Понад 150 осіб, що працюють в загоні охорони Одеського морського порту, збираються викинути на вулицю. А все тому, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вирішив заробити на державних потоках Міністерства інфраструктури.

У цьому переконує нардеп Сергій Лещенко у своєму відеоблозі «Чесна політика», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами політика, «Адміністрацію морських портів України» віддали в управління «Народному фронту». І якщо подивитись на керівний склад цього державного підприємства, то можна побачити людей з команди голови фракції Максима Бурбака та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Так, серед заступників латиша Вецкаганса є знакові люди. Це колишній помічник депутата Бурбака, а також двоє директорів департаментів Міністерства інфраструктури за часів роботи Бурбака міністром інфраструктури. При чому один з цих заступників – Микола Полторацький – є ставлеником Ріната Ахметова, який не приховував своїх симпатій до Яценюка і «Народного фронту».

А от ще одним заступником голови «Адміністрації морських портів України» з питань безпеки є Сергій Гронський, який працював у департаменті моніторингу в міністра внутрішніх справ «фронтовика» Авакова.

"Тому не дивно, що «Народний фронт» вирішив за звичкою подоїти «Адміністрацію морських портів». Коли на кону мільйони державних гривень, то можна закрити очі навіть на пряму норму закону «Про морські порти України». Там сказано, що охорона та контрольні функції на території морських портів в прикордонній смузі покладено на прикордонників та загони охорони морських портів у складі Служби Морської Безпеки. Але закон – це дрібниці, якщо треба поставити своїх людей на потоки,
– зазначив Лещенко.

За даними нардепа, виконувач обов'язків голови «Адміністрації морських портів України» Вецкаганс наприкінці минулого року підписав наказ, яким передбачено повну заміну державної охорони портів на приватну охоронну фірму, яка не має жодного стосунку до морської галузі та контролю на прикордонних територіях.

«У цьому конкретному випадку, про який розповіли профспілки, ідеться про фарс, розіграний в інтересах одного учасника – компанії „Альфа-Безпека“. Минулого року ця структура зайшла на охорону Миколаївського порту. У результаті – звільнені працівники повідсуджували по 50-70 тисяч гривень. Та за завдані державі збитки ніхто не поніс покарання – корупційні жнива в розпалі, треба встигнути зібрати касу на наступні вибори», – додав політик.

На регламентному комітеті Верховної Ради, де розглядають подання Генпрокуратури щодо нардепа Максима Полякова у так званій «бурштиновій схемі», оприлюднили частину оперативного відео.

Національне антикорупційне бюро також виклало відео у мережу, повідомляє НБРУ.

Розшифровку показаного на засіданні комітету відео здійснив проект «Схеми».

Так, згідно із одним відеозаписом, 17 листопада 2016 року відбулася зустріч агента «Катерини» з помічником Полякова Тетяною Любонько, під час якої остання розповіла про механізм погодження законодавчих ініціатив та повідомила, що умовою сприяння у просуванні законопроектів «Катерини» є передача 15 тисяч доларів США, які будуть розподілені між Поляковим, народним депутатом Розенблатом та керівником «Держгеонадр» Бояркіним.

Зустріч Любонько з «Катериною», 17 листопада 2016 року:

Катерина: Гаразд. Ще питання. Танюшо, скажи мені, будь ласка, як ми взагалі… Що сказав шеф щодо цього питання?
Любонько: Що він його закриє. Підпише він і Розенблат.
Катерина: А потім, далі як?
Любонько: А потім зареєструють ці правки, тобі Руденко дасть посилання, що ці правки зареєстровані, і потім Розенблат буде вже спільно ці правки просувати по своїх всіх законах. Зрозумій, Катю, якщо ми обійдемо Розенблата і просто зареєструємо від Полякова, – це мертва справа. Є закон, є розробник закону, в його інтересах, щоб цей закон…. Тим паче, він пройшов перше читання. В його інтересах, щоб його ухвалили в цілому. Він просто все це додасть до свого. Ну, це вихід, це єдиний вихід з того всього, що ми з ним проговорювали, продумували… Тому що я могла б ось зараз, мені не важко підписати і віднести в «Депконтроль», вони б тобі відзвітувались, що вони зробили свою роботу.
Катерина: Ну, ось дивись. Я просто хочу дізнатися, як би, систему… Я взагалі цього не розумію, в цілому. Ось вони є, так? Наступний крок який? Вони їх реєструють де?
Любонько: У Верховній Раді.
Катерина: У Верховній Раді, так? А вони там повинні проходити якісь комітети, ось...?
Любонько: Вони потім, коли зареєструються, буде призначений, ну, повторний комітет, адже комітет вже строки пройшли…
Катерина: Так.
Любонько: Вони ж ось це, готували листа від ГО-шок (громадських організацій – ред.) про те, що це, типу, життєво необхідно для бізнесу, для країни в цілому. Вони повинні наступний крок зробити в комітет. Тобто комітет повинен цим правкам дати висновок
Катерина: Про те, що вони ок?
Любонько: Так. І далі вони будуть включені в закон і будуть разом з законом виноситися…
Катерина: А хто нам прогарантує, що Комітет скаже…?
Любонько: Розенблат.
Катерина: Розенблат. Так?
Любонько: Звичайно.
Катерина: А в чому його інтерес?
Любонько: В чому його інтерес? Про це ми зараз і поговоримо.
Катерина: Добре.
Любонько: Ось. Це вихід з того, що було. Дивись, що вони озвучили мені вчора. Говорила з помічником до тебе, а мій шеф з ним вчора зустрічався. Вони мені озвучила ось так: п’ять – це аванс йому, тобто Розенблату…
Катерина: Розенблату…
Любонько: П’ять – це мій шеф (Поляков – ред.), і п’ять – це Бояркін. Всі ці три людини будуть між собою зараз співпрацювати. Будуть правки – буде «Геокадастр». Все. Ну… Екологічний комітет – він підпорядковується Розенблату…

Відповідно до відео, увечері того ж дня 17 листопада під час організованої Любонько зустрічі «Катерини» з Поляковим, останній підтвердив свою готовність скористатися правом законодавчої ініціативи в інтересах «Катерини» та підкреслив необхідність участі в цьому Розенблата.

Зустріч Полякова, Любонько та Катерини, 17 листопада 2016 року:

Поляков М.: Дивіться, поки… Ну те, що я з Розенблатом беремося, і ми можемо вставити то, що він вставить, потім правки, коли відкличе…. Ну, це ти, Таню, поговориш з його помічницею, як він це зробить, ось… В будь-якому разі, щоб Ви розуміли: будь-хто, хто зареєструє (і це буде не Розенблат) – це все взагалі викинуті гроші... Ніякої перспективи не буде, ну просто… Це можна взяти, але… це ось...
Любонько: Я це Каті казала…
Поляков: Це як мінімум там, нечесно. Ну, якщо Вам кудись треба викинути, – можна, звичайно (сміються). Це, якщо у вас є таке завдання – якомога більше витратити – це добре. Ось, вітається. Але, за великим рахунком, головний співавтор і всю цю аферу розробив Розенблат. Тобто, відповідно, якби він ходив до інших, він сьогодні монополіст в цьому, тому що він головний співавтор. Так, там є й інші співавтори (можуть внести), але він — головний лобіст цієї ідеї. Зрозуміло, якщо воно буде з ним не узгоджено, тобто воно не буде мати ніякої перспективи…
Поляков: Ну Розенблат, слава Богу, він корупціонер. От. Ну жарт… Насправді, тобто, він нормальний хлопець (сміються). І розуміє, що таке бізнес. Тому я так кажу. Він каже: «в принципі так, питань немає, я готовий підключитися. Ну тут треба і згори, і знизу».

Відповідно до відео, 21 листопада відбулася зустріч «Катерини» з Любонько, під час якої остання зателефонувала Полякову і повідомила про згоду Катерини на його умови. Поляков доручає Любонько отримати у «Катерини» гроші, поділити їх навпіл: половину віддати Розенблату, а з частки Полякова взяти гроші на придбання мобільних телефонів.

Телефонна розмова Либонько та Полякова після зустрічі Любонько з «Катериною», 21 листопада 2016 року

Любонько: Алло, Максиме Анатолійовиче, ну відбулася зустріч з Катею. Все ок.
Поляков: Ага, дивись, я зараз Борю попереджу, поділи навпіл і помічниці віддай.
Любонько: Ну, щодо цього я вам на WhatsApp зателефоную, добре?
Поляков: Так, давай, на WhatsApp набереш мене.
Любонько: І скажіть, щодо телефонів Ви нічого не лишали, так, Антону?
Поляков: Так от зараз же ми з цих…(нерозбірливо)
Любонько: Все, я зрозуміла, добре.
Поляков: Да, давай.

Розмова Любонько та «Катерини» після телефонної розмови Любонько з Поляковим, 21 листопада 2016 року:

Любонько: Бачиш, вони вже хочуть грошей.
Катерина: Ну, так… Хто вони?
Любонько: Він сказав, що мені потрібно брати підписи і віднести йому його частину. Щойно.
Катерина: Розенблату?
Любонько: Так, я кажу – давайте не по телефону, на WhatsApp я вас наберу. Це щоб ти…
Катерина: Добре.

Зустріч Любонько з «Катериною», 22 листопада 2016 року:

(Любонько розмовляє по телефону )
Любонько: Максиме Анатолійовичу?
Поляков: Так-так.
Любонько: Хотіла сказати, що я п‘ять отримала.
Поляков: Не знаю, що таке п‘ять. Набери мене на WhatsApp.
Любонько: Угу.
Поляков: Угу.
Любонько (Катерині): Не любить, коли я по телефону говорю.
Любонько (по телефону): П’ять кілограм…(нерозбірливо). Добре… Угу… Мені Маргарита дзвонила… Угу…Тисяча вісімсот з копійками.

Згідно з відео, того ж дня Любонько з отриманих від Катерини 5 тисяч доларів США, за вказівкою Полякова, використала 1800 доларів на придбання в магазині Royal Service двох мобільних телефонів iPhone 7 для Полякова та його дружини Маргарити.

22 листопада 2016 року законопроекти внесені Розенблатом і Поляковим, були зареєстровані у Верховній Раді.

24 листопада 2016 року, відповідно до відео, відбулася зустріч «Катерини» з народним депутатом Розенблатом.

Під час якої останній підтвердив, що готовий, на прохання Полякова, сприяти у просуванні необхідних для «Катерини» законопроектів, та обізнаний про домовленості щодо розміру його частки від загальної суми неправомірної вигоди. При цьому він звернув увагу «Катерини» на те, що таку суму він отримає лише за початковий етап співпраці.

Після цього Розенблат сказав «Катерині» віддати 7 з половиною тисяч доларів його охоронцю, який і в подальшому буде отримувати усі призначені Розенблату грошові кошти.

Зустрічі Розенблата і Катерини, 24 листопада 2016 року

Розенблат: Тобто, Комітет повністю підконтрольний нам, він у нас, під нашим контролем.
Катерина: Що від нас вимагається?
Розенблат: В принципі, мені там казав цей, що там треба було «заохочення», там казали, що передали вже, але це вже таке. Ну, тобто, я комітету вже роздам, цим депутатам, і нехай вносять вже.
Катерина: Ми ще не передавали.
Розенблат: А, не передавали?
Катерина: Ми чекаємо вашої… Як вам буде зручно – сьогодні, завтра, як це правильно зробити?
Розенблат: Катя, я, зрозумійте правильно, тобто, я просто думав, що Поляков мені це зробить, тому що він мені говорив про це, тому що ви зустрічалися з ним, так?
Катерина: Кажіть, як вам зручно. Можу завтра йому передати.
Розенблат: Не треба вже йому передавати. Передасте мені, але…
Катерина: Може, щось …
Розенблат: Ви мені тільки можете пояснити, дивіться, я, якби, ну, пам’ятаю, він мені просто назвав цифру, грубо кажучи, я, якби, її озвучив хлопцям, за це і все решта. Про яку суму йде мова?
Катерина: Сім з половиною.
Розенблат: Сім з половиною, навпіл, так? Тобто, ви давали п’ятнадцять, там навпіл, так? Добре.
Катерина: Але в нього її не має. Йому віддали частину, а частина вам, я нікому її не …Це правильно чи щось, можливо...?
Розенблат: Ні, все правильно, я так сказав. Катю, мені зрозуміло, я хотів би однозначно, дивіться, два ми вже внесли сьогодні.
Катерина: Так, так, мені надавали фотографію.
Розенблат: А щодо двох правок я сказав, що ми ухвалюємо, тобто ми, щоб не було потім нюансів. Ми повертаємо на друге читання, а їх на Комітеті…Вношу від себе, від себе їх вношу, як автор законопроекту, і на другому читанні ми це зможемо. Якщо я буду їх вносити «з голосу», для того, щоб перед вами просто поставити галочку, Рада не проголосує на нього.
Катерина: Нічого не буде, так?
Розенблат: Ну, я, чого я буду Вас обманювати, розумієте? Це для мене просто принципово, щоб його повернули на друге читання, тоді ми його проголосуємо вже, як треба.
Катерина: Ой, складно у вас, звичайно, з цим всім.
Розенблат: Це не складно, це просто закон, просто така…
Катерина: Ну, так, там мали бути якісь строки, які вже минули.
Розенблат: Звичайно, грудень місяць. Але, послухайте, це не ті гроші, за які ми зараз говоримо. Це просто хлопцям я дав «заохочення», щоб вони на комітеті «не бузили».
Катерина: Скажіть мені, Бориславе, мені зараз повертатися до Вас чи вже…?
Розенблат: Я, якщо Ви хотіли мені передати, там є мій охоронець.
Катерина: Так?
Розенблат: Так, він не питання все це зробить, без питань.
Катерина: Добре.
Розенблат: Але це за правки.
Катерина: Га?
Розенблат: Це за правки.
Катерина: Звісно.

Розенблат: Моджахед. Схожий на Вашого арабського терориста?
Катерина: Ну, якось так… терористів у нас немає…
Розенблат: У Об’єднаних Арабських Еміратах немає терористів?
Катерина: Ні, у нас всі дуже інтелігентні.
Розенблат: (говорить з охоронцем) Розрахувався? Вже розрахувався… Молодець. Він нам потрібен? Так? Потім підійде до тебе ця гарна дівчина, добре?
Ярощук: Що-що?
Розенблат: Дівчина до тебе ця підійде.
Ярощук: Добре.
Розенблат: Так.
Катерина: Сумний моджахед сидить.
Розенблат: Ну, він у мене зі спецпідрозділу Ізраїлю. Всього найкращого.
Катерина: Всього найкращого. Дякую.
Катерина (Ярощуку): Дякую.

Телефонна розмова Любонько та Полякова, 28 листопада 2016 року:

Поляков: Друге: сьогодні ти зустрічаєшся зі своєю арабською подругою. Так? Вона там…
Любонько: Так, вона сказала десь о другій після якраз цієї зустрічі з Денисом.
Поляков: А вона ж його… Ну щоб вона з тобою все закрила.
Любонько: Так, так, так. Я ж вам говорю, десь о другій.
Поляков: Так, це друге.

Відповідно до відео, того ж дня Любонько отримала від Катерини дві з половиною тисячі доларів США.

Любонько: (по телефону) Ок, зараз скидаю.
Катерина: Ну-ну…
Любонько: Ось…А ну ж бо…
Катерина: Тримай.
Любонько: Так. Дякую!
Катерина: Це все, виходить?
Любонько: Все, по-моєму.
Катерина: Ми ж більше нічого не це...
Любонько: Ні.

6 липня 2017 року регламентний комітет Ради розглядає подання генпрокурора Юрія Луценка про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Максима Полякова (фракція «Народний фронт»).

За версією слідства, з метою отримання неправомірної вигоди він із депутатом Бориславом Розенблатом (фракція БПП) внесли до Верховної Ради законопроекти щодо видобутку бурштину в інтересах компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів «Фуджейра».

Самі депутати звинувачення слідства відкидають.

Комітет Верховної ради з питань запобігання та протидії корупції ухвалив проект зміни до законодавства щодо е-декларування, які викликали жорсткий протест з боку Європейського союзу.

Йдеться про зміни, запропоновані народним депутатом Тетяною Чорновіл (фракція «Народний фронт»), повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як відомо, віднедавна фракції БПП та «Народний фронт» контролюють більшість у даному комітеті.

Видання «Українська правда» повідомляло, що Чорновіл пропонує затвердити норму про декларування доходів редакторів та засновників ЗМІ. Однак пропозиції, підтримані комітетом, є значно ширшими.

Зокрема, пропонується зобов’язати до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій,  що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.

Варто зауважити, що ці пропозиції вже розглядалися в парламенті і зіткнулись з різкою критикою міжнародної спільноти, оскільки ускладнюють роботу антикорупційних активістів, примушуючи інші організації відмовлятися від співпраці з ними.

Приміром, у відповідності до цієї ініціативи, особи, що надають антикорупційникам послуги харчування, прибирання офісу, або здають офіс в оренду (а також співробітники відповідних організацій) будуть зобов’язані подавати електронні декларації нарівні з держслужбовцями.

Представництво ЄС минулого року зробило окрему заяву, наголосивши, що електронне декларування має стосуватися виключно тих осіб, які є державними службовцями або виконують функції держави.

Абсурдно, але часто політична топ-корупція має напівофіційне пояснення. «Ми маємо красти з державних підприємств, тому що треба гроші на партію; на доплати міністрам чи депутатам; треба збирати касу на вибори тощо».

Аби зламати це порочне коло, цього року вперше платники податків скинуться грошима – почав діяти закон про фінансування партій. Ідея полягає в тому, щоб дати політикам ресурс для існування за межами «корупційної ренти». За цим законом, лише 2016 року «Народний фронт» та БПП отримають по 100 мільйонів гривень кожна.

Але це нововведення ніяк не позначилося на іншій складовій рівняння. Корупція в політиці нікуди не зникла.

Наприкінці минулого тижня нам вдалося зірвати оборудку, за якою мільярд (!) гривень мав бути засвоєний підприємством, яке контролюється депутатами від «Народного фронту». Ця партія в рамках нинішньої коаліції отримала квоту на Міністерство інфраструктури, куратором якого на рівні уряду є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Ідеться про аферу навколо днопоглиблення в порту «Южний», де було все підготовлено для того, щоб «сірі кардинали» від «Народного фронту» поклали до кишені декілька сот мільйонів гривень.

Цей тендер був оголошений ще в лютому 2016 року. У серпня відбулося відкриття пропозицій конкурсних торгів за другим етапом. За його результатами, між собою конкурували три учасники:

— компанія «Будівельний та технічний флот» (Болгарія), ціна пропозиції склала 28 404 811,87 євро (974 655 002,77 грн з ПДВ).

— ТОВ «Ян Де Нул Україна» (Одеса, Україна), ціна пропозиції склала 988 953 852,06 грн з ПДВ.

— дочірнє підприємство «Ван Оорд Україна» (Одеса, Україна) при компанії «Ван Оорд Дреджинг Енд Марін Контракторс Б.В.» (Нідерланди), ціна пропозиції – 900 850 519,33 грн з ПДВ.

Однак, попри те, що стопроцентна донька голандської компанії «Ван Оорд» запропонувала найнижчу ціну 900 мільйонів, переможцем тендеру було визначено ТОВ «Ян Де Нул Україна», ціна якої була найвищої, а структура власності – непрозора.

Як свідчить аналіз інформації навколо тендеру, керівництво компанії «Ян Де Нул Україна» могло перебувати в змові з депутатом Верховної Ради від «Народного фронту» Сергієм Фаєрмарком, який надав їм інформацію про тендерні пропозиції конкурентів.

Так, заявка «Ян Де Нул Україна» була подана останньою та містила пропозицію авансування 0,1 відсотка, тоді як інші учасники подали пропозицію до авансування 10 відсотків.

Саме спираючись на нижчий рівень авансування, перемогу в тендері було віддано ТОВ «Ян Де Нул Україна».

10 відсотків авансу є світовою практикою, що пояснюється платою за мобілізацію суден. Подання ТОВ «Ян Де Нул Україна» пропозиції щодо авансування в розмірі 0,1% суперечить також здоровому глузду, адже «Адміністрація морських портів України» вимагає від підрядника банківську гарантію на 5% від суми договору.

Розгадка цього дивного тендеру, де планували розпиляти 1 мільярд гривень, криється в кадрових та акціонерних перестановках. Керівником компанії «Ян Де Нул Україна» з липня 2016 року став Андрій Розов, донедавна – помічник депутата Сергія Фаєрмарка, що вважається «смотрящим» від «Народного фронту» за морськими портами.

Спочатку компанія «Ян Де Нул Україна» на сто відсотків належала своєму материнському підприємству зі штаб-квартирою у Бельгії. Але під час тендеру в число засновників українського ТОВ вступили дві компанії, зареєстровані на Кіпрі – Медіт Консорціум і Хаворет Інвестментс. Сьогодні їм належить 55% акцій «Ян Де Нул Україна», тоді як бельгійцям – навіть не контрольний пакет, а лише 45%.

Виглядає так, що в обмін на перемогу в даному тендері бельгійська компанія «Ян Де Нул» погодилася розділити акції української доньки з представниками «Народного фронту».

А приналежність Міністерства інфраструктури до квоти «Народного фронту» давало доступ до інсайдерської інформації з метою заробляння на державних потоках.

Згідно з інформацією у ЗМІ, неодноразово у роботу українських портів втручався і міністр внутрішніх справ Аваков, який також представляє «Народний фронт». Крім того, за словами одеського губернатора Михайла Саакашвілі, за дорученням Міністра внутрішніх справ України до нього звертався народний депутат України Євген Дейдей з вимогою відмовитися від залучення латвійського інвестора в порт Рені http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/saakashvili-rozpoviv-hto-rozdaje-vkazivki-z-kijeva-177252.html

Ця історія є класичним корупційним кейсом, де політика є способом заробляння тіньових доходів з подальшим розподілом по всій вертикалі задіяних осіб. Також показово, що втягнутою в змову виявилася велика європейська компанія – що, втім, також не є поодиноким явищем. Згадайте, як американська Venco заради участі в тендері з видобутку газу на шельфі Чорного моря впустила в склад своєї української «доньки» українських корупціонерів.

Тендер на мільярд під депутата з «Народного фронту» вдалося зірвати тільки завдяки розголосу навколо цієї історії – зокрема, протягом «Години запитань до уряду» на засіданні Верховної Ради в п'ятницю. Прем'єром Гройсманом, якому автор цих рядків особисто в руки передав документи по цій афері, доручив провести новий тендер за системою ProZorro.

Автором цих рядків також спрямовано депутатські запити до Національного антикорупційного бюро та Генпрокуратури щодо афери, яка була покликана наповнити кишені смотрящих «Народного фронту» на декілька сот мільйонів гривень.

Сергій Лещенко, народний депутат України, журналіст, Національне бюро розслідувань України

Особиста охорона перекриває дорогу на Межигір'я для виїзду чотирьох авто екс-прем'єра загальною вартістю 9 млн. грн, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Поки деякі ЗМІ поширюють інформацію про те, що після відставки з поста глави Кабміну Арсеній Яценюк втік до Аргентини, журналісти зустріли його неподалік Межигір'я, де живе політик. Виявилося, що лідер партії Народний фронт максимально посилив свою службу охорони і їздить з помпезним кортежем. За підрахунками чотири машини Яценюка потягнуть на 9 млн грн в цілому.

Так як Арсеній Яценюк зараз не є ні народним депутатом, ні державним чиновником, вранці йому поспішати особливо нікуди. Тому в будній день він виїжджає зі свого заміського будинку в селищі Нові Петрівці ближче до полудня. Особняк політика знаходиться на території, що охороняється. На в'їзді — будка охорони і шлагбаум. На дорозі, яка веде з селища Яценюка в бік знаменитого Межигір'я чергують дві іномарки з бійцями в повній амуніції: бронежилети, вогнепальна зброя.

Як тільки на горизонті з'являється броньований Mercеdes 221, на якому пересувається екс-прем'єр і його охоронці на модному позашляховику Toyota Sequoia, автоматники на мікроавтобусі Mercеdes Vito перекривають рух у всіх напрямках і утримують машини кілька хвилин.

Першою в кортежі йде Toyota Corola, за нею ще три машини. Вони блискавично ховаються за горизонтом.

За спостереженнями, це найбільш дорогий і добре укомплектований кортеж, на якому будь-коли пересувався колишній прем'єр-міністр. І коштують машини всі разом близько 9 млн грн: куленепробивний Mercеdes 221 можна купити за 4 млн. грн, Toyota Sequoia доставлять до Києва з США за 3 млн грн, нова Toyota Corola в салоні обійдеться в 500 тис. грн, а за Mercеdes Vito офіційний дилер хоче 1,5 млн. грн.

Щонайменше 54 народні депутати не задекларували свій бізнес чи бізнес своїх родин, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Попри закону кожен восьмий депутат приховав від декларації свій чи/та родинний бізнес, пише сайт «Наші гроші».

Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Загалом видання нарахувало 54 народних депутатів з не задекларованим бізнесом. Усього йдеться про 100 фірм, із них 52 випадки – бізнес самого депутата, 45 – компанії вказаних у декларації членів його родини (найчастіше дружини або чоловіка), ще два випадки спільного родинного бізнесу.

Найбільша кількість незадекларованого бізнесу на одну людину – це 10 компаній Сергія Драюка («Народний Фронт»). В оригіналі своєї декларації за 2014 р. нардеп не зазначив жодного бізнесу. Після того, як 29 жовтня «НашіГроші» опублікували новину про порушення, у профайл депутата на сайті ВРУ 10 листопада внесли правки – в декларацію вписали статутні внески. Це тим не менш не скасовує того факту, що оригінал декларації депутат подавав неповний, а відтак недостовірний.

Щодо партійної/фракційної приналежності депутатів-порушників, то найбільше нардепів із не задекларованим бізнесом виявилося у президентському «Блоці Петра Порошенка» – 16 осіб. На другому місці прем’єрський «Народний Фронт» – 9 депутатів. Окрім того від «Опозиційного блоку» і «Волі народу» бізнес не задекларували по 6 депутатів, з «Відродження» і «Батьківщини» – по четверо, від «Самопомочі» – троє, від «Радикальної партії» – двоє, решта троє зі списку – позафракційні.

Щодо сфери незадекларованого бізнесу, то 18 фірм пов’язані із сільським господарством та продуктами харчування, 15 – з будівництвом та нерухомістю, 11 – торгівлею, 10 – ведуть діяльність у сфері права та адвокатури, ще 6 займаються рекламними послугами.

NB: Наведений у таблиці перелік не є вичерпним, оскільки в основному містить дані з українського ЄДРПОУ. На даний момент пошук по власниках у бізнес-реєстрах Британії, Кіпру, офшорів – недоступний.

Народний депутат з «Народного Фронту» Сергій Драюк не задекларував внесок до статутного фонду принаймні десяти фірм.

Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з затвердженою формою подачі декларації про доходи, Драюк був зобов’язаний надати інформацію про розмір внесків до статутного капіталу товариства, підприємства або організації — своїх та своєї родини.

У декларації за 2014 рік нардеп не вказав внесків до статутного капіталу жодної фірми. А в декларації за 2013 рік Драюк вказав лише 2 тис грн статутних внесків.

Утім, за даними ЄДРПОУ, нардеп уже понад п’ять років є співвласником щонайменше восьми юридичних фірм та ще двох компаній, що займаються нерухомістю. Сума статутних внесків Драюка наразі перевищує 117 тис грн.

Драюк має частки в таких фірмах з правової та адвокатської сфери:

ТОВ «Верітас Альфа» , частка 33%, співвласник з 2000 року

Адвокатське об’єднання "Адвокатська Компанія «Верітас», частка 21%, співвласник з 2011 року

ТОВ Фірма правового захисту «Верітас», частка 1,3%, співвласник з 2000 року

ТОВ «Верітас Інформ», частка 33%, співвласник з 2003 року

ТОВ «Верітас Пік», частка 33%, співвласник з 2003 року

ТОВ Фірма «Верітас», частка 33%, співвласник з 2003 року

ТОВ «Верітас Дельта», частка 23%, співвласник з 2000 року

ТОВ «Верітас Лекс», частка 23%, співвласник з 2000 року.

Окрім того, Драюк є одним з кінцевих бенефеціарів корпорації «Верітас», яка також займається правовою діяльністю. Її власниками значаться згадані вище ФПЗ «Верітас», «Верітас Лекс» та «Верітас Дельта», у яких Драюк має частку.

Також нардеп є одним зі співвласників двох фірм, які займаються орендою та експлуатацією нерухомого майна:

ТОВ «Верітас Плюс», його частка складає 0,12%. Також однією зі співвласниць значиться компанія ТОВ «Верітас Абсолют». Драюк є співвласником з 2000 року

ТОВ «Верітас Абсолют» з часткою Драюка 1,3%, співвласник з 2003 року.

Згідно з декларацією, Драюк у 2014 р. мав загальний дохід 174 тис грн., а члени його родини — 25 тис грн. Також нардеп з родиною має дві земельні ділянки розміром 0,6 га кожна, квартиру 42 кв м, авто Toyota Corolla та Chevrolet Aveo 2007 року випуску.

Окрім того, Драюк з родиною задекларували 470 тис грн на банківських рахунках.

Драюк став депутатом ВР від «Народного Фронту» у 2014 році. Наразі він є також Головою підкомітету з питань державного соціального страхування Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

До парламенту Драюк працював у Державній виконавчій службі на посаді начальника управління організаційного та кадрового забезпечення. Служба підпорядкована Мін’юсту, очолюваному Павлом Петренком також з «Народного фронту».

Як відомо, закон «Про засади запобігання і протидії корупції» зобов'язує чиновників декларувати розмір внесків до статутного капіталу товариства, підприємства, організації. Також у 2015 році набрали чинності зміни до антикорупційного законодавства, зокрема – до Кримінального кодексу, які можуть призвести у таких випадках до кримінальної відповідальності.

Депутат від «Народного фронту» став фігурантом кримінального провадження, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Прес-секретар генпрокурора Швейцарії Анне Вегелін повідомила, що проти народного депутата Миколи Мартиненка порушено кримінальну справу про хабарництво.

Представниця Швейцарії зазначила, розслідування обставин кримінального провадження розпочато ще у 2013 році. Слідчі звертались до України та Чехії з метою отримати достовірну інформацію та беззаперечні докази складу злочину.

Інкримінують Мартиненку отримання хабара у сумі 20 млн франків від компанії-постачальника обладнання для атомних електростанцій Skoda JS.

За інформацією, підозрілість коштів помітили співробітники банку Hottinger в Швейцарії, вони виокремили підозрілі транзакції та повідомили у поліцію. Як виявила перевірка, ці гроші за документами Мартиненко отримав нібито за консультаційні послуги.