Детективи Національного антикорупційного бюро повідомили міністру інфраструктури Володимиру Омеляну про підозру в незаконному збагаченні й декларуванні недостовірної інформації, повідомляє антикорупційний портал «Гривня».

13 вересня 2018 року під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури йому повідомили про підозру за ч.3 ст.368-2 та ст.366-1 Кримінального кодексу, розповіли у прес-службі НАБУ.

За даними слідства, Омелян, який із 2000 року перебуває на державній службі, з 1 січня 2000 року до 26 квітня 2018 року, отримав 2,17 млн грн офіційного доходу, тоді як витрати її склали лише в період із 2008 року до 26 квітня 2015 року щонайменше 3,45 млн грн.

Детективи НАБУ з’ясували, що «в 2015 році, перебуваючи на посаді заступника міністра інфраструктури України, посадовець набув у власність активи, законність підстав отримання яких не підтверджено доказами та вартість яких значно перевищує його законні доходи».

Йдеться про новий позашляховик BMW X5 2015 року випуску та готівку в сумі 90 тисяч доларів та 25 тисяч євро. Загальна вартість таких активів на той час становила 4 230 500 гривень, заявляє бюро.

Крім того, «слідство встановило факти внесення міністром інфраструктури недостовірних відомостей до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування».

«Так, у е-декларації за 2015 рік вартість незадекларованих міністром активів, які знаходяться у власності чи користуванні, а також видатків становила щонайменше 3,034 млн грн, у 2016 – понад 8,024 млн грн», – йдеться в повідомленні.

«У декларації за обидва роки посадовець умисно не вніс інформацію про позашляховик BMW X5, фактичним власником якого він є, та який перебував у його володінні й користуванні», – заявляє НАБУ.

«Не відображені в е-декларації за 2015 рік видатки на оренду будинку, в якому фактично проживав міністр та члени його родини. Роком пізніше міністр не задекларував факт постійного користування у 2016 році іншим заміським будинком та земельною ділянкою», – додає відомство.

Крім того, за даними НАБУ, «міністр вніс недостовірні відомості про вартість автомобіля Volvo S80 2007 року випуску, придбаного в 2016 році».

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Розслідування наведених фактів детективи НАБУ здійснюють з травня 2017 року.

Громадська організація Центр протидії корупції заявила, що голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький та його заступники незаконно затягують розгляд скарги НАБУ на рішення прокурора САП, який закрив «справу рюкзаків». У цій справі фігурує син та заступник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

ЦПК зазначає, що 13 липня 2018 року НАБУ надіслало скаргу до керівника САП Холодницького, щодо закриття кримінального провадження у так званій «справі рюкзаків».

Детективи вимагають скасувати постанову про закриття провадження щодо сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова та заступника міністра Сергія Чеботаря, яких підозрюють у причетності до розкрадання 14,5 мільйонів гривень при закупівлі рюкзаків для потреб Нацгвардії.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 313 КПК України, Холодницький або його заступник мали розглянути скаргу та ухвалити рішення впродовж трьох днів з моменту її отримання.

«Тобто Холодницький мав розглянути скаргу ще до того, як пішов у тривалу відпустку», — зазначають у ЦПК.

Проте станом на 15 серпня відповіді не було ані від Назара Холодницького, ані від першого заступника Максима Грищука, який виконує його обов’язки на час відпустки. Про це повідомили Центру протидії корупції у НАБУ.

Аналогічну скаргу НАБУ надіслало й генпрокурору Луценку, проте він взагалі відмовив розглядати її по суті. Про це стало відомо із відповіді НАБУ, яку отримали юристи ЦПК.

«Вищий за посадою прокурор, у цьому випадку Назар Холодницький або його заступник, може скасувати постанову та поновити розслідування справи», — зазначають у Центрі протидії корупції і додають, що імовірно ідеться про свідоме затягування.

«Очевидно, що розгляд скарги НАБУ свідомо затягується, щоб дочекатися поки справа перейде до суду стосовно третього фігурната і тоді вже притягнути до відповідальності Авакова та Чеботаря буде неможливо», — зазначають у ЦПК.

12 липня Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила так звану справу «рюкзаків Авакова», у якій фігурують син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков і екс-заступник голови МВС Сергій Чеботар. Рішення про закриття справи ухвалив процесуальний керівник у цьому провадженні Василь Кричун.

Постанова суду закриває справу, знімає всі запобіжні заходи та повертає всі арештовані раніше речі.

Наступного дня НАБУ оскаржило закриття справи «рюкзаків Авакова».

Нагадаємо, 31 жовтня минулого року детективи НАБУ затримали сина глави МВС Авакова Олександра та екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. Їх підозрюють у причетності до розкрадання 14,5 мільйонів гривень при закупівлі рюкзаків для потреб Нацгвардії. Також детективи НАБУ провели обшуки в сина Авакова. У МВС назвали затримання сина Авакова політично вмотивованим. Сам Арсен Аваков заявив, що його син доведе свою невинуватість у суді.

1 листопада 2017 року Солом'янський райсуд Києва відпустив Авакова під особисте зобов'язання та постановив надіти на нього електронний браслет.

У квітні цього року НАБУ відкрило матеріали «справи рюкзаків», у який фігурує син Авакова.

Справу проти колишнього нардепа Миколи Мартиненка, підозрюваного у заволодінні майном «Енергоатома», передали на розгляд суду.

Про це пише у Facebook прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою за наслідками досудового розслідування НАБУ скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього парламентаря Мартиненка М.В., Переломи С.В., Журила Р.М., Сорокіна О.Г., Богданця В.І., Василькова В.О.» – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що обвинуваченим інкримінують заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст.191 КК), легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.209 КК) та створення злочинної організації (ч.1 ст.255 КК).

Окрім того, розповідають у САП, Мартиненко, заступник голови правління «Нафтогазу» Сергій Перелома, в.о. голови ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» Руслан Журило, гендиректор ДП «СхідГЗК» Олександр Сорокін та заступник директора держконцерну «Ядерне паливо» Володимир Богданець обвинувачуються у заволодінні 17,3 мільйони доларів держкомпанії «СхідГЗК» під час купівлі для неї уранового концентрату через австрійську компанію-посередника STEUERMANN Investitions-und Handelsgesellschaft, підконтрольну учасникам злочинної організації.

«Разом з тим досудове розслідування щодо інших підозрюваних у вчиненні вказаних злочинів наразі триває, зокрема оголошено розшук ще 4 фігурантів, двоє з яких – громадяни Австрійської Республіки, ще одного з підозрюваних, який переховувався, було затримано та обрано запобіжний захід, досудове розслідування триває», — йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, 21 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручила екс-нардепу від «Народного фронту» Миколі Мартиненку обвинувальний акт.

20 квітня 2017 року детективи НАБУ та прокурори САП затримали Мартиненка в рамках розслідування за фактом розкрадання коштів ДП «СхідГЗК» при закупівлі уранового концентрату.

За даними САП, з 2013-го до 2016 року злочинна організація, у яку нібито входив Мартиненко, завдала бюджету 17,28 млн доларів збитку, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

22 квітня 2017 року Солом'янський райсуд Києва відпустив Мартиненка на поруки народних депутатів з фракції «Народний фронт» та міністрів.

29 січня 2018 року суд відмовився продовжувати покладені на Мартиненка зобов'язання.

Установлення прослуховувального пристрою в кабінеті глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького санкціоноване судом.

Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він додав, що сам Холодницький не звертався до ГПУ із заявою про незаконне прослуховування, але більше подробиць не розповів.

20 березня 2018 року у кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького знайшли прослуховувальні пристрої. Сам він зауважив, що не знає, кому належить виявлений 6 березня пристрій і чекає відповіді на це у правоохоронних органів.

Директор НАБУ Артем Ситник стверджує, що його відомство тут ні до чого. Те саме заявили і в СБУ.