Владелец агрохолдинга «Укрлендфарминг» Олег Бахматюк, банковская деятельность которого обошлась вкладчикам и налогоплательщикам в более чем 10 млрд грн (и это только по одному эпизоду), очевидно, уверовал, что ему окончательно удалось выйти сухим из воды.

Покупая правосудие

22 мая 2019 года Фонд гарантирования вкладов физлиц (ФГВФЛ) наконец-то начал процедуру ликвидации банка «Финансовая инициатива» Олега Бахматюка, владельца агрохолдингов «Авангард» и «Укрлендфарминг» (Ukrlandfarming). Процедура эта должна была стартовать еще года три-четыре назад, но одаренный хуцпой Олег Бахматюк прибегнул к услугам циничной Фемиды в лице судьи Хозяйственного суда Киева Любомира Головатюка. 15 октября 2015 года этот вредитель в мантии удовлетворил адвокатов (очень вероятно, что небескорыстно), запретив ФГВФЛ вносить предложение в Национальный банк и принимать решение о ликвидации ПАО «КБ «Финансовая инициатива». Таким образом лишив Нацбанк и Фонд гарантирования вкладов физической возможности гасить долги «Фининициативы» перед кредиторами и вкладчиками. А их лэндлорд Олег Бахматюк, до сих пор считающийся одним и крупнейших производителей куриных яиц в Восточной Европе, «кинул» на вполне астрономическую сумму.

Выгода агробарона от вердикта Головатюка более чем очевидна: решение судьи блокировало возможность изъятия и продажи с молотка заложенных в «Финансовой инициативе» активов Бахматюка, которые этот недоолигарх если не уводил постепенно «налево», то продолжал спокойно эксплуатировать, извлекая прибыль себе на карман.

Однако 15 мая 2019 года Северный апелляционный хозяйственный суд наконец-то поставил в затянувшейся тяжбе точку, отменив решение Головатюка. Уже на следующий день Нацбанк и Фонд гарантирования вкладов начали готовить процедуру похорон банка Бахматюка.

Олег Бахматюк на эту новость отреагировал традиционно бурно, нагло и цинично. Он устами своей пресс-службы на голубом глазу заявил, что «Национальный банк в очередной раз пошел на нарушение действующего законодательства, начав ликвидацию банка «Финансовая инициатива», несмотря на решение Окружного административного суда Киева по делу 826/11415/16, вступившее в законную силу после его пересмотра Шестым апелляционным административным судом 17 апреля 2019. Таким образом, Национальный банк Украины в лице своего правления пошел на грубое нарушение действующего законодательства».

То есть, Олег Бахматюк и его свита привычно жонглируют судебными решениями, выставляя на первый план принятые в пользу этого «комбинатора», и умалчивая о вердиктах, фиксирующих, мягко говоря, неправоту яичного магната. Естественно, ни сам Олег Бахматюк, ни его адвокаты и «пиарщики» никогда не станут упоминать об одном очень неудобном для Олега Романовича нюансе. Дело в том, что судья Любомир Головатюк, вынесший решение в пользу Бахматюка (которое адвокатам агробарона удалось отстоять в Окружном административном и Шестом апелляционных судах, но в высшей инстанции не «выгорело»), еще в 2017 году был задержан при получении взятки в $16 тыс. и сейчас находится под следствием.

Кстати сказать, до Бахматюка среди «клиентов» Головатюка, этого торговца правосудием, был сам Виктор Янукович, которому Любомир Головатюк вместе с такими же крысами в мантии помог «отжать» у государства «Межигорье».

В контексте приведенных фактов у любого может появиться подозрение, что Олег Бахматюк добивается от судей нужных ему решений с помощью свободно конвертируемых доводов. Один из эпизодов бурных отношений агробарона с представителями правосудия вообще лёг в основу уголовного производства Национального антикоррупционного бюро (подробно об этом немного ниже).

Однако Олег Бахматюк, как каждый наделенный хуцпой аферист, идет в ва-банк (не путать с одноименным банком, который агробарон тоже довел «до ручки»). Он уже договорился до того, что Нацбанк (по словам Олега Романовича), нанес украинской экономике не меньший вред, чем страна-агрессор. Причем, этот тезис он повторил на конференции «Game of Thrones: Final Season?», на которой он «тусил» с топ-разорителем банков и обладателем мега-хуцпы Игорем Коломойским. Эти двое по понятным причинам стали лютейшими врагами экс-главы НБУ Валерии Гонтаревой (входящий в орбиту влияния Бахматюка нардеп Вадим Денисенко недавно пообещал инициировать уголовное производство относительно Гонтаревой), и чуть ли не единым фронтом выступают против оказавшегося несговорчивым нового руководства финрегулятора, заставляя его заметно нервничать. Очевидно, что агробарон не прочь объединить с покровителем преЗЕдента усилия по расшатыванию Нацбанка с целью поучаствовать в гешефте.

Но вернемся к банку «Финансовая инициатива» и связанным с ним чудным историям.

Криминальная инициатива

«Финансовой инициативой» Олег Бахматюк обзавелся приблизительно в начале 2005 года. С самого начала банк был, как говорят в профессиональных кругах, «кэптивным», то есть карманным – обслуживал сугубо компании яичного магната и, иногда, его партнеров. Но деньги в нем прокручивались очень большие – к 2015 году «Финансовая инициатива» занимал 16 место по размеру активов – 19,2 млрд грн (правда, в последствии оказалось, что эти активы сильно раздуты).

Банк в основном раздавал кредиты юрлицам, входящим в бизнес-империю Олега Бахматюка (то есть, бенефициару банка), но избегал кредитовать простых граждан. Если последним он ссудил «аж» 2 млн грн, то «конторам» своего основного акционера одолжил где-то 15,6 млрд грн. Причем, банк Бахматюка усиленно «пылесосил» деньги у населения, заманивая его депозитными программами под нереальные проценты (в конце концов в «Фининициативе» «зависло» порядка 5,2 млрд грн вкладов физлиц). При этом Олег Бахматюк, пользуясь щедростью Нацбанка, активно привлекал в свой банк государственное рефинансирование, которое почти моментально «сливал» в подконтрольные ему «прожекты».

Когда в 2015 году Нацбанк понял, что Олег Бахматюк, как и большинство других «комбинаторов» на финансовом рынке, тупо перекачивает чужие деньги себе в карман, и финрегулятор прекратил эту безумную «вечеринку», выяснилось, что в государственной казне придется искать 3,7 млрд «лишних» гривен лишь на компенсацию вкладов 59 тыс. клиентов разоренного Бахматюком банка. А о 7,1 млрд грн, которые НБУ потратил на поддержку ликвидности «Финансовой инициативы» Бахматюка, вообще можно забыть –раздутые активы банка на данный момент на самом деле почти ничего не стоят. В итоге яичный магнат пробил брешь в бюджете государства (и его граждан) в размере 10,8 млрд. грн.

После того, как власти «обломали» Олегу Романовичу этот гешефт, случилось много чего. Например, появились новые модные прогрессивные антикоррупционные органы, которые тут же принялись оправдывать свое существование, охотясь на большую рыбу. Естественно, они не могли пройти мимо тушки такого откормленного толстолобика, как Олег Бахматюк.

Возможно, если бы Олег Бахматюк в «Финансовой инициативе» ограничился перекачиванием денег вкладчиков и государственного рефинансирования себе в карман, он давно бы «соскочил с темы», как говорится, без лишнего шума и пыли (как уже поступили многие его коллеги-комбинаторы). Но если у тебя есть свой банк, зачем платить «откаты» владельцу чужого с «отмывания» денег, добытых благодаря уклонению от уплаты налогов? В общем, к Олегу Романовичу стало принюхиваться НАБУ.

«Разбор полетов» Бахматюка в этом банке натолкнул подчиненных Артема Сытника на вполне обоснованное подозрение, что агрохолдинг «Авангард» (Avangard), также принадлежащий Олегу Бахматюку, уклонился от уплаты налогов как минимум на 770 млн грн, причем ключевым звеном в схеме состояла именно «Финансовая инициатива». Было возбуждено уголовное производство, детективы Антикоррупционного бюро помчались в суды за санкциями на обыски, выемки и тому подобное. Их работа оказалась бы совсем рутинной, если бы не тесные и очень небескорыстные отношения Олега Романовича со слугами Фемиды, о которых мы упоминали выше.

Судебные «крысы»

Итак, когда детективы НАБУ принялись расследовать отмывание денег Бахматюком в «Финансовой инициативе», адвокаты героя нашего повествования пошли проторенным путем – они стали «заносить» работникам судов. Последние, в свою очередь, в качестве ответной благодарности «стучали» юристам агробарона об санкциях, запрашиваемых антикоррупционерами. В результате чего детективы, получив на руки санкцию на обыск, прибыв на место следственных действий не находили ничего полезного для расследования, а Олег Бахматюк на публике бубнил, что ни в чём не виноват, что его по надуманным мотивам преследует карательная антикоррупционная машина.

Секрет этого «фокуса» в НАБУ довольно быстро разгадали и принялись за его непосредственных исполнителей.

Как писало интернет-издание «Слово и дело», Национальное антикоррупционное бюро вышло на след работника суда, который «сливал» информацию о предстоящих обысках на предприятиях «одного аграрного олигарха». Этим работником оказалась помощница судьи Соломенского районного суда города Киева Сергея Агафонова Инна Паламарчук. А владельцем упомянутых вскользь предприятий – Олег Бахматюк.

В материалах дела говорится, что к Паламарчук обратился работающий на Бахматюка адвокат Юрий Сивовна по поводу передачи ему некоторых постановлений по упомянутому выше делу НАБУ. Юриста, прежде всего, интересовали решения по поводу обысков на предприятиях Бахматюка, но Паламарчук поначалу отказала «законнику» (ведь её шеф непосредственно не занимался этим делом).

Сивовна, согласно материам дела, продолжал попытки завладеть указанными решениями и таки «уболтал» Паламарчук скопировать их, используя её логин и пароль доступа к закрытому судебному реестру. Паламарчук «мониторила» ходатайства НАБУ по делу Бахматюка, «Авангарда» и «Финансовой инициативы», незамедлительно «сливая» адвокату агробарона всю интересующую его тайну следствия.

Издание отмечает, что в ноябре 2016 года НАБУ подало 16 ходатайств о временном доступе к вещам и документам, которые хранятся в главных управлениях статистики в Хмельницкой и Херсонской областях. В тот же день Паламарчук позвонила Сивовне и сообщила о ходатайствах и их количестве. В свою очередь Сивовна передал эту информацию руководителю адвокатской фирмы «Правочин», обслуживавшей Бахматюка, Александру Онищенко. После этого Паламарчук по просьбе «законников» Олега Романовича, используя логин и пароль секретаря райсуда, добыла распечатки необходимых судебных решений.

Следствие установило, что руководитель «Правочина» передавал всю информацию бывшему главе наблюдательного совета ПАО «Авангард», бенефициаром которого является наш «герой» Олег Бахматюк. Такая схема использовалась еще несколько раз, пока НАБУ не заподозрило неладное, и не начало пропускать свои ходатайства не через Соломянский райсуд Киева, а Галицкий районный суд Львова.

Паламарчук задержали 24 мая 2017 года после передачи Сивовне очередных распечаток, а ее сообщника-адвоката – только в конце сентября 2017 года. Во время дачи показаний Паламарчук отметила, что к совершению указанных преступных деяний ее склонил Сивовна. Упоминаний фамилии Бахматюка фигуранты, естественно, избегали. Хотя очевидно, что в этой схеме по подкупу работников суда Олег Бахматюк был главным заинтересованным лицом.

Опасные попутчики

Отметим, что если дело о «стукачах» в Соломянском райсуде уже успешно расследовано и рассматривается в суде, то дело о «прачечной» в банке «Финансовая инициатива» (№ 52016000000000112) еще до ареста Паламарчук было затребовано у НАБУ Специальной антикоррупционной прокуратурой и отдано в производство Национальной полиции Украины, где пылится в столе одного из следователей. По крайней мере, по данным «Слова и дела», Нацполиция в рамках этого уголовного производства не делала ни одного запроса о доступе к документам и никого не задерживала.

Безразличие полиции к уголовным деяниям яичного магната, по мнению большинства интересующихся этим делом обозревателей, может быть связано с близостью Бахматюка с верхушкой партии «Народный фронт», в которую входит, как известно, министр внутренних дел Арсен Аваков. Такой вывод отчасти подтверждает тот факт, что государственный «Ощадбанк», возглавляемый другим видным «фронтовиком» Андреем Пышным, под видом реструктуризации фактически списал Бахматюку долг в размере 4,4 млрд грн (подробнее читайте в статье «Олег Бахматюк таки «простил» госбанку свой долг в 4,4 млрд грн»).

Сможет ли и дальше Олег Бахматюк выезжать на чистой хуцпе и старых знакомствах с политиками и чиновниками? Это большой вопрос.

Обладающий острым политическим чутьем птицевод Олег Бахматюк еще в прошлом году публично дистанцировался от Петра Порошенко и его политической силы. Но его близость с соратниками Арсения Яценюка теперь может сыграть с ним злую шутку. Хотя Арсен Аваков и заигрывал с протеже олигарха Коломойского, фактически использовав махину МВД для обеспечения победы Владимира Зеленского, «Народный фронт» в целом не сильно обрадовался первым шагам нового «гаранта» и пошел на открытую конфронтацию, обжаловав в Конституционном Суде указ преЗЕдента о роспуске Верховной Рады. Несмотря на то, что у Бахматюка и серого кардинала президента общий враг – Нацбанк и его экс-глава Валерия Гонтарева – яичный магнат на этом фронте Коломойскому скорее случайный попутчик, чем союзник. Тем более, что Олег Бахматюк в борьбе с НБУ и Гонтаревой не может подсобить одиозному олигарху ничем, кроме сотрясания воздуха (упомянутая выше угроза парламентских миньонов агробарона пожаловаться на Гонтареву в НАБУ выглядит совсем не грозной).

«Я как волк. Чтобы добыть пропитание, убиваю слабых и больных», — заявил как-то в интервью влиятельному изданию «Файнэншл Таймс» Игорь Коломойский. Очевидно, что олигарх, исповедующий подобную философию и снова набирающий могущество, будет рассматривать такую слабую фигуру, как Олег Бахматюк, в качестве пешки, которую можно пожертвовать в угоду личным интересам.

Именно «недоолигарх» Олег Бахматюк, а не Ринат Ахметов или Дмитрий Фирташ имеет очевидные шансы пасть жертвой борьбы с украинским олигархатом. Как мы писали ранее, у Национального антикоррупционного бюро недавно случились серьезные подвижки по делу другого лопнувшего банка Олега Бахматюка — «VAB Банка» (ВиЭйБи банк). Детективы подозревают, что должностные лица «ВиЭйБи» допустили растрату рефинансирования Нацбанка в размере 1,2 млрд грн.

Теневому окружению «гаранта» это дело интересно тем, что в случае с «VAB Банком» просматривается, как минимум, преступная халатность бывшего руководства НБУ, не проверившего надлежащим образом реальную стоимость активов, предложенных Бахматюком в качестве залога (а стоили они в разы меньше, чем декларировалось). То есть, тут присутствует реальная возможность, по крайней мере, попробовать засадить в тюрьму ненавистную Бахматюку Валерию Гонтареву. Но Олег Бахматюк рискует оказаться на скамье подсудимых рядом с Гонтаревой.

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Неформальний куратор штабу кандидата в президенти Володимира Зеленського та адвокат олігарха Ігоря Коломойського Андрій Богдан потрапляє під обмеження люстраційного закону і не може працювати на державній службі. При цьому 13 березня 2019 року він таємно відвідував Конституційний суд, де, схоже, мав зустріч із головою суду Станіславом Шевчуком. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Саме цей суд наразі вирішує долю закону «Про очищення влади» і може визнати люстрацію неконституційною. Наступне засідання призначене вже на 18 квітня.

Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» ( спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), посилаючись на дані журналу відвідувань Конституційного суду, копія якого опинилися у їхньому розпорядженні.

За отриманою інформацією, Андрій Богдан відвідував Конституційний суд 13 березня 2019 року. У графі «замовник пропуску» для Богдана значиться «1 прийм.» (перша приймальня, тобто приймальня голови суду).

Головою Конституційного суду України є Станіслав Шевчук.

Саме Конституційний суд вже понад чотири роки розглядає справу щодо конституційності окремих положень закону «Про очищення влади» (люстрації).

Відповідно до закону України «Про очищення влади», Андрій Богдан не може протягом 10 років працювати на держслужбі з часу вступу закону в силу (тобто до жовтня 2024 року). Він потрапляє під обмеження, бо двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича.

Вперше його призначив на цю посаду Микола Азаров 17 березня 2010 року, звільнив 14 лютого 2011 року своїм указом президент Віктор Янукович. Вдруге Азаров призначив Андрія Богдана урядовим уповноваженим 11 липня 2013 року, а звільнив уже Арсеній Яценюк після Революції Гідності 5 березня 2014 року за власним бажанням.

Відповідно до ЗУ «Про очищення влади» посада Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики входить до переліку посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.

Крім цього, Богдан фігурує у звіті Департаменту з питань люстрації про результати збору та узагальнення інформації щодо реалізації Закону України «Про очищення влади» як особа, у якої «виявлені критерії люстрації».

Андрій Богдан відмовився відповідати на запитання, яка була мета його відвідин Конституційного суду. Водночас тиждень тому він запевнив журналістів «Схем» що не розмовляв із Володимиром Зеленським щодо свого призначення на будь-яку посаду.

«Я дуже-дуже давно знайомий із Володимиром Зеленським. Це приватна частина життя... Я з ним дружу давним-давно. І я вам говорю, що я ніколи – ні давно, ні зараз, ні сьогодні, ні місяць тому, ні півроку тому не розмовляв з ним про зайняття мною жодної посади», – заявив Андрій Богдан журналістам «Схем».

Журналісти також намагались зв’язатись з головою суду Станіславом Шевчуком, але спершу він не відповідав на дзвінки, а згодом його телефон був вимкнений.

18 квітня 2019 року, відбудеться закрите засідання Конституційного суду України щодо відповідності люстрації Конституції.

Голова правління антикорупційної організації Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин написав на своїй сторінці у Facebook, що судді Конституційного суду поспішають скасувати закон про люстрацію.

«Поспішають, щоб встигнути в період до інавгурації. Щоб навішати всіх собак на чинного гаранта. Багато в чому заслужено. І розчистити поле для нового», – написав він.

Андрій Богдан здійснює юридичний супровід кампанії команди кандидата в президенти Володимира Зеленського. Він щонайменше п’ять разів, починаючи із січня 2019 року, літав із Києва до Тель-Авіва, де зараз мешкає олігарх Ігор Коломойський.

Ігор Коломойський заявив, що Андрій Бодан працює його адвокатом і водночас співпрацює зі штабом Зеленського.

Кандидата, который утверждает, что с опальным олигархом его ничего не связывает, снова заметили в компании человека из охраны Игоря Коломойского
Кандидата в президенты Владимира Зеленского во время визита в клинику Eurolab для сдачи анализов сопровождал, с большой долей вероятности, тот же охранник, который ранее был замечен в компании олигарха Игоря Коломойского.

Люди на двух фото визуально очень похожи, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Для сравнения — это кадр из раннего видео, где бизнесмена видно с охранником (тот на фото слева):

Вверху фото с визита Зеленского в клинику.

Ранее расследование Радио Свобода показало, что Зеленский передвигается в сопровождении минивэна из условной группы Приват Коломойского.

Мафиози ранее поддержал выдвижение в президенты шоумена, заявив, что видит в этом «символическую смену поколений».

На протяжении 2011—2013 годов ПриватБанк (Латвия) проводил операции между рядом подставных компаний в пользу бизнесмена Сергея Курченко и окружения бывшего президента Украины Виктора Януковича.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины, ссылаясь на репортаж катарского телеканала Al Jazeera, обнародовавшего 10 января 2018 года засекреченное решение Краматорского суда, согласно которому в государственный бюджет было конфисковано 1,5 млрд долларов.

Телеканал Al Jazeera выложил в общий доступ документы за 2011, 2012 и 2013 годы, касающиеся оффшорной компании Quickpace Limited, через которую Сергей Курченко осуществлял свои сделки.

В расследовании фигурируют выписки по счетам Quickpace Limited. Судом установлено, что данная компания была составной частью схем по выводу и легализации средств, полученных преступным путем.

Напомним, Курченко в свое время называли «кошельком» Януковича. Украденные из украинского бюджета средства «Семья» выводила в офшоры. В течение 2011—2013 годов через счета компании в латвийском ПриватБанке прошло несколько сотен миллионов долларов. Средства переводились и поступали под видом выдачи и погашения займов — это классическая схема по отмыванию денег. Таким образом, украденные деньги маскируются под полученные легальным путем — через ссуду.

Ключевым элементом этой схемы является банк, через который проходят операции и на который возлагается обязанность проверки легальности средств перед открытием клиенту счета и проведением его платежей.

Для обслуживания подобных операций, как правило, избирают не респектабельные банки как, например, Bank of America, а мелкие банки, с которыми можно договориться о снисходительной проверке «чистоты» денег. Такую услугу, судя по приведенным документам, в данном случае оказал ПриватБанк (Латвия).

Владельцами латвийского ПриватБанка на момент проведения им сделок с кипрскими офшорами Курченко были Игорь Коломойский и Геннадий Боголюбов. Напрямую им принадлежало по 9%, еще 50% — через украинский ПриватБанк. Младшим партнером Коломойского и Боголюбова по ПриватБанку (Латвия) является украинский бизнесмен Игорь Мазепа, владевший 8,5% банка через компанию Concorde Bermuda Ltd., входившую в группу Concorde.

ПриватБанк (Латвия) выполнял все платежные поручения компании Курченко Quickpace Limited — выдать ссуду от компании из Белиза на 10 млн долларов, погасить проценты по кредиту перед кипрской компанией на 289 тыс. долларов. Судя по всем оформленным сделкам, у банка не возникало вопросов к их законности.

И хотя сам банк находится в Риге (Латвия), а выписки для Quickpace Limited, как и принято на острове Кипр, зарегистрированы по британскому праву и сформированы на английском языке, в назначении платежа можно встретить фразы на украинском — например, «POVERNENNJA DOKHODIV VID INVESTICII ZGIDNO DOGOVORU». Возможно, проводил этот платеж один из 500 сотрудников «банка в банке» — как назвали это подразделение детективы Kroll, занимающиеся расследованием махинаций ПриватБанка.

В Европе постоянно критикуют Латвию за недостаточные усилия в противодействии отмыванию средств. Чтобы отвести от себя гнев европейского центрального банка и американского регулятора, и чтобы сохранить возможность латвийским банкам работать в системе международных платежей, власти страны вынуждены были усилить борьбу с «отмывщиками». В частности, в декабре 2015 года, уже после упомянутых операций, ПриватБанк (Латвия) был оштрафован на 2 млн евро за нарушение европейского законодательства по борьбе с отмыванием доходов.

Олігарх Ігор Коломойський через наближених осіб скупив нерухомість на австрійському курорті Земмерінг в Альпах, що може свідчити про спробу відмивання грошей.

Про це йдеться у публікації DW, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Вказується, що у 2012 році місцевий великий і закинутий готель «Панганс» купила  австрійська фірма з українською участю — IBS Umwelt- und Verkehrstechnik GmbH.

Роком пізніше готель було перепродано Panhans Holding Group GmbH, яка належить швейцарській фірмі. Виконавчим директором холдингу є українець Віктор Бабущак.

Бабущак обіцяв інвестувати у 56 мільйонів євро в оновлення і розбудову туристичної інфраструктури туркомплексу.

«Гроші, здавалося, не мали жодного значення. Українці намагалися скупити все селище», — пригадує Едуард Абергам, колишній директор готелю «Панганс». Після приходу українців до Земмерінга він деякий час був у них радником. Саме «Панганс» став першим готелем, який купили українці у Земмерінгу", — пише видання.

Далі, як пише DW, холдинг Panhans Holding Group GmbH скупив майже всі великі готелі курорту. Водночас грошима українців зацікавилися австрійські відомства фінансового контролю.

У Центральній прокуратурі з протидії економічній злочинності та корупції у Відні підтвердили, що у зв'язку з інвестиціями у Земмерінгу ведеться слідство за «підозрою у відмиванні коштів проти частково встановлених і частково невстановлених осіб».

Видання вказує, що власницею австрійської Panhans Holding Group GmbH є швейцарська компанія Renco Invest, а імена бенефіціарів цієї компанії у реєстрах підприємств Швейцарії не розкриваються.

Згідно з інформацією DW, за Panhans Holding і IBS стоять ті самі люди.

"Засновниками IBS були австрійський бізнесмен і політик Томас Шелленбахер та українець Ігор Палиця, який також багато років активний як у бізнесі, так і в політиці. Їх пов'язує давня дружба, визнав Шелленбахер 2015 року у розмові з журналістами видання «Profil», — пише DW.

А нинішній керівник групи Panhans Бабущак ще 2012 року працював на Палицю і Шелленбахера. В той же період почали розвиватися ділові контакти Шелленбахера в Україні.

Фірма IBS, одним із засновників якого є Шелленбахер, продавала в Україні обладнання для малих гідроелектростанцій, водоочисне обладнання та іншу техніку «Made in Austria».

«2012 року фірма Шелленбахера IBS Umwelt- und Verkehrstechnik GmbH отримала велике замовлення: побудувати у Буковелі — найбільшому гірськолижному курорті країни — водоочисну станцію», — пише видання.

У Земмерінгу підтвердили припущення, що за українськими інвестиціями стоять саме власники Буковеля. Ключову роль серед інвесторів у Земмерінгу, вочевидь, відіграє Палиця.

"Коли ми ведемо переговори про щось, Бабущак постійно каже «мені треба узгодити все з Палицею», — зазначає бургомістр Горст Шреттнер. Він особисто знайомий з Палицею, який регулярно буває у Земмерінгу.

Колишній власник і виконавчий директор санаторію, також купленого декілька років тому українськими інвесторами, Андреас Штюлінґер каже, що Палиця «виступав у ролі мозкового центру у групі інвесторів».

«Для інвесторів це придбання було наріжним каменем у реалізації планів. Тривалий час я думав, що інвестором виступав, власне, сам Палиця. Однак потім з'явилися чутки, що за ним стоїть ще важливіша особа», — сказав він.

Видання зазначає, що «цією важливою особою за спиною Палиці, вочевидь, є один з найвпливовіших олігархів України: Ігор Коломойський».

"Поряд із братами Шевченками мільярдер є співвласником «Буковеля» і, згідно з численними повідомленнями у пресі, головним інвестором. Для земмерінгців ім'я Коломойського також про щось говорить. «Ви знаєте цього пана?» — дивлячись на фото Коломойського, Андреас Штюлінґер не довго розмірковує. «Так, це він», — киває колишній власник санаторію.

Палицю прийнято вважати «правою рукою Коломойського».

Коломойського та інших інвесторів Буковеля пов'язує не лише бізнес, але і політика. Всі вони є членами партії «Укроп», головним спонсором якої є Ігор Коломойський. Брати Шевченки представляють партію у Верховній Раді, а Палиця — голова Волинської облради.

Донедавна російський бізнесмен, а тепер український мільйонер Павло Фукс і народний депутат України, співголова парламентської групи «Відродження» Віталій Хомутиннік прилетіли зі Швейцарії в Україну на одному приватному літаку.

Про це йдеться у випуску програми «Схеми» Радіо Свобода, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Фукс і Хомутиннік прилетіли у компанії Михайла Бакуненка – колишнього заступника голови правління напівдержавної компанії «Укрнафта», а нині голови правління приватної газовидобувної компанії «Укрнафтобуріння». Біля зали офіційних делегацій аеропорту «Бориспіль» знімальна група помітила охоронців та поліцейських з автоматами.

Спільний переліт джерела програми «Схеми» пояснили тим, що акціонерами «Укрнафтобуріння» через офшорні компанії наразі ймовірно є олігарх Ігор Коломойський, депутат Віталій Хомутиннік та бізнесмен Павло Фукс.

Сам бізнесмен у телефонній розмові з журналістами причетність до цієї компанії спростував.

«Михайла Бакуненка знаю, так. Але бізнес-проекти нас не пов’язують», – заявив Фукс.

Окремо запевнив, що його частки в цій компанії не має, однак бізнесмен «розглядає це питання».

Так само Віталій Хомутиннік та Михайло Бакуненко повідомили у телефонній розмові журналістам, що товаришують.

«Укрнафтобуріння» – це не єдиний актив, який за даними українських ЗМІ, придбав бізнесмен. Як повідомляла "Економічна правда" з посиланням на власні джерела, частина компаній, зокрема «Девон», «Голден Деррік» та «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» також перейшли у власність Фукса.

Павло Фукс у відповідь «Схемам» спростував своє можливе відношення до цих компаній, однак зізнався, що має бізнес-інтереси в Україні.

«В Україні я сьогодні маю інтерес, бо сьогодні тут дуже вигідно все купувати. Через два-три роки Україна буде як європейська країна по вартості будь-яких активів, які є», – пояснив телефоном бізнесмен.

Павло Фукс – бізнесмен, який народився у Харкові, потім перебрався до Москви, де прожив тривалий час і заробив капітал. Він розповів «Схемам», що нещодавно відмовився від російського громадянства, а у 2015 році отримав новий український паспорт.

Водночас, на сайті московської будівельної корпорації MOS CITY GROUP він і досі зазначений як голова ради директорів. А згідно з відкритими даними російського єдиного державного реєстру юросіб, є одним із засновників компанії. Найвідоміший проект цієї корпорації – хмарочоси «Москва-сіті».

Вперше у рейтинг найбагатших українців за версією журналу «Фокус» Павло Фукс увійшов у 2017 році за підсумками 2016-го – і одразу посів 24 позицію. Його статки оцінили у 270 мільйонів доларів.

У 2015 році «Схеми» зафіксували, як автівки, якими користується бізенесмен, заїжджали до бізнес-центру де розташовується офіс олігарха Ігоря Коломойського.

У 2016-му «Схеми» показали, як бізнесмен прилетів із Харкова з народним депутатом Віталієм Хомутинніком.

Приватбанк допускає необхідність залучення рефінансування Національного банку для відшкодування коштів за позовами Суркісів.

Про це повідомляє видання «БанкІск».

«Приватбанк отримав інформацію про статус виконавчого провадження. У разі необхідності виконання дій за виконавчим провадженням банк може звернутися до Національного банку для рефінансування з метою забезпечення високого рівня ліквідності», — повідомили в прес-службі Приватбанку.

За словами прес-служби, з наближенням кінця року Приватбанк зосереджений, насамперед, на забезпеченні виконання необхідних норм резервування, перерахування клієнтських платежів до бюджетів, забезпечення необхідного рівня ліквідності для виконання платежів клієнтів — і юридичних осіб, і фізичних осіб напередодні свят.

13 листопада Виконавча служба відкрила провадження за заявами сім'ї Суркісів про стягнення зазначених коштів з банку.

Київський апеляційний адміністративний суд 6 листопада зобов'язав Приватбанк повернути сім'ї Суркісів 1,05 млрд гривень, 266,2 тис. доларів і 7,8 тис. євро.

27 грудня 2016 року Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом сім'ї Суркісів: Ігоря, Григорія, Рахміль (батько Ігоря й Григорія), Марини (дочка Ігоря), Світлани (дочка Григорія) Суркісів й Поліни Ковалик (дружина Григорія).

Вони просили скасувати рішення НБУ №105 від 13 грудня 2016 року, яким вони були визнані інсайдерами Приватбанку.

На етапі роботи тимчасової адміністрації в банку була проведена процедура конвертації коштів інсайдерів банку в капітал (bail-in).

З матеріалів суду слідувало, що Ігор Суркіс мав у Приватбанку рахунок на 151 млн гривень, Поліна Ковалик — 514,1 млн гривень, Григорій Суркіс — 163,1 млн гривень, Марина Суркіс — 174,5 млн гривень, Рахміль Суркіс — 44,8 млн гривень.

Також вони вимагали повернути їм 266,2 тис. доларів і 8 тис. євро ненарахованих відсотків за депозитами.

17 травня суд визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання пов'язаними із Приватбанком особами сім'ї Суркісів, а також скасував накази тимчасового адміністратора Приватбанку, які стосувалися рахунків фізосіб.

При розгляді цих справ НБУ вказував, що Ігор Суркіс і Ігор Коломойський — акціонери в т.ч. телеканалу «1+1», що свідчить про зв'язок Суркіса із Приватбанком, а тому й родичі Ігоря Суркіса теж уважаються пов'язаними із Приватбанком особами.

Суд дійшов висновку, що не доведена істотна участь Ігоря Суркіса в пов'язаних із Приватбанком компаніях — ТОВ "Телерадіокомпанія «Студія 1 + 1», ТОВ «Гравіс-Кіно» і ПрАТ "Телекомпанія «ТЕТ».

Суд послався на те, що в Єдиному держреєстрі юросіб і фізосіб-підприємців Ігор Суркіс не зазначений власником істотної участі, бенефіціаром, учасником, керівником або будь-якою іншою особою у зазначених структурах.

Також суд вирішив, що НБУ належним чином не довів зв'язок Ігоря Суркіса в тому числі з «Запорізьким заводом феросплавів» і «Нікопольським заводом феросплавів» (одним з бенефіціарів яких є Коломойський).

6 листопада Київський апеляційний адміністративний суд відхилив апеляцію Національного банку, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Національний банк уже подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд і звернувся в суд із проханням призупинити виконання вищезгаданого рішення до вирішення спору в касаційній інстанції.

«Ми вважаємо, що суди першої й апеляційної інстанції порушили процесуальне законодавство, проігнорували представлені докази в справі й винесли неправосудне рішення. Наразі вивчається можливість звернутися із цього приводу у Вищу раду правосуддя», — повідомили агентство в Нацбанку.

НБУ підкреслює, що рішення про входження держави в капітал Приватбанку, прийняте в грудні 2016 року — обґрунтоване й законне рішення держави, що реалізовано відповідно до закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 41.1.

«Це рішення дозволило не тільки захистити більш ніж 20 млн громадян України, які зберігають кошти в цьому банку й користуються його сервісами, а й уникнути системних ризиків для банківського сектора, що стало заставою збереження фінансової стабільності в країні», — зазначили в НБУ.

Як повідомлялося, у грудні 2016 року Кабінет Міністрів вирішив націоналізувати Приватбанк.

Під час роботи тимчасової адміністрації борги перед акціонерами банку й пов'язаними з ним особами (у тому числі і єврооблігації) потрапили під механізм bail-in.

Загальна сума проведеного bail-in становила 29,4 млрд гривень.

17 травня суд зобов'язав Приватбанк повернути 364 млн гривень А-Банку, що належить братам Суркісам.

Арест наложен в рамках дела о махинациях «Приватбанка», сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Печерский райсуд Киева арестовал имущество Орджоникидзевского горно-обогатительного комбината, Никопольского завода ферросплавов, Марганецкого горно-обогатительного комбината и «Днепроазота». Эти предприятия контролируют бывшие собственники «Приватбанка» Игорь Коломойский и Геннадий Боголюбов.

Определение от 14 сентября 2017 года доступно в Едином реестре судебных решений.

Запрет наложен в рамках дела о махинациях «Приватбанка», которое было возбуждено еще три года назад. Должностные лица «Приватбанка» подозреваются в завладении 19 млрд гривен, выделенными Нацбанком на рефинансирование финучреждения.

Следствие установило, что «Приватбанк» выдал 42-м подконтрольным предприятиям кредиты в размере от 18 до 73 млн долларов под залог имущественных прав на товар. Эти предприятия, в свою очередь, заключили сомнительные сделки, осуществив 100% предоплату и перечислив деньги на счета нерезидентов якобы с целью получения товаров. Однако поставка товаров не состоялась, а деньги не возвращены.

4 сентября Печерский районный суд Киева в рамках этого же дела арестовал здание завода «Биола» (Днепр), здание в Киеве, которое арендует телерадиокомпания «Студия 1+1», а также самолет Boeing.

Відомі українські бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов отримали громадянство Кіпру в обмін на інвестиції в цю країну.

Про це розповіло видання The Guardian, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так, за інформацією речника Коломойського, той отримав паспорт Кіпру, «враховуючи його значні інвестиції в цю країну».

Адвокат, що представляє інтереси Боголюбова, повідомив те саме про свого клієнта. За його словами, Боголюбов отримав громадянство Кіпру у 2010 році «в обмін на значні інвестиції в країну (через певні компанії), і це повністю відповідало вимогам законодавства на той час».

У своїй попередній статті The Guardian писав, що сотні звинувачуваних у корупції олігархів з України і Росії отримали паспорти ЄС за так званою схемою «золотих віз». Кіпр, зокрема, починаючи з 2013 року, заробив понад 4 мільярди євро, надаючи громадянство дуже багатим людям.

Олигарх Игорь Коломойский намеревался внести залог в размере 450 млн гривен за экс-главу «Нафтогаза» Александра Кацубу, который обвиняется в участии в преступной группировке Виктора Януковича.

Об этом в интервью Соне Кошкиной рассказал главный военный прокурор Анатолий Матиос, сославшись на информацию оперативных служб, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

При этом он отметил, что это не единственная попытка «помочь» Кацубе избежать уголовной ответственности.

«Из-за кулис расскажу, что Антон Киссе, который не безосновательно изучался СБУ в части причастности к предполагаемому созданию Бессарабской республики, обходил пол-парламента и собирал подписи о выдачи Кацубы на поруки. Предварительно было зарезервировано 67 подписей», — рассказал Матиос.

"Были и другие моменты. Например, попытка установить контакт со всеми возможными и невозможными руководителями, которые касаются дела Кацубы. Кроме меня — ведь имею репутацию не совсем профессионального человека. Но мы добились ареста и, на удивление, выиграли апелляцию. Хотя в каждый день задержания этих людей (бывших чиновников Януковича — ред.) Кулик (старший прокурор по делу — ред.) получал повестку от НАБУ, а генеральный прокурор должен был просить (НАБУ — ред.) о переносе уголовных процессуальных действий в отношении него на неделю, — добавил Матиос.

Кроме того, военный прокурор подтвердил причастность экс-замгенпрокурора Виталия Касько к юридической фирме, которая «обслуживала» схемы Курченко.

«Я не могу раскрывать тайну следствия. То, что Кулик наговорил в интервью, защищая себя — его право. Наговорил он много чего, и я вынужден это подтвердить. Действительно, юридическим опекуном, хедлайнером всех схем Курченко является юридическая компания — чрезвычайно мощная, профессиональная, узнаваемая — «Арзингер». Бывший компаньон, управляющий партнер компании «Арзингер» — Виталий Касько. По Виталию Каську незаконного обогащения НАБУ не нашло. По Кулику активно расследуют. Я не верю в совпадение и подозревать не хочу, но и не имею никаких документальных оснований говорить, что это случайность», — рассказал Матиос.

«Поймите, корпоративные войны, в том числе, которые разгорелись в результате обысков адвокатов (НАБУ заявило о причастности к делу Онищенко трех адвокатов, что якобы регистрировали фиктивные фирмы — ред.), достаточно детально регламентированы в законе. Чтобы проводить следственные действия в отношении адвокатов в связи с осуществлением ими профессиональной деятельности, нужно иметь достаточно веские основания. Только время и действенная работа покажут, кто был прав», — также отметил он.

При этом Матиос напомнил, что уголовное производство против Касько не закрыто — «значит, не все так чисто».