<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Гривня. Державні закупівлі та корупція в Україні &#187; компромат</title>
	<atom:link href="http://hryvnia.org/archives/tag/kompromat/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://hryvnia.org</link>
	<description>Державні закупівлі та корупція в Україні</description>
	<lastBuildDate>Sun, 04 Jul 2021 04:44:41 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	
	<item>
		<title>Екс-регіонал Артем Ільюк носить на руці годинник за 4400 доларів. 2 фото</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/2642</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/2642#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 21 Jan 2016 17:27:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Ільюк Артем Олександрович]]></category>
		<category><![CDATA[Артем Ильюк]]></category>
		<category><![CDATA[Відродження]]></category>
		<category><![CDATA[годинник]]></category>
		<category><![CDATA[компромат]]></category>
		<category><![CDATA[регіонал]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=2642</guid>
		<description><![CDATA[Учасники спільноти «Депутати. ФотоЛікс» продовжують фіксувати компромат на народних обранців. В об’єктиви камер «фотоЛіксівців» потрапили прикраси нардепів, зокрема їхні годинники, повідомляє Національне бюро розслідувань України. Так, колишній регіонал, нардеп від партії «Відродження» Артем Ільюк носить на руці Zenith elite, вартістю понад 4400 доларів. «З тризубом патріотичніше буде, пане Ільюк (Відродження)?», запитують нардепа у фейсбуці.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: center;"><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Iluk-Artem1.jpg"><img class="aligncenter  wp-image-2644" alt="Iluk-Artem1" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Iluk-Artem1-300x225.jpg" width="500" height="375" /></a></p>
<p style="text-align: center;">
<p>Учасники спільноти «Депутати. ФотоЛікс» продовжують фіксувати компромат на народних обранців.</p>
<p>В об’єктиви камер «фотоЛіксівців» потрапили прикраси нардепів, зокрема їхні годинники, повідомляє <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Національне бюро розслідувань України</a>.</p>
<p>Так, колишній регіонал, нардеп від партії «Відродження» Артем Ільюк носить на руці Zenith elite, вартістю понад 4400 доларів.</p>
<p>«З тризубом патріотичніше буде, пане Ільюк (Відродження)?», запитують нардепа у фейсбуці.</p>
<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Iluk-Artem-godinnik1.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2643" alt="Iluk-Artem-godinnik1" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Iluk-Artem-godinnik1.jpg" width="610" height="344" /></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/2642/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Православний чекіст: 10 фактів про Андрія Деркача. Розслідування. 6 фото</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/2581</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/2581#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Jan 2016 10:03:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Деркач Андрій]]></category>
		<category><![CDATA[Євген Марчук]]></category>
		<category><![CDATA[євроінтеграція]]></category>
		<category><![CDATA[Андрій Деркач]]></category>
		<category><![CDATA[Артем Семенихин]]></category>
		<category><![CDATA[біографія]]></category>
		<category><![CDATA[Вадим Новінський]]></category>
		<category><![CDATA[Вадим Рабинович]]></category>
		<category><![CDATA[Виктор Ющенко]]></category>
		<category><![CDATA[ВО "Свобода"]]></category>
		<category><![CDATA[Володимир Литвин]]></category>
		<category><![CDATA[Володимир Путін]]></category>
		<category><![CDATA[Деркач-молодший]]></category>
		<category><![CDATA[диктаторські закони]]></category>
		<category><![CDATA[Дмитро Табачник]]></category>
		<category><![CDATA[Катерина Щоткіна]]></category>
		<category><![CDATA[КДБ]]></category>
		<category><![CDATA[компромат]]></category>
		<category><![CDATA[Леонід Вульф]]></category>
		<category><![CDATA[Леонід Деркач]]></category>
		<category><![CDATA[Леонід Кучма]]></category>
		<category><![CDATA[Мішель Терещенко]]></category>
		<category><![CDATA[мафиози]]></category>
		<category><![CDATA[Микола Клочко]]></category>
		<category><![CDATA[Миколаївський глиноземний завод]]></category>
		<category><![CDATA[митрополит Онуфрій]]></category>
		<category><![CDATA[Михайло Черний]]></category>
		<category><![CDATA[народний депутат]]></category>
		<category><![CDATA[Опозиційний блок]]></category>
		<category><![CDATA[організована злочинність]]></category>
		<category><![CDATA[Південмаш]]></category>
		<category><![CDATA[парламент]]></category>
		<category><![CDATA[Партія регіонів]]></category>
		<category><![CDATA[Петро Порошенко]]></category>
		<category><![CDATA[розслідування]]></category>
		<category><![CDATA[Російська православна церква]]></category>
		<category><![CDATA[Росія]]></category>
		<category><![CDATA[СБУ]]></category>
		<category><![CDATA[Семен Могилевич]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля зброєю]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Укратомпром]]></category>
		<category><![CDATA[УПЦ (МП)]]></category>
		<category><![CDATA[УПЦ Московського патріархату]]></category>
		<category><![CDATA[ФБР]]></category>
		<category><![CDATA[ФСБ]]></category>
		<category><![CDATA[чекист]]></category>
		<category><![CDATA[Шуфрич]]></category>
		<category><![CDATA[Юлія Тимошенко]]></category>
		<category><![CDATA[Янукович]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=2581</guid>
		<description><![CDATA[Вихованець академії КДБ, партнер кримінальних авторитетів, лобіст Москви — що така одіозна людина робить в українському парламенті? Народний депутат від «Волі народу» Андрій Деркач вніс до закону «Про державний бюджет на 2016 рік» поправку, яка ставить під загрозу скасування віз для українців – про відтермінування системи електронного декларування до 2017 року. Запровадження такої системи є однією]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andryi1.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2587" alt="Derkach-Andryi1" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andryi1.jpg" width="580" height="290" /></a></p>
<p>Вихованець академії КДБ, партнер кримінальних авторитетів, лобіст Москви — що така одіозна людина робить в українському парламенті?</p>
<p>Народний депутат від «Волі народу» Андрій Деркач вніс до закону «Про державний бюджет на 2016 рік» поправку, яка ставить під загрозу скасування віз для українців – про відтермінування системи електронного декларування до 2017 року. Запровадження такої системи є однією з умов отримання Україною безвізового режиму з Європейським Союзом.<br />
<span id="more-2581"></span></p>
<p>Національне бюро розслідувань України нагадує про те, ким насправді є народний депутат України Андрій Деркач.</p>
<p><strong>1. Чекіст у третьому поколінні</strong></p>
<p>Дід Андрія Деркача служив у НКВС і був «репресований» у сталінські часи – при черговій зміні керівництва. Батько Андрія Деркача також вихованець системи КДБ. У 1973 році закінчив вищі курси КДБ СРСР. Леонід Деркач – фігурант «касетного скандалу», на плівках Мельниченка зафіксовані його розмови з Леонідом Кучмою, зокрема, про журналіста Георгія Гонгадзе.</p>
<p>Деркач-молодший пішов по стопах своїх батька і діда. У 1989 році закінчив Харківське вище воєнне командно-інженерне училище ракетних військ, з 1990 по 1993 рік навчався у вищій школі КДБ імені Дзержинського у Москві (зараз – Академія ФСБ Росії). Потім нетривалий час попрацював в СБУ Дніпропетровської області і швидко пішов у політику. Однак, судячи з подальшої кар’єри назавжди залишився в системі КДБ-ФСБ.</p>
<p><strong>2. «Похресник» Кучми</strong></p>
<p><div id="attachment_2586" style="width: 510px" class="wp-caption aligncenter"><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andry2-500x348.jpg"><img class="size-full wp-image-2586" alt="Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andry2-500x348.jpg" width="500" height="348" /></a><p class="wp-caption-text">Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми</p></div></p>
<p>Політична та бізнес кар’єра Андрія Деркача не була б настільки успішною, якби не підтримка «сім’ї». І мова не лише про впливового тата. Ще в часи, коли Деркач-старший працював на «Південмаші» начальником «першого відділу» (фактично – відділ КДБ на підприємстві), він потоваришував з Леонідом Кучмою, який також працював на головному ракетобудівному підприємстві СРСР. Вони навіть породичалися – дружини Кучми і Леоніда Деркача є сестрами. Ставши президентом, Кучма призначив свого друга головою СБУ. Як згадував Андрій Деркач, він «ріс у сім’ї Кучми, сидів у нього на колінях».</p>
<p>Андрій Деркач – сват Володимира Литвина: донька першого Тетяна одружена з сином екс-спікера ВР Іваном. Весілля Деркачі і Литвини відгуляли якраз у розпал силового протистояння на Майдані — за кількасот метрів від епіцентру революції.</p>
<p><strong>3. Представник «хрещеного батька» російської мафії Семена Могилевича</strong></p>
<p>Наприкінці 90-х Андрія Деркача називали неформальним представником в Україні боса російської мафії Семена Могилевича, який у свою чергу тісно пов&#39;язаний із російським ФСБ та особисто Володимиром Путіним. І це зайвий раз доводить, що для російських «чекістів» батько і син Деркачі – свої люди.</p>
<p>Могилевич – мафіозі світового масштабу, один з «хрещених батьків» російської організованої злочинності, чиї інтереси простяглися від Росії та України до США. Він – один з найбільш розшукуваних американським ФБР злочинців, організатор корупційної схеми поставок газу в Україну. Злочинна організація Могилевича також займалася контрабандою зброї та ядерних матеріалів, алкоголю, сигарет, торгівлею наркотиками, «кришуванням» проституції та відмиванням коштів від злочинної діяльності.</p>
<p>На плівках Мельниченка зафіксована розмова Кучми та Деркача про Могилевича, яка свідчить, що голова СБУ щонайменше двічі зустрічався з мафіозі у Києві, а «дон Семен» отримував через нього певні прохання від Кучми.</p>
<p>У інтерв’ю «Дзеркалу тижня» у 1999 році Леонід Деркач заперечував, що знайомий з Могилевичем і заявив, що «немає жодного епізоду на території України, де б ця людина або його соратники порушували закон». На що отримав жорстку відповідь представника американського ФБР: «Могилевич є одним з «хрещених батьків» російського організованого злочинного світу. Порівняння главою СБУ в публічному інтерв’ю відомого всім правоохоронним органам Заходу одного з найнебезпечніших кримінальних лідерів Могилевича з Фордом, одним із засновників автомобілебудівної індустрії США, було сприйнято в США особливо болісно і викликало сумніви щодо серйозності намірів СБУ активно виконувати рішення політичного керівництва України щодо боротьби з організованою злочинністю».</p>
<p>У 1999 році Андрій Деркач нібито допоміг Могилевичу та «алюмінієвому королю» Росії Михайлові Черному, також тісно пов’язаному з російським криміналітетом, отримати контроль над Миколаївським глиноземним заводом – одним з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії.</p>
<p><strong>4. Торговець зброєю</strong></p>
<p>За інформацією ЗМІ, Андрій  Деркач на початку 2000-х спробував стати «збройним бароном», зайнявшись нелегальним продажем зброї у «гарячі точки». Масштаби були настільки серйозними, що у 2001 році керівники військової розвідки України з подачі давнього ворога Деркачів Євгена Марчука звернулися до президента Кучми з доповідною, в якій йшлося про те, що  причетність родини Деркачів до незаконної поставки озброєнь в ряд азіатських і африканських країн загрожує національній безпеці України.</p>
<p>Крім того, «Україна кримінальна» опублікувала коментар кримінального авторитета Леоніда Вульфа, який перебував у ізраїльській в’язниці, щодо готовності  свідчити про причетність Деркачів та Вадима Рабиновича (нині – один з лідерів Опозиційного блоку) до незаконних поставок зброї в «гарячі точки» – від Балкан до Іраку. За словами Вульфа, «є інформація про те, що вони поставляли стрілецьке озброєння і важке озброєння руху «Талібан» і «Аль-Каїді». Остання, до речі, отримувала зброю і від Семена Могилевича.</p>
<p><strong>5. Атомний король</strong></p>
<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andryi3-500x311.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2585" alt="Derkach-Andryi3-500x311" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andryi3-500x311.jpg" width="500" height="311" /></a></p>
<p>В 2000-х Андрій Деркач, на той час президент «Енергоатому», спробував реалізувати амбітний проект – узяти під контроль усю «атомку» України. 29 грудня 2006 року за рішення уряду Януковича було створено Державний концерн «Укратомпром», до складу якого увійшли заводи енергомашинобудування та інститути, що проектують блоки АЕС. Очолив новостворений концерн, звісно, сам Андрій Деркач. За словами президента Віктора Ющенка, схема Деркача передбачала, що в подальшому стратегічні підприємства, які увійшли до складу концерну мали бути приватизовані – всупереч законам, які забороняли продаж стратегічних підприємств.</p>
<p>У грудні 2007-го прем’єр Юлія Тимошенко скасувала постанову про створення «Укратомпрому». У червні 2008-го керівництво уряду звинуватило Деркача у тому, що на посту керівника «Енергоатому» він скоїв фінансові зловживання на суму 3,6 млрд. грн.</p>
<p><strong>6. Політичний хамелеон</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><div id="attachment_2584" style="width: 470px" class="wp-caption aligncenter"><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andry6.jpg"><img class="size-full wp-image-2584" alt="&quot;Помаранчевий&quot; Андрій Деркач після перемоги Ющенка" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andry6.jpg" width="460" height="344" /></a><p class="wp-caption-text">&laquo;Помаранчевий&raquo; Андрій Деркач після перемоги Ющенка</p></div></p>
<p>Деркач – депутат ВР останніх шести скликань. І кожного разу набирав іншого політичного окрасу. В його партійному портфоліо – блок «За єдину Україну»,  партії «Трудова Україна», Соціалістична партія, партія «Справедливість» і, звісно, Партія регіонів, яку він двічі представляв у ВР.</p>
<p>16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони», ставленики Деркача на Сумщині возили «тітушок» у Київ на боротьбу з Майданом. А вже через кілька місяців Деркач активно підтримував на виборах Петра Порошенка. Зараз перебуває у групі «Воля народу», яку сформував із депутатів-бізнесменів покійний волинський олігарх Ігор Єремеєв.</p>
<p><strong>7. Господар Сумщини</strong></p>
<p>У ході місцевих виборів 2015 року уся країна спостерігала, як нащадок роду Терещенків Мішель вів нерівну боротьбу за пост мера Глухова проти ставленика Андрія Деркача. Проти Терещенка брутально застосовували адмінресурс, провокації, але попри все він зумів перемогти увесь ресурс «смотрящого» за Сумщиною.</p>
<p><div id="attachment_2583" style="width: 460px" class="wp-caption aligncenter"><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andry4.jpg"><img class="size-full wp-image-2583" alt="У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andry4.jpg" width="450" height="306" /></a><p class="wp-caption-text">У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко</p></div></p>
<p>«Деркач був прокучмівський, потім проющенківський, потім проянуковичівський. Зараз він говорить, що він пропорошенковский. У будь-якому випадку він вважає, що Сумщина – його королівство. І ми робили кампанію проти системи Деркача, який зараз контролює все-все на Сумщині. Губернатор (Микола Клочко – НБРУ) – це людина Деркача, прокурор – людина Деркача, міліціонери – люди Деркача, ректор університету (Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка» – НБРУ) – людина Деркача, головний лікар – людина Деркача. На Сумщині школа-інтернат не може поміняти жінку, яка прибирає кімнати, без дозволу Деркача», – заявляв Мішель Терещенко.</p>
<p>Деркач справді дуже агресивно реагує на спроби зазіхнути на його королівство. У 2012 році міліція затримала на 72 години кандидата від ВО «Свобода» Артема Семеніхіна, який балотувався в одному окрузі з Деркачем. Його примушували написати зізнання та явку з повинною у справі про шахрайство, пригрозивши, що заарештують його дружину, а дитину віддадуть у дитячий будинок. За словами Семеніхіна, присутній на допиті начальник районного відділу відверто заявив, що «це справа політична, з метою залякати і скомпрометувати українських націоналістів». Тоді ж невідомий молодик навідався до батьків «свободівця», заявивши, що їм разом з сином потрібно в ноги кланятися і просити пробачення в Андрія Деркача, якщо не хочуть «отримати рештки тіла свого сина». Невідомий наголосив, що Деркач має безмежний вплив як у органах влади, так і в кримінальному середовищі.</p>
<p>У 2015 році 33-річний Артем Семеніхін впевнено переміг на виборах мера Конотопа. Схоже, Сумщина добряче втомилася від свого «короля»…</p>
<p><strong>8. Липовий кандидат наук</strong></p>
<p>Андрій Деркач гордиться наявністю шести (!) дипломів – п’ять з яких після навчання у Академії КДБ, мабуть. А також статусом кандидата юридичних наук. Свого часу дисертацію Деркача уважно проаналізувало «Дзеркало тижня». Мотивацію Деркача видання визначило відразу і точно: «Андрію Деркачу, президентові НАЕК« Енергоатом», генеральному директору державного концерну «Укратомпром» не дають спокійно спати лаври «проффесора» Януковича, кандидата економічних наук «надзвичайного» міністра Н. Шуфрича та іже з ними. І вирішив він, що для нормального самовідчуття перебування в списках партії відомих учених-регіоналів, і до того ж перебуваючи (поки ще) при великих фінансових потоках, необхідно використати унікальну можливість поповнити їхні ряди».</p>
<p>«Смішним розділом автореферату для спеціалістів є наукова новизна отриманих нашим героєм результатів. Виявляється, дана робота «є першим самостійним комплексним дослідженням, яке присвячене теоретичним та практичним проблемам контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки». Але найсмішніше в дисертації Деркача, на думку «Дзеркала тижня», це наступне: «Серед особистого внеску автора в наукову новизну відзначаються уточнення понять «ядерна безпека», «радіаційна безпека» і обґрунтування необхідності приведення у відповідність з приписами міжнародно-правових актів понять «ядерна установка», «ядерний матеріал», «ядерна шкода». Інакше кажучи, Андрій Деркач банально собі привласнив лаври впровадження наукової термінології, яка використовувалася задовго до нього.</p>
<p><strong>9. Друг Росії</strong></p>
<p>Крім дисертації Андрій Деркач написав і кілька книг. Серед них – «Україна і Росія: Випробування дружбою». Дружба з Росією – улюблена тема політика. Свого часу він навіть заснував у парламенті депутатське об’єднання «У Європу разом з Росією», секретарем якого, до речі, став відомий українофоб Дмитро Табачник. Деркач навіть пропонував зробити цю фразу девізом української зовнішньої політики, стверджуючи, що євроінтеграція України без Росії неможлива. Цікаво, що однойменний розділ на особистому сайті Деркача зараз видалено.</p>
<p><strong>10. Православний олігарх</strong></p>
<p>Андрій Деркач разом із Вадимом Новинським та Петром Порошенком входить до числа так званих «православних олігархів» – групи великих бізнесменів, які спонсорують УПЦ Московського патріархату і суттєво впливають на внутрішнє життя цієї конфесії, а також дбають про її інтереси в Україні. Точніше, стежать, щоб вона не надто відходила від генеральної лінії, визначеної у Москві. «Цікава деталь: підозріло часто по праву руку від Порошенка у всіх церковних ініціативи чомусь постійно виникає відомий гарант інтересів Московського патріархату в Україні – Андрій Деркач», – зазначає відомий релігіє знавець Катерина Щоткіна.</p>
<p>Про вагу Деркача у середовищі Російської православної церкви свідчить такий промовистий факт: у 2004 році він був єдиним політиком, який брав участь у чаюванні Володимира Путіна у митрополита Володимира, коли президент РФ відвідував Києво-Печерську лавру.</p>
<p>У січні 2009 року Андрій Деркач був одним з небагатьох мирян – делегатів Помісного собору Російської православної церкви, яких допустили до участі у виборах патріарха РПЦ. Тоді, нагадаю, обрали патріарха Кіріла – ідеолога «руского міра».</p>
<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andry5-500x354.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2582" alt="Derkach-Andry5-500x354" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Derkach-Andry5-500x354.jpg" width="500" height="354" /></a></p>
<p>Деркач активно лобіював обрання одіозного митрополита Онуфрія главою УПЦ МП, з яким його пов’язують давні дружні стосунки. Саме такий предстоятель потрібен і Москві, і Деркачу, який є противником будь-якої автокефалії УПЦ МП і виступає за тіснішу інтеграцію з Москвою.</p>
<p>***</p>
<p>Власне, після усього сказаного виникає лише одне запитання – що така людина досі робить в українському парламенті. Хоч і відповідь на нього теж очевидна.</p>
<p><strong><br />
Сергій Ружинський, <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Національне бюро розслідувань України</a></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/2581/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Герасименко Николай Михайлович. Досье и компромат</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/1189</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/1189#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 30 Mar 2014 16:22:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[біографія]]></category>
		<category><![CDATA[банк «БИГ Энергия»]]></category>
		<category><![CDATA[Винифуд]]></category>
		<category><![CDATA[Герасименко Николай Михайлович]]></category>
		<category><![CDATA[Иван Балога]]></category>
		<category><![CDATA[компромат]]></category>
		<category><![CDATA[Михаил Дорошенко]]></category>
		<category><![CDATA[Монтян]]></category>
		<category><![CDATA[СБУ]]></category>
		<category><![CDATA[Северодонецк]]></category>
		<category><![CDATA[Сергей Мещеряк]]></category>
		<category><![CDATA[Тарас Залесский]]></category>
		<category><![CDATA[Укринбанк]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=1189</guid>
		<description><![CDATA[Биография Родился 27 января 1957 года в селе Дружба Ямпольского района Сумской области. В органах госбезопасности с 1984 года. В июле 2005 года отстранен от должности первого заместителя начальника Следственного управления СБУ. С помощью приближенного к Президенту Украины редактора газеты «Украина молодая» Михаила Дорошенко в апреле 2007 года назначен с повышением – начальником Следственного управления]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2014/07/Gerasimenko-Mikola1.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-1186" alt="Gerasimenko-Mikola1" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2014/07/Gerasimenko-Mikola1.jpg" width="300" height="300" /></a>Биография</strong></p>
<p>Родился 27 января 1957 года в селе Дружба Ямпольского района Сумской области.</p>
<p>В органах госбезопасности с 1984 года.</p>
<p>В июле 2005 года отстранен от должности первого заместителя начальника Следственного управления СБУ.</p>
<p>С помощью приближенного к Президенту Украины редактора газеты «Украина молодая» Михаила Дорошенко в апреле 2007 года назначен с повышением – начальником Следственного управления СБУ, в июне 2007-го занял кресло заместителя Председателя СБУ – начальника Следственного управления. Хитер, скрытен. Чрезвычайно изворотлив, корыстолюбив.<br />
<span id="more-1189"></span></p>
<p>С марта 2014 года советник председателя Службы безопасности Украины (Наливайченко)</p>
<p><strong>Личное дело</strong></p>
<p>В отличие от товарищей по службе, Герасименко никогда не имел личных политических предпочтений. Он с одинаковым рвением возбуждал уголовные дела по съезду в Северодонецке (против Партии регионов) и по фактам массовых беспорядков 9 марта против УНСовцев. Причем оба дела рвался расследовать лично, всячески демонстрируя начальству свое усердие.</p>
<p><strong>История с Монтян</strong></p>
<p>Во время второго из упомянутых следствий Герасименко очень смешно и неуклюже пытался склонить к сотрудничеству и одновременно сожительству на конспиративной квартире известного адвоката Татьяну Монтян. О чем Монтян со свойственным ей чувством юмора поведала на страничке своего Интернет-блога.</p>
<p>Для тех, кто поленился зайти по ссылке, процитирую несколько строчек из этого эссе.</p>
<p>«…психостатева гра з Колею (Герасименко, – автор) закономірно призвела до того, що він повіз мене на якусь хату… самі розумієте, для чого – обговорити хід слідства по справі “9-го березня” зайнятись шаленим коханням та неземними пестощами</p>
<p>Трахати Колю я, звісно, і на думці не мала – все-таки почтєнная матрона, мати (тоді) трьох синів, дружина відомого судді етсертера, а головне – терпіти не можу людей, які вважають жінок ідіотками, здатними купитись на понтові заморочки.</p>
<p>Але Коля не зрозумів, що у мене головна ерогенна зона – це мозок (який він внаслідок повної своєї бездарності в юриспруденції збудити нездатен апріорі), та всерйоз повірив, що я “нєпрочь” ))</p>
<p>Головним моїм мотивом поїхати “на хату” була звичайна жіноча цікавість – а що ж з себе уявляють хати, в яких гебня трахає “потрібних” жінок? По дорозі я проробляла варіанти, яким саме чином розчарую Колю стосовно потрахаццо, і ось…</p>
<p>Ми зайшли в хату, Коля ввімкнув світло, і… у мене почалася істерика – хата була АБСОЛЮТНО ПУСТОЮ! Голі стіни, і ВСЕ!!! Навіть підвіконня були вузенькими…</p>
<p>Відсміявшись, я поцікавилася у Колі, хто ж це його так ненавидить в конторі, аби підсунути таку свиню ключі від такої квартири Заскреготавши зубами, Коля погодився, що да, таки є такі люди ))</p>
<p>Сподіваюсь, його мстя була жорстокою:)))…».</p>
<p><strong>Дело вещдоков</strong></p>
<p>То, что Герасименко, мягко говоря, не любили в «конторе», не удивительно. Он щемил перспективных сотрудников, закрывал возбужденные ими уголовные дела (думается, не просто так) или наоборот принуждал подчиненных расследовать преступления типа Северодонецкого съезда. Некоторые алчные проделки Герасименко стоили его сотрудникам вынужденного бегства из Украины или тюремного заключения.</p>
<p>В частности, под «чутким» руководством Герасименко китайцам был продан конфискованный в качестве вещдока по уголовному делу №222 гафний, который с 1992 года хранился в СБУ. Николай Михайлович поручил двум бывшим следователям СБУ продать гафний подставной фирме «Свитязь и К» по цене 40 гривен за 1 кг. После многочисленных перепродаж его цена увеличивается до 900 грн. за 1 кг. А через некоторое время гафний «уходит» в Китай по цене $216 за все тот же килограмм.</p>
<p>По данной сделке впоследствии было возбуждено уголовное дело. Но Герасименко сумел уничтожить все улики, свидетельствующие о его непосредственной причастности к афере. Следователям, которые работали у него на подхвате, повезло меньше: один был вынужден срочно бежать в Россию, другой оказался в СИЗО.</p>
<p>Пострадали и подчиненные Герасименко, которых он заставил втрое занизить вес контрабандного груза, состоявшего из турецкого ширпотреба и задержанного 3 сентября 2004 года в аэропорту «Гостомель». Зачем занизил, спросите вы? Ну, чтобы похитить и продать 7 тыс. из 10 тыс. тонн конфиската, так же как он сделал с гафнием.</p>
<p>Эту историю подробно описал бывший УБОПовец Тарас Залесский, главный редактор «УК», в своей авторской статье «ОПГ от СБУ: крысы конторские» в 2008 году.</p>
<p>«Известно, что сотрудники ГУ «К» СБУ, задержавшие контрабанду, на месте составили необходимые документы, указав, что вес багажа составляет 10 400 кг в количестве 386 мест. Который был загружен в две тяжелые фуры с прицепами.</p>
<p>А вот в материалах, составленных следователем Юром и экспертом Павленко, вес груза уже не превышал 3 000 кг! И с легкостью разместился бы на одном «КАМАЗе».</p>
<p><strong>ОПГ Герасименко</strong></p>
<p>ОПГ Николая Герасименко образца 2002 – 2005 годов имела устойчивый состав с четким распределением ролей и далеко идущими планами. Теми же крысиными ходами ОПГ Герасименко обкрутила аферу при расследовании уголовного дела №222 по факту контрабанды товаров 12 августа 2004 г. через порт г. Ялта. В особо крупных размерах…».</p>
<p>Впоследствии фигуранты по данному нашумевшему делу сами попали под следствие и увольнение. А их патрон вышел сухим из воды, снова спихнув свои грехи на подчиненных.</p>
<p>Вообще, генерал-лейтенант Герасименко попал на допросы лишь по причине чрезмерной услужливости. Когда Виктор Балога стал главой Секретариата Виктора Ющенко, Герасименко утащил и спрятал в своем гараже материалы дела о контрабанде элитных иномарок на закарпатской таможне, где каким-то боком проходил брат высокопоставленного чиновника Иван Балога. Расстарался до такой степени, что по факту исчезновения старого дельца из архива было возбуждено дело, в гараже у зампреда, по слухам, даже провели обыск, где и нашли погрызенные мышами бумаги. Над Балогой и Герасименко долго смеялся весь бомонд, что первому явно не понравилось, и второй оказался за штатом СБУ.</p>
<p><strong>Банковские дела</strong></p>
<p>Оставшись не удел, Герасименко принялся искать себе нового хозяина. И вскоре нашел. В свое время он помогал решать «коммерческие вопросы» Владимиру Клименко – руководителю банка «БИГ Энергия», известному своими талантами кидать партнеров. При помощи «Герасима» Клименко сумел вытеснить Сергея Мещеряка с должности председателя правления старейшего акционерного банка страны – «Укринбанка», и сам занял это кресло. А Герасименко присвоил почетное звание советника предправления.</p>
<p>В статье «Кто и как зарабатывает на проблемных банках» подробно описано, как действует тандем вообще и Николай Герасименко в частности.</p>
<p>«После смены владельцев и правления «Укринбанка» вновь пришедшая команда во главе с Клименко–Герасименко начала активно заниматься схемами «кидков» клиентов. Со слов сотрудников Национального Банка, они регулярно искажают отчетность банка, подделывают документы.</p>
<p>Так, 27 августа 2010 года «Укринбанк» продал вдвое дешевле его рыночной стоимости офисный центр ООО «Белая Акация», находящийся в то время в залоге у банка. Предварительно, путем обмана и подделок, завладев всеми необходимыми документами.</p>
<p>То же было проделано и с торговым центром в Тернопольской области. В данный момент по такой же схеме пара друзей-партнеров пытается завладеть крупным предприятием «Винифуд».</p>
<p>Рейдерские действия «Укринбанка» курирует Николай Герасименко, который, являясь сотрудником СБУ (на самом деле бывшим, но для солидности прикидывается, будто состоит в запасе, – автор), через подставных лиц завладел пакетом акций банка. Кроме того, Герасименко неоднократно участвовал в бизнес-переговорах с клиентами «Укринбанка», представляясь «российским акционером» (!). В связи с тем, что бизнес-деятельность действующего сотрудника СБУ классифицируется уголовным кодексом как коррупция, всем клиентам «Укринбанка», имевшим дело с «российским партнёром» Герасименко, следует проинформировать об этом факте СБУ.</p>
<p>Необходимо также отметить, что для проведения рейдерских схем и захвата имущества указанная группа поставила ликвидатором банка «Синтез» своего человека – Чечиля. Чечиль регулярно отчитывается Клименко и Герасименко о всей деятельности и фактически работает под их руководством. Акционеры банка «Синтез» возбудили уголовные дела против Чечиля, который в стиле вышеупомянутой группы пытался разворовать имеющееся в банке «Синтез» имущество…».</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://nacburo.org/" target="_blank"><strong>Национальное бюро расследований Украины</strong></a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/1189/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вадим Столар: связи – родителей, беспредел — свой. Расследование</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/998</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/998#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Jan 2014 17:17:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[City Commerce Bank]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Бригинец]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Волконский]]></category>
		<category><![CDATA[Андрей Стрижак]]></category>
		<category><![CDATA[Андрей Терентьев]]></category>
		<category><![CDATA[Банк]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[благотворительный фонд «Наш выбир»]]></category>
		<category><![CDATA[БМУ “Химстрой“]]></category>
		<category><![CDATA[Вагиф Алиев]]></category>
		<category><![CDATA[Вадим Котович]]></category>
		<category><![CDATA[Вадим Столар]]></category>
		<category><![CDATA[Вячеслав Фурса]]></category>
		<category><![CDATA[Денис Силантьев]]></category>
		<category><![CDATA[депутат]]></category>
		<category><![CDATA[Еліта-Центр]]></category>
		<category><![CDATA[Инна Майструк]]></category>
		<category><![CDATA[Катя Степичкина]]></category>
		<category><![CDATA[Компания “Элита-Стройинвест“]]></category>
		<category><![CDATA[компромат]]></category>
		<category><![CDATA[Конверсбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Леонид Черновецкий]]></category>
		<category><![CDATA[Лига-М]]></category>
		<category><![CDATA[Михаил Столар]]></category>
		<category><![CDATA[модельное агентство «Метрополитен»]]></category>
		<category><![CDATA[модельный бизнес]]></category>
		<category><![CDATA[Музей истории Киева]]></category>
		<category><![CDATA[Наша Украина]]></category>
		<category><![CDATA[НДС]]></category>
		<category><![CDATA[нефтепродукты]]></category>
		<category><![CDATA[Николай Азаров]]></category>
		<category><![CDATA[НТЦ Дия]]></category>
		<category><![CDATA[ООО «Сяйво»]]></category>
		<category><![CDATA[ООО «Фудлайн»]]></category>
		<category><![CDATA[ООО “АБФ“]]></category>
		<category><![CDATA[ООО “Интерпроект”]]></category>
		<category><![CDATA[ООО “Марс-1“]]></category>
		<category><![CDATA[Пал Плюс]]></category>
		<category><![CDATA[Пустовойтенко]]></category>
		<category><![CDATA[Рэйнис Тумовс]]></category>
		<category><![CDATA[Святослав Пискун]]></category>
		<category><![CDATA[Степан Черновецький]]></category>
		<category><![CDATA[Столар]]></category>
		<category><![CDATA[Столар Вадим Михайлович]]></category>
		<category><![CDATA[схемы с НДС]]></category>
		<category><![CDATA[Тимур Султанов]]></category>
		<category><![CDATA[Торговый дом «Возрождение»]]></category>
		<category><![CDATA[Транснациональная компания «Славия»]]></category>
		<category><![CDATA[туристическая фирма «Яна»]]></category>
		<category><![CDATA[убийство]]></category>
		<category><![CDATA[Укртанкер]]></category>
		<category><![CDATA[Укртатнефть]]></category>
		<category><![CDATA[Универсальная юридическая компания]]></category>
		<category><![CDATA[фонд «Профессионал»]]></category>
		<category><![CDATA[Элит-Боксинг]]></category>
		<category><![CDATA[Элита-Стройинвест]]></category>
		<category><![CDATA[эскорт-сервис]]></category>
		<category><![CDATA[Юрий Герман]]></category>
		<category><![CDATA[Яна Столар]]></category>
		<category><![CDATA[Янукович]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=998</guid>
		<description><![CDATA[Яркий представитель беспредельной «элитной тусовки» Вадим Столар на политической арене появился еще в 24 года, когда стал депутатом Киевского облсовета от партии Ющенко «Наша Украина».  С приходом ко власти в 2010 году Виктора Януковича, Столар стал нардепом от партии регионов. Компромата на молодого, но уже проженного политика немало, результаты ОРД МВД говорят сами за себя:]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2014/01/Stolar-Vadym2.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-999" alt="Stolar-Vadym2" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2014/01/Stolar-Vadym2.jpg" width="500" height="330" /></a>Яркий представитель беспредельной «элитной тусовки» Вадим Столар на политической арене появился еще в 24 года, когда стал депутатом Киевского облсовета от партии Ющенко «Наша Украина».  С приходом ко власти в 2010 году Виктора Януковича, Столар стал нардепом от партии регионов. Компромата на молодого, но уже проженного политика немало, результаты ОРД МВД говорят сами за себя: причастность к «эксорт-агентствам», «кидание» банков, причастность к «Элита-центру» и другое.<br />
<span id="more-998"></span></p>
<p>Персону Вадима Столара связывают и с Николаем Азаровым, и с бывшим генеральным прокурором Святославом Пискуном, и с сыном экс-мэра Киева Леонида Черновецкого Степаном, и с другими «сильными мира сего». Да и отец плитика Михаил Столар — герой компроматов и «клубничных» скандалов. Но обо всем по порядку.</p>
<p>Сейчас Вадиму Столару 31 год. За это время он успел не только выучиться на юриста, но и провернуть ряд самостоятельных дел, которые принесли немалые барыши. С тем количеством материалов и компромата, что добыли на него правохранители во время оперативно-разыскной деятельности, да и в результате внегласных расследований, никакие «меценатские» поступки Столару не помогут — ни финансирование музея Шевченка, ни поддержа турникменов (стрит ворк-аут), ни новострой «Музей истории Киева». Правда, сейчас ему помогают связи. Которые уже дают слабину — в 2012 году вновь стать депутатом у Столара не получилось.</p>
<p><strong>Вадим — повелитель шлюх</strong></p>
<p>Есть в Киеве предприниматели еврейского происхождения, далеко не последние по рангу – Яна и Михаил Столары. Они — родители Вадима Столара. Собственно, вот от них пришли к любимому сыну не только коммерческие таланты, но и нужные «завязки». У родителей киевского бизнесмена есть целый ряд коммерческих предприятий, среди них и известная во многих кругах туристическая фирма «Яна». Названа фирма, как нетрудно догадаться, по имени матери Вадима Столара.</p>
<p>Так вот, эта «Яна» обеспечивает турпутевками, как бывшую, так и нынешнюю генпрокурорскую и налоговую братию, в том числе и бывшего генпрокурора Святослава Пискуна. Согласно официальной биографии Вадима Столара, именно он был в те лихие годы (1999—2000) главным менеджером турфирмы «Яна».</p>
<p>У Вадима есть жена Инна Майструк, которая, закончив киевский университет, стала, как и муж, юристом. Инна в лучшие свои годы получила серебряную награду на международному конкурсе красоты «Missis Globe-2003», что проходил в американском городе Палм-Спрингс. Что занятно, на схожем конкурсе «Miss Globe-2003», но проходившем уже в Турции, а не Америке, серебряную награду получила Катя Степичкина. Так вот — обе эти девушки работали некогда в киевском модельном агентстве «Метрополитен», который принадлежит… Столарам!</p>
<p>Модельный бизнес, тот самый, откуда все эти победительницы конкурсов и который держат и курируют Столары, на самом деле, по мнению журналистов, является банальным сутенерством. Девочек модельной внешности поставляют богатым клиентам по так называемой системе эскорт-сервиса.</p>
<p>У собственников модельного бизнеса в наличии целая картотека с именами и фотокарточками красоток, которых можно за определенное вознаграждение выбрать на ночь, имея знакомство со Столарами.<br />
Естественно, жена Вадима Столара Инна телом не торгует. Она — основатель и руководитель юрфирмы «Универсальная юридическая компания». Именно контора Инны решает быстро, но очень дорого вопросы с Генпрокуратурой и налоговой.</p>
<p><strong>Вадим — друг головорезов</strong></p>
<p>Кроме того, у семьи Столаров есть подельник, говоря бизнес-языком, компаньон, имя которого хорошо известно в уголовных и правохранительных кругах. Это разбойник и убийца Вячеслав Фурса (по данным милиции: кличка – «Славик Вышгородский», родился в 1967 году, известен как уголовный авторитет Вышгорода Киевской области, поддерживает тесные контакты с лидерами преступных группировок Черниговской области).</p>
<p>Этот самый «Славик» Фурса начинал свой бизнес с реализации краденых автомобилей. В ноябре 2002, когда прокуратурой рулил еще один друг Столаров — Пискун, во время пьяной драки с несколькими милиционерами из Нежина, Фурса смертельно ранил одного из них. Ничего удивительного, но Фурсе удалось избежать уголовной ответственности. Его адвокаты утверждали на суде, что убийство милиционеров было в пределах необходимой самообороны. Кроме того, оказалось, что «мусора» были вдрызг пьяны. Очень нетипичное признание для правохранителей, если не учитывать, что судят «авторитета с крышей». Давление на судей, как поговаривают, оказывал Пискун лично.</p>
<p>Но вернемся к самому убийце и разбойнику Фурсе. У него со Столаром, как старшим, так и младшим есть целый ряд предприятий «на двоих», среди которых: ООО «Сяйво», ООО «Фудлайн», «Транснациональная компания «Славия», «Лига-М» и «НТЦ Дия». Последняя фирма «прошла» по давальческим операциям на нефтерынке, чем и заработала славу. Работает с «Укртатнефтью». Напомним, что именно «Дия» организовывала с свое время поставку сырой нефти из Российской Федерации на Кременчугский завод, а нефтепродукты оттуда реализовала уже на территории Киевской области по незаконным схемам. Не было для дельцов ничего зазорного и в том, чтоб продавать на заправках бензин А-76 под маркой бензина А-92. В тот период, когда мощные экспортеры Украины не могли получить «возвратку» по НДС, то эта самая фирма «НТЦ Дия» получила возмещение в размере 11 млн грн. При условии того, что реальный экспорт фирмы был в разы меньше. Проверка органов конечно бы обнаружила фиктивные схемы с НДС, да ее не было.</p>
<p><strong>Вадим решит все вопросы</strong></p>
<p>Не только принадлежащая жене Вадима Столара «Универсальная юридическая компания» решиет проблемы с органами. В арсенале Столара есть и благотворительный фонд «Наш выбир». Сам фонд некогда контактировал с иным скандально известным баготворительным фондом – «Профессионал». Используя такое выгодное сотрудничество, Столар и его семья смогли устанавливать льготное налогообложение для нужных предприятий, а также организовывать возврат НДС за определенную сумму или процент.</p>
<p>Кстати говоря, именно через семью Столаров все тот же экс-генпрокурор Пискун вышел в главный бизнес черноморья – одесский бизнес. Еще в начале бурных 1990-х годов, отец Вадима Столара посредством своего подельника Юрия Германа познакомился с теми, кто спустя некторое время станут отцами-основателями компании «Укртанкер». Сейчас эта компания имеет в распоряжении четыре судна бывшего Черноморского морского пароходства. Вадим и Михаил Столары с помощью них могут организовывать поставку в нашу страну товаров посредством морского транспорта, а также и нефтепродуктов.</p>
<p>Шеф «Укртанкера» Тимур Султанов вынужден был обратиться за помощью к своим киевским друзьям и заступникам, потому что министерство транспорта (в году руководства Кабмином Пустовойтенко) загоняло компанию в состав государственного предприятия «Украинская судоходная компания», а сам контракт между ними был ликвидирован приказом Минтранса № 492 от 27.07.2001. И только после вмешательства «людей сверху», тех, кто «крышевал» одесситов, сам приказ был аннулирован.</p>
<p><strong>Вадим «кидает» банки</strong></p>
<p>Спустя какое-то время после того, как прибалтийский бизнесмен Антонов перестал быть владельцем Конверсбанка, главная страница сайта банка сменила дизайн. На ней появились три фотографии с телефонами и суммой с 55 млн евро:</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2014/01/Stolar-Vadym3.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-1000" alt="Stolar-Vadym3" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2014/01/Stolar-Vadym3.jpg" width="500" height="325" /></a></p>
<p>Сайт http://www.conversbank.kiev.ua является единственным официальным сайтом банка. Информация, размещенная на этом сайте, официальная, объективная, банк несет за нее ответственность.</p>
<p>На старый домен банка была произведена хакерская атака, в результате которой появилась информация, не соответствующая действительности. Руководство банка обратилось в правоохранительные органы с соответствующим заявлением.</p>
<p>Сам бывший владелец банка Антонов комментировал события так:</p>
<p>— Столар и трое других граждан формируют группу лиц, которые фактически похитили из Конверсбанка деньги, принадлежащие мне, моей семье и банку. Впрочем, как и сам банк. Столар, а также Андрей Стрижак-младший, Рэйнис Тумовс и Вадим Котович – есть у вас такой бизнесмен из Одессы. Все они – наибольшие акционеры банка, действующие менеджеры финучреждения. Они воспользовались ситуацией, которая сложилась вокруг банка Snoras в ноябре прошлого года. Тогда когда правительство Литвы приняло внезапное решение национализировать и объявить банкротом Snoras. В этот момент я со своим партнером находился в Киеве. Мы покупали банк в другой европейской стране.</p>
<p>Для нас это сообщение стало шоком. В этот момент мои друзья и партнеры, господа Тумовс и Стрижак, начали проводить мероприятия по изъятию у меня банка. Они мотивировали это необходимостью защитить банк от меня и моей фамилии. У Столара тогда даже как-то вовремя появилась информация о том, что я объявлен в розыск, а значит, мне необходимо поспешно покинуть вашу страну. Я оставил доверенность и спокойно уехал в Лондон. У меня не было оснований не доверять своим партнерам. После этого начали происходить странные события. Банк был переписан не на моих людей, а на людей, подконтрольных этим гражданам.</p>
<p>Безусловно, ключевую роль в этой истории играет Стрижак, поскольку у Стрижака-старшего достаточно большой в вашей стране административный ресурс. Он – судья Конституционного суда. Роль второго плана отводится господину Столару, поскольку он нардеп от правящей партии и ничего не боится. И вообще, он – бодрый парень. Ну и, собственно, теневые партнеры во всей этой истории – Рэйнис Тумовс и Вадим Котович, которые фактически сейчас управляют бизнесом.</p>
<p>До сих пор бывший Конверсбанк, ныне City Commerce Bank, связывают с народным депутатом-регионалом Вадимом Столаром.</p>
<p><strong>Вадим — гроза лохов-инвесторов</strong></p>
<p>Причастность Вадима Столара к «Элита-Центру» факт, казалось бы неоспоримый. Но экс-регионал упорно продолжает отрицать это. Еще бы, ведь возьмись «менты» — и видел бы Столар только небо в решеточку.</p>
<p>Процитируем заявление одного из оппонентов Столара в ответ на утверджение последнего о непричастности к «Элита-центру»:</p>
<p>— В ходе расследования уголовного дела в отношении причастных к афере группы компаний “Элита-центр”, был установлен факт, что в группу инфестиционно-строительных компаний “Элита-Центр” входили следующие юридические лица: ООО “Компания “Элита-Стройинвест“, ООО “НИЦ “Прогресс“, ООО “БМУ “Химстрой“, ООО “Марс-1“, ООО “АБФ“, ООО “Интерпроект”.</p>
<p>Указанный факт также отражен в материалах судебных дел по предварительному рассмотрению уголовного дела в отношении обвиняемых в афере, и, в частности, в постановлении Печерского районного суда г. Киева N1-923/11 от 25.11.2011р ., размещенном на официальном сайте “Единого государственного реестра судебных решений”. В указанном постановлении суда излагается и тот факт, что именно от имени вышеуказанных юридических лиц заключались фиктивные договоры о долевом участии в строительстве.</p>
<p>Согласно Выписки из Единого государственного реестра юридических лиц и физических лиц-предпринимателей серия АА N978857, одним из учредителей ООО “Компания “Элита-Стройинвест” является Столар Вадим Михайлович. Вторым учредителем (физическим лицом) ООО “Компания “Элита-Стройинвест” является Александр Волконский, который находится в тюрьме по обвинению в аферах в строительстве.</p>
<p>Даем еще одну цитату:</p>
<p>По данным следствия и показаниям Андрея Терентьева, г-н Столар даже передал г-ну Шестаку, одному из организаторов аферы, $1 млн. наличными. Но пока непонятно, за что и как. Но такая сумма фигурирует в материалах дела, – рассказывал один из пострадавших от аферы, просивший не называть своего имени.</p>
<p>ООО Компания «Элита-Центр» обналичивало деньги, в основном, через три фирмы: Торговый дом «Возрождение» (код 32916238), ООО «Пал Плюс» (код 31351485) и ООО Промоутерская Компания «Элит-Боксинг» (код 33831407), в которых одним из учредителей был все тот же Вадим Столар. Вторым учредителем числился Степан Черновецкий, сын мэра-космонавта.</p>
<p>Шестого июля 2012 года в Подольском суде Киева состоялся резонансный процесс по организаторам нашумевшей жилищной аферы «Элита-Центра», в следствии одному из ее руководителей Александру Шахову-Волконскому и одному из топ-менеджеров Андрею Терентьеву грозило тюремное заключение. Как сообщали СМИ, за свободу Волконского следователям предлагали $300 тыс. Вадим Столар фигурировал в суде в качестве свидетеля. В результате, уже 16 июля посадили только Волконского, Столара же «отмазал» все тот же Пискун — экс-генпрокурор Украины.</p>
<p><strong>Вадим — тот еще лох</strong></p>
<p>В разгар предвыборной гонки 2012 года сопернико по 217 округу (Оболонь) Столара Денис Силантьев распространил такую листовку:</p>
<p>Столар Вадим Михайлович, 30 лет. Член Партии регионов. С апреля 2010 г. — депутат Верховной Рады от Партии регионов, хотя тщательно скрывает этот факт. За два с половиной года в парламенте не внёс ни одного законопроекта или поправки. Наиболее яркий факт парламентской «работы» — участие в избиении народного депутата от БЮТ Владимира Бондаренко 16 декабря 2011 г. совместно с двумя другими регионалами. Близкий друг Леонида Черновецкого. Активный член пресловутой «молодой команды» «Лёни-Космоса», которая отметилась масштабным хищением имущества киевской общины. Наиболее известный факт биографии — Столар является одним из соучредителей компании «Элита-Центр», которая оставила сотни киевлян без денег и без жилья. Другой основатель Александр Волконский находится в тюрьме. Столара от внимания правоохранителей защищает депутатский мандат, который он очень хочет получить снова. Об этом свидетельствуют масштабные работы по «стимулированию» электората.</p>
<p>Стола подал в суд — и… проиграл! Иногда все же казусы случаются.</p>
<p>— Кандидат Александр Бригинец, которые имеет лицензию на оппозиционность, выданную 9 партиями, сегодня больше всех критикует меня и кандидата от 10-й политической силы, от которой он тоже хотел получить лицензию, но не сложилось, – писал Силантьев. – При этом у данного “оппозиционера” напрочь отсутствует критика действий кандидата от ПР Столара, который сейчас тотально “стимулирует” избирателей. Наоборот – Бригинец публикуется в его газете.</p>
<p>Самой заметной кампанией в 217-м округе на Оболони была агитация именно за Вадима Столара. Люди, на одежде которых было написано «Вадим Столар», красили заборы, шпаклевали подъезды, латали дыры во дворах. Столар старался не афишировать связь с партией регионов (с 2010 года он входит в ее парламентскую фракцию). Не говорил он и о своем бизнесе.</p>
<p>Большинству киевлян его имя стало известно благодаря одной из самых скандальных строек в городе. Работы над зданием возле метро «Театральная» по ул. Богдана Хмельницкого, 7, грозили обрушить вход в подземку.</p>
<p>После шквала протестов Столар и его бизнес-партнер Вагиф Алиев подарили здание мэрии, которая создала там Музей Киева. Но избиратели запомнили проект. Против Столара играла также дружба с сыном Леонида Черновецкого, Степаном. Результат: округ вчистую выиграл Александр Бригинец – депутат горсовета от «Батьківщини», в прошлом музыкальный продюсер телеканала O-TV, поэт и прозаик, – пишет о проиграше Столара «Форбс».</p>
<p>В качестве итогов, хотелось бы спросить у прокуроров, милиционеров, почетного главы партии регионов Виктора Януковича — если столько компромата на Солара у журналистов, то сколько же у правохранителей? Не пора ли закрывать лавочку Столара и Ко?</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Виталина Захарченко, <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Национальное бюро расследований Украины</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/998/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
