Диктаторський режим Порошенка руками екс-регіонала, колишнього прихвосня банди ПРіБЮТ з репутацією тендерного мафіозі Антона Яценка під приводом запровадження кримінальної відповідальності за шантаж створює новий інструмент тиску на журналістів, активістів-антикорупціонерів та бізнес. Про це заявив редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами Гладчука, внесений нардепом проект закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за шантаж)» (№ 8005 від 06.02.2018 р.) не відповідає європейським стандартам. Яценко пропонує карати обмеженням волі на строк від 2 до 5 років за шантаж, тобто вимогу вчинення певної дії або бездіяльності під загрозою розголошення будь-якої інформації щодо потерпілого або його близьких, в тому числі особистого характеру.

Зазначене формулювання дозволятиме, наприклад, притягнути до кримінальної відповідальності журналіста-розслідувача за вимогу розповісти про корупційну схему чи підприємця за вимогу повернути борг, якщо ця вимога супроводжуватиметься попередженням, що у разі відмови проблему буде винесено на суд громадськості. Між тим, європейські держави дотримуються балансу між приватними та публічними інтересами і не втручаються у особисті конфлікти, поки конфлікт залишається на словах.

Гладчук наводить приклад, що у Кримінальному кодексі Німеччини стаття 253 «Шантаж» передбачає штраф або ув’язнення строком до 5 років за незаконний примус силою чи серйозними погрозами до вчинення дій чи бездіяльності, які наносять суттєві збитки власності потерпілого від шантажу. Але незаконним вважається лише такий рівень застосування сили та серйозних погроз, який нерозумно перевищує прийнятий мінімальний рівень зусиль, коли особа добивається бажаного результату. Тобто, склад злочину «шантаж» вимагає, по-перше, фактичного нанесення суттєвої шкоди внаслідок шантажу і, по-друге, перевищення розумного рівня психологічного тиску.

«Отже, у Німеччині не можна посадити журналіста за шантаж, якщо він зажадає від депутата інформації на умовах анонімності, скільки депутатам платять в конвертах, погрожуючи написати статтю про переписаний депутатом на родичів бізнес. І не можна посадити підприємця за те, що він вимагав оплатити проживання в готелі, погрожуючи внести клієнта-неплатника у чорний список. В цих двох випадках відсутні ознаки протиправних дій: перевищення розумного рівня психологічного тиску та фактичне нанесення суттєвої шкоди», — пояснює Гладчук.

На думку редактора sprotiv.org, розгляд Верховною Радою України антиєвропейського, загрожуючого свободі слова законопроекту про криміналізацію шантажу є неприйнятним. «Якщо цю некомпетентну писанину тендерного мафіозі та ворога свободи слова не поховають в комітетах та кулуарах, якщо така дурня потрапить до порядку денного, народ цього не терпітиме і буде палити шини під стінами парламенту. Кожен голос за нові диктаторські закони буде актом політичного самогубства маріонеткових депутатів фіктивної кнопкодавської більшості диктатора Порошенка», — підкреслив Гладчук.

Верховная Рада намерена проголосовать за закон, который ставит под угрозу свободу слова, сообщает sprotiv.org.

Об этом свидетельствует запись на сайте парламента. Так, на повестке дня Верховной Рады в четверг, 13 июля 2017 года, появился законопроект о противодействии угрозам национальной безопасности в информационной сфере.

Авторами соответствующего законопроекта выступили нардепы из комитета нацбезопасности и обороны Иван Винник, Дмитрий Тимчук и Татьяна Чорновол.

Отмечается, что в случае принятия законопроекта будет создан реестр запрещенных сайтов. Заблокировать доступ к интернет-ресурсу смогут следователь по согласованию с прокурором или прокурор. Также сайты могут блокировать по решению суда.

Кроме того, законопроект предусматривает, что обеспечивать блокировку сайтов, а также закупать необходимое оборудование провайдеры и мобильные операторы обязаны за собственный счет. В случае невыполнения запрета телекоммуникационные предприятия будут оштрафованы на 1% от годовой прибыли, а при повторном нарушении – на 5%.

Как отмечают эксперты, Рада в нарушение регламента может принять этот законопроект уже 13 июля.