Национальное антикоррупционное бюро сообщило о подозрении шести чиновникам Нацбанка и представителю компании-оценщика по делу о завладением средствами стабилизационного кредита на сумму 1,2 млрд грн, передает БанкИск.

Так, круг подозреваемых возрос до 17 человек, пишет пресс-служба НАБУ. 24 мая под процессуальным руководством САП о подозрении сообщили (должности указаны на момент возможного совершения преступления):

— заместителю начальника ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из управлений ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из отделов ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— директору юридического департамента Национального банка Украины;

— главному экономисту отдела надзора за деятельностью банков департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— директору департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— заместителю директора ООО (компании, которая готовила рецензию на оценку имущества банка).

Экс-владельца банка Олега Бахматюка подозревают в завладении 49 млн долларов (1,2 млрд грн) стабилизационного кредита, выданного VAB банку. По данным следствия, Бахматюк в октябре 2014 года получил стабкредит от Национального банка с предоставлением заведомо неликвидного обеспечения.

В ноябре 2019 года НАБУ и САП сообщили о подозрении 10 лицам, среди которых — первый заместитель председателя НБУ и бенефициарный владелец «ВиЭйБи Банка». Бахматюка тогда же объявили в розыск.

Также экс-владельца подозревают в том, что он совместно с менеджментом VAB-банка организовал финансовые операции с незаконно полученными стабкредитом, направленные на маскировку источника их происхождения и их местонахождения.

Печерський районний суд Києва за клопотанням Генпрокуратури наклав новий арешт на активи низки компаній, які прямо і непрямо пов'язані з групою «Приват».

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Рішення було прийнято 22 березня в рамках кримінального провадження №42014000000001261 ​​про можливе виведення 19 млрд грн рефінансування, залученого «Приватбанком» у Нацбанку до націоналізації.

Як наголошується в матеріалах суду, ці активи були передані Нацбанку в іпотеку/заставу в якості забезпечення боргів «Приватбанку» по рефінансуванню.

Йдеться про такі компанії і їхнє арештоване майно:

• ТОВ «Скорзонера» (11 земельних ділянок за адресою Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця; паркінг площею 29 799,9 кв.м, за адресою Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, будинок 3/2);
• ТОВ «Арт — Лаб Груп» (земельна ділянка за адресою Івано-Франківська область, м. Яремче, с.Поляниця);
• ТОВ «Тех — Трейд — Інвест» (магазин площею 39,80, за адресою Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця);
• ТОВ «Гаджибей» (8 земельних ділянок за адресою Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив «Золотий берег»);
• ТОВ «Приватофис» (144 приміщення, будівлі в Криму, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Запорізькій, Львівській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях);
• ТОВ «Істейт-Сервіс» (3 приміщення у Волинській області);
• ТОВ «Спектрум-Енерго» (3 приміщення в Донецькій, Харківській, Хмельницькій областях);
• ТОВ «Перспектива-Інвестмент» (23 квартири, приміщення в м. Дніпро);
• ПАТ «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» (2 тепловози);
• ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (69 платформ, тепловозів, електровозів, цистерн).

Як повідомлялося, на початку лютого Печерський райсуд Києва в рамках того ж кримінального провадження накладав арешт на інші активи «приватівських» структур, в т.ч. майна частини зі згаданих вище компаній: ТОВ «Скорзонера» ​​(власник активів на курорті «Буковель»), ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», ТОВ «Пріватофіс», ТОВ «Перспектива Інвестмент», ТОВ «Гаджібей».

Гірськолижний комплекс «Буковель» був взятий на баланс Приватбанку під час націоналізації.

Вищий земельний суд Відня визнав допустимою екстрадицію до США українського олігарха Дмитра Фірташа, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Таким чином суд задовольнив апеляцію прокуратури Відня на попередню відмову суду у видачі бізнесмена.

Остаточне рішення про екстрадицію Фірташа до США буде прийнято федеральним міністром юстиції Австрії, заявив суддя.

12 березня 2014 року Дмитра Фірташа затримали в Австрії за запитом Міністерства юстиції США.

Відомство звинуватило українського бізнесмена в дачі хабара в розмірі 18,5 млн доларів з метою отримання дозволу на видобуток титанової сировини в Індії. Готову продукцію потім планували продавати в США.

У цій справі проходять шість осіб, серед яких — індійський парламентарій, а також угорський, індійський та шріланкійський підприємці.

За версією слідства, підозрювані підкупили індійських чиновників, щоб отримати дозвіл на розробку титанової шахти в індійському штаті Андхра-Прадеш.

У січні ЗМІ повідомили про те, що на Кіпрі арештовано майно Фірташа на суму близько $46 млн.

Геннадий Корбан вернулся в Украину, заявил 13 декабря 2017 года мэр Днепра Борис Филатов, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Он вернулся. Мой самый лучший друг. Маленький еврей, который всегда прикрывал мою здоровую русскую спину», — написал Филатов в фейсбуке.

Напомним, весной 2016 года бывшего лидера партии «Укроп» Геннадия Корбана приговорили к 1,5 годам тюрьмы условно. Вердикт вынесли за похищение в 2014 году тогдашнего главы Госагентства земельных ресурсов Сергея Рудыка.

Кроме того, он проходил подозреваемым еще в двух делах: о хищении средств из благотворительного «Фонда обороны страны», созданного самим политиком, и о похищении секретаря Днепропетровского горсовета Александра Величко.

Летом 2016 года Корбану разрешили выехать на лечение в Израиль, в связи с чем его мера пресечения была изменена с круглосуточного домашнего ареста на личное обязательство.

Іспанія розпочала процедуру екстрадиції розшукуваного народного депутата Олександра Онищенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Іспанський суд зобов’язав Онищенка з’являтися до суду кожного місяця.

Про це йдеться у повідомленні посольства Іспанії, яке представили під час засідання Солом’янського суду прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«За рішенням суду Іспанії, до нього застосовано умовне звільнення, тобто, запобіжний захід. Тепер першого числа кожного місяця він зобов’язаний з’являтися до суду Іспанії, який розглядає екстрадицію», — сказав прокурор Андрій Перов у коментарі Громадському.

Водночас, захист Онищенка в суді намагався оскаржити лист Генеральної прокуратури, яким ще в грудні 2016 року слідчі просили Іспанію про екстрадицію Онищенка.

Якщо Онищенко не з‘явиться до іспанського суду, то це може бути підставою для оголошення його у розшук у країнах Європи, зазначає прокурор.

Таке рішення суд Іспанії щодо Онищенка ухвалив 13 листопада 2017 року.

5 липня 2016 року Верховна Рада підтримала подання генпрокурора про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт Онищенка. 27 липня Луценко підписав повідомлення про підозру депутатові Онищенку.

Наприкінці лютого 2017 Вищий адміністративний суд відмовився повертати Онищенку депутатську недоторканність.

Олександру Онищенку інкримінують корупційні зловживання при реалізації газу, видобутого під час спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», у результаті яких державі було завдано збитків на суму близько трьох мільярдів гривень.

После скандала с возвращением в Украину Михаила Саакашвили в соцсетях появляются посты с предложениями предоставить разрешение на возвращение из Израиля Геннадия Корбана.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины со ссылкой на дисскусии в «Фейсбуке».

В группе «Свободу Корбану!» эксперт партии «Укроп», экс-советник председателя Днепропетровского облсовета Никита Потураев пишет: «Gennady Korban – время возвращаться? Стране снова надо!»

На странице Корбана также появилось сообщение о его желании вернуться.

«Я не хочу для себя другого города. Оглядываясь в прошлое, понимаю, что политические авантюристы и негодяи будут биться до последнего в борьбе за власть… Но мы их переживем, их время проходит. Они поедут, а я вернусь. Ведь где еще так ярко зажигаются звезды, как не в городе твоего детства».

Напомним, что в 2014—2015 годах Корбан занимал должность заместителя председателя Днепропетровской администрации. Его задержали правоохранители во время спецоперации в Днепропетровске 31 октября 2015 года. Сначала он находился под домашним арестом в Днепропетровске, а в конце года Днепровский суд Киева поместил его в СИЗО Киева. Однако после ряда скандальных судебных заседаний в середине марта 2016 года Корбана снова поместили под домашний арест в Днепропетровске.

Затем в прессе появлялись сообщения о том, что Геннадий Корбан заключил мировое соглашение с Сергеем Рудыком (на сегодняшний день – народным депутатом из фракции «БПП» – ред.), которого похищали в Днепропетровске летом 2014 года. Это обвинение было одним из главных в деле против Корбана, и, как признала Оксана Томчук, ее подзащитный признал вину и по соглашению сторон получил условный срок на полтора года. Она также сообщала, что все остальные обвинения против ее подзащитного остались актуальными. Основными статьями обвинения против Геннадия Корбана были создание преступной группировки, хищение имущества и похищение человека.

Впоследствии, летом 2016 года, Геннадий Корбан сбежал в Израиль.

Странная у нас «революция» произошла. Ну да, янукович-пшонки-клименки удрали, но воровская система управления государства осталась воровской системой. Причем, те, кто при Януковиче умело направлял потоки государственных денег в личные карманы – тем же самым занимаются и сейчас. Это легко доказать на примере реального хозяина украинской фискальной службы – Виталия Хомутынника.

Цинично да, дети воров сейчас стали фактически первыми лицами государства. Папа Порошенко тырил кабель с завода, за что и сел. Папа Гройсмана заведовал винницким городским рынком и решал вопросы с бандитами. А папа Виталия Хомутынника был специалистом по скупке ворованного «рыжья» и даже имел среди ворья кличку «Юра Золотой». Кстати, может именно из-за этой воровской «цеховой солидарности» Виталия Хомутынника не трогают ни при какой власти? Но, обо всем по порядку.

На самом деле стать гением коррупции Хомутыннику помогли: папа миллионер, изменник Родины из СБУ, дядя Вова Щербань, и налоговик Кайзерман.

«Хомут», «вечно молодой регионал» — так и сейчас в «ДНРовской» Макеевке называют своего земляка, и самого успешного мафиози, из все еще остающихся у власти в Украине. «Нам до него не дотянуться», — говорят о Виталии Хомутыннике с некоторой долей зависти, называя решалой № 1 и чуть ли не хозяином всей украинской налоговой и таможни.

Хотя в Макеевке Виталика по сути не видели с 2002 года, когда он впервые именно из этого города стал нардепом.

Считающий себя специалистом налогового дела «Хомут» – ходячий символ слияния власти и криминала. Буквально со школьной скамьи (которую, по слухам, талант не осилил в полной мере) ему удавалось быть в деле и в доле. Одновременно находить общий язык как с Чириком (макеевским вором в законе, убитым в 1994 году), так и с его убийцами из группы Ахатя Брагина. Как с Владимиром Щербанем (донецким губернатором в 1995-96 гг., который затем отправился покорять Сумы и увез с собой донецкую братву), так и Василием Джарты (бывшим уголовником по кличке «Вася-бита», который стал мэром Макеевки с 2000 года).

О нынешнем влиянии бывшего главы комитета ВР по налоговой политике Хомутынника на фискальную службу ходят легенды, согласно которым глава фискальной службы Украины БППшник Роман Насиров «ничего не решает». За него это делает лоббист всех налоговых ям и контрабандных схем на протяжении десяти лет – Хомутынник: многолетний руководитель парламентского Комитета по вопросам налоговой и таможенной политики. Это благодаря ему после Майдана таможенные таксы и откаты выросли в 2 — 3 раза. На базе почившего Миндоходов Хомутынник сформировал из своих людей все структуры Держфинслужбы. Лично проследил за назначением нового начальника Налоговой службы Игоря Белоуса в марте 2014-го, а затем попал в несколько налогово-таможенных скандалов, связанных с Белоусом, а так же с Коломойским и Палицей.

Смотрящим от Хомутынника и его кошельком считается некто Владимир Скоробагач. По слухам, именно он по всей стране собирает мзду с подконтрольных глав таможни и налоговой.

После победы Майдана он был еще депутатом Харьковского горсовета, как и его приятель Виталик – возглавлял «Молодые регионы», за что успел побывать в мусорном баке:

Можно как угодно относиться к народной люстрации, но такие мерзавцы как Скоробагач удостоились хотя бы такого наказания. А вот Хомутынник даже порцию зеленки в фейс не получил, и продолжает незаконно обогащаться при всех властях.

Сейчас Скоробагач — замглавы Харьковского облсовета и глава партийной фракции «Відродження», которой в ВР неофициально руководит Хомутынник.

«Відродження» не напрасно называют партией таможенных и налоговых схем. Она собрала перебежчиков, предателей, беспринципных и безжалостных хищников. Главное достояние этой партии – унаследованные от коммуниста-таможенника Калетника и усовершенствованные Хомутынником и Скоробагачем преступные схемы. Коррупция и лоббирование отраслевых интересов – вот, что объединяет членов данного политического проекта, логово которого – Харьковщина. Здесь фракция «Відродження» имеет наибольшее количество мандатов в облсовете и сейчас лоббирует вопрос о назначении Скоробагача главой облсовета.

Поменяв название с “Экономическое развитие” парламентская группа Хомутынника осталась насквозь коррупционной, чем подтвердила, что хрен от редьки по вкусу не отличается. Из 23 депутатов, которые собрались в кооператив «Возрождение» — 10 официальные миллионеры. Их цель — приумножение капиталов. Инструмент — коррупция, введение льготных таможенных ставок, лоббирование бизнес-интересов.

Виталик, кстати, сильно подчистил свое прошлое в Интернете, но на сайте «ОРД» о нем немало сохранилось:

https://ord-ua.com/2014/06/02/vitalij-homutyinnik-novyie-staryie-shemyi-…

https://ord-ua.com/2015/04/27/podatok-na-separatistiv-/

https://ord-ua.com/2015/04/03/kak-vitalij-homutyinnik-rasstavlyaet-svoih…

Каким образом Виталию Хомутыннику удается пробежать между капелек, полностью сохранив влияние на обновленную фискальную службу и не попасть ни разу под уголовное преследование?

Об этом рассказывает выходец из Макееевки, украинский бизнесмен:

«Хомут очень хитрый, таким я знавал и его папу. Его папа по кличке Юра Золотой был близкий друг Джарты. Это благодаря папе Хомутынника Вася Джарты из бандита стал политиком, а сына Хомута-Виталика, папа сделал депутатом. Папа у Виталика был миллионер. Бывало, говорил: «Поезжай в Москву, скажи на любом вокзале: «Я — от Юры Золотого», и тебя на руках куда надо отнесут». Он деньги под проценты давал в долг, брал у цыган золото и торговал краденым через «Рембыттехнику». Золото у них в доме лежало в мешках. Но Виталик выглядел белым воротничком, в отличие от брата – жулика. У Джарты и Хомутынников была крыша в лице Владимира Владимировича Тоцкого, который возглавлял СБУ Макеевки, потом стал главой СБУ Крыма…»

Здесь стоит на минуточку прервать воспоминания и уточнить, что бывший начальник Антитеррористического центра СБУ Владимир Тоцкий обвиняется по ч.1 ст.111 («Государственная измена») УК Украины. Датой его исчезновения называется 5 ноября 2014 года. Тоцкий был назначен на должность руководителя Антитеррористического центра при СБУ экс-президентом Украины Виктором Януковичем 12 ноября 2013 года. В 2010 году он был руководителем Главного управления СБУ в Крыму. Но, по данным блогера Сергея Иванова, из страны этот разыскиваемый никуда не исчез, и еще весной прошлого года без забот проживал в престижном доме в центре Киева.

«Папа Хомута дружил с Тоцким, и прямо так и говорил: «Государство надо разворовывать, все тащить оттуда, вот мой Виталька этим четко занимается, малой понимает – государство надо рвать». Этот разговор у нас был в промежутке 2000 — 2002 г. У Виталика была фирма «Каскад». И мне в память врезались эти слова: «Надо рвать». Из Макеевки Виталик быстро выпорхнул, в Макеевку наведывался раз в году. Сперва подался в Донецк, потом был в Сумах со Щербанем Владимиром (говорили, что Владимир Петрович настоящий владелец «Каскада»), потом отправился в столицу. А в мир больших денег Виталика ввел, сделав специалистом по налогам, Вадим Александрович Кайзерман, который так же расставлял своих людей на должности и получал ежемесячную дань от всех глав налоговых администраций, работая уже в Киеве в ГНАУ. А в период их знакомства с юношей Виталиком Кайзерман был начальником налоговой администрации Донецкой области. «Голова у него не пустая», — хвалил Виталика Кайзерман».

Тут снова стоит сделать паузу, чтобы уточнить: так же как и ученик, Кайзерман отличался умением сохранять и наращивать свои позиции при всех властях. Кайзерман умело обогащался до Оранжевой революции, ему удалось остаться у власти и при президенте Ющенко, и даже более – отправиться из Донецка в Киев, став первым замом председателя ГНА Украины, а фактически – теневым главой всей службы. Уволился он в 2010 году – по собственному желанию.

«Кайзермана считали близким к Ринату Ахметову. Хомут научился у него буквально всему – даже тому, что лучше быть реальным правителем, чем номинальным. Навыки, которым его обучил Кайзерман помогли Виталику стать, как и Вадим Александрович — настоящим миллиардером, сборщиком в первую очередь откатов от незаконного возмещения НДС. И придумщиком новых схем — таких, как «налог» на подачу налоговой декларации (процент с оборота предприятия от 0,5% до 0,7%), без которого у людей не принимали в налоговой отчеты. Большие деньги и хитрость помогают Виталику пропетлять при всех властях очень качественно. Даже при том, что ему постоянно подсовывал свинью младший брат, будучи откровенно тупым кидальщиком и угонщиком машин. Его вместе с мамой Виталик прописал с собой в Киеве, чтобы оторвать у государства себе еще и бесплатно трехкомнатную квартиру. А этот идиот, младший братик (по сути своей — Шура Балаганов) снова не удержался и украл «Бентли» у чьей-то жены. Когда попался, показал удостоверение помощника народного депутата – помощника своего брата Виталика. А Хомут остался «молодым регионалом» по своей сути – связан и дружен со всеми, у кого есть деньги, включая «Оппоблок». Он никогда не будет сам платить налоги. И знает кучу способов — как прищемить того, кого надо. И как правильно растаможить на самом высоком уровне. Крупные деньги дают монополисты – они главные поставщики откатов. И взятки выросли. Вот конвертационных центров, которые «в законе», и которые нельзя трогать – таких, по моим наблюдениям, уже нет. Сейчас так бывает: 3 — 6 месяцев не трогают, а потом могут хлопнуть. Но те, кто много ворует (например, те, кто в правительстве) они от этого не страдают, они работают в оффшорах».

Символично, что и сегодняшний инвестфонд народного депутата и главы политсовета партии «Відродження» Хомутынника носит в память о Макеевке название, близкое к его самой первой макеевской структуре — «Каскад-Инвест» (причем название хомутынниковского Cascade Investment Fund – почти клон Cascade Investment, LLC Билла Гейтса). Кто теперь помнит соучредителя того самого «Каскада» и одного из наставников Виталия Хомутынника – Щербаня? А ведь, перебравшись в Сумы, Владимир Петрович отжал большинство интересных предприятий не один – а с Виталиком. Хомутынник принимал активное участие в фальсификации выборов в 2004 году на Сумщине с помощью специально созданной им организации (из, как сейчас сказали бы, «титушек»), которая носила название, созвучное «Молодым регионам» — «Молодежь Сумщины». Но ни за рейдерство, ни за «карусели» на выборах, ни за избиение людей на участках Хомутынник не ответил. Тогда как в жизни Щербаня, с приходом к власти «оранжевого» президента Ющенко наступила черная полоса — на него завели 4 уголовных дела. Впрочем, позже простили и его… Не работает лозунг «бандитам – тюрьмы» и в наши дни.

(продолжение следует)

Сергей Никонов, Национальное бюро расследований Украины

Вихованець академії КДБ, партнер кримінальних авторитетів, лобіст Москви — що така одіозна людина робить в українському парламенті?

Народний депутат від «Волі народу» Андрій Деркач вніс до закону «Про державний бюджет на 2016 рік» поправку, яка ставить під загрозу скасування віз для українців – про відтермінування системи електронного декларування до 2017 року. Запровадження такої системи є однією з умов отримання Україною безвізового режиму з Європейським Союзом.

Національне бюро розслідувань України нагадує про те, ким насправді є народний депутат України Андрій Деркач.

1. Чекіст у третьому поколінні

Дід Андрія Деркача служив у НКВС і був «репресований» у сталінські часи – при черговій зміні керівництва. Батько Андрія Деркача також вихованець системи КДБ. У 1973 році закінчив вищі курси КДБ СРСР. Леонід Деркач – фігурант «касетного скандалу», на плівках Мельниченка зафіксовані його розмови з Леонідом Кучмою, зокрема, про журналіста Георгія Гонгадзе.

Деркач-молодший пішов по стопах своїх батька і діда. У 1989 році закінчив Харківське вище воєнне командно-інженерне училище ракетних військ, з 1990 по 1993 рік навчався у вищій школі КДБ імені Дзержинського у Москві (зараз – Академія ФСБ Росії). Потім нетривалий час попрацював в СБУ Дніпропетровської області і швидко пішов у політику. Однак, судячи з подальшої кар’єри назавжди залишився в системі КДБ-ФСБ.

2. «Похресник» Кучми

Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми

Політична та бізнес кар’єра Андрія Деркача не була б настільки успішною, якби не підтримка «сім’ї». І мова не лише про впливового тата. Ще в часи, коли Деркач-старший працював на «Південмаші» начальником «першого відділу» (фактично – відділ КДБ на підприємстві), він потоваришував з Леонідом Кучмою, який також працював на головному ракетобудівному підприємстві СРСР. Вони навіть породичалися – дружини Кучми і Леоніда Деркача є сестрами. Ставши президентом, Кучма призначив свого друга головою СБУ. Як згадував Андрій Деркач, він «ріс у сім’ї Кучми, сидів у нього на колінях».

Андрій Деркач – сват Володимира Литвина: донька першого Тетяна одружена з сином екс-спікера ВР Іваном. Весілля Деркачі і Литвини відгуляли якраз у розпал силового протистояння на Майдані — за кількасот метрів від епіцентру революції.

3. Представник «хрещеного батька» російської мафії Семена Могилевича

Наприкінці 90-х Андрія Деркача називали неформальним представником в Україні боса російської мафії Семена Могилевича, який у свою чергу тісно пов'язаний із російським ФСБ та особисто Володимиром Путіним. І це зайвий раз доводить, що для російських «чекістів» батько і син Деркачі – свої люди.

Могилевич – мафіозі світового масштабу, один з «хрещених батьків» російської організованої злочинності, чиї інтереси простяглися від Росії та України до США. Він – один з найбільш розшукуваних американським ФБР злочинців, організатор корупційної схеми поставок газу в Україну. Злочинна організація Могилевича також займалася контрабандою зброї та ядерних матеріалів, алкоголю, сигарет, торгівлею наркотиками, «кришуванням» проституції та відмиванням коштів від злочинної діяльності.

На плівках Мельниченка зафіксована розмова Кучми та Деркача про Могилевича, яка свідчить, що голова СБУ щонайменше двічі зустрічався з мафіозі у Києві, а «дон Семен» отримував через нього певні прохання від Кучми.

У інтерв’ю «Дзеркалу тижня» у 1999 році Леонід Деркач заперечував, що знайомий з Могилевичем і заявив, що «немає жодного епізоду на території України, де б ця людина або його соратники порушували закон». На що отримав жорстку відповідь представника американського ФБР: «Могилевич є одним з «хрещених батьків» російського організованого злочинного світу. Порівняння главою СБУ в публічному інтерв’ю відомого всім правоохоронним органам Заходу одного з найнебезпечніших кримінальних лідерів Могилевича з Фордом, одним із засновників автомобілебудівної індустрії США, було сприйнято в США особливо болісно і викликало сумніви щодо серйозності намірів СБУ активно виконувати рішення політичного керівництва України щодо боротьби з організованою злочинністю».

У 1999 році Андрій Деркач нібито допоміг Могилевичу та «алюмінієвому королю» Росії Михайлові Черному, також тісно пов’язаному з російським криміналітетом, отримати контроль над Миколаївським глиноземним заводом – одним з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії.

4. Торговець зброєю

За інформацією ЗМІ, Андрій  Деркач на початку 2000-х спробував стати «збройним бароном», зайнявшись нелегальним продажем зброї у «гарячі точки». Масштаби були настільки серйозними, що у 2001 році керівники військової розвідки України з подачі давнього ворога Деркачів Євгена Марчука звернулися до президента Кучми з доповідною, в якій йшлося про те, що  причетність родини Деркачів до незаконної поставки озброєнь в ряд азіатських і африканських країн загрожує національній безпеці України.

Крім того, «Україна кримінальна» опублікувала коментар кримінального авторитета Леоніда Вульфа, який перебував у ізраїльській в’язниці, щодо готовності  свідчити про причетність Деркачів та Вадима Рабиновича (нині – один з лідерів Опозиційного блоку) до незаконних поставок зброї в «гарячі точки» – від Балкан до Іраку. За словами Вульфа, «є інформація про те, що вони поставляли стрілецьке озброєння і важке озброєння руху «Талібан» і «Аль-Каїді». Остання, до речі, отримувала зброю і від Семена Могилевича.

5. Атомний король

В 2000-х Андрій Деркач, на той час президент «Енергоатому», спробував реалізувати амбітний проект – узяти під контроль усю «атомку» України. 29 грудня 2006 року за рішення уряду Януковича було створено Державний концерн «Укратомпром», до складу якого увійшли заводи енергомашинобудування та інститути, що проектують блоки АЕС. Очолив новостворений концерн, звісно, сам Андрій Деркач. За словами президента Віктора Ющенка, схема Деркача передбачала, що в подальшому стратегічні підприємства, які увійшли до складу концерну мали бути приватизовані – всупереч законам, які забороняли продаж стратегічних підприємств.

У грудні 2007-го прем’єр Юлія Тимошенко скасувала постанову про створення «Укратомпрому». У червні 2008-го керівництво уряду звинуватило Деркача у тому, що на посту керівника «Енергоатому» він скоїв фінансові зловживання на суму 3,6 млрд. грн.

6. Політичний хамелеон

«Помаранчевий» Андрій Деркач після перемоги Ющенка

Деркач – депутат ВР останніх шести скликань. І кожного разу набирав іншого політичного окрасу. В його партійному портфоліо – блок «За єдину Україну»,  партії «Трудова Україна», Соціалістична партія, партія «Справедливість» і, звісно, Партія регіонів, яку він двічі представляв у ВР.

16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони», ставленики Деркача на Сумщині возили «тітушок» у Київ на боротьбу з Майданом. А вже через кілька місяців Деркач активно підтримував на виборах Петра Порошенка. Зараз перебуває у групі «Воля народу», яку сформував із депутатів-бізнесменів покійний волинський олігарх Ігор Єремеєв.

7. Господар Сумщини

У ході місцевих виборів 2015 року уся країна спостерігала, як нащадок роду Терещенків Мішель вів нерівну боротьбу за пост мера Глухова проти ставленика Андрія Деркача. Проти Терещенка брутально застосовували адмінресурс, провокації, але попри все він зумів перемогти увесь ресурс «смотрящого» за Сумщиною.

У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко

«Деркач був прокучмівський, потім проющенківський, потім проянуковичівський. Зараз він говорить, що він пропорошенковский. У будь-якому випадку він вважає, що Сумщина – його королівство. І ми робили кампанію проти системи Деркача, який зараз контролює все-все на Сумщині. Губернатор (Микола Клочко – НБРУ) – це людина Деркача, прокурор – людина Деркача, міліціонери – люди Деркача, ректор університету (Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка» – НБРУ) – людина Деркача, головний лікар – людина Деркача. На Сумщині школа-інтернат не може поміняти жінку, яка прибирає кімнати, без дозволу Деркача», – заявляв Мішель Терещенко.

Деркач справді дуже агресивно реагує на спроби зазіхнути на його королівство. У 2012 році міліція затримала на 72 години кандидата від ВО «Свобода» Артема Семеніхіна, який балотувався в одному окрузі з Деркачем. Його примушували написати зізнання та явку з повинною у справі про шахрайство, пригрозивши, що заарештують його дружину, а дитину віддадуть у дитячий будинок. За словами Семеніхіна, присутній на допиті начальник районного відділу відверто заявив, що «це справа політична, з метою залякати і скомпрометувати українських націоналістів». Тоді ж невідомий молодик навідався до батьків «свободівця», заявивши, що їм разом з сином потрібно в ноги кланятися і просити пробачення в Андрія Деркача, якщо не хочуть «отримати рештки тіла свого сина». Невідомий наголосив, що Деркач має безмежний вплив як у органах влади, так і в кримінальному середовищі.

У 2015 році 33-річний Артем Семеніхін впевнено переміг на виборах мера Конотопа. Схоже, Сумщина добряче втомилася від свого «короля»…

8. Липовий кандидат наук

Андрій Деркач гордиться наявністю шести (!) дипломів – п’ять з яких після навчання у Академії КДБ, мабуть. А також статусом кандидата юридичних наук. Свого часу дисертацію Деркача уважно проаналізувало «Дзеркало тижня». Мотивацію Деркача видання визначило відразу і точно: «Андрію Деркачу, президентові НАЕК« Енергоатом», генеральному директору державного концерну «Укратомпром» не дають спокійно спати лаври «проффесора» Януковича, кандидата економічних наук «надзвичайного» міністра Н. Шуфрича та іже з ними. І вирішив він, що для нормального самовідчуття перебування в списках партії відомих учених-регіоналів, і до того ж перебуваючи (поки ще) при великих фінансових потоках, необхідно використати унікальну можливість поповнити їхні ряди».

«Смішним розділом автореферату для спеціалістів є наукова новизна отриманих нашим героєм результатів. Виявляється, дана робота «є першим самостійним комплексним дослідженням, яке присвячене теоретичним та практичним проблемам контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки». Але найсмішніше в дисертації Деркача, на думку «Дзеркала тижня», це наступне: «Серед особистого внеску автора в наукову новизну відзначаються уточнення понять «ядерна безпека», «радіаційна безпека» і обґрунтування необхідності приведення у відповідність з приписами міжнародно-правових актів понять «ядерна установка», «ядерний матеріал», «ядерна шкода». Інакше кажучи, Андрій Деркач банально собі привласнив лаври впровадження наукової термінології, яка використовувалася задовго до нього.

9. Друг Росії

Крім дисертації Андрій Деркач написав і кілька книг. Серед них – «Україна і Росія: Випробування дружбою». Дружба з Росією – улюблена тема політика. Свого часу він навіть заснував у парламенті депутатське об’єднання «У Європу разом з Росією», секретарем якого, до речі, став відомий українофоб Дмитро Табачник. Деркач навіть пропонував зробити цю фразу девізом української зовнішньої політики, стверджуючи, що євроінтеграція України без Росії неможлива. Цікаво, що однойменний розділ на особистому сайті Деркача зараз видалено.

10. Православний олігарх

Андрій Деркач разом із Вадимом Новинським та Петром Порошенком входить до числа так званих «православних олігархів» – групи великих бізнесменів, які спонсорують УПЦ Московського патріархату і суттєво впливають на внутрішнє життя цієї конфесії, а також дбають про її інтереси в Україні. Точніше, стежать, щоб вона не надто відходила від генеральної лінії, визначеної у Москві. «Цікава деталь: підозріло часто по праву руку від Порошенка у всіх церковних ініціативи чомусь постійно виникає відомий гарант інтересів Московського патріархату в Україні – Андрій Деркач», – зазначає відомий релігіє знавець Катерина Щоткіна.

Про вагу Деркача у середовищі Російської православної церкви свідчить такий промовистий факт: у 2004 році він був єдиним політиком, який брав участь у чаюванні Володимира Путіна у митрополита Володимира, коли президент РФ відвідував Києво-Печерську лавру.

У січні 2009 року Андрій Деркач був одним з небагатьох мирян – делегатів Помісного собору Російської православної церкви, яких допустили до участі у виборах патріарха РПЦ. Тоді, нагадаю, обрали патріарха Кіріла – ідеолога «руского міра».

Деркач активно лобіював обрання одіозного митрополита Онуфрія главою УПЦ МП, з яким його пов’язують давні дружні стосунки. Саме такий предстоятель потрібен і Москві, і Деркачу, який є противником будь-якої автокефалії УПЦ МП і виступає за тіснішу інтеграцію з Москвою.

***

Власне, після усього сказаного виникає лише одне запитання – що така людина досі робить в українському парламенті. Хоч і відповідь на нього теж очевидна.

Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України

Во время обысков у рейдера Украины №1 Геннадия Корбана изъята «теневая бухгалтерия» и «схемы рейдерских захватов». Подтверждающие это записи, а также фото- и аудиодоказательства были обнародованы в ходе брифинга в котором позицию надзорного ведомства представляли следователь по особо важным делам ГПУ Николай Макеев и прокурор ГПУ Валерий Карпунцов.

В частности, были изъяты ведомости с указанием выплат народным депутатам с указанием фамилий Бориса Филатова, Владимира Парасюка, Андрея Денисенко, Виталия Куприя и других.

«Эти записи свидетельствуют о выплатах указанным депутатам „теневой“ заработной платы и финансирование прочих затрат, в частности проживание в гостиницах, транспортные расходы, командировки и так далее. Получение указанных средств депутаты „отрабатывали“, вероятнее всего представляя определенные услуги — являясь на судебные заседания и осуществляя ряд действий с попытками взбудоражить общественность — выкрикивали лозунги, устраивали драки в судах, а также выступали в СМИ, обливаяя грязью оппонентов своих работодателей на заказ», — цитирует спикеров резонансного брифинга Fb-страница ГПУ.

«Вот первый слайд, это небольшого формата бумажки, на которых написаны дата, номер, слово „расход“, указываются суммы, суммы значительны, суммы где-то в долларах США. Например, верхний первый, 1,050 миллиона гривен, курс — 23,15: 45,355 тысяч долларов зарплата нардепов „Укроп-Украина“. Следующий, 55 тысяч долларов, тоже написано ОГА», — прокомментировал прокурор ГПУ Валерий Карпунцов.

«Следующий, вы можете видеть, 77 тысяч долларов, 85 тысяч долларов, 12 тысяч долларов, зарплата нардепам „Укроп-Украина“. Что это „Укроп-Украина“, что это за нардепы? Следствие выясняет, здесь фамилий нет», — отметил он.

«Далее, 50 тысяч гривен, 100 тысяч гривен и есть фамилии, на файлах фамилия „Филатов“, „в долг, в долг, в долг, возврат, в долг“. Следующий файл, также есть большие суммы 290 тысяч гривен, 235 тысяч гривен, 100 тысяч гривен, 495 тысяч гривен. Вот интересные, для Куприя 290 тысяч гривен, для Денисенко. Займ Парасюк 100 тысяч долларов. „Укроп“, город „БАП РУВД“, я так понимаю, это Бабушкино, РУВД, 2 тысячи долларов. Следствие выясняет, что это за лица или это просто лица, у которых совпадают фамилии, или это другие лица, или это те лица, о которых вы думаете сейчас?» — заявил Карпунцов.

«Также хочу добавить, что во время обысков, в частности, много бумажек таких было найдено у Геннадия Олеговича по месту его жительства, где есть копия решения суда определенного, и к каждому решению прикреплена сумма и фамилия человека, в данном случае это Богдан А. Мы проверяем кто это, я думаю, фамилия тоже знакома. Сумма 33 тысяч долларов», — добавил следователь по особо важным делам Главного следственного управления ГПУ Николай Макеев.

«Интересно „Укроп“, 205, мр 495 тысяч долларов. Я так понимаю, это или выборы по 205 округу, следствие сейчас выясняет. И таких расходов достаточно много, суммы страшные, это суммы наличные, это не перечисление по безналичному, это не те суммы, по которым уплачены налоги, эти суммы нужно откуда-то взять. Каким образом взять, где они? А обложили ли налогом их эти люди, которые их получили? Довольно много таких аморальных вопросов», — отмечают следователи.

В ГПУ утверждают, что во время обысков были изъято в документальном виде схемы рейдерских захватов множества предприятий.

«Проект „Чумаки“. Генеральной прокуратурой Украины расследуется уголовное производство по факту рейдерского захвата указанного предприятия СПП „Чумаки“. Сверху подписи стоят, мы выясняем чья это подпись», — отметил Макеев.

Как следует из обнародованного документа, вся сумма операции по отжатию агрохолдинга, о котором писала «Прокурорская правда», обошлась Корбану в 285 тысяч долларов. При этом, должностной подлог, на который пошла при реализации рейдерской схемы в пользу «Укропа» госрегистратор Днепропетровского городского управления юстиции Днепропетровской области Татьяна Абрамова, стоил захватчикам 5 тысяч долларов на «питание и больничный», и а также еще два транша в размере 2600 и 1300 долларов — в виде перевода на карточку на неуказанные цели. Кроме того, обращает на себя внимание графа «PR-кампания по Клименкам», которая обошлась Корбану в 19 тысяч долларов — эта сумма является одной из наибольших в общем перечне расходов рейдеров (распорядителем этих средств значится некто Александр Каменец). Дороже в схеме рейдерского захвата обошлись только вопросы снятия обременений на отчуждение акций предприятия (на которые ушло 50 тысяч долларов) и «нужное решение» в апелляционной инстанции (40 тысяч долларов).

«Вот проект „Хлебозавод“, который также был рейдерски захвачен преступной организацией под управлением Корбана Геннадия Олеговича. Судьба М.К. + В.А. — 600 тысяч долларов. Я не могу сказать кто это, но мы установили, что это за люди . Графики выплат, суммы, и даже подписи людей, которые получали деньги, за что, мы выясняем», — отметил он.

Помимо этого, найдены и изъяты черновые записи о перечислении средств в Фонд обороны страны, финансировании членов политической партии УКРОП, размещении заказных материалов в СМИ, оплате участия общественности в различных мероприятиях, финансировании избирательных кампаний. Также обнаружены записи, в которых зафиксированы суммы выплат в качестве зарплат сотрудникам райотделов милиции, судьям районных судов Днепропетровска, а также других судов. В частности, за такие «услуги» как снятие ареста со счетов предприятий, контроль и сопровождение уголовных производств. В прокуратуре утверждают, что изъяты материалы, которые свидетельствуют о вынесении судами нужных решений.

Кроме того, на брифинге в прокуратуре обнародовали ряд аудиозаписей. На одной из них человек с голосом, похожим на голос Корбана, обсуждает обстоятельства похищения главы Госземагентства Украины Сергея Рудыка.

"]

На другой аудиозаписи человек с голосом, похожим на голос Корбана, требует от народных депутатов немедленно покинуть заседание парламента и выехать в другое место для выполнения определенных заданий.

В Генпрокуратуре уточнили, что обыски проведены в рамках расследования уголовного производства по фактам захвата в Днепропетровске главы Госземагентства и захвата директора департамента Днепропетровского горсовета в качестве заложников — часть 2 статьи 289, ст. 349 УК, создание и участие в преступной организации — ч. 1 ст. 255 УК, присвоение средств в особо крупных размерах благотворительной организацией Фонд обороны страны — ч.5 ст. 191 УК, препятствование деятельности избирательных комиссий — ч. 3 ст. 157 УК. Помимо этого, расследуются факты фиктивного предпринимательства — ч.2 ст. 205 УК, легализации доходов, полученных преступным путем — ч. 2 ст. 209 УК, уклонение от уплаты налогов — ч. 2 ст. 212 УК.

Напомним, что 28 декабря Днепровский районный суд Киева отправил Геннадия Корбана под арест на 60 суток. Ранее сообщалось, что 31 октября СБУ и ГПУ провели операцию по задержанию мафиози Геннадия Корбана и некоторых членов его ОПГ.

Екатерина Гук, Национальное бюро расследований Украины

Генеральна прокуратура України знайшла аудіозаписи телефонних розмов, які свідчать про причетність мафіозі, голови «УКРОПу» Геннадія Корбана до викрадення голови Держкомзему Сергія Рудика 14 серпня 2014 року.

Відповідні записи були оприлюднені ГПУ на брифінгу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Слідчий слідчої групи ГПУ Микола Макеєв зазначив, що голоса на аудиозаписі схожі на голос Корбана і голоси народних депутатів, зокрема, Андрія Денисенко . Записи доводять, що Корбан причетний до викрадення «представниками громадськості» голови Держкомзему Сергія Рудика.

Зазначимо, Сергій Рудик приїхав на Дніпропетровщину з новопризначеним головою обласного управління земельних ресурсів.

Після цього з'явилося повідомлення, що Рудик зник, а під вечір заступник Коломойського Корбан розповів, що Рудику видали повну військову екіпіровку і відправили на фронт. Пізніше той же Корбан сповістив, що до нього дзвонив депутат від «Свободи» Кривецький і погрожував, що приїде з озброєною охороною звільняти побратима.

"]