<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Гривня. Державні закупівлі та корупція в Україні &#187; Интеграл-Банк</title>
	<atom:link href="http://hryvnia.org/archives/tag/integral-bank/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://hryvnia.org</link>
	<description>Державні закупівлі та корупція в Україні</description>
	<lastBuildDate>Sun, 04 Jul 2021 04:44:41 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	
	<item>
		<title>З України вивели 400 мільярдів через австрійський банк Meinl Bank AG. Розслідування</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/3065</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/3065#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jun 2016 06:58:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Agalusko Investment Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Meinl Bank AG]]></category>
		<category><![CDATA[Melfa Group LTD (Беліз)]]></category>
		<category><![CDATA[Nasterno Commercial Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Silisten Trading Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Tandice Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Tosalan Trading Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Winten Trading LTD (Кіпр)]]></category>
		<category><![CDATA[австрійський банк]]></category>
		<category><![CDATA[Автокразбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Актив-банк]]></category>
		<category><![CDATA[банк "Таврика"]]></category>
		<category><![CDATA[банк «Кредит Дніпро»]]></category>
		<category><![CDATA[банк «Фінанси і кредит»]]></category>
		<category><![CDATA[банк «Хрещатик»]]></category>
		<category><![CDATA[відмивання грошей]]></category>
		<category><![CDATA[Вернум Банк]]></category>
		<category><![CDATA[виведення коштів]]></category>
		<category><![CDATA[Володимир Братко]]></category>
		<category><![CDATA[Генеральна прокуратура]]></category>
		<category><![CDATA[Дельта Банк]]></category>
		<category><![CDATA[ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»]]></category>
		<category><![CDATA[Интеграл-Банк]]></category>
		<category><![CDATA[кореспондентський рахунок]]></category>
		<category><![CDATA[мільярдів]]></category>
		<category><![CDATA[Міський комерційний банк]]></category>
		<category><![CDATA[Національне антикорупційне бюро]]></category>
		<category><![CDATA[ПАТ «ІФК «АРТ Капітал»]]></category>
		<category><![CDATA[Пивденкомбанк]]></category>
		<category><![CDATA[привласнення коштів]]></category>
		<category><![CDATA[Служба безпеки України]]></category>
		<category><![CDATA[Східний гірничо-збагачувальний комбінат]]></category>
		<category><![CDATA[Терра Банк]]></category>
		<category><![CDATA[ТОВ «Енран груп»]]></category>
		<category><![CDATA[ТОВ «Енран-КМ»]]></category>
		<category><![CDATA[фінансова афера]]></category>
		<category><![CDATA[Финростбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Фонд гарантування вкладів фізосіб]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=3065</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Національна поліція розкрила «масштабну фінансову аферу»: українські банки вивели понад 400 млрд. гривень з вітчизняного фінансового ринку через австрійський банк. Десятки мільярдів з них вже втрачені для держави. Астрономічні суми фігурують у кримінальному провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, матеріали якого частково оприлюднені у Єдиному реєстрі судових рішень. З них випливає, що протягом 2011 –]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/06/Meinl-Bank-AG1-500x294.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-3066" alt="Meinl-Bank-AG1-500x294" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/06/Meinl-Bank-AG1-500x294.jpg" width="500" height="294" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Національна поліція розкрила «масштабну фінансову аферу»: українські банки вивели понад 400 млрд. гривень з вітчизняного фінансового ринку через австрійський банк.</p>
<p>Десятки мільярдів з них вже втрачені для держави.</p>
<p>Астрономічні суми фігурують у кримінальному провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, матеріали якого частково <a href="http://reyestr.court.gov.ua/Review/58063068" target="_blank">оприлюднені</a> у Єдиному реєстрі судових рішень. З них випливає, що протягом 2011 – 2015 років українські банки вивели з України понад 400 млрд. гривень за допомогою представників австрійського Meinl Bank AG.  Кошти, за даними слідства, власники банків розміщували на кореспондентських рахунках австрійської фінустанови для подальшої легалізації в країнах ЄС.<br />
<span id="more-3065"></span></p>
<p>Через «масштабну фінансову аферу», як її вже охрестили в Національній поліції, не сплачувались податки, а вітчизняні банки, що зазнали банкротства, перекладали збитки на Фонд гарантування вкладів фізосіб.</p>
<p>До списку спустошених фінансових установ, що переводили значні суми на кореспондентські рахунки Meinl Bank AG <a href="http://reyestr.court.gov.ua/Review/57877404" target="_blank">поліція включила</a>: банк «Таврика» (переведено 26 млн. доларів); «Південкомбанк» (448,54 млн. грн. та 38 млн. доларів); «Автокразбанк» (106 млн. грн.); «Міський комерційний банк» (59 млн. євро); «Фінростбанк» (72 млн. грн.); «Терра Банк» (40,4 млн. доларів); «Дельта Банк» (87,3 млн. доларів); «Київська Русь» (50 млн. доларів; «Вернум Банк» (7 млн. євро) та інші, включно з банками «Кредит Дніпро», «КБ «Хрещатик», «Актив-Банк».</p>
<p>Лише за підрахунками Фонду гарантування вкладів фізосіб та Національної поліції, сума неповернених коштів з кореспондентських рахунків Meinl Bank AG склала майже 750 млн. доларів та близько 60 млн. євро.</p>
<p>Проте, загальні втрати можуть бути значно більшими, оскільки фінансові оборудки українських банків з використанням австрійських рахунків вивчає не лише Національна поліція. Наприклад, Генеральна прокуратура окремо досліджує розміщення банком «Фінанси і кредит» 100 млн доларів в Meinl Bank AG. А відповідно до судової суперечки, яку розглядав Вищий адмінсуд України, в цій же віденській фінустанові лежало близько 60 млн євро «Міського комерційного банку». У свою чергу, тимчасове керівництво «Інтеграл-банку» нещодавно написало заяву в поліцію про те, що колишній менеджмент здійснив розтрату на 500 млн. гривень на користь ТОВ «Енран-КМ», ТОВ «Енран груп», ПАТ «ІФК «АРТ Капітал» та згадуваного вже Meinl Bank AG.</p>
<p>Схема виведення та привласнення коштів українських вкладників через віденський Meinl Bank AG працювала так: банки укладали із австрійською установою договори відповідального зберігання та забезпечення, надаючи у заставу всі суми на коррахунках, включно з відсотками та подальшими надходженнями. Застава слугувала забезпеченням кредитів, які Meinl Bank AG укладав із третіми особами офшорами, що були пов&#39;язані із власниками українських банківських установ. Серед них: Melfa Group LTD (Беліз), Tandice Limited, Tosalan Trading Limited, Agalusko Investment Limited, Winten Trading LTD (Кіпр), Silisten Trading Limited, Nasterno Commercial Limited та інші.</p>
<p>Згодом, після невиконання позичальниками своїх зобов&#39;язань Meinl Bank AG через суд списував кошти на свою користь.</p>
<p>Так, наприклад, відбулось  з активами банку «Київська Русь», діяльність якого наразі вивчає не лише поліція, а і Служба безпеки України. Кілька років тому топ-менеджмент цього банку розмістив 44 млн. доларів на коррахунках у Meinl Bank AG. У червні 2015 року (за місяць до прийняття рішення НБУ про ліквідацію банку «Київська Русь») кошти були списані віденською фінустанову. Як з`ясувалось, ці гроші виступали заставою під кредит, який третя сторона – кіпрська фірма Tandice limited – не повернула австрійцям. За даними СБУ, засновником та бенефіціаром Tandice limited є акціонер та колишній голова правління ПАТ «Банк «Київська Русь» Володимир Братко.</p>
<p>Таким чином, «кінцевою метою (таких) дій керівництва банківських установ було одержання неправомірної вигоди для власників офшорних компаній, які отримавши кредитні кошти від Meinl Bank AG, не виконали свої кредитні зобов&#39;язання», сказано в матеріалах слідства. А борги позичальників погасили українські банківські установи за рахунок коштів їх клієнтів. Ці фінансові оборудки, впевненні представники правоохоронних органів, стали одним із основних факторів, які призвели до визнання перелічених банків неплатоспроможними.</p>
<p>Варто зазначити, що для виведення коштів з України вказаним австрійським банком користувалися не лише банкіри, а й державні компанії. Так, відповідно до розслідування, яке здійснює Національне антикорупційне бюро, протягом листопада 2014 – грудня 2015 року держпідприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перевів на рахунки фірми Steuermann Investitions- und Handelsgesellschaft mbH в банку Meinl Bank AG 72 млн доларів. Ці кошти – оплата за закупівлю уранового оксидного концентрату. Детективи НАБУ підозрюють, що держпідприємство переплатило постачальнику не менше 20 млн. доларів.</p>
<p>В тому ж банку відкриті рахунки ще одного скандально відомого підприємства – Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG. За даними НАБУ, топ-менеджмент ДП «Об&#39;єднана гірничо-хімічна компанія» в 2015 році продавав цій австрійській фірмі майже всю титанову сировину, яка вироблялась на державному підприємстві. При цьому вартість  товару була на 15-55% нижче від світових середньоринкових цін. Загальна сума поставки склала майже 700 млн гривень, а втрати держави перевищують 100 млн гривень.</p>
<p>Як повідомляла Deutsche Welle, правоохоронні органи Австрії зафіксували рекордну кількість заяв від фінустанов про підозру у відмиванні грошей, які стосуються громадян України. Так, протягом минулого року австрійські банки заявили правоохоронним органам про ймовірне відмивання грошей 197 українцями. У порівнянні з 2014 роком, ця цифра зросла в чотири рази.</p>
<p><strong>Федір Орищук, <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Національне бюро розслідувань України</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/3065/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Топ-8 банков с раздутыми активами</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/964</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/964#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 30 Jan 2013 15:21:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[Авангард]]></category>
		<category><![CDATA[Авант Банк]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Адарич]]></category>
		<category><![CDATA[Алексей Савченко]]></category>
		<category><![CDATA[Андрей Бовсуновский]]></category>
		<category><![CDATA[Арбузов]]></category>
		<category><![CDATA[банк «Гарант»]]></category>
		<category><![CDATA[Банк Глобус]]></category>
		<category><![CDATA[банкир]]></category>
		<category><![CDATA[Бахматюк]]></category>
		<category><![CDATA[Вадим Копылов]]></category>
		<category><![CDATA[Вадим Столар]]></category>
		<category><![CDATA[Валерий Прохоренко]]></category>
		<category><![CDATA[ВиЭйБи Банк]]></category>
		<category><![CDATA[Владимир Антонов]]></category>
		<category><![CDATA[Григорій Калетнік]]></category>
		<category><![CDATA[Диапазон-Максимум Банк]]></category>
		<category><![CDATA[Евробанк]]></category>
		<category><![CDATA[Интеграл-Банк]]></category>
		<category><![CDATA[Кирилл Торишний]]></category>
		<category><![CDATA[Кирилл Шевченко]]></category>
		<category><![CDATA[Конверс Групп]]></category>
		<category><![CDATA[Максимов]]></category>
		<category><![CDATA[Марина Букаева]]></category>
		<category><![CDATA[межбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Нацбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Олег Бахматюк]]></category>
		<category><![CDATA[ООО «Украинские медиа технологии»]]></category>
		<category><![CDATA[Партнер-Банк]]></category>
		<category><![CDATA[Пивденкомбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Руслан Демчак]]></category>
		<category><![CDATA[Руслан Цыплаков]]></category>
		<category><![CDATA[СЕБ банк]]></category>
		<category><![CDATA[Терра Банк]]></category>
		<category><![CDATA[Укр-Викойл]]></category>
		<category><![CDATA[Укр-Гермес]]></category>
		<category><![CDATA[УкрСибБанк]]></category>
		<category><![CDATA[Фонд гарантирования вкладов физических лиц]]></category>
		<category><![CDATA[ЭРДЭ Банк]]></category>
		<category><![CDATA[Юрий Колобов]]></category>
		<category><![CDATA[Ярослав Колесник]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=964</guid>
		<description><![CDATA[Некоторые украинские банки увлекаются инвестициями в «другие финансовые активы» – то есть, зачастую, в неликвидные векселя собственников и другие подобные квазиинструменты. 29 октября 2012 года Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел временную администрацию в ЭРДЭ Банк. Вот уже почти два месяца это небольшое финучреждение не возвращает депозиты вкладчикам и практически не проводит платежи. «С сентября]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Некоторые украинские банки увлекаются инвестициями в «другие финансовые активы» – то есть, зачастую, в неликвидные векселя собственников и другие подобные квазиинструменты.</p>
<p>29 октября 2012 года Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел временную администрацию в ЭРДЭ Банк. Вот уже почти два месяца это небольшое финучреждение не возвращает депозиты вкладчикам и практически не проводит платежи. «С сентября 2012 г. банк переживает определенные трудности с ликвидностью», – говорится в сообщении ЭРДЭ.<br />
<span id="more-964"></span></p>
<p>В банке также уверяют, что его «активы покрывают его финансовые обязательства». Вполне возможно. Но если посмотреть на баланс, можно заметить, что более 40% всех активов ЭРДЭ Банка учитываются по статье «другие финансовые активы».</p>
<p>«Эта статья нередко используется для раздувания баланса», – утверждает бывший председатель правления банка «Форум» Ярослав Колесник. В ней, как правило, учитывают всевозможные ценные бумаги (ЦБ), залоговое имущество, взятое на баланс, а также дебиторскую задолженность. В частности, ту, которая возникает в процессе построения схем, связанных с валютными спекуляциями.</p>
<p>«Допустим, банк занял гривну на межбанке и купил евро. Потом продал валюту за гривну по свопу и опять выдал кредит в гривне на межбанке», – рассказывает банкир, пожелавший остаться неназванным. По его словам, такие свопы отображаются в статье «другие финансовые активы».</p>
<p>Иногда подобные многоходовые операции приносят завидную прибыль, но еще чаще оборачиваются огромными убытками. Примерно так произошло и с ЭРДЭ Банком, который пытался заработать на спекуляциях с наличными евро, но получил пробоину в балансе.</p>
<p><strong>«Векселья» час</strong></p>
<p>Зачастую в статье «другие финансовые активы» банки отображают векселя своих карманных компаний. Этим занимаются, например, те финучреждения, которые уже уткнулись в потолок по нормативам кредитования инсайдеров. Им приходится финансировать бизнес собственников за счет покупки ЦБ. «Векселя в этом случае подходят больше всего, так как их эмиссия нигде не регистрируется, а срок погашения таких бумаг может быть каким угодно, хоть в 2250 году», – объясняет председатель среднего украинского банка.</p>
<p>Когда в 2005 г. лопнул небольшой киевский банк «Гарант» с активами 154,8 млн грн., его баланс на 50% состоял из мусорных ценных бумаг, то есть тех самых «других финансовых активов». Как выяснилось, в основном это были векселя, купленные банком у аффилированных структур якобы с целью перепродажи или полученные в виде залогов. На самом деле руководство банка через покупку этих ЦБ попросту вывело деньги вкладчиков. Мы решили поинтересоваться, кто еще из банков увлекается инвестициями в «другие финансовые активы».</p>
<p><strong>Диапазон-Максимум Банк</strong></p>
<p>Активы на 01.07.2012 г. – 661,5 млн грн. В том числе «другие финансовые активы» – 43,2%</p>
<p>Контрольный пакет акций Диапазон-Максимум Банка принадлежит Марине Букаевой, вдове Валерия Букаева, народного депутата от Партии регионов в 2007—2009 гг. Он  был основателем и директором компаний «Укр-Гермес» и «Укр-Викойл», почетным президентом луганского ФК «Заря», и в 2006 г. возглавлял набсовет Партнер-Банка.</p>
<p>Основным владельцем Партнер-Банка был бизнесмен Алексей Савченко, который продал это финучреждение в 2009 г. российскому бизнесмену Владимиру Антонову, владельцу «Конверс Групп». Недавно Конверсбанк (бывший Партнер-Банк) был переименован в CityCommerce Bank, а Владимир Антонов заявил, что этот банк у него отобрал его партнер по бизнесу – депутат от Партии регионов Вадим Столар.</p>
<p><strong>ЭРДЭ Банк</strong></p>
<p>Активы на 01.07.2012 г. – 2,6 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 40,8%</p>
<p>Собственник банка бизнесмен Руслан Демчак находится в СИЗО по подозрению в отмывании грязных денег в особо крупных размерах. На момент ареста он был кандидатом в народные депутаты. Конкурентом бизнесмена по округу оказался глава комитета Верховной рады по вопросам аграрной политики и земельных отношений, народный депутат от Партии регионов Григорий Калетник, сын которого Игорь руководит Государственной таможенной службой Украины.</p>
<p>25 октября банк заявил, что прекратил принимать депозиты населения, хотя не возвращает деньги вкладчикам с начала сентября. 29 октября Фонд гарантирования вкладов физических лиц ввел в банке временную администрацию.</p>
<p><strong>Пивденкомбанк</strong></p>
<p>Активы на 01.07.2012 г. – 5,4 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 30,4%</p>
<p>Основной владелец Пивденкомбанка  – Руслан Цыплаков, собственник группы компаний «Метал Юнион». В группу входят металлургические, горнодобывающие, нефтяные, химические компании. Банк выступает расчетным центром группы.</p>
<p>Цыплаков – член президиума Автомобильной федерации Украины. Его считают человеком, близким к сыну президента Виктору Януковичу-младшему: они вместе участвуют в автомобильных ралли.</p>
<p>Летом Цыплаков приобрел еще одно финучреждение – Терра Банк, который до этого принадлежал бывшему заместителю министра финансов Вадиму Копылову и бывшему председателю правления Государственного ипотечного учреждения Кириллу Шевченко, а до этого – нынешнему министру финансов Юрию Колобову.</p>
<p><strong>Интеграл-Банк</strong></p>
<p>Активы на 01.07.2012 г. – 2,5 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 29,7%</p>
<p>Совладельцы банка – Кирилл Торишний и Андрей Бовсуновский. Банк активно работает на рынке FOREX с 2003 г. По результатам первого полугодия Интеграл-Банк получил самый большой по банковской системе убыток от операций с иностранной валютой – 104,6 млн грн. По мнению участников рынка, убыток связан с неудачными валютными спекуляциями. В самом банке ситуацию не комментируют.</p>
<p><strong>Авант Банк</strong></p>
<p>Активы на 01.07.2012 г. – 1,9 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 25,0%</p>
<p>Совладелец и председатель правления банка – эпатажный банкир и бизнесмен Алексей Савченко. Он купил это небольшое финучреждение после того, как в 2007 г. продал Партнер-Банк российскому олигарху, владельцу «Конверс Групп» Владимиру Антонову.</p>
<p>Савченко был владельцем черниговского ФК «Десна» и в 2010 г. возглавлял государственный концерн «Укрспирт». Но футбольный и спиртовой бизнес у него не задались, и Савченко вернулся в банкинг. А вот песни в стиле шансон исполнять и записывать не перестал.</p>
<p><strong>Банк Глобус</strong></p>
<p>Активы на 01.07.2012 г. – 2,3 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 23,1%</p>
<p>Основной и единственный акционер банка – ООО «Украинские медиа технологии». Соучредителем и первым председателем правления банка «Глобус» был зампред НБУ Валерий Прохоренко. Он утверждает, что сейчас не имеет к банку никакого отношения. Прохоренко считается близким другом председателя НБУ Сергея Арбузова и отвечает в Нацбанке за тендерные процедуры и хозяйственный блок.</p>
<p><strong>Евробанк</strong></p>
<p>Активы на 01.07.2012 г. – 1,2 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 21,1%</p>
<p>Основной владелец банка Александр Адарич – бывший председатель правления Укрсиббанка (2002—2008 гг.). Евробанк был создан еще в 2005 г. Банк никогда не был особо активен в кредитовании реального сектора экономики. На рынке он больше известен как валютный спекулянт.</p>
<p>В прошлом году банк приобрел у шведской банковской группы SEB ее украинскую дочку СЕБ банк. Скорее всего, часть денег для покупки была выведена с баланса банка и отразилась по статье «другие финансовые активы».</p>
<p><strong>ВиЭйБи Банк</strong></p>
<p>Активы на 01.07.2012 г. – 13,2 млрд грн. В том числе «другие финансовые активы» – 17,3%</p>
<p>Основной собственник банка – владелец агрохолдинга «Авангард» Олег Бахматюк. В банке уже больше года длится конфликт между старыми и новыми акционерами. Предыдущий мажоритарный акционер банка Сергей Максимов не раз обвинял новых совладельцев в выводе денег из банка. В свою очередь, Бахматюк утверждал, что ранее банк выдавал невозвратные кредиты компаниям Максимова. ВиЭйБи уже больше полугода, как полностью заморозил кредитование физлиц.</p>
<p><strong> </strong></p>
<p><strong><a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Национальное бюро расследований Украины</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/964/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
