Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що правоохоронцям вдалося розкрити замовника та організатора вбивства полковника УБОЗ Романа Єрохіна, яким виявився екс-нардеп Олександр Шепелєв.

Про це він заявив під час брифінгу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами Матіоса, вбивство Єрохіна було скоєно ще 12 років тому, 26 липня 2006 року, але замовника вдалося розкрити тільки зараз.

Він розповів, що виконавці вбивства вже давно отримали вироки, але знайти замовника багато років не вдавалося, тому для цього було виокремлене спеціальне кримінальне провадження і з березня 2018 року головна військова прокуратура вжила всіх заходів для встановлення замовника та організатора вбивства полковника Єрохіна.

За даними слідства, мотивом вбивства стала помста за професійну діяльність правоохоронця, а також з метою не допустити таку діяльність у подальшому.

«Встановлено,  що полковником Єрохіном спільно з групою підлеглих була виявлена робота конвертаційного центру на базі одного із комерційних банків Донецька, кінцевим бенефіціаром якого був один народний депутат на той час. І діяльність цього центру була припинена, троє осіб були притягнуті до кримінальної відповідальності, схема легалізації коштів була ліквідована», — розповів він.

«Подальша професійна доля полковника Єрохіна була спрямована на виявлення і припинення протиправної діяльності інших конвертаційних центрів, на території України, що абсолютно не влаштовувало діючого народного депутата, який і був організатором та замовником цього вбивства», — додав Матіос.

За його словами, нардеп вирішив помститися Єрохіну та вбити його, для чого найняв 5 осіб, більшість з яких були діючими або колишніми правоохоронцями, які за значну матеріальну винагороду погодилися вчинити вбивство.

Прокурор зазначив, що замовник злочину дав безпосереднім виконавцям вогнепальну зброю, виготовлену заводським способом одномоментно зі встановленням на заводі глушників на той момент дуже дефіцитних, кулеметовних прицілів, а також транспорт і кошти, необхідні для здійснення задуманого.

«Застосовуючи всі можливі засоби конспірації, замовник вбивства, народний депутат так побудував взаємовідносини між учасниками збройного угрупування, що вони не знали всієї групи і тільки кілька з них знали основного замовника, що на той момент йому дозволило уникнути покарання», — розповів він.

За словами Матіоса, для виконання замовлення 26 липня 2006 року у Києві  був викрадений полковник Єрохін, якого потім убили у салоні автомобіля, а його труп вивезли за межі міста і закопали у лісі.

«У березні цього року працівники Нацполіції встановили, що вказаний народний депутат планував серію навмисних вбивств, пов'язаних з досягненням своїх меркантильних і корисливих інтересів», — заявив він.

Він додав, що нардеп замовив тій же групі осіб вбивство свого конкурента у банківському середовищі, громадянина Г.

«З цією метою він надав виконавцям вогнепальну зброю — 2 автомати Калашникова, 13 пістолетів Макарова, 2 пістолети ПБ та понад 500 боєприпасів до них», — розповів Матіос.

За його словами, нардеп контролював процес організації вбивства конкурента, підготовка до якого тривала близько двох місяців, але їм не вдалося довести задум до завершення.

«Сьогодні о 9.30 ранку Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру громадянину Ш. про вчинення злочинів», — сказав головний військовий прокурор.

Він перерахував ряд кримінальних статей, інкримінованих «громадянину Ш», серед яких організацій злочинного збройного угрупування, зберігання і використання зброї, викрадення людини, вбивство, вбивство працівника правоохоронних органів та інші.

«За ці злочини Кримінальним Кодексом України передбачене максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі», — сказав Матіос.

Він додав, що наразі готується клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи у вигляді застави.

"Вказана особа народного депутата не затримувалася, так як він уже перебуває під слідством і є підозрюваним та обвинуваченим у низці інших кримінальних проваджень, у яких до нього застосований запобіжний захід у вигляді арешту.

Крім того обвинувальні акти щодо екс-нардепа у різних судах Києва тривають розгляди справ щодо вчинення 5 тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме за організацію умисного вбивства у 2003 році голови наглядової ради ВАТ «Автокразбанк», вбивство голови наглядової ради комерційного банку «Союз»,  а також за втечу з-під варти, надання хабара службовій особі і заволодінні коштами акціонерного товариства «Родовід Банку».

«Слідчими головної військової прокуратури продовжується розслідування справи щодо заволодіння коштами АТ „Родовід Банк“ в особливо великих розмірах на суму понад 300 мільйонів гривень», — сказав Матіос.

«На жаль, в силу підстав які є в процесуальному кодексі, кількість та суть наявних доказів  я не можу навести, однак кропітка щоденна робота групи нацполіції та прокурорів дала можливість за три місяці здобути беззаперечні, це не є стандартна фраза, наголошую, докази вбивства народним депутатом  полковника Єрохіна», — сказав Матіос.

Він не став називати повне прізвище обвинуваченого, проте додав, що «переглядаючи новинну стрічку, ви зрозумієте про кого йдеться».

На уточнююче питання, чи йдеться саме про Шепелєва, він відповів: «Я сказав рівно те, що сказав».

Як повідомлялося, Єрохін займався розкриттям злочинів, пов'язаних з діяльністю конвертаційних центрів. 11 серпня 2006 року тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив про викрадення Єрохіна і висловив думку, що в цій справі замішані представники Верховної Ради.

Тоді ж повідомлялося, що нардеп Ш., підозрюваній у вбивстві міліціонери, належить до фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Єрохін в Управлінні по боротьбі з економічною злочинністю Донецької області спеціалізувався на економічних злочинах і розслідував справи про конвертаційні центри, які відмивають значні суми грошей. Потім він був переведений до Києва.

Труп Єрохіна було знайдено в серпні на території Київської області з вісьмома вогнепальними пораненнями.

У грудні 2012 року Шепелєва оголосили в розшук за підозрою в причетності до розкрадання десятків мільйонів гривень із «Родовід Банку» за часів прем'єрства Тимошенко.

Також він фігурував у справах про вбивство голови наглядової ради «Автокразбанку» Сергія Кириченка і замаху на колишнього акціонера «Родовід Банку» Сергія Дядечка.

Шепелєв утік із дружиною в Угорщину, в березні 2014 року Будапешт видав їх Україні – і політик втік до Росії з лікарні швидкої допомоги. Його дружину затримали, але відпустили під заставу.

У березні 2015 року в Росії Шепелєва затримали, але екстрадиція не відбулася.

У 2016 році військова прокуратура почала розслідування про держзраду – Шепелєва підозрювали в переході на службу до ФСБ Росії.

9 лютого 2018 року співробітники СБУ затримали екс-нардепа неподалік від Києва: побитого, зі зламаною щелепою і з посвідченням «ДНР».

Підозрюваного у держзраді колишнього народного депутата від БЮТ і Партії регіонів Олександра Шепелєва затримали 8 лютого 2018 року співробітники СБУ. При собі в нього було посвідчення «ДНР».

Про це написала у Facebook речниця генпрокурора Лариса Сарган, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За її інформацією, при собі у затриманого виявлено низку документів, у тому числі посвідчення співробітника так званого «міністерства державної безпеки ДНР».

Речниця розповіла, що стосовно Шепелєва Головна військова прокуратура здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні «за підозрою у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких злочинів». З 2014 року він перебував у розшуку.

Зокрема, військова прокуратура веде стосовно екс-нардепа слідство за підозрою у державній зраді (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу).

«Наразі з затриманим проводяться процесуальні дії, пов’язані з обранням запобіжного заходу. До Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», — пише Сарган.

За інформацією «Укрінформу», Шепелева затримали в Конча-Заспі під Києвом, де в нього будинок. Нібито він там мешкав уже тиждень.

Повідомляється, що зараз колишній депутат перебуває у слідчому ізоляторі СБУ в Аскольдовому провулку столиці.

Як відомо, у квітні 2017 року російські ЗМІ повідомили про затримання Шепелєва в Москві за ордером на арешт від Печерського районного суду Києва.

Шепелєва звинувачують у замовному вбивстві, розкраданні коштів та державній зраді.

Він утік до Угорщини, яка згодом видала його Україні. Проте з України Шепелєв втік з-під арешту в лікарні разом з конвоїром до Росії.

У 2012 році проти екс-нардепа порушили справу за підозрою в причетності до розкрадання коштів «Родовід Банку» на суму більше 220 млн грн за часів прем'єрства Юлії Тимошенко, а також в участі спільно з бізнесменом Павлом Борулько в організації розкрадання держкоштів рефінансування Нацбанку на суму 315 300 000 грн у березні-травні 2009 року.

Згодом МВС України повідомило, що Шепелєв знаходиться в міжнародному розшуку за підозрою в замаху на вбивство і розкраданні коштів.

Окрім того, екс-депутат фігурував у справах щодо вбивства глави наглядової ради «АвтоКразБанку» Сергія Кириченка у січні 2003 року та щодо замаху на життя колишнього акціонера «Родовіда» Сергія Дядечка.

У серпні 2016 року стало відомо, що Головна військова прокуратура також відкрила проти екс-депутата справу за підозрою у державній зраді. За наявними даними, Шепелєв перейшов на службу до ФСБ Росії.

Шепелєв двічі обирався до парламенту за списками БЮТ, але в 2010 році був виключений з фракції і перейшов у фракцію Партії регіонів, звідки все ж згодом вийшов.  На парламентських виборах 2012 року балотувався по мажоритарному округу № 13 (Вінницька обл.) Як самовисуванець, однак посів лише 7-е місце.

Наприкінці березня 2014 року Шевченківський райсуд Києва обрав для Шепелєва запобіжний захід у вигляді двомісячного арешту.

20 березня 2015 року екс-нардепа Шепелєва затримали в Росії.

Раніше Шепелев звинувачув Турчинова у казнокрадстві $ 800 млн з держбюджету України.

Беглый экс-нардеп Александр Шепелев, в свое время успевший побывать во фракциях Партии регионов и БЮТ и посидеть в украинском и российском СИЗО сообщил новые подробности своих обвинений в адрес нынешнего главы СНБО Александра Турчинова в интервью изданию Юрия Ельцова «ТЕМА». Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Откуда я знаю о преступлениях Турчинова? — говорит Шепелев. — Я был свидетелем и очевидцем многих из них, лично выполнял его поручения. Мои люди паковали и передавали ему миллионы долларов в целлофановых пакетах. Я лично выводил для Турчинова миллионы в оффшоры. У меня есть банковские документы, подтверждающие каждое мое слово».

«Вы посмотрите, как Турчинов отреагировал на мои обвинения, — продолжает экс нардеп. — Он обратился к руководителю финмониторинга с просьбой расследовать мои, как он их назвал, «провокативные обвинения». А кто сегодня возглавляет финмониторинг? Правильно, господин Игорь Черкасский. А кем работал Черкасский при Турчинове-первом вице-премьере? Правильно: тоже руководил финмониторингом».

«Черкасский был соучастником преступных схем по расхищению средств государственного бюджета Украины, — утверждает Шепелев. — Турчиновские фирмы-дыры, или фирмы-помойки работали под крышей украинского финмониторинга. Как правило, действовали не больше месяца, после чего закрывались, а все документы уничтожались. Только после этого финмониторинг выявлял уже не существующие «помойки», отправлял материалы в ГПУ – и концы в воду. Фирм нет, денег нет, документов нет, виновных нет… И за все это Черкасский получал долю, которая составляла десятки миллионов долларов... И вот этому Черкасскому его подельник Турчинов направил заявление с просьбой проверить мои обвинения о хищениях Турчинова, в которых принимал участие Черкасский!»

Ранее в СНБО сообщали, что «секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Александр Турчинов обратился в Государственную службу финансового мониторинга Украины и Национального антикоррупционного бюро Украины с просьбой провести оперативную проверку провокационных заявлений в отношении него со стороны беглых преступников из команды Януковича (имелись в виду заявления Шепелева и Кузьмина — прим.), и проинформировать о результатах общественность»,

До этого нардеп 5-6 созывов Александр Шепелев повторно обратился к директору НАБУ Артему Сытнику через своего адвоката Александра Косенка с обвинениями в адрес Александра Турчинова, Юрия Луценко, Бориса Колесникова и других политиков.

«Хочу официально заявить, эту информацию я подтверждаю полностью. Действительно, первый вице-премьер Александр Турчинов и народный депутат Роман Лукьянчук украли, вывели в офшоры и легализовали в Европе и Украине более 800 млн долларов США из государственного бюджета Украины и международной помощи МВФ», — в частности, утверждал Шепелев.

Мафиози Шепелев согласился сотрудничать с российским следствием, об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Бывший депутат Верховной Рады Александр Шепелев, которого задержали в России в марте 2015 года, вышел из СИЗО.

Об этом заявил экс-глава пенитенциарной службы Сергей Старенький на своей странице в Фейсбуке.

«Шепелев освобожден из российского СИЗО! Из-за бездействия Генпрокуратуры и Минюста по его экстрадиции в Украину. А оно им надо? Еще вернется и расскажет, кто действительно организовал его побег из киевского СИЗО 2 года назад... По моей неофициальной оперативной информации, освобождение стоило Шепелеву 10 млн долларов», — написал Старенький.

Других подробностей он не сообщил.

Вместе с тем, по информации источника «Украинских новостей», Шепелев согласился сотрудничать со следствием в России и дал показания о ряде украинских политиков в обмен на свое освобождение.

«На днях нам стало известно, что Шепелев пошел на соглашение с российским следствием, дав показания по ряду украинских политиков: Тимошенко и других. В ответ его освободили из-под стражи», — рассказал источник.

Другой источник сообщил, что около 10 дней назад Украина получила отказ от России об экстрадиции Шепелева, пояснив, что такая выдача ставит под угрозу российские национальные интересы.

Напомним, Шепелев был народным депутатом пятого и шестого созывов. Избирался по списку «Батькивщини», но в 2010 году перешел в парламентскую фракцию Партии регионов.

Шепелев обвиняется в хищении средств Родовид Банка на сумму более 220 млн грн, а также в участии совместно с бизнесменом Павлом Борулько в организации расхищения госсредств рефинансирования Нацбанка на сумму 315,3 млн грн в марте-мае 2009 года.

В июле 2013 года Шепелев был задержан в Венгрии. Его экстрадировали в Украину в марте 2014 года, однако 6 июля Шепелев сбежал из больницы, куда был переведен из СИЗО.

В марте 2015 года на основании международного ордера Интерпола Шепелева задержали российские правоохранители в подмосковном поселке Горки.

Александр Шепелев, разыскиваемый за организацию заказных убийств, вернулся на финансовый рынок Украины.

Бывший народный депутат от БЮТ и Партии регионов Александр Шепелев (на фото), подозреваемый в уголовных преступлениях, восстановил свой статус владельца существенного участия в КСГ Банке семьи Касьяновых. Находящегося за решеткой российского СИЗО банкира сложно назвать желанным акционером любого из украинских банков, но Нацбанк с этим ничего не может поделать, а КСГ, вероятно, размоет его долю вдвое в ходе ближайшей докапитализации.

Шепелев вернулся

Александр Шепелев, находящийся под экстрадиционным арестом в России, «материализовался» среди акционеров небольшого КСГ Банка. По состоянию на 1 и 27 января 2016 года Александр Шепелев владел 16,3911% акций банка напрямую, говорится в списке ключевых участников в структуре собственности КСГ Банка. При этом последний год банк ничего о нем не вспоминал.

На начало 2015-го у КСГ Банка не было ни одного владельца существенного участия (свыше 10% акций). НБУ признал банк непрозрачным, после чего Сергей Касьянов и его супруга Ксения выкупили у акционеров банка по 33,4603% акций. При этом ни в сообщениях НБУ и АМКУ о разрешении сделки, ни в релизе банка по итогам покупки 66,9% акций ничего не говорилось о том, что акционером также является находящийся в международном розыске Александр Шепелев.

Александр Шепелев владел 16,4% акций с 31 августа 2007 года, когда учреждение еще называлось Европейским банком рационального финансирования. Его пакет акций хранился в донецком депозитарии «Укрфинком». После начала боевых действий на Донбассе депозитарий перестал подавать информацию в Нацдепозитарий. Банк просто не знал, является ли господин Шепелев его акционером. «Акции, принадлежащие Шепелеву, учитывались на счету у хранителя, который находится в зоне АТО. Банк около года пытался добиться того, чтобы эта информация попала в НБУ», – рассказали журналистам в НБУ, уточнив, что «Укрфинком» передал эту информацию.

«Документы относительно акций KSG BANK, которые находятся в собственности у Александра Шепелева, были потеряны во время войны вместе с другими документами депозитарного учреждения ООО «Укрфинком», находящегося в Донецке. В процессе получения существенного участия семьей Касьяновых менеджеры НБУ просили найти эти документы. Для этого были приложены определенные усилия менеджерами банка. Благодаря тому что база данных «Укрфинком» была передана в Нацдепозитарий, а НКЦБФР одобрила специальное решение, нам удалось в январе 2016 года восстановить информацию об акционерах банка в полном объеме. Мы были «осчастливлены» этим событием», – сообщили в пресс-службе КСГ Банка. Речь шла об информации о 23,1344% акций.

Нити из прошлого

Александр Шепелев известен не только как банкир. Он был избран в парламент VI созыва. 21 сентября 2010 года он был исключен из фракции БЮТ, а уже 5 октября он вступил во фракцию Партии регионов. Господин Шепелев был членом комитета по вопросам финансов и банковской деятельности, а также членом специальной контрольной комиссии по вопросам приватизации.

С сентября 2014 года Александр Шепелев находится в международном розыске. Согласно данным Интерпола, ему вменяется покушение на умышленное убийство по корыстным мотивам, совершенное по предварительному сговору группой лиц, а также легализация доходов, полученных преступным путем. Он подозревается в организации убийства главы правления АвтоКрАЗбанка Сергея Кириченко, покушении на жизнь экс-акционера банка «Союз» Сергея Дядечко и хищении денег из Родовид Банка.

По информации СБУ, Александр Шепелев организовал за государственные средства фиктивную реконструкцию принадлежащего его жене здания по адресу: переулок Рыльский, 4, а также сдал в аренду здание площадью 5,2 тыс. кв. м по цене 550 грн/кв. м. Исполнителем реконструкции был руководитель «АК Инжиниринг». Второй фигурант этого дела – бывший временный администратор Родовид Банка Сергей Щербина – более трех лет находился в изоляторе СБУ. В марте 2015-го Александр Шепелев был задержан в России, сейчас находится в СИЗО. Украина добивается его экстрадиции, но пока безуспешно.

Существенный вопрос

«Теперь у Нацбанка есть все основания работать с Шепелевым как существенным участником. Собственники существенного участия должны на протяжении всего времени соответствовать требованиям закона, и регулятор отслеживает этот вопрос», – сообщили в Нацбанке. Но не смогли сказать, как именно НБУ будет работать с находящимся в российском СИЗО акционером.

В КСГ Банке сообщили, что сейчас невозможно совершать какие-либо операции с акциями Александра Шепелева. «Насколько нам известно, с 2012 года и по настоящее время на эти акции наложен арест. По данным реестра акционеров, акции Александра Шепелева заблокированы, и он не может голосовать на общем собрании акционеров», – сообщили в пресс-службе банка.

Несмотря на это, мажоритарные акционеры готовы поддерживать свой банк. «Существует постановление НБУ № 58, согласно которому нужно докапитализировать банк до 300 млн грн до января 2017 года. У нас сейчас уставный фонд составляет 153 млн грн. Мы будем выполнять требование регулятора», – отметили в КСГ Банке. Если Александр Шепелев не примет участия в дополнительной эмиссии, его доля в капитале снизится до 8,36% – менее существенного участия.

Репутационные издержки

Подозрения в участии Александра Шепелева в выведении денег из Родовид Банка и совершении других уголовных правонарушений де-факто портят его деловую репутацию. Сейчас НБУ не разрешает лицам с испорченной репутацией владеть существенным участием в банках. Однако санкции к Шепелеву НБУ применить не может, поскольку де-юре его ситуация не подпадает ни под один из пятнадцати признаков отсутствия безупречной деловой репутации.

Одним из них является наличие судимости за определенные преступления, но в отношении Александра Шепелева нет обвинительного приговора. «Данное обстоятельство формально не создает подспорья для оценки деловой репутации его как владельца доли в КСГ Банке. К тому же в связи с неосуществленной экстрадицией Шепелева будет практически невозможно реализовать персональное вручение ему под роспись решения комитета по надзору при НБУ, который вправе принять меры влияния к владельцу существенного участия», – говорит юрист адвокатского объединения «Спенсер и Кауфманн» Андрей Гвоздецкий.

Если бы НБУ мог применить санкцию, он временно, до устранения нарушений, запретил бы владельцу существенного участия использовать право голоса принадлежащих ему акций. «Распоряжение правом голоса до устранения нарушений возлагается на доверенное лицо НБУ: лицо должно действовать в целях квалифицированного управления банком и не должно быть владельцем существенного участия в банке. Это означает, что фактически управление долей может осуществляться вопреки позициям и целям временно отстраненного владельца, равно, как и врозь с интересами и мнением других владельцев банка», – поясняет Андрей Гвоздецкий.

Елена Губарь, Национальное бюро расследований Украины