Національне антикорупційне бюро опублікувало відеоматеріали щодо передачі частини хабара нардепу від «Слуги народу» Олександру Юрченку та його спільникам, повідомляє 40ka.info.

Дослівно: "У середині серпня детектив «під прикриттям» передав першу частину неправомірної вигоди посереднику.

26-27 серпня співучасники планували отримати ще одну частину коштів. За обставин, які зараз з’ясовує слідство, Національне бюро було вимушене припинити подальше виконання спеціального завдання".

Зокрема, у межах операції детектив «під прикриттям» познайомився з одним із учасників угрупування і «замовив» у нього зміни у законодавстві України щодо переробки твердих побутових відходів.

Посередник познайомив детектива з Юрченком, який, як зазначають у НАБУ, «попросив надати йому хабар 13 тис. дол. за внесення пропозицій до законопроєкту та у подальшому 200 тис. дол. для підкупу народних депутатів-членів комітету».

У середині серпня детектив передав першу частину хабара. Ще один транш (50 тис.) був 26-27 серпня.

У НАБУ зазначають, що зібрали докази про злочини нардепа за ст.368 КК та ч.4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 ККУ, але не можуть вручити підозри Юрченку без підпису генпрокурора Ірини Венедіктової.

10 вересня детективи прибули в офіс Венедіктової, щоб внести відомості у ЄРДР і підписати дозвіл про проведення слідчих дій щодо Юрченка. Також вони надали проєкт повідомлення про підозру, довідку про зібрані докази та матеріали кримінального провадження.

Повідомляється, що після 6 годин в офісі Венедіктової керівник департаменту ОГП повідомив, що «не вбачає достатніх підстав для доповіді Генеральному прокурору про необхідність внесення відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення народним депутатом до ЄРДР».

Після цього провели нараду за участю Венедіктової, але за її підсумками рішення про підозру та внесення відомостей до ЄРДР так і не прийняли.

У НАБУ опублікували фрагменти розмов помічника Юрченка (Івана), самого нардепа і детектива під прикриттям. Зокрема, нардеп каже, що детально про «допомогу екології» розповість його помічник.

Помічник нардепа заявляє, що усіх, хто бере участь у процесі, потрібно віддячити «плюшками». Згодом він уточнює детективу, що Юрченко не може відкрито нічого говорити, бо він нардеп і його «слухають».

Також нардеп вимагав 3% акцій заводу, який нібито планували побудувати іноземні інвестори в Україні.

10 вересня посереднику (неофіційному помічнику Юрченка) повідомили про підозру за ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України.

Також 10 і 11 вересня Нацбюро скерувало Венедіктовій проєкт підозри щодо Юрченка, але станом на 15 вересня колишня нардепка «Слуги народу» на листи НАБУ не відповіла та підозри Юрченку не підписала.

У відомстві також натякнули, що перешкоджати розслідуванню НАБУ могли службові особи: «НАБУ під керівництвом САП здійснює слідчі дії, спрямованні на викриття та притягнення до кримінальної відповідальності інших її учасників, включно зі службовими особами, які сприяли припиненню виконання спецзавдання, незалежно від їхніх посад та політичної приналежності».

Влітку 2020 детективи отримали інформацію, що група нардепів отримують хабарі за свою законодавчу роботу у парламенті. НАБУ розпочало розслідування і операцію «під прикриттям».

У відомстві також нагадали, що раніше їхні спецоперації під прикриттям зривала Служба безпеки на ГПУ.

15 вересня на засіданні парламенту Венедіктова заявила, що наразі немає підстав для оголошення підозри нардепу від «Слуги народу» Олександру Юрченку.

Вона заявила, що єдиною доведеною обставиною є «факт обговорення внесення змін до законодавства, прийняття підготовлених заявником пропозицій у закон, обіцянка нардепа передати їх на опрацювання юристам». А цього недостатньо для оголошення підозри.

Венедіктова додала, що лист від керівництва НАБУ і чернетку підозри вона отримала о 17:20 14 вересня, але серед цих документів не було матеріалів кримінального провадження.

Шевченківський райсуд Києва визнав невинним колишнього начальника головного управління транспорту Київської адміністрації Олексія Бархатова, якого затримали за хабар, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у вироку судді Олега Лінника від 10 травня 2018 року.

Згідно з матеріалами суду Бархатов був призначений на посаду начальника головного управління транспорту КМДА 26 жовтні 2009 року.

За даними прокуратури, «ОСОБА_2 (Бархатов – ред.) протиправно використав надані йому повноваження для одержання матеріальних благ та став на шлях вчинення злочину».

Зокрема, 12 жовтня 2010 року вимагав «у директора ТОВ „А-400“ хабара в сумі 160 тисяч гривень за укладення договорів на перевезення пасажирів у Києві та щомісячну передачу 32 тисяч гривень за не створення перешкод у діяльності».

Слідство встановило, що 18 жовтня 2010 року Бархатов «отримав частину обумовленого хабара в сумі 50 тисяч гривень», після чого був затриманий.

Бархатов у суді вину у вчиненні злочину не визнав і заявив, що це перевізник намагався з ним домовитися про можливість впливати на конкурс щодо перевезень, а коли отримав відмову, то 18 жовтня «поклав в папку, яка знаходилась на столі (у Бархатова – ред.), білий конверт, і вискочив з кабінету».

Директор ТОВ «А400» наполягав, що Бархатов вимагав у нього хабара, тому він і пішов до СБУ, де написав заяву про вимагання.

Дві розмови з Бархатовим перевідник записав на власний диктофон, записи переписав на диск на роботі і диск приклав до своєї заяви. Він також додав, що 18 жовтня 2010 року на нього одягали якесь обладнання співробітники СБУ для запису розмов між ним та Бархатовим і що під час зустрічі з чиновником він передав частину хабара.

Водночас диктофон надати не зміг, мовляв, віддав його на зберігання батькові, батько помер, а відшукати диктофон в домі, де жив батько, не може.

Також перевізник не зміг надати документи, які він підписував в СБУ щодо грошових коштів.

Суд дослідив матеріали кримінальної справи, серед яких відео з записом, що на руках Бархатова була фарба з грошей, а в його корзині для сміття була частина аркушу паперу, на якому Бархатов власноручно виконав записи щодо суми хабара, запис розмови, де Бархатов вимагав хабара.

Згідно з матеріалами справи, оцінивши всі докази у справі, «суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші – як самі по собі, так і в сукупності – прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному висновку».

Таким чином суддя Лінник прийшов «до висновку про недоведеність участі ОСОБА_2 (Бархтов – ред.) у вчиненні злочину».

Суд також звернув увагу на розбіжності щодо того, кому ж належали 50 тисяч гривень – СБУ чи перевізнику, а також щодо номіналу купюр.

«У той же час у зв'язку із фактичною відсутністю вказаних коштів як речового доказу неможливо було провести судово-криміналістичну експертизу для встановлення чи є використані купюри оригіналами, а отже чи мала місце така подія як хабар», — йдеться у рішенні суду.

У зв’язку з цим «суд засудив: ОСОБА_2 (Бархатов – ред.) визнати невинуватим та виправдати його у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину. Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд – скасувати», — йдеться у рішенні суду.

Також Лінник скасував арешт, накладений старшим слідчим на майно (1/3 частину квартири та два легкові авто) і кошти Бархатова.

Відзначається, що вирок може бути оскаржений в Апеляційному суді упродовж 15 діб з дня, наступного після його проголошення.

Суддя Лінник відомий тим, що призначив умовне покарання підозрюваному у вбивстві журналіста В'ячеслава Веремія Юрію Крисіну.

Апеляційний суд Києва знизив одеському бізнесмену Вадиму Альперіну, підозрюваному в дачі 800 тис. доларів хабара співробітникові Національного антикорупційного бюро (НАБУ), заставу з 21 млн гривень до 140 тис. гривень.

Про це журналістам розповів адвокат Гліб Федур, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За його словами, Апеляційний суд скасував рішення Печерського суду і виніс нове — обрати Альперіну запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави 140 тис. гривень.

Рішення було прийнято 18 січня 2018 року.

При цьому, оскільки заставу в розмірі 21 млн гривень за Альперіна було раніше внесено, заставодавцю мають повернути різницю, а саме трохи менш ніж 21 млн гривень.

Нагадаємо, наприкінці листопада НАБУ і Генеральна прокуратура затримали людину, яка пропонувала одному зі співробітників НАБУ хабар у розмірі $800 тис., щоб закрити справу. Пізніше прес-служба Генпрокуратури повідомила, що «відомому в кримінальних колах одеському контрабандисту» пред'явлено підозру. При цьому генпрокурор Юрій Луценко в фейсбуці прямо вказав ім'я Альперіна.

Альперіну склали підозру за ч. 3 ст. 369 КК, але не затримували. Пізніше суд, на який Альперін з'явився, обрав йому запобіжний захід у вигляді двох місяців утримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 21 млн грн. Ці гроші Альперін вніс і вийшов з-під варти.

Колишній депутат від «Народного фронту» Микола Мартиненко та позафракційний депутат Борислав Розенблат, які є фігурантами розслідування НАБУ, відвідують адміністрацію президента.

Про це йдеться у сюжеті телепрограми «Схеми» Радіо Свобода, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти програми зафіксували, що 1 грудня у супроводі охоронця на Банкову прийшов екс-нардеп Мартиненко, якого НАБУ підозрює у розтраті коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Зазначається, що він відмовився спілкуватися з журналістами біля офісу президента.

Також повідомляється, що через три дні після відвідин АП, у Мартиненка був суд, де адвокат  відстояв повернення йому документів для виїзду за кордон.

Крім того, у розслідуванні повідомляється, що 10 листопада біля АП був помічений підозрюваний у так званій «бурштиновій справі» нардеп Борислав Розенблат.

У коментарі журналістам він підтвердив, що прийшов на Банкову, щоб відстояти «свої конституційні права».

«Дізнаюся, як там моя заява про захист моїх конституційних прав. Проти мене вчинили злочин працівники НАБУ, я про це заявляв з трибуни Верховної Ради України. Я писав заяву на ім’я президента. Прошу захисту своїх конституційних прав. Він як гарант конституції повинен захистити», – сказав Розенблат.

Автори програми зазначають, що звернулися до АП з проханням прокоментувати мету візиту Мартиненка та Розенблата, але їм було відмовлено, бо ця «інформація з обмеженим доступом».

Також журналісти додали, що за кілька місяців біля адміністрації президента, знімальна група програми зафіксувала, що до офісу Порошенка приходять народні депутати, фігуранти розслідувань НАБУ, новопризначений суддя Верховного суду, бізнесмени та очільники силових відомств.

Раніше повідомлялося, що діяльність НАЗК курує людина з адміністрації президента.

Як відомо, Розенблата звинувачують у тому, що він отримав 200 тисяч доларів за вплив на рішення чиновників Держслужби геології і надр та місцевої влади про надання ТОВ «Укртехдобич» спецдозволів на користування надрами.

Слідчі мають аудіо- та відеозаписи, на яких Розенблат спілкується з учасниками схеми. На кількох ідеться про підписання законопроектів №5436 і №5437, які пропонують зміни до Податкового та Митного кодексів щодо оподаткування видобутку бурштину та звільнення від податків осіб, які ввозять в Україну обладнання для промислового видобутку бурштину.

Антикорупційні органи заявили, що Борислав Розенблат і депутат від «Народного фронту» Максим Поляков вимагали хабар від компанії-нерезидента за видобуток бурштину в Україні.

Спецоперацію щодо Розенблата й Полякова антикорупційні правоохоронні органи провели за участю агента НАБУ на прізвисько «Катерина».

19 липня правоохоронці вдягли електронний браслет стеження на Борислава Розенблата.

24 липня нардеп заявив, що його родина внесла за нього заставу у розмірі 7 мільйонів гривень.

Щодо Мартиненка, то 20 квітня 2017 року йому вручили повідомлення про підозру.

САП просила суд встановити заставу в розмірі 300 млн гривень, однак 17 народних депутатів і міністрів взяли його на поруки. У разі доведення провини йому загрожує від 8 до 12 років в'язниці.

Мартиненко затримали в рамках розслідування за фактом розкрадання коштів ДП СхідГЗК при закупівлі уранового концентрату.

За даними САП, з 2013-го до 2016 року злочинна організація, в яку нібито входив Мартиненко, завдала бюджету 17,28 млн доларів збитку.

Пізніше суд заарештував майно Мартиненка.

Депутата Верховної Ради Борислава Розенблата детективи НАБУ вивели з літака, і забрали паспорти, він має намір писати заяву до поліції.

Про це «Українській правді» розповів його адвокат Олексій Шевчук, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Він пройшов паспортний контроль, жодних претензій у Прикордонслужби не було в нього. Він вже перебував в літаку, коли зайшли детективи НАБУ. Через нього зупинили літак, витягли його звідти без рішення суду, забрали паспорти, телефон і інші особисті речі... Таким чином, затримали нардепа без згоди ВР», — зазначив Шевчук.

За його словами, Розенблат «пише заяву про викрадення в нього паспортів».

Адвокат нагадав, що з 16 жовтня Розенблат «не мав жодних зобов'язань, не було електронного засобу контролю, було повернуто закордонний паспорт».

Він також зазначив, що о 10 годині ранку в четвер Розенблат повідомив НАБУ про те, що на 3 дні поїде за межі країни і продемонстрував зворотній квиток.
Шевчук додав, що Розенблат мав летіти на «щорічне лікування».

Як відомо, раніше ЗМІ повідомили, що Розенблат був затриманий в аеропорту Жуляни. Видання «Лівий берег» повідомляло, що при собі Розенблат нібито мав золото і діаманти.
Розенблата підозрюють в отриманні хабарів від представника іноземної компанії за сприяння у видобутку бурштину.

19 липня правоохоронці вдягли електронний браслет стеження на Борислава Розенблата.

24 липня нардеп заявив, що його родина внесла за нього заставу у розмірі 7 мільйонів гривень.

17 жовтня 2017 року Розенблат заявив, що строк дії встановленої для нього заборони на виїзд за кордон і зобов'язання носити електронний браслет стеження сплив.

Генеральна прокуратура та САП продемонстрували відео-докази зловживання службовим становищем та вимагання народного депутата з фракції БПП Борислава Розенблата.

Фільм показували під час засідання регламентного комітету, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема з фільму видно, як агент НАБУ «Катерина» декілька разів зустрічалася з депутатом Розенблатом починаючи з грудня 2016 року по червень 2017 року в різних ресторанах Києва.

На цих зустрічах депутат розповідав про можливість впливати на рішення Житомирської обласної ради, суди, прокуратуру та посадових осіб в Держгеокадастрі.

«Мені треба хоча б 16,5 і 85 тисяч — це десь 20-ка доларів. Там не все просто», — говорив він на зустрічі 14 грудня 2016 року.

На зустрічі 4 квітня 2017 грудня Розенблат зізнається у можливості підкупу судів та прокуратури у Житомирі.

«За допомогою твоїх грошей я вирішу питання з прокуратурою і судом. Сьогодні документи передали в суд. Є звернення громадської організації. Ще 6 грудня Житомирська облрада подасть в суд, ми їх прижмемо», — говорив нардеп.

В різні періоди агент передавала йому 6 тисяч доларів, 10 тисяч доларів, 20 тисяч доларів. Ці гроші він не брав у власні руки, натомість просив виходити з його охоронцями, щоб вони перераховували кошти.

«Катя, мені негайно потрібні 30 тисяч доларів», — звертався нардеп до агента «Катерини» 24 квітня, на що вона сказала, що в неї є лише 6 тисяч доларів.

«Як, так мало?», — здивувався Розенблат.

Під час окремих зустрічей народний депутат пропонував агенту НАБУ закуповувати для її фірми нелегальний бурштин під виглядом польського бурштину.

Крім того він пропонував їй зареєструвати офшорну фірму в Арабських Еміратах.

«Треба десь 200 тисяч доларів, грубо кажучи 250… Все залежить від того, скільки гектарів ми купимо. 20 тисяч — це облрада, купимо пару голосів. Десь 50 тисяч — це Геокадастр», — говорив Розенблат на зустрічі 8 червня.

Антикорупційні органи заявили, що Розенблат і депутат з фракції «Народний фронт» Максим Поляков вимагали хабар від компанії-нерезидента за видобуток бурштину в Україні.

19 червня НАБУ і САП затримали 3 помічників народних депутатів, охоронця і двох представників громадської організації за підозрою в отриманні 300 тисяч доларів хабара для передачі Розенблату і Полякову.

До Генеральної прокуратури направлено подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів.

Стаття, за якою народного депутата від БПП Борислава Розенблата хочуть притягти до кримінальної відповідальності, передбачає до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна як для особи, що вчинила особливо тяжкий корупційний злочин.

Народний депутат України (БПП) Сергій Лещенко розповів подробиці операції по викриттю нардепів Максима Полякова та Бористава Розенблата, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема він зазначив, що справою Розенблата-Полякова займався другий підрозділ детективів НАБУ, для якого це одне з найбільших проваджень. Майже рік агент під прикриттям входила в довіру, інтегрувалася в злочинну організацію, ретельно все документуючи. Хабари фігуранти отримували реальними грішми, от тільки всі номери банкнот були переписані.

Також Лещенко додав, що НАБУ простежила, куди Поляков потратив хабар. Виявилося, що прямо у вечір отримання він купив два телефони, один з яких подарував дружині, а другий залишив собі.

«Тепер питання за регламентним комітетом, де більшість контролюють соратники Розенблата та Полякова», – підсумував Лещенко.

Раніше охоронця Розенблата затримали в елітному столичному ресторані «Три вилки» по вулиці Володимирська, 76 з чималою сумою в $ 200 тис. Хабар призначався двом парламентаріям, в тому числі народному депутату фракції «Народний фронт» Максиму Полякову за вирішення питання з ліцензуванням видобутку бурштину.

Хабар у розмірі 200 тисяч чоловік отримав за вирішення питання з ліцензування видобутку бурштину, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Детективи НАБУ затримали охоронця народного депутата БПП Бориса Розенблата під час отримання хабара.

Про це «Українській правді» розповів нардеп БПП Сергій Лещенко.

За словами політика, хабар у розмірі 200 тисяч чоловік нібито отримав за вирішення питання з ліцензування видобутку бурштину.

Джерела у видання НАБУ повідомили, що деталі справи розкриють пізніше.

Передані охоронцю народного депутата фракціїї БПП Борислава Розенблата 200 тисяч доларів, призначалися ще одному депутату Верховної Ради.

Про це з посиланням на джерело в НАБУ повідомляють Українські новини.

За даними агентства, охоронця Розенблата затримали в момент отримання готівкових грошових коштів у столичному ресторані «Три виделки». Гроші призначалися Розенблату, а також ще одному депутату Ради Максиму Полякову (фракція «Народний фронт»).

Водночас сам Розенблат заперечує факт отримання хабара.

«Хочу сам зрозуміти, що відбувається. Все відбувалося за моєю спиною. Звинувачують у тому, що мій охоронець отримав 200 тисяч доларів. Йому всунули якусь сумку і сказали, що це передається мені. Потім було НАБУ», — розповів байку він, додавши, що вважає затримання давно спланованою провокацією.

Міського голову міста Ромни Сумської області – Сергія Салагуна – викрито на отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч гривень.

Про це розповіли у прес-службі військової прокуратури Центрального регіону України 18 серпня 2016 року, не називаючи імені мера, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ці кошти мер міста вимагав та отримав від регіонального менеджера одного з товариств за надання дозволу на будівництво, експлуатацію та технічне обслуговування комп’ютерних та кабельних мереж на території міста Ромни», – йдеться у повідомленні.

«Спочатку він отримав 10 тисяч гривень за внесення даного питання на розгляд виконавчого комітету Роменської міської ради, та під час одержання другої частини в розмірі 40 тисяч гривень його затримали правоохоронні органи», – уточнює прокуратура.

Вирішується питання щодо повідомлення посадовій особі про підозру за ч.3 ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі), обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсторонення від займаної посади.

Нацполіція уточнює, що мера Ромнів затримали 18 серпня в порядку ст. 208 КПК України.

За вказане правопорушення корупціонеру загрожує від 5-ти до 10-ти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3-х років, з конфіскацією майна.

Солом'янський районний суд Києва відпустив під заставу екс-головного санітарного лікаря України Святослава Протаса, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Суд постановив частково задовольнити клопотання прокуратури. Застосувати до підозрюваного Святослава Протаса запобіжний захід у вигляді застави розміром у 300 мінімальних зарплат, що становить 413 440 тисяч гривень», — постановила слідчий суддя Олена Калініченко.

Зазначимо, Спеціалізована антикорупційна прокуратура раніше просила взяти Протаса під варту з альтернативою внесення застави в 413 тис. гривень.

«Особа, яка має Шенгенську візу, візу в США, може уникнути відповідальності. Органами досудового слідства проводилися законні негласні оперативні дії, в ході яких встановлено одержання неправомірної вигоди», — додав прокурор Володимир Кривенко.

Він пояснив, що Протас незаконно виписував по 2 премії своїм підлеглим, одна з яких поверталася Протасу. Він додав, що Протас підозрюється в отриманні неправомірної вигоди.

Водночас сторона захисту наполягала на звільненні Протаса. Слідство у його справі триває.

30 червня 2016 року НАБУ і поліція затримали на хабарі головного санітарного лікаря України Святослава Протаса.

Протас і група чиновників впровадили схему розкрадання бюджетних коштів. Учасників афери затримано на переведенні в готівку і отриманні першого траншу в 400 тис. гривень.

«Протас був затриманий у власному кабінеті, як організатор розкрадань. Він діяв цинічно — попередньо змовившись про те, як і за якими правилами будуть викрадатися і відмиватися бюджетні гроші. Всім пояснили правила і „обов'язки“ — і всі погодилися брати участь в афері, і лише один (!) сказав – НІ», — зазначив міністр МВС Арсеній Аваков.

Також він зазначив, що оперативники задокументували 11 фактів вимагання та отримання Протасом хабарів від підлеглих.