Колишній заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони і бізнес-партнер президента Олег Гладковський особисто щонайменше один раз отримував «відкат» з розкрадання в оборонному комплексі.

Про це йдеться в розслідуванні «Bihus.info», повідомляє 40ka.info.

За даними журналістів, наприкінці 2016 – на початку 2017 років «Укроборонпром» закупив російські деталі для літаків АН-26, переплативши у 5 разів. Вони коштували Україні 14,38 млн грн, хоча з Москви вилітали за 2,3 мільйони.

При цьому 80% авансу розділили між собою ймовірні учасники схеми.

Як свідчить їхнє листування, 30 тисяч доларів отримав Олег Гладковський, 10 тисяч – нинішній директор «Укроборонпрому» Павло Букін.

Ще 46,6 тисяч – забрали на двох безпосередні організатори постачання Ігор Гладковський (син екс-заступника секретаря РНБО) та його бізнес-партнер Віталій Жуков.

На той момент Букін очолював «Укрспецекспорт», який займався закупівлею деталей. Чиновник нібито особисто замовляв товар у Гладковського-молодшого та його партнерів.

Журналісти стверджують, що чистий прибуток від тієї угоди сягав 300 тисяч доларів.

У розслідуванні також йдеться, що Гладковському-старшому відраховували частку не лише зі згаданої закупівлі.

Журналісти анонсували ще одну частину розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери та ролі в ній правоохоронних органів.

Син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор був безпосереднім учасником мільйонних схем з розкрадання в оборонному комплексі.

Про це йдеться у розслідуванні «Bihus.info».

За інформацією журналістів, Гладковський-молодший, якому на той момент було 22 роки, разом із партнерами організував приблизно у 2015 році постачання контрабандних російських деталей для військової техніки.

При цьому, державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну «Укроборонпром» знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду.

Саму схему розслідувачі вже описували півтора роки тому.

Вони стверджують, що восени 2018 року отримали анонімний лист із архівом листувань фігурантів афери. Перевірка журналістів показала, що наведені у переписках факти відповідають встановленим раніше. Отже, надісланий архів, скоріше за все, є автентичним.

Бізнесом на державних закупівлях, крім вже згаданого Ігоря Гладковського, займався також його друг Віталій Жуков, який «оформлює документи, заносить відкати». Він працював в «Укроборонпромі», звідки звільнився у 2014 році, перейшовши у приватний сектор.

Третій організатор схеми – Андрій Рогоза. Його автори розслідування називають «спеціалістом з контрабанди», стверджуючи, що чоловік «ще до народження тріо з Жуковим і Гладковським, заробляв на сумнівних оборонних контрактах».

Як свідчить оприлюднене листування, Гладковський-молодший займався вирішенням питання найвищого рівня, узгоджуючи договори, зокрема, через свого батька. Гладковський-старший, крім посади в РНБО, також має бізнес-відносини з президентом Петром Порошенком.

Жуков і Рогоза займались так званою «поточною чорною роботою» – безпосередньою організацією поставок, домовленностями із постачальниками і переказом коштів.

У спілкуванні з керівниками держпідприємств і постачальниками підприємці прямо кажуть про контрабанду з Росії і обговорюють перерахування коштів.

Між собою чоловіки домовлялись, наприклад, про те, які питання Гладковському-молодшому потрібно вирішити через свого батька чи через керівників заводів.

Йдеться у переписці і про суми доходів.

Загалом журналісти встановили щонайменше 250 мільйонів гривень, зароблених через 3 основні фірми-прокладки. Такою фірмою виступала навіть «Кузня на Рибальському», яка тоді належала Порошенку.

Водночас, у листуваннях Рогоза згадує 500 мільйонів, тож розслідувачі припускають, що справжній заробіток від схеми був значно більшим.

Документи із заводів свідчать, що деякі деталі, поставлені фірмами Гладковського-Жукова-Рогози, були поганої якості і не відповідали вимогам.

Крім того, у 2016 році бізнесмени, ймовірно, перепродавали запчастини, які вже належали українській армії і мали бути утилізовані.

Гроші чоловіки відмивали і переводили в готівку через конвертаційні центри. У листуваннях вони обговорювали відсотки, які отримували такі центри, і суми, які передавали буквально в пакетах.

Державні заводи, які закуповували контрабандні запчастини, імітували проведення чесного конкурсу, розглядаючи як учасників лише компанії-прокладки Гладковського-Жукова-Рогози.

Журналісти анонсували ще дві частини розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери.

Игорь Кононенко снова попал в коррупционный скандал. На этот раз журналисты обвиняют его в том, что фирма людей, приближенных к депутату, получила вне конкурса литиевое месторождение, которое может принести владельцу до 2,5 млрд долларов. Впрочем, выполнение пункта «пилите, Шура, они литиевые» может превратиться в политическое противостояние с тяжелыми последствиями.

Речь о Шевченковском месторождении, разрешение на разработку которого на 20 лет получила некая фирма «Петро-консалтинг», пишет  издание INSIDER. При этом сделала это, избежав конкурса благодаря процедуре «апробации». Компания якобы «переоценила» документы на открытое еще в 1982 году месторождение.

Как узнали журналисты программы «Наші гроші» формальными владельцами «Петро-Консалтинг» являются ресторатор из Львова — Олег Большаков и киевский скульптор — Николай Есипенко.

Но официальный телефон компании, указанный в реестре Минюста — также принадлежит компании «Чарівний маєток». Основателем этой фирмы является Тарас Игнащенко. Генеральный директор «Петро-Консалтинг» также подтвердил журналистам программы, что Тарас Игнащенко — один из руководителей компании.

Тарас Игнащенко — молодой непубличный бизнесмен, сын Владимира Игнащенко — советника министра энергетики Игоря Насалика.

Сам советник министра никогда не имел собственного бизнеса. Во времена Януковича был советником министра экологии Эдуарда Ставицкого и заместителем Николая Злочевского на этой же должности. А с 2016 он стал советником министра Насалыка.

Как и Насалыка, Игнащенко в Кабмине называют креатурой близкого друга президента Игоря Кононенко.

Журналисты узнали, что Игнащенко и Кононенко живут рядом. Также они зафиксировали их встречу в в аэропорту. И именно он фигурирует во многих схемах, которые связывают с серым кардиналом БПП.

В 2016 году Игнащенко курировал работу конкурсной комиссии по отбору компании, которая будет искать залежи сланцевого газа на Юзовской площади, которую передали нидерландской «Yuzgas BV», созданной за месяц до конкурса. Представитель инвестиционного фонда «Emerstone Energy SCSP» Ярослав Кинах так и не рассказал, каких именно иностранных инвесторов он представляет.

Эта фирма получила те же месторождения сланцевого газа, которые в 2012 хотело прибрать к рукам окружения Януковича. Хотя формально конкурс тогда выиграла Royal Dutch Shell. После начала войны в Донбассе Shell заявила о выходе из проекта.

В 2016 году единственным конкурентом «летучих голландцев» из «Yuzgas BV» была скандальноизвестная Burisma Николая Злочевского. Того самого злополучного министра экологии, который год назад «решил» все свои вопросы с украинской властью, что завершилось закрытием дел ГПУ и САП (последнее из-за того, что НАБУ якобы не получило надлежащих доказательств).

Еще два года назад журналисты заподозрили, что Злочевский на том конкурсе просто выступил прикрытием для того, чтобы его выиграла нужная компания.

А Игнащенко следил, чтобы все прошло гладко.

В 2016 году нардеп от «Самопомощи» Виктория Войцицкая указала на еще один общий интерес Игнащенко и Кононенко.

Оба лоббировали схему, по которой государственная компания УГВ должна была отдать свои перспективные месторождения в Договор о разделе продукции, по которому одна из сторон договора может отдавать государству ее долю не продукцией, а деньгами.

И вот теперь газовые месторождения сменили литиевые. Почему? Ответ, вероятно, следует искать в намерениях Министерства инфраструктуры запустить в Украине производство электрокаров.

При принятии бюджета на следующий год о подготовке соответствующей программы журналистам рассказала Нина Южанина.

Эту же идею подтвердил в интервью INSIDER и министр инфраструктуры Владимир Омелян.

«То, что мы планируем, это 15 лет развития рынка электрокаров в Украине, но это и производство», — сказал он тогда.

Сегодня большинство последних моделей электрических автомобилей, электрических мотоциклов, скутеров и электровелосипедов комплектуются литий-ионными аккумуляторами, поскольку данный тип батарей действительно способен обеспечить хорошие показатели производительности при сравнительно малом весе.

«Я хочу привести мировых гигантов в сфере производства литиевых батарей, пока эта технология еще пригодна и она используется. У нас на самом деле где-то 10-15 лет времени, чтобы использовать тот литий, который у нас есть, потом перейдут на графен или что-то другое — и на этом месторождении будут выпасать коров, как это сегодня происходит», — сказал тогда Омелян.

«Я хочу запустить полноценное производство запчастей для электрокаров и сами электрокары. В чем их преимущество и понял в свое время Китай: они не могли догнать по качеству машины с двигателем внутреннего сгорания — ни Mersedes, ни BMW — делали копии, похожие, но совершенно другие. И поэтому, когда Маск создал новую индустрию, они пошли в этот сектор», — добавил министр.

В министерстве готовы приступать к производству электрокаров уже сейчас. Но для этого, как говорят там, надо выполнить несколько пунктов:

1) Принять закон о содействии производству;

2) Найти инвестора с 1 миллиардом долларов в переработку той руды, которая есть на Шевченковском и еще двух месторождения в Украине;

3) Построить завод по изготовлению литиевых аккумуляторов — это еще 1 млрд. долларов.

В министерстве собираются вести переговоры с мировыми компаниями, которые готовы стать инвесторами. Без них, как говорит министр Омелян, «все наши месторождения — это пастбище для коров и сказки о мировом потенциале».

Сегодня в Раде зарегистрированы два законопроекта по рынку электрокаров — 8159 и 8160 — это изменения в налоговый и таможенный кодексы соответственно. Готовили их совместно с чиновниками, но подали как депутатские для ускорения процесса.

Первый проект авторства Нины Южаниной предусматривает изменения в Налоговый кодекс, которые до 31 декабря 2032 года освободят от налогообложения:

1) прибыль (доход) предприятий добывающей промышленности (класс 07.29 группа 07.2 раздел 07 КВЭД ДК 009: 2010), полученная от реализации лития собственной добычи;

2) прибыль (доход) предприятий электротехнической промышленности (класс 27.20 группа 27.2 раздел 27 КВЭД ДК 009: 2010), полученная от реализации литий-ионных (литий-полимерных) аккумуляторов собственного производства, предназначенных для транспортных средств, оснащенных исключительно электрическими двигателями (одним или несколькими), классифицируемых в подсубпозиции 8702 90 90 90, 8703 90 10 октября 8704 90 00 20 согласно УКТ ВЭД;

3) прибыль (доход) предприятий электротехнической промышленности (класс 27.90 группа 27.2 раздел 27 КВЭД ДК 009: 2010), полученная от реализации зарядных устройств собственного производства для литий-ионных (литий-полимерных) аккумуляторов, предназначенных для транспортных средств, оснащенных исключительно электрическими двигателями (одним или несколькими), классифицируемых в подсубпозиции 8702 90 90 90, 8703 90 10 октября 8704 90 00 20 согласно УКТ ВЭД;

4) прибыль (доход) предприятий автомобильной промышленности (класс 29.10 группа 29.1 раздел 29 КВЭД ДК 009: 2010), полученная от реализации транспортных средств, оснащенных исключительно электрическими двигателями (одним или несколькими), классифицируемых в подсубпозиции 8702 90 90 90, 8703 90 10 октября 8704 90 00 10 согласно УКТ ВЭД.

Поэтому близкие к президенту Игорь Кононенко и Олег Гладковский (прежняя фамилия Свинарчук) смогут неплохо вложиться в перспективную отрасль.

Впрочем, выполнение пункта «пилите, Шура, они литиевые» может превратиться в политическое противостояние с тяжелыми последствиями.

Премьер Владимир Гройсман поручил ГПУ проверить законность проведенного конкурса. Почему ГПУ, а не НАБУ, неизвестно. Но у серого кардинала президента после этого может снова появиться желание заменить строптивого премьера на другого. Год назад в этой роли Кононенко видел Омеляна. Вот только вряд ли Арсений Яценюк захочет замены несвоего премьера на своего министра.

Татьяна Николаенко, Национальное бюро расследований Украины

Депутат із фракції БПП Сергій Лещенко заявляє, що Україна закуповує вживані бойові машини піхоти в Європі через посередника, зареєстрованого на Кіпрі.

Про це він розповів у програмі «Чесна політика» на 24 каналі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Депутат припускає, що до цього причетний президент Петро Порошенко.

За словами Лещенка, Порошенко хоче об'єднати наступні вибори президента з проведенням референдуму щодо вступу до Євросоюзу та НАТО. При цьому АП вже 2 роки блокує реформу Служби безпеки України, аби не йти назустріч вимогам НАТО в частині підзвітності СБУ суспільству і зняття повноважень щодо розслідування бізнес-конфліктів.

Депутат додає, що оборонний бюджет на рік – 80 млрд, але торги відбуваються таємно, а зловживання сягають сотень мільйонів доларів, які виводяться на рахунки корупціонерів за потурання чи співучасті Петра Порошенка.

«Оборонна корупція працює в інтересах двох „гаманців“ – вождів БПП і „Народного фронту“, а кураторами оборонних замовлень є Олег Гладковський і Сергій Пашинський», – каже Лещенко.

За його словами, державний завод «Імпульс» (Шостка), який курує Гладковський, рік тому продав київському офшору «PH Strategic Business Limited» 109 пакетів детонаторів за заниженою ціною – 95 тисяч євро за всю партію. А сербська компанія «Слободан» придбала цю продукцію в офшору за 700 тисяч євро.

Сума пройшла через латвійський банк ABLV, який американський Мінфін у лютому звинуватив у відмиванні грошей, зазначив Лещенко.

«Ще одна фірма-прокладка працює на закупках у Європі вживаних бойових машин піхоти БМП-1. Для потреб армії закуповують 30 одиниць техніки на суму 5 мільйонів доларів. Постачальник – „Petralink Limited“, зареєстрована на Кіпрі», – заявив він.

За тією ж адресою в Ларнаці зареєстрована компанія «Smart Companies», яка, за словами Лещенка, «спеціалізується на створенні компаній просто під продаж».

«Ця фірма заснована чехами – і бойові машини теж ідуть з Чехії. Імпортер – державна компанія „Спецтехноексперт“. А що заважає українській державній компанії за наші з вами гроші купувати цю техніку напряму, а не через посередника на Кіпрі? Відповідь очевидна: бажання нагріти руки на військових замовленнях», – сказав нардеп.

«До слова, вже 2 роки відділ зовнішніх контрактів цього державного підприємства „Спецтехноекспорт“ очолює син депутата Пашинського», – заявив Лещенко.

А «ПетраЛінк», на думку нардепа, названо на честь Порошенка.

За даними з відкритих джерел, Petralink Limited було створено в липні 2015 року, її директорами значаться Володимир Петенко й Андреас Арістейду (Ανδρεασ Αριστειδου).

Перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони і бізнес-партнер президента Петра Порошенка Олег Гладковський витратив понад мільйон гривень на послуги італійської компанії з організації весілля.

Про це йдеться у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані посадовця у Єдиному державному реєстрі декларацій.

Зазначається, що Гладковський витратив 1007060 гривень за послуги з організації весільного урочистого заходу компанією LE COPERTURE SRL.

Вказується, що компанія знаходиться в комуні Повел'яно у провінції Тревізо, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На сайті РНБО повідомляється, що Гладковський одружений і виховує трьох синів.

Зміни у майновому стані були опубліковані тільки 16 квітня, хоча у декларації вказується, що майнове право він набув 6 квітня.

Раніше повідомлялося, що протягом 2016—2017 років офіційний дистриб’ютор китайської продукції Great Wall «Богдан-Індустрія» підписала тендерні контракти на 26,1 мільйон гривень для постачання техніки в зону АТО.

ТОВ «Богдан Індустрія» входить до корпорації «Богдан Моторс».

Бенефіціаром корпорації «Богдан Моторс» є перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за оборонно-промисловий комплекс.

Раніше його бізнес-партнером в корпорації був президент Петро Порошенко.

Міністерство оборони замовило у «Богдан Моторс» 200 санітарних автомобілів.

У квітні 2017 року військовим було передано першу партію техніки.

Згодом стало відомо, що з 50 доставлених на фронт автомобілів «Богдан-2251» 25 довелося ремонтувати або повертати на завод.

У Міноборони заявили, що подальше виробництво санітарних автомобілів «Богдан 2251» буде можливим лише після усунення виявлених недоліків технічної та медичної частин.

Пізніше в корпорації «Богдан» запевнили, що про відмову Міноборони від закупівель не йдеться.

Натомість Міноборони засекретило угоди про постачання автомобілів «Богдан 2251».

В автомобільній корпорації «Богдан» заявили, що до кінця 2017 року купували у Росії тягові електродвигуни для українських тролейбусів, бо виконували зобов'язання за старим контрактом, як «відповідальний партнер».

Про це у компанії розповіли "Радіо Свобода".

«Ми не відмовляємося від того, що у минулому встановлювали російські двигуни. Вони були завезені за контрактами, підписаними ще до 2014 року, і як відповідальний партнер ми вимушені були виконувати зобов’язання за договорами», — сказано у повідомленні.

У компанії зазначають, що корпорація «Богдан» розпочала програму імпортозаміщення у 2013 році, а переговори з українським заводом «Електроважмаш», який тепер має постачати двигуни для тролейбусів замість російського ПЕМЗ, стартували рік тому.

«„Богдан“ і „Електроважмаш“ домовилися про співпрацю ще рік тому. Але варто розуміти, що це закрита внутрішня інформація, яка змогла стати публічною лише після того, як харківське підприємство переконалося, що зможе виробити потрібні корпорації комплектуючі гідної якості в повному обсязі та в потрібні терміни», – додали  у «Богдані».

Також там наголосили, що довго шукали альтернативного постачальника тягових електродвигунів на противагу Псковського заводу.

«Маємо зазначити, що жодні контракти не підписуються за один день. Це тривалий процес, який включає такі етапи, як пошук постачальників, аналіз їхніх виробничих можливостей, переговори, відбір партнера, підготовка виробничих можливостей підрядника до виробництва нового виду продукції», – повідомили на підприємтсві.

У корпорації зазначили, що рішення відмовитись від російських двигунів та перейти на українські не пов’язане з матеріалами у ЗМІ.

Раніше Національне бюро розслідувань України повідомляло, що корпорація «Богдан моторс» виграла тендер на поставку столиці 80 тролейбусів, які комплектують двигунами російського підприємства, що працює на оборонку РФ.

Давній бізнес-партнер Петра Порошенка, співвласник «Богдан моторс» Олег Гладковський сказав, що йому не відомо про російські двигуни в тролейбусах.

«Наскільки я знаю, уже двигуни ми отримуємо всі від київського підприємства. Я вам скажу, що ті вимоги, які я, принаймні, ставлю постійно як співвласник корпорації, як людина, яка тут працює, – щоб двигуни вироблялися в Україні», — заявив він.

Журналісти нагадують, що слідкують за тим, аби українські підприємства не співпрацювали з російськими підприємствами, які можуть зашкодити безпеці держави, — Рада національної безпеки і оборони, де першим заступником секретаря працює саме Олег Гладковський.

Корпорація «Богдан моторс» закуповує двигуни для тролейбусів «Богдан» у Псковського електромашинобудівного заводу (ПЕМЗ), який виробляє, в тому числі, продукцію для військової техніки у Росії, повідомляє НБРУ.

Про це йдеться у розслідуванні «Російське серце українського «Богдана» програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»). Журналістам вдалося отримати паспорт тролейбусів типу Т70117, яких у кількості 60 одиниць у корпорації «Богдан моторс» закупило столичне комунальне підприємство «Київпастранс».

Загалом «Богдан моторс» має виготовити для Києва 80 тролейбусів двох типів на суму півмільярда гривень.

Відповідно до документа «Настанова щодо експлуатування Т70117-0000010-40НЕ», виробником тягового двигуна ДТА-2У1 тролейбусів типу Т70117 є російський Псковський електромашинобудівний завод (ПЕМЗ). Згідно з даними Державної фіскальної служби, «Богдан моторс» справді у 2015, 2016 і 2017 році імпортував двигуни з Росії.

На прохання журналістів один із депутатів Київради Прохор Антоненко домігся ревізії двигунів тролейбусів цього типу, які вже курсують містом. Перевірка в одному з депо «Київпастрансу» підтвердила, що двигуни справді російські.

На офіційному сайті ПЕМЗ вказано, що завод також виробляє техніку спецпризначення.

Аналіз сайту публічних закупівель Російської Федерації підтвердив, що ПЕМЗ активно співпрацює з російськими підприємствами, які виробляють військову техніку та оборонні системи.

ПЕМЗ протягом 2015–2018 років постачав продукцію на такі російські підприємства: АТ «Ратеп» (розробляє системизенітних ракетних комплексів), АТ «Завод Топаз» (виготовляєартилерійські радіолокаційні системи), завод «Буревісник» (тут випускають арматуру для військових кораблів і суден), іжевський завод «Купол» (виробляє системи ППО),Новосибірський приладобудівний завод (тут випускаютьвійськову оптику), Далекосхідний завод «Звєзда» (ремонтує атомні підводні човни), Саратовський радіоприладний завод(розробляє берегові радіолокаційні станції).

15 березня у коментарі «Схемам» генеральний директор «Богдан моторс» Віталій Старосуд зазначив, що компанія перестала купувати російські двигуни… за два дні до розмови з журналістами.

«На сьогоднішній день корпорація «Богдан» не використовує російську комплектацію. Крапка. Ми говоримо сьогодні. Говоримо на вчора. І говоримо на позавчора… Ми говоримо про те, що корпорація «Богдан» уже не використовує російські, я хотів би акцентувати. Я виробничник, я не в політиці. Я дію в рамках своїх повноважень», – пояснив Віталій Старосуд.

У свою чергу, акціонер «Богдан моторс» Олег Гладковський зазначив, що він «не бере участі в управлінні компанії», але, за його інформацією, двигуни мають бути з київського підприємства.

Партнер і друг Петра Порошенка, перший заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Олег Гладковський, який одразу після Майдану змінив прізвище зі Свинарчук на Гладковський, аби замести сліди володіння автомобілебудівними заводами у Росії. «Наскільки я знаю, уже двигуни ми отримуємо всі від київського підприємства. Для мене була головна мета, щоб було завантажене наше виробництво, і в мене інформація, що це київські двигуни. Ті вимоги, які я, принаймні, ставлю постійно як співвласник корпорації, як людина, яка тут працює, – щоб двигуни вироблялися в Україні», – додав Олег Гладковський.

Псковського електромашинобудівного заводу немає у спискуросійських юридичних осіб, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції). Затверджує ці списки своїм рішенням Рада нацбезпеки і оборони, де першим заступником секретаря працює Олег Гладковський. На запитання, чому ПЕМЗ не потрапив до списку, він відповів, що таких списків не формує.

У письмовій відповіді РНБО на запит «Схем» мовиться: «Рада національної безпеки і оборони України розглядає питання щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виключно на підставі пропозицій Верховної Ради України, президента України, Кабінету міністрів України, Національного банку України, Служби безпеки України. Пропозицій щодо застосування санкцій до вказаної у вашому запиті юридичної особи від зазначених вище уповноважених органів до Ради національної безпеки і оборони України не надходило».

На початку березня якість автомобілів корпорації «Богдан моторс» обговорювали через заяву Ради волонтерів при Міноборони. У заяві йшлося про те, що з 50 доставлених на фронт санітарних автомобілів «Богдан-2251» рівно половину довелося ремонтувати або навіть повертати на завод.

Олег Гладковський – давній бізнес-партнер президента України Петра Порошенка. Разом з ним, а також Ігорем Кононенком вони є співзасновниками групи компаній «Укрпромінвест» через свої фонди.

Протягом 2016—2017 років Автоскладальний завод №1 компанії «Богдан Моторс» уклав тендерних контрактів на постачання, обслуговування автобусів та тролейбусів  на суму понад 919 мільйонів гривень.

Про це заявив голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський, посилаючись на аналіз закупівель у системі ProZorro, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема левову частку грошей сплатила столична влада. За два роки КП «Київпастранс» закупило тролейбусів на 702,2 мільйони гривень.

Хмельницьке комунальне підприємство «Електротранс» закупило тролейбусів на 65,4 мільйона гривень. Управління освіти Житомирської обласної державної адміністрації придбало шкільних автобусів на 34,9 мільйона гривень.

«Зважаючи на зростаючі обсяги постачання тролейбусів компанії „Богдан“ місцевій владі протягом 2016—2017 років, є велика вірогідність, що двигуни російського виробництва також були використанні і під час виконання контрактів в Хмельницьку, Полтаві та Одесі», – вважає Канєвський.

Як відомо, компанія «Богдан моторс» виграла тендер на поставку столиці 80 тролейбусів, які комплектують двигунами російського підприємства, що працює на оборонку РФ.

Журналісти програми «Схеми» видання «Радіо Свобода» з’ясували, що блоки живлення та системи керування двигуном для виробництва тролейбусів закуповуються у російського підприємства "Чергос", тяговий електродвигун постачається теж з Росії, з міста Пскова, а контактори і головний вимикач – з молдовського Придністров’я.

Співвласником"Богдан Моторс" є перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, давній бізнес-партнер Петра Порошенка.

Міноборони ініціювало створення спецгруп, які у координації із заводом-виробником «Богданів» модернізують санітарний автомобіль Богдан-2251 для потреб медичної служби ЗСУ,  про призупинення виробництва чи відмову від закупівель не йдеться.

Про це заявили у корпорації «Богдан» 11 лютого 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Рішення Міноборони націлене на забезпечення медичної служби ЗСУ надійним та якісним санітарним автомобілем класу „А“, який має замінити в українській армії морально- та технічно- застарілі УАЗ-3962 російського виробництва. За оцінками МОУ, наразі потреба в таких автомобілях складає сотні одиниць», — зазначили у компанії.

«До постачання у Міноборони санітарний автомобіль Богдан-2251 пройшов серію випробувань державної комісії, за результатами роботи якої якої було прийнято рішення про закупівлю таких автомобілів для потреб медичної служби ЗСУ. Після поставки 50 таких автомобілів та їх експлуатації у зоні бойових дій у частин автомобілів було виявлено технічні несправності, але йшлося не про 50%, про які на всю країну заявили окремі ЗМІ, а про 17%», — зазначили у корпорації.

У корпорації «Богдан» зазначають, що основними причинами виявлених несправностей стали виходи з ладу паливної системи автомобіля через використання неякісного палива та порушення умов експлуатації або регламенту сервісного обслуговування.

«Про це свідчать висновки створеної сторонами комісії і незалежних експертів. У „Богдан Моторс“ розроблено заходи з модернізації автомобіля Богдан-2251, які готові оперативно провести, аби реагувати на  складні умови експлуатації техніки в зоні АТО», — йдеться у повідомленні компанії.

Як відомо, раніше у Міноборони заявили, що подальше виробництво санітарних автомобілів «Богдан 2251» буде можливим лише після усунення виявлених недоліків технічної та медичної частин. Відповідне рішення ухвалили за результатами засідання круглого столу під головуванням заступника глави МОУ.

Раніше стало відомо, що з 50 доставлених на фронт автомобілів «Богдан-2251» 25 довелося ремонтувати або повертати на завод. За держзамовленням, Міноборони було передано 100 автомобілів, наразі ЗСУ прийняли половину.

Санітарний автомобіль «Богдан 2251» виробляється корпорацією «Богдан Моторс». Розробка авто, як заявлялося, велася разом зі спеціалістами Міноборони з урахуванням потреб військових лікарів. Вартість автомобіля становила $32 тис. за одиницю.

Бенефіціаром корпорації «Богдан Моторс» є перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за оборонно-промисловий комплекс. Раніше його бізнес-партнером в корпорації був президент Петро Порошенко. Нинішній гендиректор «Укроборонпрому» Роман Романов раніше був дилером корпорації.

Державний концерн «Укроборонпром», який очолюють наближені до президента менеджери, перераховує десятки мільйонів бюджетних коштів на фіктивні фірми.

Про це йдеться в розслідуванні програми "Наші Гроші з Денисом Бігусом", повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У 2014—2015 роках Міноборони замовило Київському бронетанковому заводу ремонт і техобслуговування спецмашин.

Завод нібито придбав запчастини для ремонту на 5,3 мільйона гривень у фірми-посередника, ата нібито їх закупила у двох інших посередників «Интер Сталь ЛТД» і «Оптимумспецдеталь». Остання замовила запчастини у фірми «Промомаркетгруп», яка зрештою виявилася фіктивною.

У грудні 2015 року Військова прокуратура Київського гарнізону почала розслідувати історію цієї закупівлі – керівництво бронетанкового заводу підозрювали у розкраданні державних коштів.

Але єдиний вирок у цій історії – штраф за фіктивне підприємництво – отримала формальна власниця «Промомаркетгруп» Олена Сірик.

Непрацююча жінка з маленького села на Київщині визнала, що фірму зареєструвала за гроші і жодних договорів на постачання запчастин не підписувала.

А присвоєння бюджетних коштів на бронетанковому заводі слідчі так і не дослідили.

У 2017 році історію цієї закупівлі взялася розслідувати Головна військова прокуратура.

Слідчі з'ясували, що крім фіктивної «Промомаркетгруп», «Оптимумспецдеталь» оформлювала закупівлю в «Наполі груп» та «Мідленд інвест», а також знайшли і допитали власника «Оптимумспецдеталі» Володимира Волохача.

На допиті Волохач визнав, що фірму зареєстрували для заволодіння державними грошима.

Слідство встановило, що компанії з цієї групи «постачали» деталі й на інші підприємства «Укроборонпрому». І домоглося в суді дозволу на вилучення у концерну документів щодо закупівель.

Однак ухвалу з дозволом на обшук Укроборонпрому вилучили із судового реєстру. Після цього жодних слідів подальшого розслідування у реєстрі немає, так само як і вироків учасникам схеми.

Окрім прокурорських справ, фірми-учасники описаної схеми також фігурують у численних розслідуваннях податківців щодо конвертаційних центрів.

Слідчі дійшли висновку, що фірми фіктивні, але вироки за цими справами відсутні.

Поки тривали розслідування, «Оптимумспецдеталь», попри те що її номінальний власник вже підтвердив фіктивність компанії – отримала ще 93 мільйони гривень з оборонних підприємств. В 2015—2017 роках Київський бронетанковий завод перерахував фірмі 12 мільйонів гривень, Житомирський – 49 мільйонів і Харківський – 32 мільйони гривень.

Окрім того, послугами "Оптимумспецдеталі" користувався приватний Завод «Кузня на Рибальському», кінцевими бенефіціарами якого є президент Петро Порошенко і його соратник, партнер та друг – народний депутат від БПП Ігор Кононенко.

«Кузня на Рибальському» перерахувавши на «прокладку» понад 7 мільйонів гривень.

«Наші гроші з Денисом Бігусом» припускають, що прокуратура так і не довела свої розслідування до кінця, тому , що учасники описаної схеми пов’язані з колишнім і нинішнім керівництвом «Укроборонпрому» і главою держави.

Відзначається, що директор «Оптимумспецдеталі» Володимир Волохач є екс-співробітником наближеної до керівництва оборонних заводів компанії з «групи прокладок» – «Интер Сталь».

«Интер Сталі» Андрія Рогози Київський бронетанковий без укладання контрактів перерахував 12 мільйонів 3 роки тому, а дружина директора КБТЗ Вадима Шкавра товаришує з дружиною Рогози.

Крім того, Рогоза пов'язаний з представником заводу Порошенка Віталієм Жуковим.

В «Укроборонпром» 23-річний Віталій Жуков потрапив у 2012 році. Одразу на посаду помічника гендиректора концерну. Тоді ж увійшов до Наглядової ради великого військового заводу «Меридіан».

Наприкінці 2014 року Жуков був партнером Рогози у торгівельній компанії «Белторг Україна ЛТД».

Про тісні зв'язки Рогози і Жукова свідчить і спільне кримінальне провадження. У лютому цього року Рогозі повідомили підозру у шахрайстві, але обшуки у пошуках грошей, телефонів та документів по цій справі слідчі проводили вдома у Жукова.

Жуков продовжує займатись оборонними справами – нині представляє порошенківський завод «Кузня на Рибальському».

«Нашим Грошам» вдалося зафіксувати зустріч Жукова із керівником оборонпромівського підприємства у Харкові Олексієм Бабічем. Бабіч раніше керував «Житомирським бронетанковим заводом» і перерахував «Оптимумспецдеталі» 49 мільйонів гривень.

Олексій Бабіч до переходу в оборонну сферу займався продажем труб. Він – брат заступника керівника апарату Укроборонпрому Андрія Бабича. Останній, лікар за освітою, раніше мав автомобільний бізнес в Херсоні, а в концерн прийшов разом з нинішнім гендиректором Романом Романовим.

Романов також родом з Херсону, керував передвиборчою кампанією Петра Порошенка та був дилером порошенківського «Богдана» в Херсонській області.

Романов та Бабичі, разом із давнім партнером Президента Олегом Гладковським, входять у нову команду керівників оборонної галузі. Усі вони отримали свої посади після приходу до влади Петра Порошенка.