ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України 28 вересня 2018 року за результатами тендеру замовило ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Медирент» розробку софту на 18,96 млн грн.

Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До середини 2019 року створять групу підсистем «Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту» із річною гарантійною технічною підтримкою за 17,54 млн грн. і комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) для неї за 1,41 млн грн. Замовник як адміністратор реєстру отримає всі майнові права на створений виконавцем софт.

Ще до аукціону ТОВ «Елеганс Україна» вимагало від замовника прибрати обмеження аналогічних договорів тими, що стосуються «створення/модернізації раніше створених Учасником загальнодержавних реєстрів, або інтегрованих комплексних інформаційних систем управління діяльністю органів влади загальнодержавного рівня». На думку фірми, ця дискримінаційна вимога означала, що аналогічним міг бути визнаний лише договір, укладений з органами влади загальнодержавного рівня. Однак ДП «НІС» відмовилось змінювати тендерну документацію, заявивши, що замовником аналогічного договору може бути будь-яке підприємство, яке замовляло в учасника вищеназвані послуги. В АМКУ скаржник не звертався.

Наразі під словосполученням «інтегрована комплексна інформаційна система» в Україні відома тільки ІКІС Пенсійного фонду, розроблена свого часу компанією «Атлас», яка згодом передала авторські права на систему пов’язаному із нею «НВП «Медирент».

Ціна угоди на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 19,20 млн грн.

Єдиним конкурентом на тендері НІС було ТОВ «Інфосейф Інноваційні технології» Катерини Дутканич, Марії Левченко і Віктора Жори, яке принесло аналогічний договір з «Медирентом» про розробку софту Інформаційно-телекомунікаційної системи Пенсійного фонду.

Засновниками «Медиренту» є Юрій Шутка і Роман Коваль, а директором – Юрій Боніславський, який у 2001—2008 роках очолював ДП «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України». Раніше його батько Анатолій Боніславський був замголови правління Пенсійного фонду, а у 2011 році – замдиректора згаданого ДП. Також у «Медиренті» працювала аналітиком Людмила Щипка, яка з 2000 року була замдиректора департаменту надходження доходів Пенсійного фонду.

У наглядову раду «Медиренту», за даними «Prozorro», входить Юрій Хандрос – помічник Станіслава Довгого, коли той був нардепом. Це батько нардепа Олеся Довгого з «Волі народу». Також Хандрос – нинішній партнер Тараса Довгого та дружини іншого нардепа від «Волі народу» Максима Микитася Наталії по фірмі «Ексімгруп лімітед».

За даними системи «Youcontrol», Хандрос значився засновником ТОВ «Софткей Україна», яким нині володіють Анатолій і Дмитро Зараховичі. Крім того, Хандрос реєструвався власником ТОВ «Інфосейф», засновником якої також значився Дмитро Зарахович. Цією фірмою раніше керував Віктор Жора – вищезгаданий співвласник нинішнього спаринг-партнера зі схожою назвою «Інфосейф Інноваційні технології».

Нагадаємо, через платіжний сервіс Зараховичів «UAPay» перераховується оплата витягів із реєстрів Мін’юсту, причому підтримка реєстру речових прав за півроку подорожчала у півтора раза. Ще одна компанія Зараховичів «Ес Ай Центр» фігурує у кримінальному провадженні щодо розтрати  грошей на реєстрах у Мін’юсті.

Крім того, «Медирент» фігурує у кримінальному провадженні про розтрати в Мін’юсті та ПАТ «Укртрансгаз».

Також «Медирент» розробив Єдину базу даних звітів про оцінку ФДМУ, платний доступ до якої оцінювачам і нотаріусам забезпечують чотири приватні електронні майданчики, що пов’язані між собою і мають один програмний код. Співзасновником одного з них є син екс-очільника КМДА Анатолія Голубченка – Артем Голубченко. Анатолій Голубченко та Олесь Довгий були заступниками мера Києва Леоніда Черновецького.

Спеціалістів з оцінки майна змусили здавати звіти до Фонду держмайна за допомогою сайтів-”посередників”. Процедура виявилась платною, а сайти — пов'язані між собою та з одіозним нардепом Антоном Яценком. Про це йдеться у сюжеті Лесі Іванової «Націнка на Яценка» для телепрограми «Наші Гроші з Денисом Бігусом».

Місяць тому Фонд держмайна запустив Єдину базу даних звітів про оцінку – систему, котра мала побороти ринок «чорної оцінки» і не дати українцям ухилятися від податків.

За законом якщо ти часто купуєш та продаєш нерухомість (продаєш більше 1 об’єкту на рік або продаєш куплене упродовж 3 років), то заплатиш податок  — 5% від вартості майна. Але не ринкової вартості, а тієї, яку визначить професійний оцінювач.

Тож чим нижче оцінка, тим менше податок. Щоб його уникнути у нечесних оцінювачів “купували” оцінки з заниженими до абсурду сумами.

Півроку тому парламент прямо в Податковий кодекс вгатив “реформу” змін у процедурі оцінки. Які до оподаткування не мають стосунку.

Ключова зміна: створення «Єдиної бази даних звітів про оцінку». Оцінювачі мають надсилати до неї звіти про свої оцінки. А база — автоматично порівнює їх з ринковими цінами на подібну нерухомість. Та дозволяє або ні продавати нерухомість за ціною оцінювача.

База належить Фонду держмайна. Однак оцінювач не може просто взяти і передати свої документи. Між ним та Фондом у закон втулили посередника – електронний майданчик (ЕМ). Тепер оцінювач надсилає свій звіт на сайт посередника. Той – передає його в базу.

Оцінювачі не могли зрозуміти – навіщо ці майданчики взагалі потрібні. «Майданчики НЕ надають ніякого сервісу, крім пересилки ваших даних із однієї точки в іншу — це як поштовий ящик» — пояснює Андрій Філін, оцінювач, власник ТОВ “Філін Кепітал Менеджмент”.

Пояснити сенс їх створення не може навіть автор правок, нардеп від БПП Максим Курячий: «Технічні питання – не до мене, я не є проектувальником, я дуже складно орієнтуюсь і програмному забезпеченні, це не для мене”.

На додачу, майданчики виявилися платні.

Раніше оцінювачі теж звітували Фонду. Напряму і безкоштовно, через портал, який адміністрував сам Фонд. Нині цей портал – відключений, замість нього – сайт посередника. Який майже нічим не відрізняється від старого порталу. Але послуга реєстрації звіту – близько півтисячі гривень.

І платити її доводиться двічі: раз оцінювачам, щоб зареєструвати кожен звіт, і ще раз — нотаріусам, просто за те, щоб подивитися чи він є в базі.

Технічно – проплату здійснюють оцінювач і нотаріус. Але по факту ці гроші – і це важливо розуміти – доведеться заплатити клієнту, тобто нам з вами. Обидва рази.

За перший місяць сайти-посередники заробили мінімум 23 мільйони гривень.

І виглядали ці сайти як пов”язані між собою члени однієї групи. Усі три авторизовані Фондом держмайна майданчики давали багато підстав підозрювати і зв’язок, і змову, і узгодження дій та цін.

Наприклад, на двох сайтах лежали файли документів з назвою першого. І усі три сайти мають абсолютно ідентичний програмний код.

Це дивна ситуація, адже мова йде про специфічне програмне забезпечення для роботи саме з новою Єдиною базою Фонду. Яка вірогідність того, що три фірми-конкуренти, випадково розробили абсолютно однаковий софт?

При цьому всім майданчикам-посередникам в рекордні строки погодили необхідні атестації/експертизи/випробування і т.д. бюрократичні процедури, які у звичайному житті, у звичайних компаній тягнуться в рази довше.

Процедура авторизації майданчика складається з двох етапів. Для початку їх має атестувати Держспецзв’язку (ДССЗЗІ). Майданчики працюють із важливими даними, містять персональну інформацію. Тому кожен із них повинен підтвердити Держспецзв’язку відповідний рівень захисту — КСЗІ. Це процедура довга і муторна.

Компанії, котрі отримували такий атестат, підтвержують – уся процедура займає не один місяць. Так, директор ТОВ “Де Ново” (дата-центр DeNovo) Максим Агєєв розповідає: «На побудову самої КСЗІ і на отримання сертифікату ми витратили трохи менше року, десь 9-10 місяців і це досить складна процедура».

Один із найбільш часозатратних етапів — державна експертиза. У «ДЕ Ново», наприклад, вона зайняла 4 місяці. Але майданчики-посередники впорались в середньому за місяць.

Так само швидко майданчики пройшли і другий етап авторизації – у Фонді держмайна. В теорії на бюрократичну тяганину, практичне тестування і ще трохи бюрократичної тяганини — закон дає понад два місяці.

Перший з посередників впорався вдвічі швидше, а ще два майданчики узагалі встановили непереборний рекорд. Їх протестували і авторизували за 1 добу.

Якби всі три фірми-оператори і їхні майданчики були НЕ пов’язані, такий швидкісний сценарій навряд би мав шанс на життя. Однак враховуючи технічні з’язки всіх трьох сайтів, складається враження, ніби один майданчик хоч і фантастично швидко, але все ж проходив якісь випробування — а решті двом погодження взагалі підписали не особливо придивляючись.

Чому знову Яценко?

Те, що відбувається сьогодні – уже не перша спроба реалізації монопольно-посередницької схеми в сфері оцінки. І вже не перший раз ці події пов'язують із іменем народного депутата Антона Яценка. Тут не можемо не процитувати самого Яценка, який в коментарі нашій програмі колись заявив дослівно таке: «По законам розвідки, знаєте: якщо збігів більше, ніж один, то це вже не збіг».

Антон Яценко найбільше відомий як «хрещений батько» Тендерної Мафії – однієї з найвідоміших корупційних схем середини 2000-х. Схеми, котра теж ґрунтувалася на монополії посередників. Щоправда, у держзакупівлях: охочі взяти участь у тендері не могли просто подати документи на конкурс, між учасником і замовником вклинювався приватний посередник, якому учасник змушений був платити за консультації.

На чолі посередників стояла Спілка громадських організацій «Тендерна палата», частину цих ГО заснували Яценко, його сестра і помічник. Та схема також була вписана в закон. І за лише перші півроку вона витягла з кишень учасників тендерів майже мільярд гривень. 2,5 роки її існування могли спричинити збитків на 1 млрд дол.

Українцям – збитки, Яценку – елітна нерухомість. Після цієї оборудки, він розжився палацом на 2 тис кв.м. у Козині та ще купою житлової та офісної нерухомості загалом вартістю у 8 млн. дол. (це без маєтку, докладніше у сюжеті «Тестесховище»).

Схема із тендерною монополією існувала 3 роки. Після того подібну оборудку спробували вперше впровадити в сфері оцінки. Спільнота оцінювачів підняла галас і схему прикрили. Але хороші ідеї так легко не помирають.

Тож у 2013 відбувся друга спроба. Знову прозвучало те ж ім’я. Знову просування схеми в закон, знову схема побудована на монополії. Вона принесла своїм творцям щонайменше 30 млн дол. Далі був колективний позов до суду, а там і революція нагодилась. Схему прикрили… але знову недобили.

Підхід до снаряду №3

Цього разу, ще тільки з’явились перші посередники, а мова знову зайшла за Яценка. По-перше, в логіці схеми простежувалися все ті ж знайомі ще з тендерної палати і з попередніх спроб маркери: посередники, монополія, цементування в законі. По-друге, щонайменше 1 з майданчиків  виявився напряму пов’язаним із близькою нардепу людиною – Володимиром Доброскоком.

Сайт-посередник «Професійна оцінка», створила компанія, заснована Володимиром Доброскоком. Наразі власників змінили, але серед них лишається Ірина Мельничук, заступниця Доброскока в Асоціації «Підприємців Та Промисловців-Постачальників Товарів , Робіт Та Послуг Для Державних Потреб».  Ця сама Асоціація свого часу була одним із членів Тендерної палати. А пізніше Доброскок також заснував «Спілку захисту прав суб’єктів підприємництва», почесним членом котрої став Антон Яценко.

Сам Яценко в коментарі програмі запевнив, що до історії з оцінкою стосунку не має: «Безумовно ні до якої оцінки я відношення не маю і мати не можу. Ви придумайте щось більш цікаве, а то так пальцем в небо ніби як несолідно. З Доброскоком я уже років так вісім, мабуть, не бачив і не чув. Доброскок ніколи не був моїм, там, партнером бізнесовим. Цікаво чути, чесно сказати».

Але ж ви пам’ятаєте – «якщо збігів більше, ніж один…»

Чому Модуль працює – але «чорні оцінювачі» теж?

Час від часу Фонд публікує дані про виявлені занижені оцінки. Ніби звітує: “система працює, модуль заниження відловлює, з чорними оцінювачами успішно боремося”.

Так, наприклад, був опублікований звіт по квартирі в новій елітній печерській багатоповерхівці  «Джек Хауз», яку розписали в звіті як хрущовку на периферії, 1965го року, 450 дол/кв.м замість реальних ринкових 2 тис дол. Або інший приклад – квартира у ЖК «Лікоград», якій приплюсували  зайві 30 років – і так відмінусували половину ринкової вартості. У ФДМУ запевняють: ці кейси були виявлені завдяки модулю, обманути систему не варто й пробувати.

Ми перевірили одну з квартир, якими звітує про перемогу ФДМУ. Квартира на понад 100 кв.м. в центрі столиці, по вулиці Гончара. Будинок старий, однак не з дешевих. Квадратний метр — 1,5 тис дол. Ринкова вартість такої квартири – більше 150 тис дол. Але оцінювачі посвідчили у три рази дешевше. Квартиру розписали в звіті як хрущовку на задвірках, стан «незадовільний, ветхий».

Про цю квартиру Фонд теж прозвітував, як про перемогу. Мовляв, що оцінювачам не вдалося надурити систему. Але навіть у документах, опублікованих самим фондом у переможному звіті, видно, що система пропустила оцінку, занижену тричі. У лівому кутку – дата 10.08.2018, це дата реєстрації звіту в системі. В правому кутку — той унікальний номер, який система видає коли приймає звіт. Хоч бери й оформлюй продаж.

Його, згідно з даними майнового реєстру, власне і оформили. У той же день.

«Наші гроші» навідалися на фірму, котра робила оцінку – ПП «Меркурій партнерс». Там на наше прохання оформити оцінку «подешевше», цілком спокійно відповіли, що з новою системою зовсім дешево не вийде – але можна оформити так, щоб частково відкосити від податків, головне наперед домовитися з нотаріусом: «Якщо вона прийме оцінку – я поставлю поза населеним пунктом, я поставлю ще куди б не йшло якийсь мінімум», — запропонувала нам в офісі «Меркурія» Аліса Гринчук. Однак почувши питання про звіт по оцінці квартири на Гончара, Гринчук у буквальному сенсі слова виштовхала  журналістів з офісу.

Аліса Гринчук і ПП «Меркурій Партнерс», до речі, вже відомі глядачам «Наших Грошей» завдяки історії з квартирами Нацгвардії. Тоді приватна оцінювачка Гринчук постановила: квартири в елітній новобудові в центрі Києва – коштують стільки ж, як і економ-клас на опушці лісу. Вгадайте – котрі квартири дісталися нацгвардійцям? Її звіт підтвердила фірма «Меркурій», що й недивно – власник фірми виявився співмешканцем Гринчук. Цікаво, що самій Гринчук минулого року анулювали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності. Наразі її в списку сертифікованих також немає. Але це аж ніяк не заважає їй і далі провадити оціночну діяльність на фірму, до котрої вона юридично стосунку не має – а на котрій її по факту називають «начальницею».

Як не заважає їй поки що і перевірка Фонду. У відповіді на запит програми, в Фонді повідомили, оцінювачів, яких відловили на заниженні, відправляють на рецензування звіту.  Для рецензування у суб’єкта оціночної діяльності запитують сам звіт про оцінку. У разі його ненадання оцінювача відключають від бази. Всього нині в “списках” — півдесятка оцінювачів.

«Меркурій» під жодні перевірки — не потрапив.

Леся Іванова, bihus.info

Фонд держмайна авторизував електронні майданчики  “Професійна оцінка” (оператор – ТОВ “Про закупівлі”) та  “Експрес оцінка” (оператор – ТОВ “Акцепт онлайн”). Про це повідомляє сайт ФДМУ.

ТОВ “Про закупівлі” з’явилося у березні 2016 року. Бенефіціарним власником компанії значиться киянка Ірина Мельниченко. Співзасновниками разом із Мельниченко зареєструвалися Ігор Абражан із Донецька та син екс-очільника КМДА Анатолія Голубченка Артем Голубченко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

ТОВ “Про закупівлі” зараз є співзасновником ТОВ “Фінансова компанія “Тендерфінсервіс”. Керівником останньої у лютому 2017 року, за даними Уoucontrol, став колишній член Тендерної палати Володимир Доброскок, детальніше якого можна прочитати ось тут. Нагадаємо, Доброскок засвітився у більшості схемних кейсів за часів існування Тендерної палати, яка в 2000-их мала монопольний контроль за державними закупівлями. Після Майдану Доброскок в прямому сенсі слова залишився поряд із колишнім “хрещеним батьком” Тендерної палати, а нині народним депутатом – Антоном Яценком: тесть Яценка та Доброскок володіють нежилими приміщеннями у столичному бізнес-центрі “Ботанік тауерс”.

ТОВ “Акцепт онлайн” створене у квітні 2016 року. Власницями фірми значаться Богдана Гасянець та Наталія Лазун.

Нагадаємо, з 18 липня ФДМУ закрив безплатний реєстр оцінки, куди вносили дані про оцінку майна оцінювачі. Паралельно без жодного перехідного періоду Фонд відкрив Єдину базу даних звітів про оцінку та їх використання. Увійти в нову базу можна лише через електронні авторизовані майданчики, операторами яких є недержавні фірми, а приватні прокладки. Один вхід в базу коштує 390 грн, гроші ідуть в кишеню операторів.

Як повідомляли “Наші гроші”, до кінця липня увійти в базу можна було лише через одну фірму ПП “Ві Ай Пі Департамент”. За 10 днів компанія на оцінювачах та нотаріусах заробила понад 5 млн. грн. Антимонопольний комітет зараз перевіряє ФДМУ щодо дотримання вимог законодавства під час створення, впровадження та функціонування Єдиної бази та підключення до неї електронних майданчиків.

Приватна фірма заробила понад 5 млн грн за 10 днів платного доступу до державної бази оцінки майна.

На днях оцінювачі та нотаріуси заявили про нову корупційну схему у Фонді держмайна. З 18 липня ФДМУ закрив безплатний реєстр оцінки, куди вносили дані про оцінку майна. І без жодного перехідного періоду відкрив Єдину базу даних звітів про оцінку та їх використання.

Увійти в нову базу можна лише через авторизований електронний майданчик «Оцінка.online», оператором якого є не державна фірма, а приватна прокладка «Ві Ай Пі Департамент». Ця фірма бере за свої послуги 390 грн. за кожне звернення до бази.

20 липня 2018 року «Наші гроші» поцікавилися в ФДМУ, як сталось, що приватна фірма сіла на «оціночний» грошовий потік. 30 липня ми отримали відповідь ФДМУ, яка показала, що Фонд робить все можливе, аби приховати інформацію та не сказати нічого по суті.

Зокрема, ми запитували, чому вхід до Єдиної бази даних звітів про оцінку став платним? Чим керувався ФДМУ при визначенні ціни в 390 грн.?

На що ФДМУ відповів, що «правовідносини суб’єктів оціночної діяльності з отримання послуг авторизованих електронних майданчиків здійснюються відповідно до цивільного та господарського законодавства», а «питання щодо контролю вартості послуг регулюються відповідно до положень закону «Про антимонопольний комітет України». Нагадаємо, АМКУ вже перевіряє законність дій Фонду в цій ситуації.

За даними, оприлюдненими самим ФДМУ, першим і єдиним запрацював електронний  майданчик «Оцінка.online». Відтак, ми запитали, на яких умовах обиралися електронні майданчики та з ким конкурували.

На це Фонд теж не дав відповіді, а появу фірми пояснив так: в оператора електронного майданчика мала бути «комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». Станом на дату запуску Єдиної бази, 18 липня 2018 року, таку систему мав лише оператор ПП «Ві Ай Пі Департамент».

Також «Наші гроші» поцікавилися, чи отримує ФДМУ чи будь-яка інша державна чи комунальна структура кошти, отримані від платних входів до Єдиної бази даних звітів про оцінку? Якщо так, то яка і скільки?

На це питання Фонд не відповів, проігнорувавши його.

«Наші гроші» підозрювали, що десь так воно і буде, тому запитали ще раз, перефразувавши питання – які умови співпраці електронних майданчиків та ФДМУ? На що Фонд послав нас вивчати «Порядок ведення єдиної бази звітів про оцінку» та «Порядок авторизації електронних майданчиків», де, зрозуміло, жодного слова не сказано, чому всі гроші осідають у кишенях приватної фірми.

І лише на питання про кількість звітів ФДМУ відповів чітко: «станом на 27 липня 2018 року до Єдиної бази даних звітів про оцінку суб’єктами оціночної діяльності внесено інформацію про більше 7 тис. звітів про оцінку майна з метою їх реєстрації».

Тож нескладно підрахувати, що лише від оцінювачів за 10 днів існування електронного майданчика ПП «Ві Ай Пі Департамент» отримало щонайменше 2,7 млн грн. Цю суму треба помножити на два, оскільки кожна оцінка потім перевіряється нотаріусом, який теж звертається до бази, тобто теж мусить платити «прокладці» 390 грн.

Також слід враховувати багаторазові звернення, оскільки система не завжди реєструє користувача з першого разу.

Відтак, за найскромнішими підрахунками, «Ві Ай Пі Департамент» за 10 днів роботи заробив понад 5 млн. грн.

За час, поки до «Наших грошей» ішла відповідь ФДМУ, ми спілкувалися з оцінювачами та аналізували документи, які регулюють появу платної бази.

Тож на деякі питання можемо дати відповідь і без раптово занімілого ФДМУ.

Фонд Держмайна поставив себе вище від Кабміну

Інформація про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок має вноситися до єдиної бази звітів про оцінку безперешкодно та безоплатно. Це прописано в чинній постанові Кабміну №358. Відтак, використання фірми-посередника та платний доступ до бази порушує цей нормативний акт. По суті, зараз оцінювачів та нотаріусів змусили вносити неправомірну плату за безоплатну послугу. При цьому, приватна фірма «Ві Ай Пі Департамент» не укладає з користувачами бази жодних договорів, відтак, власник авторизованого майданчику отримує надприбутки, але нічим не  зобов’язаний своїм клієнтам.

Як заявило «Українське товариство оцінювачів», з огляду на положення закону «Про доступ до публічної інформації» доступ до неперсоніфікованої інформації Єдиної бази даних звітів повинен бути відкритим, із публічним неавторизованим доступом до неї необмеженого кола осіб. Адже більшість інформації з основних державних реєстрів (наприклад, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру юросіб, Єдиного реєстру громадських формувань) є відкритою для всіх користувачів або безкоштовно, або за символічну плату.

Плату отримує приватна фірма, не готова до роботи

Система постійно «грає в рулетку» – може списати 390 грн, навіть коли  вона не реєструє звіт – тобто, база «з’їдає» гроші за послугу, яку не надала. ФДМУ заявив, що оцінювачі мають право зареєструвати звіти повторно безкоштовно, але механізму безкоштовної реєстрації не створив. За інформацією на ринку, цього механізму і не буде, оскільки така ситуація забезпечує більші надходження приватній фірмі-оператору.

Також є проблема з реєстрацією користувачів: програма не зчитує електронні ключі, не реєструє інформації про кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів. Неможливо зареєструвати оцінювача як працівника кількох фірм, що займаються оцінкою, хоча по закону це не заборонено. Також у базі неможливо зареєструвати звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Ще оцінювачі відзначають незадовільну роботу техпідтримки. Зокрема, після 18:00 щодня техпідтримка не відповідає на виклики, а саме підприємство «Ві Ай Пі Депаратмент»,  як стверджують оцінювачі, неможливо знайти за місцем реєстрації. При цьому, у рахунку на 390 грн, які знімають з користувачів бази прописано «консультативні послуги». Яких оцінювачам та нотаріусам не надають. Крім того, «Оцінка.online» створено на базі фірми «Ві Ай Пі Департамент», яка сама є оцінювачем, а це – прямий конфлікт інтересів, оскільки є ризик, що компанія може працювати лише з колом «потрібних» оцінювачів.

Завищена вартість послуги

Як і ким виводилася ціна за доступ до бази, Фонд не розповідає. При цьому, розмір такої плати має бути співставний з оплатою за інші подібні адміністративні послуги та враховувати соціально-економічну ситуацію в державі. Будь-яка людина, що хоче оцінити та продати майно, має заплатити 390 грн оцінювачу лише за те, щоб той вніс дані про його майно в базу, ще 390 грн, якщо база оцінювача «не прийме». Потім 390 грн – нотаріусу. Відтак, лише за один раз продавець майна без оплати послуг нотаріуса та оцінювача має витратити 1170 грн, які підуть в кишеню приватній фірмі.

Оціночна спільнота говорила і говорить, що послуги майданчиків мають коштувати до 0,5% мінімальної заробітної плати за одну послугу. Що підводить до ще одного моменту.

Проігнорована думка  спільноти оцінювачів та  АМКУ щодо Єдиної бази

Зокрема, «Порядок ведення Єдиної бази» та «Порядок авторизації електронних майданчиків», до якого нас відсилає ФДМУ, не пройшов погодження Антимонопольного Комітету та не мав широкого обговорення оціночною спільнотою.

Відповідальний за схему

Фонд держмайна очолює в.о. Віталій Трубаров. На початку 2000-х він працював у представництві ФДМУ в Донецьку, потім – у регіональному відділенні Фонду в Донецькій області, 2009-го – у податковій інспекції Ворошиловського району Донецька. Реєструвався керівником донецької обласної організації Народно-демократичної партії та ГО «Донецька обласна громадська організація федерація «Карате».  З 2010 по 2015 роки Трубаров очолював регіональне відділення ФДМУ по Києву. За фактом зловживання службовим становищем Віталієм Трубаровим при наданні в оренду та приватизації державного майна (частини приміщення Міністерства агрополітики на Хрещатику під ресторан) відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 364 («Зловживання владою та службовим становищем»).

Аліна Стрижак, «Наші гроші», Національне бюро розслідувань України

ФДМУ у 1997 році за 649 тис грн. продав недобудований господарський корпус з блоком соціально-культурного призначення загальною площею 6278,2 Спільному українсько-британському підприємству у формі ТОВ «Райз-Інвест».

У 1998 році «Райз-Інвест» продав об’єкт ПП «Агропостачання», яке через місяць перепродало його ЗАТ «Компанія «Райз», яка зобов’язалася завершити будівництво спочатку до 2005 року, а потім до серпня 2011-го. Зауважимо, що компанії було заборонено продавати об’єкт і ділянку до завершення будівництва і введення його в експлуатацію. Проте у грудні 2011 року компанія «Райз» продала приміщення ТОВ «Бифлай».

У червні 2012 року Фонду держмайна перевірка виявила, що об’єкт незавершеного будівництва демонтовано. Прокурор звернувся до суду, заявляючи, що компанія «Райз» не виконала своїх обов’язків, а продаж фірмі «Бифлай» – незаконний.

Суд задовольнив позов прокуратури. Він мотивував своє рішення тим, що компанія «Райз» у встановлений строк не завершила будівництва, чим порушила умови договору. Крім того, не ввівши об’єкт в експлуатацію, фірма продала його, хоча законом передбачена пряма заборона таких дій.

Основним власником ПАТ «Компанія «Райз» є кіпрська компанія «UkrLandFarming PLC», яка належить Олегу Бахматюку.

ТОВ «Бифлай» з літа цього року припинило своє існування. Головою ліквідаційної комісії була засновниця і директор фірми Тетяна Хчоян.

Наші гроші