Заступники генпрокурора Євген Єнін та Анжела Стрижевська таємно зустрічалися з екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким в Ізраїлі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як дізналися журналісти «Слідство.Інфо», зустріч відбулася 13 листопада 2016 року в одному з готелів Тель-Авіва і тривала близько години.

Журналісти отримали аудіозапис розмови.

Вони припускають, що тоді прокурори пробували домовитися з екс-міністром, тому його справу передали до суду лише цієї весни, хоча вона була готова ще півтора роки тому.

Як зазначають журналісти, на зустріч Ставицький прийшов у супроводі рабина Олександра Левіна. Окрім прокурорів, рабина та Ставицього на зустрічі були присутні українські адвокати підозрюваного екс-міністра Інна Рафальська та Ігор Бойко. А також ізраїльський адвокат Євгеній.

Під час розмови Єнін повідомив, що обох заступників уповноважив на розмову сам генеральний прокурор.

Стрижевська пояснювала, чим колишньому топ-посадовцю загрожує заочне засудження та чому краще не змінювати статтю у його справі (ст. 191, ч. 5), хоча Ставицький на цьому наполягав.

«До речі, інші перекваліфікації нічим не кращі… Тому що вони передбачають спецконфіскацію», — говорить, зокрема, Стрижевська.

Учасники збираються перейти до умов домовленості, але конкретикою цей діалог не закінчується. Журналістам достеменно невідомо, чи було досягнуто домовленості між сторонами.

Журналісти зазначають, що ця зустріч могла бути спробою схилити Ставицького до угоди зі слідством. Проте така угода укладається лише за офіційною процедурою.

Єнін в інтерв'ю «Слідству.Інфо» зазначив, що угода зі слідством обов’язково передбачає викривальні свідчення підозрюваного та для таких переговорів зазвичай обирається «нейтральний майданчик».

«Журналістка Слідства.Інфо 12 разів під час інтерв’ю запитала Єніна, чи зустрічався він з Едуардом Ставицьким у Ізраїлі. Він уникав прямої відповіді щодо офіційних зустрічей, але повідомив, що неформальних зустрічей з Едуардом Ставицьким не мав. Його колега, Анжела Стрижевська, у телефонній розмові з журналістом Слідства.Інфо відмовилася коментувати зустріч, поки триває слідство», — повідомляють журналісти.

Вони публікують ще один аудіозапис – телефонної розмови між, імовірно, Ставицьким та невстановленою особою на ім’я Коля.

Розмова відбулася у червні 2017 року, через сім місяців після зустрічі в ізраїльському готелі. На ній співрозмовники обговорюють посередництво Колі між Ставицьким та Анжелою (можна припустити, що йдеться про заступницю генпрокурора Анжелу Стрижевську), вірогідно, у кримінальній справі Ставицького.

За словами Колі, перед його зустріччю з Анжелою підозрюваний екс-міністр має передати 200 – ймовірно, тисяч доларів. Це нібито вимога самої Анжели.

«Спитати Анжелу Стрижевську про ймовірність такої домовленості не вдалося – вона поклала слухавку під час розмови з журналістом Слідства.Інфо. Зв’язатися з Едуардом Ставицьким через його адвокатів для отримання коментарів також не вийшло», — зазначають журналісти.

Разом з тим, Євген Єнін у коментарі Громадському назвав оприлюднені «Слідством.Інфо» записи провокацією та пообіцяв надати детальні пояснення 12 червня.

8 травня Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно екс-голови правління НАК «Надра України» колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, що підозрюється у крадіжці об’єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я».

Генеральна прокуратура розслідує можливе ухилення від сплати податків депутатом Верховної Ради Станіславом Березкіним з групи «Відродження».

Про це йдеться в матеріалах Печерського районного суду Києва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Досудове розслідування встановило, що в електронній декларації за 2015 рік Березкін вказав 480 тис. доларів і 3 млн гривень готівкових коштів, а в декларації за 2016 рік – 475 тис. доларів і 1,1 млн гривень готівки.

Крім того, згідно з декларацією, депутату належить 9 об'єктів цінного рухомого майна, а в 2016 році він придбав годинник за 250 тис. гривень.

Разом з тим, за даними Державної фіскальної служби, доходи Березкіна за період з 1998 по 2015 роки склали лише 1 729 022 гривень.

У 2016 році депутат задекларував дохід в 143 289 гривень.

Попередній аналіз таких відомостей вказує на наявність можливого ухилення від сплати податків і зборів.

Суд задовольнив клопотання прокурора і надав Генпрокуратурі доступ до декларацій Березкіна за 2015 і 2016 роки, а також до письмових пояснень, які він подав щодо виправлених декларацій.

Генеральна прокуратура та САП продемонстрували відео-докази зловживання службовим становищем та вимагання народного депутата з фракції БПП Борислава Розенблата.

Фільм показували під час засідання регламентного комітету, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема з фільму видно, як агент НАБУ «Катерина» декілька разів зустрічалася з депутатом Розенблатом починаючи з грудня 2016 року по червень 2017 року в різних ресторанах Києва.

На цих зустрічах депутат розповідав про можливість впливати на рішення Житомирської обласної ради, суди, прокуратуру та посадових осіб в Держгеокадастрі.

«Мені треба хоча б 16,5 і 85 тисяч — це десь 20-ка доларів. Там не все просто», — говорив він на зустрічі 14 грудня 2016 року.

На зустрічі 4 квітня 2017 грудня Розенблат зізнається у можливості підкупу судів та прокуратури у Житомирі.

«За допомогою твоїх грошей я вирішу питання з прокуратурою і судом. Сьогодні документи передали в суд. Є звернення громадської організації. Ще 6 грудня Житомирська облрада подасть в суд, ми їх прижмемо», — говорив нардеп.

В різні періоди агент передавала йому 6 тисяч доларів, 10 тисяч доларів, 20 тисяч доларів. Ці гроші він не брав у власні руки, натомість просив виходити з його охоронцями, щоб вони перераховували кошти.

«Катя, мені негайно потрібні 30 тисяч доларів», — звертався нардеп до агента «Катерини» 24 квітня, на що вона сказала, що в неї є лише 6 тисяч доларів.

«Як, так мало?», — здивувався Розенблат.

Під час окремих зустрічей народний депутат пропонував агенту НАБУ закуповувати для її фірми нелегальний бурштин під виглядом польського бурштину.

Крім того він пропонував їй зареєструвати офшорну фірму в Арабських Еміратах.

«Треба десь 200 тисяч доларів, грубо кажучи 250… Все залежить від того, скільки гектарів ми купимо. 20 тисяч — це облрада, купимо пару голосів. Десь 50 тисяч — це Геокадастр», — говорив Розенблат на зустрічі 8 червня.

Антикорупційні органи заявили, що Розенблат і депутат з фракції «Народний фронт» Максим Поляков вимагали хабар від компанії-нерезидента за видобуток бурштину в Україні.

19 червня НАБУ і САП затримали 3 помічників народних депутатів, охоронця і двох представників громадської організації за підозрою в отриманні 300 тисяч доларів хабара для передачі Розенблату і Полякову.

До Генеральної прокуратури направлено подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів.

Стаття, за якою народного депутата від БПП Борислава Розенблата хочуть притягти до кримінальної відповідальності, передбачає до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна як для особи, що вчинила особливо тяжкий корупційний злочин.

Національна поліція розкрила «масштабну фінансову аферу»: українські банки вивели понад 400 млрд. гривень з вітчизняного фінансового ринку через австрійський банк.

Десятки мільярдів з них вже втрачені для держави.

Астрономічні суми фігурують у кримінальному провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, матеріали якого частково оприлюднені у Єдиному реєстрі судових рішень. З них випливає, що протягом 2011 – 2015 років українські банки вивели з України понад 400 млрд. гривень за допомогою представників австрійського Meinl Bank AG.  Кошти, за даними слідства, власники банків розміщували на кореспондентських рахунках австрійської фінустанови для подальшої легалізації в країнах ЄС.

Через «масштабну фінансову аферу», як її вже охрестили в Національній поліції, не сплачувались податки, а вітчизняні банки, що зазнали банкротства, перекладали збитки на Фонд гарантування вкладів фізосіб.

До списку спустошених фінансових установ, що переводили значні суми на кореспондентські рахунки Meinl Bank AG поліція включила: банк «Таврика» (переведено 26 млн. доларів); «Південкомбанк» (448,54 млн. грн. та 38 млн. доларів); «Автокразбанк» (106 млн. грн.); «Міський комерційний банк» (59 млн. євро); «Фінростбанк» (72 млн. грн.); «Терра Банк» (40,4 млн. доларів); «Дельта Банк» (87,3 млн. доларів); «Київська Русь» (50 млн. доларів; «Вернум Банк» (7 млн. євро) та інші, включно з банками «Кредит Дніпро», «КБ «Хрещатик», «Актив-Банк».

Лише за підрахунками Фонду гарантування вкладів фізосіб та Національної поліції, сума неповернених коштів з кореспондентських рахунків Meinl Bank AG склала майже 750 млн. доларів та близько 60 млн. євро.

Проте, загальні втрати можуть бути значно більшими, оскільки фінансові оборудки українських банків з використанням австрійських рахунків вивчає не лише Національна поліція. Наприклад, Генеральна прокуратура окремо досліджує розміщення банком «Фінанси і кредит» 100 млн доларів в Meinl Bank AG. А відповідно до судової суперечки, яку розглядав Вищий адмінсуд України, в цій же віденській фінустанові лежало близько 60 млн євро «Міського комерційного банку». У свою чергу, тимчасове керівництво «Інтеграл-банку» нещодавно написало заяву в поліцію про те, що колишній менеджмент здійснив розтрату на 500 млн. гривень на користь ТОВ «Енран-КМ», ТОВ «Енран груп», ПАТ «ІФК «АРТ Капітал» та згадуваного вже Meinl Bank AG.

Схема виведення та привласнення коштів українських вкладників через віденський Meinl Bank AG працювала так: банки укладали із австрійською установою договори відповідального зберігання та забезпечення, надаючи у заставу всі суми на коррахунках, включно з відсотками та подальшими надходженнями. Застава слугувала забезпеченням кредитів, які Meinl Bank AG укладав із третіми особами офшорами, що були пов'язані із власниками українських банківських установ. Серед них: Melfa Group LTD (Беліз), Tandice Limited, Tosalan Trading Limited, Agalusko Investment Limited, Winten Trading LTD (Кіпр), Silisten Trading Limited, Nasterno Commercial Limited та інші.

Згодом, після невиконання позичальниками своїх зобов'язань Meinl Bank AG через суд списував кошти на свою користь.

Так, наприклад, відбулось  з активами банку «Київська Русь», діяльність якого наразі вивчає не лише поліція, а і Служба безпеки України. Кілька років тому топ-менеджмент цього банку розмістив 44 млн. доларів на коррахунках у Meinl Bank AG. У червні 2015 року (за місяць до прийняття рішення НБУ про ліквідацію банку «Київська Русь») кошти були списані віденською фінустанову. Як з`ясувалось, ці гроші виступали заставою під кредит, який третя сторона – кіпрська фірма Tandice limited – не повернула австрійцям. За даними СБУ, засновником та бенефіціаром Tandice limited є акціонер та колишній голова правління ПАТ «Банк «Київська Русь» Володимир Братко.

Таким чином, «кінцевою метою (таких) дій керівництва банківських установ було одержання неправомірної вигоди для власників офшорних компаній, які отримавши кредитні кошти від Meinl Bank AG, не виконали свої кредитні зобов'язання», сказано в матеріалах слідства. А борги позичальників погасили українські банківські установи за рахунок коштів їх клієнтів. Ці фінансові оборудки, впевненні представники правоохоронних органів, стали одним із основних факторів, які призвели до визнання перелічених банків неплатоспроможними.

Варто зазначити, що для виведення коштів з України вказаним австрійським банком користувалися не лише банкіри, а й державні компанії. Так, відповідно до розслідування, яке здійснює Національне антикорупційне бюро, протягом листопада 2014 – грудня 2015 року держпідприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перевів на рахунки фірми Steuermann Investitions- und Handelsgesellschaft mbH в банку Meinl Bank AG 72 млн доларів. Ці кошти – оплата за закупівлю уранового оксидного концентрату. Детективи НАБУ підозрюють, що держпідприємство переплатило постачальнику не менше 20 млн. доларів.

В тому ж банку відкриті рахунки ще одного скандально відомого підприємства – Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG. За даними НАБУ, топ-менеджмент ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в 2015 році продавав цій австрійській фірмі майже всю титанову сировину, яка вироблялась на державному підприємстві. При цьому вартість  товару була на 15-55% нижче від світових середньоринкових цін. Загальна сума поставки склала майже 700 млн гривень, а втрати держави перевищують 100 млн гривень.

Як повідомляла Deutsche Welle, правоохоронні органи Австрії зафіксували рекордну кількість заяв від фінустанов про підозру у відмиванні грошей, які стосуються громадян України. Так, протягом минулого року австрійські банки заявили правоохоронним органам про ймовірне відмивання грошей 197 українцями. У порівнянні з 2014 роком, ця цифра зросла в чотири рази.

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України

Суд звільнив з-під варти організатора афери «Еліта-Центру» Олександра Шахова під заставу 384 мільйони гривень, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це першою проінформувала прес-служба Генпрокуратури.

Зазначається, що Генеральна прокуратура оскаржить в апеляційному порядку застосування судом до засновника ТОВ «Еліта-Центр» так званого «закону Савченко» та звільнення його з-під варти.

За клопотанням сторони захисту ухвалою Подільського районного суду м. Києва 11 квітня 2016 року до Шахова О.О. застосовано так званий «закон Савченко». Його суть полягає в тому, що суди зобов'язані враховувати засудженим кожен день, проведений в слідчих ізоляторах, як два дні відбуття покарання.

Йому змінено запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі понад 384 млн 266 тис грн з носінням електронного засобу контролю.

У зв’язку із незгодою з прийнятим судом рішенням Генеральною прокуратурою України буде внесено апеляційну скаргу до апеляційного суду м. Києва.

Як відомо, у період з вересня 2004 року до лютого 2006 року Шахов (Волконський) О.О організував та очолив організовану групу, до складу якої увійшли Терентьєв А.В. та інші особи.

Ця компанія укладала з громадянами договори про пайову участь у зведенні будинків у різних районах Києва.

Отримані від громадян-інвесторів кошти в сумі понад 383 млн грн у будівництво так і не інвестували, а привласнили та розпорядилися ними на власний розсуд.

Внаслідок будівельної афери «Еліта-центр» у Києві постраждали 1693 особи.

Нагадаємо, що громадська організація «Об'єднання вкладників «Еліта-центр» оприлюднила відкритий лист до президента України Петра Порошенка, генпрокурора Віктора Шокіна і міського голови Києва Віталія Кличка, в якому вимагає негайно затримати екс-кандидата в нардепи і бізнесмена Вадима Столара, який був одним зі співзасновників «Еліти-центру».

Ошукані інвестори обурені, що організатори будівельної піраміди можуть уникнути відповідальності.

Вкладники вимагають від правоохоронних та інших відповідальних органів змінити процесуальний статус Вадима Столара і залучити його в судовий процес як підозрюваного. Також автори листа вважають, що Столара необхідно затримати, оскільки він може виїхати за межі України.

Автори листа нагадують, що через організаторів «Еліти-центру» були змушені роками проживати в приміщеннях, не пристосованих для життя. Деяких вкладників ця афера позбавила останніх заощаджень. «На цьому тлі бездіяльність прокуратури щодо Вадима Столара виглядає не тільки дивно, а й злочинно», — вважають у громадській організації.

Відзначимо, що Вадим Столар є одним з найближчих соратників мера Києва Віталія Кличка.

Генеральна прокуратура почала заочне розслідування відносно колишнього першого віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова.

Про це розповіли у прес-службі ГПУ, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Справа стосується періоду його роботи на посаді голови Національного банку України. Арбузов підозрюється в розтраті майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу), яке карається тюремним ув'язненням на термінвід 7 до 12 років.

Справа проти Арбузова пов'язана зі створенням телеканалу БТБ («Банківське телебачення»), на яке витратили понад 117 млн грн з держбюджету. Ці гроші йшли на покупку устаткування, надання послуг.

Нагадаємо, клопотання про початок процедури спеціального досудового розслідування щодо Арбузова Генпрокуратура направила до Печерського суду в травні минулого року. Винесення рішення по справі всіляко затягувалося.

Таємна зйомка в кабінеті Чеботаря за участі сина Авакова може бути доказом у кримінальній справі проти цих казнокрадів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Торік навколо Арсена Авакова розгорівся скандал – йому закидали, що Міністерство внутрішніх справ, яке він очолює, віддало державне замовлення на закупівлю рюкзаків для бійців АТО фірмі його родини. Мовляв, Аваков нібито дав заробити своїй рідні.

Ці дані були широкому колу українців повідомлені з екрану телеканалу «Інтер», який належить Дмитру Фірташу – то ж Арсен Аваков публічно списав цю історію на помсту олігарха – адже тоді МВС оголосило, що опальному газовому магнату не оминути кримінального переслідування.

Тоді Генеральна прокуратура навіть відкрила кримінальне провадження за фактом закупівлі рюкзаків – але відтоді жодних даних про рух справи не було. Та й журналістам не вдалося довести цю інформацію – на тендері тоді перемогло дві фірми «Дніпровенд» – із ознаками фіктивності, і ФОП Плигачов, але і з родиною міністра ніяких очевидних зв’язків не простежувалось.

У розпал політичного протистояння між прем’єрською та президентською командами на подібні «зливи» можна було б і не звернути уваги, якби події, зафіксовані на відео, частково не підтвердилися у реальному житті і не вилилися у кримінальну справу.

Паралельно з правоохоронцями, журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та «UA:Першого» каналу, вирішили провести власне розслідування.

Відео, знайдене в мережі, викладене анонімним екаунтом, нібито зняте прихованою камерою у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. Він до звільнення з посади у травні 2015 року відповідав у відомстві за державні закупівлі. Раніше вже було офіційно відомо, що приховані зйомки у кабінеті Чеботаря проводила СБУ на прохання військової прокуратури в рамках кримінального провадження про корупцію в Міністерстві внутрішніх справ.

Але до цього в мережу потрапив тільки один шматок відео з цієї зйомки – де екс-заступник міністра МВС Чеботар нібито обговорював продаж за заниженою ціною піску, що перебував на зберіганні в МВС.

Тепер, схоже, вже інший анонімний користувач виклав нові частини тієї прихованої зйомки в кабінеті високопосадовця.

З розмови зрозуміло, що людина, схожа на сина Авакова, хоче поставити велику партію рюкзаків в МВС, але тільки після нового року, і навіть просить передоплату.

Звіряємо те, про що йдеться на відео, з реальними подіями.

Діалог на відео датовано груднем 2014 року, а вже у лютому 2015-го МВС дійсно закупило рюкзаки на 16,5 мільйона гривень.

Одна з фірм, що виграла тендер, – маловідома компанія «Дніпровенд» у Дніпропетровську. Цей найбільший підрядник, зареєстрований на вулиці Столєтова, 21к, має відвантажити 5 тисяч одиниць товару.

«Схеми» вирішили ще раз спробувати відшукати хоч якісь кінці цієї фірми у Дніпропетровську, але там не знають, де шукати підприємців.

«До нас із цього питання приходила податкова інспекція, вони теж її шукали... Ми офіційно відповіли податковій, що в лютому 2015 року договір оренди розірвано, борги всі погашені цією фірмою, і її немає», – відповіли «Схемам» за адресою.

Одноосібний власник цієї фірми – Костянтин Кубець – теж ніби крізь землю провалився. Сусіди кажуть, що за його адресою вже давно живуть інші люди.

Чому податкова інспекція цікавилася «Дніпровенд»? Бо на момент перемоги у тендері на виготовлення рюкзаків у самому МВС уже майже рік тривало розслідування діяльності цієї компанії як конвертаційного центру. Проте це не завадило чиновникам цього ж міністерства перерахувати за рюкзаки 14,5 мільйона державних гривень на рахунки фіктивної фірми.

Можливо тому, що її могли використати як підставного переможця тендеру – для реалізації задуманої змови?

Довести чи спростувати це мають правоохоронці. Поява відео розмови в кабінеті нібито заступника міністра внутрішніх справ Чеботаря – розмови, що могла дійсно передувати тендеру, – нововиявлена обставина, яка могла б суттєво допомогти слідству.

Щоб встановити, чи є відеозаписи доказом порушення закону і як їх можна кваліфікувати, якщо відеозаписи справжні, «Схеми» звернулися до Центру протидії корупції – громадської організації, яка збирає факти про корупційні оборудки високопосадовців і направляє їх до правоохоронних органів у вигляді заяв про злочини.

«Посадова особа явно виходить за межі своїх повноважень і веде домовленості про здійснення державних закупівель, і очевидно, що вона має якісь злочинні наміри. Дії такої особи підпадають під частину 5 статті 191 (привласнення і розкрадання державних коштів шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу. Зазвичай саме ця конкретна частина статті передбачає відповідальність від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права займати певні посади в подальшому», – пояснює юрист Центру протидії корупції Олена Щербан.

Що ж ми бачимо на відео? Комерсант приходить до чиновника міністерства просто в робочий кабінет. Йому потрібні гроші. Він іще не має товару, який би міг продати, навіть, якби у міністерства була така потреба. Але у нього є хороший товариш – чиновник, з яким вони і вигадують цілу схему.

«Це є досить поширений метод злочинних дій під час державних закупівель, коли певні посадові особи заздалегідь зустрічаються і узгоджують, яким чином буде відбуватися потенційний тендер і будуть розподілятися кошти», – уточнює юрист.

За словами фахівця, сама така розмова вже містить ознаки замаху на злочин.

Домовленості між собою – я кажу і про чиновника, і про особу, з якою він розмовляє, – дії таких осіб підпадають під ознаки тієї ж 191 статті. Тобто йдеться про організоване злочинне угрупування, співучасники якого спільними діями складають, грубо кажучи, план про те, як вони будуть розкрадати державні кошти. Тому однозначно, сама по собі така розмова є замахом на злочин, а, відповідно, далі проведений тендер разом із реалізацією цих намірів на практиці є вчиненням, фактично, того злочину, того наміру», – зазначає Олена Щербан.

Тож залишається тільки впевнитись, що це відео – справжнє. Так це чи ні – точно знають працівники СБУ та військової прокуратури, які й організували прослуховування в кабінеті Сергія Чеботаря у грудні 2014 року, про що відкрито повідомляли. Частина цього запису – про пісок – ще раніше потрапила в інтернет і пізніше була визнана доказом у кримінальному провадженні про його розкрадання.

Схоже, знахідка «Схем» може виявитися іншою частиною того самого відео.

Порівняти записи ми попросили фахівця.

«Якщо брати відео, яке легалізоване, яке вже визнали справжнім, і порівняти з тими п’ятьма відео, які ми бачимо на цьому каналі в YouTube, то в принципі я можу помітити такі схожості. Якщо подивитися на деталі інтер’єру, то штори, календар на стіні, стіл, стільці, телевізор – все стоїть на тих самих місцях. То не можна сказати… Тобто можна сказати, що це голлівудська студія, перезбудована заново, але насправді так дуже складно зробити. Єдине, що відео, яке було раніше опубліковане, трошки гіршої якості», – каже співзасновник журналістської організації StopFake Юрій Панін.

Оскільки наші знахідки дуже схожі на інші шматки справжнього відео СБУ, то значить, також мають слугувати доказом корупційних дій? За словами спеціалістів, нові відео вже можуть бути долучені до справи.

«Звичайно, є схожість і саме ця схожість людей, які ведуть мову про певні корупційні зловживання, є підставою того, щоб це відео було долучене до матеріалів кримінального провадження і йому надана була належна юридична оцінка», – відзначає Олена Щербан.

«Якщо сказати, що те відео, яке з піском, опубліковане рік тому і воно вже офіційно визнане справжнім, оригінальним, то, подивившись на це відео, я можу сказати, що його теж можна визнавати оригінальним, бо майже всі деталі, як і голос, збігаються з першим відео про пісок. І всі ці відео можна визнати оригінальними», – додає Юрій Панін.

Відео-знахідці «Схем» щонайменше – півтора року. Але про рух у кримінальних справах не чутно. Підозр щодо продажу піску та рюкзаків нікому не оголошено.

Тим часом «Схеми» спробували отримати коментарі усіх можливих учасників історії. Із Сергієм Чеботарем зв’язатися не вдалося – його телефон відключений. Проте в інтерв’ю виданню «Лівий берег» він уже сказав, що вважає відео з його кабінету змонтованим, а суть слів – зміненою.

Окрім того, «Схеми» телефоном зв’язалися з сином міністра внутрішніх справ Олександром Аваковим:

– У мережі з'явилося відео, де зафіксовано, що Ви приходите в кабінет до Сергія Чеботаря і разом із ним обговорюєте комерційні питання.

– Вперше про це чую.

– А Ви приходили до нього? Були в кабінеті?

– Я не пам'ятаю. Може, був, може ні, не знаю.

– А в грудні 2014 року були?

– Ні, так я вам точно не скажу, не пам'ятаю.

– А обговорювали з ним комерційні питання щодо постачання рюкзаків для МВС?

– Ніякого стосунку ні я, ні хтось із членів моєї сім'ї до цього не має. Я не розумію, чесно-чесно, ось не розумію, про яке відео ви говорите.

– Я готовий Вам вислати або показати, або подивитися, щоб ми просто обговорили…

– Мені це не цікаво. Мені не цікаво допомагати Вам робити Вашу роботу. Вибачте, звичайно, до побачення.

Що ж до самого міністра Авакова, то прес-служба МВС поки утримується від коментарів та відсилає до Генеральної прокуратури, де провадження про закупівлю рюкзаків для потреб АТО відкрили ще торік.

Який його статус?

Ми з’ясували, що цю справу передано до військової прокуратури, яку очолює Анатолій Матіос.

Утім, жодних рухів у справі не чутно – у відкритому реєстрі судових рішень не бачимо даних про обшуки, нікому не оголошено про підозру. Схоже, справа спускається на гальмах. Тепер, після появи нових частин відео в мережі, у військових прокурорів може побільшати доказів, на які буде складно закрити очі.

Радіо Свобода