У період міжвладдя активізуються посадовці, яким важливо підкреслити свій статус, показати силу і вплив. Нехай і за допомогою відверто протизаконних дій. Одна з яскравих історій – цькування журналістів одним із керівників Нацполіції Євгеном Шевцовим та його дружиною Оленою Дегрик.

Ця родина взагалі унікальна. Якщо взяти декларації Шевцова (де, щоправда, майже все майно записане на дружину), то можна лише позаздрити поліцейському чиновнику. Тут і маєтки, і квартири, і автівки, і банківські рахунки, і величезні суми готівкою. Звідки гроші, панове? Цим питанням зацікавилася і внутрішня конкурсна комісія ДБР, до якого пробував свої сили Євген Шевцов минулого року. Усе в нього йшло добре, його прізвище було у списку переможців, який нав’язали конкурсній комісії. Але все ж таки членів комісії щось збентежило. Зокрема, шалені статки, які мало подружжя Шевцових. Це стало однією з причин, чому Роман Труба відмовився затверджувати кандидатуру Шевцова – разом з іншими 26-ма особами зі схожою ситуацією.

Якби журналісти не пхали свого носа куди не слід і не оприлюднювали інформацію про маєтки, автівки та інше майно родини Шевцових – може, все пройшло б гладко. Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину Шевцова. Про те, що Олена Дегрик причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія «Леогеймінг-Пей» фігурує у кримінальних провадженнях. Дегрик, зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бінзесменами.

Як зазначають ЗМІ, Шевцов і Дегрик не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою – нібито від імені Мін’юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп’ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб Шевцов та Дегрик змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна. Щоправда, у червні 2018 року Печерський райсуд за клопотанням Генпрокуратури знову арештував статки подружжя.

Про всі ці факти довідалися журналісти і оприлюднили їх. Це нормально – у будь-якій правовій державі чиновники, чиї статки значно перевищують їхні доходи, є об’єктом зацікавлення не лише журналістів, але й правоохоронних органів. Проте не у нас. Шевцов і Дегрик обрали інший шлях: боротися з журналістами, які насмілилися написати про них критичні статті.

Пан Шевцов якось забув, що, оскільки він брав участь у публічному конкурсі на одну з ключових посад, то заборонених тем щодо нього для журналістів майже не існує. А якщо якісь табуйовані питання є, то це точно не майно та джерела походження статків. Але високопоставлений поліцейський вирішив інакше. І судовим рішенням Печерського райсуду таки заткнув пельку деяким сайтам: серед інших, заблокував блогоплатформу сайту «Кореспондент». Щоб решта ЗМІ теж не сіпалися.

До речі, у цій історії є ще цікавий момент. Рішення суду виконали не всі інтернет-провайдери. Спробуйте відкрити сайт «Кореспондент». Якщо відкрився, то ваш провайдер точно не «Тріолан», бо з ним зайти на «Кореспондент» не зможете. Сайт не відкриється. Я не полінувався зателефонувати і поцікавитись, чому цей провайдер так поспішив виконати судове рішення. Мені заявили, що «Тріолан» як законослухняний провайдер виконав рішення суду — а чому так само не вчинили їхні колеги, їм невідомо. Щоправда, саму судову  ухвалу їм ніхто не передавав – мабуть, вони просто вирішили перестрахуватися.

Отже, ситуація виглядає дуже негарно. Українські ЗМІ пробують загнати у стійло. Бо схема ж яка зручна! Ти через суддю, не обтяженого моральними принципами (або просто свого знайомого), добиваєшся рішення про блокування ЗМІ за якусь дрібницю – критичну публікацію, невдале фото, згадку «через кому» в цілком лівому матеріал. Створюєш прецедент. А потім кажеш: ну, ти поки попрацюй, але ми подивимося на твою поведінку. І якщо більше подібних дурниць з’являтися не буде, то ми дозволимо тобі працювати. А як будеш погано поводитися – судове рішення на руках. І будь-якої миті медіа може припинити своє існування.

Тож іншим ЗМІ — приготуватися! Промовчимо сьогодні, і завтра нас заженуть у таке ж стійло. Бо чиновники і силовики й зараз почуваються безкарними. А якщо їм ніхто не протидіятиме, то знахабніють геть.

Цікаво, Аваков і керівництво Нацполіції взагалі в курсі ситуації? Знають про отаку «експериментальну форму роботи зі ЗМІ»?

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, Національне бюро розслідувань України

У нас хорошие новости для украинской журналистики. Ее исчезновение, анонсированное футурологом и мыслителем из офиса президента Андреем Богданом, пока отменяется. Журналистам, погрязшим в болоте хайпа и переставшим слышать людей, дают последний шанс исправиться. А наставлять эти заблудшие души на путь истинный будет обновленный Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания. Команда президента одарит его полномочиями регуляторного органа для всех СМИ и переименует в Нацсовет по вопросам медиа. И войдут в этот орган только лучшие люди, выбранные на самом честном мире конкурсе.

А рассказал об этих спасительных для украинской журналистики мерах моральный авторитет группы «Приват» и личный технолог Коломойского Никита Потураев. Тот самый, который во время обучающей речи в Трускавце назвал новоизбранных депутатов партии «Слуга народа» ласковым словом «никто». Сам Никита как раз «кто» — предполагается, что он станет заместителем главы гуманитарного и информационного комитета будущей Верховной Рады. А возглавит этот комитет еще одно доверенное лицо Коломойского – гендиректор «1+1» Александр Ткаченко.

Наличие сразу двух стервятников на одной ветке говорит о том, какое важное значение у Игоря Валерьевича уделяют информационным технологиям. Благодаря которым, собственно, гордые птицы и залетели так высоко.
Однако, как следует из интервью Потураева, команда президента хочет не просто продолжать успешно использовать эти технологии, как говорил Богдан. Нет. У Зеленского собираются взять под контроль весь информационный рынок.

Фейк Богдана с подачей заявления об отставке и интервью Потураева тесно связаны и выглядят как многоходовочка с добрым и злым следователем. Богдан говорит: «Эй, журналисты! Вы думаете, вы фейк-ньюс? Нет, лузеры, фейк-ньюс – это мы! Причём лучшие в мире. Даже у Трампа начинает подгорать, когда мы такие зажигаем».

Потураев же демонстрирует как бы адекватность Зе-команды, заявляя, что сказанное Богданом – его личное мнение. При этом тут же уточняет, что не считает слив сознательной манипуляцией и включает украинского Познера, изрекая, что журналисты идут по ложному пути хайпа. Который дает больше просмотров и лайков в интернете, но не интересуют людей. Стесняемся спросить, Никита, откуда же тогда просмотры и лайки берутся, если вопросы такие неинтересные?

В общем, как следует из слов Потураева, журналистика тяжело больна, но только если Богдан – хирург, то они с Ткаченко терапевты и реабилитологи, которые поставят пациента на ноги. Для этого предлагается создать Нацсовет по вопросам медиа, дав ему полномочия, которые не снились аналогичным органам в мире. Кроме одного – Роскомнадзора.

Новый Нацсовет должен регулировать не только работу телерадиовещания, но и прочих СМИ. В первую очередь, конечно – интернет-изданий. Оказывается, все они будут подлежать регистрации Нацсоветом. Сегодня интернет-СМИ в Украине не регистрируются. То есть, можно зарегистрироваться как информационное агентство, но это не обязательно. Ну а раз вводится регистрация, значит будет и норма отмены регистрации при несоблюдении неких условий, которые обязательно будут сформулированы Нацсоветом. А в случае отмены регистрации деятельность СМИ станет незаконной, и оно будет подлежать закрытию, о чем тактично умалчивает Никита.

О рычагах влияния, которые должен иметь будущий регулятор, Потураев очень живописно рассказал в своем предыдущем интервью «Левому берегу». «Для эффективного противодействия необходимо иметь право перекрыть канал коммуникаций — теле- или радиопрограмму. Провайдер должен в течение 24 часов отключать запрещенный контент. Следующий шаг — в медиа должно быть право в тот же день обжаловать в суде решение Нацсовета», — предложил великодушный Потураев. Речь тогда шла об ограничении прокремлевской пропаганды. Однако понятно, что, обладая подобными полномочиями, новый Нацсовет станет дамокловым мечом для любого СМИ.

К слову, для создания нового органа предполагается немного переписать Конституцию. Поскольку создавать регулятор собираются путем объединения Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания (независимый регуляторный орган) и Государственного комитета телевидения и радиовещания (орган исполнительной власти). Оба эти органа предусмотрены действующим Основным законом.

Ну и ключевой кадровый вопрос. Наполнять Нацсовет исполнителями Потураев хочет не по квотному принципу, как это было до сих пор, и как это происходит в ряде западных стран. Квотный подход обеспечивает представительство разных общественных групп или хотя бы как в Украине – разных групп влияния. Но в будущем регуляторе медиа не должно быть разнобоя, нужна монолитность и управляемость. И поэтому Потураев предлагает выбирать состав Нацсовета – на конкурсе. Конечно, независимом и прозрачном. Как известно, последние лет двадцать независимый и прозрачный конкурс – лучший способ завести своих людей на должность и не допустить попадания чужаков.

Вообще лакмусовой бумажкой честности и чистоты представителей нашей новой власти является рассказ Потураева об истории попадания в Зе-команду. «Все просто. В мае прошлого года Андрей Богдан с Кириллом Тимошенко пригласили меня». Как интересно.

Самостоятельные фигуры: адвокат Коломойского и сын уполномоченного представителя фракции «Укроп» в днепропетровской облраде пригласили технолога Коломойского и его партии «Укроп». Приняли, так сказать, на работу. Сидел Никита в офисе Игоря Валерьевича в Днепре, скучал, грустил, а хедхантеры из соседнего кабинета взяли его – и переманили.

Этот эпизод мелкой и совсем необязательной лжи и цинизма наглядно иллюстрирует отношение руководства Зе-команды и к журналистам, и к избирателям вообще как к управляемому стаду. Которое, если надо, легко заглотит и липовое заявление об отставке, и якобы ничего не решающего Коломойского, и Нацсовет, который может закрыть любое СМИ волевым решением.

Забавно, что во всех своих интервью четко по Фрейду оговаривается, как бы нам не стать Роскомнадзором. Если перефразировать недавние высказывания главреда «Эха Москвы» Венедиктова, Роскомнадзор уже на подходе, только с другим названием. Как там у Гоголя: «тому не нужно далеко ходить, у кого черт за плечами».

1+1 Національна рада України з питань телебачення і радіомовленняДержавний комітет телебачення та радіомовлення Офіс Президента України Команда Зеленського Левый Берег — LB.UA Інститут Медіа Права Детектор медіа Комісія з журналістської етики

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины