У суді засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України генерал-полковник Андрій Головач захищає свою честь, гідність та ділову репутацію.

Перший заступник голови Державної податкової служби України-начальник податкової міліції України (2010—2014 роки) генерал-полковник Андрій Головач разом зі своїм сином Олександром подали до суду на журналістів-розслідувачів та ведучого Дениса Бігуса.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на дані сайту «Судова влада України».

Предметом позову є захист честі, гідності та ділової репутації. 27 лютого 2019 року автоматизований розподіл визначив головуючою у справі суддю Шевченківського районного суду Києва Олену Кондратенко.

Нагадаємо, що наприкінці січня поточного року журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» зробили сюжет про головного податкового міліціонера часів президента Януковича Андрія Головача. Зазначалося, що в справі про розкрадання 3 млрд грн. бюджетних коштів Головач відбувся умовним терміном та зберіг численні активи.

За даними розслідувачів, у родини екс-податківця лишилося 13 будинків під Києвом у елітному котеджному містечку «Сонячна долина». З них 11 записані на свата Головача, пенсіонера Валентина Шкільова, ще по одному – на дружину та сина. Приблизна вартість цих нерухомих інвестицій – $15 млн, або 420 млн грн.

Також на сина Головача Олександра записано по третині в столичних ресторанах «Tiesto Grill» та «Vodka Grill».

Як відомо, у серпні 2016 року правоохоронці затримали колишнього першого заступника голови Державної податкової служби генерал-полковника Андрія Головача за підозрою в незаконному відшкодуванні податку на додану вартість на 3 млрд грн. Під час обшуків у помешканнях підозрюваного топ-посадовця було знайдено бюст колишнього президента Віктора Януковича.

Однак у лютому 2017 року Головач пішов на угоду зі слідством і заплатив в бюджет 130 млн грн. За рішенням суду Андрія Головача було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України і призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.

25 січня 2018 року Обухівський районний суд Київської області погасив судимість.

«Головач був керівником податкової міліції довгий час, в СІЗО він провів десь з півроку… Він дав викривальні покази… розписав схеми та дієвих осіб мафіозного утворення», — прокоментував генпрокурор Юрій Луценко.

Спеціалістів з оцінки майна змусили здавати звіти до Фонду держмайна за допомогою сайтів-”посередників”. Процедура виявилась платною, а сайти — пов'язані між собою та з одіозним нардепом Антоном Яценком. Про це йдеться у сюжеті Лесі Іванової «Націнка на Яценка» для телепрограми «Наші Гроші з Денисом Бігусом».

Місяць тому Фонд держмайна запустив Єдину базу даних звітів про оцінку – систему, котра мала побороти ринок «чорної оцінки» і не дати українцям ухилятися від податків.

За законом якщо ти часто купуєш та продаєш нерухомість (продаєш більше 1 об’єкту на рік або продаєш куплене упродовж 3 років), то заплатиш податок  — 5% від вартості майна. Але не ринкової вартості, а тієї, яку визначить професійний оцінювач.

Тож чим нижче оцінка, тим менше податок. Щоб його уникнути у нечесних оцінювачів “купували” оцінки з заниженими до абсурду сумами.

Півроку тому парламент прямо в Податковий кодекс вгатив “реформу” змін у процедурі оцінки. Які до оподаткування не мають стосунку.

Ключова зміна: створення «Єдиної бази даних звітів про оцінку». Оцінювачі мають надсилати до неї звіти про свої оцінки. А база — автоматично порівнює їх з ринковими цінами на подібну нерухомість. Та дозволяє або ні продавати нерухомість за ціною оцінювача.

База належить Фонду держмайна. Однак оцінювач не може просто взяти і передати свої документи. Між ним та Фондом у закон втулили посередника – електронний майданчик (ЕМ). Тепер оцінювач надсилає свій звіт на сайт посередника. Той – передає його в базу.

Оцінювачі не могли зрозуміти – навіщо ці майданчики взагалі потрібні. «Майданчики НЕ надають ніякого сервісу, крім пересилки ваших даних із однієї точки в іншу — це як поштовий ящик» — пояснює Андрій Філін, оцінювач, власник ТОВ “Філін Кепітал Менеджмент”.

Пояснити сенс їх створення не може навіть автор правок, нардеп від БПП Максим Курячий: «Технічні питання – не до мене, я не є проектувальником, я дуже складно орієнтуюсь і програмному забезпеченні, це не для мене”.

На додачу, майданчики виявилися платні.

Раніше оцінювачі теж звітували Фонду. Напряму і безкоштовно, через портал, який адміністрував сам Фонд. Нині цей портал – відключений, замість нього – сайт посередника. Який майже нічим не відрізняється від старого порталу. Але послуга реєстрації звіту – близько півтисячі гривень.

І платити її доводиться двічі: раз оцінювачам, щоб зареєструвати кожен звіт, і ще раз — нотаріусам, просто за те, щоб подивитися чи він є в базі.

Технічно – проплату здійснюють оцінювач і нотаріус. Але по факту ці гроші – і це важливо розуміти – доведеться заплатити клієнту, тобто нам з вами. Обидва рази.

За перший місяць сайти-посередники заробили мінімум 23 мільйони гривень.

І виглядали ці сайти як пов”язані між собою члени однієї групи. Усі три авторизовані Фондом держмайна майданчики давали багато підстав підозрювати і зв’язок, і змову, і узгодження дій та цін.

Наприклад, на двох сайтах лежали файли документів з назвою першого. І усі три сайти мають абсолютно ідентичний програмний код.

Це дивна ситуація, адже мова йде про специфічне програмне забезпечення для роботи саме з новою Єдиною базою Фонду. Яка вірогідність того, що три фірми-конкуренти, випадково розробили абсолютно однаковий софт?

При цьому всім майданчикам-посередникам в рекордні строки погодили необхідні атестації/експертизи/випробування і т.д. бюрократичні процедури, які у звичайному житті, у звичайних компаній тягнуться в рази довше.

Процедура авторизації майданчика складається з двох етапів. Для початку їх має атестувати Держспецзв’язку (ДССЗЗІ). Майданчики працюють із важливими даними, містять персональну інформацію. Тому кожен із них повинен підтвердити Держспецзв’язку відповідний рівень захисту — КСЗІ. Це процедура довга і муторна.

Компанії, котрі отримували такий атестат, підтвержують – уся процедура займає не один місяць. Так, директор ТОВ “Де Ново” (дата-центр DeNovo) Максим Агєєв розповідає: «На побудову самої КСЗІ і на отримання сертифікату ми витратили трохи менше року, десь 9-10 місяців і це досить складна процедура».

Один із найбільш часозатратних етапів — державна експертиза. У «ДЕ Ново», наприклад, вона зайняла 4 місяці. Але майданчики-посередники впорались в середньому за місяць.

Так само швидко майданчики пройшли і другий етап авторизації – у Фонді держмайна. В теорії на бюрократичну тяганину, практичне тестування і ще трохи бюрократичної тяганини — закон дає понад два місяці.

Перший з посередників впорався вдвічі швидше, а ще два майданчики узагалі встановили непереборний рекорд. Їх протестували і авторизували за 1 добу.

Якби всі три фірми-оператори і їхні майданчики були НЕ пов’язані, такий швидкісний сценарій навряд би мав шанс на життя. Однак враховуючи технічні з’язки всіх трьох сайтів, складається враження, ніби один майданчик хоч і фантастично швидко, але все ж проходив якісь випробування — а решті двом погодження взагалі підписали не особливо придивляючись.

Чому знову Яценко?

Те, що відбувається сьогодні – уже не перша спроба реалізації монопольно-посередницької схеми в сфері оцінки. І вже не перший раз ці події пов'язують із іменем народного депутата Антона Яценка. Тут не можемо не процитувати самого Яценка, який в коментарі нашій програмі колись заявив дослівно таке: «По законам розвідки, знаєте: якщо збігів більше, ніж один, то це вже не збіг».

Антон Яценко найбільше відомий як «хрещений батько» Тендерної Мафії – однієї з найвідоміших корупційних схем середини 2000-х. Схеми, котра теж ґрунтувалася на монополії посередників. Щоправда, у держзакупівлях: охочі взяти участь у тендері не могли просто подати документи на конкурс, між учасником і замовником вклинювався приватний посередник, якому учасник змушений був платити за консультації.

На чолі посередників стояла Спілка громадських організацій «Тендерна палата», частину цих ГО заснували Яценко, його сестра і помічник. Та схема також була вписана в закон. І за лише перші півроку вона витягла з кишень учасників тендерів майже мільярд гривень. 2,5 роки її існування могли спричинити збитків на 1 млрд дол.

Українцям – збитки, Яценку – елітна нерухомість. Після цієї оборудки, він розжився палацом на 2 тис кв.м. у Козині та ще купою житлової та офісної нерухомості загалом вартістю у 8 млн. дол. (це без маєтку, докладніше у сюжеті «Тестесховище»).

Схема із тендерною монополією існувала 3 роки. Після того подібну оборудку спробували вперше впровадити в сфері оцінки. Спільнота оцінювачів підняла галас і схему прикрили. Але хороші ідеї так легко не помирають.

Тож у 2013 відбувся друга спроба. Знову прозвучало те ж ім’я. Знову просування схеми в закон, знову схема побудована на монополії. Вона принесла своїм творцям щонайменше 30 млн дол. Далі був колективний позов до суду, а там і революція нагодилась. Схему прикрили… але знову недобили.

Підхід до снаряду №3

Цього разу, ще тільки з’явились перші посередники, а мова знову зайшла за Яценка. По-перше, в логіці схеми простежувалися все ті ж знайомі ще з тендерної палати і з попередніх спроб маркери: посередники, монополія, цементування в законі. По-друге, щонайменше 1 з майданчиків  виявився напряму пов’язаним із близькою нардепу людиною – Володимиром Доброскоком.

Сайт-посередник «Професійна оцінка», створила компанія, заснована Володимиром Доброскоком. Наразі власників змінили, але серед них лишається Ірина Мельничук, заступниця Доброскока в Асоціації «Підприємців Та Промисловців-Постачальників Товарів , Робіт Та Послуг Для Державних Потреб».  Ця сама Асоціація свого часу була одним із членів Тендерної палати. А пізніше Доброскок також заснував «Спілку захисту прав суб’єктів підприємництва», почесним членом котрої став Антон Яценко.

Сам Яценко в коментарі програмі запевнив, що до історії з оцінкою стосунку не має: «Безумовно ні до якої оцінки я відношення не маю і мати не можу. Ви придумайте щось більш цікаве, а то так пальцем в небо ніби як несолідно. З Доброскоком я уже років так вісім, мабуть, не бачив і не чув. Доброскок ніколи не був моїм, там, партнером бізнесовим. Цікаво чути, чесно сказати».

Але ж ви пам’ятаєте – «якщо збігів більше, ніж один…»

Чому Модуль працює – але «чорні оцінювачі» теж?

Час від часу Фонд публікує дані про виявлені занижені оцінки. Ніби звітує: “система працює, модуль заниження відловлює, з чорними оцінювачами успішно боремося”.

Так, наприклад, був опублікований звіт по квартирі в новій елітній печерській багатоповерхівці  «Джек Хауз», яку розписали в звіті як хрущовку на периферії, 1965го року, 450 дол/кв.м замість реальних ринкових 2 тис дол. Або інший приклад – квартира у ЖК «Лікоград», якій приплюсували  зайві 30 років – і так відмінусували половину ринкової вартості. У ФДМУ запевняють: ці кейси були виявлені завдяки модулю, обманути систему не варто й пробувати.

Ми перевірили одну з квартир, якими звітує про перемогу ФДМУ. Квартира на понад 100 кв.м. в центрі столиці, по вулиці Гончара. Будинок старий, однак не з дешевих. Квадратний метр — 1,5 тис дол. Ринкова вартість такої квартири – більше 150 тис дол. Але оцінювачі посвідчили у три рази дешевше. Квартиру розписали в звіті як хрущовку на задвірках, стан «незадовільний, ветхий».

Про цю квартиру Фонд теж прозвітував, як про перемогу. Мовляв, що оцінювачам не вдалося надурити систему. Але навіть у документах, опублікованих самим фондом у переможному звіті, видно, що система пропустила оцінку, занижену тричі. У лівому кутку – дата 10.08.2018, це дата реєстрації звіту в системі. В правому кутку — той унікальний номер, який система видає коли приймає звіт. Хоч бери й оформлюй продаж.

Його, згідно з даними майнового реєстру, власне і оформили. У той же день.

«Наші гроші» навідалися на фірму, котра робила оцінку – ПП «Меркурій партнерс». Там на наше прохання оформити оцінку «подешевше», цілком спокійно відповіли, що з новою системою зовсім дешево не вийде – але можна оформити так, щоб частково відкосити від податків, головне наперед домовитися з нотаріусом: «Якщо вона прийме оцінку – я поставлю поза населеним пунктом, я поставлю ще куди б не йшло якийсь мінімум», — запропонувала нам в офісі «Меркурія» Аліса Гринчук. Однак почувши питання про звіт по оцінці квартири на Гончара, Гринчук у буквальному сенсі слова виштовхала  журналістів з офісу.

Аліса Гринчук і ПП «Меркурій Партнерс», до речі, вже відомі глядачам «Наших Грошей» завдяки історії з квартирами Нацгвардії. Тоді приватна оцінювачка Гринчук постановила: квартири в елітній новобудові в центрі Києва – коштують стільки ж, як і економ-клас на опушці лісу. Вгадайте – котрі квартири дісталися нацгвардійцям? Її звіт підтвердила фірма «Меркурій», що й недивно – власник фірми виявився співмешканцем Гринчук. Цікаво, що самій Гринчук минулого року анулювали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності. Наразі її в списку сертифікованих також немає. Але це аж ніяк не заважає їй і далі провадити оціночну діяльність на фірму, до котрої вона юридично стосунку не має – а на котрій її по факту називають «начальницею».

Як не заважає їй поки що і перевірка Фонду. У відповіді на запит програми, в Фонді повідомили, оцінювачів, яких відловили на заниженні, відправляють на рецензування звіту.  Для рецензування у суб’єкта оціночної діяльності запитують сам звіт про оцінку. У разі його ненадання оцінювача відключають від бази. Всього нині в “списках” — півдесятка оцінювачів.

«Меркурій» під жодні перевірки — не потрапив.

Леся Іванова, bihus.info

Сім'я Юлії Тимошенко отримала дохід в 2,4 мільйони гривень від кіпрської компанії Diafox Consulting Limited, на яку в Україні оформлена мережа ломбардів «Дешева готівка».

Про це йдеться в розслідуванні програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» під назвою «Гроші від Тимошенко», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Центральний офіс ломбарду знаходиться в партійний будівлі, «захищеній» депутатською приймальнею обранця від БЮТу Сергія Власенка. Ломбард заснований 2013 року.

«Нині мережа „Дешева готівка“ нараховує 20 відділень. Прописаний ломбард за адресою вул. Героїв Севастополя 48, оф. 207. В цій будівлі розташований офіс Київського обласного відділення „Батьківщини“, голова якої екс-нардеп Костянтин Бондарєв. Сама будівля належить компанії з ім'ям Бондарєва», — йдеться у розслідуванні.

Вказується, що Власенко заперечив факт прописки ломбарду в його приймальні:

«Я точно не маю ніякого відношення до ломбарду і моя приймальня точно не має ніякого відношення до ломбарду».

Проте згадати розмір своєї приймальні не зміг, зазначив тільки, що це «декілька кімнат».

Чоловік Тимошенко Олександр згідно з декларацією отримав 2 390 942 грн прибутки саме від кіпрської компанії Діафокс Консалтинг Лімітед, на яку оформлена мережа ломбардів
«Дешева готівка», що працює у Києві та Київській області.

«У кіпрському реєстрі власником компанії Діафокс Консалтинг Лімітед зазначений „номінал“ Артеміус Стилянов. Попри неможливість встановити справжнього власника, офшорку можно чітко ідентифікувати як компанію з кола інтересів БЮТу», — вказують журналісти, оскільки ця компанія фігурує у бізнесі інших «бютівців».

У сюжеті зазначається, що Ані Бондарєв, ані Власенко, ані Тимошенко не надали відповідь щодо кінцевого бенефіціара ломбарду.

Народный депутат Антон Яценко известен, как автор масштабных коррупционных схем в области государственных закупок, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Чтобы оформить тендер ранее приходилось платить подконтрольным депутату организациям дань. Об этом в Facebook пишет журналист-расследователь Денис Бигус.

“А 5 лет тому Антон за малым не нагнул всю куплю-продажу недвиги. Всю вообще. Чтоб совершить любую сделку по недвиге, надо было отбашлять. А, вы схему уловили.

При этом Антон уже 10 лет сидит в парламенте депутатом. И раньше его декларации были вообще пустыми. А теперь. А теперь в них тоже ни...ра нет, ХА!”, — продолжает историю депутата Бигус.

Однако журналистам удалось выяснить, что на тестя Яценко в Киеве записана элитная недвижимость стоимостью $10 млн.

Кроме того, у него есть дворец в элитной Конча-Заспе площадь 1500 кв.м.

Парадокс состоит в том, что за квартиру, записанную на тестя, нардепу ничего не грозит.

“А вот схемы десятилетней давности никакого срока не имеют. И за них Антон, если о нем вспомнит НАБУ — поимеет срок. Но НАБУ не вспоминает об Антоне. Антону из-за этого скучно. А мне — грустно”, — резюмирует Бигус.

Мать детей кандидата на пост главы Нацполиции Сергея Князева является собственником семи квартир, трех машин и нескольких земельных участков, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В е-декларации Князева указано, что он владеет двумя квартирами под Киевом: в Броварах и в поселке Чабаны. Последняя квартира находится в совместной собственности вместе с детьми и Викторией Князевой. Вместе с тем, в декларациях за последние три года Князев не указывал наличие жены, пишет  проект «Народное НАПК» журналиста Дениса Бигуса.

Согласно реестру недвижимого имущества, в 2011 году Виктория Князева приобрела две соседние квартиры в селе Чабаны Киевской области общей площадью в 130 кв. м. Одна из них указана в е-декларации Сергея Князева как совместная собственность с семьей.

Виктория Князева также владеет недвижимостью в Киеве. Ей принадлежат две квартиры в столице, которые она приобрела в 2011 и 2013 годах, по улице Маршала Гречко и на проспекте Петра Григоренко.

В 2014 году она приобрела еще одну квартиру площадью 63,1 кв. м в новостройке ЖК «Вишневый Затышок» в селе Вишневое Киевской области. Рыночная стоимость квартиры в этом доме составляет примерно 40 тысяч долларов.

Через месяц после приобретения квартиры в Вишневом Князева приобрела квартиру в новостройке в селе Крюковщина Киевской области. Квартира площадью 57,4 кв. м в этом доме сейчас стоит 31 тыс. долларов.

Отметим, что в период приобретения Викторией Князевой квартир Сергей Князев руководил управлением уголовного розыска ГУМВД Украины в Киевской области.

За несколько месяцев после назначения Сергея Князева на должность председателя ГУНП в Закарпатской области (в июле 2015 года) Виктория Князева приобрела квартиру площадью в 100 кв. м в Ужгороде на улице Петра Линтура, 17. Летом 2015 года дом еще не был сдан в эксплуатацию. Цена за подобную квартиру достигает примерно 68 тысяч долларов.

Кроме того, в Закарпатской области Виктория Князева приобрела жилой дом площадью 48 квадратных метров и получила право собственности на земельный участок 0,2069 га. В этом же году она также приобрела земельный участок в селе Шаян Закарпатской области площадью 0,08 га. Согласно информации из кадастровой карты, часть этого участка находится в лесу.

За месяц до возвращения Сергей Князева в Киев в сентябре 2016 года Виктория Князева приобрела земельный участок в Киевской области площадью 0.1576 га в селе Леточки Броварского района. Целевое назначение — «для строительства и обслуживания жилого дома». В этом же месяце Виктория Князева приобрела еще один участок в Броварском районе, также для строительства жилого дома в селе Рожны площадью 0.1118 га. Кроме того, Князева владеет участком в селе Лукьяновка в Киевской области.

Еще один участок Князевой площадью 0.2496 га расположен в поселке Сошники Киевской области. Согласно кадастровой карте, половина этого участка – лес, другая половина озеро.

Также Виктория Князева обладает автопарком: Volkswagen Touareg 2013 года выпуска, Mercedes-Benz E350 2010 года выпуска иMercedes-Benz Vito 2011 года. Приблизительная стоимость машин — 80 тысяч долларов.

Согласно данным реестра юридических лиц, Виктория Князева никогда бизнесом не занималась.

7 февраля 2017 года министр внутренних дел Арсен Аваков внес кандидатуру Сергея Князева на должность руководителя Главного управления Национальной полиции. Сергей Князев всю жизнь посвятил службе в правоохранительных органах – работал начальником ГУНП в Закарпатской и Ровенской областях, а 10 ноября был назначен на должность начальника Департамента уголовного розыска Национальной полиции Украины.

Національне антикорупційне бюро порушило кримінальне провадження за фактом передачі службовими особами Державного управління справами у приватну власність екс-виконуючому обов’язки керівника ДУС Сергію Борзову квартири у центрі столиці.

Про це НАБУ у своєму листі повідомило Центр протидії корупції.

«За фактами, викладеними у зверненні 29 липня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000262 внесені відомості щодо зловживання службовими особами Державного управління справами своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України» – йдеться у листі НАБУ.

Як відомо, Сергій Борзов очолював Державне управління справами всього рік: з літа 2015-го до літа 2016-го року.

За інформацією журналістів програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом» у грудні 2015 року Державне підприємство Укржитлосервіс, підвідомче Державному управлінню справами, видало родині Борзових свідоцтво про право власності на квартиру площею 187,8 кв. метрів у будинку на столичному бульварі Лесі Українки.

Сам Борзов пояснив це необхідністю перевезти до Києва своїх батьків.

Вказується, що родина Борзова доволі заможна, проте, як йдеться у сюжеті «забезпеченість родини не завадила керівнику ДУС отримати від свого ж відомства чималу квартиру».

23 липня 2016 року президент Петро Порошенко звільнив від тимчасового виконання обов’язків керівника ДУС Сергія Борзова.

Одразу після виходу сюжету журналістів Центр протидії корупції звернувся із заявою про злочин до Національного антикорупційного бюро України.

У разі доведення вини фігурантам кримінального провадження загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Маловідомий депутат з Блоку Петра Порошенка взяв під контроль державні вугільні активи, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Сергій Тригубенко свій вплив на шахту «Краснолиманська» і «Центренерго» заперечує. Так само політик заперечив і той факт, що колишній співзасновник «ТД-Ресурс» Ігор Тупіков працював його парламентським помічником. Однак ці слова Тригубенка спростовує офіційна відповідь апарату Верховної Ради.

«Він зараз став смотрящим за вугільною промисловістю України. Над ним є ще вищий смотрящий – пан Кононенко», – каже голова незалежної профспілки горняків України Михайло Волинець.

Цією «темною конячкою» виявився народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Тригубенко, сусід президентського бізнес-партнера Ігоря Кононенка по парламентській залі.

Про це йдеться у розслідуванні Аліси Юрченко для телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом» (спільний проект громадської організації ТОМ14 та телеканалу 24).

Персона Сергія Тригубенка сплила за потужним контрактом на поставку вугілля державному «Центренерго».

Ще минулого літа таке собі ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс» з Харкова не вело активної господарської діяльності. Але у вересні 2015-го фірма без тендеру отримала потужне замовлення від «Центренерго». Державні енергетики вирішили  придбати в приватного посередника вугілля марки «Г» на суму 520 млн грн. Відтоді на отримані гроші фірма переважно замовляє послуги, перераховуючи кошти і формуючи податковий кредит.

У цьому місці виявилось, що «ТД-Ресурс» тривалий час був записаний на харківського підприємця Ігоря Тупікова, що минулого року працював парламентським помічником нардепа з Харківщини Сергія Тригубенка.

Далі – більше.

Фірма екс-помічника Тригубенка продала «Центренерго» вугілля державної шахти «Краснолиманська». Однак такі контракти невигідні для державної шахти. Вона продає видобуте вугілля фірмі-посереднику дешевше, ніж сплачує за нього кінцевий споживач – «Центренерго», а отже шахтарі недоотримують прибутки. Натомість приватний посередник, який не видобуває вугілля, а лише купує і перепродає його «на папері», за рахунок близькості до «кураторів галузі» отримує свою націнку.

Попереднє керівництво держшахти минулого року заявляло, що Сергій Тригубенко розставляє на шахті підконтрольний менеджмент. Однак невдовзі на постмайданне керівництво шахти завели справу, і воно майже всім складом опинилося в СІЗО, а керувати шахти зайшло нове угрупування.

Чому «Центренерго» не придбало вугілля напряму в державної шахти? У енергокомпанії відповіли, що не можуть змушувати підприємства поставляти їм товар. Чи отримувала шахта пропозиції від «Центренерго»? Нинішній керівник шахти «Краснолиманська» Олександр Дубовик вирішив не відповідати на це питання, проігнорувавши журналістський запит. Він був призначений директором ДП "ВК «Краснолиманська» після звільнення попереднього менеджменту, який заявляв про тиск на шахту з боку Сергія Тригубенка.

Після того, як через «ТД-Ресурс» екс-помічника Тригубенка продали вугілля держшахти «Краснолиманська», приватній фірмі пощастило вдруге.

У листопаді 2015 р., вже після призначення директором шахти Олександра Дубовика, ДП "ВК «Краснолиманська» уклала з «ТД-Ресурс» договір субпідряду, передавши право видобутку на пластах. За рік до того, у 2014 році, перше постмайданне керівництво шахти забрало ці пласти в іншої приватної фірми – ТОВ «Краснолиманське» – донецького бізнесмена Сергія Кузяри і партнерів. Тож замість компанії Кузяри пласти  опинилися під контролем харківської фірми з орбіти Сергія Тригубенка.

«Краснолиманська» – це одне з небагатьох рентабельних вугільних держпідприємств, які залишились на підконтрольній Україні території, і запаси вугілля там оцінюють у 300 млн тонн. Свого часу у 2004 році шахта була штучно розділена на кілька підприємств. Частина запасів – це 60 мільйонів – були передані приватній структурі.

Сергій Тригубенко заперечив той факт, що колишній співзасновник «ТД-Ресурс» Ігор Тупіков працював його парламентським помічником.

Однак ці слова Тригубенка спростовує офіційна відповідь апарату Верховної Ради. У березні-вересні 2015 р. Ігор Тупіков був помічником Сергія Тригубенка. Він пішов з посади за 9 днів до того, як заснований ним «ТД-Ресурс» уклав контракт на 520 млн грн. з «Центренерго».

Лишається додати, що інша екс-помічниця Сергія Тригубенка – Юлія Сьомик – нині працює радником міністра енергетики і вугільної промисловості Ігоря Насалика.

«Вона зараз формує всю політику кадрову навколо міністра», – каже Волинець.

А ось що каже Тригубенко журналістці «Наших грошей»:

– Можете пояснити, як ви познайомилися з Ігорем Кононенком?
– Та ну, ну що ви робите. Ну. В самом деле.
– Намагаюся зняти вас.
– А як потрапили у фракцію БПП? Чекайте, що трапилось, чому ви тікаєте від мене?
– Та я щас вийду, будь ласка.
– Як ви потрапили у список БПП. Хто вам запропонував?
– Та я був керівником штабу, як хто?
– А з Ігорем Кононенком як познайомилися?
– Вибачте.
– Одне питання, як познайомилися?
– … (заходить в зал).

PS. Журналістка Кристина Бердинських повідомила, що рідний брат нардепа Тригубенка Віталій є начальником управління Генпрокуратури з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим. Це так мило з огляду на генпрокурорський департамент Кононенка-Грановського, з якими Тригубенко і зображений на колажі на початку статті…

Депутат від БПП Сергій Тригубенко контролює Центренерго і шахту «Краснолиманська», відмиваючи гроші з держактивів.

Про це йдеться у розслідування журналіста Деніса Бігуса у програмі «Наші гроші», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Компанія його помічника без конкурсу отримала замовлення від Центренерго на півмільярда грн.

«Історично займався сільським господарством, зараз сидить в екологічному комітеті парламенту. З цього комітету аграрій Трегубенко тримає під контролем деякі прибуткові госенергоактиви — Центренерго і шахту „Краснолиманська“. Компанія помічника нардепа без тендеру отримує замовлення від Центренерго на півмільярда гривень. Купує вугілля на шахті, заробляє, продає Центренерго. Кілька підписів на парі папірців, і вугілля, як і раніше, їде з держшахти на держенерго. Гроші за нього осідають на фракції БПП. Незграбність і масштаб схеми — Вікторфедрич плаче», — пишуть «Наші гроші» у Facebook.

У экс-председателя Конституционного суда Вячеслава Овчаренко при стягивании алиментов обнаружили в декларации недвижимость, много транспортных средств и финансовые сбережения на счетах.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Данную информацию сообщил в Facebook журналист Денис Бигус. Он также обнародовал соответствующий перечень имущества судьи.

«О Конституционном суде Украины красноречиво говорит тот факт, что алименты в размере 20 тысяч грн с экс-главы Конституционного суда матери ребенка пришлось стягивать через суд. По состоянию здоровья малоимущий Овчаренко сбил размер алиментов до 3 тысяч грн», — отметил он.

В издании подчеркнули, что по декларации, в собственности судьи находятся два легковых автомобиля, один грузовой и семь мотоциклов.

Свій маєток в селі Гореничі під Києвом Володимир Демішкан, колишній голова Вінницької облдержадміністрації, а потім голова «Укравтодору» часів Януковича, побудував на трьох ділянках провулка, а під ранчо спеціально переробляли дорогу і робили окремий в'їзд.

Про це повідомив жерналіст Денис Бігус на своїй сторінці у Facebook, де і оприлюднив відео із дослідження садиби Демішкана, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами сусідів екс-губернатора Вінниччини, свій маєток у селі Гореничі під Києвом Демішкан побудував на трьох ділянках провулка Рильського, а під ранчо спеціально переробляли дорогу і робили окремий в'їзд.

Як зазначає журналіст, хорошу дорогу в селі Гореничі проклали тільки на під'їзді до будинку скандального екс-керівника «Укравтодору».

Демішкан був призначений головою Вінницької обласної державної адміністрації на початку квітня 2010 року, коли Віктор Янукович обійняв президентську посаду.

Наприкінці травня 2010 року Янукович звільнив Демішкана з посади вінницького губернатора й за тиждень призначив його головою «Укравтодору».