиться близько 15% ремонтних підрядів, то дерибан їх частки принесе багато зисків іншим гравцям. Найбільшим з яких є… дивись вище)))

Юрій Ніколов, nashigroshi.org, Національне бюро розслідувань України

Генпрокурорка Ірина Венедіктова та жоден із представників Офісу генпрокурора не прийшли на засідання Комітету ВР з антикорупційної політики, на якому нардепи розглядали незаконне закриття Венедіктовою справи про розкрадання 1,2 млрд грн банку «ВіЕйБі» його власником Олегом Бахматюком.

Про це повідомляє «Центр протидії корупції».

«На засіданні були представники Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вони пояснили, чому рішення Печерського райсуду, яким той зобов’язав Венедіктову скасувати постанову про відновлення справи (закрити справу), незаконне.

По-перше, тільки Вищий антикорупційний суд має право вирішувати питання кримінальних справ, підслідних НАБУ і САП. Тому Печерський райсуд грубо вийшов за межі своїх повноважень, а Венедіктова могла не виконувати незаконне рішення», — йдеться у повідомленні.

Також підкреслюється, що рішення Печерського райсуду оскаржено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, про що Венедіктовій було достеменно відомо.

«Так, у рішенні Печерського суду вказано, що воно не підлягає оскарженню, чим і виправдовувалася Венедіктова. Проте у САП навели рішення Верховного суду від 2017 і 2018 років, у яких вказано, що незаконні рішення судів можуть бути оскаржені.

По-третє, адвокати Бахматюка спочатку 7 разів зверталися до Печерського районного суду, аби там зобов’язали закрити справу, але їм відмовляли. І тільки одіозний суддя Підпалий під час восьмого звернення ухвалив незаконне рішення», — додали у ЦПК.

При цьому, з Офісу Генпрокурора надійшов лист до Комітету, у якому там вказали, що виконають рішення Апеляційної палати ВАКС, яким воно б не було.

НАБУ стурбоване рішенням Офісу генпрокурора про закриття кримінального провадження за фактом заволодіння 1,2 млрд грн стабкредиту, який НБУ видав "ВіЕйБі Банку" Олега Бахматюка.

У той час, як половина України навесні задихалася від лісових пожеж, Київ накривало піщаними бурями, а весь світ зупинився від не відомого досі вірусу, українських корупціонерів від влади проблеми з екологією і медициною не хвилювали взагалі. Замість того, щоб терміново ініціювати законопроєкти про поліпшення якості повітря, води, ґрунтів, або кинути всі сили на порятунок людей від коронавірусу, вони пішли прямо протилежним шляхом. Найбрудніше повітря у світі, яким у квітні кілька днів дихала столиця України, може виявитися всього лише квіточками у порівнянні з екологічною катастрофою, на порозі якої стоїть Україна. Журналісти видання «Багнет» в матеріалі «Транспортний картель» розповіли, хто саме готує українцям неприємний «екологічний сюрприз».

Як зазначає видання, одним з найнебезпечніших для майбутнього країни є законопроєкт №1182-1-д "Про внутрішній водний транспорт". Одним з його ініціаторів став голова транспортного комітету Ради Юрій Кісєль («Слуга народу»). 24 квітня 2020 року на позачерговому засіданні парламенту законопроєкт вже був прийнятий в першому читанні.

Можливо, Кісєль наївно розраховує, що після закінчення депутатської кар'єри йому вдасться виїхати жити за кордон. Але що він залишить тут решті українців? Знищену екологію річок, розкрадені надра, контрабандні схеми і вбиту річкову логістику. Одним з небагатьох, хто відкрито говорить про небезпеку законопроєкту Кісєля, став Герой України Олексій Вадатурський - засновник найбільшого сільськогосподарського підприємства «Нібулон», один з найбільших платників податків і приклад побудови соціально відповідального бізнесу, — пишуть автори матеріалу.

У своєму пості Вадатурський попереджає: документ, по-перше, «знищить український прапор на українських річках» разом з вітчизняним суднобудуванням. А по-друге, містить цілу низку інших ризиків: 1. Знищення екології українських річок через наданої можливості скидати в річки суднові стічні води прямо на ходу. 2. Дозвіл самовільно проводити днопоглиблювальні роботи будь-якими суб'єктами без будь-яких екологічних дозволів. 3. Узаконення розкрадання надр. Наприклад, надаючи можливість будь-якому суб'єкту господарювання вільно продавати вибраний з дна річок пісок. 4. Узаконення схем контрабанди пального іноземним флотом (без сплати податків і мит).

У відповідь Вадатурському, провідному українському інвестору, народні депутати Микола Тищенко та Ігор Негулевський записали глузливе відео. Зрештою Миколі Тищенку, власнику незаконно працюючого під час карантину ресторану, вже можна і не дивуватися.

Але, на думку журналістів «Багнета», залишається питання: як можна настільки швидкими темпами проштовхнути у Раді небезпечний для країни законопроєкт? Як можна не прислухатися до думки найбільшого вітчизняного платника податків і навіть насміхатися над ним? Для цього треба ближче придивитися до ініціатора законопроєкту – депутата Юрію Кісєлю і людей, з якими він пов'язаний.

Звідки ноги ростуть?

Поки країна сидить на карантині, корупціонери і не збираються зменшувати апетити. Швидше навпаки — уми співгромадян зайняті виживанням в умовах пандемії, а для них настав найбільш хлібний час. Особливо проявляють активність учасники «транспортного картелю» у владі, в який входять фігуранти, що займають ключові для галузі пости.

Чому така гучна назву — «картель»,задаються питанням автори статті? Справа на їхню думку в тому, що могутність колумбійських і мексиканських наркобаронів ґрунтувалася на корумпованих чиновниках і силовиках не менше, ніж на озброєних до зубів приватних арміях. Сила ж українського «транспортного картелю» в тому, що він сам по собі і є влада. І кожен у цьому корупційному ансамблі грає свою важливу партію.

Комусь такі порівняння можуть видатись надмірними. Адже українські корупціонери не ліквідують неугодних за допомогою найманих убивць «сікаріос», не підривають торгові центри і літаки, і не перевозять кокаїн підводними човнами. Але важко навіть підрахувати сумарний збиток від них для воюючої країни, в умовах згубного для економіки локдауна. Поки Україна перебуває у точці «ідеального шторму», будь-яке корупційне навантаження для економіки вкрай болюче. Балансуючи над прірвою, можна впасти від найменшого дотику. Але цих людей такі матерії не цікавлять.

Головними стовпами згаданого «транспортного картелю», пишуть журналісти, можна назвати двох людей. Перший — Юрій Кісєль, депутат від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури. Так, ця людина,швидше за все, має дуже віддалений стосунок до транспортної галузі.

«Другий концесіонер — міністр інфраструктури Владислав Криклій. Молодий, але вже досить досвідчений і прославився своїми талантами у схематозі. Два „дони“ транспортного картелю у міцній зв'язці успішно розкрадають транспортну галузь, розставивши на посади потрібних людей, які слухняно виконують роль гвинтиків корупційного механізму. До речі, обидва на початку роботи нинішнього скликання розглядалися на посаду голови транспортного комітету парламенту. Але, очевидно, вирішили розподілити сфери обов'язків. Криклій відправився на посаду глави Мінінфраструктури, Кісєль — у профільний комітет», — зазначає видання.

Глава Комітету кумівства і кришування

Публічної інформації, зазначає «Багнет», про Юрія Кісєля небагато. Раніше він очолював будівельну компанію «Біант» з Кривого Рогу. Працював начальником виробничих цехів у виробничому об'єднанні «Кривбасбудіндустрія», яке було переформатоване у ТОВ «Растро», де обіймав посаду директора. У 2018 році заснував і очолив ТОВ «Растро КР». Обидві компанії працювали з бюджетними грошима і виконували роботи для міських комунальних підприємств.

За даними публічної декларації, Юрій Кісєль далеко не бідна людина (земля, будинок і квартири, мільйони гривень, сотні тисяч доларів і євро на рахунках і готівкою, значний автопарк будівельної техніки, записаний на дружину), але все одно не гребував брати матеріальну допомогу в розмірі 100 і 3000 гривень від департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міськради. Від звички постійно годуватися з державних коштів Кісєль не відмовився і після обрання до парламенту. У грудні 2019 року криворізький сайт «0564.uа», помітив, що всі шість криворізьких депутатів-мільйонерів, в тому числі і Юрій Кісєль, отримали бюджетну компенсацію за проживання у столиці.

Як би там не було, Кісєль досить впливовий персонаж. Зокрема, його призначили неофіційними куратором, тобто «смотрящим» по місцевих виборах у Дніпропетровській області. Він буде займатися вирішенням усіх питань, пов'язаних з місцевими виборами, в тому числі підбирати кандидатів і відповідати за остаточний результат.

Про те, як Юрій Кісєль будує свої взаємини на місцевому рівні, країна дізналася вже давно. У вересні 2019 року, нагадують автори матеріалу, виплив назовні гучний скандал, які в медіа нарекли «Криворіжгейтом». Тоді Юрій Кісєль разом з однопартійцями з Дніпропетровщини Володимиром Захарченком, Владленом Неклюдовим, Оленою Криворучкіною, В'ячеславом Медяником і Юрієм Корявченковим зустрічалися з претендентом на посаду голови криворізької поліції в одному з місцевих ресторанів. Їх розмова з шефом дніпропетровської поліції Володимиром Огурченком і претендентом на посаду головного поліцейського Кривого Рогу (тоді ще не призначеним) Сергієм Лукашовим крутилась довкола зовсім не державних справ. А довкола цілком прагматичних шкурних питань, які цікавили новоспечених «слуг народу». Про що вся країна дізналася з опублікованої у соцмережах аудіорозмови. Контроль діяльності міської поліції, можливість викупу місцевого телеканалу, комерційна вигода від збору металобрухту і кришування азартних ігор — ось що цікавило народних обранців, серед яких був Юрій Кісєль. Особливо жваво обговорювалися можливості корупційних взаємин з металургійним гігантом «Криворіжсталлю».

«І все це прикриваючись ім'ям мегапопулярного президента Зеленського. Тобто вже тоді Юрій Кісєль явно не приховував, що в парламент пішов не за славою реформатора і державника. Сам Кісєль факт переговорів не заперечував, хоча від намірів підім'яти під себе місцеві грошові потоки всіляко заперечував», — зазанчається у статті.

Міністр-"схемщик"

«Важливою ланкою „транспортного картелю“ є людина, яка, власне кажучи, і відповідає за інфраструктуру всієї країни. Це глава профільного міністерства Владислав Криклій. За даними нардепа Дубінського, саме він є ініціатором та куратором побудови численних корупційних схем у Міністерстві інфраструктури. За короткий час він встиг підім'яти під себе всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки, привівши до держструктури „справжніх професіоналів“ державної корупції, про яких трохи пізніше. До того, як Криклій став депутатом, а потім був призначений міністром інфраструктури, він керував Головним сервісним центром МВС України. Де, очевидно, отримав багато практичних знань, які почав втілювати в життя вже на новій посаді. На публіці — молодий державний менеджер і „нове обличчя“, в реальному житті — мільйонер у 33 роки, який заробив далеко не на стартапах, а на типовій державній корупції», — зазначають автори матеріала.

«Чим відзначився Криклій на посаді міністра, яку він зберіг навіть після відставки Кабміну Гончарука? Для початку, кадровою чехардою в „Укрзалізниці“. Колишній глава правління УЗ Євген Кравцов був звільнений ще в кінці січня 2020 року. Його замінили тимчасовим керівником Желько Марчеком. Навіть для тимчасового Марчек протримався недовго — 15 квітня і він був звільнений з формулюванням „не виправдав довіри“. „Укрзалізниця“ отримала нового ставленика Криклія — Івана Юрика, який у ранзі в.о. повинен керувати держпідприємством як мінімум до кінця карантину і оголошення нового конкурсу на посаду», -пишуть журналісти. — Щоб зрозуміти все лицемірство підходів Криклія до справ «Укрзалізниці», слід процитувати його ж слова. Наприклад, у контексті високих зарплат членів Наглядової ради УЗ. Згідно з фінансовим звітом Укрзалізниці, середньомісячна зарплата члена Наглядової ради в 2019 році становила 588 тисяч гривень на місяць. Криклій з цього приводу сказав: «Мені за це болить не менше, ніж тим, хто задає це питання. У мене як міністра, наприклад, набагато більше відповідальності, ризиків і навантаження на роботі, а заробітна плата в 10 разів менша. Члени Наглядової ради самі зараз приймають рішення і готові зменшити свої заробітні плати. Це правильний крок назустріч викликам, які маємо зараз».

У той же час, нагадує видання, саме Криклій призначив 24-річну Валерію Шкаброву, яка тільки за два роки до призначення закінчила університет, членом Наглядової ради «Укрзалізниці». Із зарплатою 160 тисяч в місяць.

«Невідомо, яку перспективу побачив в юній дівчині міністр, але головне, що ніякого конкурсу вона не проходила. Принаймні, офіційно. Може, це і є той самий „правильний крок назустріч викликам“, про який говорив сам Криклій?», — зазначає видання.

З конвертцентру — на відповідальну посаду

«Новим учасником „транспортного картелю“, а точніше підручним головних дійових осіб, став ще один криворізький „цінний кадр“ з непростою долею — Олексій Осман, якого називають людиною Юрія Кісєля. Нещодавно він отримав важливу і, безумовно, „хлібну“ посаду директора філії УЗ „Центр управління промисловістю“. Раніше Осман працював на керівних посадах у комунальних підприємствах „Кріворожспецтранс“, „Кривбассвітло“, „Кривбаспромводопостачання“. За часів президентства Януковича також обіймав посаду заступника голови Центрально-Міського району Кривого Рогу — до 2014 року. І навіть очолював районну організацію Партії Регіонів», — йдеться в статті.

Директор НАБУ Артем Сытник заявил в интервью “24 каналу”, что бюро движется к объявлению подозрений в деле Приватбанка, сообщает 40ka.info.

Отвечая на реплику, что он сам в марте говорил, что дело находится на финальном этапе и вопрос “Почему Коломойскому до сих пор не вручили подозрение?”, Сытник пояснил, что НАБУ движется к объявлению определенных подозрений в этом деле.

“Я сказал, что в этом деле есть существенный прогресс. Он, прежде всего, выражался в том, что на то время генпрокурор Руслан Рябошапка эти дела передал в НАБУ. У нас была часть дела, а часть — расследовалась Офисом генпрокурора. Тогда приняли решение, что эти дела будут все в НАБУ, их передали.

Сытник отметил, что одна из статей, которая расследуется в рамках дела Приватбанка — хищение чужого имущества в особо крупных размерах, предусматривает наказание до 12 лет лишения свободы.

Отвечая на вопрос о заказчиках и организаторах кампании по его увольнению, директор НАБУ назвал имена экс-владельца ВиЭйБи банка Олега Бахматюка и олигарха, бывшего владельца “Приватбанка” Игоря Коломойского.

“Во-первых, сам господин Бахматюк не скрывает того, что он очень недоволен расследованиями НАБУ. Если коротко, то суть этого дела — хищение государственных средств в сумме 1 миллиард 200 миллионов гривен. Но почему господин Бахматюк выбирает способ определенных заказных акций и прочего, чем возврат этих средств в бюджет.

Другая сторона в том, что как раз это лицо организует митинги и медийную кампанию, и в этом поддерживает другой олигарх —  это господин Коломойский.

У нас есть 2 основных производства. Дело “Укрнафты” — там уже установлено, что сумма ущерба более 10 миллиардов гривен, а также уже подготовлены проекты подозрений, которые сейчас на стадии согласования в антикоррупционной прокуратуре.

Дело “Приватбанка”, в котором убытки государству составляют более 100 миллиардов гривен.

Это 2 дела, которые действительно побуждают очередного олигарха присоединяться к компании тех людей, которые хотят увольнения директора НАБУ”.

Сытник также отметил, что Коломойский “не основной, а один из заказчиков этой кампании”.

Загалом це майно може коштувати близько 300 тисяч доларів, але походження майна син Любченка пояснити не може.

Про це йдеться у сюжеті «Слідство.Інфо».

За даними журналістів, з 2013 року Андрію Любченку належить квартира на понад 100 кв.м. і паркомісце в одній із новобудов у центрі Києва.

«На момент придбання Любченку-молодшому було 18 років. За нашими підрахунками, ця нерухомість нині може коштувати щонайменше 215 тисяч доларів», — підкреслюють розслідувачі.

У коментарі виданню Андрій Любченко заявив, що не пригадує, звідки у нього гроші на купівлю квартири і паркомісця.

«Я не пам’ятаю, хто там, що і коли купував. І зараз не можу дати інформацію з цього приводу», — сказав він.

Водночас на питання, чи допомагали йому батьки, той відповів: «Напевно».

Крім цього, близько 2 місяців тому Андрій Любченко купив авто Porsche Macan 2019 року випуску. На офіційному сайті Porsche ціна на таке авто стартує від 72 тисяч доларів.

За словами Любченка-молодшого, він заробив на цей автомобіль, займаючись маркетингом.

«Ну, я взагалі-то працюю, у мене ФОП (фізична особа-підприємець — ред.) третьої групи, я займаюсь маркетингом в соціальних мережах: Facebook, Instagram-реклама, Google і так далі. Тому, в принципі, нічого дуже дивного немає і, як на мене, це авто не надто вже дорого коштувало», — підкреслив Андрій Любченко.

Суд відмовив у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро, який вимагав обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ексвласника ВіЕйБІ банку Олега Бахматюка, якого підозрюють, зокрема, у протиправному заволодіння стабкредиту НБУ розміром 1,2 мільярда гривень.

Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2020 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Бахматюк, здійснюючи з 4 по 13 жовтня 2014 року контроль та керівництво діяльністю ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ТОВ «Станіславська торгова компанія» у змові з посадовцями НБУ протиправно отримав стабкредит НБУ на 1,2 млрд грн з передачею завідомо неліквідного забезпечення, унаслідок чого державі в особі НБУ завдано відповідної шкоди, йдеться в матеріалах суду.

Крім того, Бахматюк підозрюється в тому, що здійснюючи у період з 3 жовтня по 21 листопада 2014 року фактичний контроль та керівництво діяльністю ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ "КБ «Фінансова Ініціатива», ТОВ «Птахофабрика Київська», ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика»,ТОВ «Карпатська нафтова компанія», за попередньою змовою з керівництвом ВіЕйБі Банку, організував здійснення фінансових операцій з незаконно отриманими грошовими коштами стабкредиту НБУ з метою маскування джерела їх походження та місцезнаходження на 247,944 млн грн.

Нещодавно, у НБУ заявили, що підконтрольне Олегу Бахматюку підприємство «Київська птахофабрика» навмисно перешкоджає стягненню заставного майна, кошти від продажу якого мають піти на погашення боргу банку «Фінансова ініціатива» за кредитом рефінансування на 2,1 млрд грн.

22 листопада колишній власник VAB Банка і фігурант «справи банкірів» Олег Бахматюк був оголошений у розшук.

Національне антикорупційне бюро повідомило фактичному власнику Олегу Бахматюку та ексголові правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» Денису Мальцеву про підозру у заволодінні 1,2 млрд гривень стабілізаційного кредиту, наданого Нацбанком.

11 листопада НАБУ заявило про затримання 7 осіб за підозрою у заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого Національним банком у 2014 році ПАТ «ВіЕйБі Банк». 

Йдеться про колишніх та чинних посадовців Національного банку, «ВіЕйБі Банк» та приватних компаній, пов’язаних із кінцевими бенефіціарами «ВіЕйБі Банку».

Як стало відомо, НАБУ затримало екс-заступника голови Національного банку Олександра Писарука.

Причина — можливі зловживання у справі щодо збанкрутілого банку Олега Бахматюка.  

Олександр Писарук в 2014—2015 роках працював першим заступником глави Національного банку і відповідав за банківський нагляд. Тоді НБУ очолювала Валерія Гонтарєва.

У жовтні 2014 року Нацбанк виділив ВіЕйБі Банку стабілізаційний кредит на суму 1,2 млрд грн. 

В листопаді 2014 року Нацбанк визнав банк неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію.

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор Юрій Луценко вирішив віддати справу в поліцію. Сто томів кримінальної справи щодо зловживань у «ВіЕйБі банку» зберігалися поліцією у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.