Підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька птахофабрика») 1 листопада 2018 року отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік – 812 мільйонів гривень, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідна інформація напередодні була опублікована на веб-порталі використання публічних коштів Є-data.

За даними порталу, кошти надані ТОВ «Вінницька птахофабрика» за програмою часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів.

У серпні ТОВ «Вінницька птахофабрика» за цією ж програмою уже отримало 187 мільйонівгривень. Загалом це підприємство з початку року отримало 806 млн гривень.

Перед цим, 31 жовтня, на засіданні уряд затвердив перерозподіл видатків за програмами підтримки агровиробників.

У результаті на 500 млн грн (до 1,7 млрд грн) була збільшена програма компенсації вартості тваринницьких комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільгосппродукції без залучення банківських кредитів .

Саме за цією програмою основним одержувачем і стала «Вінницька птахофабрика», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка.

Крім цього рішення на користь ТОВ «Вінницька птахофабрика», ще два підприємства Юрія Косюка (ПАТ «Зернопродукт МХП» та ПрАТ «Агрофорт») отримали кошти на утримання корів. Сума дотацій становила 5,5 млн гривень.

Загалом на програму компенсації вартості тваринницьких комплексів без залучення банківських кредитів виділено 1,7 мільярда гривень, з яких  806 мільйонів гривень отримали підприємства холдингу МХП Юрія Косюка, і рік ще не закінчився.

Нагадаємо, у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка— 517 млн гривень.

Після скандалу з отриманням значної суми державних коштів агрохолдингами у 2018 році уряд вирішив змінити систему дотацій на програму підтримки тваринництва. В програму, зокрема, було додано нові форми державної підтримки, в тому числі і «часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів».

Миронівський хлібопродукт (МХП) — найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. На українському ринку МХП представлений торговими марками «Наша Ряба», «Легко», «Бащинский», «ФуаГра» тощо.

У червні ТОВ «Вінницька птахофабрика» відкрила нову лінію виробництва і до кінця року планує створити найбільші потужності з виробництва курятини в світі.

Як відомо, Косюк через компанію WTI Trading Limited володіє 66% акцій МХП. Видання «Новое время» оцінило його статки у 908 млн доларів, із цим показником Косюк посів 8 місце у списку 100 найбагатших українців.

Нардеп Мустафа Найем рассказал в Facebook об эпическом воровстве аграрных олигархов из бюджета Украины, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Я знаю, как проще договариваться с МВФ про очередные транши. Переговоры с фондом должен вести не Владимир Гройсман, а трое самых уважаемых в стране агрария — Юрий Косюк, Олег Бахматюк и Андрей Веревский. Этим ребятам уже третий год удается уговаривать правительсово выделять миллиарды (!) гривен из бюджета воюющей страны на свой личный высокорентабельный агробизнес.

Просто для сравнения, в бюджете этого года:

— на реконструкцию и расширение Национального института рака было выделено всего 168,6 млн грн.

— на всю (!) программу обучение детей с особыми потребностями — 504 млн грн;

— на строительство лечебно-диагностического корпуса “Охматдета” — 930 млн грн;

— на всю (!) программу повышения энергоэффективности школ и создание национальной образовательной онлайн-платформы мы выделяем 1,4 млрд гривен;

А на поддержку животноводства в 2018 году — 6,3 млрд гривен, а в следующем году планируется еще более 4 млрд!

И я не просто жалуюсь. Я знаю, что с этим делать. Сейчас в парламенте идет обсуждение государственного бюджета, в рамках которого я внес в бюджетный комитет два предложения:

(1) Ограничить размер бюджетных дотаций на животноводство до 200 млн грн в “одни руки” — то есть одной группе компаний или компаниям с одним собственником.

(2) У аграриев может возникнуть вопрос, куда эти средства будут потрачены, если не на них. Вариантов много. Я предложил свой: увеличить бюджетную программу на приобретение жилья работникам Национальной полиции. Сейчас в полиции большой отток кадров. В основном в патрульной полиции. большую часть которой составляют молодые специалисты, перед которыми уже сейчас очень остро стоит вопрос мотивации и отсутствия достаточных социальных гарантий для работников, одной из которых является обеспечение жильем. Начальные затраты на проект по обеспечению самым дешевым социальным жильем 10 тысяч полицейских “стоят” порядка 700-800 млн гривен. А это почти вся патрульная полиция в стране.

В стране с самым низким ВВП на душу населения в Европе, которая каждые полгода с протянутой рукой оббивает пороги международных финансовых организаций выплачивать миллиарды из бюджета на поддержку прибыльных отраслей экономики — это даже не роскошь, а преступление.

У меня нет доказательств, что за этим стоит коррупция; я также не хотел бы напрямую кого-то обвинять. Но очевиден один факт: уже второй год Кабинет министров Владимира Гройсмана с завидным упорством выделяет непропорционально большую поддержку двум конкретным компаниям в конкретной области, игнорируя решения парламент и голос здравого смысла», — пишет нардеп Наем в своем блоге.

Агрохолдинг “Мироновский Хлебопродукт” планирует приобрести вертикально интегрированную компанию в южно-восточной Европе — словенскую Perutnina Ptuj.

Об этом сообщает пресс-служба компании.

“МХП делает стратегический шаг по расширению деятельности, который принесет компании добавленную стоимость и усилит ее позиции в качестве глобального игрока. В свою очередь, Perutnina Ptuj получает стратегического и долгосрочного инвестора”, — отмечают в компании.

Как отмечают в МХП, данное сотрудничество принесет прямую выгоду не только местным фермерам и сотрудникам Perutnina Ptuj, но также положительно повлияет на отрасль птицеводства в Балканском регионе в целом.

Напомним, в 2016 году МХП запустил завод по переработке мяса птицы в Нидерландах, инвестиции в проект составили 3,5 млн долларов. В 2017 году компания в сотрудничестве с европейским дистрибьютором основала мясоперерабатывающий завод в Словакии.

Основателем и мажоритарным акционером МХП является украинский бизнесмен Юрий Косюк, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Косюк через компанию WTI Trading Limited владеет 66% акций МХП.

Как сообщалось, Косюк вошел в список самых богатых людей Украины по версии журнала Forbes.

Его состояние оценивается в 1,5 миллиарда долларов.

Напомним, в 2017 году производители курятины получили половину средств из программы дотаций из компенсации НДС. На такую ​​программу было предусмотрено в 2017 году 4 млрд грн. Из них за январь—октябрь “Мироновский хлебопродукт” Юрия Косюка получил 1,4 млрд грн, Укрлендфарминг Олега Бахматюка — 517 млн ​​грн.

Сейчас агрохолдинг строит в Винницкой области одну из крупнейших в Европе птицефабрик.

Народний депутат України Віктор Вовк звернувся із депутатським запитом до правоохоронних органів – Генерального прокурора, Голови Національної поліції та Директора НАБУ – щодо захоплення земель і незаконного будівництва палацового комплексу мільярдера Юрія Косюка на території унікальної пам’ятки археології «Хотівське городище» та зухвалих зловживань на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія». Про це повідомляє 40ka.info.

7 вересня 2018 року у Верховній Раді був оголошений новий депутатський запит народного депутата Віктора Вовка щодо беззаконня, яке чинить зухвалий мільярдер, якому «закон не писаний». Про що народний депутат розповів на своїй сторінці у facebook.

Відомо, який великий суспільний резонанс викликає в Україні питання збереження культурних та історичних надбань, в т. ч. пам’яток археології національного значення та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, які ще залишаються в країні.

Тож викликають справедливе обурення й численні протести факти зазіхання на землі таких безцінних пам’яток, їх недбайливого збереження і навіть руйнування, а також різноманітні зловживання на їх території, з боку окремих знахабнілих можновладців та олігархів.

Особливо обурює громадян відсутність належного реагування на цю проблему з боку правоохоронних органів, що фактично потурають зловмисникам.

На думку народного депутата Віктор Вовка, «ситуація з будівництвом палацового комплексу, за яким в народі та ЗМІ закріпилася назва «Версаль» Косюка, є мабуть найяскравішим проявом такого владно-олігархічного свавілля після сумнозвісного «Межигір’я» Януковича».

Юрій Косюк розбудував собі величезний палацовий комплекс на безцінній землі унікальної пам’ятки археології національного значення – городищі раннього залізного віку в селі Хотів (Хотівське городище) на межі з Києвом. До речі, це одне з найбільших скіфських городищ в Європі.

«Скіфське поселення в Хотові знаходилося в VII — IV столітті до нашої ери. Місцеві стверджують, що знаходили глиняні черепки і не виключають, що при старанності можна відкопати скіфське золото. Але на найбагатшій, з точки зору археологів, північно-східній частині городища вже нічого не розкопають. Спадкоємцем древніх скіфів став олігарх.»

Прилегла до Хотівського городища з боку Києва національна пам'ятка садово-паркового мистецтва – парк «Феофанія» – стала чимось на зразок прибудинкової території олігарха, таким собі приємним бонусом.

Як пишуть ЗМІ, «Феофанія має статус загальнодержавного значення з 1972 року, згадана в літописах 15 століття. Але з 2015 року почала набувати рис узбіччя приватної траси між офісом і «Версалем» виробника курятини. По парку Косюк і його друзі мотаються на швидкості, лякаючи «холопів». Ті, напевно, повинні кланятися — за те, що поки пускають на «панську» територію.»

Як повідомив нардеп, «у грудні 2017 р. отримав відповідь Генпрокуратури, в якій зазначено, що за результатами розгляду запиту прокуратурою Київської області 15.12.2017 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Тобто лише за однією статтею КК України – «незаконне будівництво», хоча у моєму запиті наводилися набагато більше фактів та відомостей щодо цілого комплексу різних правопорушень з боку багатьох посадовців та установ.»

Крім того, Віктор Вовк констатував «фактичний саботаж ефективного розслідування відкритого в 2017 р. кримінального провадження» та зазначав, що «така бездіяльність правоохоронців, схоже, пов'язана з близькістю олігарха до нинішньої влади, який, за словами самого Косюка, є радником президента Порошенка та «другом по життю» прем'єр-міністра Гройсмана».

Тож з огляду на мляву реакцію з боку правоохоронних органів, а також враховуючи нові повідомлення ЗМІ про додаткові факти беззаконня, зокрема щодо правопорушень і зловживань на території не лише історичної пам’ятки «Хотівського городища», а й прилеглого національного парку «Феофанія», народний депутат Віктор Вовк, разом зі своєю командою помічників, підготував новий об’ємний депутатський запит.

Запит, оголошений у парламенті 7 вересня і спрямований до Генпрокурора, Голови Нацполіції та Директора НАБУ, стосується «численних грубих порушень законодавства України стосовно пам’ятки археології національного значення «Хотівське городище» та парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія»».

В запиті на 12 сторінках детально викладені конкретні факти та епізоди (висвітлені у багатьох ЗМІ) злочинних дій в інтересах олігарха Косюка з боку близько 10 посадовців та керівників установ, зокрема сільського голови Хотіва, колишнього директора Інституту археології НАНУ, директора іншого інституту НАНУ, що здійснює управління парком «Феофанія», екс-керівників Державної служби з питань національної культурної спадщини та інш. Всього за 9-ма статтями Кримінального кодексу України, в т. ч. такими як «зловживання службовим становищем», «шахрайство», «незаконне збагачення», а також «підкуп» і «зловживання впливом».

«Вимушений був, фактично, детально „розжовувати“ правоохоронцям увесь комплекс правопорушень щодо «Хотівського городища» і парку «Феофанія» та пропонувати їм відкрити відповідні кримінальні провадження й здійснити їх ефективне розслідування.

Чекаю на належну реакцію правоохоронних органів. І буду пильно і прискіпливо здійснювати парламентський контроль за подальшим розвитком подій. З феодальними замашками Косюка прийшов час кінчати! Розраховую на підтримку громадськості та ЗМІ в цьому важливому для всіх українців питанні,» – зазначає Віктор Вовк.

ООО «Винницкая птицефабрика», входящая в структуру холдинга «Мироновский хлебопродукт» Юрия Косюка, 15 августа получила 187 миллионов гривен бюджетных дотаций, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Соответствующая информация накануне была опубликована на веб-портале использования публичных средств Е-data.

Средства предоставлены на частичное возмещение стоимости строительства и реконструкции животноводческих ферм и комплексов. Всего на соответствующую программу в бюджете 2018 года предусмотрено 2,3 млрд гривен.

Кроме «Винницкой птицефабрики», еще 22 млн грн получило предприятие «Аграрная компания 2004», которая принадлежит народному депутату Сергею Лабазюку (депутатская группа «Воля народа»).

В 2018 году еще одно предприятие Косюка- «Зернопродукт МХП» — также получило дотацию из бюджета, на содержание коров молочного направления. Сумма дотации составила 5 млн гривен.

Напомним, в 2017 году предприятия холдинга МХП получили рекордную сумму дотаций — 1,4 млрд гривен, или примерно 35% от общей суммы государственной поддержки аграрной отрасли. Вторым крупнейшим получателем дотаций стал «Укрлендфарминг» банковского мошенника Олега Бахматюка — 517 млн ​​гривен.

После скандала с получением значительной суммы государственных средств агрохолдингами в 2018 году правительство решило изменить систему дотаций на программу поддержки животноводства. В программу, в частности, были добавлены новые формы государственной поддержки, в том числе и «частичное возмещение стоимости строительства и реконструкции животноводческих ферм и комплексов».

Чистая прибыль агрохолдинга «Мироновский хлебопродукт» в 2017 году выросла в 3,3 разапо сравнению с 2016 годом — до 230 миллионов долларов.

В марте 2018 года Совет директоров агрохолдинга «Мироновский хлебопродукт» одобрил выплату промежуточных дивидендов акционерам в размере 0,7492 доллара за акцию, что эквивалентно приблизительно 80 млн долларов.

Косюк через компанию WTI Trading Limited обладает 66% акций МХП. По итогам 2017 года журнал «Фокус» оценил состояние бизнесмена в 900 млн долларов — шестое место в рейтинге самых богатых украинцев.

Крупнейший производитель мяса птицы, мясных полуфабликатов и колбасных изделий в Украине, Мироновский хлебопродукт (МХП), который выпускает свою продукцию на рынок Украины под торговыми марками «Наша Ряба», «Легко», «Бащинский», стал одним из лидеров рейтинга самых опасных для человека и окружающей среды глобальных компаний. Об этом свидетельствуют результаты исследования ежегодного индекса Collers, запущенного сетью инвесторов FAIRR. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины. Анализ показал, что МХП не справляется с критическими бизнес-рисками, такими как выбросы парниковых газов и риск антибиотиков.

Один из кредиторов МХП – Европейский банк реконструкции и развития, начал расследование в отношении украинского производителя мяса и мясной продукции. Расследование ведётся в двух направлениях: влияние на жизнь людей и экологию. По запросу банка экологи проанализировали ситуацию на примере птицефабрики компании в Винницкой области и пришли к выводу, что несанкционированное массовое захоронение трупов птицы «Нашей Рябы» приводит к отравлению земли в радиусе нескольких километров, что непосредственно влияет на выращенные на этой земле плоды, корма для животных и воду в колодцах. Аналогичную ситуацию подтверждают исследования почв в районе расположения птицефабрики в Черкасской области. На основании финальных результатов расследования ЕБРР примет решение о целесообразности дальнейшего финансирования МХП.

Наличие вредных средств в мясе «Наша Ряба» ранее подтверждали результаты расследования журналиста издания «Антикор». «Показатель уровня антибиотика в мясе птицы на прилавке составил 0,9 ед/мл при норме 0,01 ед/мл. Показатели кислотного и перекисного числа также показали значительное превышение нормативов ГОСТа: при норме перекисного числа для охлажденной курицы в 0,01 йода, показатель мяса «Наша Ряба» составил 0,5% йода, а кислотное число составило 5 мг KOH при максимально допустимой норме 1 мг KOH. Кроме того, исследование показало значительное превышение нормы зараженности мяса болезнетворными бактериями. Показатель КМАФАнМ (число мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов) при норме в 2*10 (5) КОЕ/г у «Нашей Рябы» составили 4*10 (6) КОЕ/г», – сообщил автор материала.

Результаты независимого журналистского исследования нарушений показателей качества охлаждённого мяса птицы ТМ «Наша Ряба»

МХП – вертикально интегрированная компания, основанная в 1998 году. Компания является лидером украинского рынка мяса птицы, мясных полуфабрикатов и колбасных изделий. Основатель, главный акционер и председатель совета директоров компании –миллиардер Юрий Косюк.

Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) до начала октября 2017 года представил результаты исследования о повышении цен на рынке куриного мяса и определится по вопросу открытия дела.

Об этом сообщал глава ведомства Юрий Терентьев в ходе рабочей встречи по ценовой ситуации на рынке, сообщает антикоррупционный портал «Гривна».

Ведомство, всегда лояльное к олигархам Юрию Косюку и Олегу Бахматюку было вынуждено реагировать после того, как рост цен на курятину побил все разумные пределы, и даже Минагропрод заявил об его искусственности.

Производство мяса птицы в Украине в 2017 году ожидалось на уровне 1,197 млн тонн при спросе 1,055 млн тонн, подсчитали в министерства.

Т.е. в стране должен был наблюдаться избыток предложения и, соответственно, падение цен. В то же время любой потребитель видит своими глазами, что это вовсе нет так.

Эксперты убеждены, что производителями курятины АМКУ должно было заняться давно. Ведь соответствующую проверку там начали еще 7 июля прошлого (!) года.

«Считается, что и Косюк, и Бахматюк в свое время „порешали“ с окружением Президента. То, что их долгое время не трогали, говорит именно в пользу этой версии. Однако сейчас ситуация явно изменилась. Выборы все ближе и закрывать глаза на такие выходки на Банковой больше просто не могут», — считает политолог Виталий Боровец.

Он обратил внимание на то, что в АМКУ внезапно признали сразу несколько неприятных для олигархов фактов. То, что ряд производителей имеют на рынке монопольное положение, и то, что существует связь роста цен на рынке куриного мяса с рынком свинины, где с начала года существуют проблемы в связи с африканской чумой свиней. Т.е., фактически, то, что производители курятины воспользовались общей бедой и цинично повысили цены.

Отметим, что в АМКУ официально признали и третий факт, о котором давно открыто говорят на рынке, — производители в этом году ускоренными темпами наращивали экспорт, фактически, ставя нищим украинским потребителям ультиматум — или платить за курятину по европейским ценам, или сидеть голодными.

«За первые пять месяцев экспорт увеличился на 54% по сравнению аналогичным периодом прошлого года. Это существенное увеличение, которое могло повлиять на предложение куриного мяса и вызвать подорожание конечной продукции для потребителей», — заявили в АМКУ.

До открытия дела пока не дошло, но таких откровений уже вполне достаточно для того, чтобы утверждать, что одиозные олигархи Олег Бахматюк и Юрий Косюк устроили настоящий ценовой ад в Украине. Именно по их вине в стране, где все лето наблюдалось укрепление гривны, фиксировалась продуктовая инфляция.

Как полагает Боровец, в этот раз ответственности олигархам будет избежать сложно. Причем, велика вероятность, что вспомнят им не только курятину, но и прошлые грехи.

«АМКУ полностью подконтрольная структура. И такая откровенность говорит о том, что Президент дал отмашку. А когда у нас говорят „фас“, это разрешение сразу на все. Так что Косюку и Бахматюку теперь могут припомнить и другие „подвиги“. Никто в стране не забыл, как Бахматюк вывел деньги из двух банков, переложив многомиллиардные долги на плечи государства. Или как они вместе к Косюком пролоббировали выделение себе дотаций из бюджета, „перегрузив“ в свои карманы значительную часть „денег Януковича“, которые должны были пойти на оборону. Это просто чудо, что у них до сих пор не было проблем с законом», — отметил он.

Впрочем, другие опрошенные эксперты не столь категоричны. Многие высказывают предположения, что олигархи снова «порешают», отдав часть полученных на рынке курятины сверхприбылей.

Тем не менее, все признают, что ключевым в судьбе бизнесменов станет именно будущее решение АМКУ. Если ведомство все-таки публично признает факт ценового сговора и возбудит дело против Бахматюка и Косюка, это будет означать, что ситуация в стране действительно начала менятся.

«Курячий барон» Юрій Косюк знайшов хитрий і цілком законний спосіб обійти жорсткі обмеження на імпорт курячого філе в ЄС.

Про це пише Національне бюро розслідувань України.

«Європейські фермери обурені тим, що український топ-олігарх ухиляється від мит ​​і нарощує експорт курки, використовуючи геніальну інтерпретацію торгової угоди Брюсселя з Києвом», — йдеться в статті Politico.

У Брюсселі використовуються високі тарифи і обмежувальні імпортні квоти для захисту фермерів ЄС від занадто великої конкуренції з боку імпортерів курячого філе.

«Але МХП, компанія, на частку якої припадає половина виробництва курячого м'яса в Україні, знайшла спосіб обійти обмеження», — йдеться в статті.

Відповідно до торгового договору, Україна отримала право експортувати курячу грудинку з кісткою.

«Курятина з кісткою відправляється на заводи ЄС, де кістку відрізають і продають як куряче філе», — йдеться в статті.

За даними Європейської комісії даних про торгівлю, імпорт української курячої грудки з кісткою крила виріс з нуля в 2015 році до 3,5 тис тонн в 2016 році, а потім до 27 тис тонн в 2017 році.

Джон Річ, член правління МХП, відповів, що звинувачення в тому, що компанія наводнює європейський ринок, — це «барвисте перебільшення» і «грубе перекручування фактів».

Нагадаємо, раніше Косюк розкритикував встановлений ЄС обсяг квот в 20 тисяч тонн на імпорт курятини і назвав квоти «обманом України».

Нагадаємо, у січні-вересні 2017 року група компаній «Миронівського хлібопродукту» отримала з бюджету аграрні дотації на суму 1,25 мільярда гривень.

«Миронівський хлібопродукт» є найбільшим виробником курятини в Україні. За оцінками компанії, «МХП» займає 55% вітчизняного ринку курятини.

У 2016 році МХП запустив завод з переробки м'яса птиці в Нідерландах, інвестиції в проект становили 3,5 млн доларів. У 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод в Словаччині. Обсяг інвестицій — близько 3 млн доларів.

У січні-вересні 2017 року група компаній «Миронівського хлібопродукту» отримала з бюджету аграрні дотації на суму 1,25 мільярда гривень, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це свідчать опубліковані напередодні дані ДФС щодо отримувачів аграрних дотацій за вересень.

Загалом у вересні було виплачено 635 млн грн дотацій.

Належні групі МХП підприємства ТОВ «Вінницька Птахофабрика», ПРАТ «Миронівська ПФ», СТОВ «Старинська Птахофабрика», ПРАТ «Оріль-Лідер», ДП «Перемога Нова» та ТОВ «Птахофабрика Снятинська Нова» отримали 171 млн грн дотацій, що становить 27% від суми виплаченої за місяць.

З початку року Миронівський хлібопродукт отримав 1,251 млрд грн аграрних дотацій.

10 листопада Державна казначейська служба опублікувала дані отримувачів відшкодування ПДВ з початку року. Як правило, це ПДВ, що відшкодовується при експорті.

Дані казначейства свідчать про те, що ПАТ «Миронівський Хлібопродукт» та ПАТ «Миронівський завод з виготовлення круп і комбікормів» отримали також 1,8 млрд грн відшкодування експортного ПДВ з державного бюджету в 2017 році.

у 2017 році почала виплачуватись спеціальна бюджетна дотація для аграрних підприємств. Вона була запроваджена в кінці 2016 року і передбачає дотацію пропорційно до розміру сплаченого до бюджету ПДВ.

Про те, що дана формула виплати субсидій буде надавати сильні переваги саме виробникам продукції птахівництва, Економічна правда писала в 2016 році.

Разом з тим, відповідно до внесених змін до до діючих норм Закону «Про державну підтримку сільського господарства» з 1 січня 2018 року набуває чинності обмеження, яке не дає можливості аграрним групам пов'язаних компаній отримувати більше ніж 150 млн грн дотацій на  рік.

Раніше ЕП також повідомляла, що народні депутати з фракцій «БПП» та «Самопоміч» проштовхнули в проект бюджету на 2018 рік поправки, які  передбачають не обмежувати суму дотацій в одні руки.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман також раніше заявляв, що обмеження неприпустимі, «і ми не можемо нікого нічим обмежувати». Кабінет міністрів пропонує в проекті бюджету на 2018 рік обмежити загалом суму спецдотацій з 4 до 2 млрд грн.

17 серпня Миронівський хлібопродукт опублікував звіт про фінансові результати за перше півріччя 2017 року, згідно з яким 58% виручки компанії становив експорт.Чистий прибуток компанії становив 210 млн дол, що дозволило в 2017 році компанії виплатити власникам 78 млн дол дивідендів.

Нагадаємо, що невістка Порошенко разом з олігархом Косюком зайнялись аграрними інноваціями.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман пояснює, що порядок підтримки аграрного сектора передбачає підтримку конкретного виробника, який демонструє найвищі показники.

Про це він сказав 8 вересня 2017 року у парламенті під час години запитань до уряду, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Порядок підтримки аграрного сектора, затверджений урядом, передбачає підтримку не конкретного підприємця, а виробника. Хто більше виробляє, той більше і отримує дотацій. Чи справедливо це – сьогодні важко відповісти».

Прем'єр також відповів Ляшку, що змінити порядок можна в стінах українського парламенту.

Гройсман також зазначив, що в 2018 році передбачено додатково 1 мільярд гривень на підтримку малого фермерства.

За січень-червень 2017 року із державного бюджету було виділено 1,91 млрд гривен на дотації для аграрних підприємств.

Найбільшу частку всіх дотацій на загальну суму 809 млн грн отримала група компаній Миронівського хлібопродукту.

Підприємство належить бізнесмену Юрію Косюку, який в 2014 році працював заступником голови адміністрації президента Порошенка.