За запитом української сторони правоохоронні органи Латвії затримали президента — одного з власників ПАТ «Міський комерційний банк» Рейніса Тумовса.

Про це 15 листопада 2018 року повідомляє BankIsk.info.

«На даний час йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком один рік», — зазначили правоохоронці.

У 2017 році керівників CityCommerce Bank було оголошено у міжнародний розшук.

Наразі Нацполіція готує матеріали щодо екстрадиції затриманого у Латвії банкіра.

Зокрема, президент та голова правління CityCommerce Bank через підконтрольні їм комерційні структури вивели майже 300 мільйонів гривень активів банку.

Так, у 2013—2014 рр. посадовці видали кредити фіктивним фірмам під забезпечення майна, вартість якого була завищена в десятки разів.

Посадовцям було повідомлено про підозру: президенту -  одному за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) ККУ, а голові правління за ч. 5 ст. 191 ККУ.

Керівникам фіктивних підприємств також було повідомлено про підозру за ст. 205 (фіктивне підприємство) ККУ.

Раніше Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжив строк ліквідації ПАТ «Міський Комерційний банк» до 19 березня 2019 року включно.

21 листопада 2014 року Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в CityCommerce Bank на 3 місяці.

У березні 2015 року НБУ вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати цей банк.

В кінці грудня 2016 року поліція повідомила про підозру президенту і голові правління CityCommerce Bank. У 2017 році Печерський районний суд арештував майно Тумовса.

НАБУ підозрює командування Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ) та військової частини 195 Центральної бази ДССТ в незаконних діях під час будівництва житла для військовослужбовців, повідомляє 40ka.info.

Як пишуть «Наші гроші», НАБУ відкрило кримінальне провадження 14 березня 2018 року після розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Провадження відкрито за ч. 5 ст. 191 – розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем. Кримінальний кодекс передбачає покарання за цей злочин у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

НАБУ розслідує умови та виконання інвестиційної угоди, яку уклали частина 195 Центральної бази ДССТ та ТОВ «Фонд девелопмент груп» щодо будівництва житлового комплексу для військовослужбовців на вул. Магнітогорська, 5 у Деснянському районі Києва.

Тут на 8 га, що належать військовим, збудують 10 будинків по 25 поверхів. Цілий квартал з паркінгами, зоною барбекю, спортзалами. Загалом з’явиться 4455 квартир. З них військові отримають 150, тобто 3,3%. Хоча експерти стверджують, що в цьому районі військові повинні були отримати не менше 10%, зазначають «Наші гроші».

Міністр оборони Степан Полторак вже поставив завдання переглянути невигідну для військових угоду.

Засновник ТОВ «Фонд девелопмент груп» є «Омніа трейдінг лтд» (Сполучене Королівство), а директор – Вікторія Гречана.

Вона також оформлена у декількох інших будівельних фірмах. Зокрема, одне з таких підприємств ТОВ «Фортабуд» за подібною схемою будує житловий комплекс «Чарівне місто», що здійснюється під егідою держкорпорації «Укрбуд», президентом якого був теперішній нардеп з фракції «Воля народу» Максим Микитась.

Проектувальником будівництва на вул. Магнітогорська, 5 є «Укрбуд девелопмент». Микитась в декларації вказував, що є бенефіціаром «Укрбуд девелопмент».

Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідують декілька справ, пов'язаних з Приватбанком.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Перш за все, відразу після звернення голови правління банку Олександра Шлапака про скоєний злочин були накладені арешти на ліквідне майно Приватбанку та пов'язаних з ним структур — понад 700 об'єктів нерухомості ТОВ Приватофіс», — сказав Луценко.

За його словами, ГПУ протягом останніх тижнів активно допитує членів кредитного комітету Приватбанку.

«Готуються підозри. Також ГПУ вивчає документи і допитує ряд працівників Нацбанку, які мали контролювати процеси в Приватбанку», — додав Луценко.

Раніше у розпорядження журналістів потрапило звернення Шлапака на ім’я генпрокурора у якому зазначається, що екс-керівництво Приватбанку перед націоналізацією проводило незаконні операції з пов’язаними з банком особами, що призвело до заподіяння державі збитків в особливо великих розмірах.

У документі наголошується, що 15 та 16 грудня 2016 року колишнє керівництво банку уклало з компанією Claresholm Marketing Ltd, яку визнано пов'язаною з Приватбанком, кредитні договори на суму 389 млн доларів, 60 млн євро і відобразило заборгованість в балансі банку.

Також 16 грудня екс-службовцями Приватбанку укладено кредитний договір з ТОВ «Новафарм» на суму 3,2 млрд гривень, та додаткову угоду з ПАТ СК «Інгосстрах» з зазначенням сум нарахування індексованої винагороди на суму понад 136 млн гривень, які також визнані пов’язаними з банком особами.

«За результатами розгляду звернення голови Приватбанку ГПУ внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)», — йдеться у відповіді Луценка.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року року Приватбанк перейшов у державну власність.

Як відомо, протягом червня Коломойський подав до суду серію позовів, направлених проти Кабміну НБУ та Приватбанку.

Cтали відомі деталі процесу над екс-депутатом Олександром Єфремовим, якому наприкінці вересня вкотре продовжили перебування під вартою.

Печерський суд Києва за клопотанням Генпрокуратури продовжив термін перебування під вартою екс-нардепа від Партії регіонів Олександра Єфремова до 24 листопада 2016 року. Слідчі побоюються, що політик втече за кордон, наприклад до Європи, де у його сина знайшлися багатомільйонні статки.

Відповідно до інформації продовження арешту застосовано на час кримінального провадження проти Єфремова за підозрою в організації розтрати майна в особливо великих розмірах, сепаратизмі та сприянні терористичним організаціям (ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України).

Свідчення, що лягли у доказовий кейс, уже дали близько 20 осіб, зазначали на суді представники департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури. За твердженням слідчих, є достатні підстави вважати обґрунтованими підозри у скоєнні злочинів не лише через це.

Мовляв, вони підтверджуються даними Міноборони про наслідки збройного конфлікту у Луганській області; відеозаписами круглого столу у Державній думі РФ та спільної сесії Луганської облради й місцевої міськради, на яких був присутній нардеп, іншими фактами.

Звертають на себе увагу інші аргументи, які наводили прокурори та слідчі у суді на користь того, аби залишити Єфремова під вартою.

Одним із них є побоювання, що політик чинитиме тиск на свідків та експертів, як це вже було на початку минулого року. Завдяки прослуховуванню телефонної розмови Єфремова оперативникам тоді стало відомо, що підозрюваний, «знаючи про проведення експертизи щодо його публічних виступів з приводу можливого розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті», звертався до свого знайомого із проханням вплинути на експерта для уникнення кримінальної відповідальності.

Як згодом стало відомо, експертиза не знайшли у публічних виступах політика закликів до державного заколоту і ворожнечі, а лише оціночні судження.

Слідчі також зазначали, що коло знайомств екс-депутата дозволять йому переховуватись від кримінальної відповідальності на території Росії, окупованих Криму чи Луганську.

Понад те, матеріальний стан дозволяє Єфремову виїхати і до Європи. Стверджувати це Генпрокуратурі дозволяють дані зі Швейцарської Конфедерації. Як уже встановлено досудовим слідством, на швейцарських банківських рахунках сина політика, Ігоря Єфремова, та невістки, Наталії Єфремової, є кошти у сумі 33 млн швейцарських франків. Такі активи, на думку слідчих, можуть свідчити про незаконність їх походження та бути спрямованими на перешкоджання досудовому розслідуванню.

Протягом 1998–2014 років Олександр Єфремов обіймав посаду голови Луганської облдержадміністрації, працював депутатом облради та народним депутатом від Партії регіонів, очолював її депутатську фракцію у Верховній Раді.

28 лютого 2014 року уряди Австрії і Швейцарії оголосили про арешт активів політика з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави. Згодом Держфінмоніторинг заблокував особисті рахунки політика за «фінансування тероризму». У свою чергу Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом зловживання владою, тиску на посадових осіб держпідприємства «Луганськвугілля». Згідно з оприлюдненою інформацією, Єфремов у ранзі народного депутата тиснув на співробітників підприємства, змушуючи їх закупити обладнання у двох фірм (ТОВ «ДС-8», де основним власником є його син Ігор, та ТОВ «Індекспром», в якій один зі співвласників – Наталя Єфремова).

14 лютого 2015 року Єфремова було затримано Генеральною прокуратурою і Службою безпеки України та згодом відпущено під заставу.

30 липня Олександра Єфремова знову затримали в аеропорту «Бориспіль», коли він планував вилетіти до Відня, цього ж дня йому було повідомлено про нову підозру.

1 серпня суд застосував до Єфремова запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 28 вересня. Згодом Апеляційний суд залишив рішення першої інстанції незмінним.

Сам Єфремов наполягав, що їхав до Австрії на одну добу. «Протягом 2,5 року мені висувають звинувачення за найтяжчими статтями… У мене було 2,5 року, щоб злякатися і втекти. За цей період я 12 разів перетинав кордон України і завжди повертався», – коментував він.

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України