Кар’єру Олег Бахматюк розпочинав із компанії «КГД». За кілька років від пересічного менеджера просунувся до комерційного директора.

Аграрний барон

У 2000-му Олег Романович розпочав власний бізнес. Займався і роздрібною торгівлею і нерухомістю, проте нічого не вдалося. І через два роки подався в політику. Його обрали депутатом Івано-Франківської міської ради.

Проте у 2003 році Бахматюк повернувся до бізнесу. Основним напрямком діяльності обрав агробізнес і заснував фірму «Авангард». Компанія швидко стала одним із найбільших виробників яєць не лише в Україні, а й у всій Європі.

Майже відразу «Авангард» потрапив у скандали. Зокрема, мешканці населених пунктів, де розташовувалися птахофабрики, розпочали війну з підприємством. Причина – нестерпний сморід. За державними санітарними правилами, подібні об’єкти, мають бути на відстані не менше ніж 1 км від населених пунктів. А в разі з «Авангардом» житлові будинки розташовувалися майже за парканом птахофабрики, і рівень шкідливих викидів у рази перевищував норму.

Мешканці селищ поблизу птахофабрик скаржилися, що підприємство виливає нечистоти прямо за городами селян, а тушки дохлих курей викидає до стічної ями, навіть не прикопуючи.

При цьому усі приписи щодо припинення роботи, які виносилися екологічними та природоохоронними службами, оскаржувалися підприємством у суді й скасовувалися.

Маючи свій бізнес, Бахматюк не нехтував роботою і в держпідприємствах. У 2005 році пішов працювати в НАК «Нафтогаз України». Через рік його призначили заступником голови правління Олексія Івченка. Разом вони вирішили зайнятися благородною справою – газифікацією невеликих міст і сіл на Західній Україні. Проте газу селяни так і не дочекалися. А 410 мільйонів державних грошей осіли в чиїхось кишенях.

Окрім цього, працюючи в газовій сфері, Бахматюк устиг стати власником кількох облгазів: «Івано-Франківськгаз», «Львівгаз», «Закарпатгаз», «Чернівцігаз» і «Волиньгаз». Проте після «проведеної» газифікації, щоб уникнути кримінального переслідування, продав їх структурам Дмитра Фірташа.

Убивця банків

Найгучніші скандали за участю Олега Бахматюка – банківські. За досить короткий проміжок часу йому вдалося «вбити» два досить великі банки – VAB та «Фінансову ініціативу». У результаті ошуканими лишилися понад 400 тисяч вкладників, а гроші зі збанкрутілих установ благополучно розмили між компаніями самого Бахматюка.

Власником VAB банку аграрний магнат став у 2011 році. Щоб відібрати банк у засновника і власника Сергія Максимова, Бахматюк вдався до цікавої схеми. Він увійшов у змову з Петром Бароном, який був не лише топ-менеджером та одним із власників цього банку, а й зятем Максимова. Так, через сім’ю, раду акціонерів та суди, банк потроху розхитували, щоб відібрати в засновника. Коли цього виявилося замало, Максимова запроторили до Лук’янівського СІЗО.

Вкладників до VAB банку заманювали вигідними ставками на депозити. Однак довго банк не протягнув. Навесні 2015 року Нацбанк визнав його проблемним і запустив ліквідацію. Офіційно це пояснили тим, що акціонер недофінансував банк. Проте неофіційно говорили, що VAB банк збирав у населення гроші на депозити, а потім кредитами роздавав їх компаніям, які пов’язані із власником і керівництвом банку, тобто самим Бахматюком. Наприклад, компанія ТОВ «Стар-Майстер», яка належить до його агрохолдингу «Ukrlandfarming», отримала 354 млн грн кредиту, а ПАТ «Залізничник» та ТОВ «Ледер Плюс ЛТД», котрі належали менеджерам Бахматюка, позичили 938 млн грн та 438 млн грн відповідно. Загалом, втрати держави від закриття VAB банку становили до 12 млрд грн.

Схожа ситуація і з банком «Фінансова ініціатива», який аграрій створив ще в середині 2000-х років. Банк брав депозити у фізичних осіб, а кредитував переважно компанії Бахматюка і його партнерів в аграрній сфері. Зокрема, лише три компанії так чи інакше пов’язані із власником банку, ТОВ «ІнвестАгроГруп», ПП «ГазПостач» та ТОВ «М’ясопродінвест», отримали сумарно 946 млн грн кредиту. До того ж у заставу під ці кредити було оформлене майно компанії того ж таки Бахматюка. Тобто позичив своїм гроші – і сам же за них поручився.

Загальний збиток, який Бахматюк завдав державі своєю банківською діяльністю, набігає до 22,8 млрд грн.

Проте VAB банком та «Фінансовою ініціативою» Бахматюк не обмежився. Від його діяльності постраждали й інші великі банки: «Юнікредит», «Райффайзен Банк Аваль», «Укрексімбанк», «Ощадбанк», «Сбербанк Росии» та Deutsche Bank. Усі вони також попалися на кредитні махінації олігарха. Загалом сума афер становить більш ніж $500 млн. Що цікаво, із представниками українських банків Бахматюку вдавалося домовитися, використовуючи нові афери. Наприклад, «Юнікредит банку» і «Райффайзен Банку Аваль» під заставу передали неіснуючі запаси цукру.

А ось іноземні на примирення не пішли. Так, «Сбербанк Росии» наполіг на негайному поверненні всіх 200 млн заборгованості.

Міжнародний аферист

Скандалами з банками Олег Романович не обмежився. Устиг засвітилися і в кількох міжнародних аферах.

Перша справа – будівництво фабрики з вирощування птиці – ЗАТ «Чорнобаївська» у Херсонській області. Там міжнародні інвестори фінансували зведення 12 споруд для утримання птиці. За документами роботи мали здати ще в 2008 році. Але перевірка в 2011 році показала, що жодних об’єктів не було побудовано, а гроші зникли.

Як виявилося, Бахматюк обдурив не лише інвесторів, але й державу. Він примудрився отримати компенсацію відсотків за кредитами, які йому надали для придбання обладнання для фабрики, а це 137 млн грн.

Бахматюк працював за схемою: кредити ЗАТ «Чорнобаївська» виділялися його банком «Фінансова ініціатива», а потім через рахунки компаній олігарха йшли на закупівлю сільськогосподарської техніки за завищеними цінами, після чого прямували в офшори.

У 2012 році розгорівся ще один скандал. Компанія Бахматюка «Авангард» отримала кредит під державні гарантії Німеччини на будівництво птахофабрик у Херсонській і Хмельницькій областях. Німецьких фермерів це обурило. Близько 1300 німецьких власників птахоферм підписали до свого уряду звернення. Вони звинувачували Бахматюка, що отримавши цей кредит, він будує птахофабрики без дотримання вимоги Євросоюзу в цій галузі. І, відповідно, на європейські кредити створює неконкурентні відносини для самих же європейців.

Але найгучніший скандал стався у Сполучених Штатах Америки. У 2011 році Бахматюк придбав там компанію «Omtron USA». Але прибуткову діяльність налагодити не зумів. Тому зупинив виробництво і подав позов про банкрутство. Цим викликав гнів постачальників курячого м’яса з Північної Кароліни. Близько 130 фермерів подали до суду на «Omtron USA» за порушення умов контракту, за яким вони зобов’язалися протягом трьох років вирощувати курей для цієї компанії. Фермери вимагали компенсації збитків. А кілька сенаторів навіть ініціювали заборону на право в’їзду до США для Бахматюка.

Біографія

Дата народження: 14 серпня 1974 року

Місце народження: Івано-Франківськ

Освіта:

1996 – Економіко-правничий інститут у Чернівцях
2005 – Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу

Кар’єра:

1996—2002 – працював на фірмі «КГД» в Івано-Франківську
2001 – заснував «Прикарпатську фінансову корпорацію». Займалася оптовою торгівлею продуктами, алкоголем та нафтопродуктами
2002 – депутат Івано-Франківської міськради, член комісії з питань планування фінансів, цін та бюджету
2003 – купив птахофабрику «Авангард» і створив однойменну компанію
2005 – радник голови НАК «Нафтогаз України»
2006—2007 – заступник голови НАК «Нафтогаз України»
2011 – заснував найбільший агрохолдинг України «UkrLandFarming».

Валерія Негонтарева, Антикорупційний портал «Гривня»

«Ощадбанк» погодився реструктуризувати кредитну заборгованість агрохолдингу «Авангард» Олега Бахматюка.

Про це йдеться в квартальному звіті холдингу, опублікування на Лондонській біржі, повідомляє hryvnia.org.

Згідно з документом, сума заборгованості буде конвертована в українську гривню за курсом 25,65 гривні за долар. Ставка, за якою буде погашатися кредит, становитиме 12,5% річних.

Термін погашення продовжений до 2022 року, а погашення тіла кредиту — до 2018 року.

У документі зазначається, що станом на 30 вересня, загальний борг компанії становив 345,3 млн доларів.

Як повідомлялося, Печерський суд Києва зобов'язав Державну виконавчу службу накласти арешт на рухоме і нерухоме майно бізнесмена Олега Бахматюка, а також на його поточні рахунки в банку «Фінансова ініціатива» і «ВіЕйБі Банк» на загальну суму 1,2 млрд гривень.

Раніше НБУ подав позови з метою стягнення боргу за договорами поруки двох кінцевих власників збанкрутілих банків: банк «Фінансова ініціатива» та «ВіЕйБі» Олега Бахматюка, а також банк «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго.

Ощадбанк (повна назва: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») — український банк, другий за розмірами активів та найбільший за кількістю відділень серед усіх банків України. Перебуває у державній власності. Станом на 1 січня 2016 року загальні активи банку становили 159 мільярдів гривень. Національна мережа банківського обслуговування Ощадбанку включає в себе близько 4100 відділень, понад 2000 банкоматів та понад 1000 інформаційно-платіжних терміналів.

Нагадаємо, що з березня 2014 року «Ощадбанк» очолює член «Народного фронту» чернівчанин Андрій Пишний, який став головою правління банку після того, як прем’єр-міністром України став інший «фронтовик» з Чернівців Арсеній Яценюк.

У середині 90-х років студент третього курсу провінційного інституту Олег Бахматюк вперше переступає поріг фірми «КГД», де починає трудову діяльність звичайним адміністратором. Влився в трудовий колектив відомої в регіоні компанії Бахматюк не з причини видатних здібностей — навчався так собі. Зате у нього був іменитий родич — Валерій Новіков, відомий в Івано -Франківську кримінальний авторитет. Він і посприяв працевлаштування молодого Олега.

«КГД» крім активної торговельної діяльності за принципом «купи-продай» довгий час була представником «Ітери», а значить найбільшим постачальником газу в Івано-Франківській області. «Дах» у фірми був солідний — сам тодішній губернатор Михайло Вишиванюк, що забезпечувало підприємству усілякі конкурентні переваги.

У 2002 році Олег Бахматюк «досидів» до комерційного директора компанії та довіреної особи господаря компанії Остапа Дармограя.

Сенсу трудитися на Дармограя менеджер знаходив все менше — з провалом на мерських виборах-2002 «зірка» колись вдалого бізнесмена активно згасала. До слова, сам Бахматюк, який брав у кампанії Дармограя найбезпосереднішу участь, зумів стати депутатом міськради.

Відхід Бахматюка від патрона не був схожий на сльозливі прощання вдячного учня із своїм учителем. Скоріше – це були з'ясування відносин зміцнілого «молодого вовка» із ослабшим ватажком. Очевидці стверджують, що відносини між Дармограєм і Бахматюком з тих пір дуже напружені, і пов'язано це нібито з фінансовим «кидаловом».

Гроші з повітря

«Розлучившись» з Дармограєм, Бахматюку, тим не менш, вдалося зберегти теплі стосунки з першими особами області. Однак, для розвитку власного бізнесу цього було мало, потрібні великі гроші. У 2002 році Бахматюк засновує компанію «Прикарпатська фінансова корпорація» і отримує свої перші солідні гроші завдяки знайомству з головою Івано-Франківського відділення банку «Аваль» Марією Лободин.

Правда, віддавати позикові кошти у структур Бахматюка виходило далеко не завжди. Найбільший скандал з приводу неповернення кредиту однією з бахматюкових структур розгорівся на межі 2004—2005-х років, коли власники «Авалю» вели переговори про продаж групі «Райффайзен». Марії Лободин довелося терміново шукати нове місце роботи. Як неважко здогадатися, ним стала структура Олега Бахматюка — нещодавно створений банк «Фінансова ініціатива». Марія Лободин переїжджає до Києва, однак практично відразу повертається в Івано-Франківськ. Причому за чутками — з великою образою на свого колишнього партнера.

Чому не склалися відносини між колишньою директоркою івано-франківського «Авалю» з Бахматюком, судити важко. Можливо тому, що на той момент у останнього вже давно був новий партнер — відомий нардеп Ігор Єремеєв. У 2002 році Олег Бахматюк стає по суті головним менеджером Єремеєва, який в цей час іде в Київ народним депутатом і лобіює інтереси загального бізнесу. Знаючі люди не можуть сказати, як насправді діляться численні активи Єремєєва і Бахматюка, і хто з них реально багатшим.

Як би там не було, в 2002—2004-х роках спільний бізнес Єремеєва і Бахматюка переживає період розквіту і обростає численними активами. Структури Єрємеєва-Бахматюка активно скуповують підприємства харчової промисловості Західної України. А створена в 2003-му році Бахматюком «Станіславська торгова компанія» за короткий час стає власником більшості продуктових магазинів по всій Івано-Франківській області і об'єднує їх під брендом «Фаворит». Щоправда, досягти особливих висот в цьому бізнесі Бахматюку не вдалося…

Інші джерела фінансового добробуту Бахматюка і Єрємеєва були менш легальними. У 2002—2004 роках «Прикарпатська фінансова корпорація» вибилася в лідери з відшкодування ПДВ в Івано-Франківській області. Більше того, схеми фіктивного експорту газового конденсату з Польщі або повернення ПДВ за трансфери футболістів «Волині», за які частенько діставалося Єремеєву, приписують саме «фінансовому генію» Бахматюку. За рахунок цього обом бізнесменам вдавалося отримувати сотні мільйонів гривень повернення ПДВ і чому на це дивилися крізь пальці — питання риторичне. Про ступінь довірчих відносин з тодішнім обласним керівником ДПА паном Рахмілем свідчить його призначення на пост керівника ВАТ «Івано -Франківськгаз», підконтрольного все тому ж Бахматюку.

Завдяки Олегу Бахматюку Єремеєв починає активно освоювати ще один напрямок — газовий бізнес. У цьому бізнесменам чимало допомогли добрі стосунки з губернатором Вишиванюком. Останній, завдяки кумівства з Леонідом Кучмою, завжди вибивав для Івано-Франківської області хороші суми на газифікацію. Бахматюку з Єремеєвим залишалося тільки правильно їх «освоїти» через підконтрольний облгаз.

Народник з помаранчевим нальотом

Після президентської кампанії 2004-го року Олег Бахматюк втратив свої позиції в регіоні, проте не надовго. Він швидко зумів знайти підходи до нового губернатора Романа Ткача. Новий голова облдержадміністрації, будучи народним депутатом, активно писав депутатські запити проти бізнес-структур Бахматюка, несподівано став активно лобіювати інтереси його бізнесу. Обласна влада крізь пальці дивилася на всякі «пустощі», хоча деякі з них докочувалися навіть до Києва . Наприклад, Олег Бахматюк примудрився приватизувати історичний пам'ятник архітектури — колишній палац князів Потоцьких, в будівлі якої донедавна знаходився військовий госпіталь.

Для цього Олег Бахматюк придумав геніальну схему і пролобіював її через своїх людей в Мінобороні. Суть її така: він будує будинок на 76 квартир для військових , після чого обмінює його на заповітний об'єкт в обласному центрі. Ціна питання — 5 млн. грн... Така сума, на думку експертів, в десятки, якщо не в сотні, разів нижче реальної вартості палацу в центрі Івано-Франківська.

Втім, результат навіть цього обміну вийшов неоднозначним — військові вселилися у свої квартири, проте ордерів так і не отримали. При цьому, незважаючи на протести громадськості, палац Потоцьких залишається у власності Бахматюка. Більше того, він навіть написав листа своєму новому другові Роману Ткачу, де попросив виділити гроші на реставрацію палацу для перетворення його в художньо-туристичний об'єкт, а можливо – в готель.

У результаті скандалу з Міноборони «пішли» заступник міністра В'ячеслава Кредісова, який свого часу надав допомогу при укладанні угоди з обміну. А ось Бахматюку вдалося вийти сухим з води.

Івано-Франківськ — Київ — Івано-Франківськ

До середини поточного десятиліття Олег Бахматюк явно переріс масштаби рідного регіону і став все частіше звертати свій погляд у бік столиці. Похід Бахматюка на Київ спочатку приніс ряд дрібних невдач. У 2005-му році з подачі Єремеєва Бахматюк взяв найактивнішу участь у кампанії Народного блоку Литвина. На цьому грунті у нього відбувається розбіжність з Михайлом Вишиванюком, який очолював обласну організацію Народної партії. Однак, посварившись з Єремеєвим і Бахматюком, Вишиванюк йде в «Відродження». Перед початком кампанії «кидають» вже й самого Олега Бахматюка. Замість обіцяного місця в першій десятці, йому дістається «ганебне» 66-е . Бахматюк очолює список «Народного блоку Литвина» до обласної ради, однак кампанію з тріском програє.

Невдалі парламентські вибори, втім, не зломили волі Олега Бахматюка до прагнення підкорити столицю. Тим більше що для нього, нарешті, знайшлася підходяща вакансія — заступник голови правління «Нафтогазу України».

Підходи до керівництва «Нафтогазу» Бахматюк шукав півтора року. З одного боку завдяки засиллю вихідців з регіону йому вдалося пролобіювати кількох своїх добрих знайомих. У першу чергу це стосується колишнього заступника губернатора Турчака, який став керівником «Укртрансгазу». Але до самого Івченка його довгий час не підпускав ще один видний іванофранківець — Андрій Лопушанський. Як би там не було, за півтора року керівництвом компанії Івченко Бахматюку вдалося отримати рекордний транш на газифікацію Західних областей — 410 мільйонів гривень. Яким чином вони були освоєні — добре знають у Генеральній прокуратурі та КРУ. Завдяки цим двом відомствам Бахматюк за кількістю згадувань у ЗМІ скоро «переплюне» свого колишнього шефа Олексія Івченка.

До слова, сам Бахматюк з приводу претензій компетентних органів особливо не переживає. Щосуботи замовляє собі персональний чартер до рідного Івано-Франківська, і там розповідає місцевим журналістам про «принципові позиції щодо газових питань», за які його, колишнього менеджера «Нафтогазу», зараз переслідують. І справді, перебування на малій батьківщині завдає Бахматюку деякі незручності — за словами очевидців, через величезні борги він змушений ходити по місту з охоронцями. Вірна прикмета, що прийшла черга шукати собі нових патронів.

Скільки ще таких скелетів у шафі Бахматюка? Мабуть не один, і чи потрібні ми Європі з такими мільярдерами? Запитання риторичні.

Вікторія Ковшун, Національне бюро розслідувань України

У середині 90-х років студент третього курсу провінційного інституту Олег Бахматюк вперше переступає поріг фірми «КГД», де починає трудову діяльність звичайним адміністратором. Влився в трудовий колектив відомої в регіоні компанії Бахматюк не з причини видатних здібностей — навчався так собі. Зате у нього був іменитий родич — Валерій Новіков, відомий в Івано -Франківську кримінальний авторитет. Він і посприяв працевлаштування молодого Олега.

«КГД» крім активної торговельної діяльності за принципом «купи-продай» довгий час була представником «Ітери», а значить найбільшим постачальником газу в Івано-Франківській області. «Дах» у фірми був солідний — сам тодішній губернатор Михайло Вишиванюк, що забезпечувало підприємству усілякі конкурентні переваги.

У 2002 році Олег Бахматюк «досидів» до комерційного директора компанії та довіреної особи господаря компанії Остапа Дармограя.

Сенсу трудитися на Дармограя менеджер знаходив все менше — з провалом на мерських виборах-2002 «зірка» колись вдалого бізнесмена активно згасала. До слова, сам Бахматюк, який брав у кампанії Дармограя найбезпосереднішу участь, зумів стати депутатом міськради.

Відхід Бахматюка від патрона не був схожий на сльозливі прощання вдячного учня із своїм учителем. Скоріше – це були з'ясування відносин зміцнілого «молодого вовка» із ослабшим ватажком. Очевидці стверджують, що відносини між Дармограєм і Бахматюком з тих пір дуже напружені, і пов'язано це нібито з фінансовим «кидаловом».

Гроші з повітря

«Розлучившись» з Дармограєм, Бахматюку, тим не менш, вдалося зберегти теплі стосунки з першими особами області. Однак, для розвитку власного бізнесу цього було мало, потрібні великі гроші. У 2002 році Бахматюк засновує компанію «Прикарпатська фінансова корпорація» і отримує свої перші солідні гроші завдяки знайомству з головою Івано-Франківського відділення банку «Аваль» Марією Лободин.

Правда, віддавати позикові кошти у структур Бахматюка виходило далеко не завжди. Найбільший скандал з приводу неповернення кредиту однією з бахматюкових структур розгорівся на межі 2004—2005-х років, коли власники «Авалю» вели переговори про продаж групі «Райффайзен». Марії Лободин довелося терміново шукати нове місце роботи. Як неважко здогадатися, ним стала структура Олега Бахматюка — нещодавно створений банк «Фінансова ініціатива». Марія Лободин переїжджає до Києва, однак практично відразу повертається в Івано-Франківськ. Причому за чутками — з великою образою на свого колишнього партнера.

Чому не склалися відносини між колишньою директоркою івано-франківського «Авалю» з Бахматюком, судити важко. Можливо тому, що на той момент у останнього вже давно був новий партнер — відомий нардеп Ігор Єремеєв. У 2002 році Олег Бахматюк стає по суті головним менеджером Єремеєва, який в цей час іде в Київ народним депутатом і лобіює інтереси загального бізнесу. Знаючі люди не можуть сказати, як насправді діляться численні активи Єремєєва і Бахматюка, і хто з них реально багатшим.

Як би там не було, в 2002—2004-х роках спільний бізнес Єремеєва і Бахматюка переживає період розквіту і обростає численними активами. Структури Єрємеєва-Бахматюка активно скуповують підприємства харчової промисловості Західної України. А створена в 2003-му році Бахматюком «Станіславська торгова компанія» за короткий час стає власником більшості продуктових магазинів по всій Івано-Франківській області і об'єднує їх під брендом «Фаворит». Щоправда, досягти особливих висот в цьому бізнесі Бахматюку не вдалося…

Інші джерела фінансового добробуту Бахматюка і Єрємеєва були менш легальними. У 2002—2004 роках «Прикарпатська фінансова корпорація» вибилася в лідери з відшкодування ПДВ в Івано-Франківській області. Більше того, схеми фіктивного експорту газового конденсату з Польщі або повернення ПДВ за трансфери футболістів «Волині», за які частенько діставалося Єремеєву, приписують саме «фінансовому генію» Бахматюку. За рахунок цього обом бізнесменам вдавалося отримувати сотні мільйонів гривень повернення ПДВ і чому на це дивилися крізь пальці — питання риторичне. Про ступінь довірчих відносин з тодішнім обласним керівником ДПА паном Рахмілем свідчить його призначення на пост керівника ВАТ «Івано -Франківськгаз», підконтрольного все тому ж Бахматюку.

Завдяки Олегу Бахматюку Єремеєв починає активно освоювати ще один напрямок — газовий бізнес. У цьому бізнесменам чимало допомогли добрі стосунки з губернатором Вишиванюком. Останній, завдяки кумівства з Леонідом Кучмою, завжди вибивав для Івано-Франківської області хороші суми на газифікацію. Бахматюку з Єремеєвим залишалося тільки правильно їх «освоїти» через підконтрольний облгаз.

Народник з помаранчевим нальотом

Після президентської кампанії 2004-го року Олег Бахматюк втратив свої позиції в регіоні, проте не надовго. Він швидко зумів знайти підходи до нового губернатора Романа Ткача. Новий голова облдержадміністрації, будучи народним депутатом, активно писав депутатські запити проти бізнес-структур Бахматюка, несподівано став активно лобіювати інтереси його бізнесу. Обласна влада крізь пальці дивилася на всякі «пустощі», хоча деякі з них докочувалися навіть до Києва . Наприклад, Олег Бахматюк примудрився приватизувати історичний пам'ятник архітектури — колишній палац князів Потоцьких, в будівлі якої донедавна знаходився військовий госпіталь.

Для цього Олег Бахматюк придумав геніальну схему і пролобіював її через своїх людей в Мінобороні. Суть її така: він будує будинок на 76 квартир для військових , після чого обмінює його на заповітний об'єкт в обласному центрі. Ціна питання — 5 млн. грн... Така сума, на думку експертів, в десятки, якщо не в сотні, разів нижче реальної вартості палацу в центрі Івано-Франківська.

Втім, результат навіть цього обміну вийшов неоднозначним — військові вселилися у свої квартири, проте ордерів так і не отримали. При цьому, незважаючи на протести громадськості, палац Потоцьких залишається у власності Бахматюка. Більше того, він навіть написав листа своєму новому другові Роману Ткачу, де попросив виділити гроші на реставрацію палацу для перетворення його в художньо-туристичний об'єкт, а можливо – в готель.

У результаті скандалу з Міноборони «пішли» заступник міністра В'ячеслава Кредісова, який свого часу надав допомогу при укладанні угоди з обміну. А ось Бахматюку вдалося вийти сухим з води.

Івано-Франківськ — Київ — Івано-Франківськ

До середини поточного десятиліття Олег Бахматюк явно переріс масштаби рідного регіону і став все частіше звертати свій погляд у бік столиці. Похід Бахматюка на Київ спочатку приніс ряд дрібних невдач. У 2005-му році з подачі Єремеєва Бахматюк взяв найактивнішу участь у кампанії Народного блоку Литвина. На цьому грунті у нього відбувається розбіжність з Михайлом Вишиванюком, який очолював обласну організацію Народної партії. Однак, посварившись з Єремеєвим і Бахматюком, Вишиванюк йде в «Відродження». Перед початком кампанії «кидають» вже й самого Олега Бахматюка. Замість обіцяного місця в першій десятці, йому дістається «ганебне» 66-е . Бахматюк очолює список «Народного блоку Литвина» до обласної ради, однак кампанію з тріском програє.

Невдалі парламентські вибори, втім, не зломили волі Олега Бахматюка до прагнення підкорити столицю. Тим більше що для нього, нарешті, знайшлася підходяща вакансія — заступник голови правління «Нафтогазу України».

Підходи до керівництва «Нафтогазу» Бахматюк шукав півтора року. З одного боку завдяки засиллю вихідців з регіону йому вдалося пролобіювати кількох своїх добрих знайомих. У першу чергу це стосується колишнього заступника губернатора Турчака, який став керівником «Укртрансгазу». Але до самого Івченка його довгий час не підпускав ще один видний іванофранківець — Андрій Лопушанський. Як би там не було, за півтора року керівництвом компанії Івченко Бахматюку вдалося отримати рекордний транш на газифікацію Західних областей — 410 мільйонів гривень. Яким чином вони були освоєні — добре знають у Генеральній прокуратурі та КРУ. Завдяки цим двом відомствам Бахматюк за кількістю згадувань у ЗМІ скоро «переплюне» свого колишнього шефа Олексія Івченка.

До слова, сам Бахматюк з приводу претензій компетентних органів особливо не переживає. Щосуботи замовляє собі персональний чартер до рідного Івано-Франківська, і там розповідає місцевим журналістам про «принципові позиції щодо газових питань», за які його, колишнього менеджера «Нафтогазу», зараз переслідують. І справді, перебування на малій батьківщині завдає Бахматюку деякі незручності — за словами очевидців, через величезні борги він змушений ходити по місту з охоронцями. Вірна прикмета, що прийшла черга шукати собі нових патронів.

Скільки ще таких скелетів у шафі Бахматюка? Мабуть не один, і чи потрібні ми Європі з такими мільярдерами? Запитання риторичні.

Вікторія Ковшун, Національне бюро розслідувань України

Про це йдеться в повідомленні рейтингового агентства, пише Forbes.

Moody's погіршило прогноз довгострокового рейтингу банку Caa1 за депозитами в іноземній і національній валюті VAB Банку з позитивного до стабільного.

У той же час Moody's погіршило прогноз рейтингу фінансової стійкості E VAB Банку з позитивного до стабільного.

Крім того, агентство підтвердило рейтинг VAB Банку за національною шкалою на рівні Ba1.ua без зміни прогнозу.

За класифікацією Moody's, боргові зобов'язання з рейтингом Caa вважаються зобов'язаннями дуже низької якості і схильні до дуже високого кредитного ризику.

Раніше повідомлялося, бізнесмен Олег Бахматюк планує об'єднати свої банки «Фінансова ініціатива» і VAB Bank через два роки.

Про це йдеться в повідомленні рейтингового агентства, пише Forbes.

Moody's погіршило прогноз довгострокового рейтингу банку Caa1 за депозитами в іноземній і національній валюті VAB Банку з позитивного до стабільного.

У той же час Moody's погіршило прогноз рейтингу фінансової стійкості E VAB Банку з позитивного до стабільного.

Крім того, агентство підтвердило рейтинг VAB Банку за національною шкалою на рівні Ba1.ua без зміни прогнозу.

За класифікацією Moody's, боргові зобов'язання з рейтингом Caa вважаються зобов'язаннями дуже низької якості і схильні до дуже високого кредитного ризику.

Раніше повідомлялося, бізнесмен Олег Бахматюк планує об'єднати свої банки «Фінансова ініціатива» і VAB Bank через два роки.

Про це заявив екс-глава VAB Банку Сергій Максимов, повідомляє «Економічна правда».

«Публічні заяви про арешт мого майна, як і всі звинувачення на мою адресу — лише спосіб відвести увагу від проблем у VAB Банку, які використовуються при кожному випадку», — заявив Максимов.

Максимов зазначає, вся ця чергова історія з високим судом Лондона — такий же фарс, як і всі попередні.

«Ймовірно, вони намагаються створити штучний скандал на тлі позапланової перевірки НБУ, яка проводиться сьогодні у VAB Банку і перевіряє явні порушення при видачі кредитів структурам Бахматюка у розмірі 5 млрд гривень (рівно стільки банк за завищеними ставками залучив від населення)», — говорить Максимов.

Екс-глава банку зазначає, що можливо, це якось пов'язано зі збитковістю банку, яка під керівництвом Мальцева в 2011 році становила 600 млн гривень, а в 2012 році досягла 700 млн гривень.

«За цим показником VAB банк займає сумне перше місце. А можливо, необхідно відвернути увагу від наслідків перевірки Нацбанком, яка виявила валютні спекуляції та переведення у готівку валюти за фальшивими паспортами. Подій в банку відбувається багато, що саме стало причиною нової інформаційної кампанії проти мене сказати складно», — говорить він.

Нагадаємо, 17 січня стало відомо, що вищий суд у Лондоні ухвалив рішення про арешт майна міноритарного акціонера, а раніше глави наглядової ради «ВіЕйБі Банку» (VAB Банк) Сергія Максимова на забезпечення позову української фінустанови.

Як відомо, український бізнесмен Олег Бахматюк на початку жовтня 2011 повідомив про укладення опціонної угоди про покупку мажоритарної частки в «ВіЕйБі банку», який входить до тридцятки найбільших банків України.

Як повідомлялося, 22 грудня 2011 правоохоронці затримали засновника VАB банку Сергія Максимова. Це сталося під час святкування новорічного корпоративу.

Раніше Максимов і Бахматюк (власник «Авангарду» та співвласник VAB Банку) звинуватили один одного в виведенні грошей з банку і недружньому ставленні один до одного.

Відзначимо, що на сьогодні Мальцев займає посаду голови правління VAB Банк, а Бахматюк є власником банку «Фінансова ініціатива».

На фото Сергій Максимов

На сьогоднішній день відсутня Міжнародна угода між Україною і Великобританією про надання правової допомоги, тому будь-яке рішення Лондонського суду прямої дії на території України не має.

Про це заявив екс-глава VAB Банку Сергій Максимов, повідомляє «Економічна правда».

«Публічні заяви про арешт мого майна, як і всі звинувачення на мою адресу — лише спосіб відвести увагу від проблем у VAB Банку, які використовуються при кожному випадку», — заявив Максимов.

Максимов зазначає, вся ця чергова історія з високим судом Лондона — такий же фарс, як і всі попередні.

«Ймовірно, вони намагаються створити штучний скандал на тлі позапланової перевірки НБУ, яка проводиться сьогодні у VAB Банку і перевіряє явні порушення при видачі кредитів структурам Бахматюка у розмірі 5 млрд гривень (рівно стільки банк за завищеними ставками залучив від населення)», — говорить Максимов.

Екс-глава банку зазначає, що можливо, це якось пов'язано зі збитковістю банку, яка під керівництвом Мальцева в 2011 році становила 600 млн гривень, а в 2012 році досягла 700 млн гривень.

«За цим показником VAB банк займає сумне перше місце. А можливо, необхідно відвернути увагу від наслідків перевірки Нацбанком, яка виявила валютні спекуляції та переведення у готівку валюти за фальшивими паспортами. Подій в банку відбувається багато, що саме стало причиною нової інформаційної кампанії проти мене сказати складно», — говорить він.

Нагадаємо, 17 січня стало відомо, що вищий суд у Лондоні ухвалив рішення про арешт майна міноритарного акціонера, а раніше глави наглядової ради «ВіЕйБі Банку» (VAB Банк) Сергія Максимова на забезпечення позову української фінустанови.

Як відомо, український бізнесмен Олег Бахматюк на початку жовтня 2011 повідомив про укладення опціонної угоди про покупку мажоритарної частки в «ВіЕйБі банку», який входить до тридцятки найбільших банків України.

Як повідомлялося, 22 грудня 2011 правоохоронці затримали засновника VАB банку Сергія Максимова. Це сталося під час святкування новорічного корпоративу.

Раніше Максимов і Бахматюк (власник «Авангарду» та співвласник VAB Банку) звинуватили один одного в виведенні грошей з банку і недружньому ставленні один до одного.

Відзначимо, що на сьогодні Мальцев займає посаду голови правління VAB Банк, а Бахматюк є власником банку «Фінансова ініціатива».

Про це пише Forbes.ua

Як пише видання, згідно зі звітом рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг», за перші дев'ять місяців кошти банків, залучені «ВіЕйБі», скоротилися на 75%, а ліквідні активи (грошові кошти та їх еквіваленти) всохли майже на 40%.

Як розповіло виданню джерело в НБУ, бойкот «ВіЕйБі Банку» оголосили не тільки колеги по цеху, а й регулятор. За його словами, цей банк вже близько місяця не може домогтися від керівництва Нацбанку стабкредиту.

«Є розмови, що перед виборами Партія регіонів просила Бахматюка проспонсорувати вибори певних кандидатів, — повідомив службовець Нацбанку. — Він проспонсорував, але не в повному обсязі. Тому рефінансування їм і не дають». За словами джерела, у цього банку навіть немає ліквідних застав, щоб отримати такий кредит", — йдеться у повідомленні.

"Чи не єдиним кредитором «ВіЕйБі» на міжбанку до останнього часу залишався банк «Фінансова ініціатива», який також належить Бахматюку. "З січня ВіЕйБі Банку бланкові (беззаставні) кредити ніхто не дає, тільки під гарантії «Фінансової ініціативи» або якщо гарантійний лист підкладуть від «Авангарду», — стверджує банкір.

Як розповіло виданню джерело на ринку, ось уже кілька тижнів міжбанківські кредити «ВіЕйБі Банку» не дає навіть сестринська «Фінансова ініціатива». «Зараз кінець року, і Бахматюку потрібні гроші для основного бізнесу, тому він безпосередньо кредитується в „Фінансовій ініціативі“, на підтримку ВіЕйБі банку грошей вже не вистачає», — розповідає банкір.

«Ситуація ускладнюється і тим, що необхідних застав немає і у „Фінансової ініціативи“, яка, по ідеї, могла б стати субкредитором „ВіЕйБі“. У Нацбанку не захотіли офіційно коментувати ситуацію навколо ВіЕйБі. Але джерело стверджує, що ця фінустанова — один із основних претендентів на введення куратора або тимчасової адміністрації», — пише видання.

Згідно з повідомленням, показово, що, за даними РА «Експерт-Рейтинг», адекватність капіталу «ВіЕйБі Банку» вже досягла майже критичної позначки в 10,8% (норматив НБУ — не менше 10%). Це значить, що банку необхідна термінова докапіталізація.

Як відомо, банк «Таврика», перед тим як туди ввели куратора від НБУ, рекламував депозити під 29% річних.

Нагадаємо, 27 листопада НБУ наклав на  АТ "Банк «Таврика» ряд обмежень на здійснення банківських операцій.

За даними НБУ, за перші 9 місяців 2012 року залишки коштів населення і підприємств на рахунках у банку «Таврика» збільшилися на 260 млн гривень, а загальний обсяг коштів клієнтів банку становить 2,9 млрд гривень.