Національне антикорупційне бюро опублікувало відеоматеріали щодо передачі частини хабара нардепу від «Слуги народу» Олександру Юрченку та його спільникам, повідомляє 40ka.info.

Дослівно: "У середині серпня детектив «під прикриттям» передав першу частину неправомірної вигоди посереднику.

26-27 серпня співучасники планували отримати ще одну частину коштів. За обставин, які зараз з’ясовує слідство, Національне бюро було вимушене припинити подальше виконання спеціального завдання".

Зокрема, у межах операції детектив «під прикриттям» познайомився з одним із учасників угрупування і «замовив» у нього зміни у законодавстві України щодо переробки твердих побутових відходів.

Посередник познайомив детектива з Юрченком, який, як зазначають у НАБУ, «попросив надати йому хабар 13 тис. дол. за внесення пропозицій до законопроєкту та у подальшому 200 тис. дол. для підкупу народних депутатів-членів комітету».

У середині серпня детектив передав першу частину хабара. Ще один транш (50 тис.) був 26-27 серпня.

У НАБУ зазначають, що зібрали докази про злочини нардепа за ст.368 КК та ч.4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 ККУ, але не можуть вручити підозри Юрченку без підпису генпрокурора Ірини Венедіктової.

10 вересня детективи прибули в офіс Венедіктової, щоб внести відомості у ЄРДР і підписати дозвіл про проведення слідчих дій щодо Юрченка. Також вони надали проєкт повідомлення про підозру, довідку про зібрані докази та матеріали кримінального провадження.

Повідомляється, що після 6 годин в офісі Венедіктової керівник департаменту ОГП повідомив, що «не вбачає достатніх підстав для доповіді Генеральному прокурору про необхідність внесення відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення народним депутатом до ЄРДР».

Після цього провели нараду за участю Венедіктової, але за її підсумками рішення про підозру та внесення відомостей до ЄРДР так і не прийняли.

У НАБУ опублікували фрагменти розмов помічника Юрченка (Івана), самого нардепа і детектива під прикриттям. Зокрема, нардеп каже, що детально про «допомогу екології» розповість його помічник.

Помічник нардепа заявляє, що усіх, хто бере участь у процесі, потрібно віддячити «плюшками». Згодом він уточнює детективу, що Юрченко не може відкрито нічого говорити, бо він нардеп і його «слухають».

Також нардеп вимагав 3% акцій заводу, який нібито планували побудувати іноземні інвестори в Україні.

10 вересня посереднику (неофіційному помічнику Юрченка) повідомили про підозру за ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України.

Також 10 і 11 вересня Нацбюро скерувало Венедіктовій проєкт підозри щодо Юрченка, але станом на 15 вересня колишня нардепка «Слуги народу» на листи НАБУ не відповіла та підозри Юрченку не підписала.

У відомстві також натякнули, що перешкоджати розслідуванню НАБУ могли службові особи: «НАБУ під керівництвом САП здійснює слідчі дії, спрямованні на викриття та притягнення до кримінальної відповідальності інших її учасників, включно зі службовими особами, які сприяли припиненню виконання спецзавдання, незалежно від їхніх посад та політичної приналежності».

Влітку 2020 детективи отримали інформацію, що група нардепів отримують хабарі за свою законодавчу роботу у парламенті. НАБУ розпочало розслідування і операцію «під прикриттям».

У відомстві також нагадали, що раніше їхні спецоперації під прикриттям зривала Служба безпеки на ГПУ.

15 вересня на засіданні парламенту Венедіктова заявила, що наразі немає підстав для оголошення підозри нардепу від «Слуги народу» Олександру Юрченку.

Вона заявила, що єдиною доведеною обставиною є «факт обговорення внесення змін до законодавства, прийняття підготовлених заявником пропозицій у закон, обіцянка нардепа передати їх на опрацювання юристам». А цього недостатньо для оголошення підозри.

Венедіктова додала, що лист від керівництва НАБУ і чернетку підозри вона отримала о 17:20 14 вересня, але серед цих документів не було матеріалів кримінального провадження.

Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи розмов нібито суддів Окружного адміністративного суду Києва, які фігурують у справі про втручання суду в роботу інших органів влади, про це повідомляє 40ka.info.

За твердженнями НАБУ, записані розмови відбувались між суддями ОАСК та іншими особами, ймовірно причетними до злочину.

На записах, за даними слідства, фігурують, зокрема, голова суду Павло Вовк, судді Євген Аблов, Богдан Санін, Ігор Погрібніченко, Олексій Огурцов, Павло Григорович, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Остапець та Микола Сірош, адвокат Олександр Кротюк, нардеп Сергій Ківалов та його помічниця Антоніна Славицька.

Вони обговорюють подання позовів до Окружного адмінсуду задля зупинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, пошук осіб, від імені яких будуть подаватись позови.

Також у розмовах йдеться про зміну складу ВККС і введення до складу комісії лояльних осіб.

Розмови також стосуються кваліфікаційного оцінювання, на яке кілька разів не з'являлись судді ОАСК, та можливість уникнути оцінювання нібито через хворобу.

Крім того, за даними слідства, до можливої незаконної діяльності суддів причетне Державне бюро розслідувань. У розмовах йдеться про можливість використання ДБР для тиску на суддів.

«Українська правда» звернулась до Окружного адміністративного суду Києва за підтвердженням автентичності розмов, однак відповідь на момент публікації не надійшла.

26 липня 2019 року стало відомо, що НАБУ та ГПУ обшукують Окружний адміністративний суд Києва

Пізніше правоохоронці розповіли, що розслідують справу про втручання керівництва Окружного адмінсуду в ухвалення рішень, вплив на роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів та організацію прийняття завідомо неправосудних рішень.

За версією слідства, голова Окружного адмінсуду Павло Вовк хотів уникнути кваліфікаційного оцінювання і для цього «почав створювати штучні перешкоди у діяльності окремих членів ВККС».

Правоохоронці підготували підозри керівництву та 4 суддям ОАСК.

Солом'янський районний суд Києва повторно повернув громадській організації «Центр протидії корупції» скаргу на закриття Спеціалізованою антикорупційної прокуратурою кримінального провадження у справі про закупівлю Міністерством внутрішніх справ рюкзаків для Національної гвардії.

Про це йдеться в заяві організації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Суддя Сергієнко постановила, що ГО «Центр протидії корупції» не є заявником у цьому кримінальному провадженні, а тому не має права оскаржити рішення прокурора.

У свою чергу юрист громадської організації Віктор Цокай заявив, що суд не врахував, що у справі рюкзаків були відкриті два кримінальні провадження, в одному з яких був заявником ЦПК, а пізніше вони були об'єднані в одне.

Також Національне антикорупційне бюро у відповідь на офіційний запит голови правління організації підтвердило, що ЦПК є заявником у цьому провадженні і може оскаржити рішення прокурора про закриття справи.

Апеляційний суд Києва зобов'язав Солом'янський районний суд Києва повторно розглянути скаргу громадських активістів на закриття Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою кримінального провадження у справі про закупівлю Міністерством внутрішніх справ рюкзаків для Національної гвардії.

Голова Спеціальної корупційної прокуратури Назар Хлодницький розповів журналістам байку про справу авіакомпанії МАУ, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Авіаперевізника звинувачували у несплаті 147 млн грн зборів державі.

Холодницький запевняє, що рішення трьох судових інстанцій показало, що МАУ взагалі не зобов’язане сплачувати цей збір. «А у прокурорів на руках був лише висновок аудитслужби. Порівняйте юридичну силу документів – висновок аудитслужби і висновок Верховного суду», — пояснює ситуацію Холодницький. Прокурор впевнений, усі справи, які ведуть антикорупційні органи повинні бути доведеними доказами, а не просто гучними прізвищами, заявами, прес-конференціями.

Нагадаємо, навесні цього року стало відомо, що у кабінеті керівника Антикорупційної прокуратури Холодницького було встановлено записувальний пристрій. «Жучок» в акваріум встановило Національне антикорупційне бюро, добро на «прослушку» дала Генпрокуратура. Саме записи, здійснені у кабінеті Холодницького, дали приводи для звинувачень у зловживанні службовим становищем, тиску на посадових осіб та на суд, підбурюванні свідка до неправдивих свідчень та порушенні етики. 26 липня Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення у справі глави САП. Йому була оголошена догана.

Національне антикорупційне бюро вважає, що депутат від БПП Руслан Демчак задекларував у 2015 році 52 мільйони, які не підтверджуються його доходами.

Про це йдеться у судовому рішенні у справі щодо можливого незаконного збагачення Демчака, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Різниця між документально підтвердженим та задекларованим у 2015 році обсягом готівкових коштів складає 52,2 млн. грн», – каже слідство.

Детективи стверджують, що сума готівки, якою нардеп міг би володіти в кінці 2015 року –  80,8 мільйонів гривень.

В ухвалі йдеться, що НАБУ підрахувало сумарний дохід подружжя Демчаків за період з 1998 по 2015 рік – 136 778 478 гривень. Слідство врахувало їхні зняття, перерахування чи внесення готівки на банківські рахунки.

Згідно з даними судового реєстру, антикорупційне бюро відкрило провадження щодо народного обранця в березні 2017 року.

10 липня цього року детективи отримали від суду доступ до інформації про те, як Демчак став власником часток в статутних капіталах ПАТ «Ерде Банк» та ПрАТ "Народна фінансово-страхова компанія «Добробут». Обидва підприємства входять до «Української бізнес групи», якою володіє дружина депутата.

У своїй декларації за 2015 рік Руслан Демчак зазначив 133 млн гривень готівкових коштів, а також оренду дружиною будинку і машини Range Rover у Великобританії.

Однак Генпрокуратура і фіскальна служба не знайшли порушень в декларації нардепа.

Раніше Демчак був засновником і акціонером «Української бізнес групи» (UBG). Наразі єдиним бенефіціаром компанії є його дружина.

У 2012 році його підозрювали у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Сам Демчак наполягав, що його затримували, щоб перешкодити його участі у виборах.

Голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль не вказав у декларації Range Rover і 4 Mercedes, а також не відобразив чималі витрати на закордонні подорожі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у розслідуванні проекту «Декларації» від Bihus.info.

За словами журналістів, відповідну інформацію вони отримали із судових ухвал у справі про недостовірне декларування, яку зараз проти Бриля розслідує Національне антикорупційне бюро.

Так, за даними розслідування, слідчі НАБУ встановили, що голова ОДА має право користування на 5 автомобілів — Mercedes-Benz G 63 AMG, Mercedes-Benz SLK 200, Mercedes-Benz S 500, Mercedes-Benz Viano і Range Rover — проте не вказує їх у своїх деклараціях.

Також на очільника області оформлена нотаріальна довіреність на управління та розпорядження усім майном його батька. Згідно з витягом із Реєстру речових прав на нерухоме майно, 71-річний Іван Бриль володіє 0,4 га землі і 540-метровим будинком у Києві та ще двома будинками загальною площею 189 кв. м у Переяславі-Хмельницькому, тому вони також мали б з’явитися у його декларації.

Крім того, зазначають журналісти, розслідування НАБУ показало, що Бриль зі своєю дружиною Майєю та трьома доньками побували на відпочинку у Туреччині, Італії, Німеччині, Франції, Греції, Ізраїлі та інших країнах, де зупинялися у дорогих готелях. Зокрема, вартість послуг однієї лише авіакомпанії у 2016 році склала майже 42 тисячі доларів, у той час як офіційний річний дохід губернатора становив лише 10 тисяч.

Повідомляється, що додатково в 10 тисяч доларів Брилю мало обійтися навчання його наймолодшої доньки Майї в елітній «Новопечерській школі».

«Також слідчі НАБУ підозрюють, що очільник Запорізької області з дружиною і трьома дітьми є членами кінного клубу „Butenko Stable“, на що за рік родина мала би витратити ще 160 тисяч гривень. Проте у розділі про видатки витрати ні на подорожі, ні на школу, ні на кінний клуб не відображені», — зазначається в розслідувані.

Журналісти розповіли, що у своїй декларації за 2017 рік Бриль вказав три будинки площею 319, 629 і 282 кв. м, 4 коштовних годинники і 4 карабіни. Із власних транспортних засобів він задекларував Volkswagen Caddy та новеньку Toyota Camry, а також користування Range Rover матері та Mercedes-Benz S 350 тестя. Готівкою губернатор з родиною зберігає 150 тисяч доларів і 3,9 млн гривень.

Автори слідчого проекту зазначають, що, згідно з біографією, все своє життя Костянтин Бриль присвятив державній службі в органах внутрішніх справ, податковій міліції та Службі безпеки України, а свої статки намагається пояснити трьома роками роботи у Східній Німеччині початку 90-х.

Як повідомлялося, 13 липня через Бриля з фракції БПП у Верховній Раді вийшов народний депутат-мажоритарник Вадим Кривохатько, обраний в Запорізької області.

Нардеп заявив, що намагався донести президенту Петру Порошенку і його партії, що Бриль – символ корупції, але його не послухали і він вирішив залишити президентську фракцію.

У 2017 році антикорупційна комісія при ОДА хотіла направити в Генпрокуратуру, САП и НАЗК протокол про незаконне збагачення Костянтина Бриля. У ньому зазначалося, що виявлені статки не відповідають задекларованим прибуткам губернатора Запоріжжя.

Національне антикорупційне бюро закрило справу щодо можливого декларування недостовірної інформації екс-головою Національного банку Валерією Гонтаревою.

Про це йдеться в рішенні Солом'янського районного суду Києва від 15 червня 2018 року, повідомляє БанкІск.

Справа стосувалася декларування Гонтаревою витрат на відпочинок на Мальдівах у 2016 році.

Зазначається, детектив НАБУ Паутов В.О. виніс постанову про закриття кримінального провадження щодо декларування неправдивої інформації Гонтаревою 16 березня 2018 року у зв'язку з відсутністю в діях екс-голови НБУ кримінального правопорушення.

«Вказана постанова мотивована детективом тим, що витрати на відпочинок ОСОБА_4 (Гонтарева – ред.) на Мальдівських островах в липні 2016 року становили суму в розмірі 249 тисяч 934,3 гривні, що менше 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та в свою чергу не утворює об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) ККУ», — йдеться в мету ріалах суду.

Крім того, на думку детектива, оплата путівки, яка є споживчою річчю, не може розглядатися як придбання майна, в розумінні ч. 2 ст. 52 закону про запобігання корупції, тому кримінальна відповідальність в такому разі не передбачена.

Закриття провадження оскаржував адвокат Юрій Харченко в інтересах третьої особи.

Але суддя погодився з мотивацією детектива НАБУ і скаргу не задовольнив.

Як повідомлялося раніше, у липні 2017 року суд зобов'язав НАБУ розслідувати можливе декларування недостовірних даних Гонтаревою.

На той час глава Національного банку Валерія Гонтарева задекларувала 56,95 мільйона гривень доходів і 2,65 мільйона доларів заощаджень на банківському рахунку за 2016 рік.

Національне антикорупційне бюро проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого незаконного збагачення заступника глави адміністрації президента Олексія Філатова.

Про це «Українській правді» розповіли 13 червня 2018 року в прес-службі НАБУ, повідомляє 40ka.info.

«Починаючи з 15 лютого 2018 року, детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування за фактом можливого незаконного збагачення заступника глави Адміністрації президента України», – зазначають у НАБУ.

За даними «Української правди» йдеться про Олексія Філатова.

«Усі матеріали і звернення з цієї теми, що надійшли після 15 лютого долучаються до матеріалів вказаного кримінального провадження з метою їх перевірки в межах досудового розслідування за вказаним фактом, про що заявники повідомляються письмово», – додали в бюро.

Раніше розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» показало, що заступник голови адміністрації президента Олексій Філатов не декларує цивільну дружину-юристку, яка після призначення чоловіка в АП отримала низку вигідних контрактів.

Міністерство внутрішніх справ тисне на експертів, які досліджували речові докази, що фігурують у справі про розтрату держкоштів відомства при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії за участю сина міністра Арсена Авакова — Олександра.

Про це журналістам заявив директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Є служби, які дотичні до нашої роботи. В першу чергу, це експертні служби, які пишуть висновки експертиз. Особливо це стосується тих справ, де встановлені збитки. На них здійснюється тиск, в тому числі, з боку МВС», — сказав він.

За його словами, наразі на одного з експертів, який досліджував якість рюкзаків, Міністерством внутрішніх справ зареєстроване кримінальне провадження, в якому значиться, що він нібито підробив висновок про неналежну якість вказаних рюкзаків.

Ситник додав, що на його думку, тиск на експерта чиниться тому, що якість рюкзаків має визначальне значення у справі.

Також він зазначив, що це непоодинокий випадок тиску на експертів.

Раніше Апеляційний суд Києва переніс на 27 червня розгляд апеляційної скарги на арешт майна сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра.

Як повідомлялося, Олександр Аваков є фігурантом справи про розтрату держкоштів МВС при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії.

У справі НАБУ затримало 3 осіб: сина голови МВС Олександра Авакова, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та Володимира Литвина, який у 2014 році керував ІТ-компанією «Turboseo». Їм було оголошено про підозру.

1 листопада 2017 року суд обрав синові Авакова запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з носінням електронного браслета. Аналогічний запобіжний захід обрали Чеботарю.

На початку листопада 2017 року Солом'янський райсуд Києва заарештував нерухомість усіх трьох підозрюваних  у справі, але у грудні Апеляційний суд Києва скасував рішення про арешт майна сина Авакова.

25 квітня Солом'янський райсуд Києва повторно скасував арешт нерухомості сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра, якого підозрюють у розкраданні грошей при закупівлі МВС рюкзаків для Нацгвардії. Йшлося про 3 паркомісця та 2 квартири.

Також зазначалося, що ухвала оскарженню не підлягає.

Але 4 травня Солом’янський суд Києва знову наклав арешт на квартири, паркомісця та акції сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова.

Національне антикорупційне бюро підозрює радника президента Петра Порошенка, екс-глави Держприкордонслужби Віктора Назаренка у незаконному збагаченні, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться в матеріалах Солом'янського райсуду Києва від 10 квітня 2018 року.

Відзначається, що в рамках кримінального провадження №52017000000000321 від 13 травня 2017 року за ч. 3 ст. 368-2 (незаконне збагачення) ККУ детективи НАБУ просили суд надати тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю і перебувають у володінні ПАТ АКБ «Львів».

Детективи хотіли отримати відомості про рух коштів по рахунку однієї з підставних осіб; усі платіжні доручення про внесення готівки на рахунок та отримання готівки тощо; юридичну справу клієнта; документи, які містять дані про комп'ютер клієнта та контрагентів тощо.

Детектив просив розглянути клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, мотивуючи це тим, що є загроза зміни або знищення даних документів.

Згідно з матеріалами клопотання, у 2015—2016 роках екс-голова Держприкордонслужби на себе та членів своєї родини оформив низку об'єктів нерухомості, загальна ринкова вартість яких складає близько 17,5 мільйона гривень.

Зазначається, що Назаренко, у декларації за 2015 рік вказав, що володіє квартирою та гаражем у 45,2 кв. м, загальною вартістю 75 тисяч 511 гривень, а його дружина – двома землідянками (на 1196 кв. м у с. Сезенків Баришівського району Київської області загальною вартістю 40 тисяч 800 гривень; на 520 кв. м у с. Вишеньки Бориспільського району Київської області загальною вартістю 67 тисяч 497 гривень), машиномісцем загальною вартістю 89 тисяч 120 гривень, садовим будинком та автомобілем Volkswagen Tiguan (2011 року випуску, загальною вартістю 385 тисяч 440 гривень).

Додатково Назаренко вказав наявність готівкових коштів у 2015 році спільно з дружиною у розмірі 107 тисяч доларів та 940 тисяч гривень. А сукупний дохід його і дружини за 2015 рік склав 499 тисяч 442 гривні.

У декларації за 2016 рік Назаренко задекларував ту ж нерухомість, крім своєї квартири і місця у паркінгу, записного на дружину. Разом з тим він вказав, що тримає у готівці 209 тисяч 500 доларів та 190 тисяч гривень, при сукупному доході сім'ї за 2016 рік – 845 тисяч 748 гривень.

Також радник президента вказав дохід від продажу квартири (2 мільйони 50 тисяч 125 гривень) та паркінгу (390 тисяч гривень).

Разом з тим, згідно з витягом з Національної кадастрової системи, у липні 2016 року дружина Назаренка стала власницею 0,1 га землі на території Любарецької сільради Бориспільського району Київщини, але ця інформація у деклараціях екс-голови ДПС відсутня.

«Також під час досудового розслідування отримано інформацію про придбання членами родини ОСОБА_4 (Назаренко – ред.) в період 2015—2017 років об'єктів нерухомості за дев'ятьма адресами», — йдеться в матеріалах суду.

Також слідство отримало відомості щодо можливого зберігання певною особою грошових коштів, отриманих протиправним шляхом на рахунках підставних осіб, відкритих у Мостиському відділенні ПАТ АКБ «Львів» в тому числі особою, доступ до рахунків якої просять детективи.

Суд клопотання НАБУ задовольнив.

25 липня 2017 року Порошенко звільнив Назаренка з посади голови Держаної прикордонної служби й призначив його своїм радником.