Выяснилось, что Служба безопасности Украины разоблачила на вымогательстве 30 тысяч долларов взятки первого заместителя председателя физкультурно-спортивного общества «Динамо» бывшего советника министра внутренних дел Виктора Коржа.

Об этом 14 марта 2019 года Украинской правде рассказали источники в правоохранительных органах, сообщает 40ka.info.

«Задержали водителя Виктора Коржа, заместителя председателя ФСО „Динамо“, Корж сейчас на отдыхе, попросил, чтобы водитель забрал деньги», — рассказали в ведомстве.

Источники отметили, что сам Корж сейчас в отпуске и находится за рубежом.

В то же время в МВД утверждают, что Корж не занимает должность советника министра Арсена Авакова с сентября 2018 года.

Директор департамента коммуникаций МВД Артем Шевченко сообщил, что Корж не является советником министра внутренних дел с 29 сентября 2018 года.

По его словам, Коржу не продлили действие полномочий, а его удостоверение было действительным до 29 сентября.

В то же время справка о том, что Корж больше не является советником Авакова, датированная 14 марта 2019 года.

14 марта в СБУ заявили, что разоблачили на вымогательстве взятки 30 тысяч долларов советника на общественных началах руководства МВД.

25 января 2019 года, во время получения взятки правоохранители задержали заместителя главы прокуратуры Фастова Киевской области Анну Кулинич.

Об этом пишет «ЄвроМайдан» в Facebook, сообщает Национальное бюро расследований Украины. Подчеркивается, что ее поймали с поличным.

«Вот так и живем. При получении очередной взятки задержана кума руководителя Специализированной антикоррупционной прокуратуры Назара Холодницкого», — сказано в сообщении.

http://sprotiv.org/69249

Как уточнили в пресс-службе СБУ, операцию провели их сотрудники вместе с генеральной инспекцией Генеральной прокуратуры.

Сотрудники спецслужбы узнали, что Кулинич «наладила механизм получения неправомерной выгоды от частного предпринимателя за непринятие мер реагирования по пресечению незаконной торговли газом».

«За свои услуги по „крышеванию“ противоправной деятельности прокурор требовала от представителя коммерческой структуры разовую „таксу“ в размере три тысячи долларов США и ежемесячно — десять тысяч гривен», — сказано в сообщении.

Родина першого замголови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка перебуває у тісних стосунках із родиною співвласника «ПриватБанку» до його націоналізації  Геннадія Боголюбова.

Про це йдеться в розслідуванні «Наших грошей», повідомляє40ka.info.

Журналісти заявили, що  встановити зв'язок з Боголюбовим їм вдалося за допомогою соцмереж дітей Семочка та його дружини Тетяни Лисенко.

Зокрема, в Instagram та ВКонтакті дочки Лисенко від першого шлюбу, Анастасії Котон, є фото з родиною зроблене у дворі будинку Боголюбових.

«Це родинний будинок екс-власника „ПриватБанку“ на 900 кв. м, розташований в Козині (Конча-Заспа) на вул. Вересневій», — йдеться в розслідуванні.

Також журналісти віднайшли фото Лисенко і її доньки Анастасії – із собакою (вочевидь також Боголюбових), всередині цього будинку.

Крім того, за даними ЗМІ, фото зсередини будинку Боголюбових постив син Семочка Ілля.

За даними журналістів, дружин Семочка і Боголюбова поєднує земля в Криму.

Зокрема, влітку 2013 року дружина Боголюбова викупила під будівництво будинку земельну ділянку, яка належала дружині Семочка.

Журналісти з’ясували, що у травні 2018 року, коли Семочко ще керував управлінням СБУ в Києві і області  – там зареєстрували кримінальне провадження  по посадових особах «ПриватБанку» в період до його націоналізації, коли власниками банку були Коломойський та Боголюбов.

Зазначається, що провадження відкрите за статтями 191 (привласнення шляхом зловживання службовим становищем – в особливо великих розмірах організованою групою), а також 205 (фіктивне підприємництво).

За даними слідства у 2011—2015 роках службові особи банку вивели на користь неназваних третіх осіб кошти з банку у розмірі 11,53 млн грн.

"В рамках цього провадження київська СБУ під керівництвом Семочка витребовувала документацію по рахунках, в т.ч. кореспондентських рахунках в іноземних банках, а також оригінал звіту (форензіка) «Kroll Associates U.K. Limited» за результатами розслідування фінансових операцій «Приватбанку», — йдеться в розслідуванні.

У звіті йшлося про схему вимивання коштів з «ПриватБанку» до його націоналізації.

Зазначають, що цей звіт міг допомогти Національному Антикорупційному бюро розслідувати епізоди виведення з банку сотень мільйонів доларів.

2 жовтня 2018 року програма «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомила, що родина першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки та екс-керівника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочко має громадянство Росії і дороге майно.

Декларація Семочка засекречена, але журналісти зібрали доступні дані: поїздки на авто Land Cruiser і проживання у котеджному містечку в Конча-Заспі під Києвом.

Будинок на 333 кв м належить Тетяні Лисенко, яку журналісти вважають дружиною Семочка. Його падчерка Анастасія Котон також має дороге майно.

8 родичів Семочка, включно з дружиною й чоловіком падчерки, мають паспорти РФ.

Родина першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки та екс-керівника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочко має будинки під Києвом, вартістю в  мільйони доларів, їздить на Ленд Крузері, а також крім українського, має громадянство Росії.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», повідомляє 40ka.info.

Зазначається, що попри засекречені декларації, журналістам вдалося довідатися про майно та родину розвідника.

Так, повідомляється, що по місту Семочко пересувається на чорному, наглухо тонованому, Ленд Крузері з номерами, зареєстрованими на неіснуючу людину.

Повідомляється, що добротний будинок на 333 квадрати, в лютому 2016 року  офіційно придбала жінка на ім’я Тетяна Лисенко, а неподалік, є ще два величезних будинки, оформлених на її дочку.

«Ще у 2013 році вони приватизували сусідні ділянки під Ялтою, де, нагадаємо, Семочко працював до анексії. Але ці двоє – більше ніж сусіди», — кажуть журналісти.

Повідомляється, що низка доказів дозволила журналістам зробити висновок, що Тетяна Лисенко є дружиною — офіційною чи неофіційною — Сергія Семочка. А Анастасія Лисенко (у шлюбі Котон), Станіслав та Ілля Лисенки — перебувають з розвідником-сбушником у родинних стосунках. І яскраво висвітлюють його справжній майновий стан", — йдеться у програмі.

Зазначається, що у Конча-Заспі, неподалік від будинку Тетяни Лисенко, падчерка Семочка Анастасія взимку 2017 року купила ще один, який за даними журналістів міг коштувати  два мільйони доларів.

Разом з тим журналісти наголошують, що будинок за $2 млн – не найдорожче, що придбала тієї зими Анастасія.

Повідомляється, що у сусідньому містечку, поряд із будинками екс-міністра Євгена Червоненка, сина екс-мера Києва Леоніда Черновецького Степана та інших ймовірна родичка Семочка у 2017 році  придбала третій маєток на майже 700 квадратів.

Також журналісти наголошують, що принаймні тричі за останні три роки на фото Анастасії та Станіслава з’являється яскраво-блакитний гелікоптер.

«Наприклад фото, зроблене під Одесою на виноробні ШАБО: „С винзавода уезжать с пустыми руками – плохой тон“. Переліт маршрутом Київ-Одеса на сайті фірми-експлуатанта коштує від 4 до 6 тис дол», — сказано у розслідуванні.

«Підсумуємо. Три будинки в Козині – дуже грубо це близько 8 мільйонів доларів. Ленд Крузер на „непробивних“ номерах і недешеві польоти на гелікоптері. А тепер найважливіше питання: звідки це все взялося? Чи є хоч якесь зрозуміле джерело таких статків?», — питають журналісти у програмі.

Зазначається, що автори розслідування проаналізували доходи Семочка та його родини за останні вісім років і не знайшли жодного реалістичного легального джерела.

Так, повідомляється, що ймовірна дружина розвідника Тетяна Лисенко, загалом за останні 8 років заробила близько 135 тис дол, при чому все до 2014 року, 30-літня дочка Анастасія Котон останні кілька – доглядає за дитиною, а до цього загалом заробила близько 59 тис дол.

Зять Володимир Котон сам за останні 8 років офіційно заробив півтори тисячі гривень, його батьки теж не мають статків. Старший син Станіслав Лисенко заробив близько 18 тис грн. офіційних доходів. А молодший син неповнолітній.

Журналісти наголошують, що доходи самого розвідника, як і дані про родину, засекречені разом з декларацією.

Попри те, вони порівняли старі декларації найвищого керівництва, щоб зорієнтуватися у ймовірних доходах, які б у нього могли б бути.

«Наприклад, очільник СБУ Василь Грицак у 2015 році отримав 254 тис грн., це при „найщадящому“ курсі долара – 1,5 тис дол./міс. Виходить, що Грицаку знадобилося б 120 років служби на будинок, в якому найвірогідніше живе Семочко», — йдеться у програмі.

Зазначається, що батьки Семочка бізнесу ніколи не мали і донедавна були прописані у звичайній «панельці» в Енергодарі Запорізької області.

За даними програми, наразі родина Лисенків-Котонів постійно курсує між Києвом та анексованим Кримом.

Зазначається, що у серпні Інтернет-видання ОРД опублікувало копії російських паспортів – нібито виданих Тетяні Лисенко, Анастасії Котон і Володимиру Котону.

«Копії виглядали цілком реалістично. Формат бланку – відповідав формату російського паспорта. Фото на них – це й справді Тетяна Лисенко, її дочка та зять. Дати народження також співпадали», — наголошують автори.

Вони перевірили дані і заявляють, що родина заступника головного розвідника України має російське громадянство.

«Хоча МВС РФ відмовились підтвердити паспортні дані за нашим запитом, ми верифікували їх на сайті податкової служби Росії. Там за номером паспорта, ПІБ і датою народження можна дізнатися - чи існує валідний паспорт з такими даними, та чи надавався його власнику індивідуальний податковий номер», — кажуть розслідувачі.

«За даними Федеральної потаткової служби РФ, Тетяні Лисенко і її зятю – російський ІПН присвоєно. Це означає, що російські паспорти з такими персональними даними – існують. За номером оприлюдненого паспорта, нібито виданого дочці, ІПН не пробивається», — додали вони.

Також повідомляється, що крім цього в Єдиному реєстрі юридичних осіб РФ знайшовся витяг на повного тезку Станіслава Лисенка з Ялти (старший син Лисенко), де він також зазначений громадянином Росії.

Журналісти зазначають, що такі ж витяги ЕГРЮЛ видає – на дружину і тещу Станіслава, і на батьків Котона.

«Тобто загалом 8 родичів з підозрою на подвійне громадянство. Подвійне, в котрому друге – це громадянство країни, з якою Україна вже п’ятий рік воює», — йдеться у розслідуванні.

Повідомляється, що на запит програми про коментар Сергій Семочко прислав письмову відповідь, у якій зазначив, що питання про родинні зв"язки з Лисенко це конфіденційна інформація про його особисте та сімейне життя. Пояснень щодо природи цього звязку, походження майна та громадянств РФ Семочко не надав.

После публикации материала о финансовом состоянии олигарха Олега Бахматюка редакции «Комментарии.UA»  стали угрожать проверками правоохранительных органов, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

13 августа 2018 года в интернет-газете «Комментарии.UA» вышла статья «Олег Бахматюк: вечный должник», в которой речь идет о том, что у компаний, связанных с Олегом Бахматюком, задолженность перед кредиторами исчисляется десятками миллиардов гривен, а это, в свою очередь, более чем в 10 раз превышает размеры официального состояния олигарха.

После публикации материла, в адрес редакции посыпались угрозы от неизвестных лиц, которые обещали устроить маски-шоу от Службы безопасности Украины, и в грубой форме требовали убрать материал с сайта.

Скрин приводим ниже.

Компания Бахматюка Ukrlandfarming вместе с компанией Косюка МХП получили на 2018 год государственных дотаций на сумму более 1 млрд грн.

Служба безпеки України розпочала перевірку дій посадових осіб ПАТ «Дніпроазот», які призвели до створення дефіциту рідкого хлору – основного реагенту для очищення питної води в Україні.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У СБУ нагадали, що з 15 червня 2018 року адміністрація «Дніпроазоту» в порушення договірних зобов'язань та без завчасного попередження призупинила виробництво та відвантаження рідкого хлору водопостачальним підприємствам України, чим унеможливила знезараження питної води і створила загрозу виникнення масових отруєнь та поширення епідемій.

Також вказується, що СБУ перевіряє обґрунтованість збільшення у декілька разів вартості реагенту на шляху від виробника до кінцевого споживача.

«За результатами перевірки слідчими СБУ буде прийнято рішення щодо кваліфікації за Кримінальним кодексом України дій осіб, причетних до штучного створення передумов до виникнення надзвичайної ситуації», — підсумували у прес-службі.

Раніше підприємство «Дніпроазот», яке є виробником рідкого хлору, що використовують водоканали для знезараження питної води, попередило, що припиняє поставки та зупиняє виробництво рідкого хлору.

Робота «Дніпроазоту» зупинилася 15 червня через підвищення ціни на газ.

У «Київводоканалі» попередили, що через припинення поставок та зупинку виробництва рідкого хлору на «Дніпроазоті» можуть бути проблеми із подальшим знезараженням питної води.

Наразі ситуацію з поставками хлору не вирішено, хоча 13 липня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що рідкий хлор для очищення питної води в Україні буде попри проблеми хімзаводу «Дніпроазот».

У Миколаєві з 10:00 16 липня у зв’язку з цією ситуацією знизили водопостачання абонентів.

Також повідомлялося, що Харків може лишитися без води вже 21 липня, а Миколаїв, Кривий Ріг, Житомир – у серпні.

17 липня «Дніпроазот» заявив, що готовий відновити роботу за умови підвищення цін.

Анализ трафика, штрафы, работа с доменами. Провайдеры и эксперты предлагают политикам иcпользовать опыт Израиля и Франции, а не России, Ирана и КНДР.

Скандальный законопроект № 6688 о блокировке сайтов без решения суда, якобы призванный усилить информационную безопасность страны, на прошлой неделе был неожиданно включен в повестку голосований Верховной Рады. И теперь может быть так же неожиданно рассмотрен и принят в первом чтении в любой день, отведенный для голосований.

Проект депутатов Ивана Винника, Дмитрия Тымчука и Татьяны Чорновол был реанимирован после почти годового затишья. Летом прошлого года, как казалось представителям интернет-провайдеров, они задавили эту инициативу письмами во все возможные представительства власти. Но не тут то было.

Тяжелая артиллерия

За законопроект уже вступилась СБУ. В ходе пресс-конференции в Укринформе ее представитель Валерий Удовиченко заявил, что проект депутатов “как раз направлен на защиту Украины в интернете”.

По его словам, с принятием законопроекта следователь или прокурор наконец получат инструмент быстрого реагирования на угрозы во время расследования особо тяжких преступлений.

Подобная практика (когда блокировка может происходить до решения суда), как говорит Удовиченко, есть и в других странах: Румынии, Грузии, Армении, Германии.

“Та волна критики касательно 48 часов… что Служба безопасности будет блокировать… Да не будет Служба безопасности блокировать, потому что решение принимает следователь или прокурор соответствующего досудебного расследования… Служба безопасности Украины только будет привлекаться к техническому исполнению этого решения”, — уточнил представитель СБУ.

Как считает Валерий Удовиченко, украинское общество реагирует на инициативу подобным образом, так как прошло через репрессии, тоталитаризм. И с тех пор у него сохраняется недоверие к мерам безопасности.

Как выяснилось, законопроект уже был рассмотрен на заседании в НКРСИ (еще в августе 2017 года) и комиссия высказалась в целом за целесообразность его принятия, но при учете нескольких замечаний:

ведение реестра и судебных решений санкций телеком-операторов потребует значительно больше времени и ресурсов (не 30 дней, как указано в проекте)

сотрудники телеком-регулятора не смогут обеспечивать процесс блокировки сайтов, так как в полномочиях ведомства таких обязанностей нет; НКРСИ — не орган исполнительной власти.

Вчера в ходе пресс-конференции представитель комиссии повторил эти тезисы. То есть позиция регулятора не изменилась.

Предохранители включены

Присутствующая на той же конференции (которую, кстати, фактически модерировал представитель СБУ) юрист-криминолог Анна Маляр говорит, что в законопроекте есть пять предохранителей, “чтобы это не превратилось в своеволие”:

Следователь или прокурор могут заблокировать сайт в досудебном порядке только на 48 часов.

С момента блокировки следователь все равно должен будет обратиться в суд за разрешением. То есть он его получит, но позже.

Если суд посчитает, что решение было неуместно, то следователь или прокурор вторично уже не могут заблокировать сайт

Законопроект предусматривает только исключительные случаи, когда сайт может быть заблокирован.

Собственник сайта предупреждается о том, что его сайт будет заблокирован в рамках уголовного производства. И может оспорить меру.

Она предложила расширить список предохранителей — например, добавить, что досудебная блокировка возможна только во время войны. И ввести ответственность правоохранителей, если суд посчитает в итоге, что сайт заблокирован зря.

Провайдеры бьют в набат

Любопытно, что за день до пресс-конференции СБУ и экспертов аналогичный ивент организовали интернет-провайдеры. В ходе этого мероприятия представители Интернет ассоциации Украины, а также других профильных объединений разъяснили, чем чревато принятие таких изменений в закон для интернет-бизнеса.

В частности, глава ИнАУ Александр Федиенко спрогнозировал, что внесение в закон предложенных изменений приведет к повышению тарифов на рынке интернет-доступа и монополизации рынка (только у крупных провайдеров будут деньги, чтобы установить системы DPI для мониторинга трафика). Основатель и директор провайдера NetAssist Максим Тульев даже оценил, что общая стоимость всех техсредств, которые депутаты хотят обязать закупить интернет-провайдеров, составляет около $1,5 млд.

В отличие от представителя СБУ, Федиенко считает, что, приняв закон, Украина будет копировать опыт стран с явно не очень хорошим имиджем: Ирана, КНДР, России. Закон также напоминает Федиенко диктаторские инициативы беглого президента Виктора Януковича.

“Мы не призываем к тому, что нам вообще не нужно защищать наше информационное пространство. Но его защита должна осуществляться в рамках опыта других стран, а в первую очередь в рамках демократии. ИнАУ вообще против любой технической блокировки в интернет-среде”, — подчеркивает Федиенко.

Он предложил учесть опыт Израиля, где есть системы анализа трафика (а не блокировки). Эксперт по стратегическим коммуникациям ГО Информационная безопасность Татьяна Попова, говорит, что недавно была во Франции, где тоже готовят законопроект об информбезопасности. Но о блокировке речи не идет. Есть предложения ввести штрафы для СМИ за распространение  фейков.

Минусы блокировки

Председатель совета ассоциации Телекоммуникационная палата Украины Татьяна Попова со ссылкой на выводы ISOC также подчеркнула, что все технологии блокирования имеют два основных недостатка:

Они не решают проблему, потому что блокировка не удаляет контент из интернета. Она не прекращает незаконную деятельность, а просто ставит ширму перед контентом, который остается на том же самом месте, где и был.

Блокировка приносит побочный вред вследствие чрезмерных санкций или наоборот недееспособности защитных механизмов.

Попова из ТПУ говорит, что если уже и вводить принципы блокировки контента в украинском законе, то она должна осуществляться через украинских регистраторов доменных имен, а ресурс должен находиться на территории Украины. Остальные методы, по ее словам, будут не эффективны. “DPI не фильтрует шифрованный трафик, а его с каждым годом все больше”,  — подчеркивает она. По мнению эксперта, его в сети уже не менее 30%. Как она говорит, не очень эффективной в мае прошлого года была и блокировка российских сетей.

“Все, кто отказался от Вконтакте и Одноклассников, были или граждане с осознанным выбором, или те, кто не смог преодолеть технические барьеры”, — считает Татьяна Попова из ТПУ. Представители рынка также обратили внимание, какие скрытые риски несет инициатива депутатов. “48 часов простоя для такого сервиса как интернет-магазин, — это уничтожение бизнеса… То же самое можно сказать про средства массовой информации, если они вдруг кому-то не понравятся”, — отмечает Попова из ТПУ.

Эксперт по стратегическим коммуникациям ГО Информационная безопасность Татьяна Попова думает, что если бы законопроект уже заработал, то сайты СМИ, такие как Наші Гроші были бы уже закрыты по запросам следователей.  “Против них всех ведутся какие-то дела (теми, о ком журналисты писали расследования), которые обычно проигрывают”, — подытоживает она.

Стас Юрасов, Национальное бюро расследований Украины

Правоохранители возбудили уголовное производство в отношении вице-премьера Владимира Кистиона и мэра Винницы Сергея Моргунова, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Это люди из команды премьера Владимира Гройсмана.

13 июня 2018 года на заседании правительства Гройсман заявил, что силовые структуры готовят против него и других членов правительства провокации. INSIDER написал, чем вызвано резонансное заявление премьера.

По сведениям издания, 15 мая 2018 управление по борьбе с коррупцией и организованной преступностью СБУ обратилось в прокуратуру Винницкой области относительно возможных должностных преступлений Кистиона и Моргунова. Речь идет о следующей истории. В 2013 году управление Пенсионного фонда в Виннице приобрело квартиру в переулке Щорса, 18-а площадью 65 кв. м за 330 тыс. гривен.

В июле 2014 тогда первый заместитель мэра Винницы Кистион выдал ордер на эту квартиру начальнику управления пенсионного фонда Винницы Елене Корчаке. Это решение, как считают в СБУ, было принято в нарушение законов «О местном самоуправлении» и «О передаче объектов государственной и коммунальной собственности», без решения Винницкого горсовета и до передачи квартиры на баланс Пенсионного фонда города. Последнее было сделано через 20 дней — 31 июля 2014.28 августа 2014 тогдашний секретарь Винницкого горсовета Моргунов разрешил приватизацию этой квартиры решением мэрии и без голосования депутатов. Уже через пять дней женщина переоформила квартиру на себя.

Правоохранители считают, что при этом не была соблюдена процедура:

нет обращения УПФУ о передаче объекта из государственной в коммунальную собственность;
нет согласия горсовета по этому поводу;
не создана комиссия по передаче жилого объекта;
не оформлен совместный акт передачи квартиры;
не получено разрешение УПФУ на передачу имущества.
В результате по состоянию на 2018 год квартира находится одновременно на балансе Пенсионного фонда как служебная и в частной собственности гражданки Корчаки.

По данным издания, области после получения материалов от СБУ прокуратура Винницкой области не внесла не зарегистрировала уголовное производство в Едином реестре досудебных расследований. Однако прокурор Винницкой области Вячеслав Соколов якобы дал устное указание передать эти материалы через прокуратуру города в местный отдел полиции. Именно оттуда это дело таки попало в ЕРДР.

Підозрюваного у держзраді колишнього народного депутата від БЮТ і Партії регіонів Олександра Шепелєва затримали 8 лютого 2018 року співробітники СБУ. При собі в нього було посвідчення «ДНР».

Про це написала у Facebook речниця генпрокурора Лариса Сарган, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За її інформацією, при собі у затриманого виявлено низку документів, у тому числі посвідчення співробітника так званого «міністерства державної безпеки ДНР».

Речниця розповіла, що стосовно Шепелєва Головна військова прокуратура здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні «за підозрою у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких злочинів». З 2014 року він перебував у розшуку.

Зокрема, військова прокуратура веде стосовно екс-нардепа слідство за підозрою у державній зраді (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу).

«Наразі з затриманим проводяться процесуальні дії, пов’язані з обранням запобіжного заходу. До Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», — пише Сарган.

За інформацією «Укрінформу», Шепелева затримали в Конча-Заспі під Києвом, де в нього будинок. Нібито він там мешкав уже тиждень.

Повідомляється, що зараз колишній депутат перебуває у слідчому ізоляторі СБУ в Аскольдовому провулку столиці.

Як відомо, у квітні 2017 року російські ЗМІ повідомили про затримання Шепелєва в Москві за ордером на арешт від Печерського районного суду Києва.

Шепелєва звинувачують у замовному вбивстві, розкраданні коштів та державній зраді.

Він утік до Угорщини, яка згодом видала його Україні. Проте з України Шепелєв втік з-під арешту в лікарні разом з конвоїром до Росії.

У 2012 році проти екс-нардепа порушили справу за підозрою в причетності до розкрадання коштів «Родовід Банку» на суму більше 220 млн грн за часів прем'єрства Юлії Тимошенко, а також в участі спільно з бізнесменом Павлом Борулько в організації розкрадання держкоштів рефінансування Нацбанку на суму 315 300 000 грн у березні-травні 2009 року.

Згодом МВС України повідомило, що Шепелєв знаходиться в міжнародному розшуку за підозрою в замаху на вбивство і розкраданні коштів.

Окрім того, екс-депутат фігурував у справах щодо вбивства глави наглядової ради «АвтоКразБанку» Сергія Кириченка у січні 2003 року та щодо замаху на життя колишнього акціонера «Родовіда» Сергія Дядечка.

У серпні 2016 року стало відомо, що Головна військова прокуратура також відкрила проти екс-депутата справу за підозрою у державній зраді. За наявними даними, Шепелєв перейшов на службу до ФСБ Росії.

Шепелєв двічі обирався до парламенту за списками БЮТ, але в 2010 році був виключений з фракції і перейшов у фракцію Партії регіонів, звідки все ж згодом вийшов.  На парламентських виборах 2012 року балотувався по мажоритарному округу № 13 (Вінницька обл.) Як самовисуванець, однак посів лише 7-е місце.

Наприкінці березня 2014 року Шевченківський райсуд Києва обрав для Шепелєва запобіжний захід у вигляді двомісячного арешту.

20 березня 2015 року екс-нардепа Шепелєва затримали в Росії.

Раніше Шепелев звинувачув Турчинова у казнокрадстві $ 800 млн з держбюджету України.

СБУ оголосила в розшук колишнього міського голову Києва Леоніда Черновецького. Екс-очільник столиці знаходиться у розшуку, як особа, яка переховується від органів прокуратури.

Таку інформацію опубліковано на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ в розділі про розшукуваних осіб, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідно до даних МВС,  Черновецькому інкриміновано ст. 364, ч. 2 ККУ (зловживання владою або службовим становищем). Якщо в справі буде отримано судовий вирок, колишнього київського мера може бути  позбавлено волі на термін від 5 до 8 років.

Раніше ГПУ повідомила про підозру екс-меру Києва Черновецькому. Екс-очільника Києва звинуватили в незаконному вилученні і передачі особливо цінних земель в оренду. Як відомо, вказані землі було передано в оренду для здійснення незаконного будівництва, й як наслідок, на місці було знищено об’єкти археологічної спадщини.

Cлідчі Генеральної прокуратури України отримали дозвіл суду на затримання колишнього мера Києва Леоніда Черновецького . В ГПУ повідомили, що дозвіл на затримання Черновецького отримано із врахованням того, що підозрюваний ухиляється від слідства та його точне місцезнаходження не відоме.

У свою чергу Леонід Черновецький звинуватив в усьому своїх  колишніх колег  – голову Київської МДА Попова та секретаря Київради Герегу. Черновецький заявив, що на час підписання  рішення про передачу в оренду земель мерією вже керував Олександр Попов, а засідання Ради вела секретар Київради Галина