Национальное антикоррупционное бюро сообщило о подозрении шести чиновникам Нацбанка и представителю компании-оценщика по делу о завладением средствами стабилизационного кредита на сумму 1,2 млрд грн, передает БанкИск.

Так, круг подозреваемых возрос до 17 человек, пишет пресс-служба НАБУ. 24 мая под процессуальным руководством САП о подозрении сообщили (должности указаны на момент возможного совершения преступления):

— заместителю начальника ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из управлений ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из отделов ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— директору юридического департамента Национального банка Украины;

— главному экономисту отдела надзора за деятельностью банков департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— директору департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— заместителю директора ООО (компании, которая готовила рецензию на оценку имущества банка).

Экс-владельца банка Олега Бахматюка подозревают в завладении 49 млн долларов (1,2 млрд грн) стабилизационного кредита, выданного VAB банку. По данным следствия, Бахматюк в октябре 2014 года получил стабкредит от Национального банка с предоставлением заведомо неликвидного обеспечения.

В ноябре 2019 года НАБУ и САП сообщили о подозрении 10 лицам, среди которых — первый заместитель председателя НБУ и бенефициарный владелец «ВиЭйБи Банка». Бахматюка тогда же объявили в розыск.

Также экс-владельца подозревают в том, что он совместно с менеджментом VAB-банка организовал финансовые операции с незаконно полученными стабкредитом, направленные на маскировку источника их происхождения и их местонахождения.

У НАБУ відповіли на позицію Офісу генпрокурора щодо причин відмови погодження екстрадиції ексвласника "ВіЕйБі Банку" Олега Бахматюка, розцінивши дії «окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у позиції бюро, опублікованій на Facebook-сторінці.

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника „ВіЕйБі Банку“, якого НАБУ та САП підозрюють в заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент — НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування.

Це не відповідає дійсності. Ми розцінюємо такі дії окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», — підкреслили в НАБУ.

У відомстві зазначили, що двічі звертались до Офісу генпрокурора із клопотанням про екстрадицію ексвласника «ВіЕйБі Банку» та двічі «від ОГП отримали відмову з грубим порушенням строків».

«Перший пакет документів НАБУ скерувало до ОГП 18.06.2020. Попри те, що закон відводить 5 днів на ухвалення рішення, про нього ми дізналися лише за місяць потому.

Причина відмови — формальна: є рішення Печерського суду райсуду Києва, яким скасовано постанову про відновлення розслідування у справі „ВіЕйБі Банку“. При цьому ОГП достеменно відомо, що ухвала винесена з порушенням підсудності і на момент відповіді перебувала на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, яка згодом її скасувала. Однак, крім цієї формальної причини, у відмові жодних зауважень по суті наданих документів немає», — заявили в НАБУ.

У бюро додали, що після того, як колегія суддів Апеляційної палати ВАКС 29.07.2020 скасувала рішення слідчого судді Печерського райсуду, який фактично зобов’язав генпрокурора закрити «справу ВіЕйБі Банку», 14.08.2020 знову надіслали ОГП той самий пакет документів для початку екстрадиції.

«Цього разу відмову від ОГП доводиться чекати вже три місяці. Однак, аргументація вже інша.

По-перше, департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП. Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику „ВіЕйБі Банку“ обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію).

Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) — виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) — просто нехтує», — підкреслюють в НАБУ.

Там також додають, що згаданий департамент надав власну оцінку законності процесуальних дій детективів у кримінальному провадженні.

«Хоча, за законом, це — компетенція прокурорів САП та ВАКС і вони визнали дії детективів законними. Однак, в ОГП зважили по-іншому й, у підсумку, відмовили НАБУ в екстрадиції особи, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину.

НАБУ категорично не погоджується з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП, у зв’язку з чим 08.12.2020 скерувало дисциплінарну скаргу на дії його керівника», — наголосили у відомстві.

У НАБУ переконані, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «ВіЕйБі Банку».

Раніше в Офісі генпрокурора у відповідь на запит «Радіо Свобода» пояснили відмову НАБУ в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну Бахматюка наявністю «процесуальних порушень».

Офіс Генерального прокурора відмовився підписувати запит до Австрії щодо екстрадиції колишнього власника VAB Банку і власника агрохолдингу Укрлендфармінг Олега Бахматюка.

Згідно з документом, ОГП відмовився санкціонувати екстрадицію Бахматюка через «відсутність достатніх підстав» для запиту.

Бахматюка підозрюють у заволодінні 49 млн доларів (1,2 млрд грн) стабілізаційного кредиту, виданого VAB банку. За даними слідства, Бахматюк в жовтні 2014 року отримав стабкредит від Національного банку з наданням завідомо неліквідного забезпечення.

Також Бахматюка підозрюють, в тому, що він спільно з менеджментом VAB-банку організував фінансові операції з незаконно отриманими стабкредитом, спрямовані на маскування джерела їх походження та їх місцезнаходження.

28 травня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відправила Бахматюка під варту заочно, тим самим дозволивши Інтерполу почати його розшук,

У листопаді 2019 року Бахматюка оголосили в розшук.

Директор НАБУ Артем Сытник заявил в интервью “24 каналу”, что бюро движется к объявлению подозрений в деле Приватбанка, сообщает 40ka.info.

Отвечая на реплику, что он сам в марте говорил, что дело находится на финальном этапе и вопрос “Почему Коломойскому до сих пор не вручили подозрение?”, Сытник пояснил, что НАБУ движется к объявлению определенных подозрений в этом деле.

“Я сказал, что в этом деле есть существенный прогресс. Он, прежде всего, выражался в том, что на то время генпрокурор Руслан Рябошапка эти дела передал в НАБУ. У нас была часть дела, а часть — расследовалась Офисом генпрокурора. Тогда приняли решение, что эти дела будут все в НАБУ, их передали.

Сытник отметил, что одна из статей, которая расследуется в рамках дела Приватбанка — хищение чужого имущества в особо крупных размерах, предусматривает наказание до 12 лет лишения свободы.

Отвечая на вопрос о заказчиках и организаторах кампании по его увольнению, директор НАБУ назвал имена экс-владельца ВиЭйБи банка Олега Бахматюка и олигарха, бывшего владельца “Приватбанка” Игоря Коломойского.

“Во-первых, сам господин Бахматюк не скрывает того, что он очень недоволен расследованиями НАБУ. Если коротко, то суть этого дела — хищение государственных средств в сумме 1 миллиард 200 миллионов гривен. Но почему господин Бахматюк выбирает способ определенных заказных акций и прочего, чем возврат этих средств в бюджет.

Другая сторона в том, что как раз это лицо организует митинги и медийную кампанию, и в этом поддерживает другой олигарх —  это господин Коломойский.

У нас есть 2 основных производства. Дело “Укрнафты” — там уже установлено, что сумма ущерба более 10 миллиардов гривен, а также уже подготовлены проекты подозрений, которые сейчас на стадии согласования в антикоррупционной прокуратуре.

Дело “Приватбанка”, в котором убытки государству составляют более 100 миллиардов гривен.

Это 2 дела, которые действительно побуждают очередного олигарха присоединяться к компании тех людей, которые хотят увольнения директора НАБУ”.

Сытник также отметил, что Коломойский “не основной, а один из заказчиков этой кампании”.

Cестру аграрного олігарха Олега Бахматюка, колишню голову наглядової ради ВіЕйБі банку Наталю Василюк заочно не заарештували, оскільки слідство в її справі зупинене і її не розшукує Інтерпол.

Про це йдеться у мотивувальній частині рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду Володимира Воронька від 15 квітня 2020 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Детектив у клопотанні вказував, що Василюк 22 жовтня рейсом Київ-Відень покинула Україну. Вже 13 листопада їй заочно повідомили про підозру. У зв'язку з численними не явками до НАБУ для вручення особисто підозри підозрювану оголосили у розшук, у тому числі в міжнародний шляхом винесення постанови і направлення її до виконання в Інтерпол. У зв'язку з ухиленням від слідства детектив звернувся до суду з клопотанням про заочний арешт сестри Бахматюка.

Адвокати Василюк заперечували проти задоволення клопотання. Вони вказували, що підозра не вручена у встановленому законом порядку. До того ж, захисники повідомили, що їхня клієнтка не від кого не ховається і постійно проживає у Відні, Австрія, про що відомо детективам.

Суддя встановив, що підозра Василюк обґрунтована. Водночас, він не погодився, що її вже оголошено в міжнародний розшук, оскільки Інтерпол не ухвалював відповідного рішення. До того ж, суддя вказав, що, за інформацією адвокатів, сестра Бахматюка постійно проживає у Відні, що стверджується витягом з Центрального реєстру осіб за місцем проживання, виданим Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії та може вказувати на легальне перебування в країні.

Крім того, 2 січня НАБУ і САП направили до Австрії запит про міжнародну правову допомогу з метою встановлення чи спростування факту проживання Василюк у Відні. Відповіді на вказаний запит матеріали провадження не містять, що позбавляє суд можливості зробити однозначні висновки щодо правових підстав її перебування за кордоном. Зокрема, у разі підтвердження законності перебування та постійного проживання Василюк в Австрії, при здійсненні викликів та направлення повідомлень йому підлягатимуть застосуванню інші положення КПК, аніж під час невстановлення її місця перебування. Суддя також додав, що слідство у справі Василюк було зупинене у зв'язку з розшуком останньої і для розгляду цього клопотання його ніхто не поновлював.

Нагадаємо, слідство з'ясувало, що в жовтні 2014 року ВіЕйБі банк, віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Хоча ВіЕйБі банк не подав всіх необхідних для цього документів (як програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення впродовж терміну користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо), правління Нацбанку, всупереч вимогам законодавства, надало позитивну відповідь.

При цьому вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, завищили майже в 25 разів шляхом складення підроблених звітів про оцінку. Експертиза під час досудового розслідування встановила, що реальна вартість заставленої нерухомості становить 72,62 млн грн попри 1,8 млрд грн, заявлених ВіЕйБі банком. Тим не менше, знаючи про завищену вартість заставного майна та відсутність усіх необхідних документів, службові особи НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту ВіЕйБі банку. Це на додачу до раніше вже отриманих від Нацбанку та не повернутих 3 млрд грн кредитів.

За 40 днів по тому, у листопаді 2014 року, НБУ визнав ВіЕйБі банк неплатоспроможним. Стабілізаційний кредит у 1,2 млрд грн, отриманий від НБУ терміном на два роки, ВіЕйБі банк не повернув.

Других писателей у меня нет, говорил когда-то товарищ Сталин. Вот и у Коломойского других исполнителей, кроме Богдана, в вертикали нет. И никто, кроме Богдана, не сможет возглавить спецоперацию по отмене запуска энергорынка. Нет, Баканов, конечно, может написать письмо о том, что рыночные тарифы для ферросплавного холдинга Коломойского угрожают национальной безопасности, а Зеленский может внести законопроект о переносе запуска рынка на год. Но все прекрасно понимают, что как для Зеленского, так и для Баканова, запуск энергорынка и, например, запуск адронного коллайдера – явления примерно одного порядка. Они просто выполнили розданное Богданом.

Который, в отличие от них, хорошо понимает задачу. Отмене второго этапа энергореформы в корыстных интересах Коломойского надо придать хотя бы видимость легитимности. А для этого надо, чтобы от реформы публично отказался один из ее провайдеров – НКРЭКУ.

Как когда-то во времена товарища Сталина академику Вавилову рекомендовали отказаться от буржуазной науки генетики, и признать методы народного академика Лысенко. А потом уже с помощью подконтрольной Нацкомиссии регулировать тарифы в интересах Игоря Валерьевича.

Как это сделать? Конечно, с помощью шантажа уголовным делом. Мы уже писали, что главу НКРЭКУ Оксану Кривенко вызывали в АП, где предлагали либо подать в отставку, либо отказаться от планов запуска рынка. После отказа НАБУ провело обыски у Кривенко и экс-члена комиссии Евдокимова по делу о «Роттердам+».

Дело это НАБУ с отрицательным для себя результатом (все проведённые экспертизы признали законность использования формулы) расследует уже больше двух лет. Ключевая деталь сегодняшней ситуации – обыски НАБУ провело не в рабочих кабинетах Кривенко и Евдокимова, а дома. Что является абсолютно абсурдным действием со следственной точки зрения, но очень правильной с точки зрения давления и запугивания.

Адвокат НКРЭКУ Ирина Одинец дала интервью, в котором сообщила о замечательных подробностях следственно-оперативного подхода НАБУ. Принцип этих подходов, несмотря на то, что НАБУ создавалось при поддержке Вашингтона, совсем не американский. А – правильно, чекистский, из 30-50-х годов прошлого века. Методы эти – похоже, часть генома всех правоохранителей бывшего СССР, в каких бы новых органах они ни работали.

«Стараются придумать, как сдвинуть расследование с мертвой точки. Решили недавно то ли завербовать, то ли склонить к сотрудничеству одного из действующих работников Комиссии. Разговор свелся к тому, что «дайте хоть кого-то, у кого был конфликт с Дмитрием Вовком» (экс-глава НКРЭКУ, под руководством которого в марте 2016 года была принята формула «Роттердам+»), и мы тогда сделаем вам «теплую ванну». В смысле, у вас будет все хорошо, если вы найдете обиженных на Вовка людей, которые бы могли что-нибудь по нему рассказать, что можно использовать в деле. То есть, речь уже не идет о том, чтобы выяснять какие-то аспекты, связанные с формулой», — рассказала Одинец.

То есть, донесите на вашего начальника или коллегу, а лучше – докладывайте постоянно, и – мы вас трогать не будем. Ничего нет по формуле? Не беда, давайте все, что есть, любую компрометирующую информацию. Был бы человек, а статья найдется.

А вот еще прекрасное. Судя по всему, НАБУ после двух лет расследования собирается выдвинуть подозрения руководству НКРЭКУ по двум разрывающим унылые юридические шаблоны поводам. Первый – что новое руководство НКРЭКУ «продолжило преступный заговор» с ДТЭК и не отменило «Роттердам+». Хотя каких-либо оснований отменять методику у регулятора не было.

Напротив – все проведенные экспертизы, в том числе КНИИСЭ и Института экономики и прогнозирования НАНУ указывали на отсутствие нарушений законодательства в применении формулы.

Второй повод не менее эффектен, и просто поневоле вновь отсылает нас к затхлым подвалам сталинского следствия. Оказывается, руководство регулятора, вы не поверите, общалось с игроками рынка, в том числе – ДТЭК. Вот это да! Чистая 58-я статья УК РСФСР. По двум пунктам: 58-10 – пропаганда или агитация, опасные разговорчики. И 58-14 – контрреволюционный саботаж. Должны были отменить, но не отменили.

То есть, в трактовке НАБУ, которую озвучивает следствие, уже сам факт знакомства руководства с игроками рынка является признаком преступления. Как говорит в интервью Одинец, «вся логика детективов строится именно на этом. Они говорят: "ну вы же знали, ну вы же могли...». И делают вид, что не понимают, что рынок энергетики закрытый и узкий. И все люди, которые работают на рынке не один год, друг друга знают. Как правило, либо из Комиссии уходят работать в частный сектор, либо наоборот — из частного сектора идут в Комиссию или министерство.

Например, есть совет оптово-розничного рынка электроэнергии, членами которого являются все директора больших компаний, а также представители комиссии, министерства энергетики, Антимонопольного комитета. Понятно, что они все знакомы».

Однако понимание в данном случае не является мотивом следствия. Следователям Берии тоже было понятно, что академик Вавилов не ведет «диверсионно-вредительскую работу» и не занимается шпионажем. У них был приказ, и они работали. Как могли. Детективы НАБУ тоже все понимают. Но другого выхода у них нет. А есть приказ от Сытника, который в большой тревоге.

Потому что Зеленский же грозно так, а, главное – публично, заявил, что дает три месяца НАБУ и САП, «чтобы начать эффективно работать». Тут уж не до формальностей. Да, Артем Сергеевич? Гипс снимают, клиент уезжает. Надо давать хоть что-то. Хоть как-то.

Потому что дать Богдану (конечно, Богдану, а не Зеленскому) результат – это надежда сохранить кресло. А без кресла у токсичного директора НАБУ будет совсем нехорошо. Расследование ФБР о вмешательстве в выборы в США, расследования ГБР по взятке от Крючкова и отдых в охотничьем угодье «Полесское-Сарны» за счет одного авторитетного пацана из Укрспирта.

Целью всей этой операции является не только дешевая электроэнергия для Коломойского, но и контроль над рынком. Коломойский в очередной раз хочет показать, что теперь он банкует. Хочется выглядеть страшным и могущественным. Но пока то, как Игорь Валерьевич через Богдана и Сытника пытается кошмарить НКРЭКУ и конкурентов, выглядит смешно. В отличие от РФ, в Украине власть меняется часто, и бизнес научился выживать. И попытки устроить ручное управление в стиле Януковича Коломойским – это фекалии в презервативах от Игоря Валерьевича. И добросить их, как в случае с парадом, не удастся. Просто потому что время уже не то, и нельзя в году 2019-м вот так взять и устроить 2013-й.

Ну а пока директор цирка решает вопросы о цене гастролей, на арене зрителей веселит клоун. Борьбу титанов пародируют карлики. Президент Зеленский заявил, что «договорился с Ахметовым об отмене формулы «Роттердам+». Внимание, Артем Сытник!

Налицо факт преступного сговора! Гражданин Зеленский заявил, что с использованием служебного положения отменил постановление независимого регулятора, согласованное с АМКУ и Кабмином. Эй, кто-нибудь в окружении президента! Объясните Владимиру, что отмена постановлений НКРЭКУ не входит в его полномочия. И, кстати, советник президента Герус заявил, что Роттердама+ давно нет. Так что – что вы там отменили, Владимир?

А вот что есть – так это растущий дефицит угля на складах ТЭС, которые за 3 недели июня снизились на 14%. В Европе обвал цен на уголь. И в «Укрэнерго» видят «критические предпосылки для возможного ограничения потребителей». То есть, веерных отключений. Может, президенту стоит заняться вопросами реальной энергетической безопасности страны?

НАБУ Н К Р Е К П Спеціалізована антикорупційна прокуратура НЕК «Укренерго» — NPC Ukrenergo Адміністрація Президента України Кабінет Міністрів України

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Суд пресек очередную попытку адвокатов Олега Бахматюка, экс-владельца лопнувших банков «Финансовая инициатива», «VAB Банк» (ВиЭйБи) и хозяина агрохолдинга Ukrlandfarming, «отмазать» своего подопечного от уголовной ответственности. Как НБРУ, Киевский апелляционный суд отменил постановление нижестоящей инстанции, обязавшую Национальное антикоррупционное бюро рассмотреть ходатайство юристов крупнейшего в Украине производителя яиц о закрытии уголовного производства по факту возможной растраты рефинансирования НБУ должностными лицами «VAB Банка».

Прокурор Специальной антикоррупционной Владимир Кривенко обжаловал это решение, поскольку ООО «Станиславская торговая компания», от имени которой адвокаты Бахматюка требовали закрыть дело по «VAB Банку», и занимало не последнее место в аферах Олега Романовича, в уголовном производстве это ООО не имеет надлежащего статуса, следовательно, не имеет законного права требовать его прекращать. Апелляционный суд пошел прокурору навстречу, дав антикоррупционерам возможность и дальше «копать» под агроборана-мошенника.

В прошлом году детективы Национального антикоррупционного бюро получили доступ к обращению бенефициарного собственника «ВиЭйБи банка» Олега Бахматюка и его представителей, обращавшихся к Национальному банку Украины по реструктуризации обязательств. Также детективы получили доступ к документам Нацбанка, а именно к кредитному договору между НБУ и «ВиЭйБи банком» о предоставлении стабилизационного кредита на 1,2 миллиарда гривен; договору залога государственных облигаций; постановлению НБУ и другим документам.

Как установило следствие, НБУ выдал кредит «ВиЭйБи банку» Бахматюка под залог объектов недвижимости. Однако Нацбанк, убеждены детективы, при принятии этого решения допустил существенные нарушения норм законодательства. В частности, не затребовал и не получил от банка Бахматюка программу финансового оздоровления банка, улучшения структуры активов, доходности, рентабельности и т. д.

Также следствие указывает на то, что «VAB банк» в обеспечения выполнения кредитного договора передал недвижимость, значительно завысив её оценочную стоимость. Речь идет о цехе по производству ликероводочной продукции ООО «Станиславская торговая компания» в Ивано-Франковске, который Олег Бахматюк оценил аж в 1,25 млрд грн и трех нежилых зданиях в Харькове, оцененных почти в 600 млн грн. Однако в 2015 году выяснилось, что эти отчеты не соответствуют требованиям нормативно-правовых актов по оценке имущества. В итоге Фонд гарантирования вкладов физических лиц неожиданно выяснил, что, например, харьковская недвижимость Бахматюка на самом деле стоит в два раза дешевле – 65,47 млн грн.

Примечательно, что это уголовное производство, изначально открытое детективами НАБУ, было благополучно похоронено вверенной Арсену Авакову Национальной полицией еще в 2017 году «из-за отсутствия состава преступления». Что интересно, на похороны в НПУ это дело было передано по инициативе всё того же заместителя главного антикоррупционного прокурора Владимира Кривенко, который теперь борется с судебными препятствиями на пути свершения правосудия над Олегом Бахматюком. Очевидно, это связано с тем, что наш повелитель несушек, ранее аккуратно складывавший яйца в корзинку БПП, стал перекатывать их в «Народный фронт», на этих выборах занявший весьма недружелюбную к Петру Алексеевичу позицию.

Забавно, что в то время, как к нашему агробарону подбираются антикоррупционные органы, подозревающие его не только в хищениях, но и в коррумпировании Нацбанка в 2014-м году, Олег Бахматюк продвигает в СМИ свое нетривиальное мнение о том, что, мол-де, иностранных инвесторов отпугивает от Украины распоясавшаяся коррупция.

«Мир не желает поддерживать Украину, поскольку влияет понимание коррупции и других факторов, — заявляет Олег Бахматюк. — И, хотя мы признаем, что это существует, есть и хорошие новости. Страна становится все сильнее с новым руководством и стремится к интернационализации. Существует новая когорта людей, которые будут бороться за лучшее будущее».

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом'янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м'ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов'язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів..., якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з'ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру", — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов'язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правда, Національне бюро розслідувань України

У межах розслідування кримінального провадження про можливі незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації народного депутата Максима Полякова детективи НАБУ вирішили перевірити рух коштів на рахунку чоловіка сестри політика.

Про це йдеться у рішенні Солом'янського районного суду міста Києва, повідомляє 40ka.info.

28 квітня 2017 року сестра Полякова купила квартиру вартістю майже 11 мільйонів гривень. За даними слідства, сестра політика та її чоловік не мали відповідних доходів для купівлі житла. До того ж, як встановили детективи, гроші для купівлі квартири на банківський рахунок сестри нардепа внесла помічниця Полякова в розмірі 7,06 млн грн. Вона ж на основі довіреності, виданої сестрою Полякова нардепу, придбала цю квартиру. Походження внесених грошей на рахунок родички політика невідоме. У зазначеній квартирі проживає Поляков зі своєю сім'єю.

Також детективи встановили, що дохід сестри політика з 1999 року по 1-й квартал 2017 склав 3,42 млн грн, а її чоловіка, з яким вони в шлюбі з 14 червня 2014 року, в сумі – 3,06 млн грн. У зв'язку з цим, детективи НАБУ просили суд надати доступ до документів Укрексімбанку, а саме до інформації з банківського рахунку чоловіка сестри нардепа, в тому числі до виписок про рух коштів. Суддя клопотання задовольнив.

НАБУ перевіряло доходи чоловіка сестри нардепа Полякова. Також детективи перевіряли рух коштів на банківському рахунку, з якого оплачувалися закордонні поїздки політика. Раніше в НАБУ дізналися про нові закордонні поїздки нардепа.