Заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава на початку 2015 року міг зустрічатися з екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти Слідства.Інфо отримали фотографію, яка про це свідчить.

За інформацією їхніх джерел, зустріч відбулася у січні-лютому 2015 року у Тель-Авіві.

Ще восени 2014 року була інформація, що Ставицький став громадянином Ізраїлю і змінив прізвище на Розенберг.

Один із чоловіків за столиком схожий на Ставицького – міністра часів екс-президента Віктора Януковича, а інший, який сидить боком, – на Углаву, що підтвердили дослідники «Белінгкет».

Від своїх джерел Слідство.Інфо отримало інформацію, що Углава нібито пропонував Ставицькому домогтися переведення справи екс-міністра з Генпрокуратури до НАБУ і посприяти її позитивному для втікача вирішенню.

Перевірити інформацю щодо суті зустрічі Слідству.Інфо не вдалося.

Півтора місяці Слідство.Інфо намагалися отримати коментар Гізо Углави.

«Спочатку перший заступник директора НАБУ перебував у відрядження і не міг зустрітися з журналістами. Після відрядження ситуація не змінилася, перемовини про інтерв’ю тривали тижнями. А коли журналіст Слідства.Інфо напряму спитав про зустріч зі Ставицьким, посадовець просто перестав відповідати на повідомлення», – йдеться в замітці.

Спроба журналістів потрапити до Углави на прийом громадян теж не вдалася. Перед прийомом кожен має написати запитання, які збирається поставити чиновнику. Журналіст так і зробив, але до кабінету заступника директора бюро його так і не покликали.

А Едуард Ставицький під час розмови скайпом не одразу пригадав ту зустріч, а коли журналісти показали йому фото, визнав: «Я себе тут впізнаю, безумовно».

Він підтвердив приблизний час зустрічі: «Це фото, судячи з моєї зачіски і вигляду, десь 2014 рік…  Чи це 2015-й, як ви кажете, січень… На жаль, у мене така тоді була ситуація… цей 2014 рік дуже важкий був для мене… того що міграція була і таке все інше».

Але свого співрозмовника Ставицький пригадати не зміг: мовляв, у той час було дуже багато різних зустрічей. І навіть ім’я Гізо Углави йому ні про що не сказало.

«Я особисто по імені і прізвищу, які ви мені зараз задаєте, не згадую цю персону», – заявив екс-міністр.

У прес-службі НАБУ на запитання про зустріч Углави й Ставицького відповіли: «НАБУ не розслідує і ніколи не розслідувало справ стосовно Ставицького. Відтак, повідомлення про нібито таємні переговори першого заступника директора зі Ставицьким щодо „закриття“ є неправдивими».

Директор НАБУ Артем Ситник проігнорував прохання журналістів прокоментувати ймовірну зустріч його заступника з колишнім міністром.

Повноваження заступника директора бюро Гізо Углава отримав лише у квітні 2015 року.

Закон, за яким було створено бюро, набув чинності у січні 2015 року. Гізо Углава входив до групи експертів, яка розробляла законодавство щодо створення НАБУ.

На початку 2015 року справи щодо корупційних дій екс-посадовців залишалися  у ГПУ.

У лютому 2015 року Ставицького підозрювали у привласненні, розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах і в легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом, також він фігурував у справі про відчуження території «Межигір’я».

З приводу останньої справи до Ставицького в Ізраїль восени 2016 року літали заступники генпрокурора Луценка.

У травні 2017 року стало відомо, що Інтерпол припинив розшук Ставицького.

На початку 2018 року ГПУ завершила справу проти Ставицького – і викликала його для ознайомлення з матеріалами.

У травні 2018 року ГПУ направила до суду звинувачувальний акт стосовно Ставицького справу щодо незаконної передачі комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» компанії «Надра України», а потім у приватні руки.

Міністерство внутрішніх справ тисне на експертів, які досліджували речові докази, що фігурують у справі про розтрату держкоштів відомства при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії за участю сина міністра Арсена Авакова — Олександра.

Про це журналістам заявив директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Є служби, які дотичні до нашої роботи. В першу чергу, це експертні служби, які пишуть висновки експертиз. Особливо це стосується тих справ, де встановлені збитки. На них здійснюється тиск, в тому числі, з боку МВС», — сказав він.

За його словами, наразі на одного з експертів, який досліджував якість рюкзаків, Міністерством внутрішніх справ зареєстроване кримінальне провадження, в якому значиться, що він нібито підробив висновок про неналежну якість вказаних рюкзаків.

Ситник додав, що на його думку, тиск на експерта чиниться тому, що якість рюкзаків має визначальне значення у справі.

Також він зазначив, що це непоодинокий випадок тиску на експертів.

Раніше Апеляційний суд Києва переніс на 27 червня розгляд апеляційної скарги на арешт майна сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра.

Як повідомлялося, Олександр Аваков є фігурантом справи про розтрату держкоштів МВС при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії.

У справі НАБУ затримало 3 осіб: сина голови МВС Олександра Авакова, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та Володимира Литвина, який у 2014 році керував ІТ-компанією «Turboseo». Їм було оголошено про підозру.

1 листопада 2017 року суд обрав синові Авакова запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з носінням електронного браслета. Аналогічний запобіжний захід обрали Чеботарю.

На початку листопада 2017 року Солом'янський райсуд Києва заарештував нерухомість усіх трьох підозрюваних  у справі, але у грудні Апеляційний суд Києва скасував рішення про арешт майна сина Авакова.

25 квітня Солом'янський райсуд Києва повторно скасував арешт нерухомості сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра, якого підозрюють у розкраданні грошей при закупівлі МВС рюкзаків для Нацгвардії. Йшлося про 3 паркомісця та 2 квартири.

Також зазначалося, що ухвала оскарженню не підлягає.

Але 4 травня Солом’янський суд Києва знову наклав арешт на квартири, паркомісця та акції сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова.

Установлення прослуховувального пристрою в кабінеті глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького санкціоноване судом.

Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він додав, що сам Холодницький не звертався до ГПУ із заявою про незаконне прослуховування, але більше подробиць не розповів.

20 березня 2018 року у кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького знайшли прослуховувальні пристрої. Сам він зауважив, що не знає, кому належить виявлений 6 березня пристрій і чекає відповіді на це у правоохоронних органів.

Директор НАБУ Артем Ситник стверджує, що його відомство тут ні до чого. Те саме заявили і в СБУ.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко проігнорував відкриття Глобального Форуму з повернення активів у США, присвячений чотирьом країнам, у тому числі Україні.

Про це написала журналістка Наталя Седлецька у facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За її словами, решта держав представлені на найвищому рівні — генеральні прокурори та міністри юстицій трьох країн беруть участь у головній панелі на відкритті Форуму. При цьому на форум не прибули і заступники генпрокурора, яких він делегував замість себе.

«Дуже шкода, бо головує на відкритті Генеральний прокурор США Джефф Сешнс. Було б цікаво побачити, чи Юрій Луценко повторив би йому в очі свою заяву про незаконну співпрацю ФБР та НАБУ в Україні», — пише Седлецька.

На форум також були запрошені директор НАБУ Артем Ситник та керівник САП Назар Холодницький, але, як повідомляє Седлецька, на офіційному відкритті Україну представляв посол України в США Валерій Чалий.

Виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарина Каленюк на своїй сторінці в Facebook опублікувала фотокопію програми Форуму, в якій зазначено запланований виступ генпрокурора Луценко на його відкритті.

Від ГПУ в Вашингтон мав прилетіти також заступник генпрокурора Євген Єнін, але, як повідомляється, він затримався через те, що нібито йому не відкрили вчасно візу.

Попри гучні арешти СхідГЗК і ОГХК продовжують торгувати своєю продукцією через нові «прокладки», які прийшли на заміну австрійським «Bollwerk» і «Steuermann».

Днями «DW» повідомило, що Антикорупційна прокуратура Австрії веде розслідування проти вказаних австрійських фірм за підозрою у розкраданні коштів. Ці компанії були «прокладками» при торгівлі титановою та урановою рудами, видобутими на державних українських підприємствах. Саме по діяльності цих компаній НАБУ порушило кримінальні провадження, в рамках яких оголошено підозри екс-нардепу Миколи Мартиненку, його бізнес-партнеру з правління «Нафтогазу» Сергію Переломі та менеджеру вказаних держкомпаній Руслану Журилу.

Про розслідування цього державно-приватного партнерства було відомо ще рік тому, коли тодішній міністр економки Айварас Абромавічус поскаржився у НАБУ.

Однак «Bollwerk» і «Steuermann» зберігали контроль над потоками держпідприємств. «Наші гроші» ще у грудні оприлюднили дані з митниці про те, що «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» продовжує гнати руду на експорт через австрійську фірму «Bollwerk».

Чергова перевірка показала, що у березні 2017 року посередник на ОГХК змінився. Для директора НАБУ Артема Ситника це не сюрприз, але ця контора залишається темною конячкою. Новим посередником стала фірма з Німеччини «TS Taunus Chemical GmbH», зареєстрована на таку собі фрау Наталю Стрейтенберг (Natalia Streitenberg).

Ми не знаємо, чим окрім статі та громадянства ця німкеня відрізняється від австрійця Вольфганга Ейбергера, на якого були записані згадані «прокладки» «Bollwerk» і «Steuermann». Але можемо констатувати, що для ОГХК заміна дискредитованого шила на німецьке мило не дала нічого – ціна для українського держпідприємства якою була такою і лишилась.

Наприклад, корейці «Daesung Logistics Co., Ltd.» як брали у січні-лютому у ОГХК рутиловий концентрат по $590 за тонну через «Bollwerk», так і продовжили з 29 березня отримувати цей самий концентрат по такій самій ціні через «TS Taunus Chemical GmbH».

Звісно, тут можна припустити, що вся ця операція з НАБУ була затіяна ради того аби передахувати потоки підприємства – завести свою «прокладку» і зберегти маржу. Але є кілька але.

Німецька фірма замінила австрійську тихо і мирно. Тобто за безпосередньої згоди керівництва ОГХК. А там, не зважаючи на електронний браслет на щиколотці Журила, продовжують панувати саме його менеджери. І продовжують роздавати багатомільйонні тендери журилівським фаворитам (ось, наприклад, свіжі 84 млн грн. на «Імекс мінералс»).

Також жодної схвильованості у стінах Міністерства економрозвитку, яке і має призначати/звільняти керівника ОГХК. Степан Кубів навіть пальцем не поворухнув, аби змінити менеджмент держпідприємства, яке стоїть у планах на приватизацію цього року. Тобто маємо повний консенсус, наслідком якого є продовження генерації збитків на експортних потоках ОГХК просто під час кримінального провадження.

Така сама історія з заміною австрійської «прокладки» на імпортних потоках сталась і на «Східному гірничо-збагачувальному комбінаті».

Держпідприємство регулярно купує сірку у російського виробника «Каспийгаз», а контрактоутримувачем по цій схемі завжди було та сама австрійська «Steuermann». І ось з березня посередницькі функції перелягли з дискредитованої та підслідної у самій Австрії фірми на новеньку «прокладку» – тепер каспійський потік йде через естонську фірму «AltairTRADE OU», зареєстрованої у листопаді 2016 року.

При цьому дві речі залишились незмінними. По-перша, ціна – як була так і залишилась 9 центів за кілограм. А по-друге, сама «прокладка» – як була пов’язана зі схематозниками, так і лишилась. Членом правління естонської фірми виявився Євген Буга, вже багато років відомий читачам «Наших грошей» як колишній засновник та керівник ТОВ «Енерджі трейд груп», що з давніх давен сидить на підрядах СхідГЗК і ОГХК. Також Буга є засновником латвійської фірми «Zodiak Plus», що після Майдану натендерило сотні мільйонів в системі «Енергоатому», СхідГЗК і держпідприємства «Смоли».

Відтак важливо зрозуміти – що збираються робити діючі і незаарештовані урядовці з контрактами СхідГЗК і ОГХК, по яким від зміни «прокладок» не змінюється збиток для України. Станом на зараз – система працює, як і завжди. Згідно з правилами відмого анекдоту: «Краще кожен день платити штраф, ніж один раз руку збити».

Юрій Ніколов, «Наші гроші», Національне бюро розслідувань України

Печерський райсуд Києва зобов’язав Генеральну прокуратуру відкрити кримінальне провадження відносно директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, якого підозрюють у корупції, повідомляє sprotiv.org.

Як написав журналіст Володимир Бойко у Facebook, на своєму засіданні 24 червня 2016 року суд задовольнив скаргу нардепа Ігоря Луценка на ГПУ, яка раніше відмовилась реєструвати заяву про корупційні дії Ситника в інтересах «приватних підприємців Віталія Шабуніна та Дмитра Шерембея».

Зазначається, що громадські активісти приховали важливі відомості, балотуючись у 2015 році до Ради громадського контролю при НАБУ.

«Шабунін приховав у декларації про доходи земельну ділянку, яку він придбав у 2014 році на кошти, отримані від посольства Нідерландів на, начебто, „боротьбу з корупцією“. А Шерембей приховав свою основну професію „домушника“ та не зазначив, на яких посадах він працював у виправних колоніях, коли відбував покарання за скоєні ним квартирні крадіжки», — написав Бойко.

Він також зауважив, що Ситник був зобов’язаний достроково припинити повноваження вказаних осіб та ще чотирьох членів Ради, однак не зробив цього навіть після вимоги низки нардепів. Натомість директор НАБУ прибрав декларації Шабуніна та Шерембея з сайту бюро.

Раніше интернет-портал «Ракурс» опублікував у своєму матеріалі текст заяви Ігоря Луценка у ГПУ. У ній нардеп повідомив про те, що директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник покриває членів Ради громадського контролю при НАБУ — приватного підприємця Віталія Шабуніна та тричі судимого приватного підприємця Дмитра Шерембея, які приховали важливі відомості про себе, балотуючись до Ради НАБУ. Однак однофамілець Ігоря Луценка — генпрокурор Юрій Луценко заборонив підлеглим вносити в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань заяву нардепа. Після чого той звернувся до суду.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) в ході обшуку у приймальні одного з народних депутатів виявило докази спроби виведення з арештованих рахунків 150 млн дол., які належали колишньому першому віце-прем'єр-міністру України Сергію Арбузову.

Про це глава НАБУ Артем Ситник заявив у ході парламентських слухань «Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ми проводили обшук в приміщенні, яке було названо „приймальнею народного депутата“, і знайшли там документи і схеми, які свідчили про те, що почали реалізовуватися наміри виведення 150 млн дол., які були заарештовані (вони входять у 1,5 млрд, про які згадував міністр юстиції) та заблоковані у вигляді частково грошових коштів, частково – облігацій внутрішньої позики на одній з фірм, яка підконтрольна колишньому чиновнику Арбузова», — сказав Ситник.

Також директор НАБУ закликав суддів, які отримують заяви про виведення цих коштів з-під арешту на підставі того, що ця офшорна фірма вже не належить Арбузову, не ухвалювати таких рішень, «які потім закінчаться кримінальним переслідуванням цих суддів».

20 травня 2014 року слідчим суддею Печерського районного суду було накладено арешт на майно Арбузова, а в серпні 2014 р. було заарештовано майно його дружини Ірини Арбузової.

21 листопада того ж року слідчим суддею Печерського суду під час розгляду клопотання захисників Арбузова було прийнято рішення про скасування вищевказаних арештів.

Через три дні ГПУ звернулася до Печерського суду з повторним клопотанням про накладення арешту на вищезазначені рахунки. У цей же день слідчим суддею зазначені клопотання було задоволено.

29 листопада 2014 р. суд повторно наклав арешт на рахунки Арбузова та його дружини. Як повідомив тоді генеральний прокурор Віктор Шокін, на арештованих рахунках знаходиться понад 200 млн грн.

Санкції проти чиновників команди Януковича було також введено Євросоюзом 29 квітня 2014 р. у зв'язку з висунутими їм звинуваченнями в незаконному привласненні коштів держбюджету. До санкційного списку було включено 22 людини, у тому числі колишнього президента України Віктора Януковича та екс-прем'єра Миколу Азарова.

17 грудня 2015 року з’явилася інформація про закупівлі амуніції для спецназу Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Ціни на футболки (1116 грн), сорочки (1696 грн), зимове взуття (5536 грн) неабияк здивували користувачів мережі Інтернет.

Проте голова Антикорупційного бюро Артем Ситник заявив у коментарі ТСН.ua, що ціни не є завищеними. “Це спецназівське обладнання та форма. Це невелика ціна. Навпаки. Бо спеціальне обладнання для спецназу дуже дорого коштує.

А ми якраз знайшли по мінімуму. Ми могли взяти набагато дорожче, але брали мінімальні ціни, оскільки розуміли, що такі питання будуть виникати”, – розповів журналістам байку Ситник.

Голова НАБУ додав, що записав відеопрезентацію, на якій буде відзвітовано по кожному пункту – шкарпетки, сорочки, термобілізна. “Покажемо, якої фірми ми брали і скільки воно коштує”, – додав Ситник.

Відео буде опубліковано на сайті НАБУ та на офіційній сторінці у Facebook. А тим часом на сайті НАБУ з’явився текстовий звіт про закупівлі.

“Я категорично не згодний з оцінками деяких користувачів соціальних мереж, що уніформу для спецпризначенців можна було б купити дешевше. Національне антикорупційне бюро України – єдине бюро у світі, яке має у своєму штаті спеціальний підрозділ, створений для затримання підозрюваних у вчиненні корупційних правопорушень, для захисту свідків та працівників НАБУ. Щоб виконувати дані функції, спецназівець має бути готовим до будь-яких погодних умов. Тож для нас дуже важливо було закупити якісний одяг і взуття”, – пояснив Ситник.