ПАТ «Донбасенерго» змінило свого бенефіціара.

Про це Економічній правді розповіло джерело на ринку, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За його словами, старший син Віктора Януковича Олександр втратив відношення до «Донбасенерго», поступившись роллю її куратора депутату Верховної Ради Максиму Єфімову.

«Операція була відкрита в червні і зараз знаходиться на завершальній стадії оформлення», — каже джерело.

За його словами, структурам Єфімова буде проданий весь пакет Януковича і його молодшого ситуативного бізнес-партнера Ігоря Гуменюка в «Донбасенерго» — 60,8% акцій.

Наразі цей пакет оформлений на ПрАТ «Енергоінвест холдинг».

Як повідомляла ЕП, у 2016 році бенефіціарами «Енергоінвест холдингу» стали Андреас Церні (Греція) та Роберт Бенш (США).

Справжнє ім'я Андреаса Церні — Андрій Чорний. Він є вихідцем з України і на енергетичному ринку сприймається в ролі вихованця господаря шахти ім. Засядька (Донецьк) Юхима Звягільського.

У свою чергу Роберт Бенш відомий учасникам ринку в ролі представника інтересів Михайла Афендикова — американського бізнесмена українського походження, який володіє Cub Energy Inc, яка контролює в Україні газовидобувні компанії «Куб-газ» і «Тісагаз».

На момент опосередкованого придбання мажоритарного пакету акцій «Донбасенерго» (в 2015—2016 роках) Церні і Бенш позиціонували себе в ролі нових господарів цієї енергокомпанії.

Джерела ЕП стверджують, що вони були номіналами, які фронтували Олександра Януковича, який саме в той момент відчував максимальні проблеми зі збереженням контролю над своєю власністю в Україні.

Сьогоднішня угода, в рамках якої бенефіціаром «Донбасенерго» став Єфімов, реальна: компанія дійсно вийшла з-під контролю Януковича.

До цього придбання ключовим активом Єфімова в Україні був завод «Енергомашспецсталь» (Краматорськ), який він контролює в ситуативному партнерстві з російською державною групою «Росатом».

З «Всеукраїнського банку розвитку», який належав сину екс-президента Віктора Януковича Олександру, було виведено близько 2 млрд гривень, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у статті ЕП.

Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація, що Печерський районний суд зняв арешт з рахунків компаній, які правоохоронці відносили до «орбіти впливу» Олександра Януковича.

Як стало відомо ЕП, з арештованих раніше 2,6 млрд гривень, що знаходились на рахунках у «Всеукраїнському банку розвитку» близько 2 млрд грн вже виведено. Решта коштів існує лише на папері.

«Коли суди зняли арешти з рахунків компаній, кошти було переведено до інших банків», — заявив співрозмовник ЕП, який знайомий з ситуацією в банку.

«Наразі на рахунках банку з пов’язаних з Януковичем коштів знаходиться — 559 млн гривень. Ці кошти знаходяться у 9-й черзі акцептованих вимог кредиторів. Проте ці кошти існують лише віртуально, оскільки активів банку не вистачить на задоволення вимог кредиторів 9-ї черги», — йдеться у статті.

За версією слідства, у 2013—2014 роках службові особи «Всеукраїнського банку розвитку» з метою отримання державних коштів незаконно кредитували «Донецьку залізницю», «Львівську залізницю», «Одеську залізницю», «Південно-Західну залізницю», «Південну залізницю» і «Придніпровську залізницю».

Загальна сума незаконних кредитів становила понад 2,5 млрд грн.

У жовтні 2015 року стало відомо, що слідчі ГСУ МВС заарештували понад 2,6 мільярдів гривень на цих рахунках.

Пізніше у 2016 році деяким вкладникам ВБР вдалося зняти арешт з рахунків.

Крім того, на початку 2017 року 313 млн гривень були перераховані з банку Олександра Януковича на рахунки банку Петра Порошенка і згодом були заарештовані.

16 квітня 2018 року квітня стало відомо, що суд у лютому зняв арешт з рахунків компаній, пов’язаних з сином екс-президента Віктора Януковича Олександром, відкриті в його банку «ВБР».

Слідство розповідало, що на рахунки цих компаній ймовірні фігуранти злочину перерахували загалом майже 550 мільйонів гривень та понад 27 мільйонів доларів США.

Суд зняв арешт з рахунків компаній, пов’язаних з сином екс-президента Віктора Януковича Олександром.

Про це йдеться у двох рішеннях Печерського райсуду від 14 лютого 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Арешти були накладені у 2015 та 2016 році у справі про заволодіння державними коштами через регіональні відділення «Укрзалізниці».

Рахунки компаній, створених, за версією слідства, для легалізації коштів, знаходяться у збанкрутілому «Всеукраїнському банку розвитку», який належить Олександру Януковичу.

Загалом слідство вказувало 12 фірм, підконтрольних службовим особам банку Януковича-молодшого.

Лютневими рішеннями суд скасував арешт рахунків 9 фірм: ТОВ «Араніт К», «Квардіс Н», «Тіпікон А», «Вектор-Перспектива», "Компанія з управління активами «ВБР-ІНВЕСТ», «Ді Соуз», «Мелон 8», «Бенефіт-Консалт» та «Лайтрум».

У попередніх судових рішеннях, йшлось, що на рахунки цих компаній ймовірні фігуранти злочину перерахували загалом майже 550 мільйонів гривень та понад 27 мільйонів доларів США.

В одному з рішень про скасування арешту зазначено, що правами на арештовані рахунки наразі володіє ТОВ «Аскор-Інвест». Вказано також, що підозр у справі досі не оголошено, а «слідчим не доведено, що кошти на вказаних рахунках є предметом злочинної діяльності».

Ці обставини стали підставами для скасування арешту.

«Українська правда» звернулась до ГПУ із запитом щодо того, які суми наразі заарештовані у справі та чи збирається слідство просити про повторний арешт рахунків. На момент публікації новини, прокуратура відповідь не надала.

За версією слідства, у період з 01.01.2013 по 30.06.2014 службові особи «Всеукраїнського банку розвитку» з метою отримання державних коштів незаконно кредитували «Донецьку залізницю», «Львівську залізницю», «Одеську залізницю», «Південно-Західну залізницю», «Південну залізницю» і «Придніпровську залізницю».

Загальна сума незаконних кредитів становила понад 2,5 млрд. грн.

Слідство також вважає, що для легалізації коштів працівники банку розмістили їх на рахунках, оформлених на підставних осіб – 33 працівників цього банку та  12 підконтрольних юридичних осіб.

У жовтні 2015 року стало відомо, що слідчі ГСУ МВС заарештували понад 2,6 мільярдів гривень на цих рахунках.

Пізніше у 2016 році деяким вкладникам ВБР вдалося зняти арешт з рахунків.

Крім того, на початку 2017 року 313 мільйонів гривень були перераховані з банку Олександра Януковича на рахунки банку Петра Порошенка і згодом були заарештовані.

Нынешняя власть оказалась неспособной вернуть государству «нажитое непосильным трудом» у Александра Януковича.

«Мой основной бизнес находится в Украине, и главное для меня — попытаться сохранить его» — такое заявление в интервью «Новой газете» сделал сын экс-президента Виктора Януковича Александр после того, как сбежал вместе со своим отцом в Россию. С тех пор прошло больше двух лет, и, как показало расследование, со своей задачей Саша-стоматолог справляется на отлично.

С одной стороны, украинские власти создают видимость напряженной борьбы с бизнес-группой сына экс-президента. Еще в мае 2014 года Генпрокуратура открыла уголовное производство № 42014000000000369 по подозрению Александра Януковича в «организации им осуществления должностными лицами подконтрольного ему предприятия ПАО «Артемовск Вайнери» покушения на завладение государственными средствами на сумму 20 млн. гривен и уклонения от уплаты налогов указанным предприятием на сумму 20 млн гривен». В рамках следствия судами были наложены аресты на доли Януковича в группе компаний «Мако». Например, в августе 2014 г. Печерский суд наложил арест на доли сына экс-президента в компаниях «Мако холдинг», «Мако трейдинг», «Мако Актив», корпорации «Мако», «Мако Инвест» и ряда других структур. Позднее были наложены аресты на банковские счета этих и других компаний.

Но, как показала практика, ничего страшного с указанными компаниями после этого не произошло — они благополучно продолжили существовать. Тот же «Мако холдинг», несмотря на задекларированный им чистый убыток в прошлом году в размере 146 млн. гривен, отчитался о наличии у него по состоянию на декабрь 2015 г. нераспределенной прибыли в размере 543 млн. гривен. Как результат, компания Януковича, перешедшая после крушения родственного банка ВБР на обслуживание в Укрсоцбанк, умудрилась получить «условно-позитивную» оценку аудиторов, что и зафиксировано в ее отчете.

Еще один фигурант «списка Януковича» — один из крупнейших железнодорожных экспедиторов Украины ООО «Транснациональная транспортная компания». 100% доля в ее капитале также была арестована в рамках уголовного производства против Януковича в 2014 году. Сейчас же этой компанией владеют формально никак не связанные с ним 5 жителей Донецкой области. Тем временем, только за 2015 год доходы перерегистрированной в Кривом Роге ООО «Транснациональная транспортная компания» составили более 300 млн гривен. А сама она успешно занимается выбиванием денег из своих должников в украинских судах.

Неплохо себя чувствуют и другие компании из орбиты Януковича, в которых он никогда не светился как официальный собственник. Например, «Межрегиональная газовая компания», получившая во время президентства Януковича лицензии на 5 газоносных участков, в течение 2016 года легко разобралась в судах с Государственной службой геологии и недр, пытавшейся лишить ее самого ликвидного актива — Нижнертыщевской газовой площади в Харьковской области. Таким образом, МГК, которой по бумагам якобы владеют некие Брэдли Мэтью Адриан из Белиза и Делио Хосе де Леон Мела из Панамы, благополучно сохранила контроль над залежами газа стоимостью несколько миллиардов гривен.

Еще один знаковый пример — ООО «Киноцентр «Зоряний», которое владеет знаменитым одноименным кинотеатром в Киеве, ставшим во время правления Януковича штаб-квартирой Партии регионов. Пресса уже сообщала о беззубых попытках прокуратуры Киева добиться возврата имущественного комплекса «Зоряного» в государственную собственность, которые закончились фиаско в 2015 году. Прокуратура так и не смогла доказать, что ответчик, которому здание кинотеатра на Печерске в 2003 г. досталось за 8,65 млн. гривен, нарушил обязательства по сохранению профиля основной деятельности «Зоряного», в итоге с треском проиграл все инстанции. В этом году попытку реанимировать борьбу за «Зоряний» предприняло региональное отделение Фонда государственного имущества в Киеве, однако это начинание также закончилось ничем — в конце ноября хозяйственный суд Киева отклонил иск ФГИ.

Даже если власти продолжат борьбу за этот объект, их шансы на возврат «Зоряного» ничтожны. Дело в том, что незадолго до вынесения решения в указанном споре ООО «Киноцентр «Зоряний», которым по бумагам владеют никому не известные Джонатан Бетито и Панагис Христофорос, переоформило имущественный комплекс кинотеатра на новое юрлицо — ООО «Фуд риэлти». Пока что эта структура является 100% дочкой ООО «Киноцентр «Зоряний», но в любой момент материнская структура может выйти из состава ее учредителей. Благо, владелец «Зоряного» такого стремления не скрывает, и не так давно, уже выставил бывшую штаб-квартиру Партии регионов на продажу за 5 млн. долларов.

Егор Кажанов, Национальное бюро расследований Украины

ДП «Красноармійськвугілля» уклало угоду з ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» на послуги зі збагачення вугілля вартість 60,71 млн грн.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Ціна збагачення вугілля становитиме 65 грн за тону.

Торги проведено за переговорною процедурою, оскільки раніше було двічі відмінено відкриті торги через відсутність хоча б одного конкурента у фабрики «Комсомольської», яка єдина подавала заявку на тендер.

Єдиним акціонером ПАТ "ЦЗФ «Комсомольська» є ТОВ «ДРФЦ» з групи Олександра Януковича.

У фірми «ДРФЦ», прописаної у місті Димитрів, власником є віргінський офшор «Сароне холдінгс лімітед», бенефіціаром вказаний кіпріот  Стеліос Панаідес. Директором є донецький адвокат Олександр Фільченко.

Депозитарієм «Комсомольської» є фірма «Альтера фінанс». Її кінцевими бенефіціарами вказані мешканці Донецька Олег Федін і Сергій Гарагуля. Гарагуля також відомий як голова правління страхової компанії «Кремінь».

У березні ЦЗФ «Комсомольска» вже подавала заявку на тендер по збагаченню вугілля шахти Південнодонбаської №3 ім. Сургая. Той тендер виграла фірма «Збагачувач» з групи Андрія Орлова з ціною 58 грн/т.

В.о. директора ДП «Красноармійськвугілля» є Юрій Станіславюк.

Суд стягнув 239,51 млн гривень боргу і 68,64 млн грн. штрафних санкцій на користь ТОВ «Турболінкс» з підприємства «Укргазенергосервіс», яке є філією «Укртрансгазу».

Про це свідчить рішення Господарського суду Київської області від 10 лютого 2015 року, пишуть «Наші гроші».

Як пише видання, у грудні 2012 року «Укргазенергосервіс» замовив у компанії «Турболінкс» вузли до турбін (запчастини до газоперекачувальних агрегатів) на 386,97 млн грн.

Замовник отримав три партії товару на 239,51 млн грн. Остання партія надійшла 21 січня 2014 року. «Укргазенергосервіс» мав розраховуватися за товар протягом 45 днів після поставок, однак не зробив цього.

Відтак з «Укргазенергосервіс» було стягнуто 239,51 млн грн. за поставлений товар, 59,48 млн грн. інфляційних втрат і 9,16 млн грн. процентів річних.

27 грудня 2012 р. «Укргазенергосервіс» за результатами тендеру підписав з компанією «Турболінкс» три договори на поставки вузлів турбін на суму 687,81 млн грн. Окрім цього у вересні 2012 р. «Турболінкс» отримував замовлення на 105,80 млн грн.

За даними реєстру судових рішень, від початку цього року «Турболінкс» домігся стягнення заборгованості по всіх цих договорах.

Окрім останнього стягнення, це ще 183 млн грн і 105,66 млн грн. і 73,80 млн грн (суми включають оплату товару і штрафні санкції, поставки товару виконані не повністю).

Загалом за рішеннями судів, «Укргазенергосервіс» зобов’язаний сплатити «Турболінксу» 670,71 млн грн.

«Укргазенергосервіс» відмовлявся від частини товару, посилаючись на зменшення обсягів ремонтів. Однак «Турболінкс» в судовому порядку змусив замовника прийняти товар.

Протягом 2010—2013 рр. компанія «Турболінкс» виграла тендерів у системі «Укртрансгазу» з постачання обладнання та проведення ремонтних робіт на суму 1,54 млрд грн.

ТОВ «Турболінкс» у 2008 році у Донецьку створив Віталій Дударець, який, за даними ЗМІ, у 2013 році працював охоронцем. Нині «Турболінкс» зареєстрований у Києві.

Журналісти «Тендер News» з’ясували, що гроші за запчастини від «Турболінкс» передавались по ланцюжку «транзитних» фірм, які також використовувались групою «Металл Юніон» донецького бізнесмена Руслана Циплакова, друга молодшого сина екс-президента Віктора Януковича, повідомляє hryvnia.org.