Телеканал Al Jazeera стверджує, що президент Петро Порошенко виключив екс-керівника адміністрації президента Бориса Ложкіна зі складу Національної інвестиційної ради після того, як телеканал подав запит щодо розслідування відносно продажу United Media Holdings.

Про це Al Jazeera пише у своєму розслідуванні, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зазначається, ніби Порошенко звільнив Ложкіна за кілька годин після того, як журналісти телеканалу сконтактували з ними щодо розслідування про отримання обома десятків мільйонів доларів від угоди при продажі UMH бізнесмену Сергію Курченку у 2013 році.

Телеканал повідомляє, що австрійські правоохоронці розслідували транзакцію в розмірі 130 мільйонів доларів, яка стала частиною угоди, що, за підозрою, могла бути відмиванням грошей.

«Але згодом вони припинили розслідування, заявивши, що не знайшли жодних доказів того, що гроші були „брудними“, частково через те, що вони не отримали жодної інформації від своїх українських колег», — повідомляє Al Jazeera.

Журналісти зазначають, що отриманий ними документ, нібито показує, що заплачені гроші надійшли з позики, забезпеченої Курченком вкраденими активами.

Телеканал повідомляє, що минулого місяця опублікував розслідування, в якому нібито підтверджується існування кредиту у розмірі 160 млн. доларів США, отриманого Курченком для придбання UMH.

«Курченко виділив 50 млн. доларів США як забезпечення для цього кредиту. Окрім того раніше секретний український судовий вирок, опублікований в січні Al Jazeera, вказує на те, що гроші зберігалися у трьох кіпрських компаніях, що входили до складу величезної кримінальної організації, спрямованої на розкрадання та відмивання 1,5 мільярдів доларів колишнім урядом Януковича», — йдеться у розслідуванні.

«Це означає, що майже третина грошей, отриманих Ложкіним та його інвесторами від продажу, була отримана шахрайським шляхом та має незаконне походження», — додали журналісти.

Автори розслідування уточнюють, що це не означає, що продавці знали про сумнівну заставу для кредиту, отриманого Курченком, але тоді вони мають розповісти, чи була в той час здійснена належна перевірка угоди.

«Аналіз документів з реєстру компаній також показує, що президент Петро Порошенко був акціонером у день продажу, тобто він отримав вигоду від цієї угоди. Цей факт він раніше постійно заперечував», — повідомляється у публікації.

«Аналіз установчих документів кіпрських компаній, зроблений Al Jazeera,  показує, що в день продажу він (Порошенко, — ред) все ще володів своїми акціями через компанію на Британських Віргінських Островах», — повідомляють розслідувачі.

«Отже, якщо він не вийшов заздалегідь із компанії на Британських Віргінських, то в момент продажу Порошенко отримав 15 мільйонів доларів США, потроївши свої початкові інвестиції», — підсумовують в Al Jazeera.

З посиланням на юристку Центру протидії корупції Дарину Каленюк телеканал зазначає, що українські правоохоронці не займаються належним розслідуванням щодо угоди з продажу UMH, бо «генеральний прокурор України ніколи не буде виступати проти бізнесових та політичних інтересів Петра Порошенка».

Також на телеканалі повідомляють, що українські та австрійські прокурори відмовилися коментувати цю історію.

Речник президента заперечив Al Jazeera, що Порошенко володів часткою United Media Holdings на момент продажу, тож не отримував ніяких коштів від цієї угоди.

Повідомляється, що телеканал чекає на коментар Ложкіна.

В адміністрації президента «Українській правді» повідомили, що Порошенко не бере участі в будь-якої комерційній діяльності з моменту обрання президентом у 2014 році.

«Порошенко завжди платив усі податки відповідно до українських законів. Інформація, зазначена у запиті, фактично невірна, оскільки пан Порошенко не володів прямо або побічно будь-якої часткою в United Media Holdings 28 жовтня 2013 року», — зазначили в АП.

«Відповідно, пан Порошенко не отримував ніяких грошей від продажу, зазначеної в вашому запиті, і, таким чином, не може мати податкових зобов'язань у цьому відношенні. Також зверніть увагу, що президент Порошенко не втручається в розслідування, що проводяться правоохоронними органами України», — сказали в президентській адміністрації.

Також «Українська правда» звернулася за коментарем до прес-служби Ложкіна щодо причин його звільнення з посади економічного радника.

В своєму пості у Facebook  Ложкін звітував про свою діяльність у НІР і написав, що збирається зосередитися на власному бізнесі.

«При активному лобіюванні офісу НІР були розроблені і частково або повністю ухвалені важливі для залучення інвестицій законопроекти: про приватизацію, про захист бізнесу („стоп маски-шоу“), про ринок електроенергії, про корпоративних договорах, про міжнародні стандарти фінансової звітності, новий закон про аудиті, про спрощення працевлаштування іноземців, про впровадження стимулюючої ренти для видобутку газу в Україні», — написав він.

Також Ложкін перерахував інші досягнення інвестиційної ради за його участю і додав:

«Офіс НІС продовжує працювати. І, звичайно, завжди може розраховувати на мою експертну підтримку. Я ж зосереджуся на власному бізнесі».

7 лютого повідомлялося, що екс-керівника адміністрації президента Бориса Ложкіна виключили зі складу Національної інвестиційної ради, де він обіймав посаду секретаря.

Раніше повідомлялося, що у 2013 році Борис Ложкін продав «Український медіахолдинг» (UMH) за допомогою фірми, зареєстрованої  на Британських Віргінських островах «фінансисту Сім'ї Віктора Януковича» — Сергію Курченку.

Досі точно не відома офіційна сума договору. За різними оцінками йдеться про 300-400 млн євро.

Пізніше бізнесмен-утікач Сергій Курченко заявив, що Порошенко не сплатив податки від продажу йому  у 2013 році медіа-холдингу UMH group за 400 мільйонів доларів.

Як відомо, 22 березня 2017 року Генпрокуратура оголосила українському олігарху-втікачу Сергію Курченку підозру за вчинення злочинів у банківській галузі.

У травні суд за клопотанням старшого слідчого Генпрокуратури арештував майно Сергія Курченка.

Курченко втік до Росії відразу ж після втечі Віктора Януковича до Росії. В Україні та США проти нього розслідується низка кримінальних справ і застосовуються санкції.

Генпрокуратура проситиме Верховну Раду дати дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності депутата від «Опозиційного блоку» Євгена Бакуліна.

Про це на брифінгу заявив генпрокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Заплановане подання у Верховну Раду з проханням надати дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності пана Бакуліна», — сказав Луценко.

Він додав, що подання внесуть наступного тижня, і воно буде розглянуте в установленому порядку.

Луценко додав, що Бакулін є нардепом, але територію України давно не відвідував.

«Але, тим не менш, для будь-яких подальших кроків – підозри, оголошення в розшук тощо – нам потрібен дозвіл Верховної Ради. Ми клопотатимемо про зняття депутатської недоторканності, затримання та арешт», — сказав генпрокурор.

Він додав, що подання стосуватиметься прохання на притягнення Бакуліна до відповідальності за статтями 255 (створення організованого злочинного угрупування), 191 (розкрадання державних коштів) та іншими статтями.

За словами Луценка, наразі у справі про так звані вишки Бойка засуджено двох осіб.

Зокрема, заступника голови правління «Чорноморнафтогазу» Олександра Кацубу, «який пішов на угоду зі слідством та відшкодував 130 мільйонів гривень до держаного бюджету», та працівника НАК «Нафтогаз України» Шевченка, який «розкаявся і також надав важливі дані для слідства».

Також скеровано до суду обвинувальний акт щодо ще одного працівника «Чорноморнафтогазу», ім'я якого поки не розголошують.

«Оголошено про підозру та обрано запобіжний захід двом особам: голові наглядової ради „Вернум банку“ Наталії Ігнатченко та Антону Фролову, її підлеглому», — сказав Луценко.

Також, він додав, що повідомлено про підозру та оголошено в розшук колишнього голову Нацбанку Сергія Арбузова, голову правління «Чорноморнафтогазу» Ясюка, його радника Сахілашвілі, директора департаменту Кудика, начальника відділу "ДАК «Чорноморнафтогаз» Савчин.

«Також сьогодні оголошено про підозру і оголошено в розшук заступника голови НАК „Нафтогаз Україна“ Євгена Корнійчука. Користуючись можливістю, знаючи, що він перебуває на території України і поки що переховується від слідства, пропоную йому добровільно звернутися до ГПУ, що вплине на кваліфікацію його злочину», — сказав Луценко.

Він додав, що 2 лютого ГПУ звернулася до колег із Латвії про повідомлення про підозру власнику «Ризької судноверфі» Василю Мельнику.

«Найголовніше те, що ми отримали інформацію та виконуємо замороження та аналіз руху коштів на рахунках, на які поступили розкрадені кошти у сумі близько 144 мільйонів доларів. Це може вивести нас на інші підозри і на інші подання до Верховної Ради, якщо буде доведено, що кошти надходили з цих рахунків до рахунків інших посадових осіб української держави або не державних службовців на той момент», — сказав Луценко.

Він наголосив, що слідство у справі має на меті «вийти на всіх учасників організованого злочинного угрупування».

Як відомо, Бакулін у 2007 році, а також із 2010 по 2014 роки обіймав посаду голови правління НАК «Нафтогаз України».

За даними «Української правди», у справі про «злочинну організацію Януковича» на чолі з Сергієм Курченком, яка дозволила здійснити спецконфіскацію 1,5 мільярда доларів оточення екс-президента, є 9 епізодів.

Серед них – і незаконне заволодіння скрапленим газом ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укранафта» на загальну суму 2,196 млрд грн, і «вишки Бойка» з незаконним заволодіння коштами ПАТ «Нафтогаз України» на загальну суму 4,966 млрд грн.

27 січня 2017 року Приморський райсуд Одеси наклав арешт на чотири самопідйомні бурові установки  ПАТ «Чорноморнафтогаз», захоплені Росією в результаті анексії Криму.

У грудні 2017 року Луценко повідомив, що «слідство у так званих „вишках Бойка“ доходить до пред'явлення матеріалів на зняття депутатської недоторканності».

Генпрокуратура порушила низку кримінальних проваджень щодо людей із оточення екс-президента Віктора Януковича, який утік до Росії 2014 року.

За даними журналістів Al Jazeera, у столиці РФ утікача супроводжують п'ять авто, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Український олігарх Сергій Курченко, який втік до Росії, посилив охорону після перестрілки на території елітного комплексу «Москва-Сіті». Про це йдеться в матеріалі Al Jazeera.

Перестрілка сталася ще  в листопаді 2017 в ресторані Crystal Ballroom в башті «Око», де святкував день народження чеченський бізнесмен. В тій самій будівлі розташований і офіс Курченка, йдеться у тексті.

Раніше російське видання The Insider писало, що кілька учасників інциденту зникли на авто Maybach (машина, на якій їздить олігарх), Toyota Land Cruiser (реанімаційний автомобіль) і Lexus.

Тепер Al Jazeera з посиланням на колишніх водіїв олігарха пише, що кортеж Курченка складається вже з п'яти машин і з ним завжди їздить лікар. Один з автомобілів обладнаний глушником зв'язку з радіусом 200 метрів.

Займаються охороною олігарха-утікача нібито бійці управління «А» Центру спеціальних призначень ФСБ.

Раніше Генпрокуратура України опублікувала відео, в яком викладені подробиці операції з викриття фінансування діяльності лідера партії Рух нових сил Михайла Саакашвілі збіглим олігархом Сергієм Курченко.

Зокрема, в ролику присутній аудіозапис розмови Саакашвілі і Курченко, датована 20 листопада 2017 року.

Олігархи Онищенко і Фукс придбали у втікача Курченка компанію, яка володіє 160 мільйонами доларів заморожених активів екс-президента Януковича.

Про це йдеться в розслідуванні Al Jazeera.

У розпорядженні телеканалу опинився контракт, згідно з яким Олександр Онищенко і Павло Фукс є сторонами у незаконній оборудці.

Інші документи свідчать про те, що продавцем був Сергій Курченко — український газовий магнат, втікач, відомий як «гаманець» Януковича.

Згідно з текстом контракту, Онищенко і Фукс у 2015 році заплатили майже 30 мільйонів доларів (в пропорції 67% і 33% відповідно) за кіпрську компанію Quickpace Limited.

Ця компанія тримала облігації на суму 160 млн доларів і готівкові гроші, які були заморожені українським судом, оскільки вони були отримані злочинним шляхом.

Повідомляється, що покупці прагнули отримати прибуток в розмірі 130 млн доларів, спробувавши розморозити активи.

У пункті 4.4 контракту говориться, що «сторони зобов'язуються спільно вживати заходів для зняття арешту з рахунків Quickpace Limited».

Онищенко не бачить нічого поганого в придбанні компанії, що займається замороженими активами.

«Ви можете купити [актив] дешево і спробувати вирішити проблему, щоб заробити гроші», — сказав він «Аль-Джазірі».

Онищенко підтвердив роль Фукса і Курченка в угоді, але заперечував, що угода відбулася.

Однак кіпрський адвокат і НАБУ, які працювали над угодою, підтвердили, що продаж Quickpace пройшов, і документи компанії фіксують передачу права власності одній з компаній Фукса.

У розпорядженні «Аль-Джазіри» є запис, що свідчить про початковий внесок у розмірі 2 млн доларів з рахунку в Barclays Bank на інший, латвійський Norvic Banka.

В даний час Quickpace належить Evermore Property Holdings Limited, кіпрській компанії, яка, в свою чергу, належить Dorchester International Incorporated. Власник останньої — Павло Фукс.

\

Документи, отримані Аль-Джазірою, показують, що клан Януковича перекладав вкрадені гроші на банківські рахунки в Латвії, а потім в десятки офшорних компаній на Кіпрі, Белізі, Британських Віргінських островах і навіть у Великобританії.

«Філософія відмивання грошей полягала в тому, щоб створити ситуацію, коли гроші переміщалися через таку силу-силенну різних компаній і країн, щоб потім було майже неможливо відтворити слід», — сказав Білл Браудер, виконавчий директор Hermitage Capital.

Ім'я Януковича ніколи не з'являлося ні на одному з документів.

Компанії були записані на номінальних директорів — персонажів, які просто діяли за дорученням реального власника.

«Зараз йде дуже сильний опір з боку еліти, яка знаходиться при владі, і чим більше ми розслідуємо, тим більше ми стикаємося з цим опором», — сказав «Аль-Джазірі» директор НАБУ Артем Ситник.

«Парламент вживає заходів для того, щоб взяти під свій контроль керівництво Агентства по боротьбі з корупцією», — додав він.

Нагадаємо, в листопаді 2017 року в НАБУ заявили, що близько 156,8 мільйона доларів, які належали компанії Quickpace Limited, пов'язаної з нардепом Олександром Онищенком, були арештовані за рішенням суду в травні 2016 року на рахунках в ПАТ «Ощадбанк» в рамках розслідування так званої «газової справи».

У коментарі Українській правді Онищенко заявив, що не має відношення до арештованих коштів компанії Quickpace Limited, і вони були заарештовані Генпрокуратурою у справі про спецконфіскацію коштів екс-президента Віктора Януковича.

У той же час в Національному антикорупційному бюро, коментуючи заяву Онищенка, заявили, що бенефіціаром компанії Quickpace Limited був саме Олександр Онищенко.

Пізніше Онищенко сказав, що згоден розлучитися з заарештованими коштами компанії Quickpace Limited, якщо НАБУ доведе, що гроші належать йому.

Народний депутат з фракції «Блок Петра Порошенка» Вадим Денисенко придбав автомобіль BMW X5 2015 року випуску.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на Єдиний державний реєстр декларацій.

Денисенко придбав машину у Марини Колєснікової за 1,10 млн. грн. При цьому, у публічних оголошеннях про продаж такої моделі її середня вартість вища на 2-30%. Тобто народному депутату вдалось придбати авто за привабливою для покупця ціною.

У своїй декларації за 2015 рік Денисенко вказав садовий будинок під Києвом площею 112  кв. м. та 607 кв м землі під ним, квартиру у Києві, дві земельні ділянки у Криму та житловий будинок там же. Ще у його власності ділянки у Житомирській області площею майже 80 тис кв м.

Також у Денисенко є коштовний годинник Vacheron Constantin, отриманий 1 січня 2012 року.

Він володіє корпоративними правами у ТОВ «Мова-4», ТОВ «Новини ТВ» (Еспресо ТВ).

Минулого року він отримав заробітну плату у сумі 78 тис. грн., гонорари – 135,5 тис грн., страхові виплати – 100 тис грн. Денисенко минулого року продав автомобіль за 637 тис. грн. і отримав 80 тис грн. на виконання депутатських повноважень.

На рахунках в банку Денисенко тримав 12305 грн., зате тримав готівкою 53 тис. євро та $172 тис.

Нагадаємо, що нардеп Денисенко був проти оприлюднення електронних декларацій у відкритому доступі.

Раніше в декларації про доходи за 2012 рік Денисенко вказував, що володіє авто Mazda CX-5 2012 року випуску. Вартість такого авто на ринку нині схожа на цифру, яку задекларував нардеп.

Раніше  Денисенко був головним редактором газети «Коментарі», яку була куплена у Віталія Гайдука оточенням біглого Сергія Курченка. Пізніше Денисенко був головним редактором телеканалу «Еспресо TV», де його бізнес-партнером був нардеп від «Народного фронту» Микола Княжицький.  При цьому цифрова ліцензія телеканалу належить компанії «Астра Фінанс», пов’язаній з Інною Аваковою, дружиною міністра МВС та одного з лідерів «Народного фронту» Арсена Авакова.

Денисенко в 2014 році заявив, що став власником видавничого дому «Картель», який випускав, в тому числі, газету «Деловая столица». Після набуття депутатського мандату заявив, що більше не є власником «Картелю».

Щоб бути одним з найбагатших депутатів Верховної Ради, потрібно не лише вміти заробляти гроші, а й вчасно їх виводити з банків, які ось-ось збанкрутують. Тож майстер-клас від народного депутата.

Щоб бути одним з найбагатших депутатів Верховної Ради, потрібно не лише вміти заробляти гроші, а й вчасно їх виводити з банків, які ось-ось збанкрутують.

У 2014 році депутату з групи «Відродження» Віталію Хомутинніку, статки якого за даними останнього рейтингу Forbes сягають 133 млн дол, вдалося вивести депозит з Брокбізнесбанку перед самим крахом фінансової установи.

У цьому ж банку знаходилися кошти ЗНКІФ «Каскад-інвест», який належить Хомутинніку. Хоча банк у лютому 2014 року вже не міг виконувати зобов'язання перед клієнтами, компанія депутата так само зуміла повернути свої кошти.

Як Хомутинніку це вдалося в той час, коли інші вкладники, в тому числі держава, «поховали» мільярди гривень у злощасному банку?

Брокбізнесбанк став однією з перших фінансових установ, яку було визнано неплатоспроможною після Революції гідності. Тимчасова адміністрація була введена в цей банк 3 березня 2014 року. Належав він олігарху Сергію Курченку.

Балансова вартість активів банку до революції сягала 20 млрд грн. Проте перед введенням тимчасової адміністрації з банком гарно «попрацювали».

Оціночна вартість активів, за останніми даними Фонду гарантування вкладів, які є у розпорядженні видання «Економічна правда», становила лише 3,3 млрд грн. Банк досі винен майже півмільярда гривень рефінансування Національному банку.

Крім того, майже 10 тис людей втратили близько 1,2 млрд грн. Це загальна сума вкладів, які перевищували 200 тис грн і не були гарантовані ФГВФО.

З інформації випливає, що деякі наближені до влади особи могли знати про майбутнє банкрутство банку ще в лютому 2014 року, коли головою НБУ був Ігор Соркін. В той час банк уже не виконував своїх зобов'язань. Форуми були переповнені повідомленнями, що людям не віддають депозити.

Кореспондентський рахунок банку був порожнім, та деякі «обрані» знайшли вихід.

Журналісти звернули увагу на цікавий факт у декларації Віталія Хомутинніка: депутат отримав 840 тис грн допомоги від Олександра Яворського.

«Це повернення фінансової допомоги, яку я йому надав у 2014 році та на початку 2015 року. Загальна сума допомоги становила 38 млн грн. Залишилося ще десь 23 млн грн. Ці 840 тис грн — частина погашення боргу», — пояснив Хомутиннік.

На питання, чому він надав Яворському гроші, Хомутиннік відповів: «Це мій товариш. У нього були бізнес-питання. Я допоміг без жодної користі».

Проте інформація, яка є у розпорядженні ЕП, може свідчити, що фінансова допомога товаришу мала на меті виведення активів з банку. Більше того, ця допомога, скоріш за все, була потрібна Хомутинніку, а не Яворському.

Олександр Яворський — президент групи компаній «Біокон». За її даними, фірма є найбільшим логістичним оператором на фармацевтичному ринку України.

Джерела ЕП стверджують, що компанія кредитувалася у Брокбізнесбанку. У той же час в Хомутинніка та його компанії були у цьому банку кошти, які вже не можна було зняти з рахунків. Проте завдяки коштам депутата та його компаній відбулося згортання кредитної заборгованості групи компаній «Біокон».

У 2011—2012 роках фонд «Каскад-інвест» Хомутинніка придбав безготівкових дорогоцінних металів майже на 65 млн грн. Вийти з такої інвестиції компанія вирішила у лютому 2014 року, незадовго до банкрутства банку.

За словами джерел ЕП, банк уже порушував нормативи валютної позиції і не мав реальної економічної можливості купувати цей метал. Проте для фонду «Каскад-інвест» він зробив виняток і придбав його на свій баланс.

«Каскад-інвест» направив виручені кошти на збільшення статутного капіталу ТОВ «Українська інвестиційна компанія», засновником якої є сам фонд.

Далі «Українська інвестиційна компанія» направила ці кошти як поворотну фінансову допомогу ТОВ ХФК «Біокон», яке за допомогою цих коштів погасило свої кредити перед банком і стало боржником «Української інвестиційної компанії».

За словами джерела в банку, аналогічно було вчинено з частиною власного депозиту Хомутинніка, близько 20 млн дол. Кошти через «Українську інвестиційну компанію» пішли на згортання кредитного боргу однієї з компаній групи «Біокон».

За даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, статутний капітал «Української інвестиційної компанії» в січні 2014 року становив близько 26 млн грн. Проте у 2014 році статутний капітал був збільшений мінімум до 157 млн грн.

Як свідчить бізнес-пошукова система Youcontrol, 16 червня 2014 року «Українська інвестиційна компанія» повідомила про зменшення статутного капіталу зі 157 млн грн до 91 млн грн, а в 2015 році її статутний капітал скоротився до 68 млн грн.

До слова, в декларації депутата за 2014 рік на його рахунок у Приватбанку було внесено 206 млн грн. За словами джерел у Брокбізнесбанку приблизно така сума у гривневому еквіваленті лежала на рахунку депутата на початку 2014 року і була виведена з банку через операції поворотної фінансової допомоги.

Хомутиннік не відповів, чи тримав він депозит у Брокбізнесбанку. Він прокоментував лише ту інформацію, яка стосувалася суми, вказаної у декларації.

«У 2014—2015 роках я особисто як фізична особа надав безвідсоткову фінансову допомогу своєму товаришу Олександру Яворському у розмірі близько 38 млн грн. Фінансова допомога, що була надана з мого особистого рахунку у ПАТ КБ Приватбанк, повертається досі», — сказав Хомутиннік.

Також він зазначив, що не має стосунку до оперативної діяльності будь-яких підприємств: усі вони передані в управління.

«Каскад-інвест» не відповів на запитання ЕП про виведення коштів з Брокбізнесбанку. «Вся інформація щодо діяльності фонду, що не має статусу комерційної таємниці, знаходиться у відкритому доступі», — зазначили у фонді.

Фонд гарантування вкладів також не став коментувати виведення коштів народним депутатом, зазначивши, що така інформація є банківською таємницею.
Загалом ситуація неоднозначна.

«Каскад-інвест» і Хомутиннік виводили кошти з Брокбізнесбанку, і надання поворотної фінансової допомоги є законною операцією. З іншого боку, за словами джерела ЕП, банк не мав економічної спроможності для придбання безготівкового золота фонду і переведення валютного депозиту депутата у гривню.

Більш того, проведені операції порушують черговість задоволення кредиторських вимог банком, який визнаний неплатоспроможним. Якби не інсайдерська інформація і неправомірні дії банку, Хомутиннік навряд чи повернув би депозит.

Олександр Мойсеєнко, Національне бюро розслідувань України

Кошти за «пальне Курченка» зникли з банку і не з’явились на поліцейських рахунках, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Народний депутат Віктор Чумак заявляє про зникнення коштів у сумі 101 млн гривень, які держава мала отримати за нафтопродукти олігарха-втікача Сергія Курченка, продані структурі Сергія Тищенка, бізнес-партнера народного депутата від «Народного фронту» Сергія Пашинського.

Про це Чумак пише на своїй сторінці у Facebook.

«Ви ж пам'ятаєте цю історію з пальним Курченка? Пальне „конфіскували“ без суду та слідства, продали, а гроші то ніби поклали у банк. Справжній, не такий як у Чауса.

А Київський суд Одеси визначив їх як речові докази і наказав перевести на рахунки обласного УМВС.

Біда в тому, що тепер їх немає ніде!!! Ні в банку ні на поліцейських рахунках!!», – зазначає нардеп.

Чумак наголошує, що компанія «Укртранснафтопродукт», яка займалася реалізацією пального, та «Фортуна-Банк» контролюються однією особою – Сергієм Тищенком, другом нардепа Сергія Пашинського.

Політик звернувся до Головного управління Нацполіції у місті Києві з проханням надати інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом непереведення службовими особами «Фортуна-Банк» та «Укртранснафтопродукт» коштів на рахунки УМВС згідно з рішенням суду.

До речі, група компаній «Фактор», що належить Тищенку, не вперше виступає фігурантом скандалів, пов’язаних із розкраданням державних коштів за сприяння нардепа Сергія Пашинського.

Від імені офшорної компанії на Британських Віргінських Островах група Raiffeisen видавала мільйонні кредити підприємствам, які знаходяться в сфері впливу Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

В Австрії з'явився компромат на президента України Петра Порошенка і Raiffeisen Zentralbank.

Підприємства Президента України є клієнтами  австрійського банку, але їх співпраця зовсім не така, як у багатьох тисяч інших клієнтів Raiffeisen.

Австрійський тижневик Falter опублікував статтю, у якій досліджуються ділові взаємини між Порошенком і Raiffeisen Zentralbank Австрія.

Серед даних компанії Mossack Fonseca, журналісти австрійського тижневика звернули увагу на ряд транзакцій.

Від імені офшорної компанії на Британських Віргінських Островах група Raiffeisen видавала мільйонні кредити підприємствам, які знаходяться в сфері впливу Порошенка.

Керівник відділу економічної злочинності в Федеральному управлінні кримінальної поліції Австрії Рудольф Унтеркефлер прямо назвав кредитні угоди офшорних компаній на користь третіх сторін достовірним доказом відмивання коштів.

«З економічної точки зору, вони не мають сенсу, але сприяють відмиванню грошей», — цитує Falter слова посадовця.

Ділові відносини між Raiffeisen і фірмами з офшорними адресами починаються в 2002 році. Юристи Mossack Fonseca реєструють в той час підприємство під назвою Linquist Services Limited на Британських Віргінських островах.

Власники підприємства не розголошувалися, а офіційними директорами призначалися підставні особи. У Raiffeisen Zentralbank Австрія офшорна компанія Linquist відкрила ряд банківських рахунків.

За наявними документами юридичної компанії Mossack Fonseca австрійські журналісти простежили схему, за якою протягом більш ніж десяти років мільйони перетікали з Карибського басейну до Європи, а також України.

Зокрема, Raiffeisen, від імені компанії Linquist і ряду інших офшорних фірм, видавав кредити різним підприємствам, серед яких активно фігурували фірми, що належать Порошенку — Roshen і «Укрпромінвест».

Наприклад, відповідно до угоди від 23 грудня 2010 року між компанією Linquist і Райффайзен Інтернаціональ Банк (RBI) була досягнута домовленість про кредит на суму не менше $ 115 млн для кондитерської компанії Roshen в Києві. Рахунки компанії Linquist, на яких завжди знаходилося чимало коштів, служили забезпеченням подібних кредитів.

«Чому підприємства українського Президента не захотіли отримувати кредити безпосередньо, а тільки в обхід через Raiffeisen?», — дивуються австрійські журналісти, і тут же на нього відповідають: такого роду схеми переслідують, як правило, одну мету — приховати справжнє походження коштів.

Раніше депутат фракції БПП Сергій Лещенко заявив, що глава адміністрації президента Борис Ложкінін фігурує у кримінальному провадженні за статтею «відмивання грошей» у Австрії.

Мова йде про продаж Ложкіним Українського медіа-холдингу в 2013 році структурам Сергія Курченка, коли транзакції проводилися з офшорних фірм на офшорні фірми через рахунки в австрійських банках.

«Сумнівні переклади багатомільйонних сум помітив підрозділ Міністерства внутрішніх справ Австрії, який займається розслідуванням відмивання грошей і контактує з банківськими установами країни. Він написав заяву в спеціальну прокуратуру про те, що є підозра про відмивання грошей стосовно трьох українців», — заявив парламентар.

Сам Борис Ложкін заявив, що правоохоронні органи жодної з країн світу ніколи не зверталися до нього з претензіями.

Колишній держчиновник і член Партії регіонів уникнув суду за кричущим звинуваченнями в корупції у зв'язку зі скандальними «вишками Бойка» і спокійнісінько живе в елітному маєтку під Києвом.

Хто допоміг йому в цьому?

Він спокійно живе в маєтку під Києвом, у закритому кооперативі. Протягом тижня без усіляких проблем їздить на роботу до Верховної Ради на особистому Mercedes, який цілком відповідає його статусу лідера третьої за величиною парламентської фракції Опозиційного блоку (ОБ).

Ця людина — Юрій Бойко. Він не намагається втекти з країни, що не побоюється арешту й оточений повагою колег. «Юра буде останнім, щодо кого порушать кримінальну справу»,— так, за словами політтехнолога Тараса Березовця, кажуть про Бойка його соратники.

Між тим цей політик — один з ключових діячів епохи Віктора Януковича, якого звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн. Саме стільки 2011 року держкомпанія Чорноморнафтогаз, якою опікувався Бойко, який на той момент обіймав посаду міністра палива та вугільної промисловості, переплатила за дві морські бурові установки. За кожну держбюджет виділив по $400 млн невідомим компаніям-посередникам, переплативши вдвічі. Власником однієї з цих фірм виявився латвійський бомж-алкоголік. «Класична корупційна схема»,— наполягали тоді представники Дзеркала тижня, видання, що розкопало цю аферу. Ту саму фразу повторювали й опозиціонери, які докоряли Януковичу тим, що Генпрокуратура цією сумнівною оборудкою так і не зацікавилася.

Тепер вчорашня опозиція має весь обсяг влади в країні, а Бойко опинився в ролі політичного опонента влади. Але ані справа про скандальні вишки, ані нові звинувачення в співучасті в незаконній схемі продажу скрапленого газу, реалізованій 2010‑го «младомільярдером» Сергієм Курченком за участю Бойка і його підлеглих, не зробили з колишнього міністра обвинуваченого в судах щодо корупції.

Генпрокуратура мляво розслідує обидві справи. Експерти впевнені: безпеку високопосадовцю забезпечує влада, яка послідовно дотримується нейтралітету. Таким само чином вони поводяться щодо друзів і партнерів Бойка — мільярдера Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, заступника голови фракції Опоблоку.

«Переконаний: без домовленостей із Банковою лідер ОБ не почувався б настільки безкарним»,— каже Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Бойко не лише уникає суду, але і залишається значущою фігурою в газовій галузі, контролюючи один із важливих активів — компанію Київгаз. Його зять Сергій Горовий вже шостий рік працює головою правління Київгазу, який частково перебуває в муніципальній власності.

Найщасливіший

Два роки після Майдану, протягом яких країна пройшла крізь глобальні потрясіння, а політична еліта — крізь струс, зокрема втечу з країни ключових чиновників і частковий арешт їх активів, Бойко пережив без особливої напруги. Він ще не оприлюднив декларацію за 2015 рік, проте, з огляду на дані за 2014‑й, його справи йшли непогано.

У власності політика і його рідних опинилися чотири ділянки землі площею від 600 соток до 2 га, два житлових будинки — один з них на 450 кв. м. За інформацією ЗМІ, сім'я Бойка живе в елітному кооперативі Лісовий в селі Іванковичі, що за 15 км від Києва. Крім того, його родина задекларувала понад 9 млн грн річного доходу. А на рахунках подружжя Бойків зберігається 27,5 млн грн. І це лише видима частина: як кажуть експерти, навряд чи екс-чиновник розкрив усю свою власність у декларації.

Бойко не просто заможно живе за містом і працює у Верховній Раді — фортуна в буквальному сенсі не втомлюється йому посміхатися.

Навесні 2014 року українська Генпрокуратура підготувала для ЄС санкційний список з 22 осіб, що входять у близьке оточення Януковича. Прізвище Бойка там відсутнє. Так само, як і прізвища його друзів і партнерів — Фірташа, Льовочкіна, а також колишнього керівника НАК Нафтогаз України Євгена Бакуліна. Тобто до санкційного списку не потрапив жоден з членів так званої групи Росукренерго (РУЕ), названої на честь газотрейдера-посередника, на якій Фірташ збагатився.

Люди з РУЕ уникли санкцій завдяки Олегу Махніцькому, першому постмайданному генпрокурору та члену ВО Свобода, вважає Сергій Лещенко, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП). За його версією, Махніцький не вніс до списків представників РУЕ через те, що залежав від іншого свободівця Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс, колишнього партнера Фірташа.

Генпрокуратура і в інших випадках була поблажливою до Бойка. У лютому минулого року до Остапа Семерака, народного депутата фракції Народного фронту, звернулися співробітники прокуратури. Вони розплутували справу про закупівлю вишок Бойка — цією саом темою цікавився і сам Семерак.

За Януковича ГПУ ця справа не зацікавила, але після Євромайдану, у квітні 2014‑го, вона взялася за нього ґрунтовно, порушивши справу за фактом того, що службові особи Міненерго в змові з представниками НАК Нафтогаз і Чорноморнафтогазу вкрали у держави $400 млн, сплачених за вишки.

І хоч Бойко не підписував тендерну документацію і контракти на придбання вишок, але, як людина, що опікувалася Нафтогазом і Чорноморнафтогазом, не міг не знати про деталі цієї афери, переконаний Семерак.

Слідчі прийшли до депутата, за його словами, по допомогу. Мовляв, готували постанову про арешт Бойка, але лідер Опоблоку розпочав переговори з кимось із представників влади, намагаючись уникнути цього. Щоб екс-чиновник все ж відчув на зап'ястях наручники, працівники ГПУ попросили депутата вжити контрзаходів. Семерак проанонсував арешт Бойка. Але в результаті ГПУ навіть не передала в Раду клопотання про зняття недоторканності з очільника Опоблоку. Причини такої поведінки Генпрокуратури Семерак не знає.

Сам Бойко завжди заперечував звинувачення у штучному завищенні ціни на бурові, називаючи маржу платою за додаткове устаткування.

Сьогодні обидві установки, що працювали біля Криму, росіяни вкрали. Також в російському полоні несподіваним чином опинилася і частина документації щодо закупівлі цього обладнання.

Колишній керівник Нафтогазу Бакулін, під орудою якого проводився скандальний тендер, лише короткий час навесні 2014‑го провів під арештом і зараз разом з Бойком засідає в парламенті у фракції Опоблоку.

У Генпрокуратурі на запит журналістів відповіли, що слідство за фактом афери все ще ведеться. Зокрема, перевіряють і законність дій нинішнього лідера опозиції. Тривале розслідування у відомстві пояснили тим, що в його межах співробітники прокуратури звертаються із запитами до закордонних органів.

Вибіркове неправосуддя

ГПУ виявилася вкрай милостивою до лідера ОБ і в іншій справі. Лещенко згадує, що ще влітку 2015‑го слідчі прокуратури підготували клопотання про зняття недоторканності й арешт Бойка за його участь в інший афері — схемі реалізації скрапленого газу, створеній Курченком.

Бойко, на той момент міністр палива і енергетики, і Оксана Масс, перший заступник директора  «Газ України», штучно завищували потребу населення у скрапленому газі в семи областях. Щоб її задовольнити, держава проводила аукціони з продажу додаткових обсягів енергоносія за соціальними цінами, що становлять 20 % від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних підприємств, створених Курченком. Придбаний таким чином газ перепродувався за комерційними цінами на ринку. «Бойку було відомо про сенс скоєного злочину, була визначена його роль у злочинній організації: він мав не тільки діяти як міністр, але і забезпечувати скоєння злочину за лінією Міненерго та дочірніх підприємств»,— цитує текст клопотання слідчих ГПУ Лещенко.

Але Шокін клопотання не підписав.

ГПУ не цікавиться й іншими темними справами екс-чиновника, яких не бракувало. Російський бізнесмен Костянтин Григоришин нещодавно кинув світло на гігантський масштаб корупції під патронатом міністра Бойка. «Раніше [на держзакупівлі] сиділи люди Юри Бойка, вони казали: помножте ціну на шість, поставте трансформатори, а потім 80 % поверніть нам готівкою»,— розповідав він НБРУ, говорячи про особливості здійснення держзакупівель у часи, коли нинішній головний парламентський опозиціонер був у владі.

Бойко не відповів на запит журналістів про те, чи викликають його до прокуратури, як кого і щодо яких справ.

Весь у газі

Лідер Опоблоку не тільки дешево відбувся за старими справами, але і залишається важливим гравцем на газовому ринку.

Тут його ключовим активом є зять Сергій Горовий, чоловік старшої дочки Ярослави.

2010 року, коли Бойко служив міністром, Горового на позачергових зборах акціонерів Київгазу обрали головою правління. Відтоді зять політика не залишає цей пост, хоча результати його роботи негативні. Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) у травні 2015‑го перевірила компанію на предмет дотримання ліцензійних умов. Підсумок — НКРЕКП наклала на Київгаз максимальний штраф у 800 тис. грн.

Але звільнити зятя Бойка Київська міськдержадміністрація (КМДА) не може: за словами Петра Пантелєєва, заступника голови КМДА, це здатна зробити лише наглядова рада. Як стверджує чиновник, міська влада вже попросила компанію призначити загальні збори акціонерів, щоб переобрати раду. І сподіваються, що вони відбудуться до середини весни.

У липні минулого року Київгаз створив дочірнє підприємство КиївГазЕнерджі, якому делегував функції обслуговування споживачів. Директором стала теж не чужа Бойку людина — Владислав Красавін, який на сайті Ради досі значиться помічником на громадських засадах лідера Опоблоку.

Ані Горовий, ані Красавін не відповіли на питання журналістів, чи пов'язані їхні призначення з Бойком.

Горовий для Бойка — не тільки інструмент впливу на Київгаз, але і сімейний роботодавець. Він є співвласником видавничого дому Вавилон, до якого входять модні журнали l'Officiel та Pink. І дві старші дочки лідера ОБ працюють у цих виданнях: Ярослава — креативним директором l'Officiel, а Уляна — шеф-редактором Pink.

Непотоплюваний

Чому ГПУ спускає на гальмах справи, до яких причетний Бойко? Відповідаючи на це запитання, експерти зазначають кілька причин.

Лещенко каже, що у Шокіна є старший помічник — Василь Драган. За часів Януковича він був завідувачем сектора запобігання та виявлення корупції в апараті Міненерговугілля. «Драган був у Бойка головним борцем з корупцією саме тоді, коли купували вишки Бойка»,— пояснює нардеп БПП.

Бойко не захотів коментувати свої зв'язки з Драганом.

Але у ГПУ є і значно вагоміша причина затягувати слідство. І ця причина — найвища влада в особі президента країни. Про те, що без домовленостей з Банковою Бойко не був би такий спокійний за свою свободу, говорить Шабунін. Лідер Опоблоку, на його думку, дуже зручний конкурент для Порошенка на наступних президентських виборах.

Про існування якогось таємного «акта про ненапад», на думку політолога Євгена Магди, свідчить і те, що Опозиційний блок не виконує найважливішої функції — він не опонує главі держави. «ОБ не турбує владу, він шукає можливість з нею домовитися»,— пояснює експерт.

На останній прес-конференції президента журналісти нагадали Порошенку про те, що Шокін не підписує клопотання до парламенту про зняття депутатської недоторканності й арешт Бойка. На що президент відповів, що тепер це робота вже не ГПУ, а нових антикорупційних органів. “І про Бойка, будь ласка, матеріали в Антикорупційне бюро. І справи не будемо вибирати. Бойко, не Бойко — всіх корупціонерів до відповідальності",— театрально заявив засновник Партії регіонів.

У Національному антикорупційному бюро журналістам сказали, що зараз у них немає кримінальних проваджень щодо Бойка.

Христина Бердинських, Національне бюро розслідувань України

Віктор Шокін оберігає від неприємних новин лідера фракції «Опозиційний блок» Юрія Бойка. А в найближчому оточенні чинного генпрокурора перебуває людина, яка мала оберігати Бойка від корупції, коли вони разом працювали в органах влади часів Віктора Януковича.

У липні 2015 року, як повідомляють мої джерела, слідчі Генпрокуратури підготували текст подання до Верховної Ради про надання згоди на зняття недоторканості, затримання та арешт Юрія Бойка. Епізод стосується афери зі скрапленим газом Сергія Курченка, де слідчі прямо називають Бойка «учасником злочинної організації». Подання з усією викладкою дій екс-міністра було передано генпрокурору Шокіну для підписання та направлення до Верховної Ради. Однак уже три місяці документ лежить без руху, а Бойко почувається безкарним.

Річ у тім, що однією з найдовіреніших осіб Шокіна в генпрокуратурі є такий собі Василь Драган. Він обіймає посаду з цікавою назвою – «старший помічник генерального прокурора з особливих доручень». На день Конституції 2015 року Драган в числі інших близьких соратників Шокіна – Столярчука та Севрука – отримав від президента Порошенка заохочення – підвищення до радника юстиції третього рангу.

Драган іде з чинним генпрокурором по життю. Коли Шокін в часи Яреми працював його заступником, Драган обіймав біля нього посаду «старшого помічника заступника генерального прокурора». В 2005 році Драган працював у головному слідчому управлінні Генпрокуратури, куратором якого тоді був Шокін. А ще раніше, в 1990-их, Драган розслідував справу проти Ігоря Діденка, яка лягла в основу німецької справи та призвела до його виправдання та виплати компенсації.

Цікавий інший нюанс. В часи Януковича, з 18 серпня 2010 року по 22 квітня 2013 року Драган працював під керівництвом міністра палива та енергетики Юрія Бойка. Посада Драгана називалася... «завідувач Сектору запобігання та виявлення корупції». Показово, що в часи, коли Драган мав боротися з крадіями у Міненерго, там відбулася найбільша афера останньої п'ятилітки під назвою «Вишкі Бойка», які були придбані в ризьких бомжів за завищеною вдвічі ціною.

Але, окрім «Вишок Бойка», антикорупційний комісар Міненерго не зреагував на іншу аферу, яка зараз лягла в основу кримінальної справи проти Бойка – афери, на підставі якої слідчі Генпрокуратури підготували для Шокіна подання в парламент, так досі туди і не відіслане.

Про що ідеться?

Ідеться про схему Курченка з реалізації скрапленого газу, який за заниженими цінами викуповувався начебто для потреб населення, але насправді продавався за ринковою вартістю комерційним підприємствам.

Для цих потреб Курченко створив «злочинну організацію», як це кваліфікували слідчі. Туди увійшов і Бойко, що працював при Януковичі спочатку міністром енергетики з 11 березня 2010 по 24 грудня 2012, а від цієї дати та аж до падіння режиму, до 27 лютого 2014 був на посаді віце-прем'єра з питань енергетики.

«Перебуваючи на посаді міністра палива та енергетики, а в подальшому віце-прем'єр-міністра, Бойко всупереч інтересам держави використав надані йому повноваження та, ставши учасником підконтрольної Курченку злочинної організації, (...) вчинив умисний злочин проти власності», – ідеться у поданні, заблокованому Шокіним.

Згідно з матеріалами справи, Курченко створив 12 фіктивних підприємств, «аби шляхом підробки документів надати видимість законності діяльності на ринку скрапленого газу». Ось перелік цих компаній: Черкаси-Газснаб, Кримбутангаз, Київоблпропангаз, Луганськпропангаз, Луганськснабгаз, Укрхарківгазпостачання-2009, Донецьк-Побутскрапгаз, Модус-Вівенді, Чернівці-СПБТ, Запорожгаз-2000, Харків-СПБТ, Харківспецгазснаб.

Для того, щоб заволодіти скрапленим газом, Курченко разом з Бойком завищували обсяги потреб населення в цьому паливі. Підприємства Курченка не продавали газ населенню і навіть не мали цього на меті. Згідно з розробленим злочинним планом, було передбачено складання довідок про обсяг та напрями реалізації газу «із внесенням до них завідомо недостовірних відомостей».

Втілювати свою схему Курченко почав іще в 2009 році, про що у березні 2010 стало відомо Бойку, який був тоді заступником голови енергетичного комітету Верховної Ради. 9 березня 2010, за два дні до призначення міністром, Бойко навіть направив депутатське звернення до Генпрокуратури про перевірку підприємств Курченка.

Але щойно Бойко став членом уряду, він увійшов у змову з Курченком. «Протягом першого півріччя 2010 року Курченко підбурив на участь у злочинній організації тодішнього міністра енергетики Юрія Бойка та першого заступника директора ДП „Газ України“ Оксану Масс, які при очевидній нелогічності значного збільшення обсягів продажу скрапленого газу для потреб населення в семи областях (Харківської, Донецької, Київської, Луганської, Черкаської, Чернігівської та Запорізької) визнавали такі завищені обсяги достовірними».

За даними слідства, у деяких періодах обсяги потреб населення в скрапленому газі завищувалися в 25-30 разів, на що Бойко, який мав досвід роботи у цій сфері, без будь-якої перевірки закривав очі.

Ці обсяги газу викуповувалися Курченком на аукціонах за низькими цінами начебто для потреб населення.

«Бойку було відомо про суть вчинюваного злочину, визначено його роль в злочинній діяльності. Так, Бойко мав не тільки бездіяти як міністр, а забезпечувати вчинення злочину по лінії Міненерго та дочірніх підприємств», – ідеться у поданні слідчих до Шокіна, яке було покладено під сукно. Зокрема, Бойко не направляв до податкової подання на перевірку покупців скрапленого газу.

У 2011 році в ситуацію втрутився перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, який представляв інше угрупування у владі Януковича. 30 серпня 2011 року провів селекторну нараду та доручив Міненерго у одноденний строк надати інформацію в розрізі регіонів щодо обсягів продажу скрапленого газу на аукціонах для потреб населення. Вказане доручення не було виконано. Більше того, Бойко навіть не втомлював себе підписанням відповідей на питання Клюєва. 1 вересня його заступник Макуха повідомив, що контроль над цільовим використанням скрапленого газу здійснює податкова – хоча це суперечить постанові уряду від 2000 року.

Після цього Клюєв доручив Бойку та начальнику податкової Захарченку в одноденний строк надати Кабміну інформацію щодо обсягів продажу скрапленого газу для населення. Листом від 13 вересня 2011 знову Макуха сказав, що вся інформація була в попередньому листі, що не відповідало дійсності.

Клюєв тоді доручив під особисту відповідальність Бойка надати уряду вичерпну інформацію з цих питань та внести в податкову подання щодо перевірки цільового використання скрапленого газу, призначеного для населення. Бойко зробив це 22 вересня – він вніс до податкової подання щодо підприємств, які продавали менше третини (!) всього скрапленого газу. І жодна з фірм, перевірку яких ініціював Бойко, не належали Курченку.

Паралельно Бойко в порушення Регламенту уряду вніс на розгляд Кабміну проект постанови щодо біржових аукціонів з продажу скрапленого газу, який прем'єр Азаров прийняв без належного обговорення, а потім підписав як постанову уряду N1064. «Таким чином, Бойко забезпечив послаблення контролю за цільовим використанням скрапленого газу», – ідеться у поданні до Шокіна від слідчих.

Бойко і далі продовжував прикривати схему Курченка, який викуповував величезні обсяги газу начебто для населення за ціною, що складала лише 20 відсотків від ринкової. Незаконно придбаний на спецаукціонах скраплений газ 12 компаній Курченка продали комерційним підприємствам.

"Внаслідок спільних злочинних дій Бойка та членів злочинної організації Курченка вчинено незаконне заволодіння майном Укргазвидобування та Укрнафта – видобутим ними скрапленим газом за заниженими цінами, різниця яких з реальною ринковою вартістю відповідних обсягів склала 5,784 мільярда гривень (понад 700 мільйонів доларів) ", – ідеться у документі, який так і не подав Шокін до парламенту.

В цій кримінальній справі винесено повідомлення про підозру Курченку та одному з його підлеглих на прізвище Сало, а також заступникам губернаторів Харківської області Дулубу, Черкаської області Рябцеву, Київської області Максименку. Бойко на виклики слідчого не являвся до прокуратури, що стало підставою вимагати для нього тримання під вартою.

«У матеріалах провадження є достатні докази для підозри Бойка за статтями участь в злочинній організації та заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах (частина 1 статті 255, частина 5 статті 191) – до 12 років з конфіскацією майна, а тому до нього може бути застосовано арешт», – сказано в поданні, яке Шокін приховав у прокуратурі.

Зрештою, повністю готовий документ, який би дозволив зняти з Бойка недоторканість та арештувати, десь загубився на найвищих поверхах на Різницькій. Саботаж та покривання Бойка стало для мене останньою краплею. Довіру до Шокіна як генерального прокурора втрачено, тому я поставив підпис під постановою про його відставку. Сподіваюсь, це звільнення, яке має відбутися якнайшвидше, відкриє дорогу для розслідувань без озирання на прізвища та політичну доцільність, як проти соратників Януковича, так і корупціонерів з числа нинішньої влади.

Сергій Лещенко, Національне бюро розслідувань України