У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом'янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м'ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов'язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів..., якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з'ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру", — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов'язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правда, Національне бюро розслідувань України

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у матеріалі ЕП Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда.

У лютому 2019 року генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це свідчить відповідь НАБУ на запит авторів.

У корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

У бюро вважають, що Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

У відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов'язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Генпрокурор Юрий Луценко заявил, что, по его мнению, аудиофиксация разговоров в кабинете тогдашнего президента Украины Леонида Кучмы была «операцией ФСБ против украинского президента», который заявил о своем курсе в сторону Европы. Об этом Луценко сказал в интервью Дмитрию Гордону, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Луценко заявил, что не существует доказательств того, что лично Кучма давал указание убить журналиста Георгия Гонгадзе.

«У меня нет сейчас юридических доказательств того, что лично Кучма давал команду на уничтожение Гонгадзе. К сожалению, майор Мельниченко до сих пор не сдал оригинальные записи и записывающие устройства, и сам не сотрудничает со следствием. Без этого юридическое решение судьбы Кучмы невозможно», — сказал Луценко.

При этом генпрокурор заявил, что считает Кучму виновным в том, что он "создал атмосферу, при которой неудовольствие президентом улавливалось окружением и принимало характер «кто быстрее уничтожит врага».

Луценко также считает, что «порыв участников акции „Украина без Кучмы“ сломить диктатуру был использован Москвой».

«Пленки Мельниченко – это операция ФСБ против украинского президента, который посмел заявить о несмелом, но четком, движении в НАТО», — сказал генпрокурор.

По словам Луценко, Мельниченко в конце 2004 года через руководство ФСБ передавал СБУ, «чтобы конкретные два человека от Кучмы  — Пинчук или Бакай – прибыли к нему на переговоры о продаже пленок».

«Бакай поехал и через несколько поездок вручил Мельниченко и Ляшкевичу 2 млн долл. После этого ФСБ в официальном порядке присылает пленки в СБУ. Выводы, мне кажется очевидны», — сказал генпрокурор.

По мнению Луценко, ФСБ использовала Мельниченко «вслепую».
Юрий Луценко более 10 лет является представителем так называемой «Лужниковской группы» в Украине и фактически покрывает бизнес российского олигарха Александра Бабакова. Об этом ранее писал на своей странице в «Фейсбуке» журналист Владимир Бойко.

Он подчеркнул, что об отношениях между Юрием Луценко и Александром Бабаковым писал достаточно – особенно «после того, как Луценко, став второй раз министром внутренних дел, пытался незаконно задержать и депортировать с Украины российского беженца Михаила Гангана».

По его словам, лучшим свидетельством особых отношений Юрия Луценко с «Лужниковским» формированием являются часы стоимостью 15 тысяч евро, с которыми он так любил красоваться на митингах.

Таких часов было выпущено только 300 штук к 300-летию Петербурга и предназначались они для российской государственной элиты.

Заступники генпрокурора Євген Єнін та Анжела Стрижевська таємно зустрічалися з екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким в Ізраїлі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як дізналися журналісти «Слідство.Інфо», зустріч відбулася 13 листопада 2016 року в одному з готелів Тель-Авіва і тривала близько години.

Журналісти отримали аудіозапис розмови.

Вони припускають, що тоді прокурори пробували домовитися з екс-міністром, тому його справу передали до суду лише цієї весни, хоча вона була готова ще півтора роки тому.

Як зазначають журналісти, на зустріч Ставицький прийшов у супроводі рабина Олександра Левіна. Окрім прокурорів, рабина та Ставицього на зустрічі були присутні українські адвокати підозрюваного екс-міністра Інна Рафальська та Ігор Бойко. А також ізраїльський адвокат Євгеній.

Під час розмови Єнін повідомив, що обох заступників уповноважив на розмову сам генеральний прокурор.

Стрижевська пояснювала, чим колишньому топ-посадовцю загрожує заочне засудження та чому краще не змінювати статтю у його справі (ст. 191, ч. 5), хоча Ставицький на цьому наполягав.

«До речі, інші перекваліфікації нічим не кращі… Тому що вони передбачають спецконфіскацію», — говорить, зокрема, Стрижевська.

Учасники збираються перейти до умов домовленості, але конкретикою цей діалог не закінчується. Журналістам достеменно невідомо, чи було досягнуто домовленості між сторонами.

Журналісти зазначають, що ця зустріч могла бути спробою схилити Ставицького до угоди зі слідством. Проте така угода укладається лише за офіційною процедурою.

Єнін в інтерв'ю «Слідству.Інфо» зазначив, що угода зі слідством обов’язково передбачає викривальні свідчення підозрюваного та для таких переговорів зазвичай обирається «нейтральний майданчик».

«Журналістка Слідства.Інфо 12 разів під час інтерв’ю запитала Єніна, чи зустрічався він з Едуардом Ставицьким у Ізраїлі. Він уникав прямої відповіді щодо офіційних зустрічей, але повідомив, що неформальних зустрічей з Едуардом Ставицьким не мав. Його колега, Анжела Стрижевська, у телефонній розмові з журналістом Слідства.Інфо відмовилася коментувати зустріч, поки триває слідство», — повідомляють журналісти.

Вони публікують ще один аудіозапис – телефонної розмови між, імовірно, Ставицьким та невстановленою особою на ім’я Коля.

Розмова відбулася у червні 2017 року, через сім місяців після зустрічі в ізраїльському готелі. На ній співрозмовники обговорюють посередництво Колі між Ставицьким та Анжелою (можна припустити, що йдеться про заступницю генпрокурора Анжелу Стрижевську), вірогідно, у кримінальній справі Ставицького.

За словами Колі, перед його зустріччю з Анжелою підозрюваний екс-міністр має передати 200 – ймовірно, тисяч доларів. Це нібито вимога самої Анжели.

«Спитати Анжелу Стрижевську про ймовірність такої домовленості не вдалося – вона поклала слухавку під час розмови з журналістом Слідства.Інфо. Зв’язатися з Едуардом Ставицьким через його адвокатів для отримання коментарів також не вийшло», — зазначають журналісти.

Разом з тим, Євген Єнін у коментарі Громадському назвав оприлюднені «Слідством.Інфо» записи провокацією та пообіцяв надати детальні пояснення 12 червня.

8 травня Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно екс-голови правління НАК «Надра України» колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, що підозрюється у крадіжці об’єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я».

У залі Верховної Ради сталася суперечка між головою фракції «Опозиційний блок» Юрієм Бойко та депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Сергієм Лещенком через «вишки Бойка»

Це сталося під час обговорення подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Євгена Бакуліна, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так у парламенті кілька разів було озвучено питання чи планує Генпрокурор Юрій Луценко у подальшому подати до Ради подання на зняття недоторканності ще і з Бойка.

Генпрокурор заявив, що поки не планує звертатися до парламенту щодо нього, оскільки не має достатньої кількості доказів щодо участі нардепа у корупційних схемах, у тому числі так званих «вишок Бойка».

В свою чергу голова фракції Опоблоку заявив, що він жодного разу не виправдовувався, коли «у пресі почалася брудна кампанія» проти нього.

«Я давав необхідні пояснення прокуратурі. Я знаю, хто був замовником тих брудних матеріалів, знаю журналістів, які були найняті для цієї роботи, і навіть знаю,  скільки їм було проплачено», — сказав Бойко.

«Також знаю журналіста, який нещодавно збирався стати моральним авторитетом у країні, а потім сам опинився фігурантом кримінального провадження і не зміг дати пояснення, де він взяв гроші на купівлю квартири», — додав він.

Після нього до трибуни парламенту вийшов Серій Лещенко, який заявив, що довго чекав, доки питання «вишок Бойка» буде звучати у Раді.

«Дякую Генпрокурору, що він довів цю справу до проміжного фіналу. Але, пане прокуроре, тут нема головного фігуранта. На 48 сторінці подання вказується, що чверть грошей, які були вкрадені, отримала донька Бакуліна. У мене питання: а ким був Бакулін, щоб Янукович з ним поділився чвертю вкрадених грошей?», — сказав Лещенко.

За його словами, Бакуліна привезли до Києва і «посадили у відповідне крісло підписувати папери» і він був ніхто для того, щоб отримати 25 мільйонів доларів на рахунок своєї доньки.

«Бакулін ці гроші віддав для іншого фігуранта, який нещодавно, буквально кілька хвилин тому, стояв на цій трибуні. Тому що саме цей фігурант, як керівник пана Бакуліна, мав всі повноваження для того аби зупинити або пришвидшити купівлю цих бурових установок», — заявив нардеп.

«Ви стверджуєте, що нема подання на Бойка. А я знаю, що слідчим ГПУ Адріаном Лупу, ще в 2015 році було подання, зроблене на пана Шокіна щодо участі Бойка в аферах Курченка по скрапленому газу», — сказав Лещенко.

Він додав, що Шокін не вніс це подання  до парламенту, але пізніше воно було передане Луценку, коли він став генпрокурором.

«Слідчий довів, що він був членом організації Курченка у справі „Вишок Бойка“ і сприяв викраденню цих грошей. Але ви стверджуєте, що подання нема. Хоча я вам віддав його у залі парламенту. Якщо ви не можете довести участь Бойка у справах з Бакуліним, внесіть подання по скрапленому газу», — зазначив Лещенко.

Також він подякував журналістам, які у своєму  розслідуванні викрили корупційну схему щодо «вишок Бойка».

В свою чергу Луценко підтвердив, що саме завдяки журналістському розслідуванню вдалося зупинити подальше розкрадання державних коштів та провести слідство у цій справі.

Але зазначив, що питання подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності Бойка є неправдою.

«Щодо Лещенка, який вручав мені папірці, схожі на подання, я отримав офіційну відповідь від керівника відділу спецрозслідувань Горбатюка, де повідомлялося, що такого подання не було. Його просто не існує», — сказав Генпрокурор.

Також Луценко додав, що не може опиратися на журналістські твердження і здогадки щодо того, що не Бакулін отримав 25 мільйонів доларів, а саме Бойко, оскільки це не доведено.

Він рекомендував «не опиратися на емоції, а тільки на факти».

Раніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Україна має намір продати дві так звані «вишки Бойка» — бурові установки для видобутку нафти і газу на чорноморському шельфі, — які були заарештовані в 2015 році.

Також, за його словами, ГПУ на даному етапі слідства не має доказів причетності лідера фракції «Опозиційний блок» Юрія Бойко в корупційній схемі, пов'язаній з покупкою двох самопідйомних бурових установок.

Як відомо, У 2014 році Росія захопила обидві установки, коли був анексований Крим. При цьому вони залишалися на Одеському родовищі, яке знаходиться набагато ближче до материкової частини України, ніж до півострова.

У грудні 2015 року РФ відвела «вишки Бойка» ближче до окупованого Криму.

23 грудня 2015 року Печерський суд Києва задовольнив клопотання ГПУ про арешт «вишок Бойка» — бурових установок на чорноморському шельфі, за які сім років тому Україна переплатила 400 млн доларів.

У січні 2017 року український суд заарештував захоплені Росією бурові установки.

У травні 2017 року Генпрокуратура заявила, що слідством не встановлено фактів підписання від імені Бойка документів щодо проведення закупівель так званих «вишок Бойка».

1 лютого 2018 року Луценко повідомив, що колишньому главі Національного банку Сергію Арбузову ооглошено нову підозру «за фактом співучасті взаволодінні коштами ДАТ» Чорноморнафтогаз «в сумі 3,2 млрд грн при покупці двох самопідйомних бурових установок В312 і В319».

Прокурор Віктор Клименко, який у 2012 році засадив за грати міністра МВС Юрія Луценка, отримав підвищення і успішно пройшов таємну перевірку доброчесності, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це пише проект PROSUD.

Свою нинішню посаду він отримав 14 квітня 2016 року.

Загалом, згідно з біографією, Клименко працював у правоохоронних органах з 2001 року, зокрема, у прокуратурі Солом’янського району та прокуратурі Києва, 2010—2014 роках – на керівних посадах в прокуратурі столиці.

Нещодавно він брав участь у конкурсі на посаду директора Державного бюро розслідування.

А у 2012 році Клименко намагався стати суддею, а тому проходив кваліфікаційний іспит на посаду судді.

Але найбільш скандальною справою за участі Клименка було засудження нинішнього Генпрокурора – Юрія Луценка. У 2012 році Клименко виступав державним обвинувачем у справі екс-міністра МВС Луценка, якого засудили до 4 років колонії.

У декларації Клименка вказана Ірина Степанівна Чорна як особа, що спільно проживає, але обоє не перебувають у шлюбі.

Чорна також працює прокурором у ГПУ, з 31 січня – заступником начальника відділу забезпечення обвинувачення у Верховному Суді управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах.

Згідно з деклараціями прокурорів за 2013, 2015 та 2016 роки, за цей час Клименко задекларував 391 тисячу гривень заробітної плати, 1,6 мільйона гривень спадщини та 1,1 мільйона гривень від продажу нерухомого майна.

Чорна у 2013 році заробила 259 тисячі гривень та отримала 400 тисяч гривень у якості подарунка від батька. У 2015 та 2016 роках вона не вказала жодної гривні заробітної плати. Повідомляється, що у цей період вона доглядала за дитиною, але виплати на дитину до досягнення нею трирічного віку чомусь отримував Клименко, а не Чорна.

Портал не зміг дослідити, звідки у звичайного прокурора майно, яке він продав за 1,1 мільйона гривень, оскільки у декларації за 2013 рік Чорна вказала лише дочку прокурора Клименка – Дарину Вікторівну, а от самого прокурора не зазначила.

Продавши своє майно за 1,1 мільйона гривень, Клименко, згідно з декларацією за 2015 рік, користувався службовою квартирою, площею 56,3 кв. м. У декларації за 2016 рік квартира такої ж площі вказана як приватна власність – по 50% у власності Клименка і його дочки. Повідомляється, що Клименко приватизував службову квартиру лише за 10 гривень.

Підкреслюється, що у родини Клименка було інше нерухоме майно, тож проблем із житлом він не мав.

У 2017 році Віктор Клименко отримав у спадщину від матері 3 земельні ділянки у Чернігівській області.

Решта майна належить Ірині Чорній. У її власності дві квартири у столиці (46,3 кв. м – 100% власності та 50,59 кв.м у спільній власності, де Чорна володіє 33%).

Ще одна квартира Чорної спочатку була вказана як об’єкт незавершеного будівництва. А уже в поданій формі змін за 2017 рік – як квартира площею 101 кв. м. за адресою вулиця Ломоносова, 46/1 і вартістю лише 585 тисяч гривень.

Клименко має Volkswagen Jetta 2015 року випуску, придбаний за 612 тисяч гривень, а Чорна у 2017 році придбала нову Toyota Corolla за 633 тисяч гривень.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко проігнорував відкриття Глобального Форуму з повернення активів у США, присвячений чотирьом країнам, у тому числі Україні.

Про це написала журналістка Наталя Седлецька у facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За її словами, решта держав представлені на найвищому рівні — генеральні прокурори та міністри юстицій трьох країн беруть участь у головній панелі на відкритті Форуму. При цьому на форум не прибули і заступники генпрокурора, яких він делегував замість себе.

«Дуже шкода, бо головує на відкритті Генеральний прокурор США Джефф Сешнс. Було б цікаво побачити, чи Юрій Луценко повторив би йому в очі свою заяву про незаконну співпрацю ФБР та НАБУ в Україні», — пише Седлецька.

На форум також були запрошені директор НАБУ Артем Ситник та керівник САП Назар Холодницький, але, як повідомляє Седлецька, на офіційному відкритті Україну представляв посол України в США Валерій Чалий.

Виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарина Каленюк на своїй сторінці в Facebook опублікувала фотокопію програми Форуму, в якій зазначено запланований виступ генпрокурора Луценко на його відкритті.

Від ГПУ в Вашингтон мав прилетіти також заступник генпрокурора Євген Єнін, але, як повідомляється, він затримався через те, що нібито йому не відкрили вчасно візу.

Адвокат Роман Маселко заявив, що керівництво Генпрокуратури намагалося закрити кримінальне провадження, яке стосується екс-генпрокурора Віктора Пшонки та його сина, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це член Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів написав у Facebook.

За словами адвоката, особа, якій підготовлена підозра у цій справі, двічі зустрічалася із Столярчуком у жовтні 2016 року на вулиці Різницькій.

«Після цього Столярчук 4 місяці просто не підписує вже давно готову підозру цій особі, а потім просто закриває справу без будь-яких підстав і з порушенням своїх прав», — зазначає Маселко.

Згодом, як стверджує адвокат, слідчі департаменту спецрозслідувань ГПУ, який очолює Сергій Горбатюк, поновили справу та намагалися передати її до суду.

«Це все відбувається з відома і під прикриттям [генпрокурора] Юрія Луценка. Горбатюк написав не одну доповідну про незаконні дії Столярчука. Але нуль реакції. А [заступниця генпрокурора] Анжела Стрижевська готує висновок, що такі постанови Столярчука не підлягають оскарженню», — пише член Громадської ради доброчесності.

Маселко також посилається на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури від 22 листопада цього року, яким Столярчуку оголосили догану. Як він стверджує, йдеться саме про вищеописану справу.

«Столярчук Юрій Васильович, працюючи на посаді прокурора — заступника генерального прокурора України, діючи умисно, неправомірно, всупереч вимог КПК України, Закону України „Про прокуратуру“ виніс постанову про закриття кримінального провадження № (Конфіденційна інформація) в частині відносно ОСОБА-2», — йдеться у рішенні КДКП.

Влітку 2017 року прокуратура відсудила в Артема Пшонки понад 15 га мисливських угідь у Київський області.

Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження за фактом ймовірного незаконного збагачення генерального прокурора Юрія Луценка.

Про це розповіла «Українській правді» речниця НАБУ Світлана Оліфіра, повідомляє 40ka.info.

«За ухвалою суду, яка зобов'язала внести відомості до ЄРДР, детективи внесли ці відомості, і розпочато розслідування за фактом ймовірного незаконного збагачення», — розповіла вона.

За словами Оліфіри, справа стосується саме генпрокурора і порушена 30 жовтня за ч. 3 ст. 368-2 Кримінального кодексу.

Речниця повідомила, що відповідне рішення ухвалив Солом'янський районний суд Києва у жовтні.

Раніше генпрокуратура порушила кримінальне провадження проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства.

ГПУ зробила це на підставі опублікованого в інтернеті аудіо-запису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.

Генеральну прокуратуру Юрія Луценка не зацікавила зустріч нардепа Ігоря  Кононенка із екс-міністром екології часів Януковича Миколою Злочевським, справи проти екс-міністра регіонала закриті.

Такий висновок можна зробити з відповіді Генпрокуратури на запит видання «Українська правда», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Відомості, вказані  у запиті, щодо можливої зустрічі народного депутата Ігоря Кононенка в ресторані у Відні із колишнім міністром екології З. (Злочевським — УП) не стосувалися предмету розслідування кримінального правопорушення, вчиненого З., відповідно в рамках кримінальних проваджень не досліджувалися», — зазначили у відповіді на запит.

Жодної інформації про те, чи взагалі відома їм суть розмови , а відтак чи допитували співробітники ГПУ Кононенка після цієї зустрічі у відповіді не вказано.

Водночас у ГПУ  повідомили, що розслідування по епізодах, у яких проходять компанії Злочевського,  припинено.

Справу розслідував департамент з особливо важливих справ у сфері економіки, який називають департаментом Кононенка-Грановського.

Згідно з відповіддю, досудове розслідування від 6 серпня 2014 року здійснювалося за підозрою Злочевському у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст 368-2 КК (незаконне збагачення особи, що має відповідальне службове становище) за підозрою головного бухгалтера ТОВ «Еско-Північ» в ухилянні від сплати податків та подальшому відмиванні коштів.

«За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою Злочевського не встановлено порушень податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб Злочевським за відповідний період, що підтверджується проведеними позаплановими документальними перевірка державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДФС Києва», — сказано в повідомленні.

У відповіді зазначається, що ці висновки підтверджуються рішенням Центрального кримінального суду Великобританії від 21 січня 2015 року та висновками експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від  6 лютого 2015 року.

Тому 1 листопада 2016 року прокурор у провадженні виніс постанову про закриття кримінального провадження в частині про незаконне збагачення щодо Злочевського, та щодо ухиляння від податків та відмивання коштів.

У відповіді також зазначається, що головний бухгалтер «Еско-північ» В. занизила податок на прибуток на суму 33 099 840 гривень. «Під час досудового розслідування завдані збитки у кримінальному провадженні товариством відшкодовано у повному обсязі», — зазначено у відповіді. У документі зазначається, що ці кошти були перераховані в бюджет, а разом  з ними і 15 549 920 гривень штрафу. Після цього прокуратура через суд звільнила бухгалтера від кримінальної відповідальності.

Щодо групи компаній Burisma Holdings, де Злочевський є кінцевим бенефіціаром, то у відповіді на запит зазначається, що до суду скеровані клопотання про звільнення  від кримінальної відповідальності щодо службових осіб цих компаній. Причиною такого рішення стало «повне відшкодування завданих збитків».

«Загалом сума сплати до держбюджету склала 180 млн гривень», — зазначили у відповіді.

Водночас перед новим роком один з учасників ринку повідомив, що компанія Злочевського «Еско-Північ» перепродає газ за заниженими цінами.

Як відомо, Микола Злочевський є власником Burisma Holdings. Компанія була заснована 2002 року, до її складу входять чотири операційні компанії, що займаються розробкою родовищ і видобутком вуглеводнів — енергосервісна компанія «Еско-Північ», «Парі», «Перша українська газонафтова компанія» та «Алдеа».

Раніше повідомлялося, що народного депутата від БПП Ігоря Кононенка помітили в ресторані в Відні в компанії Злочевського.

Як відомо, 13 вересня 2016 року Печерський райсуд зобов'язав Генпрокуратуру прийняти рішення про припинення розшуку Злочевського.Зокрема, адвокат колишнього міністра просив суд зобов'язати слідчих протягом 48 годин прийняти рішення про припинення розшуку його підзахисного.

Захист екс-міністра стверджував, що Злочевський оголошений в розшук незаконно і всі процесуальні терміни розслідування проти нього закінчилися.

Суддя Світлана Шапутько частково задовольнила клопотання захисту і зобов'язала Генпрокуратуру встановити розумний строк для прийняття слідчим законного і неупередженого рішення про відновлення досудового розслідування, а також рішення про припинення розшуку Злочевського.

Пізніше з сайту МВС була знята інформаційно-статистична картка про розшук Злочевського в зв'язку з відповідним запитом від ГПУ.

Генпрокуратура оголосила у розшук Злочевського в січні 2015 року.