Cтали відомі деталі процесу над екс-депутатом Олександром Єфремовим, якому наприкінці вересня вкотре продовжили перебування під вартою.

Печерський суд Києва за клопотанням Генпрокуратури продовжив термін перебування під вартою екс-нардепа від Партії регіонів Олександра Єфремова до 24 листопада 2016 року. Слідчі побоюються, що політик втече за кордон, наприклад до Європи, де у його сина знайшлися багатомільйонні статки.

Відповідно до інформації продовження арешту застосовано на час кримінального провадження проти Єфремова за підозрою в організації розтрати майна в особливо великих розмірах, сепаратизмі та сприянні терористичним організаціям (ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України).

Свідчення, що лягли у доказовий кейс, уже дали близько 20 осіб, зазначали на суді представники департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури. За твердженням слідчих, є достатні підстави вважати обґрунтованими підозри у скоєнні злочинів не лише через це.

Мовляв, вони підтверджуються даними Міноборони про наслідки збройного конфлікту у Луганській області; відеозаписами круглого столу у Державній думі РФ та спільної сесії Луганської облради й місцевої міськради, на яких був присутній нардеп, іншими фактами.

Звертають на себе увагу інші аргументи, які наводили прокурори та слідчі у суді на користь того, аби залишити Єфремова під вартою.

Одним із них є побоювання, що політик чинитиме тиск на свідків та експертів, як це вже було на початку минулого року. Завдяки прослуховуванню телефонної розмови Єфремова оперативникам тоді стало відомо, що підозрюваний, «знаючи про проведення експертизи щодо його публічних виступів з приводу можливого розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті», звертався до свого знайомого із проханням вплинути на експерта для уникнення кримінальної відповідальності.

Як згодом стало відомо, експертиза не знайшли у публічних виступах політика закликів до державного заколоту і ворожнечі, а лише оціночні судження.

Слідчі також зазначали, що коло знайомств екс-депутата дозволять йому переховуватись від кримінальної відповідальності на території Росії, окупованих Криму чи Луганську.

Понад те, матеріальний стан дозволяє Єфремову виїхати і до Європи. Стверджувати це Генпрокуратурі дозволяють дані зі Швейцарської Конфедерації. Як уже встановлено досудовим слідством, на швейцарських банківських рахунках сина політика, Ігоря Єфремова, та невістки, Наталії Єфремової, є кошти у сумі 33 млн швейцарських франків. Такі активи, на думку слідчих, можуть свідчити про незаконність їх походження та бути спрямованими на перешкоджання досудовому розслідуванню.

Протягом 1998–2014 років Олександр Єфремов обіймав посаду голови Луганської облдержадміністрації, працював депутатом облради та народним депутатом від Партії регіонів, очолював її депутатську фракцію у Верховній Раді.

28 лютого 2014 року уряди Австрії і Швейцарії оголосили про арешт активів політика з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави. Згодом Держфінмоніторинг заблокував особисті рахунки політика за «фінансування тероризму». У свою чергу Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом зловживання владою, тиску на посадових осіб держпідприємства «Луганськвугілля». Згідно з оприлюдненою інформацією, Єфремов у ранзі народного депутата тиснув на співробітників підприємства, змушуючи їх закупити обладнання у двох фірм (ТОВ «ДС-8», де основним власником є його син Ігор, та ТОВ «Індекспром», в якій один зі співвласників – Наталя Єфремова).

14 лютого 2015 року Єфремова було затримано Генеральною прокуратурою і Службою безпеки України та згодом відпущено під заставу.

30 липня Олександра Єфремова знову затримали в аеропорту «Бориспіль», коли він планував вилетіти до Відня, цього ж дня йому було повідомлено про нову підозру.

1 серпня суд застосував до Єфремова запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 28 вересня. Згодом Апеляційний суд залишив рішення першої інстанції незмінним.

Сам Єфремов наполягав, що їхав до Австрії на одну добу. «Протягом 2,5 року мені висувають звинувачення за найтяжчими статтями… У мене було 2,5 року, щоб злякатися і втекти. За цей період я 12 разів перетинав кордон України і завжди повертався», – коментував він.

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України

Громадська організація «Об'єднання вкладників «Еліта-центр» оприлюднила відкритий лист до президента України Петра Порошенка, генпрокурора Віктора Шокіна і міського голови Києва Віталія Кличка, в якому вимагає негайно затримати екс-кандидата в нардепи і бізнесмена Вадима Столара, який був одним зі співзасновників «Еліти-центру».

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Ошукані інвестори обурені, що організатори будівельної піраміди можуть уникнути відповідальності. Активісти заявляють, що вже навесні на волю може вийти підозрюваний у справі «Еліти-центру» Олександр Шахов (Волконський), який восьмий рік перебуває в слідчому ізоляторі в очікуванні вироку. За новим «законом Савченко», день, проведений у СІЗО, зараховують за два дні, проведені в ізоляторі, тож фактично його повинні звільнити.

Так само досі не затримали партнера Шахова і співзасновника компанії Вадима Столара, якого залучали до справа лише як свідка, хоча в процесуальному порядку було встановлено, що він був співзасновником компанії «Еліта-будінвест» і кількох інших підприємств, які входили до групи «Еліта-центр».

Вкладники вимагають від правоохоронних та інших відповідальних органів змінити процесуальний статус Вадима Столара і залучити його в судовий процес як підозрюваного. Також автори листа вважають, що Столара необхідно затримати, оскільки він може виїхати за межі України.

Автори листа нагадують, що через організаторів «Еліти-центру» були змушені роками проживати в приміщеннях, не пристосованих для життя. Деяких вкладників ця афера позбавила останніх заощаджень. «На цьому тлі бездіяльність прокуратури щодо Вадима Столара виглядає не тільки дивно, а й злочинно», — вважають у громадській організації.

Відзначимо, що Вадим Столар є одним з найближчих соратників мера Києва Віталія Кличка.

До речі, головним архітектором Києва став помічник «сірого кардинала» Кличка Вадима Столара Юрій Тацій.