Младший брат Сергея Кацубы, Александр, бывший замглавы НАК «Нафтогаз», подозреваемый в хищениях 450 млн, вышел на свободу по решению Шевченковского суда Киева.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Ранее генпрокурор Юрий Луценко рассказал байку, что Кацуба пошел на сотрудничество со следствием за 100 млн грн, которые он вернул в бюджет страны.

Куда делись остальные 350 млн грн, ни следствие, ни генпрокурор, ни суд не сообщают.

Ранее следствие установило, что Александр Кацуба, младший брат Сергея Кацубы, причастен к присвоению средств «Нафтогаза» на сумму в почти 450 млн. гривен. В частности, речь идет о присвоении бензина госпредприятия.

17 июня 2016 года Кацуба был задержан по подозрению в совершении уголовного преступления по статьям 255 (создание преступной организации) и 191 (присвоение имущества путем злоупотребления служебным положением).

Александр Кацуба также подозревается в растрате порядка 450 млн. гривен, которые он перевел на счета подставного предприятия якобы за исследовательские работы на шельфе Черного моря в период с октября 2012 года по февраль 2014 года. Более того, Кацуба закупил так называемые «вышки Бойко».

В 2011 году «Черноморнефтегаз» на тендере приобрел две морские буровые платформы по цене 400 миллионов долларов каждая. В первом тендере «Черноморнефтегаза» приняли участие только две, связанные между собой фирмы. Цена платформы (400 миллионов долларов) оказалась на 150 миллионов долларов выше, чем у производителя.

Во втором тендере приняли участие три посредника. СМИ утверждали, что рыночная цена второй платформы также колеблется около 200 миллионов долларов. Победителем оказалась «Рижская судоверфь» с ценой около 400 миллионов долларов.

Після того як табір викупили землю було оформлено в оренду під «обслуговування дитячого оздоровчого табору», у 2008 році розпочалося будівництво, в результаті, збудували житловий комплекс для «мажорних» чиновників. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На землі у елітному поселенні під Києвом Конча-Заспі, яка передбачалася для державного дитячого табору, побудували житло для начальника Управління держохорони та колишнього міністра оборони Валерія Гелетея, дочки екс-прокурора Києва Анатолія Мельника, нардепа Сергія Лабазюка, дружини колишнього очільника Головного слідчого управління МВС Василя Фаринника та інших можновладців і їхніх родичів.

На початку 2000-х років на цьому місці був дитячий оздоровчий табір заводу ВАТ «Київгума». Завод табір продав, новий власником стало підприємство з аналогічною до заводу назвою — ЗАТ «Київгума», співзасновником та першим директором якого був такий собі Сергій Шевченко. Тепер же та ділянка на офіційному сайті характеризується як «Апартаменти в сосновому лісі» або "Житло класу «Бізнес Плюс».

Після викупу табору понад 9 гектарів рекреаційної землі під ним перебували в комунальній власності, Шевченко орендував ту ділянку з метою побудови оздоровчого дитячого табору сімейного типу. Згодом було затверджено план. У 2008 році розпочалися будівельні роботи, однак, в результаті, вийшов не табір, а комплекс із півсотні приватних будинків, розповідає журналістка Леся Іванова у сюжеті для програми антикорупційних розслідувань «Наші гроші».

Володимир Прокопів – донедавна голова Земельної комісії, а нині секретар Київради – пояснює: «Київська міська рада давала дозвіл, приймала рішення надати ділянку з цільовим призначенням „для експлуатації та обслуговування дитячого табору“. Згідно з державним земельним кадастром – це землі рекреації, і будувати там житлові будинки аж ніяк не можна.  Якщо там мають бути житлові будинки, то цільове призначення має бути „для будівництва та експлуатації житлового будинку і господарських споруд“. Це кардинально різні речі – між землями рекреації і землями громадської забудови».

Сам Шевченко порушень зі свого боку не бачить. Тим більше, якщо вся забудова пройшла з дозволу вищих інстанцій. Власниками апартаментів виявились люди не з бідних.

Один  з перших будинків на в’їзді належить колишньому міністру оборони, а нині очільнику Управління держохорони (УДО) Валерію Гелетею. За словами забудовника, Гелетей захотів тут оселитись вже після затвердження плану містечка. Вільних місць не лишалось, тож довелося залізти на територію лісопарку «Конча-Заспа».

Згідно із судовим реєстром право власності на цей будинок Гелетей посвідчував через судовий позов аж 2012 р., коли вже не був на державній службі, а працював віце-президентом «Авант-Банку», пов’язаного з колишнім генпрокурором Віталієм Яремою.

Матеріали справи показують, що будинок було зведено набагато раніше, коли Гелетей ще був на держслужбі. В судовому рішенні також фігурує сума інвестицій, необхідних для реалізації проекту – 3,90 млн грн. Та в забудовника грошей не знайшлось, й очільник УДО  будував маєток за свої. Будівництво було завершено у серпні 2009, майже за місяць після того, як Гелетея звільнили з УДО. При цьому, до того моменту Гелетей усе життя був на держслужбі та ні він сам, ні його дружина, ні двоє його синів бізнесу не мали.  Ще одна цікава деталь: згідно з матеріалами суду, БТІ виготовило техпаспорт на нежитловий будинок. Житловим він став уже після вказаного судового рішення.

Сам Валерій Гелетей відмовився спілкуватися з журналістами.

Єдиний на території будинок із приватним озером по договору дарування від жовтня 2013 р. записаний на Дар’ю Черновську, дочку екс-прокурора Києва Анатолія Мельника, який  все життя служив у прокуратурах. Утім, коментувати походження майна Дар’я Черновська у «Французському містечку» відмовилась.

Будинок на 593 квадрати належить судді Вищого господарського суду Ірині Кондратовій. Її батько Дмитро Притика 15 років очолював той же Вищий госпсуд.  Кондратова розповідає, що будинок придбала за кошти від продажу частки в бізнесі, котрий мала ще до того, як стала суддею. Тож до фінансування питань немає. Також правник запевняє: буцім, не знала, що за документами її будинок – дитячий оздоровчий комплекс.

«Частину документів ми не бачили. Частину показували – частину не показували, казали одне, вийшло по-іншому», – сказала суддя. Себе Кондратова у цій історії називає скоріше потерпілою і розповідає, що навіть добудовувати довелось власними силами.

У будинку площею 650 квадратних метрів планує оселитися нардеп Сергій Лабазюк. Маєток він придбав у 2014 р., вказавши у декларації навіть ціну покупки – 2,3 мільйони гривень. І зазначив, що це житловий будинок. Хоча по документах тут – «житловий корпус в оздоровчому комплексі». І нічого незаконного в цьому нардеп не бачить: «Ні, мене не здивувало таке призначення, тому що на території нашої держави є дуже багато різних форм власності. Тому, коли я купував нерухомість, я перед тим проконсультувався, і ця нерухомість є цілком законною», ­– стверджує нардеп Лабазюк.

Нерухомість у «Французькому містечку» також мають: Неля Трунова, дружина колишнього заступника Анатолія Мельника по прокуратурі м.Києва, пізніше Дніпровського екологічного прокурора та прокурора Одеської області, Галина Фаринник – дружина колишнього очільника Головного слідчого управління МВС  Василя Фаринника, Олена Шелудченко й Ольга Троян – відповідно дружина й дочка екс-глави НАК «Нафтогаз» Володимира Шелудченка,  Олег Рафальський – син Олега Рафальського, екс-заступника глави адміністрації президена Сергія Льовочкіна.

Водночас невідомою залишається доля частини землі під комплексом, яка досі належить місту. Ліквідатор «Київгуми» просуває в Київраді проект, згідно з яким вид використання земельної ділянки має бути змінений і на ній мають дозволити будівництво, експлуатацію та обслуговування таких об’єктів рекреаційного призначення як «дачі». Усе робиться пост-фактум, адже тут усе вже давно збудовано житло. Саму ж цільну земельну ділянку пропонують розкроїти на низку маленьких, ділянки під будинками передати у власність мешканців містечка, решту лишити в оренді "Київгуми. Безоплатно приватизувати хочуть 1,75 гектара.

Сьогодні ринкова вартість сотки землі в Конча-Заспі – понад 200 тисяч грн. Тобто у разі приватизації Київ подарує мешканцям «Французького містечка» земельний актив на суму близько 36 мільйонів гривень.

Колишній держчиновник і член Партії регіонів уникнув суду за кричущим звинуваченнями в корупції у зв'язку зі скандальними «вишками Бойка» і спокійнісінько живе в елітному маєтку під Києвом.

Хто допоміг йому в цьому?

Він спокійно живе в маєтку під Києвом, у закритому кооперативі. Протягом тижня без усіляких проблем їздить на роботу до Верховної Ради на особистому Mercedes, який цілком відповідає його статусу лідера третьої за величиною парламентської фракції Опозиційного блоку (ОБ).

Ця людина — Юрій Бойко. Він не намагається втекти з країни, що не побоюється арешту й оточений повагою колег. «Юра буде останнім, щодо кого порушать кримінальну справу»,— так, за словами політтехнолога Тараса Березовця, кажуть про Бойка його соратники.

Між тим цей політик — один з ключових діячів епохи Віктора Януковича, якого звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн. Саме стільки 2011 року держкомпанія Чорноморнафтогаз, якою опікувався Бойко, який на той момент обіймав посаду міністра палива та вугільної промисловості, переплатила за дві морські бурові установки. За кожну держбюджет виділив по $400 млн невідомим компаніям-посередникам, переплативши вдвічі. Власником однієї з цих фірм виявився латвійський бомж-алкоголік. «Класична корупційна схема»,— наполягали тоді представники Дзеркала тижня, видання, що розкопало цю аферу. Ту саму фразу повторювали й опозиціонери, які докоряли Януковичу тим, що Генпрокуратура цією сумнівною оборудкою так і не зацікавилася.

Тепер вчорашня опозиція має весь обсяг влади в країні, а Бойко опинився в ролі політичного опонента влади. Але ані справа про скандальні вишки, ані нові звинувачення в співучасті в незаконній схемі продажу скрапленого газу, реалізованій 2010‑го «младомільярдером» Сергієм Курченком за участю Бойка і його підлеглих, не зробили з колишнього міністра обвинуваченого в судах щодо корупції.

Генпрокуратура мляво розслідує обидві справи. Експерти впевнені: безпеку високопосадовцю забезпечує влада, яка послідовно дотримується нейтралітету. Таким само чином вони поводяться щодо друзів і партнерів Бойка — мільярдера Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, заступника голови фракції Опоблоку.

«Переконаний: без домовленостей із Банковою лідер ОБ не почувався б настільки безкарним»,— каже Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Бойко не лише уникає суду, але і залишається значущою фігурою в газовій галузі, контролюючи один із важливих активів — компанію Київгаз. Його зять Сергій Горовий вже шостий рік працює головою правління Київгазу, який частково перебуває в муніципальній власності.

Найщасливіший

Два роки після Майдану, протягом яких країна пройшла крізь глобальні потрясіння, а політична еліта — крізь струс, зокрема втечу з країни ключових чиновників і частковий арешт їх активів, Бойко пережив без особливої напруги. Він ще не оприлюднив декларацію за 2015 рік, проте, з огляду на дані за 2014‑й, його справи йшли непогано.

У власності політика і його рідних опинилися чотири ділянки землі площею від 600 соток до 2 га, два житлових будинки — один з них на 450 кв. м. За інформацією ЗМІ, сім'я Бойка живе в елітному кооперативі Лісовий в селі Іванковичі, що за 15 км від Києва. Крім того, його родина задекларувала понад 9 млн грн річного доходу. А на рахунках подружжя Бойків зберігається 27,5 млн грн. І це лише видима частина: як кажуть експерти, навряд чи екс-чиновник розкрив усю свою власність у декларації.

Бойко не просто заможно живе за містом і працює у Верховній Раді — фортуна в буквальному сенсі не втомлюється йому посміхатися.

Навесні 2014 року українська Генпрокуратура підготувала для ЄС санкційний список з 22 осіб, що входять у близьке оточення Януковича. Прізвище Бойка там відсутнє. Так само, як і прізвища його друзів і партнерів — Фірташа, Льовочкіна, а також колишнього керівника НАК Нафтогаз України Євгена Бакуліна. Тобто до санкційного списку не потрапив жоден з членів так званої групи Росукренерго (РУЕ), названої на честь газотрейдера-посередника, на якій Фірташ збагатився.

Люди з РУЕ уникли санкцій завдяки Олегу Махніцькому, першому постмайданному генпрокурору та члену ВО Свобода, вважає Сергій Лещенко, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП). За його версією, Махніцький не вніс до списків представників РУЕ через те, що залежав від іншого свободівця Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс, колишнього партнера Фірташа.

Генпрокуратура і в інших випадках була поблажливою до Бойка. У лютому минулого року до Остапа Семерака, народного депутата фракції Народного фронту, звернулися співробітники прокуратури. Вони розплутували справу про закупівлю вишок Бойка — цією саом темою цікавився і сам Семерак.

За Януковича ГПУ ця справа не зацікавила, але після Євромайдану, у квітні 2014‑го, вона взялася за нього ґрунтовно, порушивши справу за фактом того, що службові особи Міненерго в змові з представниками НАК Нафтогаз і Чорноморнафтогазу вкрали у держави $400 млн, сплачених за вишки.

І хоч Бойко не підписував тендерну документацію і контракти на придбання вишок, але, як людина, що опікувалася Нафтогазом і Чорноморнафтогазом, не міг не знати про деталі цієї афери, переконаний Семерак.

Слідчі прийшли до депутата, за його словами, по допомогу. Мовляв, готували постанову про арешт Бойка, але лідер Опоблоку розпочав переговори з кимось із представників влади, намагаючись уникнути цього. Щоб екс-чиновник все ж відчув на зап'ястях наручники, працівники ГПУ попросили депутата вжити контрзаходів. Семерак проанонсував арешт Бойка. Але в результаті ГПУ навіть не передала в Раду клопотання про зняття недоторканності з очільника Опоблоку. Причини такої поведінки Генпрокуратури Семерак не знає.

Сам Бойко завжди заперечував звинувачення у штучному завищенні ціни на бурові, називаючи маржу платою за додаткове устаткування.

Сьогодні обидві установки, що працювали біля Криму, росіяни вкрали. Також в російському полоні несподіваним чином опинилася і частина документації щодо закупівлі цього обладнання.

Колишній керівник Нафтогазу Бакулін, під орудою якого проводився скандальний тендер, лише короткий час навесні 2014‑го провів під арештом і зараз разом з Бойком засідає в парламенті у фракції Опоблоку.

У Генпрокуратурі на запит журналістів відповіли, що слідство за фактом афери все ще ведеться. Зокрема, перевіряють і законність дій нинішнього лідера опозиції. Тривале розслідування у відомстві пояснили тим, що в його межах співробітники прокуратури звертаються із запитами до закордонних органів.

Вибіркове неправосуддя

ГПУ виявилася вкрай милостивою до лідера ОБ і в іншій справі. Лещенко згадує, що ще влітку 2015‑го слідчі прокуратури підготували клопотання про зняття недоторканності й арешт Бойка за його участь в інший афері — схемі реалізації скрапленого газу, створеній Курченком.

Бойко, на той момент міністр палива і енергетики, і Оксана Масс, перший заступник директора  «Газ України», штучно завищували потребу населення у скрапленому газі в семи областях. Щоб її задовольнити, держава проводила аукціони з продажу додаткових обсягів енергоносія за соціальними цінами, що становлять 20 % від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних підприємств, створених Курченком. Придбаний таким чином газ перепродувався за комерційними цінами на ринку. «Бойку було відомо про сенс скоєного злочину, була визначена його роль у злочинній організації: він мав не тільки діяти як міністр, але і забезпечувати скоєння злочину за лінією Міненерго та дочірніх підприємств»,— цитує текст клопотання слідчих ГПУ Лещенко.

Але Шокін клопотання не підписав.

ГПУ не цікавиться й іншими темними справами екс-чиновника, яких не бракувало. Російський бізнесмен Костянтин Григоришин нещодавно кинув світло на гігантський масштаб корупції під патронатом міністра Бойка. «Раніше [на держзакупівлі] сиділи люди Юри Бойка, вони казали: помножте ціну на шість, поставте трансформатори, а потім 80 % поверніть нам готівкою»,— розповідав він НБРУ, говорячи про особливості здійснення держзакупівель у часи, коли нинішній головний парламентський опозиціонер був у владі.

Бойко не відповів на запит журналістів про те, чи викликають його до прокуратури, як кого і щодо яких справ.

Весь у газі

Лідер Опоблоку не тільки дешево відбувся за старими справами, але і залишається важливим гравцем на газовому ринку.

Тут його ключовим активом є зять Сергій Горовий, чоловік старшої дочки Ярослави.

2010 року, коли Бойко служив міністром, Горового на позачергових зборах акціонерів Київгазу обрали головою правління. Відтоді зять політика не залишає цей пост, хоча результати його роботи негативні. Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) у травні 2015‑го перевірила компанію на предмет дотримання ліцензійних умов. Підсумок — НКРЕКП наклала на Київгаз максимальний штраф у 800 тис. грн.

Але звільнити зятя Бойка Київська міськдержадміністрація (КМДА) не може: за словами Петра Пантелєєва, заступника голови КМДА, це здатна зробити лише наглядова рада. Як стверджує чиновник, міська влада вже попросила компанію призначити загальні збори акціонерів, щоб переобрати раду. І сподіваються, що вони відбудуться до середини весни.

У липні минулого року Київгаз створив дочірнє підприємство КиївГазЕнерджі, якому делегував функції обслуговування споживачів. Директором стала теж не чужа Бойку людина — Владислав Красавін, який на сайті Ради досі значиться помічником на громадських засадах лідера Опоблоку.

Ані Горовий, ані Красавін не відповіли на питання журналістів, чи пов'язані їхні призначення з Бойком.

Горовий для Бойка — не тільки інструмент впливу на Київгаз, але і сімейний роботодавець. Він є співвласником видавничого дому Вавилон, до якого входять модні журнали l'Officiel та Pink. І дві старші дочки лідера ОБ працюють у цих виданнях: Ярослава — креативним директором l'Officiel, а Уляна — шеф-редактором Pink.

Непотоплюваний

Чому ГПУ спускає на гальмах справи, до яких причетний Бойко? Відповідаючи на це запитання, експерти зазначають кілька причин.

Лещенко каже, що у Шокіна є старший помічник — Василь Драган. За часів Януковича він був завідувачем сектора запобігання та виявлення корупції в апараті Міненерговугілля. «Драган був у Бойка головним борцем з корупцією саме тоді, коли купували вишки Бойка»,— пояснює нардеп БПП.

Бойко не захотів коментувати свої зв'язки з Драганом.

Але у ГПУ є і значно вагоміша причина затягувати слідство. І ця причина — найвища влада в особі президента країни. Про те, що без домовленостей з Банковою Бойко не був би такий спокійний за свою свободу, говорить Шабунін. Лідер Опоблоку, на його думку, дуже зручний конкурент для Порошенка на наступних президентських виборах.

Про існування якогось таємного «акта про ненапад», на думку політолога Євгена Магди, свідчить і те, що Опозиційний блок не виконує найважливішої функції — він не опонує главі держави. «ОБ не турбує владу, він шукає можливість з нею домовитися»,— пояснює експерт.

На останній прес-конференції президента журналісти нагадали Порошенку про те, що Шокін не підписує клопотання до парламенту про зняття депутатської недоторканності й арешт Бойка. На що президент відповів, що тепер це робота вже не ГПУ, а нових антикорупційних органів. “І про Бойка, будь ласка, матеріали в Антикорупційне бюро. І справи не будемо вибирати. Бойко, не Бойко — всіх корупціонерів до відповідальності",— театрально заявив засновник Партії регіонів.

У Національному антикорупційному бюро журналістам сказали, що зараз у них немає кримінальних проваджень щодо Бойка.

Христина Бердинських, Національне бюро розслідувань України

Начать цикл именно с этого персонажа, широко известного в узких кругах, мы решили из-за того, что отчасти благодаря ему узнали об этом тендере. Изучая активность Цыплакова, журналисты наткнулись на крайне любопытную новость.

И так, в 20-х числах октября 2013 года в «Вестнике госзакупок» появилось сообщение, согласно которому публичное акционерное общество «Укртрансгаз», оператор газотранспортной системы страны, повторно объявило тендер на закупку 3 млрд куб. м природного газа «для обеспечения производственно-технологических и собственных нужд». Согласно этому сообщению, газ должен поставляться ежемесячно в объеме использования газа покупателем в ноябре-декабре 2013-го и в 2014 году на границе Украины и других стран или в пунктах измерения газа в ПХГ. Тендерные предложения принимаются до 21 ноября 2013 года.

Интересно, что этот тендер должны были провести еще в сентябре, но не срослось. Теперь его снова отменили. Официальная версия: на тендер не было подано минимально необходимых двух заявок.

Как показывает предыдущий опыт, сделка таки будет проведена, если не в виде тендера, то по процедуре закупки у одного участника. Кто претендует стать поставщиком «Укртрансгаза» и счастливым обладателем нескольких «лишних» сотен миллионов долларов, мы напишем в следующих публикациях. Сейчас мы расскажем, как на этой колоссальной сделке можно нажиться, никакого газа никому не продавая.

Не нахлебник, а партнёр

Справка

Цыплаков Руслан Петрович, родился 23 января 1975 года в Донецке, не судим. Родители — инженерные работники. Окончил Донецкий национальный университет (магистр, специальность «управление персоналом и экономика труда»). Прошел обучение по программам «Управление персоналом» и «Финансовый менеджмент» в Институте Профессиональных Финансовых Менеджеров (IPFM), Великобритания. Ранее занимал должность директора ООО «Укрпластинвест». В настоящее время — председатель наблюдательного совета КБ «Південкомбанк» и собственник ряда коммерческих структур.

Хобби: сооснователь «Федерации мотоциклетного спорта в Донецкой области» с 2010 г. (его брат — Сергей Цыплаков руководит в Донецке общественной организацией «Юго-восточный аэроклуб»). Р. Цыплаков и Виктор Янукович-младший также являются членами Президиума Федерации автомобилистов Украины с декабря 2011 года.

Донецкий «олигарх» средней руки Руслан Петрович Цыплаков природным газом вроде как никогда не торговал, а уж тем более его не добывал. Но с приходом к власти Виктора Януковича бизнес этого молодого человека очень тесно связан с ПАО «Укртрансгаз».

В частности, с 2010 по 2012 год фирмы Цыплакова оприходовали на тендерах «Укртрансгаз» 2,5 млрд грн. Фирмы были открыты на подставных лиц. А тендерные миллиарды прокачивались по цепочке «транзитных» фирм, которые использовались, в том числе, группой «Металл Юнион» донецкого бизнесмена Руслана Цыплакова – друга младшего сына президента Украины Виктора Януковича.

Однако сейчас Цыплаков отошел от тендерной темы «Укртрансгаза», и плотно присел на его финансы. Банки нашего героя являются кредиторами государственной компании. В конце прошлого года «Пивденкомбанк» и «Терра Банк» открыли «Укртрансгазу» кредитные линии на 120 млн грн и 80 млн грн соответственно. На этой сделке акционеры банков (то есть, Цыплаков) заработали около 50 млн грн. Фактически получается, что госкомпания взяла кредит у друга сына президента под баснословные 25% годовых.

Как указано выше, 3 млрд куб. м газа «Укртрансгаз» таки купит. Из открытых источников известно, что компания намерена на это потратить более 12 млрд грн. У «Укртрансгаза» таких денег нет – придется занимать у банков. Возможно, не на всю сумму, а где-то на ее половину госкомпанию прокредитуют банки друга Виктора Януковича-младшего. И если цена обслуживания кредитной линии будет такой же щедрой, как и в предыдущий раз, в «Терра Банк» и «Пивденкомбанк» накапает 1,5 млрд грн «честно» заработанных процентов.

Но тут есть один нюанс. Насколько известно, у Цыплакова нет свободных 12 или 6 млрд грн. У него даже одного миллиарда нет, чтобы сразу взять и пустить его в дело. Если сделка «выклюнется», ему самому придется эту астрономическую сумму у кого-то одалживать. А сотни миллионов долларов под честное слово никто не раздает. Даже под честное слово любимого сына президента Украины.

Ва-банк или Цыплаков в поисках денег

Впрочем, нельзя исключать, что Цыплаков одолжит деньги госкомпании, скажем так, виртуально. Нечто подобное он провернул в марте этого года с «мамкой» «Укртрансгаза» – НАК «Нафтогаз».

Информационные агентства сообщали, что ОАО «НАК «Нафтогаз Украины» 26 марта заключило соглашение с «Пивденкомбанком» на закупку 250 тыс. облигаций внутреннего государственного займа на сумму 261,11 млн грн для расчетов с «Газпромом» за импортированный газ. Обратный выкуп ОВГЗ состоялся 26 марта 2013 года, то есть в день заключения сделки. Банк Цыплакова заработал 11 млн грн с «копейками». Торги проведены по неконкурентной процедуре закупки «у одного участника».

То есть, очевидно, что купля-продажа облигаций была чисто виртуальной, у «Нафтогаза» не было нужды одалживать деньги (раз он вернул их с процентами в тот же день), и весь смысл этой странной сделки заключался в том, чтобы сделать «кореша» Виктора Януковича-младшего на миллион евро богаче.

Но в случае с намечающейся многомиллиардной сделкой такой «финт ушами» не пройдет. Слишком большие деньги, в «многоходовке» явно будут задействованы участники, которым «кэш» понадобится срочно. Чтобы войти в игру, Цыплаков, намерен влезть в долги.

Начнем с того, что месяц назад, в начале октября, «Пивденкомбанк» объявил о намерении увеличить уставной капитал на 83,3% — до 550 млн грн путем допэмиссии. Банк проведет закрытое размещении акций допвыпуска среди действующих акционеров. Акционеры банка – сам Цыплаков и компания «Метал Юнион», которая тоже принадлежит этому «младоолигарху». Похоже на то, что никаких «живых» инвесторских денег в банк не поступит – средства будут переложены из кармана в карман одного и того же человека.

Смысл увеличения уставного капитала не только в продвижении вверх в рейтинге украинских банков. Согласно действующим нормативам, при уставном фонде в 550 млн грн, «Пивденкомбанк» может рассчитывать на рефинансирование НБУ в размере до 5,5 млрд грн. При чем, под смешные годовые проценты, если сравнивать со ставками национального банковского рынка.

То есть, деньги для кредитования многомиллиардной сделки «Укртрансгаза» Цыплаков сможет брать у Национального банка Украины.

Также есть вероятность того, что друг Януковича намерен привлечь сравнительно недорогие кредиты западных финучрежденей. Об этом намерении косвенно говорит PR-активность «Пивденкомбанка» на англоязычных банковских интернет-ресурсах.

Но Руслан Цыплаков далеко не единственный претендент на долю от полутора миллиардов «газовых» долларов. Есть еще немало «младоолигархов», за которыми маячит тень носителей фамилии Янукович.

Так что…

…продолжение следует.

Павел Шульц, Национальное бюро расследований Украины