У вересні поточного року Transparency International (TI) презентував дослідження про наявність конфлікту інтересів у народних депутатів України, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про реакцію компетентних органів, парламентаріїв і Регламентного Комітету ВР у коментарі журналістам розповів виконавчий директор TI Ярослав Юрчишин.

Це дослідження готувалося за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID. Але в середовищі українського істеблішменту, схоже, зробили вигляд, що його і зовсім не було.

«Наше дослідження було розіслано всім депутатам. Була презентація в кризовому центрі, куди також були запрошені депутати. На жаль, на саму презентацію з депутатів прийшов тільки Сергій Лещенко. Реакція депутатів була різною, але з тих, які згадані не в позитиві, реакції не було ніякої. Звіт також було відправлено до Регламентного Комітету ВР, який за своїм складом і повноваженнями відповідальний за дотримання законності депутатами, але він ніяк не відреагував», — зазначив Юрчишин.

Він також зазначив, що той конфлікт інтересів, який цілком ймовірно є у народного обранця Віталія Хомутинніка — це компетенція Національного агентства по запобіганню корупції.

Йдеться про суміщення депутатської діяльності з лобіюванням бізнес-інтересів компанії «Кернел», де Хомутиннік має вагому частку.

Пікантності ситуації додає той факт, що Хомутиннік вважається «податковим гуру» і займається в парламенті податковим законодавством, в тому числі поверненням ПДВ, а його компанія «Кернел» тільки за 10 місяців цього року стала лідером серед агрокомпаній, отримавши понад 7 млрд грн того самого повернення ПДВ з бюджету.

«Секрет» успіху компанії може критися в законодавчій нормі щодо двох податкових реєстрах ПДВ, ініційованої Хомутинніком в 2015 році — в рік придбання ним акцій «Кернел».

«У перший реєстр увійдуть претенденти на автоматичне відшкодування (з часткою експорту не менше 40%), у другій — всі інші, які своїх грошей не побачать. Є все-таки непорушні речі в цьому світі, наприклад, вплив Хомутинніка на податкову політику України», — зазначала тоді економічний оглядач Cамаева.

Юрчишин вважає, що цей факт повинні досліджувати в НАЗК.

«Не можна поєднувати функції представника публічної влади з приватними інтересами своїми або свого родича. І тут є певні санкції, аж до кримінальної відповідальності. В цілому конфлікт інтересів у нас в сфері НАЗК. Досліджуючи це голосування (про два реєстри повернення ПДВ), у НАЗК мігло виникнути логічне запитання, так як він і виник у багатьох представників ЗМІ та експертів, про конфлікт інтересів у Хомутинніка. Що робить НАЗК в таких випадках? Відкриває фактичну процедуру визначення конфлікту інтересів. Тобто, опитує колег-депутатів, чи переконував Хомутиннік їх голосувати, чи велися розмови з Мінфіном, бюджетним або податковим комітетами, чи були які-небудь протиправні дії? І якщо Хомутиннік такі розмови вів або навіть стимулював до голосування, то це вже відповідне виробництво», — пояснив Юрчишин.

Про те, що якийсь шантаж мав місце бути, може свідчити інформація аналітичного ресурсу «Слово і Діло». Там зазначено, що 21 грудня 2015 року Хомутиннік заявив, що депутатська група «Відродження» не голосуватиме за запропонований Кабінетом міністрів України проект Податкового кодексу.

Однак, 24 грудня 2015 року Верховна Рада прийняла проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році» №3688. Парламентська депутатська група «Партія» Відродження" підтримала зазначене рішення майже у повному складі.

А вся справа в тому, що як раз в цьому законі №3688 і містилося те, що потрібно було Хомутинніку — два реєстри повернення ПДВ, про які було сказано вище.

Юрчишин впевнений, що зазначені факти можуть лягти в основу заяв не тільки в НАЗК, але і в НАБУ.

«Якщо є докази прямого впливу на це голосування, розмови або ще щось, то можна сміливо писати заяву про злочин і це буде юрисдикція НАБУ», — підкреслив керівник TI.

Юрчишин допустив, що якщо конфлікт інтересів і вплив на голосування буде доведено, Хомутиннік повинен буде повернути в бюджет неправомірно отриману вигоду.

Четыре добрых молодца Андрей Иванчук, Рысбек Токтомушев, Леонид Юрушев и Артур Гранц решили добить банковскую систему отнюдь не системным, но действенным подходом. Намеки обрели форму, а форма обрела смысл. Агрохолдинг Креатив своим примером может зажечь зеленый свет для других участников рынка, которые с низкого старта будут доить государственные и коммерческие финучреждения. Первым на очереди Ощадбанк…

На днях может быть принято решение об уходе Андрея Пышного из Ощадбанка. Это связано с конфликтом аграрной группы “Креатив” с госбанками, которые новые владельцы компании хотят “опрокинуть” почти на 500 млн. долларов.

креативный Рысбек Токтомушев

Решение это лоббирует некие Артур Гранц и Рысбек Токтомушев, которых вместе с нардепом НФ Андреем Иванчуком называют новыми владельцами “Креатива”. Причем, именно Гранца называют основным собственником компании, которую он купил вместе со своим бизнес-партнером Леонидом Юрушевым и топ-менеджером Рысбеком Токтомушевым.

Увольнение Пышного из Ощадбанка якобы необходимо для того, чтобы Ощадбанк смог “слить” кредиты “Креативу” без лишнего шума и репутационных потерь — глава госбанка одноклассник нардепа Иванчука.

Кроме того, к Пышному есть претензии у главы НБУ Валерии Гонтаревой, которая принимает активное участие в работе совета кредиторов “Креатива”, но никак не может договориться с госбанками, и создать единый пул кредиторов.

Гранц, в свою очередь, хочет сначала нагнуть госбанки, спиcав как минимум 50% долгов “Креатива” за счет государства, а уже затем — предложить такие же условия иностранным кредиторам. И уже преуспел на этом поприще.

Например, по решению Минфина, слили единственный “живой” залог аграрной группы — масло-жировой комплекс “Эллада”, который Укргазбанк продал компании “Кернел” якобы за $96 млн — эта сумма равна долгу “Креатива” перед госбанком.

Однако условия выплаты таковы, что на самом деле “Кернел” заплатит за завод в лучшем случае 60% его стоимости: 50% будут внесены сразу, а еще 50% — через 5 лет в гривне, в пересчете на текущий курс.

Леонид Юрушев

Говорят, все переговоры об этой сделке от лица “Креатива” и Укргазбанка вел господин Гранц. Сам Артур Гранц очень интересный персонаж — белорусский бизнесмен с австрийским гражданством, по происхождению грек — как и его старший партнер, Леонид Юрушев. Тоже австрийский гражданин.

В молодости Юрушев был соратником экс-президента футбольного клуба «Шахтёр» Ахатя Брагина, входил в т. н. «енакиевскую группировку», в составе которой занимался валютными операциями. Сейчас ему 70 лет, и ключевые проекты ведет более молодой Артур.

Гранц не лезет в газ и уголь — его дело это финансовые и девелоперские проекты, которые реализуются через компании “Ярославов Вал” и “БФ-Груп”. В частности, Гранц называет себя единоличным владельцем гостиницы Intercontinental.

Фамилия Гранца до сих пор чаще всего фигурировала в скандалах с аэропортом Борисполь: “отжиме” площадей под магазины беспошлинной торговли, скандальном уходе хендлера Swissport, строительством логистических терминалов.

Теперь назревает еще один скандал — с кидаловом кредиторов “Креатива”. Благо, финансовые схемы Гранц понимает хорошо…

До недавнего времени тандем Юрушев-Гранц владели “Златобанком”, который обанкротился после того, как получил от НБУ рефинансирование в размере почти 800 млн грн. при курсе 8/$. Кстати, источники в НБУ утверждают, что сейчас посланцы “греков” регулярно бывают в Нацбанке и ведут переговоры о регистрации или покупке нового финучреждения.

Наверное, не в последнюю очередь за счет украденных у госбанков денег…

P.S. Аграрная страна, говорите? Хрен кто будет теперь кредитовать аграриев в этой стране… Ну, разве что новый банк Юрушева...

Анастасия Зеленская, Национальное бюро расследований Украины

У пам’яті наших читачів ще зовсім свіжа історія про бої за врожай на Срібнянщині. І ось, панове, вам другий акт трагікомедії чи агро-вистави під назвою «Як «кернелівці» по врожай ходили». Декорації незмінні — поле, блокована техніка, постраждалі фермери та незаконно зібраний врожай. Проте географія дещо змінилася, цього разу постраждав уже Борзнянський район.

Фермер з Хорошого Озера Ілля Січка посіяв на своєму полі соняшник, але зібрати вирощене йому не судилося. 13 жовтня 2013 року це було зроблено сільськогосподарською технікою компанії «Кернел» без згоди власника, якого попід руки винесли з поля. Щоб ніхто не заважав творити свавілля було заблоковано навколишні шляхи.

Лише правоохоронці приїхали і припинили ці віроломні і протиправні дії, але ситуацію, що склалася, коментувати відмовились. Присутній у цій «гарячій точці» Едуард Гребенюк, начальник міліції громадської безпеки УМВС України в Чернігівській області, зауважив, що спочатку треба розібратися у ситуації, а вже потім робити висновки.

Такої ж думки був і Юрій Коваль, начальник Борзнянського РВ УМВС. Він сказав, що поки не буде проведено розслідування — жодних коментарів. І додав, що вони тут, щоб запобігти «тілесним і майновим ушкодженням».

Механізатори та водії, що збирали і вивозили урожай, також уникають коментарів, мовляв, вони люди наймані і їхнє діло – маленьке: що їм сказали, те і роблять. «Я зараз це насіння готовий просто тут висипати на землю і поїхати. Якби я знав, що тут таке буде, ніколи б не приїхав» — скаржиться водій КАМАЗу і не називає своє прізвище. На запитання, яка ж компанія є їхнім роботодавцем — тільки розводять руками.

Та і сам Ілля Іванович Січка не багатослівний – два напружених дні врожайної битви та постійний стрес здоров’я не додають. Чоловік, не спавши більш як дві доби, розповідає нам що доручив розбиратися у всьому юристам, оскільки сам «дуже втомився і фізично, і морально боротися з цим монстром…». Кого він називає монстром, ми тільки здогадуємось.

Натомість трохи більше пояснює його представник В. Беребенець: «Сьогодні склалася така ситуація, що компанія «Кернел» намагається довести до банкрутства фермерське господарство «Борзнянське». Жодних правових підстав для збирання врожаю на цьому полі у компанії немає. У Борзнянському райвідділі нам була надана ксерокопія договору укладеного нібито фермерським господарством «Борзнянське» зі СТОВ «Дружба-Нова» (тепер власник — компанія «Кернел») на збирання соняшника. Проте підписаний він не фермером, і цей факт був повідомлений у райвідділок».

Ілля Січка цього ж дня розпочав збирання соняшнику на іншому своєму полі, але «кернелівці» заблокували техніку. В сусідньому селі Омбиш на поля фермера виїхали автомобілі і почали перешкоджати збору урожаю законному господарю.

Проте, правозахисники ФГ «Борзнянського» заявляють, що і надалі спостерігатимуть за розвитком ситуації та за вирощене будуть боротися до останнього. Зрештою, урожай їхній.

Після приходу компанії «Кернел» у Чернігівську область такий сценарій жнивування став уже, бачимо, традицією. «Битва» у Срібнянському районі, потім конфлікт на полях фермерського господарства Ніни Тимошенко. І що найцікавіше агрокомпанія-гігант взялася тягатися за кілька сотень гектарів землі з жінкою-фермером. І ось тепер знову – уже фермерське господарство «Борзнянське».

Якась дивна і сумна традиція.

Джерело: Чернігівщина: події і коментарі, Національне бюро розслідувань України