Українська авіакомпанія «Бізнес-Ерлайнз», що належить бізнес-партнерові президента України Сергію Зайцеву управляється через офшорну фірму, здійснює заборонені рейси в Росію і не сплачує податки в Україні.

Про це йдеться у сюжеті Слідство.Інфо, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У розпорядження журналістів потрапила флешка з файлами про діяльність української авіакомпанії «Бізнес-Ерлайнз», яку їм надав неназваний співрозмовник.

З’ясувалося, що авіакомпанія «Бізнес-Ерлайнз», що надає послуги чартерних авіаперевезень, оформлена на компанію Intraco Management Limited. Завдяки масштабному витоку документів панамського реєстратора офшорів Mossack&Fonseca, раніше стало відомо, що власником цієї компанії є заступник генерального директора корпорації «Рошен», Сергій Зайцев.

Отримані файли свідчать, що постійними клієнтами авіакомпанії були як сам Петро Порошенко, так і його друг і бізнес-партнер Ігор Кононенко. Є навіть деякі особисті документи, як наприклад, копія паспорта дружини Ігоря Кононенка або контракт на проживання його доньки в одному зі швейцарських пансіонів. Згідно з одним із файлів, серед клієнтів компанії значаться також прізвища Ющенко, Клюєв, Азаров, Кацуба, Льовочкін, Богатирьова, Черновецький, Арбузов, Лєпс, Калінін, Саламатін.

Згідно з іншим файлом, що має назву «Авіабаланс», компанія Intraco Management Limited отримала на банківський рахунок за авіаперельоти в 2009 — 2011 роках 15 млн 262 тисячі євро, однак, як стверджується у розслідуванні, попри те, що послуги авіаперевезень надають одні українські бізнесмени іншим, в тому числі за внутрішні польоти, гроші в Україну навіть не заходять. Вони йдуть з одного офшорного рахунку на інший.

Понад 400 тисяч євро офшорна Intraco отримала від офшорної Nyland Union. Останньою володіють скандальні бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов. 19 тисяч євро отримано від віргінської Macon Assets Limited, яка пов’язана з одеським мером Геннадієм Трухановим. Понад 90 тисяч євро заплатила за авіаперельоти офшорна Newport Management Limited, яка засвітилася в численних бізнесах братів Суркісів.

У розслідуванні також згадується історія про закупівлю компанією авіапалива у російської дочірньої компанії російського «Газпрому» – «Газпромнефть-АЕРО Шереметьєво». Згідно даних митної бази Import Genius, йдеться у розслідуванні, Intraco Management купила в жовтні 2014-го року насправді тисячу тон авіаційного пального.

Як стверджує журналіст Слідство.Інфо Дмитро Гнап, згадана компанія досі здійснює перельоти з Києва в Москву — через Білорусь.

«Приватний літак вилітає з Києва і сідає в аеропорту міста Гомель, місцеві прикордонники самі приходять до літака і ставлять штамп про перетин кордону Білорусі. Далі літак за рейсом Гомель — Москва вирушає формально не порушуючи заборон», — йдеться у сюжеті.

Раніше, власник офшорної компанії Intraco, Зайцев стверджував, що компанія ніколи не надавала послуг президенту Порошенку і не купувала паливо у Росії, а лише двічі заправила літак в Москві у «Газпромнефть-Аэро-Шереметьево», оскільки інших компаній там немає.

Глава НБУ Валерія Гонтарєва, можливо, сприяла виведенню 160 млн євро з «Промінвестбанку», що належить російській держкорпорації ВЕБ на чолі з Дмитром Медведєвим, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у «Фейсбуці» написав журналіст Олександр Дубінський.

«Скандал, який легко може затьмарити історію співпраці Гонтаревої з ВТБ.

Цілком можливо, Гонтарєва сприяла виведенню 160 млн євро з Промінвестбанку, що належить російській держкорпорації ВЕБ на чолі з Дмитром Медведєвим», — пише журналіст.

За його словами, ці гроші пішли на виплату боргів Клюєвих.

«Я тримаю в руках листування, в якій фігурують прізвища людей, що збігаються з прізвищами топ-менеджерів Нацбанку.

У цьому листуванні вони обговорюють залишок гарантій Промінвестбанку на 160 млн євро, виданих компаніям Клюєвих „Солар“ під контракт на закупівлю обладнання у китайській корпорації CNBME.

Відправник з прізвищем Ольги Шаповал з управління кураторів банків НБУ призводить довідку, з якої випливає, що „сонячний“ бізнес Клюєвих був перереєстрований в Криму за російськими законами в липні 2015 року.

Не дивлячись на це, Промінвестбанк погашає від свого імені гарантії, видані Клюєвими корпорації CNBME. Що насправді є виведенням капіталу з українського банку перед його банкрутством (!). В НБУ підозрюють, що Клюєви закривають цей борг російському держбанку на території Росії, а гроші ВЕБовці платять з України — так як не мають наміру зберегти тут банк.

Що цікаво, в довідці сказано, що ПІБ маніпулює звітністю і не показує в ній заборгованість „Соларов“, а також приховує від НБУ клюєвський борг в розмірі 87 млн ​​євро (2.7 млрд грн).

Після уточнюючих питань відправника з прізвищем (екс-) першого заступника голови НБУ Писарука, відправник з прізвищем директор департаменту банківського нагляду Рожкової повідомляє, що компанії Клюєвих — виявляється- не може заплатити Промінвестбанку, так як знаходяться під санкціями.

Після чого слідує — як я це зрозумів — формальний дозвіл від імені відправника з прізвищем Гонтарєва випустити з України в оплату рахунків Клюєвих майже 160 млн євро (4.8 млрд грн), „тому що раз бізнес працює треба платити“», — додає журналіст.

«Китайці сказали, що бізнес працює, це не Кримський актив Солара і може виплачувати їм невеликі суми по реструктуризації. Думаю, що якщо бізнес працює, то він повинен платити за боргами і постачальникам і банкам не залежить від санкцій на акціонера».

«Нагадаю, після цих подій НБУ вже двічі рефінансував Промінвестбанк на 400 млн грн (загальний борг перед НБУ 2.7 млрд грн). А росіяни днями заявили, що мають намір від ПІБ позбутися, який відчуває гострі проблеми з ліквідністю», — підсумовує він.

В справах Клюєвих помічений і слід Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Бізнес братів Андрія і Сергія Клюєвих продовжує добре працювати, незважаючи на гучні банкрутства компаній, які їм належать, свідчить розслідування видання «Новое время».

Куплений ними у Фонду держмайна Завод напівпровідників в Запоріжжі, де вони збиралися робити кремнієві сонячні батареї, має величезні борги і знаходиться в стадії ліквідації — налагодити його роботу брати не зуміли. У лютому 2016 року компанія Клюєвих Activ Solar звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Це банкрутство стало в Австрії найбільшим в цьому році: суд задовольнив прохання, борги компанії складають 503,4 млн євро, а активи оцінені всього в 18,7 млн євро, кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їх спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009 року клюєвський завод напівпровідників отримав в цьому закладі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на 230 млн євро. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не зніяковівши, що двома роками раніше ФДМ продав його всього за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу, адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився у першого віце-прем'єра.

В результаті на сьогоднішній день Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 м 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов'язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участь в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб пропали його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк веде себе (у суді) дуже пасивно», — говорить Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбітражником.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що в цій справі Укрексім діє заодно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів.

«Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави», — каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015 року працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і з тих пір ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов'язаний досить тісно. У серпні 2014 го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів в наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових перестановок держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

В наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.