Державне бюро розслідувань оголосило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 млрд грн фінустанови. На причетність до злочину перевіряють також народного депутата Костянтина Жеваго, повідомляє НБРУ.

«Маємо черговий успішний кейс. Одразу скажу – провадження резонансне. Сьогодні оголосили про підозру двом топ-менеджерам банку „Фінанси та кредит“. Вони, за попередньою версією слідства, перебуваючи у змові із іншими посадовими особами банку, розтратили 2,5 мільярда гривень банку. Також на причетність до злочинної схеми перевіряємо народного депутата України», — написала заступник голови Державного бюро розслідувань Ольга Варченко у Facebook.

За словами Варченко, під час досудового розслідування встановлено, що офшорна компанія у період 2007—2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом між фінустановами (банком «Фінанси та кредит» та іноземними банками) було укладено договори застави на суму понад 113 мільйонів доларів, яким український банк поручався за офшорну компанію власними коштами, що були розміщені на кореспондентських рахунках в іноземних банках-кредиторах.

Далі, у 2015 році, за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягують з рахунків банку «Фінанси та кредит» саме ті 113 мільйонів доларів. Заставу іноземні банки списали одразу після того, як банк «Фінанси та кредит» було оголошено неплатоспроможним.

Розміщення коштів банку «Фінанси та Кредит» на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах впливало на ліквідність банку, що зрештою позначилося на його платоспроможності.

Як повідомляє Варченко, матеріали, зібранні слідством, дають підставу вважати що екс-заступник голови правління банку, начальник одного із управлінь фінустанови та інші топ-менеджери причетні до організації злочинної схеми з розтрати грошей банку.

Екс-заступнику голови правління інкримінують фіктивне підприємництво та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, начальнику управління – тільки розтрату.

Що було раніше: про підозру також було повідомлено п’ятьом топ-посадовцям банку, двоє з яких зараз оголошено у міжнародний розшук.

Крім цього, одному із екс-заступників голови правління «Фінанси та кредит» у липні цього року обрали запобіжний захід – тримання під вартою на 2 місяці з можливістю вийти під заставу в розмірі 232 мільйони гривень.

Раніше банком «Фінанси та кредит» володів відомий олігарх і нардеп Костянтин Жеваго.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у матеріалі ЕП Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда.

У лютому 2019 року генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це свідчить відповідь НАБУ на запит авторів.

У корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

У бюро вважають, що Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи розмов нібито суддів Окружного адміністративного суду Києва, які фігурують у справі про втручання суду в роботу інших органів влади, про це повідомляє 40ka.info.

За твердженнями НАБУ, записані розмови відбувались між суддями ОАСК та іншими особами, ймовірно причетними до злочину.

На записах, за даними слідства, фігурують, зокрема, голова суду Павло Вовк, судді Євген Аблов, Богдан Санін, Ігор Погрібніченко, Олексій Огурцов, Павло Григорович, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Остапець та Микола Сірош, адвокат Олександр Кротюк, нардеп Сергій Ківалов та його помічниця Антоніна Славицька.

Вони обговорюють подання позовів до Окружного адмінсуду задля зупинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, пошук осіб, від імені яких будуть подаватись позови.

Також у розмовах йдеться про зміну складу ВККС і введення до складу комісії лояльних осіб.

Розмови також стосуються кваліфікаційного оцінювання, на яке кілька разів не з'являлись судді ОАСК, та можливість уникнути оцінювання нібито через хворобу.

Крім того, за даними слідства, до можливої незаконної діяльності суддів причетне Державне бюро розслідувань. У розмовах йдеться про можливість використання ДБР для тиску на суддів.

«Українська правда» звернулась до Окружного адміністративного суду Києва за підтвердженням автентичності розмов, однак відповідь на момент публікації не надійшла.

26 липня 2019 року стало відомо, що НАБУ та ГПУ обшукують Окружний адміністративний суд Києва

Пізніше правоохоронці розповіли, що розслідують справу про втручання керівництва Окружного адмінсуду в ухвалення рішень, вплив на роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та організацію прийняття завідомо неправосудних рішень.

За версією слідства, голова Окружного адмінсуду Павло Вовк хотів уникнути кваліфікаційного оцінювання і для цього «почав створювати штучні перешкоди у діяльності окремих членів ВККС».

Правоохоронці підготували підозри керівництву та 4 суддям ОАСК.