Печерський районний суд Києва задовольнив позов колишнього радника Віктора Януковича Андрія Портнова про захист честі та гідності й вирішив стягнути з державного бюджету майже 7 мільйонів гривень на його користь, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це заявила адвокатка та сестра Андрія Портнова Олена Ісаєвська, пише Слідсто.інфо.

Судове засідання відбулося 2 серпня 2019 року, головував суддя Сергій Вовк.

Портнов вимагає відшкодування, майже 7 мільйонів гривень, від Міністерства юстиції та Держказначейства за нібито завдану шкоду його репутації.

«Як ідеться в позовній заяві, тодішні заступники генпрокурора та посол України в Канаді в листуванні з канадським урядом називали його „підозрюваним“, через що він нібито потрапив до санкційного списку цієї країни. Хоча, за словами Портнова, на той час він не був підозрюваним у жодному провадженні», — переказують журналісти.

Водночас Ісаєвська сказала, що Портнов справді був у статусі підозрюваного, але недовго.

Представники Міністерства юстиції, Державної казначейської служби, Генпрокуратури та МЗС назвали позовні вимоги безпідставними й просили відмовити в позові.

У своєму Telegram-каналі Портнов наголосив, що не збирається стягувати кошти з українського бюджету, а планує дочекатися, коли Держказначейство стягне гроші із заступниці генерального прокурора Анжели Стрижевської, чиновників МЗС і посла України в Канаді Андрія Шевченка.

Генпрокуратура та Мін’юст у червні двічі заявляли про відвід судді Сергія Вовка, який ухвалив рішення на користь Портнова, мотивуючи це можливою упередженістю та наявністю проти судді кримінального провадження, проте обидві заяви були відхилені.

Андрій Портнов був радником Віктора Януковича у 2011—2014 роках, заступником глави АП Януковича, членом Ради Нацбанку України. У 2005—2010 роках був головним юристом команди Юлії Тимошенко.

Портнов виграв суд до ГПУ про захист честі, гідності та ділової репутації: суд визнав дії Генпрокуратури щодо Портнова «протиправними, весь обсяг інформації про нібито його причетність до трагічних подій на Майдані в лютому 2014 року недостовірним і невідповідним дійсності, зобов'язавши відновити його порушені права».

У 2014 році Портнова було внесено до санкційного списку ЄС, однак екс-посадовець отримав шенгенську візу у Швейцарії.

У 2015 році ГПУ оголосила підозру Портнову у тому, що він «незаконно заволодів» своєю викладацькою зарплатою, його було оголошено в розшук.

У жовтні 2015 року стало відомо, що Суд Європейського союзу, розташований у Люксембурзі, зняв санкції з Портнова, а Печерський райсуд Києва зобов'язав слідство припинити розшук Портнова.

Прокуратура Криму перевіряла інформацію про нібито причетність Портнова до постанови Верховної Ради Криму під час початку окупації півострова.

У березні 2018 року стало відомо, що покуратура відкрила справу за фактом можливого злочину Портнова. Провадження порушили статтею «державна зрада».

У свою чергу екс-перший заступник глави АП заявив, що буде судитися з СБУ, яка заявила про його державну зраду.

Вже в березні 2019 року суд визнав недостовірною інформацію про те, що прокуратура порушила, а СБУ буде розслідувати справу щодо Портнова за статтею державна зрада.

19 травня 2019 року екс-заступник глави адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов повідомив про повернення в Україну.
Після цього він почав подавати до Державного бюро розслідувань заяви зі звинуваченнями п’ятого президента України Петра Порошенка у скоєнні злочинів.

Сергій Вовк відомий як суддя, який у 2012 році засудив Юрія Луценка до чотирьох років за ґратами через нібито незаконне святкування Дня міліції в палаці «Україна». Згодом це рішення Європарламент назвав таким, що не відповідає міжнародним стандартам справедливого, прозорого та незалежного судового процесу.

Також суддя Вовк головував у колегії суддів, яка засудила до п’яти років колишнього виконувача обов’язки Міністра оборони Валерія Іващенка. Його визнали винним у зловживанні службовим становищем під час підписання у 2009 році санкції по реалізації Феодосійського судномеханічного заводу в Криму. Європейський парламент згодом визнав Іващенка засудженим з політичних мотивів.

Окрім того, в складі колегії у 2011 році Вовк розглядав справу про хабарництво в Державному центрі зайнятості. У директора Володимира Галицького при затриманні вилучили гроші й 30 кілограмів золота на 7 мільйонів гривень. Співробітники центру фігурували як співучасники, однак згодом їх визналивинними. Та колегія суддів вирішила повернути їм вилучене майно, зняти арешт з будинків, квартир, автомобілів і коштів на рахунках.

Суддю Вовка намагалися притягнути до кримінальної відповідальності й позбавляли суддівської недоторканності. Зокрема, за версією прокуратури Києва, у 2015 році суддя незаконно позбавив громадянина права власності на майно. Тоді Сергія Вовка тимчасово відсторонили, однак у 2016 році він повернувся на роботу.

Заступники генпрокурора Євген Єнін та Анжела Стрижевська таємно зустрічалися з екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким в Ізраїлі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як дізналися журналісти «Слідство.Інфо», зустріч відбулася 13 листопада 2016 року в одному з готелів Тель-Авіва і тривала близько години.

Журналісти отримали аудіозапис розмови.

Вони припускають, що тоді прокурори пробували домовитися з екс-міністром, тому його справу передали до суду лише цієї весни, хоча вона була готова ще півтора роки тому.

Як зазначають журналісти, на зустріч Ставицький прийшов у супроводі рабина Олександра Левіна. Окрім прокурорів, рабина та Ставицього на зустрічі були присутні українські адвокати підозрюваного екс-міністра Інна Рафальська та Ігор Бойко. А також ізраїльський адвокат Євгеній.

Під час розмови Єнін повідомив, що обох заступників уповноважив на розмову сам генеральний прокурор.

Стрижевська пояснювала, чим колишньому топ-посадовцю загрожує заочне засудження та чому краще не змінювати статтю у його справі (ст. 191, ч. 5), хоча Ставицький на цьому наполягав.

«До речі, інші перекваліфікації нічим не кращі… Тому що вони передбачають спецконфіскацію», — говорить, зокрема, Стрижевська.

Учасники збираються перейти до умов домовленості, але конкретикою цей діалог не закінчується. Журналістам достеменно невідомо, чи було досягнуто домовленості між сторонами.

Журналісти зазначають, що ця зустріч могла бути спробою схилити Ставицького до угоди зі слідством. Проте така угода укладається лише за офіційною процедурою.

Єнін в інтерв'ю «Слідству.Інфо» зазначив, що угода зі слідством обов’язково передбачає викривальні свідчення підозрюваного та для таких переговорів зазвичай обирається «нейтральний майданчик».

«Журналістка Слідства.Інфо 12 разів під час інтерв’ю запитала Єніна, чи зустрічався він з Едуардом Ставицьким у Ізраїлі. Він уникав прямої відповіді щодо офіційних зустрічей, але повідомив, що неформальних зустрічей з Едуардом Ставицьким не мав. Його колега, Анжела Стрижевська, у телефонній розмові з журналістом Слідства.Інфо відмовилася коментувати зустріч, поки триває слідство», — повідомляють журналісти.

Вони публікують ще один аудіозапис – телефонної розмови між, імовірно, Ставицьким та невстановленою особою на ім’я Коля.

Розмова відбулася у червні 2017 року, через сім місяців після зустрічі в ізраїльському готелі. На ній співрозмовники обговорюють посередництво Колі між Ставицьким та Анжелою (можна припустити, що йдеться про заступницю генпрокурора Анжелу Стрижевську), вірогідно, у кримінальній справі Ставицького.

За словами Колі, перед його зустріччю з Анжелою підозрюваний екс-міністр має передати 200 – ймовірно, тисяч доларів. Це нібито вимога самої Анжели.

«Спитати Анжелу Стрижевську про ймовірність такої домовленості не вдалося – вона поклала слухавку під час розмови з журналістом Слідства.Інфо. Зв’язатися з Едуардом Ставицьким через його адвокатів для отримання коментарів також не вийшло», — зазначають журналісти.

Разом з тим, Євген Єнін у коментарі Громадському назвав оприлюднені «Слідством.Інфо» записи провокацією та пообіцяв надати детальні пояснення 12 червня.

8 травня Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно екс-голови правління НАК «Надра України» колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, що підозрюється у крадіжці об’єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я».

Адвокат Роман Маселко заявив, що керівництво Генпрокуратури намагалося закрити кримінальне провадження, яке стосується екс-генпрокурора Віктора Пшонки та його сина, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це член Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів написав у Facebook.

За словами адвоката, особа, якій підготовлена підозра у цій справі, двічі зустрічалася із Столярчуком у жовтні 2016 року на вулиці Різницькій.

«Після цього Столярчук 4 місяці просто не підписує вже давно готову підозру цій особі, а потім просто закриває справу без будь-яких підстав і з порушенням своїх прав», — зазначає Маселко.

Згодом, як стверджує адвокат, слідчі департаменту спецрозслідувань ГПУ, який очолює Сергій Горбатюк, поновили справу та намагалися передати її до суду.

«Це все відбувається з відома і під прикриттям [генпрокурора] Юрія Луценка. Горбатюк написав не одну доповідну про незаконні дії Столярчука. Але нуль реакції. А [заступниця генпрокурора] Анжела Стрижевська готує висновок, що такі постанови Столярчука не підлягають оскарженню», — пише член Громадської ради доброчесності.

Маселко також посилається на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури від 22 листопада цього року, яким Столярчуку оголосили догану. Як він стверджує, йдеться саме про вищеописану справу.

«Столярчук Юрій Васильович, працюючи на посаді прокурора — заступника генерального прокурора України, діючи умисно, неправомірно, всупереч вимог КПК України, Закону України „Про прокуратуру“ виніс постанову про закриття кримінального провадження № (Конфіденційна інформація) в частині відносно ОСОБА-2», — йдеться у рішенні КДКП.

Влітку 2017 року прокуратура відсудила в Артема Пшонки понад 15 га мисливських угідь у Київський області.