До адміністрації президента напередодні та після ухвалення державного бюджету приходили бізнесмени, судді, прокурори та очільники незалежних комісій.

Про це йдеться у сюжеті Сергія Андрушка з Радіо Свободи у програмі «Схеми», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема, 21 грудня 2016 року біля будівлі журналісти помітили авто, яке належить Леоніду Крючкову. Він є рідним братом та партнером бізнесмена Дмитра Крючкова, який з літа перебуває у розшуку за підозрою розкраданні 346 мільйонів гривень «Запоріжжяобленерго».

Раніше депутат Сергій Лещенко писав, що так званим «дахом» для Дмитра Крючкова в оборудках на обленерго виступав близький соратник президента України – депутат Ігор Кононенко.

У телефонній розмові з журналістами Леонід Крючков не захотів повідомити, з якою метою ходив до АП, однак і не спростував факту такого візиту.

За кілька днів до того, як на Банковій з'явилося авто Леоніда Крючкова, до адміністрації президента приходив Гізо Углава — перший заступник директора Національного антикорупційного бюро, яке відкрило справу щодо Крючкова.

Углава запевнив, що в АП спілкувався з юридичним управлінням.

Окрім того, 16 грудня біля адміністрації президента до об’єктиву програми «Схеми» потрапив колишній виконувач обов’язків прокурора Києва Олег Валендюк. На момент зйомок він був першим заступником прокурора Автономної Республіки Крим.

За п’ять днів Валендюк знову прийшов на Банкову, а через два тижні – 3 січня 2017 року – його призначили заступником начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва департаменту забезпечення діяльності керівництва Генпрокуратури.

Раніше «Схеми» повідомляли, як у розпал протистояння на Майдані Валендюк отримав нагороду від тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки.

За день до розстрілу Небесної сотні йому призначили грошову премію «за активну участь у вирішенні нагальних питань прокурорської діяльності в умовах складної ситуації, яка виникла в Україні у зв'язку з масовими акціями протесту».

Валендюк відомий тим, що уникнув люстрації після Революції гідності завдяки судовому рішенню Окружного адміністративного суду.

Також до АП приходив голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ суддя Борис Гулько.

Він та низка суддів суду, який він очолює, претендують на посади в оновленому Верховному суді, тестування до якого починаються вже цього місяця.

Знімальна група зафіксувала ще щонайменше два автомобілі біля адміністрації президента, що належать суддям. Одна з автівок – з автопарку Верховного суду України – заїхала на територію адміністрації президента через внутрішній дворик.

Друга автівка стояла біля центрального входу до адміністрації президента. Автомобіль з такими номерними знаками належить Опалинській Ользі Петрівні. Людина з таким же іменем нині працює суддею у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області.

Визначатиме переможця майбутнього конкурсу суддів Верховного суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Цікаво, що її голова Сергій Козьяков теж частий гість Адміністрації президента України.

21 грудня 2016 року Банкову відвідав Костянтин Ващенко – головуючий на Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка обирає переможців на високі державні посади.

Голова Одеської ОДА Максим Степанов також прийшов до адміністрації президента – того ж дня, що й головуючий на комісії, яка його обрала.

Окрім вже перерахованих осіб, на Банкову приходили Микола Супрун, чоловік колишньої депутатки Людмили Супрун та колишній радник ще Віктора Януковича у часи його прем’єрства.

Також в АП були бізнесмен та колишній депутат від фракції «Батьківщина» Олександр Дубовой, нардеп «Народного фронту» Сергій Пашинський та Дмитро Дубінко — заступник генерального директора держпідприємства «Інформаційні судові системи».

Народний депутат Сергій Березенко взагалі має свій кабінет у будинку, де працює президент України.

До нього на прийом приходив депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко.

На Банкову також приходили лідер Радикальної партії Олег Ляшко з одним із головних спонсорів партії депутатом Сергієм Рибалком.

Біля Адміністрації президента знімальна група програми зустріла й народного депутата Костянтина Жеваго, нардепа «Народного фронту» Андрія Іванчука та колишнього голову
Держкомпідприємництва за часів президента Януковича Михайла Бродського.

Журналісти звернулися до АП з проханням пояснити мету візиту вищезазначених осіб на Банкову, однак отримали відповідь, що ці дані захищені законом «Про доступ до публічної інформації».

Бездействие властей на границе с Россией и беззубая реакция на агрессию террор – отличное прикрытие для зарабатывания денег в карман Януковичей. Которые затем легко перетекают в окопы сепаратистов.

Компания Мако, Всеукраинский банк развития, Укрбизнесбанк, Донснабтара, Лемтранс – все эти, и многие другие фирмы прекрасно чувствуют себя не смотря на бегство (со) владельцев в Россию.

Прекрасно работают и построенные Януковичами схемы на государстве. Чего стоит только оценочная деятельность, которая до сих пор приносит деньги «семье».

Часто – по мелочам, таким как обслуживание платежей госучреждений. Например, регистрация места проживания в Госмиграционной службе стоит 0.85 грн., а комиссия Укрбизнсбанка с этого платежа 2.15 грн.

Некоторые схемы, конечно пытаются поломать. Но сделать это оказывается не так-то и просто.

Например, говорят, еще в декабре 2011 года «семья» поставила своего человека на полиграфкомбинат «Украина» – Максима Степанова (который, правда, боролся с ЕДАПСом). После этого – в марте 2013 года – появилось скандальное решение правительства Азарова ввести новый дизайн акцизных марок и в 2,5-3 раза увеличить их стоимость.

Более половины стоимости марки идет частным компаниям, которые для ПК «Украина» поставляют голограммы и спецкраски. По подсчетам Минфина, за счет завышенной цены на эти товары потребители подакцизной продукции за год переплачивают более 500 млн грн. И эти деньги идут вовсе не в государственный бюджет.

Схема сохранилась и после смены руководства Миндоходов – которое и определяет стоимость акцизных марок. И продолжает работать.

Интересно, что требование снизить стоимость производства акцизок в Миндоходов уже направил министр финансов Александр Шлапак, который предложил провести открытые тендеры на поставки той же фольги для акцизных марок и существенно снизить их стоимость.

Поданная в письме министра информация позволяет оценить, сколько зарабатывала «семья» на одной акцизке: цена производства акцизной марки на алкоголь завышена в 2 раза (27 копеек против реальной стоимости 14 копеек), на табачные изделия – почти в 3 раза (14 копеек против 5 копеек реальной стоимости).

Но воз и ныне там – на 16 июня поручение Минфина так и не выполнено...

Сложно сказать, какую роль в этом играет (и играет ли) первый замминистра доходов и сборов Билоус. Но учитывая роль, которую в его назначении сыграл Виталий Хомутынник – друг Виктора Викторовича Януковича – сохранение схемы с акцизными марками вызывает множество вопросов.

Которые, как и многие другие, пока остаются в тени АТО.

Александр Дубинский, данная статья была удалена с Украинской правды