У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом'янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м'ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов'язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів..., якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з'ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру", — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов'язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правда, Національне бюро розслідувань України

Генеральна прокуратура України закрила кримінальне провадження щодо ТОВ ЕСК Еско-Північ, компанії екс-міністра Миколи Злочевського, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як зазначає прес-служба Генпрокуратури України, збитки державі відшкодовано. В цілому сума сплати до державного бюджету склав 180 млн гривень, зазначили у відомстві...

Раніше екс-міністра екології та природних ресурсів слідство підозрювало в розкраданні, відмиванні доходів та ухиленні від сплати податків (ч. 3 ст. 368-2; ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України).

За результатами попереднього розслідування щодо Злочевського не виявлено порушень податкового законодавства в частині повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб Злочевським. Це підтверджується позаплановою документальною перевіркою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Києві.

Розшук Злочевського було припинено 27 вересня 2016 року відповідно до постанови Печерського райсуду Києва.

Расследования против бывших членов Партии регионов, причастных к разжиганию войны на востоке Украины, с самого начало было цирком. После экс-регионала Владимира Медяника из изолятора СБУ могут выпустить и бывшего главу фракции Партии регионов Александра Ефремова, заявил донецкий журналист Денис Казанский. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Причастность бывших народных депутатов Украины от Партии регионов к разжиганию войны на Донбассе доказать несложно, при условии, если перед следствием действительно стоит такая цель. Об этом заявил главный редактор портала «Четвертая власть» донецкий журналист Денис Казанский.

«Когда война только начиналась, когда Стрелков-Гиркин вошел в Славянск, когда террористы сбили малайзийский Boeing, наша СБУ постоянно выкладывала записи телефонных разговоров боевиков, даже если они общались по закрытым каналам связи. То есть всех их слушали. Думаю, восстановить телефонные разговоры Медяника весной 2014-го – не проблема, при условии, если перед следствием действительно стоит такая цель», – уверен Казанский.

Журналист убежден, что видео допросов Медяника специально выложили в интернет, чтобы показать: формальных поводов держать экс-регионала в СИЗО нет.

«Медяник последовательно и планомерно участвовал в разжигании войны на востоке. Участвовал задолго до 2014-го, когда ситуация взорвалась. До того регионалы много раз выводили население на так называемые антифашистские марши, разжигали рознь, натравливали Восток на Запад: мол, бандеровцы придут, вас всех перережут. Я считаю, что в этом виноват в том числе Медяник. Но доказательств его прямой вины обществу не открывают. Наоборот: нам очень хитро показали только те допросы Медяника, которые подтверждают: к нему нет серьезных претензий. Получается, формально его действительно не за что держать в СИЗО», – рассказал Казанский.

Главный редактор подчеркнул, что по схожей схеме генпрокурор Юрий Луценко может освободить из СИЗО и экс-главу фракции Партии регионов, луганского губернатора в 1998–2005 годах Александра Ефремова.

«Похоже, следующим, кого освободят из СИЗО, будет Ефремов. О том, что расследования против экс-регионалов – цирк, можно было догадаться с самого начала. Мы то же самое видели в 2005 году, когда тот же Луценко точно так же посадил Колесникова, после – выпустил (в 2005-м Луценко возглавлял МВД, Борис Колесников был председателем Донецкого облсовета). Хотя Колесникова было за что сажать: там и экономические махинации, и сепаратизм», – напомнил Казанский.

Журналист считает, что повлиять на ситуацию, когда годами не расследуются резонансные преступления, можно только одним – не голосовать за кандидатов, которые «ни на что не способны и постоянно обманывают».

«Что делать? Не голосовать за людей, которые ни на что не способны и постоянно обманывают. Ефремова же можно было не только за сепаратизм судить. Полно журналистских расследований его криминальных схем. Я тоже делал расследование, как под руководством Ефремова уничтожались заводы, как директоров госпредприятий заставляли покупать газ только у фирм Ефремова, где этот газ стоил в три раза дороже рыночной цены, как предприятия искусственно вгоняли в долги, а после распиливали. Этим всем может заняться следствие, если действительно есть такая цель», – подытожил Казанский.

24 октября 2016 года стало известно, что Генеральная прокуратура Украины закрыла уголовное производство в отношении Владимира Медяника – народного депутата 2012–2014 годов от Партии регионов. Экс-регионал вышел на свободу из следственного изолятора СБУ. В тот же день адвокат Медяника заявил о намерении добиваться тюремных сроков для прокурора и следователя, которые вели дело его подзащитного.

Медяник был арестован в августе этого года, ему инкриминировали посягательство на территориальную целостность Украины и причастность к созданию и участию в террористической организации «ЛНР». 22 октября генеральный прокурор Украины Юрий Луценко сообщил, что Медяник в ближайшее время выйдет из-под ареста, так как у прокуратуры нет доказательств его вины.

30 июля 2016 года сотрудники Генпрокуратуры Украины совместно со Службой безопасности Украины задержали экс-главу фракции Партии регионов в парламенте Александра Ефремова в аэропорту перед вылетом в Австрию. На следующий день его арестовали. Суд избрал Ефремову меру пресечения в виде содержания под стражей до 24 ноября.

19 октября в Генпрокуратуре заявили, что планируют в течение двух месяцев передать дело Ефремова в суд. Экс-регионала подозревают в посягательстве на территориальную целостность и неприкосновенность Украины, участии в создании террористической организации «ЛНР», а также присвоении имущества государственного предприятия «Луганскуголь». На данный момент Ефремов содержится в киевском следственном изоляторе СБУ.

Юрій Луценко сподівається конфіскувати гроші екс-глави НБУ часів Януковича Сергія Арбузова без тоталітарного закону про спецконфіскацію.

Про це повідомив блогер Карл Волох в ефірі Еспресо.TV, повідомляє sprotiv.org.

«Я дуже не впевнений, що у нього це вийде. Але напевно Луценку видніше. Я знаю, очевидно, не все і в той період коли я цим цікавився не було ще таких вмотивованих співробітніків. Тому, можливо, справа трохи просунулася», — заявив Волох.

За його словами, генпрокурор спробує витягнути цю історію не змінюючи закону про спецконфіскацію.

Волох нагадав, що арест накладено на 1,3 млрд грн, які належать фірмам, пов'язаним з Арбузовим або з людьми з його оточення.

«Проблема не у тому, щоб накласти на ці гроші арест, а у тому що потрібно довести приналежність грошей саме до Арбузова», — додав Волох.

На його думку, справа Арбузова буде передана в суд. Виграти її дуже складно, хоча у Луценка можливо найшлися якісь нові зачіпки, крім даних фінмоніторингів.

Раніше повідомлялося, що у Латвії рішенням суду 50 млн євро визнані незаконно набутими і вилученими на користь латвійської держскарбниці у справі розкрадань із держбюджету України і легалізації коштів через латвійські банки.

Екс-урядовець часів Януковича Арбузов, з яким пов'язують кошти, заявив, що у нього немає банківських рахунків в Латвії, а інформація про конфіскацію 50 млн євро на його рахунках в цій країні неправдива.

Народный депутат от партии «Відродження» Антон Яценко 22 декабря 2015 года на заседании в Верховной Раде решил стать примером «трудолюбия» для своих коллег, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Если бы Антон Владимирович такими же темпами работал на заводе или фабрике за такую работу ему скорее всего бы выписали премию, но к сожалению он работает в украинском парламенте.

Ранее 17 июня 2015 года Антон Яценко проголосовал за законопроект с регистрационным номером 1895​, который предусматривает взыскания с народных депутатов, которые голосуют за других.

Так же стоит отметить, что после позорного голосования за пол фракции «Видродження», Яценко подошел отчитаться о проделанной работе лидеру БПП Юрию Луценко, который похвалил кнопкодава и приказал уйти из зала ВРУ, что бы не мозолить журналистам глаза. Яценко покорно выполнил распоряжение барина и удалился, пишет сайт golos-naroda.tv.

В 2014 году народный депутат от партии регионов Антона Яценко требовал введения в стране чрезвычайного положения, силового разгона Майдана, а также голосовал за диктаторские законы в Верховной Раде.

Антона Яценка называют крестным отцом тендерной мафии и основателем Тендерной палаты, благодаря деятельности которой у государства в 2007 году украли более ста миллиардов гривен.