Семья Генпрокурора снова оказалась в центре громкого коррупционного скандала. К сожалению, последствия этого скандала ударят не по репутации воровского семейства Луценко — там просто не по чему бить, а по Государству Украина. То есть, шкодят Юрий и Ирина Луценко, а расхлебывать и платить за их праздник жизни будет вся страна.

Вкратце суть скандала.

В середине сентября нынешнего года издание «Наші гроші» выявило обширную и дорогую недвижимость семьи Луценко (муж — Генпрокурор, жена — депутат Верховной Рады от правящей политической силы, один из сыновей — участник смертельного ДТП, убивший человека и «отмазанный» влиятельным отцом — в то время лидером фракции Блока Петра Порошенко в ВР). Эта недвижимость не была указана в имущественной декларации ни одного из высокопоставленных супругов, так как официально была записана на подставное лицо.

«Наші гроші» нашли в селе Зазимье под Киевом бухгалтершу жены генпрокурора Юрия Луценко, которой принадлежит четырёхэтажный дом в центре Киева, приносящий доход сыну генпрокурора. В отреставрированном доме на Печерске по ул. Эспланадная, 32-В 1917 года постройки — восемь помещений (6 квартир и 2 — нежилых помещения). Недвижимость общей площадью 1410 кв.м. оборудована даже сауной и бассейном. Имея такие хоромы, сама 67-летняя женщина, на которую они были оформлены, живет в скромном доме в селе. А недвижимость на Печерске якобы сдает в аренду. При этом вопросами аренды занимается компания «Бизнес-центр «Лотос», записанная на сына Генпрокурора Александра Луценко. «Лотос» — это бизнес-центр площадью 21 тыс кв. м., расположенный в Киеве на ул. Академика Туполева, 19.

Понятно, что ни Александр Луценко, ни Юрий Луценко, ни Ирина Луценко никогда в своей жизни не имели официальных доходов, которые позволили бы им купить такую — многомиллионную в долларовом исчислении — недвижимость. Даже если оценить стоимость Бизнес-центр «Лотос» как «первичку» с голыми стенами, его минимальная цена — без отделочных работ, составила бы не менее 21 млн долларов США, из расчета 1000 долл. США за 1 кв. м. Плюс к этому стоимость 4-этажного дома на столичном Печерске — еще 5,3 млн долларов США (за такую цену этот дом выставлялся на продажу еще недавно).

Знаково, что владельцами этой (и ряда другой) недвижимости Юрий и Ирина Луценко стали в то самое время, когда Юрий Витальевич работал министром внутренних дел. Доведя коррупцию во вверенном ему министерстве до невиданных ранее масштабов, при этом разглагольствуя о борьбе с коррупцией.

И когда Виктор Янукович решил отомстить Юрию Луценко за какой-то их былой «междусобойчик», он мог смело разрешить Генпрокуратуре посадить Юрия Витальевича именно за этот очевидный коррупционный эпизод. Но тогда «паровозом» пришлось бы упечь в тюрягу и Ирину Луценко — чего судимый ранее Янукович «по понятиям» (или своим представлениям о том, что справедливо, а что — нет) не захотел. Более того: следствие при всей своей заангажированности не тронуло активы семьи Луценко, хотя легко могло это сделать, и суд бы это поддержал.

Как бы там ни было, но вся эта грязь семейства Луценко всплыла именно сейчас, когда глава семейства стал Генпрокурором.

Как можно было назначать Генпрокурором Украины, воюющей с Россией, человека с репутацией, простите, алкаша, коррупционера, политического афериста и партнера российской агентурной (ФСБ) ОПГ «Лужниковская» — вопрос персонально к Петру Порошенко. «Лужниковские» — Бабаков, Гиннер, ФСБ и ГРУ — аплодируют стоя (а может, они и попросили? И в этой связи еще один вопрос: кто он, Петр Порошенко?).

Но вернемся к недвижимости Луценко. Когда скандал с недвижимостью на Печерске достиг апогея, «звездная» семья приспособленцев не придумала ничего лучше, как продать дом на Печерске. 17 октября 2016 года народный депутат от «Блока Петра Порошенко» Глеб Загорий приобрел 8 помещений у Светланы Рыженко, уже упомянутой нами экс-бизнес-партнерши семьи Генпрокурора Юрия Луценко. Об этом свидетельствуют данные реестра недвижимости, сообщили Наші гроші.

Новый владелец, Глеб Загорий является владельцем фармацевтической компании «Дарница». Считает себя другом Юрия Луценко. Во фракции БПП входит в неформальную «группу Третьякова» — к этой же группе относится и жена Генерального прокурора, народный депутат Ирина Луценко.

О том, кто такой Глеб Загорий сайт «Аргумент» писал ранее в материале: Реформа Минздрава Украины: под патронатом России? Часть 2: Люди с дурной репутацией.

Для тех, кто не любит читать объемные тексты, сообщим кратко: Глеб Загорий считается заказчиком неудавшегося убийства конкурента по бизнесу Фили Жебривской — родной сестры нынешнего главы Донецкой военно-гражданской администрации Павла Жебривского. О чем Павел Жебривский, как бывший следователь Генпрокуратуры Украины — прекрасно осведомлен.

То есть семья Генпрокурора с репутацией коррупционеров воспользовалась услугами человека, известного как заказчик убийства.

Блестящая, максимально точная иллюстрация творящегося в Генпрокуратуре Украины.

Если такой человек стал главой Генпрокуратуры, не взирая на пресловутые «спецпроверки» и заявленное «очищение СБУ», то это означает, что Служба безопансости Украины по своей сути, кадровому составу и патриотическому потенциалу осталась точно такой же, какой она была во времена Виктора Януковича.

А если Президент Петр Порошенко назначает главами Запорожской и Николаевской ОГА офицеров МВД с репутацией коррупционера и репутацией причастного к убийству (Константин Брыль и Алексей Савченко соответственно), и эти кандидаты безпроблемно проходят спецпроверку СБУ, то это означает лишь одно: государство в смертельной опасности.

Можно, конечно, верить провластным журналистам и «петроботам», что там, «наверху», существуют какие-то хитрые политические пасьянсы и расклады, которые все-де объясняют, что критика Порошенко и Ко — это «рука Кремля» и коварная ФСБ-шная пропаганда, что творившееся при Януковиче — не повторится, но это все самообман.

Янукович тоже демонстрировал «европейский вектор», тоже был «крепкий хозяйственник», при нем прокуроры тоже боролись с коррупцией и власть также допускала антироссийские демарши. Но в итоге оказалось, что все это была игра на публику и сценарий Кремля, и закончилось все большой кровью и войной с Россией.

И нет никаких оснований доверять слову Петра Порошенко или Юрия Луценко, если их дела расходятся со словами, а слова — часто лживы, причем там, где ложь обращена не против России, а против своих же сограждан.

Лживая, продажная, циничная власть в воюющей стране — это предвестник рек крови, и любой, хоть мало-мальски знающий историю, это подтвердит.

Если Генпрокурор публично упивается своим цинизмом и безнаказанностью, разглагольствуя, что его сын — бизнесмен и кормит семью, а сам он — «человек Президента», не ждите от такого прокурора и президента ничего хорошего для себя и для страны.

Все это прекрасно известно в посольствах, и сколько бы Луценко не разъезжал по заграницам, ни на какую действенную помощь ГПУ со стороны зарубежных коллег при таком «керманыче» рассчитывать не стоит. Никто не будет давать «украинским коллегам» ценную информацию и содействовать, потому что «на выходе» — торговля уголовными делами лидерами БПП.

И если уж берешь на Кипр в составе официальной делегации казнокрада и мошенника Александра Грановского, то тогда бери уже и Юру Енакиевского, и Гиви Немсадзе, и Рината Ахметова — и там, за границей, объясняй тамошним генпрокурорам, что весь этот сброд, бандиты и убийцы — «попутчики революции».

И в свете этого не стоит ожидать от Порошенко и Ко расследования сколько-нибудь значимых коррупционных дел или резонансных убийств. Лично Петр Порошенко все сделал для того, чтобы система «карманных» ГПУ, СБУ и судов времен Януковича осталась такой же «карманной», но уже в его — Порошенко — кармане. Цель — власть и приращение богатства. А все эти «реформы» прокуратуры, судов и «очищение» СБУ (при отсутствии реформы ведомства), как мы видим — фикция. И, похоже, были затеяны преемниками Януковича только с одной целью: сбить, погасить революционные настроения в украинском обществе; не допустить подлинного реформирования Украины по европейским «лекалам» и заслуженной «люстрации» украинских олигархов из ТОП-50.

И БЕСКРОВНЫЙ выход из этой ситуации только один: сжав зубы, объединяться вокруг национал-патриотических движений и партий, чтобы легитимно убрать из власти эту свору. Чтобы потом эту свору тут же и «зачистить».

И верить можно будет только той политической силе и лидерам, которые первым пунктом своей программы пропишут «строжайшее, максимально возможное уголовное наказание с полной конфискацией всего принадлежащего имущества всех без исключения лиц, причастных к антигосударственной деятельности». И выполнят это обещание — каких бы ресурсов это не потребовало и в максимально сжатые сроки. Как именно это будет сделано — технические детали, которые можно почерпнуть, например, из опыта Чили времен Аугусто Пиночета.

Гражданское общество это оценит. Гражданское общество уже заплатило тысячи жизней — но не за то же, чтобы и дальше наблюдать коррупционный семейный подряд Луценко, Порошенко, Кононенко и примкнувшего к ним Грановского?

Пока Украина не будет жесточайше зачищена от нынешних семейных криминальных кланов и российского капиталла — ее государственность и каждый из нас будет в опасности. А у самой Украины не будет будущего — такого будущего, которое мы все хотели бы оставить нашим детям.

Константин Иванченко, Национальное бюро расследований Украины

Компанія ТОВ «Офіс Лайн» є власником сучасного бізнес-центру загальною площею близько 10 тис. кв. метрів по вулиці Дегтярівській, 21-Г в м. Києві. Саме тут, на умовах оренди, вже багато років знаходиться центральний офіс «VAB Банку». Проте «Офіс Лайн» не лише орендодавець банку, але й одночасно його клієнт. У 2004 році компанія отримала кредит на реконструкцію цієї будівлі, яка й стала об’єктом застави.

Представник ТОВ «Офіс Лайн» Володимир Максимчук говорить, що з моменту укладення іпотечного договору все було нормально. «Офіс Лайн» справно платив свої зобов’язання за іпотечним договором, VAB Банк платив оренду, платив за комунальні платежі і жодних проблем у взаєминах Офіс Лайн і VAB Банку не спостерігалося.

Це тривало до початку минулого року, коли в VAB Банк прийшов Олег Бахматюк і його команда.

У січні 2011 року новий співвласник «VAB Банку» — «яєчний» магнат Олег  Бахматюк,  придбав контрольний пакет акцій. Саме з цього моменту банк повністю припиняє  виплати орендних та комунальних платежів. Як   результат —  заборгованість у розмірі більш ніж 30 млн. гривень.

Офіційна причина боргу – відсутність у банка грошей. Проте дуже скоро з’ясовується  справжня причина злісної несплати – нове керівництво «VAB Банку» вирішує оптимізувати витрати шляхом привласнення орендованого приміщення.

Червень 2011-го. Київське міське бюро технічної інвентаризації здійснює незаконну перереєстрацію прав власності за «VAB-Банком» на бізнес-центр, що належить компанії «Офіс Лайн». Та виявляється,  рішення Господарського суду міста Києва – підроблено і не значиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

«Ми зробили запит чи є таке рішення суду, чи існує воно.   Ми звернулися в Госпсуд Києва і пан Ємельянов, який на той час був керівником Госпсуду Києва, видав нам документ про те, що такого рішення суду немає.   Що суддя, який написаний у цьому судовому рішенні вже близько двох років у декретній відпустці. Такого секретаря, який запевнив це рішення взагалі не існує» наголошує директор ТОВ«Джерард Україна», оператор будівлі Тимур Ламандзія.

А усією «брудною» роботою в цій схемі: захистом інтересів «VAB Банку» в псевдо-суді, переоформленням права власності в БТІ, отриманням техпаспорту і тому подібне займається за дорученням банку юридична компанія ТОВ «Майстерня права».  А на всіх документах і дорученнях з боку банку стоять підписи не вигаданих, а цілком реальних людей: Голови правління Петра Барона та його заступника з юридичних питань Любомира Шершуна. Тому, перекласти всю провину на випадкового банківського клерка або недбайливого помічника явно не вийде. І це не звичайна підробка. Це справжнісіньке… шахрайство.

Вересень 2011 року. Прокуратура м. Києва порушує кримінальну справу, а перереєстрація прав власності скасовується рішенням суду. Та керівництво «VAB Банку» у жодному разі не збирається  відмовлятися  від своїх зазіхань на бізнес-центр.  І вже у грудні  до Господарського суду міста Києва надходить нова позовна заява.

У листі Головного слідчого управління МВС України від 02 серпня 2012 року № 13/4 –9291 зазначено: «… службові особи «VAB Банку», продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на шахрайське заволодіння чужим майном … подали … позовну заяву про погашення заборгованості ТОВ «Офіс Лайн» перед ПАТ «VAB-Банк» шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, а саме нежитловий будинок загальною площею 7 787,8 кв. м., розташований в місті Києві по вулиці Дегтярівська, 21 Г».

У лютому 2012 року закінчився строк дії договору оренди між ТОВ «Офіс Лайн» і «VAB-Банком», проте, ситуація щодо погашення заборгованості за оренду приміщення не зрушилася з мертвої точки. Конфлікт навколо бізнес-центру почав набирати обертів.

Тимур Ламандзія  скаржиться, що вже багато разів  намагалися вийти з ними на переговори, але ніякого конструктивного діалогу не виходить. Вони спочатку обіцялися розрахуватися, а далі почалася зміна керівництва безпосередньо банку, змінювалися голови правління  і т.д.

Проте, керівництво «VAB Банку» впевнене у правомірності своїх дій.

Наталія Василюк, голова спостережної ради «VAB Банку» зазначила: «Ми не укладали з «Офіс Лайн » договір оренди і не повинні нічого йому платити. Компанія винна банку більше 80 млн.грн. і не обслуговує кредити. Більш того, прокуратура в рамках розслідування однієї з кримінальних справ передала цю будівлю, яка і так у нас в заставі, на збереження банку. Тому ми у ній  перебуваємо на законних підставах ».

Керівництво банку відмовляється від будь-яких переговорів.  Конфлікт вступає в агресивну фазу – компанія «Офіс Лайн» приймає рішення про примусове виселення центрального офісу «VAB Банку» з приміщення бізнес-центру.

16 червня 2012р. Ранок. Біля бізнес-центру хаос. Працівники «VAB Банку»  не можуть потрапити  на роботу. Вхід заблоковано. Вивіски демонтовано.

Свої дії представники компанії «Офіс Лайн» пояснюють небажанням  надалі терпіти несумлінного орендаря та не хочуть повторення рейдерського захоплення  будівлі. Як відомо, в ніч із 13 на 14 липня група з 30 осіб на чолі з заступником голови правління «VAB банку» Анжелікою Головко спробувала захопити будівлю, але їх зупинили черговий адміністратор та співробітники Державної служби охорони.

У той час як  представники ТОВ «Офіс Лайн»  на «барикадах» захищають свої інтереси, Господарський суд міста Києва, взявши до уваги висновки щодо оцінки заставного майна, виносить  рішення про передачу бізнес-центру у власність «VAB Банку» в рахунок погашення заборгованості за кредитом компанії «Офіс Лайн».

Суддю Стасюка С.В. чомусь не здивувала відверто низька ринкова вартість об’єкту застави – 66 млн. гривень.

Саме стільки, за висновками експертів Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз нині коштує столичний шестиповерховий бізнес-центр загальною площею близько 10 тис. кв. метрів.

«Впорався за 2 години і задовольнив весь позов банку. І сказав, що експертиза правильно визначила ціну об‘єкту. Мало того, банк хоче там 7 тисяч 700 кв. метрів – та не шкода. І узяв із своєю такою щирістю душевною і подарував по цьому рішенню суду набагато більше.» — говорить юрист компанії «Офіс Лайн» Петро Бойко.

Для порівняння: ось ця будівля теж коштує 66 млн. гривень.

То як же вийшло, що сучасний бізнес-центр, в якому кв. м. площі коштує щонайменше 2-3 тис. умовних одиниць поставили в один ряд із будівлями класом набагато нижче?

Заслужений оцінювач Українського товариства оцінювачів Сергій Пузенко наголошує: «Перш ніж оцінювати будь-який об’єкт, треба його правильно класифікувати, тобто, зрозуміти його достоїнства і недоліки, зрозуміти його позицію на ринку. Не може квадратний метр такої нерухомості коштувати 800 доларів. Ну це значить, що нерухомість окупається менш, ніж за 4 роки. Так не буває.»

За цим фактом порушено кримінальну справу.

На чиєму боці виявиться правда? Та чи розповсюджується це на таких людей, як пан Бахматюк , які живуть за власними законами і вирішують свої проблеми дуже легко, завдяки своїм мільйонним статкам?

Олег Бахматюк: Обратная сторона пиара (расследование)

За матеріалами : Телекомпанія «V-ТВ», pravo-kiev.com