Затриманий французькими жандарми в Бургундії громадянин України, якого підозрюють у масштабній корупції, фігурував у справі про розкрадання коштів через Одеський припортовий завод.

Таку інформацію Національному бюро розслідувань України повідомило джерело у прокуратурі.

За інформацією джерела, затриманим виявився Дмитро Малиновський.

За даними Міністерства внутрішніх справ в розділі осіб, які переховуються від органів влади, є Дмитро Малиновський, який зник у серпні 2014 року.

Крім того, у серпні 2017 року прокуратура оскаржила рішення Приморського районного суду Одеси про смерть ОСОБА_5 (Малиновського) від 12 травня 2015 року, якого підозрювали у шахрайстві у великих розмірах.

Зокрема, вказано, що дану особу (Малиновського) оголосили в розшук від 18 серпня 2014 року.

Дружина Малиновського у суді стверджувала, що 17 листопада 2014 року невідома особа через консьєржа будинку передала їй картону коробку зі свідоцтвом про смерть її чоловіка та попіл.

Так, 20 листопада вона поховала прах нібито Малиновського. Зазначалося, що «смерть» настала 25 жовтня 2014 року.

Крім того, в іншій справі йдеться, що «в березні-квітні 2015 року ОСОБА_3 (Малиновський) та особа на прізвище „Н“, як ніби-то представники компанії „Expotrade Global Limited“ уклали договори на поставку міжнародній компанії „Dreymoor Fertilizers Overseas Pte Ltd“ 20000 тон карбаміду та аміаку з ПАТ „Одеський припортовий завод“, проте умов договору не виконали».

Після перерахування 12776145 євро на рахунок «Expotrade Global Limited» вказані особи зникли.

Дмитро Малиновський, 1982 року народження, був членом «Партії регіонів», директором Одеського представництва товариства з обмеженою відповідальністю «КАМІА».

У кінці 2012 року суддя Печерського районного суду Києва обрав Малиновському запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 429 тисяч 200 гривень.

За даними МВС, його підозрюють у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ч. 4 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) та ч.4 ст. 190 (шахрайство) КК України.

Як повідомлялося, українця у Франції затримали ще 5 жовтня. За інформацією Європолу, його підозрюють у міжнародному шахрайстві та відмиванні грошей.

Раніше стало відомо, що затриманий не причетний до політичної діяльності.

У січні Франція розпочала розслідування підозрілих операцій щодо купівлі замку за 3 мільйони євро люксембурзькою компанією, основним власником якої є громадянин України.

Чоловіка також розшукували в Україні через корупцію, але йому вдалося уникнути покарання, підробивши свідоцтво про смерть.

Підозрюваного затримали разом з трьома спільниками.

Також арештували його майно на 4,6 мільйони євро, включаючи замок у Франції, вінтажний Rolls Royce Phantom і три витвори мистецтва Сальвадора Далі.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закрив справу  про розкрадання коштів проти сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова та екс-заступника міністра Сергія Чеботаря.

Це «Українській правді» підтвердив очільник САП Назар Холодницький, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Я про це рішення дізнався лише вчора (11 липня — ред.) увечері. Зараз розбираємося», – пояснив він.

За словами Холодницького, це було рішення старшого групи прокурорів.

«Тепер на мої обурення працівники відповідають, що можуть це сприймати, як тиск. НАБУ хотіло незалежних прокурорів – отримало», – наголосив голова САП.

Як повідомили УП джерела в НАБУ, підозрюваним у розкраданні коштів лишається третій фігурант справи. Це представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків Володимир Литвин.

Його адвокат Олексій Кучер також підтвердив, що його підзахисний залишається підозрюваним.

Литвину слідство інкримінує привласнення майна та підробку документів.

За інформацією «Радіо Свобода», він визнав провину у шахрайстві та підробці документів.

5 квітня 2018 року правоохоронці повідомили, що завершили досудове розслідування щодо всіх трьох підозрюваних.

У НАБУ тоді зазначили, що після того, як захист ознайомиться зі справою,  вона буде передана до суду.

У справі про розтрату держкоштів при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії Міністерством внутрішніх справ НАБУ восени 2017 року затримало 3 осіб: сина голови МВС Олександра Авакова, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та Володимира Литвина, який у 2014 році керував ІТ-компанією «Turboseo».

Їм було оголошено про підозру.

1 листопада 2017 року суд обрав синові Авакова Олександру запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з носінням електронного браслета. Аналогічний запобіжний захід обрали Чеботарю.

На початку листопада 2017 року Солом'янський райсуд Києва заарештував нерухомість сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра, екс-заступника голови МВС Сергія Чеботаря та бізнесмена Володимира Литвина.

Верховна Рада, скоріше за все, не розглядатиме цього тижня подання генпрокурора про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт нардепа від «Опоблоку» Євгена Бакуліна.

Про це журналістам заявив перший заступник голови Комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради Павло Пинзеник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Малоймовірно, тому що неготове подання до розгляду. Минулого тижня, який був призначений календарним планом для роботи з виборцями, апарат Верховної Ради не зміг передати Бакуліну або його помічникам копію цього подання для того, щоб він надав свої пояснення у визначений регламентом п'ятиденний строк. Натомість народний депутат Бакулін звернувся з листом до комітету, де він заявив про те, що бажає обгрунтувати свою позицію, надати свої пояснення. Відповідно, завтра на засіданні комітету ми розглянемо стан підготовки до розгляду і визначимо, коли зможемо розглядати», — сказав Пинзеник.

За його словами, ймовірно, що це питання буде розглянуто Верховною Радою вже на наступному пленарному тижні 13-16 березня.

«Якраз тоді спливе 20-денний строк, визначений регламентом для розгляду у комітеті. В нього ми фактично, впевнений, вкладемося», — уточнив Пинзеник.

Як відомо, 16 лютого генпрокурор Юрій Луценко підписав подання про затримання і притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата від «Опозиційного блоку» Євгена Бакуліна.

Луценко зазначав, що подання стосується підозр за статтями 255 (створення організованого злочинного угрупування), 191 (розкрадання державних коштів) та інших статей у справі про так звані «вишки Бойка».

За словами генпрокурора, Бакулін, попри те, що є нардепом, територію України давно не відвідував.

4 лютого помічник Бакуліна заявляв, що той перебуває у лікарні після операції.

Увечері 19 лютого голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив про те, що до парламенту надійшло подання генпрокурора на Євгена Бакуліна і зауважив, що невідкладно передав документи на розгляд профільного комітету.

Заступник голови регламентного комітету ВР народний депутат Володимир Арешонков прогнозував, що засідання комітету, швидше за все, відбудеться 28 лютого.

Бакулін очолював «Нафтогаз України» з березня 2010 року по березень 2014 року. У березні 2014 року його затримали за підозрою в розкраданні коштів в особливо великих розмірах. Згодом Печерський суд Києва відпустив Бакуліна під заставу в сумі 10 млн грн.

Попри гучні арешти СхідГЗК і ОГХК продовжують торгувати своєю продукцією через нові «прокладки», які прийшли на заміну австрійським «Bollwerk» і «Steuermann».

Днями «DW» повідомило, що Антикорупційна прокуратура Австрії веде розслідування проти вказаних австрійських фірм за підозрою у розкраданні коштів. Ці компанії були «прокладками» при торгівлі титановою та урановою рудами, видобутими на державних українських підприємствах. Саме по діяльності цих компаній НАБУ порушило кримінальні провадження, в рамках яких оголошено підозри екс-нардепу Миколи Мартиненку, його бізнес-партнеру з правління «Нафтогазу» Сергію Переломі та менеджеру вказаних держкомпаній Руслану Журилу.

Про розслідування цього державно-приватного партнерства було відомо ще рік тому, коли тодішній міністр економки Айварас Абромавічус поскаржився у НАБУ.

Однак «Bollwerk» і «Steuermann» зберігали контроль над потоками держпідприємств. «Наші гроші» ще у грудні оприлюднили дані з митниці про те, що «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» продовжує гнати руду на експорт через австрійську фірму «Bollwerk».

Чергова перевірка показала, що у березні 2017 року посередник на ОГХК змінився. Для директора НАБУ Артема Ситника це не сюрприз, але ця контора залишається темною конячкою. Новим посередником стала фірма з Німеччини «TS Taunus Chemical GmbH», зареєстрована на таку собі фрау Наталю Стрейтенберг (Natalia Streitenberg).

Ми не знаємо, чим окрім статі та громадянства ця німкеня відрізняється від австрійця Вольфганга Ейбергера, на якого були записані згадані «прокладки» «Bollwerk» і «Steuermann». Але можемо констатувати, що для ОГХК заміна дискредитованого шила на німецьке мило не дала нічого – ціна для українського держпідприємства якою була такою і лишилась.

Наприклад, корейці «Daesung Logistics Co., Ltd.» як брали у січні-лютому у ОГХК рутиловий концентрат по $590 за тонну через «Bollwerk», так і продовжили з 29 березня отримувати цей самий концентрат по такій самій ціні через «TS Taunus Chemical GmbH».

Звісно, тут можна припустити, що вся ця операція з НАБУ була затіяна ради того аби передахувати потоки підприємства – завести свою «прокладку» і зберегти маржу. Але є кілька але.

Німецька фірма замінила австрійську тихо і мирно. Тобто за безпосередньої згоди керівництва ОГХК. А там, не зважаючи на електронний браслет на щиколотці Журила, продовжують панувати саме його менеджери. І продовжують роздавати багатомільйонні тендери журилівським фаворитам (ось, наприклад, свіжі 84 млн грн. на «Імекс мінералс»).

Також жодної схвильованості у стінах Міністерства економрозвитку, яке і має призначати/звільняти керівника ОГХК. Степан Кубів навіть пальцем не поворухнув, аби змінити менеджмент держпідприємства, яке стоїть у планах на приватизацію цього року. Тобто маємо повний консенсус, наслідком якого є продовження генерації збитків на експортних потоках ОГХК просто під час кримінального провадження.

Така сама історія з заміною австрійської «прокладки» на імпортних потоках сталась і на «Східному гірничо-збагачувальному комбінаті».

Держпідприємство регулярно купує сірку у російського виробника «Каспийгаз», а контрактоутримувачем по цій схемі завжди було та сама австрійська «Steuermann». І ось з березня посередницькі функції перелягли з дискредитованої та підслідної у самій Австрії фірми на новеньку «прокладку» – тепер каспійський потік йде через естонську фірму «AltairTRADE OU», зареєстрованої у листопаді 2016 року.

При цьому дві речі залишились незмінними. По-перша, ціна – як була так і залишилась 9 центів за кілограм. А по-друге, сама «прокладка» – як була пов’язана зі схематозниками, так і лишилась. Членом правління естонської фірми виявився Євген Буга, вже багато років відомий читачам «Наших грошей» як колишній засновник та керівник ТОВ «Енерджі трейд груп», що з давніх давен сидить на підрядах СхідГЗК і ОГХК. Також Буга є засновником латвійської фірми «Zodiak Plus», що після Майдану натендерило сотні мільйонів в системі «Енергоатому», СхідГЗК і держпідприємства «Смоли».

Відтак важливо зрозуміти – що збираються робити діючі і незаарештовані урядовці з контрактами СхідГЗК і ОГХК, по яким від зміни «прокладок» не змінюється збиток для України. Станом на зараз – система працює, як і завжди. Згідно з правилами відмого анекдоту: «Краще кожен день платити штраф, ніж один раз руку збити».

Юрій Ніколов, «Наші гроші», Національне бюро розслідувань України