У НАБУ відповіли на позицію Офісу генпрокурора щодо причин відмови погодження екстрадиції ексвласника "ВіЕйБі Банку" Олега Бахматюка, розцінивши дії «окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у позиції бюро, опублікованій на Facebook-сторінці.

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника „ВіЕйБі Банку“, якого НАБУ та САП підозрюють в заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент — НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування.

Це не відповідає дійсності. Ми розцінюємо такі дії окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», — підкреслили в НАБУ.

У відомстві зазначили, що двічі звертались до Офісу генпрокурора із клопотанням про екстрадицію ексвласника «ВіЕйБі Банку» та двічі «від ОГП отримали відмову з грубим порушенням строків».

«Перший пакет документів НАБУ скерувало до ОГП 18.06.2020. Попри те, що закон відводить 5 днів на ухвалення рішення, про нього ми дізналися лише за місяць потому.

Причина відмови — формальна: є рішення Печерського суду райсуду Києва, яким скасовано постанову про відновлення розслідування у справі „ВіЕйБі Банку“. При цьому ОГП достеменно відомо, що ухвала винесена з порушенням підсудності і на момент відповіді перебувала на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, яка згодом її скасувала. Однак, крім цієї формальної причини, у відмові жодних зауважень по суті наданих документів немає», — заявили в НАБУ.

У бюро додали, що після того, як колегія суддів Апеляційної палати ВАКС 29.07.2020 скасувала рішення слідчого судді Печерського райсуду, який фактично зобов’язав генпрокурора закрити «справу ВіЕйБі Банку», 14.08.2020 знову надіслали ОГП той самий пакет документів для початку екстрадиції.

«Цього разу відмову від ОГП доводиться чекати вже три місяці. Однак, аргументація вже інша.

По-перше, департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП. Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику „ВіЕйБі Банку“ обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію).

Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) — виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) — просто нехтує», — підкреслюють в НАБУ.

Там також додають, що згаданий департамент надав власну оцінку законності процесуальних дій детективів у кримінальному провадженні.

«Хоча, за законом, це — компетенція прокурорів САП та ВАКС і вони визнали дії детективів законними. Однак, в ОГП зважили по-іншому й, у підсумку, відмовили НАБУ в екстрадиції особи, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину.

НАБУ категорично не погоджується з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП, у зв’язку з чим 08.12.2020 скерувало дисциплінарну скаргу на дії його керівника», — наголосили у відомстві.

У НАБУ переконані, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «ВіЕйБі Банку».

Раніше в Офісі генпрокурора у відповідь на запит «Радіо Свобода» пояснили відмову НАБУ в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну Бахматюка наявністю «процесуальних порушень».

Офіс Генерального прокурора відмовився підписувати запит до Австрії щодо екстрадиції колишнього власника VAB Банку і власника агрохолдингу Укрлендфармінг Олега Бахматюка.

Згідно з документом, ОГП відмовився санкціонувати екстрадицію Бахматюка через «відсутність достатніх підстав» для запиту.

Бахматюка підозрюють у заволодінні 49 млн доларів (1,2 млрд грн) стабілізаційного кредиту, виданого VAB банку. За даними слідства, Бахматюк в жовтні 2014 року отримав стабкредит від Національного банку з наданням завідомо неліквідного забезпечення.

Також Бахматюка підозрюють, в тому, що він спільно з менеджментом VAB-банку організував фінансові операції з незаконно отриманими стабкредитом, спрямовані на маскування джерела їх походження та їх місцезнаходження.

28 травня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відправила Бахматюка під варту заочно, тим самим дозволивши Інтерполу почати його розшук,

У листопаді 2019 року Бахматюка оголосили в розшук.

Справа Фірташівського «Запорізького титано-магнієвого комбінату» (ЗТМК) тягнеться в судах уже 1,5 роки і є чудовим прикладом того, як у цій країні хоронять кримінальні справи навіть із залізобетонною доказовою базою.

Цього тижня у Запоріжжі відбудуться декілька судових засідань у справі «фірташівського» директора ЗТМК Володимира Сивака. Ми вже неодноразово писали про затягування справи прокурорами САП та її перекидання із суду в суд.

Але те, що відбувається в суді зараз, можна навіть без юридичної освіти пояснити дитині одним словом – «бєспрєдєл».

Отже, НАБУ звинувачує директора «ЗТМК» Сивака у розтраті майже 500 мільйонів гривень, які мали бути витрачені на модернізацію підприємства, а пішли – «на користь третіх осіб».

Одним з головних доказів того, що гроші були витрачені не на ЗТМК, а перераховані іншим особам, є банківська виписка. І тут проблема – Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надає банківські виписки по рахунку ТОВ «ЗТМК» у Надра банку, що підтверджують виведення Сиваком 492 мільйонів гривень, призначених на модернізацію підприємства.

Без цього доказу визнати винним директора «ЗТМК» у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину та конфіскувати його майно буде неможливо.

Судити людину за виведення коштів без доказів їх перерахунку – це те ж саме, що й судити наркоторгівця, не маючи основного доказу – наркотиків. Якщо антикорупційна прокуратура не надасть цього ключового доказу – це свідчитиме «злиття» справи. Фактично тоді судити менеджера Фірташа не буде за що.

Річ у тому, що у 2015 році, коли справу розслідувала ще поліція – ці банківські виписки були вилучені з порушенням термінів. Саме тому суд не взяв цей наданий прокурорами доказ до уваги. Слідчі поліції мали отримати виписки до моменту закінчення строку дії ухвали суду – до 23 листопада 2015 року, оскільки судова ухвала, що надавала дозвіл на отримання цих документів, була винесена 23 жовтня 2015 року і діяла один місяць. Слідчі ж поліції чи то випадково, чи навмисне – взяли в банку документи пізніше. І тепер вони через порушення процедури суд визнав ці докази недопустимими.

Тим не менше, відповідно до закону, цю проблему може виправити прокурор САП. Сам прокурор у ході судового розгляду може повторно затребувати виписки по цьому рахунку. Але Ольга Ярова, яка веде справу не поспішає в цьому. На останні судові засідання, які мали відбуватися 3 дні підряд (5, 6 та 7 березня), щоб пришвидшити розгляд справи вона приїхала не підготовлена. І це не жарт. Вона попросила суд перенести розгляд справи в суді, щоб показати якісь додаткові докази стороні захисту, які 1,5 роки розгляду справи їм так і не передавала. І це в той час коли адвокати були готові до суду.

Станом на сьогодні прокурори САП так і не попросили суд повторно витребувати ці банківські виписки.

Нагадаю, що «ЗТМК» володіють держава через Фонд Держмайна (51%) і Фірташ через кіпрську компанію «Tolexis Trading Ltd» (49%). Фірташ отримав свою частку комбінату тому, що обіцяв вкласти у розвиток унікального комбінату понад $110 млн. Інвестиції та модернізація були в основі договору про заснування. Однак Фірташ поставив на чолі підприємства своє керівництво, і більшість з грошей пішли не на модернізацію, а в оффшори.

Скандальну справу щодо «ЗТМК» розпочала поліція ще у 2015 році, а потім передала її в НАБУ.

Після того як НАБУ завершило досудове розслідування, САП усупереч закону скерував справу до Печерського суду. Останній через 8 місяців сказав, що справа не є у його підслідності і відмовився її вести. Про що ми публічно попереджали САП.

Згодом справу передали до Заводського районного суду Запоріжжя. Перше підготовче засідання відбулось лише у листопаді 2017 року. Увесь цей час Сивак і далі керував держпідприємством, бо навіть не відсторонений від посади, а Фірташ продовжував збагачуватися на комбінаті.

Затягування розгляду кримінальної справи зіграло на користь компанії Фірташа, яка є співвласником «ЗТМК». З листопада 2016 господарський суд розглядає справу за позовом ТОВ «ЗТМК» до «Tolexis Trading Ltd» щодо виконання умов заснування підприємства та все ж таки модернізації виробництва підприємства.

Натомість адвокати газового олігарха намагаються довести, що ніякої розтрати не було і Фірташ виконав перед державою всі умови, на яких купував частку комбінату. А отже, є його законним і добросовісним співвласником. Розгляд справи зупинили до травня 2018.

Крім того, незрозумілі рішення прокурорів САП призвели до того, що директор ДП «ЗТМК» Володимиру Королькову, у змові з яким Сивак виводив гроші, вдалося втекти з України до Кіпру.

Схоже, що справу Сивака планують так само по тихому злити. І якщо цього тижня прокурори САП не вживатимуть заходів для надання одного з ключових доказів – ніхто так і не понесе відповідальність за виведені 500 мільйонів на модернізацію комбінату.

Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції, Національне бюро розслідувань України