Национальное антикоррупционное бюро сообщило о подозрении шести чиновникам Нацбанка и представителю компании-оценщика по делу о завладением средствами стабилизационного кредита на сумму 1,2 млрд грн, передает БанкИск.

Так, круг подозреваемых возрос до 17 человек, пишет пресс-служба НАБУ. 24 мая под процессуальным руководством САП о подозрении сообщили (должности указаны на момент возможного совершения преступления):

— заместителю начальника ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из управлений ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из отделов ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— директору юридического департамента Национального банка Украины;

— главному экономисту отдела надзора за деятельностью банков департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— директору департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— заместителю директора ООО (компании, которая готовила рецензию на оценку имущества банка).

Экс-владельца банка Олега Бахматюка подозревают в завладении 49 млн долларов (1,2 млрд грн) стабилизационного кредита, выданного VAB банку. По данным следствия, Бахматюк в октябре 2014 года получил стабкредит от Национального банка с предоставлением заведомо неликвидного обеспечения.

В ноябре 2019 года НАБУ и САП сообщили о подозрении 10 лицам, среди которых — первый заместитель председателя НБУ и бенефициарный владелец «ВиЭйБи Банка». Бахматюка тогда же объявили в розыск.

Также экс-владельца подозревают в том, что он совместно с менеджментом VAB-банка организовал финансовые операции с незаконно полученными стабкредитом, направленные на маскировку источника их происхождения и их местонахождения.

Директор НАБУ Артем Сытник заявил в интервью “24 каналу”, что бюро движется к объявлению подозрений в деле Приватбанка, сообщает 40ka.info.

Отвечая на реплику, что он сам в марте говорил, что дело находится на финальном этапе и вопрос “Почему Коломойскому до сих пор не вручили подозрение?”, Сытник пояснил, что НАБУ движется к объявлению определенных подозрений в этом деле.

“Я сказал, что в этом деле есть существенный прогресс. Он, прежде всего, выражался в том, что на то время генпрокурор Руслан Рябошапка эти дела передал в НАБУ. У нас была часть дела, а часть — расследовалась Офисом генпрокурора. Тогда приняли решение, что эти дела будут все в НАБУ, их передали.

Сытник отметил, что одна из статей, которая расследуется в рамках дела Приватбанка — хищение чужого имущества в особо крупных размерах, предусматривает наказание до 12 лет лишения свободы.

Отвечая на вопрос о заказчиках и организаторах кампании по его увольнению, директор НАБУ назвал имена экс-владельца ВиЭйБи банка Олега Бахматюка и олигарха, бывшего владельца “Приватбанка” Игоря Коломойского.

“Во-первых, сам господин Бахматюк не скрывает того, что он очень недоволен расследованиями НАБУ. Если коротко, то суть этого дела — хищение государственных средств в сумме 1 миллиард 200 миллионов гривен. Но почему господин Бахматюк выбирает способ определенных заказных акций и прочего, чем возврат этих средств в бюджет.

Другая сторона в том, что как раз это лицо организует митинги и медийную кампанию, и в этом поддерживает другой олигарх —  это господин Коломойский.

У нас есть 2 основных производства. Дело “Укрнафты” — там уже установлено, что сумма ущерба более 10 миллиардов гривен, а также уже подготовлены проекты подозрений, которые сейчас на стадии согласования в антикоррупционной прокуратуре.

Дело “Приватбанка”, в котором убытки государству составляют более 100 миллиардов гривен.

Это 2 дела, которые действительно побуждают очередного олигарха присоединяться к компании тех людей, которые хотят увольнения директора НАБУ”.

Сытник также отметил, что Коломойский “не основной, а один из заказчиков этой кампании”.

Cестру аграрного олігарха Олега Бахматюка, колишню голову наглядової ради ВіЕйБі банку Наталю Василюк заочно не заарештували, оскільки слідство в її справі зупинене і її не розшукує Інтерпол.

Про це йдеться у мотивувальній частині рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду Володимира Воронька від 15 квітня 2020 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Детектив у клопотанні вказував, що Василюк 22 жовтня рейсом Київ-Відень покинула Україну. Вже 13 листопада їй заочно повідомили про підозру. У зв'язку з численними не явками до НАБУ для вручення особисто підозри підозрювану оголосили у розшук, у тому числі в міжнародний шляхом винесення постанови і направлення її до виконання в Інтерпол. У зв'язку з ухиленням від слідства детектив звернувся до суду з клопотанням про заочний арешт сестри Бахматюка.

Адвокати Василюк заперечували проти задоволення клопотання. Вони вказували, що підозра не вручена у встановленому законом порядку. До того ж, захисники повідомили, що їхня клієнтка не від кого не ховається і постійно проживає у Відні, Австрія, про що відомо детективам.

Суддя встановив, що підозра Василюк обґрунтована. Водночас, він не погодився, що її вже оголошено в міжнародний розшук, оскільки Інтерпол не ухвалював відповідного рішення. До того ж, суддя вказав, що, за інформацією адвокатів, сестра Бахматюка постійно проживає у Відні, що стверджується витягом з Центрального реєстру осіб за місцем проживання, виданим Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії та може вказувати на легальне перебування в країні.

Крім того, 2 січня НАБУ і САП направили до Австрії запит про міжнародну правову допомогу з метою встановлення чи спростування факту проживання Василюк у Відні. Відповіді на вказаний запит матеріали провадження не містять, що позбавляє суд можливості зробити однозначні висновки щодо правових підстав її перебування за кордоном. Зокрема, у разі підтвердження законності перебування та постійного проживання Василюк в Австрії, при здійсненні викликів та направлення повідомлень йому підлягатимуть застосуванню інші положення КПК, аніж під час невстановлення її місця перебування. Суддя також додав, що слідство у справі Василюк було зупинене у зв'язку з розшуком останньої і для розгляду цього клопотання його ніхто не поновлював.

Нагадаємо, слідство з'ясувало, що в жовтні 2014 року ВіЕйБі банк, віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Хоча ВіЕйБі банк не подав всіх необхідних для цього документів (як програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення впродовж терміну користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо), правління Нацбанку, всупереч вимогам законодавства, надало позитивну відповідь.

При цьому вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, завищили майже в 25 разів шляхом складення підроблених звітів про оцінку. Експертиза під час досудового розслідування встановила, що реальна вартість заставленої нерухомості становить 72,62 млн грн попри 1,8 млрд грн, заявлених ВіЕйБі банком. Тим не менше, знаючи про завищену вартість заставного майна та відсутність усіх необхідних документів, службові особи НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту ВіЕйБі банку. Це на додачу до раніше вже отриманих від Нацбанку та не повернутих 3 млрд грн кредитів.

За 40 днів по тому, у листопаді 2014 року, НБУ визнав ВіЕйБі банк неплатоспроможним. Стабілізаційний кредит у 1,2 млрд грн, отриманий від НБУ терміном на два роки, ВіЕйБі банк не повернув.

Набирает обороты расследование относительно сотен миллионов долларов, выведенных из украинских банков через Австрию в оффшоры. В деле уже 30 подозреваемых. Об этом Национальное бюро расследований Украины узнало из сообщения Антикоррупционной прокуратуры Австрии.

Антикоррупционная прокуратура Австрии расследует уголовное дело по подозрению в отмывании денег через Meinl Bank с 2016 года. Речь идет о частном австрийский банке среднего размера, который специализируется, в основном, на управлении активами и фондовом менеджменте.

За несколько лет следствия дело приняло немалые масштабы. “Следствие ведется против 30 физических лиц и одного объединения”, – сообщили Deutsche Welle в прокуратуре. Имена подозреваемых в ведомстве не называют, однако известно, что среди них есть граждане Украины.

В уголовном производстве говорится об исчезновении денег с корреспондентских счетов украинских банков в Австрии. По данным Фонда гарантирования вкладов, с корреспондентских счетов в Meinl Bank было незаконно выведено 385 млн долларов и 75 млн евро. Эти деньги были направлены по указанию владельцев или топ-менеджмента банков-банкротов в оффшоры в 2014—2015 годах – как правило, в последний момент перед введением в проблемные банки временной администрации. Таким образом были украдены деньги украинских вкладчиков, большинство которых после банкротства банков остались ни с чем.

По информации украинского Фонда гарантирования вкладов, в частности, через Meinl Bank вывели 38 млн долларов с “Южкомбанка”, 40 млн из “Терра Банка”, 39,5 млн долларов с “ВиЭйБи Банка” (связан с Олегом Бахматюком – прим.НБРУ), 62 миллиона евро из “Городского коммерческого банка” и 44 миллиона долларов из банка “Киевская Русь”.

Схема вывода денег проста: банк в Австрии по указанию владельца украинского банка выдает кредиты подконтрольным украинским оффшорнымх компаниям. Порукой этих кредитов становятся средства на корреспондентских счетах украинского банка в иностранном банке, что дает кредит – например, Meinl Bank. В конце концов, кредит не возвращается и “гарантийные” средства с корсчета перечисляются другой оффшорной компании в счет погашения займа. Такого рода операции на банковском жаргоне называются “операции back-to-back”. Они сами по себе не являются незаконными, однако часто их используют для отмывания средств.

Как сообщили DW в Фонде гарантирования вкладов, в течение 2014—2015 годов с помощью такой «схемы» из украинских банков было выведено всего 846 млн долларов и 75 млн евро. Списание денег таким образом накануне введения временной администрации использовали владельцы 14 украинских банков. Кроме Австрии, расследование по подозрению в отмывании денег украинскими банками осуществляются и в Лихтенштейне, подтвердил DW генеральный прокурор этой страны.

Деньги выводились, по данным Фонда гарантирования вкладов, через Bank Frick and Co. В частности, 25 млн из банка “Национальный кредит”, 59 млн долларов из банка “Финансы и Кредит” и 115 млн с “Дельта Банка” Николая Лагуна. Банк Лагуна провел в общей сложности более масштабные сделки с использованием корреспондентских счетов по схеме back-to-back. Кром, денег, выведенных из Лихтенштейна, из “Дельта Банка” был выведен 99 млн через австрийский Meinl Bank и почти 184 миллиона долларов через East-West United S.A в Люксембурге.

Набирает обороты расследование относительно сотен миллионов долларов, выведенных из украинских банков через Австрию в оффшоры. В деле уже 30 подозреваемых. Об этом Национальное бюро расследований Украины узнало из сообщения Антикоррупционной прокуратуры Австрии.

Антикоррупционная прокуратура Австрии расследует уголовное дело по подозрению в отмывании денег через Meinl Bank с 2016 года. Речь идет о частном австрийский банке среднего размера, который специализируется, в основном, на управлении активами и фондовом менеджменте.

За несколько лет следствия дело приняло немалые масштабы. “Следствие ведется против 30 физических лиц и одного объединения”, – сообщили Deutsche Welle в прокуратуре. Имена подозреваемых в ведомстве не называют, однако известно, что среди них есть граждане Украины.

В уголовном производстве говорится об исчезновении денег с корреспондентских счетов украинских банков в Австрии. По данным Фонда гарантирования вкладов, с корреспондентских счетов в Meinl Bank было незаконно выведено 385 млн долларов и 75 млн евро. Эти деньги были направлены по указанию владельцев или топ-менеджмента банков-банкротов в оффшоры в 2014—2015 годах – как правило, в последний момент перед введением в проблемные банки временной администрации. Таким образом были украдены деньги украинских вкладчиков, большинство которых после банкротства банков остались ни с чем.

По информации украинского Фонда гарантирования вкладов, в частности, через Meinl Bank вывели 38 млн долларов с “Южкомбанка”, 40 млн из “Терра Банка”, 39,5 млн долларов с “ВиЭйБи Банка” (связан с Олегом Бахматюком – прим.НБРУ), 62 миллиона евро из “Городского коммерческого банка” и 44 миллиона долларов из банка “Киевская Русь”.

Схема вывода денег проста: банк в Австрии по указанию владельца украинского банка выдает кредиты подконтрольным украинским оффшорнымх компаниям. Порукой этих кредитов становятся средства на корреспондентских счетах украинского банка в иностранном банке, что дает кредит – например, Meinl Bank. В конце концов, кредит не возвращается и “гарантийные” средства с корсчета перечисляются другой оффшорной компании в счет погашения займа. Такого рода операции на банковском жаргоне называются “операции back-to-back”. Они сами по себе не являются незаконными, однако часто их используют для отмывания средств.

Как сообщили DW в Фонде гарантирования вкладов, в течение 2014—2015 годов с помощью такой «схемы» из украинских банков было выведено всего 846 млн долларов и 75 млн евро. Списание денег таким образом накануне введения временной администрации использовали владельцы 14 украинских банков. Кроме Австрии, расследование по подозрению в отмывании денег украинскими банками осуществляются и в Лихтенштейне, подтвердил DW генеральный прокурор этой страны.

Деньги выводились, по данным Фонда гарантирования вкладов, через Bank Frick and Co. В частности, 25 млн из банка “Национальный кредит”, 59 млн долларов из банка “Финансы и Кредит” и 115 млн с “Дельта Банка” Николая Лагуна. Банк Лагуна провел в общей сложности более масштабные сделки с использованием корреспондентских счетов по схеме back-to-back. Кром, денег, выведенных из Лихтенштейна, из “Дельта Банка” был выведен 99 млн через австрийский Meinl Bank и почти 184 миллиона долларов через East-West United S.A в Люксембурге.

Национальный банк Украины принял решение ликвидировать банк «Финансовая инициатива», который принадлежал бизнесмену Олегу Бахматюку, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Решение было принято по предложению Фонда гарантирования вкладов физических лиц, в соответствии с требованиями статьи 77 Закона Украины «О банках и банковской деятельности» и статьи 44 Закона Украины «О системе гарантирования вкладов физических лиц».

В решении Нацбанка № 352-рш сказано об отзыве банковской лицензии и ликвидации ЧАО "КБ «Финансовая инициатива».

При этом банк был признан неплатежеспособным еще 24 июня 2015 года. Руководство финучреждения обратилось в суд, решение НБУ отменили, однако Нацбанк подал апелляцию и добился того, что его решение осталось в силе.

Ранее пресса сообщала, что судью Хозяйственного суда Киева Л. Д. Головатюка уволят по результатам рассмотрения жалобы Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) из-за того, что он в октябре 2015 года вынес решение о запрете ликвидации ПАО "КБ «Финансовая инициатива».

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом'янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м'ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов'язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів..., якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з'ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру", — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов'язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правда, Національне бюро розслідувань України

Суд отменил постановление о разъяснении постановления, которым обязали Специализированную антикоррупционную прокуратуру рассмотреть ходатайство о закрытии дела VAB банка.

Такое решение приняла коллегия судей Киевского апелляционного суда по результатам рассмотрения жалобы прокурора САП, сообщает сайт обманутых вкладчиков «БанкИск».

Как известно, суд обязал САП рассмотреть ходатайство адвоката, который действовал в интересах ООО «Станиславская торговая компания», о закрытии дела VAB банка. Однако заместителем руководителя САП Владимиром Кривенко в удовлетворении ходатайства было отказано, однако в форме письма, а не в соответствии со статьей 220 Уголовного процессуального кодекса Украины.

В связи с этим адвокатом было подано заявление о разъяснении решения об обязательствах САП рассмотреть ходатайство. Суд заявление удовлетворил и объяснил, что своим постановлением обязал САП рассмотреть ходатайство адвоката о закрытии уголовного производства и сообщить ему о результате рассмотрения указанного ходатайства в порядке ст. 220 УПК Украины в форме мотивированного постановления.

Поэтому прокурор САП подал апелляционную жалобу. Он указал, что это постановление является незаконным, ведь не основывается на требованиях УПК и не соответствует установленным заданием и основам уголовного производства. Так, как пояснил прокурор, этот адвокат не является субъектом заявляння ходатайств в понимании ст. 220 УПК Украины из-за отсутствия у ее доверителя соответствующего статуса в уголовном производстве. Кроме того, он добавил, что рассмотрение такой жалобы не рассматривается в ходе досудебного расследования и может быть предметом рассмотрения во время подготовительного производства в суде.

Изучив доводы САП, коллегия судей жалобу удовлетворила. Они объяснили, что судья принял решение по разъяснению постановления, что не предусмотрено УПК Украины.

Ранее в этом деле НАБУ планировало изучить обращение собственника банка Олега Бахматюка к Национальному банку.

По результатам рассмотрения жалобы Фонда гарантирования вкладов назначено самое строгое дисциплинарное взыскание судьи Хозяйственного суда Киева Л. Д. Головатюку — представление об увольнении с должности. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины со ссылкой на ФГВФЛ. Соответствующее решение принято 27 февраля 2019 года Третьей дисциплинарной палатой Высшего совета правосудия.

В Фонде напомнили, что этот судья в октябре 2015 года вынес решение о запрете ликвидации ПАО “КБ “Финансовая инициатива”, в котором на то время уже почти четыре месяца действовала временная администрация. За это время Фонд гарантирования вкладов выплатил вкладчикам банка 1,84 млрд грн с 1,94 млрд грн, начисленных к выплате в пределах гарантированной суммы. Вследствие принятия упомянутого судебного решения Фонд до сих пор не может перейти к следующим этапам вывода банка с рынка и начать ликвидацию банка, продажу имущества и, соответственно, погашение задолженности перед кредиторами. Хотя законодательство отводит на осуществление временной администрации в месячный срок.

Упомянутым определением Хозяйственного суда Киева от 15 октября 2015 года по обеспечению иска по делу № 910/26664/15 запрещено членам исполнительной дирекции Фонда и другим лицам вносить предложения в Нацбанк и принимать решение о ликвидации ПАО “КБ “Финансовая инициатива” и/или отзыве его банковской лицензии.

При этом, Хозяйственным процессуальным кодексом Украины четко предусмотрено, что не допускается обеспечение иска в делах, ответчиком в которых является неплатежеспособный банк или Фонд, путем запрета ответчику совершать определенные действия.