Натисність, щоб збільшити

Натисність, щоб збільшити

У Міністерстві внутрішніх справ заявляють, що активно розслідують кримінальне провадження щодо співвласника телеканала «Інтер» народного депутата від «Опозиційного блоку» Сергія Льовочкіна, а той дискредитує поліцейського, що розслідує його оборудки. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у публікації МВС від 18 жовтня 2017 року на сайті відомства.

«Його акціонери, зокрема народний депутат Льовочкін, і підконтрольний йому народний депутат Сергій Каплін, ведуть  брудну медіа кампанію проти поліцейського Бута та членів його родини, розповсюджуючи необґрунтовану, недостовірну та непідтверджену інформацію», – йдеться в повідомленні МВС.

«Я хочу щоб вони хоча б сказали: на підставі чого зроблені висновки про те, що я злочинець, що я обманюю, займаюся рейдерством та вимаганням. Якщо у них немає таких підстав, а я навіть в теорії не можу уявити, як вони це будуть мотивувати, на підставі чого вони ці факти взяли, – нехай вони офіційно спростовують цю інформацію», – заявляє сам Бут.

Причиною такої інформаційної атаки в МВС називають активну роботу слідчої групи на чолі із підполковником поліції Бутом із розслідування кримінального провадження за фактом фінансування тероризму та підробки документів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258-5 та ч.1 ст.358 КК України.

Відомості про це внесено ще 22 січня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000056. У червні 2017 року Генеральна прокуратура України визначила підслідність цього кримінального провадження Головному слідчому управлінню Національної поліції.

У МВС зазначають, що під час розслідування встановлено, що Льовочкін С.В. та Фірташ Д.В., яким підконтрольне GDF MEDIA LIMITED, у 2015 році здійснили перерахування ста мільйонів доларів США на користь ВАТ «Перший канал» (Російська Федерація) в якості оплати за удаваний правочин з придбання 29 відсотків акцій ПрАТ «Телеканал Інтер».

В подальшому частину акцій ПрАТ «Телеканал Інтер» було виведено на зареєстровану на території Республіки Кіпр компанію OSKARO INVESTMENTS LIMITED, 100 % акцій якої належить Льовочкіну.

«Вказані обставини також підтверджуються тим, що Льовочкін С.В. у своїй декларації вказав, що він є власником акцій компанії OSKARO INVESTMENTS LIMITED, у загальній кількості 20000 акцій номінальною вартістю 130480 грн., тобто на загальну суму 2609600000 (два мільярди шістсот дев`ять мільйонів шістот тисяч) грн., що складає понад 100 млн. доларів США», – йдеться в повідомленні МВС.

Разом з тим, під час перевірки джерел походження вказаних коштів встановлено, що з 2010 по 2014 рік Льовочкін займав посаду глави адміністрації президента України за часів Януковича В.Ф., а з 2014 року по теперішній час Льовочкін С.В. є народним депутатом України та також не займається будь-якою підприємницькою діяльністю.

В МВС наголошують, що офіційні доходи Льовочкіна як державного службовця у період з 2014 по 2016 рік склали 334 046,82 грн.

«Тобто, на даний час Льовочкін Сергій Володимирович має у власності акції компанії на суму, що у понад сім тисяч разів перевищує його офіційно задекларовані доходи за останні три роки», – зазначають в МВС.

Також там стверджують, що під час розслідування отримали інформацію про те, що «Льовочкін С.В. через підконтрольні йому офшорні компанії легалізував частину здобутих злочинним способом коштів шляхом придбання численних об’єктів нерухомості у різних країнах світу».

«Крім того розслідуються інші епізоди можливої протиправної діяльності посадових осіб медіа групи Інтер», – резюмують в МВС.

Сам заступник голови фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді Сергій Льовочкін 18 жовтня оприлюднив заяву, в якій розповів байку, що керівництво МВС «здійснює за ним та його родиною незаконне спостереження та навіть готує замах».

Електронні декларації показали, що майже половина закордонних компаній у власності українських держслужбовців і депутатів — розташована у офшорах.

Про це пише Національне бюро розслідувань України.

Як зазначається, аналіз усього масиву електронних декларацій проектом «Народне НАЗК» показав — 115 декларантів вказали, що мають у власності компанії за кордоном.

Загальна кількість таких компаній – 375 і розташовані вони у 41 країні світу. З них 237 компаній 58 декларантів  — в офшорних зонах.

Відкриває п’ятірку лідерів за кількістю офшорів голова депутатської групи «Партія Відродження» Віталій Хомутиннік. Він має у власності 9 компаній, що зареєстровані за кордоном.

Із результатом у 13 компаній його випереджає заступник голови депутатської групи «Воля народу» Степан Івахів.

Третє місце розділили троє: член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Максим Єфімов, а також  члени депутатської групи «Воля народу» Іван Фурсін та Олександр Фельдман. У кожного з них по 22 компанії в офшорах.

Депутат від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський дійшов до кругленької цифри   — в нього задекларовано 30 компаній за кордоном.

І лідером у рейтингу стала член партії «Опозиційний блок» та сестра екс-голови адміністрації президента Януковича — Юлія Льовочкіна. На її рахунку 45 офшорних компаній.

Лідером за кількістю офшорних компаній, що мають українських власників, є Кіпр – на острові розташовано 136 підприємств, які теоретично могли би сплачувати податки в український держбюджет.

На другому та третьому місцях  — Британські Віргінські та Сейшельські острови. Їм українські олігархи довірили 50 та 20 компаній відповідно.

У наступних офшорах кількість компаній значно скромніша: Люксембург – 5, Швейцарія – 4, Джерсі – 3, Мальта – 3, Сент-Кіттс і Невіс – 3, Гонконг – 2, Кайманові острови – 2, Сінгапур – 2, Американські Віргінські острови – 1, Бермудські острови – 1, Болгарія – 1, Гібралтар – 1, Маршаллові Острови – 1, ОАЕ– 1, Острів Мен – 1. А ще у деклараціях вказані 28 компаній, що зареєстровані в Росії.

Українська авіакомпанія «Бізнес-Ерлайнз», що належить бізнес-партнерові президента України Сергію Зайцеву управляється через офшорну фірму, здійснює заборонені рейси в Росію і не сплачує податки в Україні.

Про це йдеться у сюжеті Слідство.Інфо, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У розпорядження журналістів потрапила флешка з файлами про діяльність української авіакомпанії «Бізнес-Ерлайнз», яку їм надав неназваний співрозмовник.

З’ясувалося, що авіакомпанія «Бізнес-Ерлайнз», що надає послуги чартерних авіаперевезень, оформлена на компанію Intraco Management Limited. Завдяки масштабному витоку документів панамського реєстратора офшорів Mossack&Fonseca, раніше стало відомо, що власником цієї компанії є заступник генерального директора корпорації «Рошен», Сергій Зайцев.

Отримані файли свідчать, що постійними клієнтами авіакомпанії були як сам Петро Порошенко, так і його друг і бізнес-партнер Ігор Кононенко. Є навіть деякі особисті документи, як наприклад, копія паспорта дружини Ігоря Кононенка або контракт на проживання його доньки в одному зі швейцарських пансіонів. Згідно з одним із файлів, серед клієнтів компанії значаться також прізвища Ющенко, Клюєв, Азаров, Кацуба, Льовочкін, Богатирьова, Черновецький, Арбузов, Лєпс, Калінін, Саламатін.

Згідно з іншим файлом, що має назву «Авіабаланс», компанія Intraco Management Limited отримала на банківський рахунок за авіаперельоти в 2009 — 2011 роках 15 млн 262 тисячі євро, однак, як стверджується у розслідуванні, попри те, що послуги авіаперевезень надають одні українські бізнесмени іншим, в тому числі за внутрішні польоти, гроші в Україну навіть не заходять. Вони йдуть з одного офшорного рахунку на інший.

Понад 400 тисяч євро офшорна Intraco отримала від офшорної Nyland Union. Останньою володіють скандальні бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов. 19 тисяч євро отримано від віргінської Macon Assets Limited, яка пов’язана з одеським мером Геннадієм Трухановим. Понад 90 тисяч євро заплатила за авіаперельоти офшорна Newport Management Limited, яка засвітилася в численних бізнесах братів Суркісів.

У розслідуванні також згадується історія про закупівлю компанією авіапалива у російської дочірньої компанії російського «Газпрому» – «Газпромнефть-АЕРО Шереметьєво». Згідно даних митної бази Import Genius, йдеться у розслідуванні, Intraco Management купила в жовтні 2014-го року насправді тисячу тон авіаційного пального.

Як стверджує журналіст Слідство.Інфо Дмитро Гнап, згадана компанія досі здійснює перельоти з Києва в Москву — через Білорусь.

«Приватний літак вилітає з Києва і сідає в аеропорту міста Гомель, місцеві прикордонники самі приходять до літака і ставлять штамп про перетин кордону Білорусі. Далі літак за рейсом Гомель — Москва вирушає формально не порушуючи заборон», — йдеться у сюжеті.

Раніше, власник офшорної компанії Intraco, Зайцев стверджував, що компанія ніколи не надавала послуг президенту Порошенку і не купувала паливо у Росії, а лише двічі заправила літак в Москві у «Газпромнефть-Аэро-Шереметьево», оскільки інших компаній там немає.

Сергій Лещенко опублікує інформацію про маєтки українських олігархів на Лазуровому узбережжі.

Про це нардеп написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він представить результати власного розслідування тривалістю у півроку. За словами Лещенка, він оприлюднить «унікальні документи, відео- та фотозйомки».

Раніше нерухомість Фірташа на Лазуровому узбережжі була предметом дослідження іншого українського журналіста, шеф-редактора видання LB.ua Соні Кошкіної. На власному ресурсі вона опублікувала статтю, в якій доводила, що розкішний маєток «Ля Мареск» («Мавританка» у перекладі — ред.) у французькому містечку Сен-Жан-Кап-Ферра належить олігарху. Стаття з'явилася в мережі вранці 22 жовтня 2011 року, але вже через декілька годин з невідомих причин зникла з сайту.

Кошкіна стверджувала, що віллу він придбав у жовтні 2005 року, зареєструвавши її на власне ім'я. Своїм місцем проживання Фірташ вказав адресу у Відні. У опублікованих LB.ua документах співвласником маєтку також була зазначена мати олігарха Марія Вербова.

Оператором угоди була фірма LM Holdings. Її створили спеціально створили напередодні, 1 вересня 2005 року, із статутним капіталом у одну тисячу євро.

Кошкіна писала, що специфіка проведення ремонтних робіт та поведінка його російськомовної охорони спровокували обурення місцевих мешканців, та привернули увагу влади містечка. Через це доступ до ремонтно-будівельної документації отримало значно більше коло осіб, ніж того хотів власник.

На території маєтку знаходилися тенісний корт, декілька штучних водоспадів, окремий винний льох, басейн з усією необхідною інфраструктурою та «релакс-зоною», зоною барбекю і сауною. Сам будинок збудований у типовому для цієї місцевості середземноморському стилі.

Оприлюднені Кошкіною документи свідчили, що загальна вартість робіт із новим маєткам Фірташа оцінювалася майже в 11 мільйонів євро.

Зокрема, тенісний корт обійшовся мінімум у 87 тисячі євро.

А встановлення сигналізації та телефонного зв'язку коштували більше мільйона євро.

На літо 2006 року журнал «Корреспондент» оцінював статки Фірташа у $ 1,4 млрд.

Вона належить Ігорю Валерійовичу. Руки геть!

За словами джерела у Кабміні, можновладці склали усну «джентльменську угоду».

Влада дозволяє Ігорю Коломойському продати нафту, отриману з надр півдержавною установою, «своїм» структурам за зниженими цінами, а той у відповідь «погодиться» сплатити в бюджет ренту та дивіденди.

Всім зрозуміло, хто під кого лягає?

«Уряд камікадзе» не є винахідником цих танців, так робилося в усі попередні роки. Навіть Віктор Янукович з його величезним досвідом примушення не зміг нічого зробити з дніпропетровським олігархом. Один різкий крок — і «покладе» Приватбанк, як «поклав» свого часу «Аеросвіт».

Куди вже Петру Порошенку та Арсенію Яценюку. У них один шлях: благати Ігоря Валерійовича віддати щось на користь країни. Зараз це навіть складніше, бо на боці Коломойського — боєздатні батальйони і купа депутатів у парламенті.

Як би мало бути, якби в Україні існувала сильна влада? Держава контролює 50%+1 акцію «Укрнафти», і саме держава вирішує, хто нею керує. В «Укрнафту» заходять прем'єр, прокуратура, «Альфа», журналісти, міжнародні спостерігачі, і все — держава бере владу у свої руки. У Коломойського не було б жодного шансу.

Після цього «Укрнафта» платить дивіденди та ренту і починає продавати власну сировину за ринковими цінами. Також через компанію припиняють пропускати феросплави, які потім ідуть на експорт. Хтось питає у менеджерів Коломойського, чому родовища державної компанії переоформлені на деякі «приватні» структури.

Ось тоді Арсеній Яценюк буде справжнім «камікадзе». За таке можна і посаду втратити, і «кулю в лоб» отримати. Зате усі побачать, що в Україні є влада, а не наймити олігархів у приміщеннях уряду та адміністрації президента.

Інакше давайте оберемо прем'єром Ігоря Валерійовича. Тоді принаймні буде зрозуміло, що уряд та влада — це одна і та ж особа.

Також можна призначити туди Ріната Ахметова, Миколу Мартиненка, Сергія Льовочкіна, Андрія Іванчука, Ігоря Кононенка та Олега Свинарчука. Не треба буде вибудовувати схеми втілення ідей олігархів. Вони придумали — вони реалізували.

Шалена економія часу та грошей на утримання «камікадзе». Черговий Майдан знатиме, до кого приходити, коли станеться остаточний колапс.

Існує думка, що олігархат зацікавлений у створенні сильної держави.

Мовляв, найбільш коштовні активи вони вже розібрали, і тепер настав час захистити і примножити своє майно. Найкращий спосіб це зробити — влаштувати в Україні державу, у якій панує закон. Тоді прийде якийсь феєричний західний інвестор, і активи почнуть коштувати набагато дорожче.

Ідея добра, але на практиці не працює. Україна вже лежить в руїнах, уже втратила Крим і Донбас, проте групи впливу продовжують «пиляти» напівмертве тіло.

Навесні 2015 року це може закінчитися чимось жахливим, але ці хлопці не думають про найгірше. Мабуть, вони вважають, що встигнуть втекти. Вони «пиляють», а «плебсом» нехай займаються призначені ними «камікадзе». Ситуація навколо ПАТ «Укрнафта» — яскрава ілюстрація такого розподілу ролей.

У червні 2014 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості визначило Українську універсальну біржу переможцем конкурсу з проведення аукціонів для реалізації нафтопродуктів. Продаж енергетичних ресурсів через аукціон є обов'язковим, якщо контрольний пакет компанії належить державі.

Однак в липні «Укрнафта» реалізувала майже 314 тис тонн сирої нафти через іншу структуру — Українську міжбанківську валютну біржу. Експерти зауважили, що УМВБ — давній партнер «Привату», а тому підіграє Коломойському на торгах.

На підтвердження цього Генпрокуратура звинуватила службових осіб біржі в незаконному зменшенню ціни на продукцію, через що «Укрнафта» недоотримала понад 640 млн грн. Нарешті були порушені кримінальні провадження за фактом завдання збитків державі. «Приват» тут же показав зуби.

Наступного дня після «наїзду» відомства Віталія Яреми правління «Укрнафти» «окремо попередило» посадових осіб Міненерговугілля про відповідальність.

«Іншою важливою причиною конфлікту стали подальші намагання Міністра (Юрія Продана) захистити результат корупційних дій особистою участю у судових засіданнях. Саме ці факти повинні стати належним об'єктом прокурорського реагування», — заявили у прес-службі «Укрнафти».

В серпні у підконтрольних «Привату» ЗМІ з'явилася чергова тирада від керівництва нафтового монополіста на адресу уряду. Міністра Продана та його радника Дроздова звинуватили в лобіюванні інтересів приватних бізнес-структур.

Паралельно конфлікт розгорнувся на судовому рівні. На початку вересня тиск «Привату» досягнув апогею. Доходило до комічних випадків. «Укрнафта» звернулася до ГПУ з вимогою притягнути до відповідальності посадових осіб Мінекономрозвитку, які порушили судову заборону у цій справі.

Позиція «Укрнафти» чітка: компанія захищається у рамках правового поля. Це улюблений маневр «Привату»: заплутати справу в судах і перетворити її на абсурд.

Хто правий, а хто ні — мусить з'ясувати Генпрокуратура. Проте вже зараз очевидно: державні органи надто слабкі, щоб повстати проти Коломойського.

Принаймні через те, що поки підконтрольна Петру Порошенку силова лінія атакує олігарха, урядова лінія контролюється кількома олігархами, серед яких найбільш виразними є інтереси Коломойського та Ахметова.

«Конфлікт між Міненерговугілля та ПАТ „Укрнафта“, контрольний пакет акцій якого належить державі, негативно вплине на інвестиційну привабливість України», — вважає керівник асоціації «Біржові та електронні майданчики» Олег Падалка.

Якщо «державні» підприємства нехтують директивами профільного міністерства, з цією владою усе зрозуміло. Уряд звинувачує посадових осіб державної компанії у порушені законів. Державна компанія звинувачує урядовців у тому самому. У цей же час уряд укладає«джентльменську угоду» з Коломойським. Welcome to Ukraine.

"Конфлікт шкодить капіталізації «Укрнафти» і створює ризики для інвестиційної привабливості інших активів «Нафтогазу», зокрема, «Укргазвидобування», — підкреслив експерт аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

«Приват» таки «продавив» Кабмін. Втім, чи могло бути інакше? У пересічного українця складається враження, нібито Арсеній Яценюк боровся з олігархом за державні гроші. Однак це маячня.

16 жовтня набула чинності постанова уряду, яка визначила порядок продажу нафтопродуктів. Тепер біржу для проведення аукціону визначатиме продавець.

За повідомленням преси, 30 жовтня на УМВБ відбувся черговий аукціон з продажу сирої нафти і газового конденсату «Укрнафти» вартістю 4,07 млрд грн.

Кому і за якою ціною — поки що невідомо. Учасники ринку говорять, що нафта знову пішла на користь підставних структур «Привату» з непоганою знижкою. Отже, державі знову завдано збиток. Це при тому, що голова наглядової ради «Укрнафти» — начебто не людина Коломойського.

Справді, давайте оберемо Ігоря Валерійовича прем'єром. Це буде просто, зрозуміло і завжди з величезним почуттям гумору. Вся країна буде радо дивитися виступи голови уряду і, можливо, навіть пробачить прем'єру власне зубожіння.

Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики, Сергій Лямець, Економічна правда