Звільнений голова Державної фіскальної служби Роман Насіров оприлюднив щорічну декларацію за 2017 рік, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Декларація екс-посадовця опублікована в Єдиному державному реєстрі декларації, він також оприлюднив декларацію перед звільненням за 2018 рік.

Відповідно до внесених даних, річний дохід тоді ще відстороненого голови фіскальної служби становив 6 гривень процентів в «Укргазбанку».

Дружина екс-посадовця Катерина Глімбовська за рік отримала дохід у 9 147 062 гривень, левову частку з яких, понад 9 мільйонів, склала «передача прав та обов’язків за договором про участь у Фонді фінансування будівництва». Крім того, Катерина задекларувала «додаткове благо», отримане від ТОВ «АЛЬТІС-КОНСТРАКШН», в якому працює.

Сумарний дохід подружжя за попередній рік склав 9 147 068 гривень і на півтори мільйони зменшився, порівняно з 2016 роком.

Практично все нерухоме й рухоме майно в декларації Насірова було куплене до 2017 року. Єдине, що екс-фіскал з дружиною придбали минулого року – кожен по годиннику, у самого Насірова з’явився третій «Breguet», а в дружини – третій «Rolex».

Крім годинників, в декларації Насірова, як і в попередні роки, значаться численні цінності, як то ювелірні вироби, витвори мистецтва, антикваріат, колекційні монети, вино, сумки, одяг, комплект домашнього срібла та кришталю, сервіз тощо.

Більшу частину нерухомого майна колишній фіскал або орендує, або декларує як власність дружини. Це 22 земельні ділянки, 5 квартир, 3 будинки (два житлових і один дачний), машино- та паркомісце в Чернігівській та Київській областях та в столиці. Але сам Насіров володіє лише 3 ділянками зі всього переліченого.

Грошові активи Насіров з дружиною зберігають як готівкою, так і на банківських рахунках. У 2017 році вони задекларували 53,5 мільйонів гривень (з них 50 мільйонів – застава), 175 тисяч доларів та 30 євро.

Насіров також декларує права оренди, власниками ймовірно орендованого майна значаться британський банк HSBC та компанія Toynbee Partnership Housing Association Ltd.

Раніше колишній заступник Насірова звинувачував свого начальника в лізингу квартири в Лондоні, яка не була внесена в декларацію. Власником цієї квартири тоді називалась саме Toynbee Partnership Housing Association Ltd.

Декларація перед звільненням, звітній період якої зазначений як 1 січня 2018 – 2 лютого 2018, практично повністю збігається з річною за 2017 рік: той самий дохід та майно. Відрізняється лише загальна сума грошових активів – вона зменшилась на 20 тисяч доларів.

Як значиться в декларації, дружина Насірова також володіє корпоративними правами кооперативу «Лісовий бір» та «Фонду будівельних ресурсів України».

Як відомо, Насіров обвинувачується у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні.

Слідство вважає, що Насіров протягом 2015 — 2016 років, діючи в інтересах народного депутата Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних та територіальних органів ДФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу ТОВ "Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр».

31 січня Кабмін звільнив відстороненого від обов'язків глави Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Відстороненого голову Державної фіскальної служби Романа Насірова помітили в одному з барів Києва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це розповіла журналіст видання «Страна.ua» у Facebook.

«Середа — це маленька п'ятниця. Багато хто вибирає цей день для походів в бар і Роман Насиров не виняток. Я вчора зіткнулася з відстороненим головою Державної фіскальної служби в барі Loggerhead. Пропустили по парі коктейлів (не за одним столом). Мені приємно, а йому — до 21 жовтня заборонено залишати межі Києва», — написала журналіст.

1 червня 2017 року Насіров звернувся до НАБУ з проханням дати йому дозвіл на виїзд до США на лікування папілярного раку щитоподібної залози. До прохання Насіров додав серед іншого висновок судово-медичної експертизи стану його здоров'я.

26-річна Юлія Марушевська очолила Одеську митницю ДФС у жовтня 2015 року. Пішла з посади у листопаді 2016 року.

ГПУ шукає докази причетності екс-керівника одеської митниці Юлії Марушевської одразу до двох кримінальних епізодів. Попри заяву генпрокурора про її невинуватість.

Із майже двомісячною затримкою у судовому реєстрі розміщено ухвалу, згідно якої Генпрокуратура фактично впевнена: «сумнівні рішення» екс-керівника одеської митниці Юлії Марушевської призвели до бюджетних втрат у 6,92 млн грн. Соратниця Михайла Саакашвілі назвала справу «фейковою».

Судова ухвала, в якій фігурує прізвище Марушевської, була винесена судом наприкінці квітня, вже після того, як генпрокурор Юрій Луценко заявив про відсутність претензій до екс-керівника одеської митниці. З документу видно, що закиди у бік соратниці Михайла Саакашвілі, мала не лише СБУ, як стверджував генпрокурор, а і його підлеглі з ГПУ. Понад те, прокурори намагаються знайти докази винуватості Юлії Марушевської одразу по двом епізодам.

Відповідно до судових матеріалів, Головне слідче управління Генпрокуратури розпочало розслідування 20 грудня 2016  року за фактом отримання неправомірної вигоди та зловживання владою.

Фабула кримінальної справи виглядає так: команда Марушевської з дев`яти осіб одеської митниці «з листопада 2015 року по листопад 2016 року, прикриваючись сумнівними дорученнями начальника Одеської митниці ДФС України (Юлії Марушевської – НБРУ)… створювала умови для оформлення митних декларацій по ввезенню на територію України різних груп товарів по заниженій вартості…». Як вважають слідчі, це призвело до надання клієнтам митниці незаконних переваг у порівнянні з конкурентами та недонадходження до державного бюджету близько 6,92 млн гривень.

Інший епізод цього кримінального провадження: твердження слідчих про те, що низка великих платників податків з Одеської області, які за дорученням Марушевської користувались спрощеною процедурою розмитнення, робили внески до благодійного фонду «На благо Одеси».

Натисніть, щоб збільшити

У коментарі «Главкому» Юлія Марушевська запевнила, що справа – «фейкова» і при потребі готова доводити це в суді. Водночас, за її словами, згадувана вище судова ухвала не призвела до подальших офіційних дій слідства щодо неї, «а послужила лише ще однією спробою публічної дискредитації».

Марушевська розповіла, що під час роботи нею, дійсно, були підписані п’ять доручень щодо спрощення процедури розмитнення для різних груп компаній та певних категорій товарів. «Ми не дозволяли підвищувати вартість розмитнення до рівня, вигаданого департаментом тарифів центрального апарату ДФС, який вони малювали зі стелі. – Пояснює Марушевська. – Такий підхід, наприклад, застосовувався для найменш ризикованих груп, товарів із потужних ринків-партнерів України, таких, як США, країни ЄС». Марушевська запевняє, що критерії для формування таких груп товарів та компаній визначали залучені фахові експерти з урахуванням міжнародної практики, завдяки чому спрощена процедура дозволяла компаніям уникати бюрократичного пресингу. Кримінальна справа щодо її команди, за словами Марушевської, є лише спробою правлячої верхівки дискредитувати людей «не з системи».

Нагадаємо, Юлія Марушевська написала заяву про відставку минулого листопада, слідом за іншими представниками команди Саакашвілі в Одеській області. Після цього голова ДФС Роман Насіров (наразі перебуває під слідством за підозрою у причетності до розкрадання на 2 млрд грн) заявив, що фіскальна служба почала розслідування проти Марушевської – мовляв, під її керівництвом відбувалося заниження ціни товарів та інші порушення.

На початку березня співробітники Служби безпеки прийшли з обшуком у квартиру екс-чиновниці, яка на той час перебувала за кордоном. А через два тижні генпрокурор Луценко повідомив про відсутність доказів щодо незаконного розмитнення товарів командою Марушевської. Генпрокурор додав, що слідкує за цією справою. «Якщо вони (СБУ) покажуть факти, незалежно від того, що я з симпатією ставлюся до Марушевської, я підпишу підозру. Але зараз факти Служби безпеки не переконують мене як процесуального керівника», — акцентував керівник наглядового органу.

Свої претензії до колишньої очільниці одеської митниці мало і Національне агентство з питань запобігання корупції. Останнє звинувачувало її у незаконному отриманні премії у розмірі 500 грн з нагоди свята 8 березня. Наприкінці березня Малиновський суд Одеси закрив провадження, оскільки не знайшов правопорушення. Згодом Марушевська повернула державі ці кошти за власним рішенням.

Варто зазначити, що згадуваний вище благодійний фонд «На благо Одеси» фігурує в іншому кримінальному провадженні стосовно колишнього генерального консула Грузії в Одесі Теймураза Нішніанідзе, екс-радника голови Одеської області Михайла Михайла Саакашвілі.

У кримінальному провадженні, яке Генеральна прокуратура розпочала у березні 2016 року, досліджується два факти. Один – щодо привласнення 14 млн грн благодійним фондом «На благо Одеси», нібито, за участю Нішніанідзе у період з серпня 2015 року по лютий 2016 року. Гроші «незаконно» пішли на телевізійну рекламу, ремонт будівлі, де розташована Одеська облдержадміністрація, а також «оплату книги». Інший епізод – заволодіння протягом 2011 — 2013 рр. державними коштами у сумі 19,8 млн. грн, що були виділені на відшкодування ПДВ. До цього злочину, буцімто, також причетний Теймураз Нішніанідзе, який у той період обіймав посаду генконсула Грузії в Одесі.

Відповідно до реєстру юросіб, засновниками БФ «На благо Одеси» є власник будівельної компанії KADORR Group і головний інвестор європейської лікарні швидкої допомоги в Одесі Аднан Ківан (український бізнесмен сирійського походження), співвласник «Банку Восток» Вадим Мороховський, підприємець Віктор Шерман, а також кілька компаній: «Шабо», «ТіС-вугілля» та інші.

Раніше в коментарі Одеському виданню «Думська» Вадим Мороховський повідомляв, що серед проектів благодійного фонду була допомога спецпідрозділу УБОЗ «Сокіл», регіональному управлінню прикордонної та 411-му військовому госпіталю. Допомога отримували також профспілка атестованих працівників органів МВС та організація «Рада громадської безпеки». На гроші фонду закуповувалося спорядження для підшефних військових підрозділів, які виконували завдання в зоні АТО, проходили лікування поранені.

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України

Главу Державної фіскальної служби Романа Насірова піймали на заарештованому автомобілі Lexus з підробленими номерами.

Про це розповів ведучий програми «Гроші» на 1+1 Олександр Дубінський, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналіст нагадав, що кілька років тому екс-глава фіскального відомства купив на прокладку три лімузини Lexus LS560 і взяв їх в оренду для себе та своїх заступників.

Згодом, продовжив Дубінський, машини спробував використовувати Білоус, однак юристи Клименка домоглися їхнього арешту через суд.

"Але тут прийшов Насіров, наплював на арешт й почав машини використовувати для своїх потреб. А щоб ніхто не пред'явив йому їзду на заарештованих автомобілях — просто перевісив на них номери з лівих «тачок», — написав журналіст у Фейсбук.

Тож, підсумував Дубінський, глава відомства, яке забезпечує контроль над чесністю підприємців, а також два його заступники їздять на заарештованих машинах з підробленими номерами.

У листопаді 2015 року главу фіскальної служби Романа Насірова викрили у користуванні двома Lexus, що були куплені його попередником. Машини були заарештовані й мали б стояти на штрафмайданчику.

ДП «Укрмедпроектбуд» 15 серпня 2016 року за результатами тендеру замовило ТОВ «Ріола-Модуль Лтд» будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» за 213,40 мільйона гривень.

Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель», цитує видання «Наші гроші» Національне бюро розслідувань України.

У 2015 р. тендер на добудову лікарні за 389,97 млн грн. виграло ТОВ «Альтіс-Констракшн» із групи Олександра Глімбовського – тестя голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Угода діяла до 25 грудня 2015 р. За словами керівника «Укрмедпроектбуду» Дмитра Шутовського, компанія освоїла лише 6,50 млн грн. Тобто активного будівництва не було.

У липні 2016 року Кабмін затвердив новий проект вартістю вже не 1,80 млрд грн., а 3,20 млрд грн.

Цьогоріч із бюджету виділили 395 млн грн., проте очікувана вартість нинішньої закупівлі становила 214,80 млн грн. У червні Шутовський в інтерв’ю «LB.ua» сказав, що решту планують витратити через «Прозорро».

Також він заявив, що проектна документація на будівництво належить ТОВ «Укрпрофмед», яке було генпідрядником перед «Альтісом», а зараз судиться із замовником.

Нинішній тендер передбачає добудову лікувально-діагностичного корпусу, влаштування інженерних мереж, внутрішнє опорядження, придбання обладнання електропостачання та вентиляції, а також ліфтів. Медичне обладнання до кошторису не входить.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Ватценроде» з вищою на 7% ціною.

ПрАТ «Аеробуд» тричі подавало скарги в АМКУ, проте їх лишили без розгляду через необґрунтованість і запізнення.

«Ріола-Модуль Лтд» зі статутним капіталом 375 грн. виграла тендер уперше. Засновником і директором є івано-франківець Володимир Духович, який раніше був партнером по ТОВ "НВО «Стальконструкція» Романа Абрамовського – колишнього заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Зараз ту фірму переписано на киянина Яна Єгору.

Абрамовський у 2008—2012 рр. очолював правління будівельного ПАТ «Укрстальконструкція», яке контролювали брати Сергій і Олександр Тарути. Сергій Тарута у 2014 р. очолював Донецьку ОДА, а нині є позафракційним нардепом.

Після звільнення з компанії Тарути Абрамовський працював заступником директора «Ріола-модуль лтд».

Крім того, він донині співволодіє донецьким ТОВ «Український морський альянс» і нещодавно вийшов зі складу засновників ТОВ «Завод Коксохімобладнання».

Київську фірму «Ватценроде» записано на вірґінський офшор «СЛН Інженірінг Енд Констракшн Лімітед». Номінальним власником є Жан-Крістоф Марк Пайєт із Сейшелів, а директором – Євгеній Трощило.

Фірма не вигравала тендерів. Із нею за однією адресою по вул. Мала Житомирська, будинок 10, нежиле приміщення № 60, літера А прописана ціла низка юридичних осіб.

Глава Одесской ОГА Михаил Саакашвили заявил о том, что из администрации президента постоянно раздают указания.

Об этом он сказал в интервью изданию «Новое время», сообщает sprotiv.org.

«Очень простой пример. В Ренийский [самый удаленный от Одессы город региона, на границе с Молдовой и Румынией] порт мог вложить €6 млн латвийский инвестор, несколько сотен ренийцев могли бы получить работу. Это депрессивный порт. Но звонит мне и главе порта четырежды судимый депутат [фракции Народный фронт Евгений] Дейдей и от имени главы МВД говорит, что латвийцев нельзя пускать. Причем тут МВД к порту в Рени? Почему вообще четырежды судимый сидит в парламенте и позволяет себе звонить, обсуждая со мной такие темы?», — отметил Саакашвили.

Одесский губернатор считает, что администрацию портов в Украине контролирует глава МВД Арсен Аваков, а это «договорняк с Арсением Яценюком».

Кроме того, Саакашвили раскритиковал главу Государственной фискальной службы Романа Насирова.

«У Романа Насирова, главы Государственной фискальной службы, есть начальник — министр финансов Александр Данилюк. Он говорит, что Насиров — бандит, открыто говорит, кричит прямо. Так чего же его не снимет? Потому что его [Данилюка] тоже снимут в ту же минуту. Кто снимет? Хомутынник. Контролирует всю фискальную систему в Украине некий Виталий Хомутынник [экс-регионал, депутат, лидер партии Відродження]. Депутаты, премьеры, министры — никто ничего не решает, а решает все Хомутынник. Так, может, мы Конституцию перепишем? Так и запишем там: у нас нет ни президента, ни премьера, а есть Хомутынник. Этот Хомутынник держит у себя, как Кощей в яйце, душу правительства. Может в любой момент ее разбить, и Гройсман полетит вообще. Этот гордиев узел надо разрубить», — отметил он.

Саакашвили подчеркнул, что в Украине надо ликвидировать «феномен Хомутынника».

«Не может больше продолжаться этот феномен Хомутынника. Не может Хомутынник держать в заложниках всю страну. У нас что было? При премьере Яценюке было теневое правительство, группа олигархов, которые все контролировали. Сейчас то же самое. Опять Хомутынник, Ангерт, еще какие‑то фамилии называются. Реально — не Кличко, не Порошенко, не Саакашвили, а другие люди. С этим надо заканчивать», — резюмировал глава Одесской области.

В 2017 году налоговые инспекторы впервые придут к вам домой и заглянут к вам в карман...

Повышения тарифов Гройсману и Порошенко оказалось недостаточно. Видимо, таки хотят Третьего Майдана. Кабмин одобрил Основные направления бюджетной политики на 2017 год. Помимо обычного бла-бла про бюджет, который никто выполнять не станет, есть одна бомба для нас с вами, дорогие соотечественники.

Речь идет и о добровольном декларировании, и о внедрении косвенных методов контроля доходов и расходов физлиц. Об этом законопроект №4713.

Качество и суть документа такие, что создается впечатление: его писали умственно неполноценные. А еще — подлые.

Две недели для регистрации альтернативного законопроекта прошли. Был законопроект бывшего аудитора Александра Кирша. Но в мае Кирш его отозвал. Почему?

Теперь остался только один проект. Комитета Нины Южаниной, бывшего бухгалтера Петра Порошенко. Видимо, Нина Петровна сильно расстроилась, что не заняла место Романа Насирова в Налоговой, и решила въехать в историю на новой хромой кобыле под названием «выдою население досуха».

Укажу еще несколько «светочей», которые решили поддержать этот законопроект. Тоже, видимо, в историю решили заглянуть.

Власть пошла по пути: зачем пытаться раскручивать платить налоги олигархов и прочих пользователей офшоров? Пусть министр финансов является хозяином нескольких оффшоров. Пусть Порошенко и Коломойский выводят капиталы через Кипр и Панаму. Зачем их трогать, если можно выдавить копейку с «пересічного»?

Как обычно, все упаковано под мировую практику, требование МВФ и стремление к лучшей жизни. Законопроект предполагает проведение разового декларирования и так называемой налоговой амнистии. Сами по себе идеи неплохие, если бы не множество деталей, которые превращают светлую идею в адскую смесь идиотизма и желания снять с населения новую шкуру.

Например. Условно, я декларирую 500 тыс грн своего имущества. Это и будет мой подтвержденный уровень доходов, который я решил открыть государству. Дальше я начинаю жить новой жизнью, и государство ко мне претензий не имеет. Все, что найдут после этого, будут облагать налогом по-честному.

Теперь украинская специфика. После того, как я задекларирую свои доходы, меня обязательно проверят. Придут и посмотрят, что у меня есть дома, на чем езжу, где покупаю пиццу. И досчитают. Дескать, не 500 тысяч, а 600 тысяч у тебя доход, гражданин.

Я сомневаюсь, что они пойдут к Юлии Тимошенко (которая типа машину одолжила и дом не ее), или к тем же Южаниной, Павелко, Рыбалке. Не тронут Порошенко и Ахметова, к Коломойскому – как же, там и по роже можно выхватить.

Налоговики будут трусить «пересічних». Тех, на ком можно оторваться.

Еще один пример. В ходе декларирования предлагается освободить от налогообложения только заявленное движимое и недвижимое имущество, акции, имущественные права. А вот с заявленных средств, которые имеются в наличной или безналичной форме (и с которых как раз «пересічний»-то налог уже заплатил) предлагается изъять в пользу бюджета 3%!

То есть, несите депозиты в банки, дорогие сограждане. Налоговики тут же состригут свои проценты – причем, не с заработанных процентов, а с тела депозита!!!!

Посчитаем. Сумма депозита 10 000 грн. На год под 23% годовых. Через год вы вернете 12300 грн. Но – минус 369 грн. Итого, получите назад 11031 грн. Итого, реальная ставка по депозиту – чуть выше 10% годовых. По гривне!

А тем временем Гонтарева еще «почистит» банковскую систему, и курс доллара будет 30.

А если у вас депозит выше 20 тыс грн, то заплатите еще налог на депозит 15% с процентов.

Есть и тайные пункты. По ставке 6% предлагается обложить доходы в форме права требования. Не знаю, о чем это. Юристы, поясните, пожалуйста.

Декларировать активы нужно, если их общий объем превышает сумму в 200 тыс грн. Иначе именно эта сумма активов будет считаться находившейся в наличии у физлица по состоянию на 01 января 2016 года.

Какая часть населения имеет имущество больше, чем на 8 тысяч долларов? Думаю, процентов 50 жителей Украины точно. Например, все семьи с квартирами и машинами.

Подобный бред уже пытался протянуть бывший глава Налоговой Игорь Билоус в 2014 году. Однако с тех пор эти 200 тыс. грн. существенно уменьшились вследствие инфляции.

Сергей Лямец, Национальное бюро расследований Украины

Як основний фігурант «чорної каси» Партії регіонів Євген Геллер почувається за нової влади.

У правоохоронців після Майдану не виникло питань до так званого «касира» регіоналів Євгена Геллера, голови бюджетного комітету Верховної Ради за часів Януковича. Чи виникне тепер – після публікації так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, де прізвище Геллер Є.Б. миготить частіше від інших? Враховуючи, що на день народження Геллера, свідками якого «Схеми» випадково стали, приходять такі поважні гості, як, наприклад, голова адміністрації президента Порошенка Борис Ложкін. Про це у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».

10 грудня 2008 року. Донецьк. Новорічний корпоратив футбольного клубу «Шахтар». Тоді за одним столом зібрались олігархи Рінат Ахметов та Вадим Новинський, а також регіонали Віталій Журавський, власник шахт Юхим Звягільський, Борис Колесніков та Євген Геллер. Їхній політичний лідер Віктор Янукович поки на чолі опозиції – а за два роки спільними зусиллями стане президентом.

12 травня 2016 року. Ресторан «Липський особняк». Тут відзначає день народження народний депутат Євген Геллер. Привітати іменинника приїхало багато відомих політиків та бізнесменів. Першим ресторан залишає голова адміністрації президента Порошенка – Борис Ложкін.

Далі йде із застілля співголова групи «Відродження» – Віталій Хомутинник. Бачимо парламентарів від групи «Відродження» Віталія Барвіненка та Василя Гуляєва.

Ось приїхав колишній народний депутат від БЮТ, латифундист Богдан Губський.

Поспішає на свято депутат, хрещений батько Тендерної палати Антон Яценко.

Згодом гості починають розходитись. Свято залишає позафракційний депутат Константиновський, народні депутати від Блоку Петра Порошенка Артур Палатний, Валерій Іщенко, депутати з «Відродження» Олег Кулинич, Антон Кіссе та Олександр Біловол.

Тим часом у вікнах ресторану помічаємо олігарха Коломойського та самого іменинника Євгена Геллера.

Залишаючи ресторан, парасолькою від камери закривається депутат з «Відродження» Андрій Шипко.

Також охоронці ховають за парасолькою і депутата від «Опозиційного блоку» Андрія Кисельова.

Більш говірким виявився депутат «Відродження» Ігор Шкіря «День народження у колеги», – пояснює він.

Та колишній регіонал, до цього б'ютівець, а нині також депутат «Відродження» Валерій Писаренко: «Приїхали друга привітати».

Ближче до ночі на свято повернувся Віталій Хомутинник.

Був на святі у депутата Геллера і вкрай непублічний співвласник групи «Приват» олігарх Геннадій Боголюбов.

Відомий донецький банкір – Сергій Дядечко.

А також екс-губернатор Одеської області Ігор Палиця.

Найдовше з-поміж усіх гостей залишились олігарх Ігор Коломойський та один із головних спонсорів «Опозиційного блоку» олігарх і депутат Вадим Новинський.

Ми запитали у депутата Геллера, що йому подарували впливові гості: «Я по-перше, гостей люблю просто так, тому, чесно кажучи, я навіть не знаю, що подарували».

Як тільки була опублікована «чорна бухгалтерія», «Схеми» запитали у депутата Геллера, чи отримував він гроші, зазначені у документах. «Списки, я вважаю, – інсинуація», – відповів він.

Якщо вірити опублікованим документам, то у 2012 році, у той час, коли Геллер Євген Борисович обіймає посаду голови бюджетного комітету, в оприлюднених документах Геллер з такими ж ініціалами отримує: 400 доларів на переліт, 160 тисяч доларів з позначкою «депутати в коаліцію», 395 тисяч доларів з позначкою «Наша Україна», 500 тисяч доларів із позначкою «ЦВК», 4,9 тисячі доларів із позначкою «аванс п\о», майже мільйон доларів із нерозбірливим призначенням, ще два аванси п\о і два повернення, 70 тисяч доларів з позначкою «Заневський А.П.» (саме таке прізвище мав начальник охорони президента Януковича). Найбільша сума – 1 мільйон 420 тисяч доларів з позначкою «Апостол (Коаліція)».

Журналісти «Схем» запитали у депутата Геллера, чи справжні опубліковані документи: «Я вважаю, що ні. Просто в мене запитання: чому вони спливли через два роки чи через два з половиною роки?»

А ось що він відповів на запитання про існування партійної каси: «Що таке партійна каса? Були внески, які вносили депутати, вносили якісь підприємці, скоріше за все. Але це відображено у балансі, тому що після кожних виборів у ЦВК здавався баланс, скільки грошей витрачалось на кампанію. Я не знаю, хто контролював».

От тільки на сайті Центральної виборчої комісії і сьогодні можна знайти фінансові звіти партій за той 2012 рік. У них Геллер Євген Борисович ставить підпис саме у ролі розпорядника коштів виборчого фонду Партії регіонів.

Розпорядник коштів Партії регіонів після тих виборів став фактично розпорядником бюджету цілої країни – очолив бюджетний комітет Верховної Ради. Депутат Геллер переконує, що його обирала фракція без впливу Януковича.

Одночасно з державною та партійною посадами Євген Геллер – ще й успішний власник бізнесу, який почався з обробки металобрухту, а переріс у багатопрофільну компанію з центром у Донецьку. З приходом Януковича до влади бізнес Геллера – компанія «ТПК Укрсплав» почала активно вигравати державні контракти. І за два роки отримала з бюджету країни 60 мільйонів гривень.

Донецька компанія продовжила перемагати на тендерах і за нової влади, і навіть після початку війни на Донбасі.

Маючи юридичну адресу на окупованій території, фірма Геллера «ТПК Укрсплав» взяла держзамовлень на постачання газу в Маріуполі вже на 8 мільйонів гривень, у тому числі й у 2016 році.

Депутат Геллер так пояснює донецьку реєстрацію компанії: «Я власник акції, але я нею не займаюсь давно. До того ж, вона розташована на території, яка тимчасово не підконтрольна Україні, проте ми сплачуємо податки в Україні. Але в чому проблема? В тому, що ми не можемо поміняти юридичну адресу, тому що компанія займається, в тому числі, кольоровими металами, а це ліцензія. І ліцензію дають на адресу, де містяться виробничі потужності. Тому тут є певні незручності, але однак ми абсолютно українська компанія».

При цьому головний податківець країни Роман Насіров переконує, що компанія, зареєстрована на окупованій території, не може бути українською: «На сьогоднішній день це не може бути українським суб’єктом, зареєстрованим на окупованій території. Ми не можемо навіть собі уявити, щоб якась українська компанія зараз зареєструвалася на окупованій території».

Уже на початку 2016 року «ТПК Укрсплав», юридична адреса якої в Донецьку, виграла тендер на більш як 3 мільйони гривень.

Депутат Геллер переконує, що компанія не має податкової заборгованості: «Ну, я  думаю, що не має. Я не веду господарську діяльність, але мені чомусь здається, що ні».

Маючи бізнес на окупованій території, депутат Євген Геллер живе під Києвом у елітному поселенні Козин.

У розпорядника каси Партії регіонів та українського держбюджету за часів Януковича після Революції гідності становище на політичному небосхилі не особливо погіршилось.

На запити «Схем» до СБУ, ГПУ та МВС із питанням, чи фігурує Євген Борисович Геллер у якихось кримінальних провадженнях, редакція не отримала жодної ствердної відповіді.

Чи виникнуть до Геллера питання у правоохоронців після публікації так званої «чорної каси» Партії регіонів? До НАБУ з цими матеріалами – тільки у ще більшому об’ємі – звернувся колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак. Депутат Геллер переконує, що з НАБУ до нього поки що не звертались, але він готовий співпрацювати.

12 травня, у день свого народження, Євген Геллер, як і вся депутатська група «Відродження», проголосував за призначення на посаду Генерального прокурора України президентської кандидатури – Юрія Луценка. «Схеми» запитали у депутата, чому він вирішив голосувати саме так.

«Ми зустрілися з Юрієм Віталійовичем. І він нас переконав. Він сказав, що нікому ніяких преференцій не буде. Якщо винен, буде сидіти. Не винен –не буде».

Михайло Ткач, Радіо Свобода, Національне бюро розслідувань України

Странная у нас «революция» произошла. Ну да, янукович-пшонки-клименки удрали, но воровская система управления государства осталась воровской системой. Причем, те, кто при Януковиче умело направлял потоки государственных денег в личные карманы – тем же самым занимаются и сейчас. Это легко доказать на примере реального хозяина украинской фискальной службы – Виталия Хомутынника.

Цинично да, дети воров сейчас стали фактически первыми лицами государства. Папа Порошенко тырил кабель с завода, за что и сел. Папа Гройсмана заведовал винницким городским рынком и решал вопросы с бандитами. А папа Виталия Хомутынника был специалистом по скупке ворованного «рыжья» и даже имел среди ворья кличку «Юра Золотой». Кстати, может именно из-за этой воровской «цеховой солидарности» Виталия Хомутынника не трогают ни при какой власти? Но, обо всем по порядку.

На самом деле стать гением коррупции Хомутыннику помогли: папа миллионер, изменник Родины из СБУ, дядя Вова Щербань, и налоговик Кайзерман.

«Хомут», «вечно молодой регионал» — так и сейчас в «ДНРовской» Макеевке называют своего земляка, и самого успешного мафиози, из все еще остающихся у власти в Украине. «Нам до него не дотянуться», — говорят о Виталии Хомутыннике с некоторой долей зависти, называя решалой № 1 и чуть ли не хозяином всей украинской налоговой и таможни.

Хотя в Макеевке Виталика по сути не видели с 2002 года, когда он впервые именно из этого города стал нардепом.

Считающий себя специалистом налогового дела «Хомут» – ходячий символ слияния власти и криминала. Буквально со школьной скамьи (которую, по слухам, талант не осилил в полной мере) ему удавалось быть в деле и в доле. Одновременно находить общий язык как с Чириком (макеевским вором в законе, убитым в 1994 году), так и с его убийцами из группы Ахатя Брагина. Как с Владимиром Щербанем (донецким губернатором в 1995-96 гг., который затем отправился покорять Сумы и увез с собой донецкую братву), так и Василием Джарты (бывшим уголовником по кличке «Вася-бита», который стал мэром Макеевки с 2000 года).

О нынешнем влиянии бывшего главы комитета ВР по налоговой политике Хомутынника на фискальную службу ходят легенды, согласно которым глава фискальной службы Украины БППшник Роман Насиров «ничего не решает». За него это делает лоббист всех налоговых ям и контрабандных схем на протяжении десяти лет – Хомутынник: многолетний руководитель парламентского Комитета по вопросам налоговой и таможенной политики. Это благодаря ему после Майдана таможенные таксы и откаты выросли в 2 — 3 раза. На базе почившего Миндоходов Хомутынник сформировал из своих людей все структуры Держфинслужбы. Лично проследил за назначением нового начальника Налоговой службы Игоря Белоуса в марте 2014-го, а затем попал в несколько налогово-таможенных скандалов, связанных с Белоусом, а так же с Коломойским и Палицей.

Смотрящим от Хомутынника и его кошельком считается некто Владимир Скоробагач. По слухам, именно он по всей стране собирает мзду с подконтрольных глав таможни и налоговой.

После победы Майдана он был еще депутатом Харьковского горсовета, как и его приятель Виталик – возглавлял «Молодые регионы», за что успел побывать в мусорном баке:

Можно как угодно относиться к народной люстрации, но такие мерзавцы как Скоробагач удостоились хотя бы такого наказания. А вот Хомутынник даже порцию зеленки в фейс не получил, и продолжает незаконно обогащаться при всех властях.

Сейчас Скоробагач — замглавы Харьковского облсовета и глава партийной фракции «Відродження», которой в ВР неофициально руководит Хомутынник.

«Відродження» не напрасно называют партией таможенных и налоговых схем. Она собрала перебежчиков, предателей, беспринципных и безжалостных хищников. Главное достояние этой партии – унаследованные от коммуниста-таможенника Калетника и усовершенствованные Хомутынником и Скоробагачем преступные схемы. Коррупция и лоббирование отраслевых интересов – вот, что объединяет членов данного политического проекта, логово которого – Харьковщина. Здесь фракция «Відродження» имеет наибольшее количество мандатов в облсовете и сейчас лоббирует вопрос о назначении Скоробагача главой облсовета.

Поменяв название с “Экономическое развитие” парламентская группа Хомутынника осталась насквозь коррупционной, чем подтвердила, что хрен от редьки по вкусу не отличается. Из 23 депутатов, которые собрались в кооператив «Возрождение» — 10 официальные миллионеры. Их цель — приумножение капиталов. Инструмент — коррупция, введение льготных таможенных ставок, лоббирование бизнес-интересов.

Виталик, кстати, сильно подчистил свое прошлое в Интернете, но на сайте «ОРД» о нем немало сохранилось:

https://ord-ua.com/2014/06/02/vitalij-homutyinnik-novyie-staryie-shemyi-…

https://ord-ua.com/2015/04/27/podatok-na-separatistiv-/

https://ord-ua.com/2015/04/03/kak-vitalij-homutyinnik-rasstavlyaet-svoih…

Каким образом Виталию Хомутыннику удается пробежать между капелек, полностью сохранив влияние на обновленную фискальную службу и не попасть ни разу под уголовное преследование?

Об этом рассказывает выходец из Макееевки, украинский бизнесмен:

«Хомут очень хитрый, таким я знавал и его папу. Его папа по кличке Юра Золотой был близкий друг Джарты. Это благодаря папе Хомутынника Вася Джарты из бандита стал политиком, а сына Хомута-Виталика, папа сделал депутатом. Папа у Виталика был миллионер. Бывало, говорил: «Поезжай в Москву, скажи на любом вокзале: «Я — от Юры Золотого», и тебя на руках куда надо отнесут». Он деньги под проценты давал в долг, брал у цыган золото и торговал краденым через «Рембыттехнику». Золото у них в доме лежало в мешках. Но Виталик выглядел белым воротничком, в отличие от брата – жулика. У Джарты и Хомутынников была крыша в лице Владимира Владимировича Тоцкого, который возглавлял СБУ Макеевки, потом стал главой СБУ Крыма…»

Здесь стоит на минуточку прервать воспоминания и уточнить, что бывший начальник Антитеррористического центра СБУ Владимир Тоцкий обвиняется по ч.1 ст.111 («Государственная измена») УК Украины. Датой его исчезновения называется 5 ноября 2014 года. Тоцкий был назначен на должность руководителя Антитеррористического центра при СБУ экс-президентом Украины Виктором Януковичем 12 ноября 2013 года. В 2010 году он был руководителем Главного управления СБУ в Крыму. Но, по данным блогера Сергея Иванова, из страны этот разыскиваемый никуда не исчез, и еще весной прошлого года без забот проживал в престижном доме в центре Киева.

«Папа Хомута дружил с Тоцким, и прямо так и говорил: «Государство надо разворовывать, все тащить оттуда, вот мой Виталька этим четко занимается, малой понимает – государство надо рвать». Этот разговор у нас был в промежутке 2000 — 2002 г. У Виталика была фирма «Каскад». И мне в память врезались эти слова: «Надо рвать». Из Макеевки Виталик быстро выпорхнул, в Макеевку наведывался раз в году. Сперва подался в Донецк, потом был в Сумах со Щербанем Владимиром (говорили, что Владимир Петрович настоящий владелец «Каскада»), потом отправился в столицу. А в мир больших денег Виталика ввел, сделав специалистом по налогам, Вадим Александрович Кайзерман, который так же расставлял своих людей на должности и получал ежемесячную дань от всех глав налоговых администраций, работая уже в Киеве в ГНАУ. А в период их знакомства с юношей Виталиком Кайзерман был начальником налоговой администрации Донецкой области. «Голова у него не пустая», — хвалил Виталика Кайзерман».

Тут снова стоит сделать паузу, чтобы уточнить: так же как и ученик, Кайзерман отличался умением сохранять и наращивать свои позиции при всех властях. Кайзерман умело обогащался до Оранжевой революции, ему удалось остаться у власти и при президенте Ющенко, и даже более – отправиться из Донецка в Киев, став первым замом председателя ГНА Украины, а фактически – теневым главой всей службы. Уволился он в 2010 году – по собственному желанию.

«Кайзермана считали близким к Ринату Ахметову. Хомут научился у него буквально всему – даже тому, что лучше быть реальным правителем, чем номинальным. Навыки, которым его обучил Кайзерман помогли Виталику стать, как и Вадим Александрович — настоящим миллиардером, сборщиком в первую очередь откатов от незаконного возмещения НДС. И придумщиком новых схем — таких, как «налог» на подачу налоговой декларации (процент с оборота предприятия от 0,5% до 0,7%), без которого у людей не принимали в налоговой отчеты. Большие деньги и хитрость помогают Виталику пропетлять при всех властях очень качественно. Даже при том, что ему постоянно подсовывал свинью младший брат, будучи откровенно тупым кидальщиком и угонщиком машин. Его вместе с мамой Виталик прописал с собой в Киеве, чтобы оторвать у государства себе еще и бесплатно трехкомнатную квартиру. А этот идиот, младший братик (по сути своей — Шура Балаганов) снова не удержался и украл «Бентли» у чьей-то жены. Когда попался, показал удостоверение помощника народного депутата – помощника своего брата Виталика. А Хомут остался «молодым регионалом» по своей сути – связан и дружен со всеми, у кого есть деньги, включая «Оппоблок». Он никогда не будет сам платить налоги. И знает кучу способов — как прищемить того, кого надо. И как правильно растаможить на самом высоком уровне. Крупные деньги дают монополисты – они главные поставщики откатов. И взятки выросли. Вот конвертационных центров, которые «в законе», и которые нельзя трогать – таких, по моим наблюдениям, уже нет. Сейчас так бывает: 3 — 6 месяцев не трогают, а потом могут хлопнуть. Но те, кто много ворует (например, те, кто в правительстве) они от этого не страдают, они работают в оффшорах».

Символично, что и сегодняшний инвестфонд народного депутата и главы политсовета партии «Відродження» Хомутынника носит в память о Макеевке название, близкое к его самой первой макеевской структуре — «Каскад-Инвест» (причем название хомутынниковского Cascade Investment Fund – почти клон Cascade Investment, LLC Билла Гейтса). Кто теперь помнит соучредителя того самого «Каскада» и одного из наставников Виталия Хомутынника – Щербаня? А ведь, перебравшись в Сумы, Владимир Петрович отжал большинство интересных предприятий не один – а с Виталиком. Хомутынник принимал активное участие в фальсификации выборов в 2004 году на Сумщине с помощью специально созданной им организации (из, как сейчас сказали бы, «титушек»), которая носила название, созвучное «Молодым регионам» — «Молодежь Сумщины». Но ни за рейдерство, ни за «карусели» на выборах, ни за избиение людей на участках Хомутынник не ответил. Тогда как в жизни Щербаня, с приходом к власти «оранжевого» президента Ющенко наступила черная полоса — на него завели 4 уголовных дела. Впрочем, позже простили и его… Не работает лозунг «бандитам – тюрьмы» и в наши дни.

(продолжение следует)

Сергей Никонов, Национальное бюро расследований Украины

Январь, как известно, месяц затишья, в том числе и политического. Однако именно в момент затишья зачастую происходят всевозможные теневые переговоры, результатом которых затем становятся громкие политические события и скандалы. Так называемая «группа Хомутынника» в парламенте во главе с самим Виталием Юрьевичем уже сейчас вовсю готовится к грядущим парламентским преобразованиям и занимаются так называемым «переговорным процессом». Суть переговоров в следующем — в случае объявления парламентских выборов Хомутынник и группа лиц из списка так называемых «подписантов диктаторских законов 16 января» готовится в них участвовать и затем войти под крышу Блока Петра Порошенко (БПП). Если же выборы не будут объявлены в ближайшие полгода, подписанты во главе с Хомутынником «хоть чучелом, хоть тушкой» плавненкьо переходят в вышеуказанный БПП. По данным источников Национального бюро расследований Украины, Хомутынник и преданная ему группа лиц парламентской наружности уже заручились поддержкой провластного БПП...

Вчерашних поклонников «диктаторских законов» в данном случае понять можно. Важно в любом случае остаться «при кормушке» и решать «судьбы страны» при любой власти, а тем более, что если заручиться поддержкой этой самой власти, то можно потихоньку по-прежнему участвовать в схемах распила страны и ни в чем себе не отказывать, тем более, что власть, как ожидают Хомутынник и К, вполне договороспособна. Кстати, сам Виталий Юрьевич Хомутынник в свое время уже сделал предусмотрительный шаг, в момент событий на Майдане переметнувшись на сторону противников Януковича, когда понял, что «патрону» грозит приходом «пушной зверек»... Хомутынник переметнулся уже в новом парламенте под крыло Игоря Коломойского и стал помогать решать вопросы экс-губернатора Днепропетровской области в стенах парламента, не смущаясь, что лоббирует его интересы фактически в открытую...

Однако теперь времена изменились, и Хомутынник, учитывая ослабление позиций Коломойского и отторжение последнего от потоков и власти, решил найти себе нового «патрона». Тем более, что его «таланты» параламентского лоббиста и «решалы» вполне могут быть оценены товарищами из БПП. Поэтому и собирает Хомутынник вокруг себя группу народных избранников, дабы в ближайшие месяцы максимально быть преданным Блоку Петра Порошенко. По данным Национального бюро расследований Украины, договоренности уже фактически достигнуты, и теперь самое главное для соратников Хомутынника и его самого — максимально соблюдать «режим тишины» как в бизнесе, так и в медиа-пространстве. То есть, никаких скандалов, никаких бизнес-конфликтов, все должно быть «по белому», дабы ни одна проверяющая «собака» не подкопалась... А пиарщикам даны указания максимально «отбеливать» репутацию вчерашних регионалов и подписантов диктаторских законов, дабы никто не вспомнил о их темном прошлом по возможности, а читал в СМИ только их глубокомысленные высказывания о судьбах Родины и верности курсу нынешней власти...

Контроль над процессами и, собственно, самими фигурантами-подписантами возложен, само собой, на Хомутынника Виталия Юрьевича, чьи «таланты», как уже выше писалось, в этой сфере весьма и весьма значительны. При этом Хомутынник, естественно, играет как всегда свою игру, пытаясь оставаться на плаву при любой власти. Известно, что в последнее время Виталий Юрьевич вел «беспощадную борьбу» с процессами, происходящими на украинской таможне, пытался всячески подставить Романа Насирова, потому как с последним Хомутыннику и его протеже Вадиму Альперину не удалось договориться «по понятиям». В данном случае сие не означает, что Насиров честный до кристальности, просто он принадлежит к другой группе лиц, тоже желающих контроля над таможенными делами, что зачастую весьма часто рушит планы Хомутынника и Альперина. НБРУ известно, что в ближайшее время на украинской таможне с подачи Хомутынника, Альперина и их общего друга Игоря Пиковского (глава Киевской таможни, в свое время решавший массу вопросов еще с Юрой Енакиевским), произойдут серия «разборок» с целью потеснить конкурентов и укрепить свои позиции... И здесь Виталий Юрьевич тоже надеется на покровителей из БПП и надеется расставить на таможенных потоках побольше своих людей... А «мочить» конкурентов Хомутынник собирается, как обычно, чужими руками, сам оставаясь в тени... И в ближайшее время НБРУ об этом подробно расскажет...

(продолжение следует)

Иван Корсунский, Национальное бюро расследований Украины