Генпрокуратура продовжує закривати резонансні кримінальні провадження проти колишнього оточення Віктора Януковича.

Янукович крав не сам. Ним була збудована тотальна вертикаль, де спільники отримували «комісію» – залишки з барського столу, здаючи основну частину коштів ватажку мафіозного клану.

У лютому 2014 року Янукович втік, а через півтора місяці, у квітні 2014 генпрокуратура відкрила провадження щодо афер Курченка в «Нафтогазі України». По цим справам проходили брати Кацуби – Сергій та Олександр, які по черзі працювали на високих посадах у «Нафтогазі».

Брати Кацуби – можливо, не дуже відомі широкому загалу, але важливі елементи піраміди Януковича. Вони – сини нинішнього депутата Верховної Ради, члена групи «Відродження» Володимира Кацуби. За часів Януковича старший з його синів Сергій Кацуба працював спочатку заступником голови правління «Нафтогазу», відповідальним за державні закупівлі, а потім став народним депутатом від Партії регіонів. Молодший син Олександр Кацуба спочатку працював заступником керівника «Чорноморнафтогазу», а коли старший брат обрався депутатом – отримав у спадок його місце заступника в «Нафтогазі». І саме в роки, коли брати Кацуби були відповідальними за закупівлі в цих державних компаніях, відбулася афера з придбання «вишок Бойка».

Революцію гідності старший з братів – Сергій Кацуба – зустрів у статусі депутата-регіонала, а молодший – заступника голови правління «Нафтогазу». Коли влада в Україні помінялася, Олександр Кацуба півроку після цього ховався від відставки, оформивши фейковий «лікарняний».

Щоправда, поки, за документами, Кацуба «хворів» у одній з лікарень на території виборчого округу свого батька в Дергачах Харківської області, його сторінка в Instagram поповнювалася фотографіями з відпочинку на морі, в горах та святкування власного весілля в одному з шато під Парижем.

Також після Революції гідності було порушене кримінальне провадження щодо афери за участі компанії Сергія Курченка «ГазУкраїни-2020», з якою «Нафтогаз» уклав угоду про фіктивне постачання бензину.

Розмір збитків, згідно з підозрами, складеними проти братів Кацуб, сягав 450 мільйонів гривень.

«Протягом 2012 року у колишнього заступника голови правління НАК „Нафтогаз України“ Кацуби С.В., та в інших виник злочинний умисел, спрямований на вчинення заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Було розроблено детальний план вчинення злочину, згідно з яким передбачалося здійснити заволодіння коштами НАК „Нафтогаз України“, шляхом укладення договору про постачання нафтопродуктів з фіктивним підприємством, який би передбачав механізм 100% передплати, а після отримання 100% передплати – непостачання бензину.

22.08.2012 заступником голови правління НАК „Нафтогаз України“ Кацубою С.В., та невстановленою особою від імені ТОВ „ГАЗУКРАЇНИ-2020“, а саме від імені директора Кашкіна А.П. (підписи якого в договорі згідно проведеної почеркознавчої експертизи є підробленими) був підписаний договір поставки нафтопродуктів N14/4260/12».

За договором, «Нафтогаз» мав робити... передоплату Курченку на всі 100 відсотків. Угоди між державною компанією та аферистом, на думку слідства, «укладалися Кацубою С.В. не з метою постачання до НАК „Нафтогаз України“ бензину та подальшого отримання прибутку Компанією, а з метою виведення грошей в розмірі 449 963 820 гривень з рахунків Компанії».

Як сказано в підозрі, складеній Генпрокуратурою, Курченко та його фірма ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» повинні були створити «видимість легального здійснення торгівлі світлими нафтопродуктами на території України». Для цього вони повинні були подати в «Нафтогаз» документи про позитивну кредитну історію фірми, відсутність заборгованостей, потужності для збереження нафтопродуктів.

Отже, ця справа розслідувалася з 11 квітня 2014, і за півтора роки слідчі вийшли на підозру братам Кацубам – її було повідомлено 25 вересня 2015 року за статтями «привласнення, розтрата майна або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем».

«Кацуба С.В. та інші невстановлені службові особи НАК „Нафтогаз України“, діючи умисно, в формі співучасті, всупереч інтересам державного підприємства, вчинили всі дії необхідні для виведення грошей з НАК „Нафтогаз України“, переведення їх на рахунок фіктивного підприємства ТОВ „ГАЗУКРАЇНА-2020“ та прикриття фіктивності угоди. В результаті злочинних дій Кацуби С.В., НАК „Нафтогаз України“ спричинено збиток в розмірі 449 963 820 гривень».

На цей момент вони були вже у статусі звичайних смертних – не змогли обратися до парламенту та втратили посади в «Нафтогазі». Але депутатом залишався їхній батько. Вони зберегли зв'язки – і в день висунення підозри Кацуба-старший терміново... чартерним літаком з Жулян вилетів до Ніцци. Через два дні Кацуба-молодший також чартером вилетів з Жулян до Бодрума.

За декілька днів, 1 жовтня 2015 року братів Кацуб було оголошено в міжнародний розшук.

Але далі події стали розгортатися за дивовижним сценарієм. Через три місяці після того, як за наслідками тривалого розслідування братам висунули підозру та оголосили у розшук, справу... закривають.

Це рішення стало черговим прикладом того, як Генеральна прокуратура «зливає» резонансні справи. Воно було ухвалено в проміжку між Новим роком та Різдвом, 5 січня 2016 року. Після цього припиняється і розшук Сергія та Олександра Кацуб. Зараз вони вже повернулися до України, де у них під Києвом є розкішний палац поруч із колишнім главою «Нафтогазу» Бакуліним.

Як випливає з відповіді Міністерства внутрішніх справ, рішення про закриття провадження ухвалено Генеральною прокуратурою. І найцікавіше – нагляд за цим кримінальним розслідуванням, а, відповідно, і рішення про його закриття винесло управління Генпрокуратури, куратором якого є перший заступник Шокіна Юрій Севрук – той самий чоловік, який виконує обов'язки генерального прокурора України і якого називають серед тих, хто може очолити Генпрокуратуру.

Цікаво також, що родина Кацуб має спільний бізнес з оточенням міністра Авакова. Так, у власності Кацуб є фірма «Техпроект», яка веде спільну діяльність з державною компанією «УкрГазВидобування».

Останні зміни в складі засновників Кацубіного «Техпроекту» відбулися через тиждень після втечі Януковича, 28 лютого 2014 року, коли було змінено директора, а в склад засновників увійшли фірми... з Панами. Одна з них, Marco Development S.A., стала власником 20% акцій фірми Кацуби. Найцікавіше, що адреса реєстрації цієї панамської фірми, а також її панамські директори – ті ж самі, що у фірми Kingston Group S.A., на рахунок якої депутат-соратник Авакова Ігор Котвіцький переказав минулого року скандальні 40 мільйонів доларів.

Крім того, батько Кацуб став депутатом нинішнього скликання завдяки тому, що його головний конкурент Іван Варченко зняв свою кандидатуру після відвідин Авакова, де буквально зіштовхнувся з самим Кацубою-старшим. За декілька місяців після цього Варченко був призначений радником Авакова у МВС.

Таким чином, Аваков напряму та через Котвіцького мав більше ніж достатньо аргументів не переобтяжуватися слідством.

Насправді, для суспільства не має значення, хто дозволив братам Кацубам вийти сухими з води – Національна поліція, яка вела слідство, чи Генеральна прокуратура, що здійснювала нагляд. Зрештою, все це лягатиме тягарем на одну особу в державі – президента Петра Порошенка, за часів якого жоден з високопосадовців старої влади не поніс покарання.

Сергій Лещенко, народний депутат, Національне бюро розслідувань України

В редакції «Наших Грошей» прийнято вважати, що дивна антитерористична операція (АТО) в один прекрасний момент стала не стільки війною з терористами, скільки димовою завісою для збереження корупції того, проти чого боровся Майдан.

Наші військові стали генератором поганих новин про все зростаючу кількість трупів. Влада намагається зберегти обличчя, придумуючи гарні новини про арешти, карні справи, «деблокування», тощо. І при цьому у найгірших традиціях Януковича приймає закон, яким виводить в тінь військові закупівлі. На щастя він ще не підписаний президентом, однак випадок симптоматичний.

Усе це створює товстий потік військових новин, за яким мирне населення не бачить тонких струменів корупції, що підточують і так крихкі здобутки Майдану. А він був лише три місяці тому. Тим часом існують й інші, менш популярні, зате не менш важливі новини. Деякі з них ми зібрали докупи, щоби не загубити їх у воєнному диму.

Російського мобільного оператора не карають за шпигунство

У квітні контррозвідка СБУ з’ясувала, що в Росії є комутатор, на який надходили дані мобільного оператора МТС про місцезнаходження українських абонентів та їх розмови. Фактично мова йде про такий собі вид технічної розвідки. МТС, який належить росіянам, звісно, все заперечував. Однак Нацкомісія по регулюванню зв’язку і інформатизації винесла компанії попередження про порушення ліцензійних умов. МТС у свою чергу звернувся до суду.

Кульмінацією стало 16 травня. У цей день Нацкомісія підготувала акт про те, що МТС так і не забезпечило умов для збереження персональних даних абонентів. І на найближчому засіданні мала винести компанії друге попередження, яке б стало і останнім, оскільки воно означало б позбавлення ліцензії мобільного оператора. Цього дня голова Нацкомісії Петро Яцук зустрівся з представником МТС і повідомив, що мобільний оператор має бути покараний.

Відразу після цього Яцука терміново викликали в адміністрацію президента України, і після розмови голова Нацкомісії зліг у «Феофанію».

А 17 травня 2014 року Турчинов звільнив Яцука і інших членів Нацкомісії, призначивши новий склад. У ньому виявилось два колишніх співробітники МТС. Після цього питання про винесення МТС другого попередження зникло з порядку денного Нацкомісії.

Продажем конфіскату займеться рідна фірма бізнес-партнерів нового міністра юстиції

Продаж конфіскованого майна в Україні завжди був надзвичайно вигідним для окремих суб’єктів господарювання, які отримували монополію на цю справу з рук держави. Величина цього «ринку» сягає 20 млрд. на рік.

І ось «Наші Гроші. ТВ» розкопали, що нова влада визначила нові уповноважені фірми у цій сфері. Однією з них стала фірма «Лік торг», записана на такого собі Олександра Борисюка. Однак ще недавно ця фірма називалась «Акціонер», її засновником був Олег Степаненко, директором – Олег Єльчик. Ці панове також були співвласниками компанії «Мегаполіс капітал» разом з Павлом Петренком, новим міністром юстиції, саме у сфері компетенції якого і знаходиться державна торгівля конфіскатом. При цьому фірма «Лік торг» навіть після перейменування та зміни засновників зберегла прописку на на вул. Ушинського, 40 у Києві. За цією ж адресою прописана адвокатська компанія «МЛГруп», серед власників якої ще нещодавно були міністр Петренко з сестрою Оксаною.

«Батьківщина» і «УДАР» б’ються за посаду у Нацкомфінпослуг

Нацкомісія по регулюванню фінансових послуг з часів Януковича, коли її очолював Борис Візіров, неофіційно отримала репутацію закладу, де кожне погодження може коштувати сотні тисяч доларів.

За нових часів ця Нацкомісія офіційно стала першим державним органом, який не може працювати через наявність відразу двох керівників від різних угрупувань.

На початку квітня «Батьківщина» пролобіювала на пост голови Нацкомісії бізнесмена Максима Полякова, у минулому заммера Умані.

Однак вже за кілька днів «УДАР» пролобіював на цю посаду Андрія Волкова, який раніше працював у страховому і банківському бізнесі.

Обидва призначенці вважають себе законними керівниками, тому Нацкомісія практично перестала працювати. І до вирішення конфлікту ще далеко, сторони обмінюються медійними атаками. Бютівському Полякову інкримінують нібито рейдерське захоплення «Уманьхлібу». «УДАРівському» Волкову пригадали його роботу на «Альфа-банк», який належить росіянам.

«Укргазвидобування» під керівництвом людей Бойко-Кацуби реанімувало схему Курченка для Єрємєєва

Тут було все тихо і просто. Новий призив керівництва державного «Укргазвидобування» сформували широко відомі у вузьких колах представники знаменитих діячів: екс-міністра енергетики Юрія Бойко, екс-голови тендерного комітету «Нафтогазу» Сергія Кацуби, голови енергетичного комітету Верховної Ради Миколи Мартиненка.

Ця гвардія без жодних зволікань приступила до реанімації схеми з продажу скрапленого газу, на якій заробляв мільярди кооператив ім.Курченка. Зараз ця схема реанімована у значно меншому масштабі, мова йде про прибутки у десятки мільйонів. Однак за нинішніх часів і такі гроші є щастям для багатьох.

Отже Курченко заробляв так. Його фірми монопольно окупували аукціони «Укргазвидобування», на яких скуповували скраплений газ нібито для населення по 2 тис грн./т. Насправді ж газ відразу перепродували за ринковою ціною: у 4-5 разів дорожче.

Нове керівництво «Укргазвидобування» зробило трохи інакше. Було укладено пряму угоду з фірмою «ВОГ» нардепа Ігоря Єрємєєва, за якою ціна палива нижча від ринкової «всього» на 20-30%. Ця маржа коштує більше десяти мільйонів гривень на місяць.

Бюджет втрачає мільярди на користь Коломойського

Благодійна заправка військових «Приватним» бензином досить швидко конвертувалась у надприбутки паливної групи дніпропетровського губернатора Ігоря Коломойського.

Його «Укртатнафта» виявилась єдиною компанією в Україні, якій днями вдалось придбати на спецаукціоні майже 400 тис тонн нафти по 9600 грн./т, що є нижче від ринкової ціни на 15%. Дохід від оборудки – 645 млн грн. Це ті гроші, які недоотримали продавці нафти, якби продавали її за ринковою ціною. У цьому випадку найбільшим продавцем нафти була «Укрнафта», контрольована тим самим Коломойським, тому і розголосу ніхто не вчиняв.

Тим більш, що все відбулось за легалізованими правилами на рівні уряду. Двічі судимий та виправданий лояліст «Привату» Ігор Діденко, тільки-но ставши замміністра енергетики, пролобіював урядове рішення, за яким нафту на спецаукціонах можна продавати саме з 15% дисконтом по відношенню до ринкових цін. І знову ніякого розголосу. Хоча це саме такі схеми, які діяли за злочинної влади Януковича.

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»