Керівник адміністрації президента Андрій Богдан причетний до кредитних афер на сотні мільйонів гривень, має маєток в Конча-Заспі та багато землі у Київській області, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться в журналістському розслідуванні «Наших грошей з Денисом Бігусом».

Відзначається, що у 2011 році Богдан став власником маєтку на понад 1,5 тис. кв.м у Конча-Заспі. У 2013 році дружина Богдана купила дві квартири у центрі Києва на 300 кв.м. Потім Богдан оформив на себе низку нежитлових, найвірогідніше, офісних приміщень на Дніпровській набережній. Їх він здає в оренду.

Сам Богдан пояснює свій статок, тим що він багато працював та займався підприємницькою діяльністю, хоча з 2007 року працював у держслужбі.

Журналісти стверджують, що Богдан фактично консультував у кредитних шахрайствах.

Зокрема, у 2016-му році Фонд гарантування вкладів виявив кредитну аферу із залученням офшорної компанії «Айдельберг ресорсіс ІНК.» (Idelberg resources INC.), до якої був причетний Богдан і його бізнес-партнери Ігор Пукшин, Олександр Баулін. У 2014 Богдан отримав довіреність на представництво Idelberg resources INC від Бауліна.

Офшорна компанія Idelberg resources з Віргінських островів допомогла «Світловодському маслосиркомбінату» з групи «Клуб сиру» не розрахуватися за кредит у банку «Фінанси та кредит».

Маслокомбінат взяв кредит у банку у 2007 році під заставу майна. У 2009-му банк звернувся за стягненням застави, адже борг перед банком уже становив близько 150-ти мільйонів гривень, тоді Idelberg resources заявила, що теж претендує на гроші комбінату, бо нібито позичала їх ще до позики у банку.

Двома позовами в Господарському суді Київської області офшорка вимагала повернути 202 млн гривень, за які комбінат нібито поручився за позикою «Карлівського заводу сухого молока». Маслосирокомбінат на суді офіційно визнав свій борг, а 23.06.2009 суд підтримав обидва позови фіктивної фірми Айдельберг.

За даними журналістів, Богдан добре знайомий з членом правління маслокомбінату Олександром Коваленком, наразі Коваленко за довіреністю Богдана продає його землю під Києвом у селі Забуяння.

Також про зв'язок із Богданом свідчить дружба з Романом Бабієм, який у 2009 представляв інтереси комбінату в суді і працював в одній фірмі з Богданом «Пукшин та партнери».

Сам Богдан підтвердив журналістам зв’язок з віргінською офшоркою, на чию користь у 2009-му добровільно збанкрутував комбінат групи «Клуб сиру».

Після падіння банку, маслосиркомбінат ініціював банкрутство і вивів майно з іпотеки банку. Після цього, майно комбінату продали за втричі нижчою ціною у 10 мільйонів гривень афільованій компанії «Дніпровська молочна компанія» з групи «Клуб сиру».

У кримінальному провадженні за цим фактом слідчі напишуть: «реалізуючи злочинну схему, службові особи ВАТ „Світловодський маслосиркомбінат“ за попередньою змовою з посадовими особами „Клуб сиру“ від імені фіктивної компанії Айдельберг ресорсіс ІНК.»...

Крім того журналісти навели приклад іншої подібної схеми, до якої причетний глава АП.

Зокрема, у 2008 році банк «Надра», акціонерами якого на той час були брати Сегаль — Ілля та Вадим — видав фактично їхній же компанії «Каховка Пром-Агро» кредит у 25 мільйонів доларів під заставу соєпереробного заводу.

Потім банк продали Дмитру Фірташу і банк Фірташа через суд відібрав завод і продав його спорідненим структурам. Завод опинився у власності «Місто банку» молодшого партнера Фірташа Івана Фурсіна.

У 2015-му році, коли «Надра» почав банкрутувати, а представники ФГВ увійшли в управління, прокинулася кіпрська офшорка «Весдікс Інвестментс Лімітед», співзасновником якої була офшорка «Айдельберг ресорсіс ІНК» уже під кервництвом Богдана.

Кіпрська компанія заявила, що позичала власникам соєпереробного заводу більше 125 мільйонів гривень — і хоче їх отримати. Суд став на бік офшорки і повернув уже перепроданий завод першому власнику — фірмі-банкруту братів Сегаль «Каховка Пром-Агро», а «Надра» залишився без повернутого кредиту і заводу.

Офіційно у суді компанію «Весдікс Інвестмент Лімітет» представляв Бабій — колега Богдана, а на слуханнях був присутній брат глави АП Ігор. Бабій опинився на 48 місці у списку партії «Слуга народу».

Журналісти стверджуються, що про зацікавленість Богдана в цій історії можуть свідчити і його часті візити до Генеральної прокуратури за останні півроку. Богдан з жовтня 18-го по квітень 19-го приходив до ГПУ щонайменше 16 разів.

Речниця генпрокурора Лариса Сарган пояснила журналістам: Богдан ходить по адвокатських справах. Частина візитів стосувалася ПриватБанку, інша частина «по підприємству, яке рейдернули».

Затриманих за підозрою в організації пташиного могильника та забрудненні навколишнього середовища на Київщині власників підприємства з виробництва курятини «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») заарештовано на 60 діб із правом застави.

Таке рішення прийняв Печерський суд, розповіла прес-секретар генпрокурора України Лариса Сарган, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так, за її повідомленням, Печерський суд обрав власнику агрохолдингу  екс-нардепу партії регіонів Євгену Сігалу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці з альтернативою внесення застави у розмірі 80 млн грн.

Співвласниця холдингу «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») Марина Сігал заарештована на 60 діб із можливістю  внесення застави у розмірі 90 млн грн.

Ще одну особу, керівника структурного підрозділу підприємства, за даними проекту «Стоп корупція», виконавчого директора Марченко, заарештовано на 2 місяці із правом звільнення під заставу у 84 млн грн.

Власників відомої птахофабрики «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») правоохоронці затримали за підозрою в організації пташиного могильника та забрудненні навколишнього середовища на Київщині.

У ГПУ розповідають, що викрили «численні факти порушення» правил екологічної безпеки та санітарних норм аграрним холдингом, який задля заощадження коштів, замість переробки та утилізації, організував утилізацію відходів шляхом їх захоронення на земельних ділянках та створення сміттєзвалищ-могильників.

Крім того, зазначається в повідомленні, підприємство викидає в повітря надмірний об'єм забруднюючих речовин.

За даними ГПУ, внаслідок цих порушень довкіллю завдано збитків на понад 200 мільйонів гривень.

Генеральний прокурор Юрій Луценко провів зустріч зі співзасновником «Нової пошти» В’ячеславом Климовим щодо нещодавних обшуків в приміщеннях компанії.

Про це генпрокурор написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Представник оператора експрес-доставок в Україні підтвердив, що санкціоновані обшуки, які проводилися представниками Генпрокуратури на підприємствах „Нової пошти“ в кількох містах країни були коректними», – зазначив Луценко.

Він наголосив, що обшуки не супроводжувалися озброєними спецпідрозділами, вилученням оргтехніки і не мали намірів рейдерського захоплення.

Луценко додав, що Климова ознайомили "з численними фактами порушень, які були виявлені в роботі відділень «Нової пошти».

«Зокрема, це стосувалося пересилання у великих обсягах безакцизних алкогольних товарів і наркотичних речовин», – пояснив генпрокурор.

Крім того, він повідомив, що до слідства надійшла оперативна інформація МВС щодо ймовірного ухилення від податків в ході грошових переказів.

«Ми не тільки знайшли спільну мову, але й розробили спільний план дій», – запевнив Луценко.

16 березня 2018 року представники Генеральної прокуратури провели близько 15 обшуків складських та офісних приміщень ТОВ «Нова пошта» у Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Львові та Дніпрі.

Прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган повідомила, що генпрокурор Юрій Луценко взяв під особистий контроль розслідування вказаного кримінального провадження.

У суботу Сарган заявила про вилучення в офісних та складських приміщеннях компанії або споріднених з нею підприємств не облікованих готівкових коштів.

«Нова пошта» спростувала цю інформацію. Там заявили, що в Харкові правоохоронцями були вилучені кошти в компанії «Пост Фінанс», які оприбуткованi вiдповiдно до законодавства. Компанія має намір оскаржувати вилучення коштів.

Пізніше в «Новій пошті» також повідомили, що правоохоронні органи під час проведення обшуків в офісах компанії вилучили 132 тисячі гривень.

Після обшуків в офісних та складських приміщеннях «Нової пошти» та споріднених з нею підприємств повідомлення про підозру не складалися та запобіжні заходи не обиралися.

Про це написала речниця генпрокурора Лариса Сарган на своїй сторінці в Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Досудове розслідування триває, повідомлення про підозру не складалися та запобіжні заходи не обиралися», — зазначила Сарган.

Вона повідомила, що Головним слідчим управлінням за процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату ГПУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ «Нова пошта» та інших споріднених підприємств (ч. 2 ст. 364 КК України).

За словами Сарган, вони за участі службових осіб органів ДФС України, з метою одержання неправомірної вигоди для «Нової пошти», здійснили прикриття незаконних фінансових послуг підприємства, що призвело до ненадходження до бюджетів коштів у вигляді обов’язкових податкових зборів та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Також розслідування проводиться за фактами умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 212 КК України), службовими особами ТОВ «Нова Пошта» у особливо великих розмірах при здійсненні ліцензійної діяльності з переказу грошових коштів, доставки товарів (посилок) та міжнародних перевезень.

«З огляду на вимоги ст. 222 КПК України надання більш детальної інформації у цьому кримінальному провадженні не є можливим», — додала Сарган.

16 березня 2018 року представники Генеральної прокуратури провели близько 15 обшуків складських та офісних приміщень ТОВ «Нова пошта» у Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Львові та Дніпрі.

Сарган повідомила, що генпрокурор Юрій Луценко взяв під особистий контроль розслідування вказаного кримінального провадження.

Підозрюваного у держзраді колишнього народного депутата від БЮТ і Партії регіонів Олександра Шепелєва затримали 8 лютого 2018 року співробітники СБУ. При собі в нього було посвідчення «ДНР».

Про це написала у Facebook речниця генпрокурора Лариса Сарган, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За її інформацією, при собі у затриманого виявлено низку документів, у тому числі посвідчення співробітника так званого «міністерства державної безпеки ДНР».

Речниця розповіла, що стосовно Шепелєва Головна військова прокуратура здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні «за підозрою у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких злочинів». З 2014 року він перебував у розшуку.

Зокрема, військова прокуратура веде стосовно екс-нардепа слідство за підозрою у державній зраді (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу).

«Наразі з затриманим проводяться процесуальні дії, пов’язані з обранням запобіжного заходу. До Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», — пише Сарган.

За інформацією «Укрінформу», Шепелева затримали в Конча-Заспі під Києвом, де в нього будинок. Нібито він там мешкав уже тиждень.

Повідомляється, що зараз колишній депутат перебуває у слідчому ізоляторі СБУ в Аскольдовому провулку столиці.

Як відомо, у квітні 2017 року російські ЗМІ повідомили про затримання Шепелєва в Москві за ордером на арешт від Печерського районного суду Києва.

Шепелєва звинувачують у замовному вбивстві, розкраданні коштів та державній зраді.

Він утік до Угорщини, яка згодом видала його Україні. Проте з України Шепелєв втік з-під арешту в лікарні разом з конвоїром до Росії.

У 2012 році проти екс-нардепа порушили справу за підозрою в причетності до розкрадання коштів «Родовід Банку» на суму більше 220 млн грн за часів прем'єрства Юлії Тимошенко, а також в участі спільно з бізнесменом Павлом Борулько в організації розкрадання держкоштів рефінансування Нацбанку на суму 315 300 000 грн у березні-травні 2009 року.

Згодом МВС України повідомило, що Шепелєв знаходиться в міжнародному розшуку за підозрою в замаху на вбивство і розкраданні коштів.

Окрім того, екс-депутат фігурував у справах щодо вбивства глави наглядової ради «АвтоКразБанку» Сергія Кириченка у січні 2003 року та щодо замаху на життя колишнього акціонера «Родовіда» Сергія Дядечка.

У серпні 2016 року стало відомо, що Головна військова прокуратура також відкрила проти екс-депутата справу за підозрою у державній зраді. За наявними даними, Шепелєв перейшов на службу до ФСБ Росії.

Шепелєв двічі обирався до парламенту за списками БЮТ, але в 2010 році був виключений з фракції і перейшов у фракцію Партії регіонів, звідки все ж згодом вийшов.  На парламентських виборах 2012 року балотувався по мажоритарному округу № 13 (Вінницька обл.) Як самовисуванець, однак посів лише 7-е місце.

Наприкінці березня 2014 року Шевченківський райсуд Києва обрав для Шепелєва запобіжний захід у вигляді двомісячного арешту.

20 березня 2015 року екс-нардепа Шепелєва затримали в Росії.

Раніше Шепелев звинувачув Турчинова у казнокрадстві $ 800 млн з держбюджету України.

Генеральная прокуратура вызвала на допрос члена партии Движение новых сил, депутата Юрия Деревянко.

Об этом в Twitter написала пресс-секретарь генпрокурора Лариса Сарган, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Допрос назначен на 13:00 13 ноября 2017 года в управлении ГПУ по расследованию преступлений, совершенных преступными организациями.

В комментарии Украинской правде Сарган пояснила, что Деревянко подозревают в том, что он в декларациях за 2015—2016 годы указал их с женой средства и имущество, полученные от предпринимательской деятельности, стоимость которых существенно отличается от размера доходов. По словам Сарган, это указывает на возможное уклонение от уплаты налогов.

Производство открыто 12 сентября.

Представитель ГПУ отметила, что это уже не первая повестка депутату — предыдущие несколько вызовов Деревянко проигнорировал.

Шевченківський районний суд Києва відпустив з-під домашнього арешту і скасував відсторонення від посади голови Рахункової палати Романа Магути, обвинуваченого у зловживанні владою.

Про це йдеться в ухвалі Апеляційного суду Києва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з ним, 9 червня 2017 року суд провів підготовче засідання по справі Магути і призначив його до розгляду по суті.

«Цим же визначенням змінено на час судового розгляду дію застосованої до обвинуваченого запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання і скасовано відсторонення Магути з посади голови Рахункової палати України», — сказано в рішенні.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура висловила незадоволення цим рішенням суду і 19 червня подала 2 апеляційні скарги.

САП попросив продовжити домашній арешт Магути і відсторонення його від посади.

Проте Апеляційний суд відмовився розглядати скарги САП, зазначивши, що ці рішення судді, прийняті під час підготовчого засідання, не підлягають апеляційному оскарженню.

Як відомо, 16 листопада Генпрокурор Юрій Луценко підписав і вручив повідомлення про підозру голові Рахункової палати України Роману Магуті через ймовірні махінації з житлом.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала прес-секретар Луценка Лариса Сарган.

За її словами, підозра підписана за статтею 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем).

«Член Рахункової палати, маючи приватизоване житло в Києві, звернулася до глави Рахункової палати з проханням надати службове житло в центрі столиці. Закон передбачає надання такого житла, але не його приватизацію», – повідомила вона, додавши, що пізніше чиновник попросив Магуту дозволу приватизувати житло.

«Глава Рахункової палати погодився, після чого в квартирі був прописаний племінник члена Рахункової палати, після чого він квартиру приватизував і передарував члену Рахункової палати», – розповіла Сарган.

«Встановлено, що у грудні 2013 року Рахункова палата купила квартири, серед яких була двокімнатна вартістю 1,39 млн грн по вул. Полтавській,10», – додала вона.

Магута був призначений головою Рахункової палати в квітні 2012 року, до того він працював на посаді першого заступника голови «Ощадбанку».

Після призначення Магути стало відомо, що «Ощадбанку» він отримував зарплату в 240 тисяч гривень на місяць.

Генпрокурор Юрій Луценко вніс подання до Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата  від Опоблоку Михайла Добкіна, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це Луценко написав на своїй сторінці у Facebook.

«Вніс подання до ВР про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешту народного депутата М. Добкіна, в діях якого вбачаються ознаки умисної змови групи осіб для зловживання службовим становищем та сприяння шахрайству з метою заволодіння 78 га земельних ділянок м. Харкова нормативною вартістю понад 220 млн грн», — написав Луценко.

Водночас прес-секретар Луценка Лариса Сарган написала про звинувачення Добкіна.

«У результаті протиправних дій М.Добкіна, вчинених ним за попередньою змовою групою осіб, із власності територіальної громади міста Харкова незаконно вибули земельні ділянки загальною площею 61,2144 га, чим територіальній громаді м. Харкова заподіяні збитки у розмірі 178 624 598 грн, що є тяжкими наслідками», — написала вона.

За її словами, Добкін, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 р.).

Вона вказала, що Добкін, діючи умисно, повторно, в інтересах голови ОК «Житлобуд-1», «сприяв останньому в реалізації злочинного умислу щодо заволодіння земельними ділянками на території м. Харкова шляхом обману, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України».

У коментарі УП Сарган розповіла і про другий епізод земельних махінацій, в яких підозрюється Добкін і про які йдеться в поданні генпрокурора.

Мова йде про незаконне вилучення з власності громади Харкова земельних ділянок площею 16,6 га, що заподіяло місту 48,3 мільйони гривень збитків.

За даними ГПУ, цю аферу Добкін здійснив у 2008 році, перебуваючи на посаді мера Харкова.

Раніше, Добкін заявив, що перебуває в Україні, але відмовився «Українській правді» коментувати можливе притягнення до відповідальності.

Пізніше політик дав коментар виданню «Страна.UA», повідомивши, що знав про те, що з нього хочуть зняти недоторканність ще до того, як ця інформація з'явилася в пресі.

16 вересня 2016 році правоохоронці провели одночасні обшуки в міськраді Харкова, а також у помешканнях мера міста Геннадія Кернеса та депутата від «Опозиційного блоку», екс-мера Харкова та екс-губернатора Харківської області Михайла Добкіна.

За словами Луценка, обшуки здійснені в рамках розслідування справи про незаконне виділення 650 гектарів харківської землі владою міста.

28 червня стало відомо, що за результатами нових обшуків у приміщенні Харківської міськради вилучено документи, які містять дані про незаконність виділення земельних ділянок, а також відомості про осіб, причетних до скоєння злочину службовими особами міськради.

Того ж дня Луценко анонсував подання про зняття депутатської недоторканності з народного депутата, не назвавши його імені.

Керівником Херсонської обласної прокуратури Юрієм Луценко призначено Віталія Тригубенка.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написала прес-секретар ГПУ Лариса Сарган, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Тригубенко Віталій Миколайович є братом нардепа від БПП Сергія Тригубенка і в органах прокуратури працює з липня 2004 року. Обидва закінчили Національну юридичну академія ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

З 2004 року Віталій Тригубенко обіймав посади від помічника прокурора району до начальника управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України.

Депутат з Блоку Петра Порошенка Сергій Тригубенко очолює корупційні схеми у вугільній галузі.

«Він зараз став смотрящим за вугільною промисловістю України. Над ним є ще вищий смотрящий – пан Кононенко», – заявив голова незалежної профспілки горняків України Михайло Волинець.

Персона Сергія Тригубенка сплила за потужним контрактом на поставку вугілля державному «Центренерго».

Ще минулого літа таке собі ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс» з Харкова не вело активної господарської діяльності. Але у вересні 2015-го фірма без тендеру отримала потужне замовлення від «Центренерго». Державні енергетики вирішили  придбати в приватного посередника вугілля марки «Г» на суму 520 млн грн. Відтоді на отримані гроші фірма переважно замовляє послуги, перераховуючи кошти і формуючи податковий кредит.

У цьому місці виявилось, що «ТД-Ресурс» тривалий час був записаний на харківського підприємця Ігоря Тупікова, що минулого року працював парламентським помічником нардепа з Харківщини Сергія Тригубенка.