Запрет на публикацию информации об экс-депутате Верховной рады Украины Николае Мартыненко возмутил общественность. Решение Печерского суда Киева собираются обжаловать.Общественная организация «Центр противодействия коррупции» (ЦПК) возмущена решением Печерского райсуда Киева от 11 декабря 2018 года об удалении с их сайта любых упоминаний об экс-депутате Верховной рады Украины Николае Мартыненко. Он еще в прошлом году выдвинул иск против ЦПК, обвиняя антикоррупционеров в «незаконном использовании его имени в контексте расследований уголовных преступлений и коррупционных сделок», в которых его вина или участие еще не установлены судом. Общественные активисты намерены обжаловать судебное решение, которое считают наступлением на свободу слова и информации.

Следствие в Украине и Швейцарии

Досье на Мартыненко было опубликовано в открытом Реестре национальных общественных деятелей. ЦПК помогает банкам идентифицировать публичных лиц среди своих клиентов. Реестр содержит более 30 000 документально подтвержденных записей, в частности, об украинских политиках, руководителях прокуратуры, председателях и судьях Конституционного, Верховного и апелляционных судов, а также главных силовиках. По мнению экс-главы парламентского комитета по топливно-энергетическому комплексу, ядерной политике и ядерной безопасности Мартыненко, это досье «порочит его деловую репутацию».

Информагентство «Интерфакс-Украина» напоминает, что Мартыненко инкриминируют завладение средствами государственной компании «Энергоатом» во время заключения и выполнения контрактов по поставке оборудования от чешской фирмы, а также в завладении средствами государственного предприятия «Восточный горно-обогатительный комбинат» в Желтых Водах в сумме более 17 000 000 долларов США через австрийскую компанию-посредника.

В ноябре 2015 года Мартыненко заявил о сложении депутатских полномочий в связи с коррупционным скандалом, а в декабре того же года парламент утвердил это своим постановлением. Против Мартыненко возбуждены уголовные производства не только в Украине, но и в Швейцарии. Подозрительные сделки экс-депутата Верховной рады расследуют детективы Национального антикоррупционного бюро Украины.

Тревожный прецедент

Решение суда создает прецедент подавать аналогичные иски и против журналистов, освещающих то или иное судебное заседание по уголовным делам в отношении Мартыненко, или любого другого чиновника, считает исполнительный директор ЦПК Дарья Каленюк. Адвокат ЦПК Алексей Бойко отметил, что согласно законам Украины, можно свободно использовать и распространять публичную информацию со ссылкой на источник, как это делают антикоррупционные общественные активисты. «Решение суда по делу „Мартыненко против ЦПК“ является наступлением на свободу слова», — написал на своей странице в Facebook глава этой организации Виталий Шабунин. Он добавил, что это решение планируют обжаловать.

Председатель правления представительства международной антикоррупционной организации Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин также назвал судебное решение в пользу Мартыненко незаконным. Он напомнил, что Конституционный суд Украины постановил: любое публичное лицо во власти должно открывать информацию о своих доходах. «Это наступление на свободу слова, наступление на свободу информации, а не защита частной информации, как пытается доказать Мартыненко», — сказал DW Юрчишин.

В то же время он считает судебный запрет обнародования досье на чиновника частным случаем, а не тенденцией. В отличие от него председатель правления общественной организации «Интерньюз-Украина» Константин Квурт уверен, что статистика покушений власти на ограничение информации и свободы слова свидетельствует об обратном. «Так называемый истеблишмент почувствовал, что Революция достоинства не завершена, люстрация не завершена, что можно и дальше тестировать терпение общества. С другой стороны, общество тоже устало от борьбы с ветряными мельницами. Эта ситуация опасна для страны», — сказал DW медиа-эксперт.

Александр Савицкий, DW.com

Справу проти колишнього нардепа Миколи Мартиненка, підозрюваного у заволодінні майном «Енергоатома», передали на розгляд суду.

Про це пише у Facebook прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою за наслідками досудового розслідування НАБУ скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього парламентаря Мартиненка М.В., Переломи С.В., Журила Р.М., Сорокіна О.Г., Богданця В.І., Василькова В.О.» – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що обвинуваченим інкримінують заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст.191 КК), легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.209 КК) та створення злочинної організації (ч.1 ст.255 КК).

Окрім того, розповідають у САП, Мартиненко, заступник голови правління «Нафтогазу» Сергій Перелома, в.о. голови ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» Руслан Журило, гендиректор ДП «СхідГЗК» Олександр Сорокін та заступник директора держконцерну «Ядерне паливо» Володимир Богданець обвинувачуються у заволодінні 17,3 мільйони доларів держкомпанії «СхідГЗК» під час купівлі для неї уранового концентрату через австрійську компанію-посередника STEUERMANN Investitions-und Handelsgesellschaft, підконтрольну учасникам злочинної організації.

«Разом з тим досудове розслідування щодо інших підозрюваних у вчиненні вказаних злочинів наразі триває, зокрема оголошено розшук ще 4 фігурантів, двоє з яких – громадяни Австрійської Республіки, ще одного з підозрюваних, який переховувався, було затримано та обрано запобіжний захід, досудове розслідування триває», — йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, 21 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручила екс-нардепу від «Народного фронту» Миколі Мартиненку обвинувальний акт.

20 квітня 2017 року детективи НАБУ та прокурори САП затримали Мартиненка в рамках розслідування за фактом розкрадання коштів ДП «СхідГЗК» при закупівлі уранового концентрату.

За даними САП, з 2013-го до 2016 року злочинна організація, у яку нібито входив Мартиненко, завдала бюджету 17,28 млн доларів збитку, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

22 квітня 2017 року Солом'янський райсуд Києва відпустив Мартиненка на поруки народних депутатів з фракції «Народний фронт» та міністрів.

29 січня 2018 року суд відмовився продовжувати покладені на Мартиненка зобов'язання.

Колишній депутат від «Народного фронту» Микола Мартиненко та позафракційний депутат Борислав Розенблат, які є фігурантами розслідування НАБУ, відвідують адміністрацію президента.

Про це йдеться у сюжеті телепрограми «Схеми» Радіо Свобода, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти програми зафіксували, що 1 грудня у супроводі охоронця на Банкову прийшов екс-нардеп Мартиненко, якого НАБУ підозрює у розтраті коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Зазначається, що він відмовився спілкуватися з журналістами біля офісу президента.

Також повідомляється, що через три дні після відвідин АП, у Мартиненка був суд, де адвокат  відстояв повернення йому документів для виїзду за кордон.

Крім того, у розслідуванні повідомляється, що 10 листопада біля АП був помічений підозрюваний у так званій «бурштиновій справі» нардеп Борислав Розенблат.

У коментарі журналістам він підтвердив, що прийшов на Банкову, щоб відстояти «свої конституційні права».

«Дізнаюся, як там моя заява про захист моїх конституційних прав. Проти мене вчинили злочин працівники НАБУ, я про це заявляв з трибуни Верховної Ради України. Я писав заяву на ім’я президента. Прошу захисту своїх конституційних прав. Він як гарант конституції повинен захистити», – сказав Розенблат.

Автори програми зазначають, що звернулися до АП з проханням прокоментувати мету візиту Мартиненка та Розенблата, але їм було відмовлено, бо ця «інформація з обмеженим доступом».

Також журналісти додали, що за кілька місяців біля адміністрації президента, знімальна група програми зафіксувала, що до офісу Порошенка приходять народні депутати, фігуранти розслідувань НАБУ, новопризначений суддя Верховного суду, бізнесмени та очільники силових відомств.

Раніше повідомлялося, що діяльність НАЗК курує людина з адміністрації президента.

Як відомо, Розенблата звинувачують у тому, що він отримав 200 тисяч доларів за вплив на рішення чиновників Держслужби геології і надр та місцевої влади про надання ТОВ «Укртехдобич» спецдозволів на користування надрами.

Слідчі мають аудіо- та відеозаписи, на яких Розенблат спілкується з учасниками схеми. На кількох ідеться про підписання законопроектів №5436 і №5437, які пропонують зміни до Податкового та Митного кодексів щодо оподаткування видобутку бурштину та звільнення від податків осіб, які ввозять в Україну обладнання для промислового видобутку бурштину.

Антикорупційні органи заявили, що Борислав Розенблат і депутат від «Народного фронту» Максим Поляков вимагали хабар від компанії-нерезидента за видобуток бурштину в Україні.

Спецоперацію щодо Розенблата й Полякова антикорупційні правоохоронні органи провели за участю агента НАБУ на прізвисько «Катерина».

19 липня правоохоронці вдягли електронний браслет стеження на Борислава Розенблата.

24 липня нардеп заявив, що його родина внесла за нього заставу у розмірі 7 мільйонів гривень.

Щодо Мартиненка, то 20 квітня 2017 року йому вручили повідомлення про підозру.

САП просила суд встановити заставу в розмірі 300 млн гривень, однак 17 народних депутатів і міністрів взяли його на поруки. У разі доведення провини йому загрожує від 8 до 12 років в'язниці.

Мартиненко затримали в рамках розслідування за фактом розкрадання коштів ДП СхідГЗК при закупівлі уранового концентрату.

За даними САП, з 2013-го до 2016 року злочинна організація, в яку нібито входив Мартиненко, завдала бюджету 17,28 млн доларів збитку.

Пізніше суд заарештував майно Мартиненка.

Попри гучні арешти СхідГЗК і ОГХК продовжують торгувати своєю продукцією через нові «прокладки», які прийшли на заміну австрійським «Bollwerk» і «Steuermann».

Днями «DW» повідомило, що Антикорупційна прокуратура Австрії веде розслідування проти вказаних австрійських фірм за підозрою у розкраданні коштів. Ці компанії були «прокладками» при торгівлі титановою та урановою рудами, видобутими на державних українських підприємствах. Саме по діяльності цих компаній НАБУ порушило кримінальні провадження, в рамках яких оголошено підозри екс-нардепу Миколи Мартиненку, його бізнес-партнеру з правління «Нафтогазу» Сергію Переломі та менеджеру вказаних держкомпаній Руслану Журилу.

Про розслідування цього державно-приватного партнерства було відомо ще рік тому, коли тодішній міністр економки Айварас Абромавічус поскаржився у НАБУ.

Однак «Bollwerk» і «Steuermann» зберігали контроль над потоками держпідприємств. «Наші гроші» ще у грудні оприлюднили дані з митниці про те, що «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» продовжує гнати руду на експорт через австрійську фірму «Bollwerk».

Чергова перевірка показала, що у березні 2017 року посередник на ОГХК змінився. Для директора НАБУ Артема Ситника це не сюрприз, але ця контора залишається темною конячкою. Новим посередником стала фірма з Німеччини «TS Taunus Chemical GmbH», зареєстрована на таку собі фрау Наталю Стрейтенберг (Natalia Streitenberg).

Ми не знаємо, чим окрім статі та громадянства ця німкеня відрізняється від австрійця Вольфганга Ейбергера, на якого були записані згадані «прокладки» «Bollwerk» і «Steuermann». Але можемо констатувати, що для ОГХК заміна дискредитованого шила на німецьке мило не дала нічого – ціна для українського держпідприємства якою була такою і лишилась.

Наприклад, корейці «Daesung Logistics Co., Ltd.» як брали у січні-лютому у ОГХК рутиловий концентрат по $590 за тонну через «Bollwerk», так і продовжили з 29 березня отримувати цей самий концентрат по такій самій ціні через «TS Taunus Chemical GmbH».

Звісно, тут можна припустити, що вся ця операція з НАБУ була затіяна ради того аби передахувати потоки підприємства – завести свою «прокладку» і зберегти маржу. Але є кілька але.

Німецька фірма замінила австрійську тихо і мирно. Тобто за безпосередньої згоди керівництва ОГХК. А там, не зважаючи на електронний браслет на щиколотці Журила, продовжують панувати саме його менеджери. І продовжують роздавати багатомільйонні тендери журилівським фаворитам (ось, наприклад, свіжі 84 млн грн. на «Імекс мінералс»).

Також жодної схвильованості у стінах Міністерства економрозвитку, яке і має призначати/звільняти керівника ОГХК. Степан Кубів навіть пальцем не поворухнув, аби змінити менеджмент держпідприємства, яке стоїть у планах на приватизацію цього року. Тобто маємо повний консенсус, наслідком якого є продовження генерації збитків на експортних потоках ОГХК просто під час кримінального провадження.

Така сама історія з заміною австрійської «прокладки» на імпортних потоках сталась і на «Східному гірничо-збагачувальному комбінаті».

Держпідприємство регулярно купує сірку у російського виробника «Каспийгаз», а контрактоутримувачем по цій схемі завжди було та сама австрійська «Steuermann». І ось з березня посередницькі функції перелягли з дискредитованої та підслідної у самій Австрії фірми на новеньку «прокладку» – тепер каспійський потік йде через естонську фірму «AltairTRADE OU», зареєстрованої у листопаді 2016 року.

При цьому дві речі залишились незмінними. По-перша, ціна – як була так і залишилась 9 центів за кілограм. А по-друге, сама «прокладка» – як була пов’язана зі схематозниками, так і лишилась. Членом правління естонської фірми виявився Євген Буга, вже багато років відомий читачам «Наших грошей» як колишній засновник та керівник ТОВ «Енерджі трейд груп», що з давніх давен сидить на підрядах СхідГЗК і ОГХК. Також Буга є засновником латвійської фірми «Zodiak Plus», що після Майдану натендерило сотні мільйонів в системі «Енергоатому», СхідГЗК і держпідприємства «Смоли».

Відтак важливо зрозуміти – що збираються робити діючі і незаарештовані урядовці з контрактами СхідГЗК і ОГХК, по яким від зміни «прокладок» не змінюється збиток для України. Станом на зараз – система працює, як і завжди. Згідно з правилами відмого анекдоту: «Краще кожен день платити штраф, ніж один раз руку збити».

Юрій Ніколов, «Наші гроші», Національне бюро розслідувань України

Участники преступной схемы экс-нардепа от «Народного фронта» Николая Мартыненко на протяжении 2015-го и 2016-го годов нанесли ущерб государству на сумму более $13 млн.

Об этом написал на своей странице в Facebook руководитель Специализированной антикоррупционной прокуратуры Назар Холодницкий, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Комментируя задержание топ-менеджеров госпредприятия «Объединенная горно-химическая компания» он отметил, что чиновники привлекли к активному соучастию представителей иностранного бизнеса, «организовали и воплотили в жизнь „эффективную“ схему незаконного обогащения за счет ресурсов, являющихся государственной собственностью».

Холодницкий отметил, что участниками преступной схемы была налажена реализация титанового и титаносодержащего сырья (ильменитового, рутилового, цирконового концентратов), которое добывалась госпредприятием, по заниженным ценам двум иностранным подконтрольным фирмам. Зарубежные компания в свою очередь продавали эту же продукцию конечным потребителям уже по рыночным ценам.

«Разницу в цене злоумышленники выводили на банковские счета подконтрольных юридических лиц за пределами Украины», — говорится в тексте.

«Умело замаскированная под законную внешнеэкономическую хозяйственную деятельность, преступная схема работала практически без сбоев в течение 2015 — 2016 годов и позволила злоумышленникам незаконно обогатилась на сумму более $ 13 млн, а государственное предприятие, которое отнесено к перечню объектов государственной собственности, имеющих стратегическое значение для экономики и безопасности государства от таких сделок, претерпело существенные убытки», — добавил глава САП.

С исками в суд обратилось НАБУ, которое более полугода расследует хищение более 100 млн грн средств ОГХК, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Соломенский районный суд Киева разрешил проверку контрактов компании-посреднику Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG (СМИ связывают с экс-депутатом от Народного фронта Николаем Мартыненко), через которую экспортируется продукция государственной Объединенной горно-химической компании (ОГХК). Об этом говорится в девяти решениях суда от 8 августа.

С исками в суд обратилось Национальное антикоррупционное бюро, которое более полугода расследует хищение более 100 млн грн средств ОГХК путем продажи продукции по заниженным ценам через австрийского посредника компанию Bollwerk.

Соломенский суд предоставил разрешение «компетентным органам» шести стран (Испании, Чехии, Казахстана, Германии, Румынии, Швеции ) на доступ к документам компаний, которым Bollwerk поставляла продукцию ОГХК.

Речь идет о документах, контрактах, спецификациях на поставку титанового сырья и другой продукции (производства ОГХК) от Bollwerk в адрес европейских компаний, которые были конечными покупателями продукции.

Также будут проверены документы, подтверждающие факты поставки и оплаты по таким сделкам и электронная переписка между компаниями-покупателями и Bollwerk, а также переписка компаний-покупателей с ОГХК начиная с 1 января 2015 года по день изъятия документов.

Кроме того, суд дал доступ к документам, которые подтверждают проведение переговоров между ОГХК и европейскими компаниями (конечными покупателями), в том числе предложения по покупке титанового сырья (ильменитового, рутилового, циркониевого концентратов).

В решениях суда указаны следующие компании: Lincoln Electric Europe S.l, Guzman Global S.L., Minerals 2000 S.A. (все — Испания), ESAB CZ S.R.O., Precheza A.S. (обе — Чехия), Helmut Kreutz Mahlwerke Gmbh (Германия), DUCTIL S.A. (Румыния), Esab Perstorp AB (Швеция), Усть-каменогорский титано-магниевый комбинат (Казахстан).

Именно этим компаниям, согласно данным НАБУ, ОГХК поставляла продукцию через посредника Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG.

В решениях суда говорится, что в 2015 году между ОГХК и Bollwerk заключили девять внешнеэкономических контрактов на поставку ильменитового, рутилового и циркониевого концентратов. Во исполнение контрактов, ОГХК в 2015 году поставило Bollwerk титанового сырья на общую сумму более 688 млн грн по стоимости на 15-55% ниже мировых среднерыночных цен.

«Поставки сырья осуществлялись ОГХК не в адрес компании-покупателя — Bollwerk Finanzierungs- und Industrie management AG, а непосредственно к компаниям-получателям», — говорится в судебном решении.

По данным следствия, в 2015 году на компанию-посредника Bollwerk приходилось 92% от всех экспортных операций ОГХК, в результате чего государственному предприятию нанесен ущерб на сумму более 103 млн грн.

Компания Bollwerk принадлежит гражданину Австрии Вольфгангу Айбергеру. Он же является директором и номинальным владельцем австрийской Steuermann Investitions через которую осуществлялись поставки уранового концентрата на государственный Восточный горно-обогатительный комбинат. Относительно деятельности Steuermann НАБУ также проводит расследование.

В интервью Украинской правде Давид Жвания рассказывал, что компания Steuermann является технической компанией и входит в их совместную бизнес-группу с Николаем Мартыненко. «На самом деле эта компания всегда была в нашей бизнес-группе, как техническая. Я удивился, когда Николай Владимирович сказал, что он не знает господина Айбергера, и что это какой-то дедушка». — говорил экс-нардеп.

Історія закупівлі колтюбінгової уставновки менеджерами Мартиненка та Єремеєва — це сценарій, що один в один повторює «вишки Бойка», тільки в меншим масштабах.

Про це в своєму блозі на «УП» написав народний депутат Сергій Лещенко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як виявилося, «УкрГазВидобування» збиралося купити «колтюбінг» у фірми Moston Properties Limited, яка прописана у Лондоні в будинку №393 на вулиці Lordship Lane. Угода була укладена 29 травня 2015 року на суму 5 мільйонів 850 тисяч доларів.

Попри реєстрацію в британській столиці, фірма Moston є звичайною прокладкою з непрозорою власністю. Згідно з статутними документами, які можна офіційно отримати в англійському державному реєстрі, статутний капітал фірми складає 2 (два) фунти стерлінгів.

Як пише депутат, на незвичність цієї поставки вказувало й те, що рахунок британської фірми було відкрито чомусь у Латвії.

«Від компанії Moston угоду з державним підприємством „УкрГазВидобування“ підписала жінка з типово „британським“ прізвищем Георгіна Папапетроу, яка насправді є кіпріоткою. Вона є не тільки директором, але не номінальним власником прокладки. Загалом Папапетроу очолює аж 49 фірм», — пише Лещенко.

Підприємство, що претендує на мільйонні підряди «УкрГазВидобування», базується в пошарпаному будинку по сусідству з продажем пральних машин та матраців. Загалом ця будівля є лише ширмою, надаючи британську прописку будь-кому, хто цього зажадатиме — за адресою 393 Lordship Ln, London N17 6AE, UK розташовано десятки фірм.

Як виявилося, ця колтюбіногова установка мала постачатися у морській комплектації. Але місцем доставки були вказані свердловини у Полтавській області. При чому довжина шлангу складає 4 кілометри, тоді як свердловини Полтавській області 5 кілометрів глибиною – тобто ця установка взагалі не призначена для тих родовищ.

Тендер на постачання колтюбінгу відбувся протягом чотирьох днів, а єдиним технічним конкурентом Moston була інша прокладка з Сейшельских островів.

«Але і це не все. Існує підозра, що ці гроші намагалися отримати... вдруге», пише Лещенко.

Аналогічне колтюбінгове устаткування так само в морському виконанні ще в часи Януковича, у 2012 році було предметом тендеру в державній компанії
«Чорноморнафтогаз». І переможцем того тендеру стала фірма Muster Services Limited, яка... зареєстрована за тією ж адресою в Лондоні, між продажем пральних машин та матраців, в будинку N393 на вулиці Lordship Lane. А директором також була кіпріотка...Георгіна Папапетроу. І вона ж була номінальним акціонером тієї фірми.

Але ціна такого комплексу в 2013 році склала... 13 мільйонів 250 тисяч доларів, пише Лещенко.

За його словами, коли у «УкрГазВидобування» помінилися керівники, новим головою правління Прохоренком було оголошено тендер на колтюбінгові комплекси, куди заявилися не посередники, а компанії-виробники.

У підсумку, аналогічний «колтюбінг» було придбано за 3,9 мільйони доларів, тобто в півтора рази дешевше, ніж менеджерами Мартиненка-Єремеєва у травні 2015 року. І в три з половиною рази дешевше, ніж купував «Чорноморнафтогаз» у часи Бойка.

Тут також варто додати, що тоді, у 2012-му попри «злочинну владу» компанією керував ставленик Мартиненка Валерій Ясюк.

Найбільш активним захисником кіпріотки Георгіни Папапетроу та її неназваних господарів виявився депутат з оточення Мартиненка Максим Поляков.

Поляков став депутатом за квотою Мартиненка, а після Революції гідності нетривалий час очолював Нацкомісію ринку фінансових послуг. Будучи депутатом, Поляков надіслав десятки звернень з вимогами звільнити Прохоренка з посади та перевірити законність усунення прокладки Moston Properties Limited.

Інший учасник атаки на «УкрГазВидобування» — соратник Авакова, ще один депутат від «Народного фронту» Євген Дейдей, який особисто, в оточенні людей у камуфляжній формі, зображав протест на прохідній «УкрГазВидобування».

Раніше повідомлялося, що глава ПАТ «Укргазвидобування» Олег Прохоренко звинуватив народних депутатів від «Народного фронту» в «корупційному втручанні» у роботу держпідприємства.

Нардеп Сергій Лещенко виклав матеріали щодо скандалу з постачанням в Україну уранового концентрату й титану через австрійські фірми-прокладки, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Як відомо, сьогодні в Україні розслідуються два кримінальні провадження – перше щодо хабарів від чеської „Шкоди“ на швейцарський рахунок панамської компанії Мартиненка Bradcrest.

Але крім цієї гучно анонсованої справи, яку розслідують у трьох європейських країнах – Швейцарії, Чехії та Україні, є ще одна справа щодо Мартиненка. НАБУ розслідує діяльність австрійської прокладки Steuermann, яка постачала за завищеними цінами урановий концентрат з Казахстану на українське державне підприємство „Східний гірничо-збагачувальний комбінат“.

Згідно з контрактами, Steuermann („Штойєрманн“) купувала урановий концентрат у Казахстані по 95-100 доларів за кілограм. А на українське державне підприємство концентрат продавався австрійською прокладкою по 129 доларів.

При цьому в контакті було обумовлено, що казахський продавець „за свій рахунок та на власний ризик має організувати все необхідне транспортування та страхування поставки до станції Тополі, Україна“.

Таким чином, за те, що папери перекладалися з однії стопки в іншу, прокладка Steuermann „наварювала“ близько 30 доларів на кілограмі урану. У 2014 році було законтрактовано в Казахстані 400 тонн, в 2015 – 600 тонн.

Хто є кінцевим бенефіціаром Steuermann, досі встановити було неможливо. 100 відсотків акцій цієї компанії належить ще одній прокладці з Ліхтенштейну Nemessis Anstalt. Ця країна в центрі Європи фактично є офшором та не розкриває інформацію про акціонерів.

Однак навіть найбільші секрети стають явними. Зі своїх джерел мені вдалося отримати документи щодо компанії Nemessis Anstalt. Як виявилося, кінцевим бенефіціаром є громадянин Грузії Олександр Іосселіані.

Він вказаний у трастовій угоді, яку підписав керівник ліхтенштенського Bonus Capital Trust Александр Абфальтерер.

Олександр Іосселіані мешкає в Києві та є кузеном Давида Жванії – багаторічного партнера Мартиненка в політиці та бізнесі. Наявність Іосселіані як кінцевого бенефіціара підтверджує також викладену Жванією версію про те, що компанія Steuermann створювалася для торгівлі абразивами, але після Революції гідності Мартиненко вставив її як „прокладку“ в схему постачання урану. При чому розпоряджатися „наваром“, зі слів Жванії, міг тільки Мартиненко.

Таким чином підтверджується версія, що 30 доларів з кожної тонни урану осідають у кишенях клану Мартиненка, а робиться все це на очах в Яценюка, який своєю бездіяльністю щонайменше „кришував схему“, якщо не заробляв на ній – це має встановити слідство.

Але це ще не все. Окрім того, що пан Іосселіані зазначений в ліхтенштейнському реєстрі як секретний власник уранової прокладки, його сліди спливають у ще одному реєстрі.

Так, паралельно з прокладкою на урані Мартиненко „кришує“ схеми на державних підприємствах титанової галузі. Зокрема, для реалізації титанової продукції „Об'єднаної горно-хімічної компанії“ на підприємство було заведено ще одного посередника – австрійську компанію Bollwerk. Як випливає з бази даних Держслужби статистики, Іосселіані очолював... представництво Bollwerk в Україні.

Це – ще один доказ причетності Мартиненка до схем держпідприємств уранової та титанової галузей, додатковий до оприлюднених раніше.

Таким чином, на державних підприємствах за часів Яценюку було розбудовано систему заробітку для фірм-прокладок, пов'язаних з оточенням самого Яценюка. Якщо не це, то які треба шукати ще аргументи для відставки такого прем'єр-міністра?», — риторично запитує Сергій Лещенко у власному блозі.

Народний депутат Сергій Лещенко стверджує, що отримав докази причетності соратника прем'єр-міністра Арсенія Яценюка Миколи Мартиненка до схем в урановій і титановій галузях.

У блозі на Українській правді Лещенко пише, що австрійська компанія-прокладка Steuermann, яка займалася закупівлями для державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат, що знаходиться під контролем Мартиненка, а також його бізнес-партнера Давида Жванії.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Джерела в офісі компанії Steuermann повідомляють, що з середини 2000-х там постійно бачили тодішнього помічника Жванії та голову спостережної ради Діамант-Банку (належить Жванії та Мартиненку) Ігоря Керезя. Steuermann була партнерською компанією для фірми Брінкфорд Жванії, а також виступає міноритарним акціонером Запорізького абразивного комбінату, де контрольний пакет знаходиться в руках Жванії. Співробітники фірми Steuermann Вольфганг Айбергер і Марія Лапіньш знайомі зі Жванією з 1990-х років. Сам Жванія теж регулярно бував в офісі Steuermann у Відні», — пише депутат.

За його словами, Айбергер і Лапіньш є номінальними власником і директором іншої прокладки Bollwerk, яка вивозить продукцію з титанового держпідприємства Об'єднана гірничо-хімічна компанія, що управляє Іршанським і Вольногорським гірничо-збагачувальними комбінатами.

«За оцінкою джерел, за дев'ять місяців 2015 року Об'єднана гірничо-хімічна компанія експортувала 150 тисяч тонн титанового концентрату на загальну суму 1,17 мільярда гривень, при цьому 80% цього обсягу на суму 959 мільйонів ОГХК експортувала в 35 країн світу, але чомусь через австрійського посередника», — пише Лещенко.

Нагадаємо, 26 листопада 2015 року Сергій Лещенко оприлюднив документи, які свідчать про те, що Швейцарія надсилала запит на ім'я генерального прокурора України з приводу розслідування кримінальної справи проти нардепа від Народного фронту Миколи Мартиненка.

30 листопада Мартиненко заявив про складання депутатських повноважень у зв'язку з корупційним скандалом і інформаційною кампанією проти нього.

У федеральній прокуратурі Швейцарії з 2013 року розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка за підозрою у хабарництві й відмиванні грошей. За даними місцевих ЗМІ, мова йде про 30 мільйонів швейцарських франків.

Як писала швейцарська Sonntagszeitung, на рахунках Мартиненка в Швейцарії заморожені хабарі від чеської компанії Skoda SA, отримані за сприяння в отриманні контрактів на Хмельницькій АЕС.

Слідом за швейцарською досудове слідство у справі Мартиненко почала чеська прокуратура.

Депутат від «Народного фронту» став фігурантом кримінального провадження, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Прес-секретар генпрокурора Швейцарії Анне Вегелін повідомила, що проти народного депутата Миколи Мартиненка порушено кримінальну справу про хабарництво.

Представниця Швейцарії зазначила, розслідування обставин кримінального провадження розпочато ще у 2013 році. Слідчі звертались до України та Чехії з метою отримати достовірну інформацію та беззаперечні докази складу злочину.

Інкримінують Мартиненку отримання хабара у сумі 20 млн франків від компанії-постачальника обладнання для атомних електростанцій Skoda JS.

За інформацією, підозрілість коштів помітили співробітники банку Hottinger в Швейцарії, вони виокремили підозрілі транзакції та повідомили у поліцію. Як виявила перевірка, ці гроші за документами Мартиненко отримав нібито за консультаційні послуги.