Національне агентство з питань запобігання корупції виявило, що двоє нардепів — Дмитро Святаш та Ярослав Дубневич — реалізуючи депутатські повноваження, діяли у власних інтересах, повідомляє 40ka.info.

Як розповіли у прес-службі НАЗК, за виявленими фактами складено протоколи про адмінпорушення за ч.2 ст. 172-7 КУпАП (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів), їх скеровано до суду.

Зазначимо, покарання за цією статтею — штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за умови вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За даними НАЗК, інформація про порушення нардепами надходили від журналістів, громадських організацій та активістів.

«НАЗК зібрало докази, які підтверджують, що депутати мали особисту зацікавленість у розгляді судом такого подання. З’ясовано, що правоохоронні органи здійснюють досудове розслідування кримінального провадження за фактом привласнення кредитних коштів АТ „УкрСиббанк“, виготовлення та використання підроблених документів. В рамках розслідування було накладено арешт та передано в управління АРМА нерухоме майно і корпоративні права низки підприємств, зокрема ТОВ „Легалплейс“ та ТОВ „Укрбізнес ЛТД“, засновником яких є дві юридичні особи: ТОВ „ФАВ-Україна“ та компанія „Файмарк Рісорсиз Корп“, Панама», — повідомили у НАЗК.

Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ФАВ-Україна» є мати Дмитра Святаша.

Також встановлено, що депутату видавались довіреності, згідно з якими він є повноважним представником другої компанії – «Файмарк Рісорсиз Корп», засновника ТОВ «Легалплейс» та ТОВ «Укрбізнес ЛТД», наділений повноваженнями керівника, неодноразово брав участь у загальних зборах учасників цих товариств та у прийнятті рішень, що стосувались діяльності зазначених товариств.

«Щодо Дубневича було встановлено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження за фактом заволодіння понад 300 мільйонів куб. м. природного газу НАК „Нафтогаз України“ було накладено арешт та передано в управління АРМА цілісні майнові комплекси „Новороздільська ТЕЦ“ та „Новояворівська ТЕЦ“, належні ТОВ „Енергія-Новий Розділ“ та ТОВ НВП „Енергія-Новояворівськ“, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є безпосередньо депутат», — йдеться у повідомленні.

Встановлені обставини свідчать, що Святаш та Дубневич вчинили дії та прийняли рішення в умовах реального конфлікту інтересів: користуючись наданими їм депутатськими повноваженнями щодо права на конституційне подання, разом з іншими народними депутатами України звернулися до Конституційного Суду з конституційним поданням, щодо якого у них наявний приватний інтерес, заявили в НАЗК.

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило низку недостовірних даних під час повних перевірок декларацій голови Верховної Ради Андрія Парубія, заступника голови ВР Оксани Сироїд, міністра Кабміну Олександра Саєнка, міністра освіти Лілії Гриневич та інших.

Про це йдеться у відповіді НАЗК на запит «Української правди», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відзначається, що Парубій у декларації за 2015 рік вказав недостовірні відомості про дохід його дружини, а в декларації за 2017 рік не вказав відомості про нерухоме майно, право користування на яке належить його доньці.

При цьому зазначається, що «недостовірні відомості, зазначені у деклараціях,  відрізняються в достовірних на суму меншу 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб».

«Ознак правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) КУпАП та ст. 366 (службове підроблення) ККУ, не виявлено», — йдеться у відповіді НАЗК.

Під час перевірки декларацій Сироїд за 2015 та 2017 роки з'ясувалося, що вона вказала недостовірні відомості про вартість транспортного засобу, який належить їй на праві власності, а в декларації за 2016 рік Сироїд зазначила недостовірні відомості про  вартість транспортного засобу, а також про залишок коштів на рахунку у банку та не зазначила відомості про правочини, на підставі яких набуто право власності на житловий будинок та шість земельних ділянок.

Підкреслюється, що Сироїд вказала неправдиві відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки адміністративного правопорушення.

Наразі НАЗК здійснює збір доказів, «на підставі яких буде встановлена наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Після цього складуть протокол про адмінпорушення, який після затвердження на засіданні  НАЗК направлять до суду.

Саєнко у декларації за 2017 рік зазначив недостовірні відомості про площу нерухомого майна, яке належить йому на праві спільної власності.

Однак ознак порушень за ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) КУпАП та ст. 366 (службове підроблення) ККУ у декларації Саєнка не виявлено.

Гриневич у декларації за 2017 рік зазначила неправдиві відомості про дохід чоловіка.

Але у зв’язку з тим, що недостовірні відомості зазначені у декларації відрізняються від достовірних на суму меншу 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то ознак  правопорушень за ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) КУпАП та ст. 366 (службове підроблення) ККУ у декларації Гриневич не виявили.

Суддя Вищого господарського суду Ірина Кондратова у декларації за 2015 рік зазначила недостовірні відомості про право користування дітьми житлом; про місцезнаходження та дату набуття у власність садового будинку; транспортний засіб, що належить на праві власності члену сім'ї судді; про емітента цінних паперів, які належать Кондратовій на праві власності та дохід, отриманий членом родини судді у вигляді пенсії.

Під час повної перевірки декларації начальника відділу Управління карного розшуку ГУНП у Києві Михайла Швалюка за 2016 рік, з'ясувалося, що він вказав недостовірні відомості про: нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, наявність прав власності на транспортний засіб, дохід отриманий від розміщення грошових коштів на банківських рахунках, готівкові кошти, які йому належать, та про правочин, який спричинив видатки.

«Суб’єкт декларування подав недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В діях суб’єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого статтею 366 ККУ. Крім іншого, наявні ознаки можливого незаконного збагачення», — йдеться у відповіді НАЗК.

Підкреслюється, що рішення про результати повної перевірки декларації Швалюка направлять до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закрив кримінальне провадження щодо нардепа від «Народного фронту» Дениса Дзензерського за фактом невнесення ним усіх відомостей у декларацію, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у заяві прес-служби НАБУ.

«Рішення прийняте нібито на підставі „наукових роз’яснень“ щодо тлумачення поняття „фінансові зобов’язання“. Національне антикорупційне бюро України переконане, тлумачити законодавство має право лише Конституційний Суд, а не окремі науковці чи інститути. Відтак, рішення прокурора НАБУ планує оскаржити», — йдеться у повідомленні.

В НАБУ нагадали, що за даними слідства Дзензерський не відобразив відомості про наявність фінансових зобов’язань у загальній сумі понад 4 млрд грн. Це – кошти, які стягуються з нього на підставі судових рішень, що набрали законної сили.

«Проте прокурори антикорупційної прокуратури вирішили закрити справу, обґрунтовуючи рішення суперечливими роз’ясненнями деяких науковців, відповідно до яких фінансові зобов’язання нібито не можуть виникати на підставі судових рішень» – сказано у заяві.

У липні 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура внесла на погодження генпрокурора подання про зняття недоторканності з Дениса Дзензерського через декларування ним недостовірної інформації.

В лютому 2018 року Національне агентство з питань запобігання корупції направило до Національного антикорупційного бюро висновки за результатами перевірки декларацій Дзензерського за 2015 та 2016 роки.