Народний депутат Антон Яценко, обраний до Верховної Ради по мажоритарному округу №200 на Черкащині, встановив черговий рекорд із кнопкодавства, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На пленарному засіданні 14 березня 2017 року за постанову про обрання народних депутатів України членами комітетів Верховної Ради депутат із групи “Відродження”  пройшовся двома рядами і встиг натиснути кнопки на шістьох місцях, інформують у Громадському русі “Чесно”. Крім Яценка, кнопкодавили ще троє “відродженців”.

Антона Яценка не вперше “ловлять” на голосуванні за колег. Скажімо, 17 листопада 2016 року під час голосування за проект закону про запобігання та протидію домашньому насильству (№5294) він натиснув кнопку на 5-х місцях, установивши своєрідний “рекорд” із кнопкодавства.

А в жовтні минулого року Яценка взагалі “зловили” в Раді з “віялом” чужих карток для голосування.

Екс-регіонал Яценко, який радив Януковичу утопити Майдан у крові, був одним з керівників Тендерної палати.

Активісти громадського руху «Чесно» викрили народного депутата з групи «Відродження» Антона Яценка у кнопкодавстві, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як йдеться на сайті організації, під час прийняття рішення щодо законопроекту про запобігання домашньому насильству колишній регіонал проголосував відразу за п'ятьох народних депутатів.

Відзначається, що за восьме скликання Ради це найбільш нахабне порушення принципу особистого голосування у парламенті.

За даними активістів, Яценка викривали в кнопкодавстві вже чотири рази.

У столичній мерії намагаються нахабний факт кнопкодавства видати за звичайне непорозуміння, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Наприкінці жовтня під час одного із засідань Київради стався кричущий факт кнопкодавства. «Перцю» додало те, що голос «за того хлопця» віддав не хтось з депутатів, а взагалі сторонній чоловік. Після службової перевірки виявилося, що це — помічник депутата Київради від фракції «Єдність» Костянтина Ялового. Причому  проголосував він не за свого шефа, а за зовсім іншого депутата.

Помічник Ялового В`ячеслав Боядін голосував карткою депутата з фракції «Єдність» Ігоря Кісільова. Втім, у фракції екс-мера Києва Олександра Омельченка запевняють, що це не фальсифікація під час голосування, а звичайний «збіг обставин». Тобто особиста картка Кісільова просто випадково опинилася у якогось «лівого» помічника. Так от «обставини», які «збіглися».

Депутати Омельченка намагаються мегаскандал перетворити у рядову ситуацію, яка могла б статися з кожним. Помічника начебто було звільнено одразу, у день скандалу, а сама фракція «Єдність» готова публічно вибачитися на наступній сесії Київради.

У прес-службі Київради кажуть, що депутати, причетні до кричущого інциденту, вже надали пояснення в рамках перевірки, хоча конкретні прізвища не вказуються. Можна припустити, що йдеться про депутатів Костянтина Ялового та Ігоря Кісільова. І з пояснень випливає, що помічник Ялового Боядін не отримував доручень голосувати замість Кісільова.

Таким чином, у фракції «Єдність» намагаються запевнити киян, що помічник одного з лідерів фракції зайшов до зали засідань Київради і за особистої ініціативи проголосував разом з депутатами. Навіть якщо у це повірити, то виникає питання до самого Костянтина Ялового: чому він не слідкував за своїм помічником, який може свідомо порушувати закон, голосуючи за депутата Київради?

Також мають бути питання і до депутата Кісільова, адже саме його карткою, якщо вірити розслідуванню, проголосував помічник Ялового Боядін. Якщо депутата Кісільова не було на місці для голосування, то він мав забрати з собою картку для голосування, а не залишати її без догляду. Крім цього, під час голосування інші депутати з фракції «Єдність» не могли не бачити, що поряд з ними голосує не їхній колега, а людина, яка не має права натискати кнопки «за» чи «проти» якихось рішень.

Втім, напрошується висновок, що депутат Київради Ігор Кісільов, скоріш за все, був просто відсутній під час голосування. І щоб не втрачати такий дорогоцінний голос, помічник Костянтина Ялового В`ячеслав Боядін просто натиснув кнопку замість Кісільова. При цьому навряд чи якийсь там помічник мав би сміливість особисто, без обговорення чи вказівок «згори», голосувати. Та навіть якщо повірити у це, то все одно в обох випадках на поверхню випливає дитяча безвідповідальність політичної сили екс-мера столиці Омельченка у Київраді.

Таким чином, столичний парламент потроху перетворюється на прохідний двір. Так недовго дійти до того, що замість депутатів Київради рішення будуть ухвалювати їхні помічники.

Не допомагають навіть суперсистеми для голосування. Тільки минулого року була встановлена система «Рада-4», і мер Кличко божився, що тепер у столичному парламенті не буде жодного кнопкодавства, мовляв, це абсолютно неможливо. Бо для голосування депутату потрібно близько десяти секунд натискати на кнопки обома руками, щоб голос був зарахований.

Але, як показав останній випадок, київські депутати можуть обдурити все. Тому закрадаються сумніви, чи варто було викидати 12 млн. грн на систему «Рада-4», якщо «кнопкодавство» продовжується?

Якщо ж депутати поводять себе, як діти, вважаючи, що на засідання можна ходити чи не ходити, а голосувати можуть помічники, то керівництво Київради має діяти. Зрештою можна проводити перекличку, як у школі. Немає депутата – блокується його місце для голосування. Можливо це занадто радикально, але чого не зробиш заради порятунку «обличчя» усієї Київради.

Денис Гонтар, Національне бюро розслідувань України

Депутат из парламентской группы «Партия «Возрождение» Антон Яценко голосовал и за себя, и за коллег, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Как рассказали в движении «Честно», на кнопкодавстве Яценко поймали во время голосования за проект закона №5180 «О Высшем совете правосудия».

В организации подчеркнули, что это уже третий случай, когда нарушение регламента ВР депутатом было зафиксировано.

«Журналисты называют Антона Яценко «крестным отцом» Тендерной палаты из-за его вероятной причастности к коррупционным схемам в сфере госзакупок в 2000-е годы», — напоминает «Честно».

Согласно электронной декларации Яценко за прошлый год, у его семьи есть дом в Киеве площадью 611 кв. м, а также еще один площадью 1520 кв. м с земельными участками в селе Козин. Оно считается местом элитных застроек. При этом Яценко не зарегистрировал семейный бизнес.

Дружина екс-міністра МВС і чинного народного депутата Юрія Луценка теж має депутатський мандат від БПП «Солідарність». Журналісти спіймали її на кнопкодавстві й попросили прокоментувати, чому вона порушує закон.

Відео відповіді опублікував в Youtybe журналіст Сергій Андрушко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Ірина Луценко зізналась, що справді голосувала за трьох депутатів. Вона запевняє, що народні обранці насправді були присутні у парламенті, але не знаходились у відповідальний момент у залі для голосувань.

«Люди просто не добігли. Я бачила їх, вони кричали Іра голосуй. Все було узгоджено і я дозволила собі один раз зробити такий крок, вважаю він не зовсім коректний, але він був правильний», — зазначила дружина голови фракції БПП «Солідарність».

Раніше журналіст Олексій Братущак зафіксував, як депутат Ірина Луценко встановила рекорд з кнопкодавства у Верховній Раді, проголосувавши за чотирьох.

Последние месяцы, которые принесли Украине больше перемен, чем все годы независимости, могут стремительно кануть в лету, так ничего и не изменив.

Во всяком случае, такая тенденция очевидно прослеживается, если повнимательней присмотреться к тому, что уже достаточно давно происходит в парламенте.

В вихре событий сегодня может уже и не всякий вспомнит, как едва ли не сразу после кровавых событий на Майдане и бегства из страны Януковича в Верховной Раде появилась такая себе группа «Экономическое развитие» – один из первых осколков, отколовшихся от стремительно падающего монолита партии регионов. Формально ее возглавил опытный аппаратчик Анатолий Кинах, но в нужных кругах все знают, что ее идеологом и вдохновителем является глава комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Виталий Хомутынник.

Более того, всего за пару месяцев этому вечно молодому регионалу за деньги беглого президента и его пресловутой «Семьи» удалось превратить 40 матерых депутатов своей группы (местных бонз и опытных «тушек»), в, как метко подметил кто-то из блогеров, «послушных рабов-манкуртов», «с обострением проблем национально-культурной идентичности и национального самосознания».

Впрочем, сам по себе это вряд ли кого-то может удивить, учитывая, что все эти депутаты родом из фракции ограбившего страну беглого диктатора. Фракции, в которой представления о чести, достоинстве или даже просто собственном мнении, выхолащивались несколько лет кряду, как идеологически вредные.

Удивляет и настораживает другое. На днях один источник из этого болота строго на условиях анонимности рассказал, что Хомутынник готов союзничать с новоизбранным президентом Украины Петром Порошенко. И с той стороны ему ответили взаимностью. На этой ниве младорегионал, кстати, уже начал активно работать на новую власть старыми методами. В том числе злостным «кнопкодавством», которое повергло в шок даже его бывших соратников.

Но если бы все ограничивалось лишь нажатием кнопок в сессионном зале за себя и за того парня — то это было бы еще пол-беды. Ведь деятельность Хомутынника одними кулуарами не ограничивается. Она способна повлиять на всю систему власти в государстве. Ни для кого не является секретом, что г-н Хомутынник ставит своей задачей получение максимального количества руководящих постов в самых хлебных органах как то Таможенная служба, Налоговая администрация или Национальный банк. И сегодня ему это уже частично удалось. В частности, по некоторым данным, он завел своего руководителя в налоговую администрацию, налаживает якобы разрушенную после Майдана систему откатов за НДС, появились новые налоговые ямы, активизируют работу «конверты», а уголовные дела за прошлые периоды удивительным образом закрываются. Появились и новые старые «смотрящие» за контрабандными потоками и налоговыми ямами.

Трудно представить себе степень разочарования бизнеса, да и вообще граждан Украины, мерзших на майданах, терпевших лишения, истязания и пули ради кардинальных изменений в стране, если подобный симбиоз состоится. Именно Хомутынник был творцом и идеологом той самой налоговой реформы, которая вывела на улицы тысячи мелких предпринимателей По схемам, построенным Виталием Хомутынником, как главой, так сказать, бюджетообразующего комитета, при президенте Януковиче отмывались и обналичивались ворованные «Семьёй» бюджетные деньги, возводились межигорья, наживались невиданные капиталы, которые теперь тратятся на финансирование наемников, убийц, разжигание сепаратизма и братоубийственной войны. Ну и не остается в накладе конечно и сам Виталий Юрьевич, если учесть, что при формировании группы «Экономическое развитие» только ее рядовым участникам сходу предлагалось единовременное вознаграждение за вступление в размере 1 миллиона 200 тысяч долларов, а потом еще и ежемесячное пособие на 250 тысяч долларов.

Несмотря на все это, г-н Хомутынник не только не понес никакого наказания, но и несмотря на все революционные преобразования и беспрерывные разговоры о люстрации, спокойно остается в кресле главы налогового комитета Верховной Рады. О его смене до сих пор никто даже не заикался. Более того, новое правительство так и не поломало старые схемы воровства наших денег, и не торопится это делать до сих пор, плюя на чаяния миллионов граждан и мирового сообщества.

Теперь же Виталий Юрьевич — теневой руководитель группы депутатов, которая призвана подружиться с новым президентом, всячески продемонстрировать ему свою поддержку и преданность. А нынче только ленивый не рассказал о том, что Петру Порошенко в ближайшие месяцы поддержка Верховной Рады ох как понадобится. Как минимум, до внеочередных парламентских выборов. Да и если они вообще состоятся…

Но стоит ли это того, чтоб в очередной раз пойти на поводу у волков в овечьих шкурах, уже не раз предававших и своих соратников, и патронов, и их и собственные взгляды, мечась из стойла в стойло в желании сохранить свое место у корыта, чтобы дальше набивать и без того не малые уже карманы?

Хочется верить, что Петр Порошенко понимает свою миссию не только когда выступает перед очередной телеаудиторией. Хочется надеяться, что он действительно осознает, что стал надеждой для многомиллионной нации, уставшей от внешней агрессии, внутреннего саботажа, бесконечной коррупции и стагнации. Что для большого количества людей он стал символом будущих преобразований и обновлений. Гарантом того, что «как раньше» уже не будет, а будет все как он и обещал – «по-новому» – честно, прозрачно, без кулуарных и подковерных шашень, без рассчетливого цинизма красномордых нуворишей, сегодня улыбаясь рассказывающих о единстве, а завтра пересылающих очередной транш черного нала на убийство украинских солдат.

Все эти мечты можно очень легко перечеркнуть. Одним легким движением, или даже просто преступным бездействием, формально не помогая шустрым ребятам вроде Хомутынника вертеть свои схемы, но и не мешая, делая вид, что ничего не замечаешь и не знаешь. Даже если речь уже не идет о полноценной люстрации (в реальность ее проведения, кажется, уже не верят даже главные ее инициаторы и вдохновители), то Виталий Хомутынник является своего рода лакмусовой бумажкой новой власти — попадание его и ему подобных в официальную коалицию или формальное большинство, как и любое другое интегрирование с людьми, которые взяли на себя ответственность ассоциироваться с новой властью, будет являться четким и однозначным признаком того, что «Жить По-новому» Украина по-прежнему будет только на словах.

Вдвойне обидно, что якшание с такими людьми может в конечном итоге стать фатальным не только для Петра Порошенко с товарищами, но и для всей Украины, подобно тому, как в свое время замечательный «подарок» в виде «Троянского коня» привел к падению эпической Трои.

Семен Пожидаев