Справа Фірташівського «Запорізького титано-магнієвого комбінату» (ЗТМК) тягнеться в судах уже 1,5 роки і є чудовим прикладом того, як у цій країні хоронять кримінальні справи навіть із залізобетонною доказовою базою.

Цього тижня у Запоріжжі відбудуться декілька судових засідань у справі «фірташівського» директора ЗТМК Володимира Сивака. Ми вже неодноразово писали про затягування справи прокурорами САП та її перекидання із суду в суд.

Але те, що відбувається в суді зараз, можна навіть без юридичної освіти пояснити дитині одним словом – «бєспрєдєл».

Отже, НАБУ звинувачує директора «ЗТМК» Сивака у розтраті майже 500 мільйонів гривень, які мали бути витрачені на модернізацію підприємства, а пішли – «на користь третіх осіб».

Одним з головних доказів того, що гроші були витрачені не на ЗТМК, а перераховані іншим особам, є банківська виписка. І тут проблема – Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надає банківські виписки по рахунку ТОВ «ЗТМК» у Надра банку, що підтверджують виведення Сиваком 492 мільйонів гривень, призначених на модернізацію підприємства.

Без цього доказу визнати винним директора «ЗТМК» у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину та конфіскувати його майно буде неможливо.

Судити людину за виведення коштів без доказів їх перерахунку – це те ж саме, що й судити наркоторгівця, не маючи основного доказу – наркотиків. Якщо антикорупційна прокуратура не надасть цього ключового доказу – це свідчитиме «злиття» справи. Фактично тоді судити менеджера Фірташа не буде за що.

Річ у тому, що у 2015 році, коли справу розслідувала ще поліція – ці банківські виписки були вилучені з порушенням термінів. Саме тому суд не взяв цей наданий прокурорами доказ до уваги. Слідчі поліції мали отримати виписки до моменту закінчення строку дії ухвали суду – до 23 листопада 2015 року, оскільки судова ухвала, що надавала дозвіл на отримання цих документів, була винесена 23 жовтня 2015 року і діяла один місяць. Слідчі ж поліції чи то випадково, чи навмисне – взяли в банку документи пізніше. І тепер вони через порушення процедури суд визнав ці докази недопустимими.

Тим не менше, відповідно до закону, цю проблему може виправити прокурор САП. Сам прокурор у ході судового розгляду може повторно затребувати виписки по цьому рахунку. Але Ольга Ярова, яка веде справу не поспішає в цьому. На останні судові засідання, які мали відбуватися 3 дні підряд (5, 6 та 7 березня), щоб пришвидшити розгляд справи вона приїхала не підготовлена. І це не жарт. Вона попросила суд перенести розгляд справи в суді, щоб показати якісь додаткові докази стороні захисту, які 1,5 роки розгляду справи їм так і не передавала. І це в той час коли адвокати були готові до суду.

Станом на сьогодні прокурори САП так і не попросили суд повторно витребувати ці банківські виписки.

Нагадаю, що «ЗТМК» володіють держава через Фонд Держмайна (51%) і Фірташ через кіпрську компанію «Tolexis Trading Ltd» (49%). Фірташ отримав свою частку комбінату тому, що обіцяв вкласти у розвиток унікального комбінату понад $110 млн. Інвестиції та модернізація були в основі договору про заснування. Однак Фірташ поставив на чолі підприємства своє керівництво, і більшість з грошей пішли не на модернізацію, а в оффшори.

Скандальну справу щодо «ЗТМК» розпочала поліція ще у 2015 році, а потім передала її в НАБУ.

Після того як НАБУ завершило досудове розслідування, САП усупереч закону скерував справу до Печерського суду. Останній через 8 місяців сказав, що справа не є у його підслідності і відмовився її вести. Про що ми публічно попереджали САП.

Згодом справу передали до Заводського районного суду Запоріжжя. Перше підготовче засідання відбулось лише у листопаді 2017 року. Увесь цей час Сивак і далі керував держпідприємством, бо навіть не відсторонений від посади, а Фірташ продовжував збагачуватися на комбінаті.

Затягування розгляду кримінальної справи зіграло на користь компанії Фірташа, яка є співвласником «ЗТМК». З листопада 2016 господарський суд розглядає справу за позовом ТОВ «ЗТМК» до «Tolexis Trading Ltd» щодо виконання умов заснування підприємства та все ж таки модернізації виробництва підприємства.

Натомість адвокати газового олігарха намагаються довести, що ніякої розтрати не було і Фірташ виконав перед державою всі умови, на яких купував частку комбінату. А отже, є його законним і добросовісним співвласником. Розгляд справи зупинили до травня 2018.

Крім того, незрозумілі рішення прокурорів САП призвели до того, що директор ДП «ЗТМК» Володимиру Королькову, у змові з яким Сивак виводив гроші, вдалося втекти з України до Кіпру.

Схоже, що справу Сивака планують так само по тихому злити. І якщо цього тижня прокурори САП не вживатимуть заходів для надання одного з ключових доказів – ніхто так і не понесе відповідальність за виведені 500 мільйонів на модернізацію комбінату.

Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції, Національне бюро розслідувань України

Старший слідчий в особливо важливих справах Департаменту спеціальних розслідувань Юрій Кривобок вже кілька років є найбагатшим прокурором України.

Про це йдеться у матеріалі проекту PROSUD, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Вказується, що він отримав відповідну посаду у ГПУ в 2014 році. До цього з 2009 по 2014 років Кривобок працював прокурором Оболонського району Києва.

Активісти проаналізувавши декларації прокурора за 2013, 2015 та 2016 роки виявили у власності сім’ї Кривобок «надзвичайно велику кількість рухомого та нерухомого майна, а також доходів на суму у понад 182 млн. грн».

«З них лише бл.700 тис. грн – заробітна плата, решта – продаж рухомого та нерухомого майна. Слід відразу зазначити, що в декларації прокурора відсутній будь-який дохід від зайняття підприємницькою діяльністю ним, чи його дружиною. Схоже, що саме звичайні земельні оборудки прокурора за часів Януковича і принесли йому основний капітал в понад 180 млн.грн», — йдеться у статті.

Згідно з декларацією та реєстром прав на нерухоме майно, Юрій Кривобок володіє будинком площею 1827 кв.м. в елітному селі Козин під Києвом.

«Будинок розташований на 6-ти земельних ділянках, які також перебувають у власності Юрія Кривобока. Загальна площа землі під будинком — 86 соток.

Ціна за сотку землі в цьому районі – близько 3 тис. дол, тобто уся земля під маєтком прокурора коштує приблизно 260 тис. дол», — сказано у матеріалі.

Окрім цього, сім’я Кривобока має ще декілька будинків і земельних ділянок у курортних зонах України: в Криму, в Карпатах та в Одесі.

«Окрім будинків прокурор має дві суміжні квартири на столичній Оболоні, за адресою проспект Героїв Сталінграда 8. Загальна площа квартир придбаних у 2012 році – 221,90 м² Подібна квартира сьогодні тут коштує бл. 12,2 млн. грн. Дружина прокурора теж обзавелася житлом на Оболоні. Вона володіє квартирою площею 43,9 м² за адресою проспект Оболонський, будинок 39а. Придбала  дану квартиру Кривобок Тетяна у 2015 році за 627 990 грн», — йдеться у матеріалі.

Мати Кривобока також володіє квартирою на Оболоні — за адресою проспект Героїв Сталінграда, 6б знаходиться в 2-ох хвилинах від набережної Дніпра.

Вказується, що дружина прокурора у 2016 році придбала новий Mercedes Benz GLE 350 D Matic 2016-го року вартістю 2 604 280 грн, а у 2014 році Кривобок отримав право користування новим Volkswagen Toureg 2014-го року від свого батька, якому автомобіль обійшовся у 1 126 650 грн.

«Лише за приблизними підрахунками прокурорська родина набула у власність (за 4 роки): 4 елітні будинки сумарною площею 2741 м², 4 квартири на 367 м², 62 гектари землі по всій Україні, 2 автомобілі, вартістю кожен більше 1 млн. грн, дохід у розмірі 182 млн. грн», — зазначають активісти.

Печерський райсуд Києва зобов’язав Генпрокуратуру внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань інформацію щодо можливого незаконного збагачення очільника Києво-Святошинської прокуратури Юрія Дмитруня.

Про це пише видання «Наші гроші», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відзначається, що інформацію про нерухоме майно Дмитруня та його дружини прокурорки Лілії Дмитрунь «Наші гроші» опублікували наприкінці 2016 року.

У матеріалі йшлося, що дружина очільника Києво-Святошинської прокуратури Юрія Дмитруня Лілія оформила на себе квартиру площею 78 квадратів у районі столичної Саперної Слобідки наприкінці 2016 року. У сусідніх будинках нині таке житло продають по $1 тисячі за квадрат.

А на початку року брат Лілії Дмитрунь Ігор Маркітанюк оформив на себе житло площею 107 кв. м у с. Чайки в передмісті Києва. Зараз така квартира коштує 1,5 мільйони гривень.

Дружина Юрія Дмитруня є прокурором прокуратури Київської області.

Швагро прокурора Маркітанюк – студент Національного авіаційного університету, бізнесу не має, не зареєстрований як ФОП.

Також Маркітанюк у 2016 році безоплатно отримав 10 соток землі у Вишгородському районі Київської області.

Юрій Дмитрунь був прокурором Вишгородського району після Майдану.

Центр протидії корупції попросив ГПУ провести досудове розслідування після цього матеріалу. Однак прокуратура не відреагувала на це прохання.

Тоді ЦПК поскаржився на бездіяльність ГПУ в Печерський районний суд.

Представник ГПУ в суд не з’явився і попросив вирішити питання без його участі.

Для забезпечення «даху» її бізнесу Тимошенко перевела на рахунки Лазаренка 100 млн доларів. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Нардеп від БПП Сергій Лещенко на своїй сторінці у Facebook заявив, що за словами американського прокурора, яка вела справу Павла Лазаренка, Марти Берш, Юлія Тимошенко «перевела мінімум 100 млн доларів» на рахунки екс-прем’єра.

«Марта відверто говорить про мінімум 100 млн доларів, які були виявлені американським слідством як перекази від Юлії Тимошенко на рахунки Павла Лазаренка в якості забезпечення „даху“ її бізнесу. Цей епізод не дійшов до суду присяжних через відмову Тимошенко давати свідчення, а також незгоду Росії співпрацювати в цій справі», – йдеться в заяві.

Крім того, за словами Лещенка, під час особистої зустрічі з ним Берш висловила готовність «попрацювати декілька років [генеральним] прокурором в Україні».

Украинская общественность возмущена кадровыми назначениями старых коррупционеров в органы власти, претендующие на статус новых и не запятнанных, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Так, реформы в Генеральной прокуратуре проходят по определенному сценарию, что вызывает ряд вопросов у людей.

В частности, свои посты сохранили и даже получили повышение по службе работники прокуратуры, которые по мнению общественности и правоведов, не имеют никакого ни морального, ни юридического права оставаться в системе прокуратуры. Это — одиозные Максим Мельниченко, руководитель Генеральной инспекции внутренних расследований и безопасности ГПУ и Ольга Варченко, которая 7-го июня была назначена начальником Управления процессуального руководства, поддержания государственного обвинения и представительства в суде Департамента по расследованию особо важных дел в сфере экономики.http://www.gp.gov.ua/ua/setting.html.

Крестник всем известного экс-прокурора Кудрявцева, Мельниченко сам был задержан на взятке в 7000 долларов. http://prokurorska-pravda.today/news/skelety-v-shkafu-glavy-generalnoj-inspekcii-melnichenko-podruchnyj-sakvarelidze-prodolzhal-rabotat-v-gpu-nesmotrya-na-lyustraciyu-v-2011-godu-vmeste-s-pomoshnikom-prokurora-podolskogo-rajona-popalsya-na-vzyatke-v-7-tysyach-dollarov.

Мельниченко провернул аферу, благодаря которой избежал люстрации. Был причастен к нескольким громким коррупционным скандалам. Теперь он следит за соблюдением законности в самой Генеральной прокуратуре! Пустили козла в огород! Ну разве не насмешка над обществом? Или разве не является плевком в лицо гражданам назначения Варченко? Именно она, Ольга Варченко, собственноручно закрыла дело, где в качестве подозреваемого проходил ее муж? А обвиняли Александра Варченко, на тот момент, на 2011 год, руководителя структурного подразделения УБОП, в «отжиме» квартир у неблагополучных граждан (алкоголиков и наркоманов) Подольского района и в бесследном исчезновение их хозяев. Жена — прокурор, плодотворно работала в то время в прокуратуре города Киева, под непосредственным руководством того же Мельниченко, не допустила рассмотрения дела в суде. http://antikor.com.ua/articles/107570-na_dolhnosti_v_generaljnoj_prokurature_pretendujut_prestupniki.

Также среди известных «подвигов» Варченко — «отжим» дорогих машин у граждан, которые ею же, дамой-прокурором, цеплялись на крючок прокуратуры. А о прокурорских бизнес-проектах по закрытию уголовных дел или, наоборот, возбуждению дел на заказ, и говорить нечего. Все это было поставлено на поток. http://antikor.com.ua/articles/88241-revoljutsija_dostoinstva_porodila_vlastj_oborotnej.

И теперь эти люди будут изображать незаангажированных честных прокуроров?

Общественность не будет мириться с кадровыми «договорняками» в системе прокуратуры и потребует от Юрия Луценко, на которого возложены большие надежды, тщательно проверить всю имеющуюся информацию и принять адекватные меры.

Натисніть, щоб збільшити

Один з головних кандидатів на посаду антикорупційного прокурора Роман Говда сприяв припиненню кримінального провадження щодо розкраданні 38 млн гривень при будівництві дитсадка в Одеській області.

Про це йдеться у матеріалах проекту «Укр.ав», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За даними проекту, у вересні 2012 року Біляївська міська рада Одеської області за результатами тендеру уклала угоду з ТОВ «Білд-Про» на реконструкцію будівлі казарми під дитячий садок на 150 місць в місті Біляївка на 32,23 млн грн.

Роботи фінансувались за рахунок державного та обласного бюджетів і мали закінчитись 2014 року. 23 грудня 2013 року Біляївська райдержадміністрація за результатами тендеру уклала ще одну угоду з ТОВ «Білд-Про» вартістю 5,67 млн грн.

Проект зазначає, що реконструкція дитсадка в Біляївці стала на той час найдорожчою серед замовлених робіт щодо дитсадків в Україні.

Для порівняння, за 32,6 млн гривень у той же період в Західній Україні було побудовано і реконструйовано три дитячі садки.

Активісти «Центру протидії корупції» тоді оскаржили результати цих тендерів та вимагали притягнення до відповідальності мера та головного бухгалтера міста Біляївка, однак місцевий слідчий закрив відповідну кримінальну справу.

Прокуратура області, яку очолював тоді Говда, спершу оскаржила це рішення, однак згодом повідомила, що справу закрито через відсутність злочину. Окрім того, прокуратура додала, що переможець торгів відшкодував збитки на 40 тисяч гривень, а проти посадовців місцевої ради складено протоколи про адмінпорушення.

«Ми оскаржуватимемо рішення Одеської прокуратури про закриття кримінальної справи проти цих людей та вимагатимемо відповідальності прокурорів, які прикрили справу. Штраф у розмірі 40 тисяч є смішним в порівнянні з коштами, які переплатили на будівництві», – йдеться у повідомленні активістів.

Як відомо, раніше джерела у ГПУ заявляли, що відомство хоче «протягнути» на посаду антикорупційного прокурора Говду. Крім Говди одним з фаворитів називають Наталію Бабенко, яка у свій час працювала помічницею Романа Андрєєва, екс-заступника Віктора Пшонки, відомого як керівника «тіньової прокуратури», створеної сином екс-генпрокурора Артемом Пшонкою.