З 1 березня 2018 року скасовується ПДВ на експорт в митному режимі сої, соняшнику і ріпаку, що дасть змогу заробити українським компаніям, які мають великі потужності по переробці цих культур.

Відповідні зміни було внесено до Податкового кодексу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Це означає, що це все заплатять аграрії, бо експортери не матимуть можливості відшкодовувати ПДВ», — зазначив  генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.

За його словами, це призведе до того, що експортерам доведеться знизити ціну на внутрішні закупки.

Як зазначив експерт, правка №180 призвела до трьох ризиків:

Перший. Прямі фінансові втрати, які за попередніми розрахунками становлять 6 мільярдів гривень.

Другий. Погіршення торгівельних відносин з ЄС. Правка суперечить Асоціації про вільну торгівлю, а більша частина експорту цих культур йшла саме туди.

Третій. Величезні збитки, які доведеться покривати експортерам, або розривати контракти, бо рішення прийнято посеред маркетингового сезону. Контракти і договори на поставку вже укладені, а ціну зафіксовано.

Як зазначив Висоцький, від цього виграють компанії, у яких є великі потужності по переробці цих культур в України, бо вони зможуть закупати їх дешевше, що призведе до викривлення конкурентної переваги.

За словами експерта, експорт непереробленого ріпаку і сої становить близько 800 мільйонів доларів на рік. Після прийняття правки близько 100 мільйонів доларів зможуть заробити на аграрних виробниках власники переробних потужностей.

Такою компанією, наприклад, є «Кернел».

«Кернел» — найбільший в світі виробник і експортер соняшникової олії.

Веревський через Namsen LTD володіє 39,1% акцій «Кернела», інша частина перебуває у вільному обігу.

Раніше повідомлялося, що компанія Cascade Investment Fund, що належить народному депутату Віталію Хомутинніку, збільшила пакет акцій в Kernel Holding S.A. з 5% до 6,59%.

У Києві активісти демонтували частину парканів та воріт навколо приватних маєтків, які перекривали вільний доступ до берега Дніпра, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це розповіли активісти «Автомайдану».

«(Паркани) перекрили вільний доступ до берега Дніпра дітям, які раніше переправлялися з цих місць до літнього табору на Ольжиному острові, який знаходиться навпроти. З наступного тижня дитячий клуб „Іскра“ знову почне організовувати літній табір для дітей на даному острові, що він і робить останні 20 років», — зазначили у «Автомайдані».

Окрім того в Одесі представники організацій «Автомайдан», «Цивільний корпус», «Національний корпус», «Вуличний фронт», ВГО «Сокіл» провели акцію з очищення Чкаловського пляжу від незаконних об'єктів забудови.
Як повідомляє Думская.net, учасники акції проти забудови підпалили будівельні риштування, викинули у басейн ємності з піском і почали демонтаж металевого каркаса.
«Під час демонтажу відбулася невелика бійка з представниками охоронного агентства. Поліція затримала найактивніших учасників бійки. Наразі затримано 8 осіб», — йдеться у повідомленні.

Як зазначають активісти, на початку червня за допомогою важкої техніки будівельники житлового комплексу «Greenwood» почали нищити Одеський ботсад, вирили котлован,»зайву" землю вивезли вантажівками. Дана територія є зсувонебезпечною.

За інформацією місцевих активістів, роботи проводяться під головуванням  "партнера та головного спонсора виборчої кампанії мера Труханова Володимира Галантерника", бізнес-партнери якого пов'язані із забудовою ЖК «Greenwood».

«Практично одночасно розпочалися роботи на пляжі „Лагуна“, який розташований неподалік від ЖК „Greenwood“ і також має відношення до бізнес-партнерів Галантерника. Тут у липні 2015 року Міхеіл Саакашвілі (екс-глава Одеської ОДА) зніс бетонний паркан, що перекривав доступ до пляжу, тепер екскаватором нищать пляж, а паркан починають відновлювати», — зазначають активісти.

Щоб бути одним з найбагатших депутатів Верховної Ради, потрібно не лише вміти заробляти гроші, а й вчасно їх виводити з банків, які ось-ось збанкрутують. Тож майстер-клас від народного депутата.

Щоб бути одним з найбагатших депутатів Верховної Ради, потрібно не лише вміти заробляти гроші, а й вчасно їх виводити з банків, які ось-ось збанкрутують.

У 2014 році депутату з групи «Відродження» Віталію Хомутинніку, статки якого за даними останнього рейтингу Forbes сягають 133 млн дол, вдалося вивести депозит з Брокбізнесбанку перед самим крахом фінансової установи.

У цьому ж банку знаходилися кошти ЗНКІФ «Каскад-інвест», який належить Хомутинніку. Хоча банк у лютому 2014 року вже не міг виконувати зобов'язання перед клієнтами, компанія депутата так само зуміла повернути свої кошти.

Як Хомутинніку це вдалося в той час, коли інші вкладники, в тому числі держава, «поховали» мільярди гривень у злощасному банку?

Брокбізнесбанк став однією з перших фінансових установ, яку було визнано неплатоспроможною після Революції гідності. Тимчасова адміністрація була введена в цей банк 3 березня 2014 року. Належав він олігарху Сергію Курченку.

Балансова вартість активів банку до революції сягала 20 млрд грн. Проте перед введенням тимчасової адміністрації з банком гарно «попрацювали».

Оціночна вартість активів, за останніми даними Фонду гарантування вкладів, які є у розпорядженні видання «Економічна правда», становила лише 3,3 млрд грн. Банк досі винен майже півмільярда гривень рефінансування Національному банку.

Крім того, майже 10 тис людей втратили близько 1,2 млрд грн. Це загальна сума вкладів, які перевищували 200 тис грн і не були гарантовані ФГВФО.

З інформації випливає, що деякі наближені до влади особи могли знати про майбутнє банкрутство банку ще в лютому 2014 року, коли головою НБУ був Ігор Соркін. В той час банк уже не виконував своїх зобов'язань. Форуми були переповнені повідомленнями, що людям не віддають депозити.

Кореспондентський рахунок банку був порожнім, та деякі «обрані» знайшли вихід.

Журналісти звернули увагу на цікавий факт у декларації Віталія Хомутинніка: депутат отримав 840 тис грн допомоги від Олександра Яворського.

«Це повернення фінансової допомоги, яку я йому надав у 2014 році та на початку 2015 року. Загальна сума допомоги становила 38 млн грн. Залишилося ще десь 23 млн грн. Ці 840 тис грн — частина погашення боргу», — пояснив Хомутиннік.

На питання, чому він надав Яворському гроші, Хомутиннік відповів: «Це мій товариш. У нього були бізнес-питання. Я допоміг без жодної користі».

Проте інформація, яка є у розпорядженні ЕП, може свідчити, що фінансова допомога товаришу мала на меті виведення активів з банку. Більше того, ця допомога, скоріш за все, була потрібна Хомутинніку, а не Яворському.

Олександр Яворський — президент групи компаній «Біокон». За її даними, фірма є найбільшим логістичним оператором на фармацевтичному ринку України.

Джерела ЕП стверджують, що компанія кредитувалася у Брокбізнесбанку. У той же час в Хомутинніка та його компанії були у цьому банку кошти, які вже не можна було зняти з рахунків. Проте завдяки коштам депутата та його компаній відбулося згортання кредитної заборгованості групи компаній «Біокон».

У 2011—2012 роках фонд «Каскад-інвест» Хомутинніка придбав безготівкових дорогоцінних металів майже на 65 млн грн. Вийти з такої інвестиції компанія вирішила у лютому 2014 року, незадовго до банкрутства банку.

За словами джерел ЕП, банк уже порушував нормативи валютної позиції і не мав реальної економічної можливості купувати цей метал. Проте для фонду «Каскад-інвест» він зробив виняток і придбав його на свій баланс.

«Каскад-інвест» направив виручені кошти на збільшення статутного капіталу ТОВ «Українська інвестиційна компанія», засновником якої є сам фонд.

Далі «Українська інвестиційна компанія» направила ці кошти як поворотну фінансову допомогу ТОВ ХФК «Біокон», яке за допомогою цих коштів погасило свої кредити перед банком і стало боржником «Української інвестиційної компанії».

За словами джерела в банку, аналогічно було вчинено з частиною власного депозиту Хомутинніка, близько 20 млн дол. Кошти через «Українську інвестиційну компанію» пішли на згортання кредитного боргу однієї з компаній групи «Біокон».

За даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, статутний капітал «Української інвестиційної компанії» в січні 2014 року становив близько 26 млн грн. Проте у 2014 році статутний капітал був збільшений мінімум до 157 млн грн.

Як свідчить бізнес-пошукова система Youcontrol, 16 червня 2014 року «Українська інвестиційна компанія» повідомила про зменшення статутного капіталу зі 157 млн грн до 91 млн грн, а в 2015 році її статутний капітал скоротився до 68 млн грн.

До слова, в декларації депутата за 2014 рік на його рахунок у Приватбанку було внесено 206 млн грн. За словами джерел у Брокбізнесбанку приблизно така сума у гривневому еквіваленті лежала на рахунку депутата на початку 2014 року і була виведена з банку через операції поворотної фінансової допомоги.

Хомутиннік не відповів, чи тримав він депозит у Брокбізнесбанку. Він прокоментував лише ту інформацію, яка стосувалася суми, вказаної у декларації.

«У 2014—2015 роках я особисто як фізична особа надав безвідсоткову фінансову допомогу своєму товаришу Олександру Яворському у розмірі близько 38 млн грн. Фінансова допомога, що була надана з мого особистого рахунку у ПАТ КБ Приватбанк, повертається досі», — сказав Хомутиннік.

Також він зазначив, що не має стосунку до оперативної діяльності будь-яких підприємств: усі вони передані в управління.

«Каскад-інвест» не відповів на запитання ЕП про виведення коштів з Брокбізнесбанку. «Вся інформація щодо діяльності фонду, що не має статусу комерційної таємниці, знаходиться у відкритому доступі», — зазначили у фонді.

Фонд гарантування вкладів також не став коментувати виведення коштів народним депутатом, зазначивши, що така інформація є банківською таємницею.
Загалом ситуація неоднозначна.

«Каскад-інвест» і Хомутиннік виводили кошти з Брокбізнесбанку, і надання поворотної фінансової допомоги є законною операцією. З іншого боку, за словами джерела ЕП, банк не мав економічної спроможності для придбання безготівкового золота фонду і переведення валютного депозиту депутата у гривню.

Більш того, проведені операції порушують черговість задоволення кредиторських вимог банком, який визнаний неплатоспроможним. Якби не інсайдерська інформація і неправомірні дії банку, Хомутиннік навряд чи повернув би депозит.

Олександр Мойсеєнко, Національне бюро розслідувань України

Народний депутат, лідер депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутиннік отримав 840 000 гривень від Олександра Яворського, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У змінах майнового стану колишнього регіонала на порталі Національного агентства з питань запобігання корупції ці кошти значаться як «поворотна фінансова допомога».

Як повідомляє проект «Радіо Свобода» «Точно, Яворський відомий як президент групи компаній „Біокон“, що займається виробництвом косметичної продукції».

У свою чергу депутат пояснив виданню «Українська правда», що таким чином Яворський повертає йому борг, який взяв у 2014 і 2015 роках.

«Це повернення фінансової допомоги, яку я йому надав раніше –  у2014 в на початку 2015 року. Загальна сума допомоги становила 38 мільйонів гривень. На сьогодні лишилося десь 23 мільйони гривень. Ці 840 тисяч – є частиною погашення боргу», — пояснив Хомутиннік.

Він також повідомив, що подасть свою електронну декларацію на 1 листопада. «У ній буде відображений цей борг, але він буде вказаний станом на 1 січня 2016 року (бо декларація буде за 2015 рік — УП). На той момент борг становив 31 мільйон гривень, а на сьогодні – 23 мільйони», — сказав він.

На питання, чому саме він вирішив надати Яворському гроші, Хомутиннік відповів: «Це мій товариш. У нього були питання, пов'язані з бізнесом. Я йому допоміг без жодної користі», — зазначив він.

Наприкінці вересня журналісти програми «Схеми» опублікували матеріал про чартерні перельоти народних депутатів України. Під час зйомки в аеропорту «Київ» було зафіксовано літак із бортовим номером VP-CVH, в ілюмінаторі якого з’явилося обличчя чоловіка, схожого на Хомутинніка.

Журналіст «Схем» намагався поспілкуватися з Хомутинніком щодо відзнятого літака.

«Який літак? Ви бачили? Покажіть мені. Давайте разом проїдемо, подивимося», – заявив депутат, так і не відповівши на пряме запитання, чи має він літак.

За законом «Про запобігання корупції», державні службовці мають до 30 жовтня подати електронні декларації про свої доходи та доходи й майно членів родини. З 2017 року держслужбовці усіх рівнів подаватимуть свої декларації в електронному форматі.

Про це йдеться у сюжеті телепрограми "Наші гроші".

Усі пломби-голограми, що використовують власники касових апаратів, друкує одна приватна фірма — "НВП «Гаммаграфік», яка контролюється екс-заступником директора ДП «Укрелекон» ( підпорядковується Державній фіскальній службі) Русланом Янгаличевим.

Щомісячна потреба власників касової техніки в пломбах — 150-200 тисяч одиниць. Ціна однієї становить 10 гривень. Таким чином, за рік виробник продає пломб на 20-25 млн гривень.

До 2010 року пломби продавав сам «Укрелекон», однак після зміни директора, ДП доручило друк голограм приватникам.

Тим часом ще в червні на запит Міністерства фінансів державний  поліграфкомбінат «Україна» повідомив, що готовий друкувати такі пломби за ціною в 1,5 гривень.

Окрім того, згідно до законодавства друк документів із елементами спец захисту може друкувати лише поліграфкомбінат «Україна».

Нині компанія «Гаммаграфік» здійснює не лише друк, але й безпосередній продаж пломб. «Наші гроші — ТБ» стали свідками передачі документів зі спеціальними елементами захисту.

Передача пломб відбувалася просто у вестибюлі столичного заводу «Квазар» водієм-кур’єром компанії «Гаммаграфік». Офісу «Гаммаграфіку» на території заводу відшукати не вдалося. Кур’єр відмовився повідомити, де розташовані виробничі та офісні приміщення компанії «Гаммаграфік».

Компанія «Гаммаграфік» контролюється Русланом Янгаличевим, колишнім заступником директора ДП «Укрелекон». Раніше Янгаличев особисто фігурував серед засновників. Нині співвласниками є Людмила Дяченко та Роман Сидоров — теща Руслана Янгаличева та брат його дружини.

Директор ДП «Укрелекон» Сергій Сорокін працює на посаді з 2010 року. Контракт з ним укладено до 2016 року.

Податкова піклується про «сімейного» монополіста із 7-кратними цінами (2014.09.07)

Національний банк і Державна фіскальна служба залишили діяти ще одну корупційну схему 2012 року, за якою власники касових апаратів мусять сплачувати близьким  до Хомутинніка та Клименка компаніям 80 млн гривень у рік за передачу та обробку даних.