<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Гривня. Державні закупівлі та корупція в Україні &#187; Суркис</title>
	<atom:link href="http://hryvnia.org/archives/tag/surkis/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://hryvnia.org</link>
	<description>Державні закупівлі та корупція в Україні</description>
	<lastBuildDate>Sun, 04 Jul 2021 04:44:41 +0000</lastBuildDate>
	<language>ru-RU</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	
	<item>
		<title>В НАБУ подтвердили задержание в Германии близкого к Суркисам экс-нардепа Дмитрия Крючкова</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/4035</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/4035#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Apr 2018 18:52:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Крючков Дмитро]]></category>
		<category><![CDATA[ГП "Энергорынок"]]></category>
		<category><![CDATA[Григоришин]]></category>
		<category><![CDATA[ЗАО "ХК "Энергосеть"]]></category>
		<category><![CDATA[Запорожьеоблэнерго]]></category>
		<category><![CDATA[коррупционной схемы]]></category>
		<category><![CDATA[Национальное антикоррупционное бюро Украины]]></category>
		<category><![CDATA[Суркис]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=4035</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Готовится пакет документов на экстрадицию главного фигуранта коррупционной схемы по выведению средств компании «Запорожьеоблэнерго», сообщает Национальное бюро расследований Украины. В Германии задержали бывшего народного депутата Дмитрия Крючкова, которого подозревают в хищении средств «Запорожьеоблэнерго». Об этом сообщили в Национальном антикоррупционном бюро Украины, передает Радио Свобода. "14 апреля на территории Германии задержан председатель правления ЗАО «ХК „Энергосеть“,]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2018/04/naruchniki1.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-4036" alt="naruchniki1" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2018/04/naruchniki1.jpg" width="350" height="263" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Готовится пакет документов на экстрадицию главного фигуранта коррупционной схемы по выведению средств компании «Запорожьеоблэнерго», сообщает <a href="http://nacburo.org/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Национальное бюро расследований Украины</a>.</p>
<p>В Германии задержали бывшего народного депутата Дмитрия Крючкова, которого подозревают в хищении средств «Запорожьеоблэнерго».</p>
<p>Об этом сообщили в Национальном антикоррупционном бюро Украины, передает Радио Свобода.</p>
<p>"14 апреля на территории Германии задержан председатель правления ЗАО «ХК „Энергосеть“, который подозревается в совершении преступлений, предусмотренных ч. 5 ст. 191 и ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 УК Украины. Национальное бюро готовит пакет документов, необходимых для экстрадиции подозреваемого в Украину, который в ближайшее время будет передано компетентным органам Германии», — говорится в ответе НАБУ на запрос программы «Схемы».<br />
<span id="more-4035"></span></p>
<p>Дмитрий Крючков является фигурантом по делу о присвоении 346 млн гривен «Запорожьеоблэнерго», в котором более 60% акций принадлежит государству. В июле 2016-го Крючкова объявили в розыск.</p>
<p>"В течение 2015—2016 годов ЗАО "ХК «Энергосеть» заключило договоры об уступке права требования за электроэнергию, которую ОАО «Запорожьеоблэнерго» поставляло ряду промышленных предприятий. В результате этого деньги за потребленное электричество поступали не ГП «Энергорынок» и ОАО «Запорожьеоблэнерго», а ЗАО «ХК „Энергосеть“», — заявили в НАБУ.</p>
<p>Расследование продолжается с декабря 2015 года. В совершении преступления следствие подозревает двух человек.</p>
<p>Миноритарный пакет акций «Запорожьеоблэнерго» принадлежит братьям Суркисам и Константину Григоришину.</p>
<p>Дмитрий Крючков избирался народным депутатом Украины Верховной Рады пятого созыва от Блока Юлии Тимошенко, был членом комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/4035/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>#Коломойський і #Боголюбов нашахраювали у Приватбанку на 5,5 мільярда доларів, — результати аудиту</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/3923</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/3923#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Jan 2018 18:44:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Боголюбов Геннадій Борисович]]></category>
		<category><![CDATA[Коломойський Ігор]]></category>
		<category><![CDATA[агентство Kroll]]></category>
		<category><![CDATA[аудит]]></category>
		<category><![CDATA[Боголюбов]]></category>
		<category><![CDATA[виведення коштів]]></category>
		<category><![CDATA[Геннадій Боголюбов]]></category>
		<category><![CDATA[Игоря Коломойского]]></category>
		<category><![CDATA[Коломойський]]></category>
		<category><![CDATA[ПАТ "Приватбанк"]]></category>
		<category><![CDATA[ПриватБанк]]></category>
		<category><![CDATA[Суркис]]></category>
		<category><![CDATA[фінансування]]></category>
		<category><![CDATA[фальсификация]]></category>
		<category><![CDATA[шахрайство]]></category>
		<category><![CDATA[шахраювали]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=3923</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів, повідомляє Національне бюро розслідувань України. Про це йдеться у офіційному прес-релізі НБУ. Такого висновку дійшли детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку. Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство. Як повідомляє прес-служба, кредитні кошти були]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2018/01/Privat-kolomoysky-bogoliubov-500x315.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-3924" alt="Privat-kolomoysky-bogoliubov-500x315" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2018/01/Privat-kolomoysky-bogoliubov-500x315.jpg" width="500" height="315" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів, повідомляє <a href="http://nacburo.org/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Національне бюро розслідувань України</a>.</p>
<p>Про це йдеться у офіційному <a href="https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=62425317&amp;cat_id=55838" target="_blank" rel="noopener noreferrer">прес-релізі</a> НБУ.</p>
<p>Такого висновку дійшли детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку.</p>
<p>Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство.</p>
<p>Як повідомляє прес-служба, кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.<br />
<span id="more-3923"></span></p>
<p>Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.</p>
<p>На думку аудиторів, численні ознаки свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів та інших стейкхолдерів.</p>
<p>Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк».</p>
<p>Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов&#39;язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.</p>
<p>До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників «Приватбанку».</p>
<p>Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов&#39;язаних осіб.</p>
<p>Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов&#39;язаних осіб (циклічне перекредитування).</p>
<p>Банк залучав кошти українських та закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування.</p>
<p>«Приватбанк» неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану, що могло бути досягнуто через систематичну фальсифікацію фінансової звітності колишнім менеджментом банку.</p>
<p>До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов&#39;язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.</p>
<p>Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов&#39;язаним з колишніми акціонерами.</p>
<p>Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 млрд доларів.</p>
<p>Повідомляється, що розслідування Kroll відповідає зобов&#39;язанням України перед МВФ, передбачених у Меморандумі, «проведення економічного розслідування операцій ПАТ „Приватбанк“ для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика у період до його націоналізації».</p>
<p>Компанія Kroll заснована у 1972 році, штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.</p>
<p>Раніше Солом&#39;янський районний суд міста Києва за позовом Ігоря Коломойського заборонив компаніям, які вели розслідування виведення коштів з Приватбанку перед націоналізацією, здійснювати будь-яку діяльність, що стосується розслідування можливих шахрайських схем Приватбанку.</p>
<p>Проте 3 січня Солом&#39;янський райсуд Києва розблокував проведення розслідування, у відповідь на що Коломойський подав апеляцію.</p>
<p>4 січня було прийнято рішення про заборону юристам Приватбанку судитися з Ігорем Коломойским в українських та закордонних судах.</p>
<p>15 січня стало відомо, що цю забезпечувальну міру скасували.</p>
<p>Як повідомлялося, 19 грудня 2017 року Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або ними контролюються.</p>
<p>Раніше Приватбанк звернувся до лондонського суду з метою повернути виведені кошти і погасити невиконані зобов&#39;язання банку щодо рефінансування.</p>
<p>Банк звернувся до Високого суду з проханням на період розгляду справи, до винесення рішення, накласти арешт на майно, яке належить колишнім власникам банку, в розмірі 3 млрд доларів.</p>
<p>Відповідний перелік активів було надано суддям в рамках слухань про прийняття рішень щодо забезпечувальних заходів.</p>
<p>Нагадаємо, 21 грудня 2016 року Приватбанк перейшов у державну власність.</p>
<p>Наразі проходять близько чотирьох сотень українських судів, що стосуються націоналізації банку.</p>
<p>Власники євробондів Приватбанку зажадали дострокового погашення паперів на 335 млн доларів, брати Суркіси довели в суді, що ні вони, ні їхні численні родичі не є пов&#39;язаними з Приватбанком особами.</p>
<p>Крім того Геннадій Боголюбов вимагав в уряду України компенсувати йому втрату частки в «Приваті», а Ігор Коломойський у суді оскаржив визнання банку неплатоспроможним і саму націоналізацію.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/3923/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>#Приватбанк отримає рефінанс для виплати «мільярда Суркісів»?</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/3878</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/3878#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Dec 2017 06:05:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Приватбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Ігор Коломойський]]></category>
		<category><![CDATA[Григорий Суркис]]></category>
		<category><![CDATA[депозит]]></category>
		<category><![CDATA[Игорь Суркис]]></category>
		<category><![CDATA[Марина Суркіс]]></category>
		<category><![CDATA[Національного банку]]></category>
		<category><![CDATA[Поліна Ковалик]]></category>
		<category><![CDATA[ПриватБанк]]></category>
		<category><![CDATA[Рахміль Суркіс]]></category>
		<category><![CDATA[рефинанс]]></category>
		<category><![CDATA[Суркис]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=3878</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Приватбанк допускає необхідність залучення рефінансування Національного банку для відшкодування коштів за позовами Суркісів. Про це повідомляє видання «БанкІск». «Приватбанк отримав інформацію про статус виконавчого провадження. У разі необхідності виконання дій за виконавчим провадженням банк може звернутися до Національного банку для рефінансування з метою забезпечення високого рівня ліквідності», — повідомили в прес-службі Приватбанку. За словами прес-служби,]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/04/Gontareva-Valerya14-500x315.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2883" alt="Gontareva-Valerya14-500x315" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/04/Gontareva-Valerya14-500x315.jpg" width="500" height="315" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Приватбанк допускає необхідність залучення рефінансування Національного банку для відшкодування коштів за позовами Суркісів.</p>
<p>Про це повідомляє видання «<a href="http://bankisk.info/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">БанкІск</a>».</p>
<p>«Приватбанк отримав інформацію про статус виконавчого провадження. У разі необхідності виконання дій за виконавчим провадженням банк може звернутися до Національного банку для рефінансування з метою забезпечення високого рівня ліквідності», — повідомили в прес-службі Приватбанку.</p>
<p>За словами прес-служби, з наближенням кінця року Приватбанк зосереджений, насамперед, на забезпеченні виконання необхідних норм резервування, перерахування клієнтських платежів до бюджетів, забезпечення необхідного рівня ліквідності для виконання платежів клієнтів — і юридичних осіб, і фізичних осіб напередодні свят.<br />
<span id="more-3878"></span></p>
<p>13 листопада Виконавча служба відкрила провадження за заявами сім&#39;ї Суркісів про стягнення зазначених коштів з банку.</p>
<p>Київський апеляційний адміністративний суд 6 листопада зобов&#39;язав Приватбанк повернути сім&#39;ї Суркісів 1,05 млрд гривень, 266,2 тис. доларів і 7,8 тис. євро.</p>
<p>27 грудня 2016 року Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом сім&#39;ї Суркісів: Ігоря, Григорія, Рахміль (батько Ігоря й Григорія), Марини (дочка Ігоря), Світлани (дочка Григорія) Суркісів й Поліни Ковалик (дружина Григорія).</p>
<p>Вони просили скасувати рішення НБУ №105 від 13 грудня 2016 року, яким вони були визнані інсайдерами Приватбанку.</p>
<p>На етапі роботи тимчасової адміністрації в банку була проведена процедура конвертації коштів інсайдерів банку в капітал (bail-in).</p>
<p>З матеріалів суду слідувало, що Ігор Суркіс мав у Приватбанку рахунок на 151 млн гривень, Поліна Ковалик — 514,1 млн гривень, Григорій Суркіс — 163,1 млн гривень, Марина Суркіс — 174,5 млн гривень, Рахміль Суркіс — 44,8 млн гривень.</p>
<p>Також вони вимагали повернути їм 266,2 тис. доларів і 8 тис. євро ненарахованих відсотків за депозитами.</p>
<p>17 травня суд визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання пов&#39;язаними із Приватбанком особами сім&#39;ї Суркісів, а також скасував накази тимчасового адміністратора Приватбанку, які стосувалися рахунків фізосіб.</p>
<p>При розгляді цих справ НБУ вказував, що Ігор Суркіс і Ігор Коломойський — акціонери в т.ч. телеканалу «1+1», що свідчить про зв&#39;язок Суркіса із Приватбанком, а тому й родичі Ігоря Суркіса теж уважаються пов&#39;язаними із Приватбанком особами.</p>
<p>Суд дійшов висновку, що не доведена істотна участь Ігоря Суркіса в пов&#39;язаних із Приватбанком компаніях — ТОВ "Телерадіокомпанія «Студія 1 + 1», ТОВ «Гравіс-Кіно» і ПрАТ "Телекомпанія «ТЕТ».</p>
<p>Суд послався на те, що в Єдиному держреєстрі юросіб і фізосіб-підприємців Ігор Суркіс не зазначений власником істотної участі, бенефіціаром, учасником, керівником або будь-якою іншою особою у зазначених структурах.</p>
<p>Також суд вирішив, що НБУ належним чином не довів зв&#39;язок Ігоря Суркіса в тому числі з «Запорізьким заводом феросплавів» і «Нікопольським заводом феросплавів» (одним з бенефіціарів яких є Коломойський).</p>
<p>6 листопада Київський апеляційний адміністративний суд відхилив апеляцію Національного банку, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.</p>
<p>Національний банк уже подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд і звернувся в суд із проханням призупинити виконання вищезгаданого рішення до вирішення спору в касаційній інстанції.</p>
<p>«Ми вважаємо, що суди першої й апеляційної інстанції порушили процесуальне законодавство, проігнорували представлені докази в справі й винесли неправосудне рішення. Наразі вивчається можливість звернутися із цього приводу у Вищу раду правосуддя», — повідомили агентство в Нацбанку.</p>
<p>НБУ підкреслює, що рішення про входження держави в капітал Приватбанку, прийняте в грудні 2016 року — обґрунтоване й законне рішення держави, що реалізовано відповідно до закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 41.1.</p>
<p>«Це рішення дозволило не тільки захистити більш ніж 20 млн громадян України, які зберігають кошти в цьому банку й користуються його сервісами, а й уникнути системних ризиків для банківського сектора, що стало заставою збереження фінансової стабільності в країні», — зазначили в НБУ.</p>
<p>Як повідомлялося, у грудні 2016 року Кабінет Міністрів вирішив націоналізувати Приватбанк.</p>
<p>Під час роботи тимчасової адміністрації борги перед акціонерами банку й пов&#39;язаними з ним особами (у тому числі і єврооблігації) потрапили під механізм bail-in.</p>
<p>Загальна сума проведеного bail-in становила 29,4 млрд гривень.</p>
<p>17 травня суд зобов&#39;язав Приватбанк повернути 364 млн гривень А-Банку, що належить братам Суркісам.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/3878/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Не сплачує податки в Україні, — про офшорний авіабізнес друга Порошенка з росіянами. Розслідування. Відео</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/3462</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/3462#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 14 Oct 2016 06:27:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Зайцев Сергій]]></category>
		<category><![CDATA[Порошенко Петро]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Intraco Management Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Macon Assets Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Mossack Fonseca]]></category>
		<category><![CDATA[Newport Management Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Nyland Union]]></category>
		<category><![CDATA[авіабізнес]]></category>
		<category><![CDATA[авіакомпанія "Бізнес-Ерлайнз"]]></category>
		<category><![CDATA[Азаров]]></category>
		<category><![CDATA[Андрій Іванов]]></category>
		<category><![CDATA[Арбузов]]></category>
		<category><![CDATA[Богатирьова]]></category>
		<category><![CDATA[Василь Хмельницький]]></category>
		<category><![CDATA[Газпромнефть-АЕРО Шереметьєво]]></category>
		<category><![CDATA[Геннадий Труханов]]></category>
		<category><![CDATA[Дмитро Гнап]]></category>
		<category><![CDATA[Игорь Кононенко]]></category>
		<category><![CDATA[Калінін]]></category>
		<category><![CDATA[Кацуба]]></category>
		<category><![CDATA[Клюєв]]></category>
		<category><![CDATA[корпорация Roshen]]></category>
		<category><![CDATA[Лєпс]]></category>
		<category><![CDATA[Льовочкін]]></category>
		<category><![CDATA[офшор]]></category>
		<category><![CDATA[Петро Порошенко]]></category>
		<category><![CDATA[Саламатін]]></category>
		<category><![CDATA[Сергій Зайцев]]></category>
		<category><![CDATA[Суркис]]></category>
		<category><![CDATA[Черновецкий]]></category>
		<category><![CDATA[Ющенко]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=3462</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Українська авіакомпанія «Бізнес-Ерлайнз», що належить бізнес-партнерові президента України Сергію Зайцеву управляється через офшорну фірму, здійснює заборонені рейси в Росію і не сплачує податки в Україні. Про це йдеться у сюжеті Слідство.Інфо, повідомляє Національне бюро розслідувань України. У розпорядження журналістів потрапила флешка з файлами про діяльність української авіакомпанії «Бізнес-Ерлайнз», яку їм надав неназваний співрозмовник. З’ясувалося, що]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/10/ekipaz-poroshenko1.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-3463" alt="ekipaz-poroshenko1" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/10/ekipaz-poroshenko1.jpg" width="495" height="298" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Українська авіакомпанія «Бізнес-Ерлайнз», що належить бізнес-партнерові президента України Сергію Зайцеву управляється через офшорну фірму, здійснює заборонені рейси в Росію і не сплачує податки в Україні.</p>
<p>Про це йдеться у сюжеті Слідство.Інфо, повідомляє <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Національне бюро розслідувань України</a>.</p>
<p>У розпорядження журналістів потрапила флешка з файлами про діяльність української авіакомпанії «Бізнес-Ерлайнз», яку їм надав неназваний співрозмовник.</p>
<p>З’ясувалося, що авіакомпанія «Бізнес-Ерлайнз», що надає послуги чартерних авіаперевезень, оформлена на компанію Intraco Management Limited. Завдяки масштабному витоку документів панамського реєстратора офшорів Mossack&amp;Fonseca, раніше стало відомо, що власником цієї компанії є заступник генерального директора корпорації «Рошен», Сергій Зайцев.<br />
<span id="more-3462"></span></p>
<p>Отримані файли свідчать, що постійними клієнтами авіакомпанії були як сам Петро Порошенко, так і його друг і бізнес-партнер Ігор Кононенко. Є навіть деякі особисті документи, як наприклад, копія паспорта дружини Ігоря Кононенка або контракт на проживання його доньки в одному зі швейцарських пансіонів. Згідно з одним із файлів, серед клієнтів компанії значаться також прізвища Ющенко, Клюєв, Азаров, Кацуба, Льовочкін, Богатирьова, Черновецький, Арбузов, Лєпс, Калінін, Саламатін.</p>
<p>Згідно з іншим файлом, що має назву «Авіабаланс», компанія Intraco Management Limited отримала на банківський рахунок за авіаперельоти в 2009 — 2011 роках 15 млн 262 тисячі євро, однак, як стверджується у розслідуванні, попри те, що послуги авіаперевезень надають одні українські бізнесмени іншим, в тому числі за внутрішні польоти, гроші в Україну навіть не заходять. Вони йдуть з одного офшорного рахунку на інший.</p>
<p>Понад 400 тисяч євро офшорна Intraco отримала від офшорної Nyland Union. Останньою володіють скандальні бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов. 19 тисяч євро отримано від віргінської Macon Assets Limited, яка пов’язана з одеським мером Геннадієм Трухановим. Понад 90 тисяч євро заплатила за авіаперельоти офшорна Newport Management Limited, яка засвітилася в численних бізнесах братів Суркісів.</p>
<p>У розслідуванні також згадується історія про закупівлю компанією авіапалива у російської дочірньої компанії російського «Газпрому» – «Газпромнефть-АЕРО Шереметьєво». Згідно даних митної бази Import Genius, йдеться у розслідуванні, Intraco Management купила в жовтні 2014-го року насправді тисячу тон авіаційного пального.</p>
<p>Як стверджує журналіст Слідство.Інфо Дмитро Гнап, згадана компанія досі здійснює перельоти з Києва в Москву — через Білорусь.</p>
<p>«Приватний літак вилітає з Києва і сідає в аеропорту міста Гомель, місцеві прикордонники самі приходять до літака і ставлять штамп про перетин кордону Білорусі. Далі літак за рейсом Гомель — Москва вирушає формально не порушуючи заборон», — йдеться у сюжеті.</p>
<p>Раніше, власник офшорної компанії Intraco, Зайцев стверджував, що компанія ніколи не надавала послуг президенту Порошенку і не купувала паливо у Росії, а лише двічі заправила літак в Москві у «Газпромнефть-Аэро-Шереметьево», оскільки інших компаній там немає.</p>
<iframe width='425' height='344' src='//www.youtube.com/embed/tiBs2mawEv0?autoplay=0&loop=0&rel=0' frameborder='0' allowfullscreen></iframe>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/3462/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Юрій Іванющенко має «кишенькову суддю» Ірину Литвинову, що веде його справи, — Сергій Лещенко</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/3149</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/3149#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Jul 2016 10:20:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Іванющенко Юрій]]></category>
		<category><![CDATA[Аврамов Іван]]></category>
		<category><![CDATA[арешт]]></category>
		<category><![CDATA[Арсен Аваков]]></category>
		<category><![CDATA[БПП]]></category>
		<category><![CDATA[Интерпол]]></category>
		<category><![CDATA[Ирина Литвинова]]></category>
		<category><![CDATA[міжнародний розшук]]></category>
		<category><![CDATA[Сергій Лещенко]]></category>
		<category><![CDATA[суддя]]></category>
		<category><![CDATA[Суркис]]></category>
		<category><![CDATA[Юрій Іванющенко]]></category>
		<category><![CDATA[Янукович]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=3149</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Суддя Печерського суду Києва Ірина Литвинова затягувала розгляд санкцій на арешт соратника екс-президента Віктора Януковича Юрія Іванющенка. Про це під час брифінгу у Верховній Раді заявив нардеп від БПП Сергій Лещенко, повідомляє Національне бюро розслідувань України. Він розповів, що Іванющенка бачили на футбольному матчі в Європі. «На сьогоднішній день пан Іванющенко перебуває на території Європи.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Ivanushenko-Yuryi2-300x241.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2663" alt="Ivanushenko-Yuryi2-300x241" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2016/01/Ivanushenko-Yuryi2-300x241.jpg" width="300" height="241" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Суддя Печерського суду Києва Ірина Литвинова затягувала розгляд санкцій на арешт соратника екс-президента Віктора Януковича Юрія Іванющенка.</p>
<p>Про це під час брифінгу у Верховній Раді заявив нардеп від БПП Сергій Лещенко, повідомляє <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Національне бюро розслідувань України</a>.</p>
<p>Він розповів, що Іванющенка бачили на футбольному матчі в Європі.</p>
<p>«На сьогоднішній день пан Іванющенко перебуває на території Європи. Його бачили на фіналі Ліги Чемпіонів у Мілані 28 травня цього року в товаристві панів Суркісів та пана Аврамова», — розповів Лещенко.<br />
<span id="more-3149"></span></p>
<p>«Аврамов був „смотрящим“ від Іванющенка, а пани Суркіси – це, скажемо, відомі українські олігархи, які мають власність в енергетичній сфері, яких називають „смотрящими“ за оборудками на державних пакетах акцій під парасолькою пана Кононенка», — сказав він.</p>
<p>За інформацією Лещенка, ГПУ розслідує провадження щодо судді Печерського суда Києва Ірини Литвинової, яка «затягувала розгляд санкцій на арешт Івнющенка, що лягало в основу потім його міжнародного розшуку».</p>
<p>«Два місяці ця суддя затягувала отримання санкцій на арешт Іванющенка», — сказав він.</p>
<p>Як розповів Лещенко, суддя Литвинова є «суддею в справі за позовом пана Іанющенка відносно депутата Левуса і журналіста Бутусова».</p>
<p>«Ця сама суддя є суддею у справі, яку подав проти мене Іванющенко… Ця саме суддя незаконно вивела з під удару і закрила кримінальне провадження відносно дружини свого бізнес партнера, пана Шепелєва», — розповів Лещенко.</p>
<p>«На сьогоднішній день ми маємо унікальну ситуацію. Виявляється, що більшість справ, які стосуються, так чи інакше, пана Іванющенка, в Печерському суді Києва потрапляють до такої собі судді Ірини Литвинової…Це типові ознаки корупційної злочинної змови, що дозволяє пану Іванющенку зловживати своїми грошима, статусом і отримувати необхідні рішення суду, для того, щоб бути безкарним», — сказав Лещенко.</p>
<p>Він заявив, що звернувся в прокуратуру для перевірки цих фактів. За словами Лещенка, те що Інтерпол поновив розшук Іванющенка «нічого не означає», так як той «перебуває в Європі і може вільно пересуватися по її території».</p>
<p>Як відомо, 4 липня 2016 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що Інтерпол відновив міжнародний розшук близького соратника екс-президента Віктора Януковича Юрія Іванющенка.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/3149/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Гражданин России и олигарх Константин Григоришин метит в кресло главы администрации президента Украины? Расследование</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/2501</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/2501#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Dec 2015 11:49:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Григоришин Костянтин]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[адміністрація президента]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Вартанян]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Коломиец]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Кравчук]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Пашкуда]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Петухов]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Рябченко]]></category>
		<category><![CDATA[Андрей Герус]]></category>
		<category><![CDATA[Антон Геращенко]]></category>
		<category><![CDATA[Антон Мягков]]></category>
		<category><![CDATA[бизнес‑интересы]]></category>
		<category><![CDATA[Вадим Новінський]]></category>
		<category><![CDATA[Валентин Наливайченко]]></category>
		<category><![CDATA[видео с падением венка на Виктора Януковича]]></category>
		<category><![CDATA[Виктор Ющенко]]></category>
		<category><![CDATA[Геннадий Чолак]]></category>
		<category><![CDATA[гражданин России]]></category>
		<category><![CDATA[группа «Энергетический стандарт»]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетіка]]></category>
		<category><![CDATA[завышение цен]]></category>
		<category><![CDATA[завышенная стоимость]]></category>
		<category><![CDATA[Запорожский трансформаторный завод]]></category>
		<category><![CDATA[Игорь Винников]]></category>
		<category><![CDATA[инвестиции]]></category>
		<category><![CDATA[Ком­партия Украины]]></category>
		<category><![CDATA[Константин Григоришин]]></category>
		<category><![CDATA[Леонід Кучма]]></category>
		<category><![CDATA[машиностроение]]></category>
		<category><![CDATA[Михаил Бродский]]></category>
		<category><![CDATA[НЕК «Укренерго»]]></category>
		<category><![CDATA[НКРЕКУ]]></category>
		<category><![CDATA[НПО им. Фрунзе]]></category>
		<category><![CDATA[офшорные компании]]></category>
		<category><![CDATA[Павел Лазаренко]]></category>
		<category><![CDATA[ПАО «Запорожтрансформатор»]]></category>
		<category><![CDATA[Петр Кириченко]]></category>
		<category><![CDATA[Петр Порошенко]]></category>
		<category><![CDATA[Путин]]></category>
		<category><![CDATA[Севастопольский морской завод]]></category>
		<category><![CDATA[Смарт-холдинг]]></category>
		<category><![CDATA[Спецрегионпоставки]]></category>
		<category><![CDATA[Стремвол Холдингз ЛТД]]></category>
		<category><![CDATA[Суркис]]></category>
		<category><![CDATA[тендер]]></category>
		<category><![CDATA[теневые схемы]]></category>
		<category><![CDATA[Техноимпорт]]></category>
		<category><![CDATA[Турбоатом]]></category>
		<category><![CDATA[Укренерго]]></category>
		<category><![CDATA[Уралэлектротяжмаш]]></category>
		<category><![CDATA[Юлія Тимошенко]]></category>
		<category><![CDATA[Юрий Касич]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=2501</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Желание гражданина РФ Константина Григоришина возглавить администрацию президента Украины, о котором заявил в СМИ действующий глава АП Борис Ложкин, было воспринято многими как неудачная шутка. Впрочем, упорное молчание Петра Порошенко, так и не прокомментировавшего эту информацию, наводит на размышления. Чтобы остановить российскую агрессию, которая не прекратилась даже после двух Минских соглашений, Петру Алексеевичу нужен]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2015/12/Grigorishin-Konstantin1.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2503" alt="Grigorishin-Konstantin1" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2015/12/Grigorishin-Konstantin1.jpg" width="439" height="665" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Желание гражданина РФ Константина Григоришина возглавить администрацию президента Украины, о котором заявил в СМИ действующий глава АП Борис Ложкин, было воспринято многими как неудачная шутка. Впрочем, упорное молчание Петра Порошенко, так и не прокомментировавшего эту информацию, наводит на размышления. Чтобы остановить российскую агрессию, которая не прекратилась даже после двух Минских соглашений, Петру Алексеевичу нужен теневой переговорщик с Кремлем. И владелец группы «Энергетический стандарт» вполне подходит на эту роль.<br />
<span id="more-2501"></span></p>
<p>С одной стороны, он давно знаком с украинским президентом, ведь в свое время продал структурам, контролируемым Порошенко, Севастопольский морской завод. До сих пор они совместно владеют зданиями обувной фабрики «Киев», расположенной по соседству с Киево‑Печерской лаврой. С другой  – Григоришин имеет бизнес‑интересы в России, гражданином которой является, а потому может стать послушным исполнителем воли Владимира Путина, желающего расставить на ключевые посты в Украине лояльных к себе людей.</p>
<p><strong>Из ученого в олигархи</strong></p>
<p>Выходец из образованной интеллигентной семьи, выпускник Московского физико‑технического института и кандидат физико‑математических наук, Константин Григоришин мог сделать неплохую научную карьеру. Однако судьба распорядилась иначе, уготовив уроженцу Запорожья путь к большим деньгам. «Я решил идти в бизнес, когда понял, что мне не на что купить ребенку кефир»,  – делился воспоминаниями Григоришин в начале нулевых. Тогда его промышленно‑энергетическая империя, оформившаяся под брендом «Энергетический стандарт», переживала свои лучшие времена.</p>
<p>Бурный рост группы произошел в 1990‑х, когда президентом Украины был Леонид Кучма, а премьер‑министром Павел Лазаренко. В это время премьер активно создавал свою бизнес‑империю, делая ставку на энергетику, металлургию, нефть, газ, сельское хозяйство и другие отрасли. Наибольшую активность тогда проявляла Юлия Тимошенко, курировавшая нефтегазовый сектор империи Лазаренко. А Григоришин формировал его бизнес‑империю в области энергетики и машино­строения. «Суть отношений Лазаренко и Григоришина можно описать так: премьер‑министр определял объекты для покупки и получения контроля над ними, а Григоришин реализовывал эти планы. «Партнеры» создавали офшорные компании, из фондов которых финансировали скупку привлекательных активов»,  – рассказал источник, который был близок в то время к олигарху.</p>
<p>Отставка Лазаренко с поста премьера и последовавшее затем уголовное разбирательство в США привели к его уходу с политической арены в Украине. Лазаренко оказался за решеткой на другом континенте, а на родине остался его бизнес  – без присмотра и политической крыши. Вероятно, экс‑премьер испытывал в то время тяжелое чувство растерянности и беспомощности. А вот Григоришин не растерялся.</p>
<p>Как известно из материалов американского суда, активами Лазаренко в его интересах управлял Петр Кириченко, который и дал обвинительные показания против своего шефа. В это время Кириченко тоже находился на территории США, а активами Павла Ивановича временно управлял Григоришин. Прекрасно понимая, что Лазаренко в Штатах всерьез и надолго, Григоришин предложил выкупить у Кириченко его доли в украинских активах за скромную цену в $14,5 млн.</p>
<p>Позже бывший партнер Григо­ришина Александр Вартанян открыл Кириченко глаза на реальную стоимость его активов. В результате уже в 2013 году Кириченко нанял калифорнийских адвокатов, чтобы те подали иск в Службу судейского арбитража и медиации США против Григоришина на сумму $300 млн.</p>
<p>Решения этого арбитража не обязательны к исполнению, однако они обретают вес, как только попадают в уголовный или хозяйственный суд. Проще говоря, тот, кто выиграл арбитраж, может заранее пить шампанское за победу в любом другом американском суде. Пикантность ситуации в том, что иск подан не против офшорной компании, а против Григоришина, что может повлечь за собой арест его личного имущества в обеспечение иска.</p>
<p><strong>Политические инвестиции</strong></p>
<p>Политические предпочтения Григоришина менялись достаточно часто. Еще в период партнерства с братьями Суркис и СДПУ(о) Григоришин увлекся проектом партии «Яблоко». Однако кроме неприятностей, ничего другого ему дружба с Михаилом Бродским не принесла  – после конфликта Григоришина с Суркисами «Яблоко» было выставлено в глазах президента Кучмы как злостная оппозиция.</p>
<p>Однако параллельно с «Яблоком» Григоришин сделал ставку на Ком­партию Украины, которая оказалась для него более долгосрочным проектом. Сложно сказать, какая идеологическая платформа их объединила, но то, что он долгие годы был спонсором этой политсилы, Григоришин признавал лично.</p>
<p>Сейчас уже не секрет, что КПУ расставляла своих людей во власти в интересах Григоришина. Наиболее яркое тому подтверждение  – Александр Рябченко, который в кресле главы ФГИ готовил продажу «Турбоатома» в интересах гражданина РФ.</p>
<p>Периодически вступая в конфликты с партнерами, Григоришин в то же время всегда умел быстро приспосабливаться к новым историческим реалиям.</p>
<p>Так, после революции 2004 года он сблизился с президентом Виктором Ющенко и поддержал публично идею реприватизации, на которую, по его мнению, существовал «социальный заказ». Потом власть поменялась, и Григоришин выстроил отношения с командой Виктора Януковича. Здесь опять КПУ сыграла свою роль, и Григоришину позволяли работать так, как он привык.</p>
<p>Когда в стране произошла Рево­люция достоинства, Григоришин изменил свои политические взгляды и поддержал протест против Януковича финансово. Был ли это порыв души или попытка легализации себя в новых политических условиях, утверждать сложно.</p>
<p>Очевидно, такие же сомнения были в свое время и у Валентина Наливайченко, возглавлявшего СБУ при президенте Ющенко. В 2008 году он запретил Григоришину въезд на территорию Украины сроком на пять лет, но российский бизнесмен успешно оспорил запрет в суде. По некоторым данным, Наливайченко был в курсе, что Григоришина с РФ связывает не только паспорт с двуглавым орлом.<br />
<strong><br />
Золотые трансформаторы</strong></p>
<p>Основные украинские активы российского гражданина сконцентрированы в области энергетики и энергетического машиностроения. В общей сложности Григоришину в РФ и Украине принадлежит свыше 160 компаний, которые за 2014 год реализовали продукции более чем на 45 млрд гривен. И многие из этих миллиардов получены за счет гос­заказов, когда применение админ­ресурса позволяет олигарху увеличить продажи и прибыль его предприятий в разы.</p>
<p>Ярким примером можно считать историю с закупкой НЭК «Укрэнерго» трансформаторов григоришинского ПАО «Запорожтрансформатор». В первой половине 2015‑го НЭК «Укрэнерго» подала на рассмотрение НКРЭКУ проект инвестпрограммы, который предполагал ее финансирование в этом году на уровне 8,3 млрд гривен, 4 млрд из которых планировалось потратить на закупку 37 трансформаторов. Однако ряд нардепов и даже представителей самой НКРЭКУ забили тревогу, так как во всех предыдущих тендерах «Укрэнерго» на закупку трансформаторов с начала 2015‑го принимали участие всего две компании: «Запорожский трансформаторный завод» («ЗТР») и российский «Энергомаш»  – Уралэлектротяжмаш», ценовые предложения которой были выше. «Тендеры НЭК на закупку трансформаторов были выписаны исключительно под одного заведомо известного победителя  – «ЗТР»,  – считает экс‑член НКРЭКУ Андрей Герус.</p>
<p>В СМИ разразился скандал. Эксперты обращали внимание на завышенную стоимость запорожских трансформаторов в сравнении с зарубежными аналогами. Сомнения вызывала и сама необходимость в столь срочном обновлении трансформаторного парка «Укрэнерго» в запланированных объемах. Как выяснилось, на руководящих постах в «Укрэнерго» работали восемь выходцев из структур Григоришина: Александр Коломиец, Антон Мягков, Александр Кравчук, Игорь Винников, Геннадий Чолак, Александр Петухов,  Юрий Касич и Александр Пашкуда.</p>
<p>В результате скандала в июле этого года НКРЭКУ срезала заявку НЭК, утвердив для «Укрэнерго» инвестиционную программу на 2015 год в размере 6,96 млрд гривен, 2 млрд из которых предусмотрены на закупку 22 трансформаторов. А сама «Укрэнерго» была вынуждена пригласить к участию в международном тендере на закупку трансформаторов, объявленном 2 октября, крупнейших зарубежных производителей в лице Siemens, ABB, Alstom, а также южнокорейские Hyundai и Hyosung.</p>
<p>«Инвестиционные программы ГП «НЭК «Укрэнерго», предусматривающие выделение средств на закупку различного рода оборудования,  – это попытка вымыть средства из госбюджета путем применения сомнительных коррупционных схем, по которым сложное оборудование закупается по завышенным ценам, а все предложения по закупке ориентированы или на группу конкретных участников торгов, или на предприятие‑монополист, подконтрольное Григоришину. При этом объемы закупок значительно превышают их реальную годовую потребность в таком оборудовании, однако средства на закупку планируется выплатить авансом и всей суммой»,  – отмечал народный депутат и советник главы МВД Антон Геращенко.</p>
<p>По информации, полученной в Государственной фискальной службе Украины (ГФС), за последние два года налоговики зафиксировали как минимум семь сделок, указывающих на искусственное завышение стоимости оборудования, поставляемого «Укрэнерго» компаниями, связанными с Григоришиным. Практически в каждой из них фигурируют две малоизвестные фирмы бизнесмена, являющиеся взаимными учредителями друг друга: московская «Корпорация производственных и коммерческих предприятий «Союз» и одесская «Представительство ЗАО «Инженерно‑строительная компания «Союз‑Сети».</p>
<p>По данным ГФС фирма «Союз» покупала у того же «Запорожтрансформатора» оборудование, затем перепродавала его «Союз‑Сети» по цене выше, чем у «ЗТР», после чего фирма «Союз‑Сети» продавала продукцию уже «Укрэнерго» по еще более высокой цене. Итоговый рост цены по сделкам «Укрэнерго» 2015 года составил 186%. «Приблизительная сумма завышения цен по этим и другим схемам с участием «Укрэнерго»  – 219 млн гривен, потери госбюджета от неуплаты налогов  – 83 млн гривен, из которых 39 млн  – налог на прибыль и 44 млн  – НДС»,  – констатируют представители ГФС.</p>
<p>В то же время в РФ продукция «ЗТР» продавалась по ценам ниже рыночных. В частности, поставки на российские предприятия «Спецрегионпоставка» и «Энергомаш (Екатеринбург)  – Уралэлектротяжмаш» 10 трансформаторов «ЗТР» состоялись по удельной цене $1800–4400 за мегавольт‑ампер при рыночной цене $18 000. По данным таможни, аналогичное оборудование в Грузию продавалось по $11 000 за мегавольт‑ампер. Специалисты объясняют это намеренным занижением стоимости для оптимизации таможенных платежей. Разница оседала за рубежом, украинский бюджет недополучал налоги.</p>
<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2015/12/Grigorishin-Konstantin-standart1-500x434.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2502" alt="Grigorishin-Konstantin-standart1-500x434" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2015/12/Grigorishin-Konstantin-standart1-500x434.jpg" width="500" height="434" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Сумское дело</strong></p>
<p>По некоторым оценкам, в собственности Григоришина через кипрский офшор «Стремвол Холдингз ЛТД» находится 83,7% Сумского НПО им. Фрунзе. Как утверждают источники на предприятии, Григоришин с момента его захода на СНПО в 2007 году начал реализовывать схемы вывода средств завода в Россию. В результате чего акционеры предприятия  – братья Суркис, экс‑президент завода Владимир Лукьяненко и его сын, а также владелец компании «Смарт‑холдинг» Вадим Новинский  – недосчитывались своих дивидендов.</p>
<p>Как и в случае с «Укрэнерго», схемы вывода средств были незатейливы. Согласно документам, имеющимся в распоряжении, предприятию оказывали «нематериальные» услуги ряд неизвестных российских и офшорных компаний. Эти услуги оплачивались в размере 15% комиссионных от суммы контрактов межу НПО и зарубежными покупателями, в результате чего сумской завод недосчитался около $70 млн.</p>
<p>Была и другая схема, о которой сообщили источники, близкие к руководству НПО им. Фрунзе. С 2010‑го завод начал экспорт продукции для двух российских компаний: «Техноимпорт» и «Спецрегионпоставки». Маржинальный доход завода при поставках оборудования этим двум фирмам по какой‑то причине был на 40% меньше, чем при поставках для других прямых потребителей, например «Газпрома», который в нулевых был одним из основных заказчиков НПО. По данным источника на заводе, секрет успешного для российских предприятий контракта состоял в том, что «Техноимпорт» и «Спецрегионпоставки» также были подконтрольны российскому бизнесмену.</p>
<p>С 2008 по 2013 годы сумское предприятие продало продукции на общую сумму 1,46 млрд евро, сумма выручки в этот период была стабильной  – 200–300 млн евро в год. Однако начиная с 2014‑го объемы продаж НПО катастрофически упали. Так, по результатам прошлого года завод произвел продукции на 1,88 млн гривен, а за первое полугодие 2015‑го  – всего на 880 000. По оценкам участников рынка реальный объем был значительно выше и составил около 30 млн евро. Но и это все равно в семь раз меньше, чем в 2013‑м.</p>
<p>Чем объясняется такое падение? Действительно, война и торговая блокада с обеих сторон сыграли свою роль. Но, как отмечает бывший руководитель сумского завода Владимир Лукьяненко‑старший, с другими странами никакой войны нет. В частности, НПО им. Фрунзе экспортировало продукцию в Беларусь, Иран, Болгарию, Китай, Казахстан, Индию, Азербайджан, Англию, ОАЭ, Швейцарию и пр. Почему сократились поставки в других, кроме России, направлениях?</p>
<p>По мнению Лукьяненко, главная причина падения экспорта  – некачественный менеджмент, нанятый мажоритарным владельцем. «С 2008 по 2013 год сменилось четыре директора предприятия и шесть директоров по продаже. Один хуже другого. Кто‑то был технически безграмотен, кто‑то понятия не имел о наших зарубежных клиентах, кто‑то строил теневые схемы, а кто‑то не выдерживал и увольнялся сам. Нового директора по безопасности я назвал бы директором по рейдерскому захвату. Многих из них отличает лишь преданность Григоришину. В целом завод стоит без загрузки, и даже речи нет о технической модернизации, отсюда и такой результат»,  – уверен Лукьяненко.</p>
<p>Как отмечает бывший руководитель предприятия, его последователи нарушили три главных правила: давать заказчикам адекватную цену, выполнять заказы вовремя и обеспечивать высокое качество. «Нарушение этих правил привело к срыву контрактов с Туркменией и Узбекистаном. Теперь нет заказов и от Азербайджана. От «Газпрома» не было заказов еще до того, как начался конфликт, поскольку наш завод сорвал сроки поставок. Кроме того, Григоришин сократил ассортимент продукции»,  – рассказывает Лукьяненко.</p>
<p>Он также сетует, что новое руководство сделало ставку на газоперекачивающие агрегаты, хотя спрос на них нестабилен. «А самое неправильное в этом решении было то, что в условиях сланцевой революции и появления в Японии технологии добычи метана из газогидратов мы не можем быть вечно обеспеченными такими заказами. Так что о загрузке завода не может быть и речи»,  – считает Лукьяненко.</p>
<p>Выслушивать такие откровения экс‑президента завода на предмет кадровой некомпетентности Григоришина довольно непривычно. В начале 2000‑х ему удалось сформировать в «Энергетическом стандарте» блестящую менеджерскую команду, а сам Григоришин тогда говорил: «Я признателен советской системе образования за то, что она подготовила для меня отличных специалистов».</p>
<p>В 2012 году акции НПО им. Фрун­зе начал скупать Новинский. Спустя некоторое время Лукьяненко про­дал ему свой пакет. Глава «Смарт‑холдинга» намеревался довести свою долю до 40%, а затем и до контрольного пакета в ожидании контракта на модернизацию украинской газотранспортной системы.</p>
<p>Однако управленческая практика, царящая на предприятии, ставила крест на этих планах. И стала основанием для иска Новинского к Григоришину в Лондонском суде  – за нарушение акционерного соглашения.</p>
<p>В ноябре этого года фаза судебного разбирательства была завершена, решение суда ожидается в начале 2016‑го. Процесс был закрытым, а потому точная сумма иска неизвестна. По данным источников, она превышает $300 млн, а сторона Новинского оценивает шансы на победу крайне высоко.</p>
<p><strong>Российский след</strong></p>
<p>Построение большого бизнеса в РФ невозможно без покровительства российских правоохранителей, в частности ФСБ. А львиная доля экспорта «Энергетического стандарта» приходится именно на РФ. В собственности Григоришина есть несколько российских компаний, которые он использует для импорта и вывода денег из Украины.</p>
<p>После аннексии Крыма и оккупации Донбасса часть украинских активов Григоришина оказались на территории, подконтрольной России, в частности Луганское энергетическое объединение и Севастопольская ТЭЦ. Сам Григоришин заявляет, что в Луганске бизнеса у него практически нет, однако нет и данных о том, что он лишился своей собственности, что случилось со многими другими украинскими компаниями.</p>
<p>Возможно, это произошло не без помощи российских властей, с которыми бизнесмен имеет тесные связи. Благодаря этим связям он в свое время даже претендовал на пост главы РАО ЕЭС. Но в Москве, судя по всему, на Григоришина были другие планы. Интерес для Белокаменной представляет перспектива политической карьеры Григоришина в Украине, особенно с учетом его близости с Порошенко. Ведь именно глава АП, в кресло которого он метит, имеет возможность влиять на кадровые решения в украинских верхах, куда Москва мечтает внедрить свои креатуры.</p>
<p><strong>Олег Кильницкий, <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Национальное бюро расследований Украины</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/2501/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Хто дає покататися генпрокурору Шокіну на мерседесі вартістю 570 тис євро? Розслідування</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/2405</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/2405#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 12 Nov 2015 06:00:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia.org]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Шокін Віктор]]></category>
		<category><![CDATA[Mercedes Benz]]></category>
		<category><![CDATA[Mercedes S600 L]]></category>
		<category><![CDATA[Євген Черняк]]></category>
		<category><![CDATA[броньований мерседес]]></category>
		<category><![CDATA[БЦ Гулівер]]></category>
		<category><![CDATA[Віктор Шокін]]></category>
		<category><![CDATA[Генпрокурор]]></category>
		<category><![CDATA[Мерседес]]></category>
		<category><![CDATA[Новинский]]></category>
		<category><![CDATA[Олексій Тамразов]]></category>
		<category><![CDATA[Полищук]]></category>
		<category><![CDATA[розслідування]]></category>
		<category><![CDATA[Суркис]]></category>
		<category><![CDATA[Тариел Васадзе]]></category>
		<category><![CDATA[ТОВ "СД Транс"]]></category>
		<category><![CDATA[ТОВ "Торгово-фінансова фірма "Сантіс"]]></category>
		<category><![CDATA[ТОВ "Українська дистрибуційна компанія"]]></category>
		<category><![CDATA[ТОВ "Футбольний клуб "Динамо Київ"]]></category>
		<category><![CDATA[Эльдорадо]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=2405</guid>
		<description><![CDATA[&#160; Бізнесмен та громадський діяч Олексій Тамразов на своїй сторінці у Фейсбуці поділився інформацію щодо власного розслідування на тему «Хто дає Шокіну мерседес?» Раніше у ЗМІ з&#39;явилася інформація, що Генеральний прокурор України Віктор Шокін їздить на Mercedes-Benz вартістю не менше 570 тис євро. Як написав Олексій Тамразов, зі слів помічника Шокіна юридична компанія дала авто]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2015/11/Shokin-Viktor-avto1-500x281.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-2406" alt="Shokin-Viktor-avto1-500x281" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2015/11/Shokin-Viktor-avto1-500x281.jpg" width="500" height="281" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Бізнесмен та громадський діяч Олексій Тамразов на своїй сторінці у Фейсбуці поділився інформацію щодо власного розслідування на тему «Хто дає Шокіну мерседес?»</p>
<p>Раніше у ЗМІ з&#39;явилася інформація, що Генеральний прокурор України Віктор Шокін їздить на Mercedes-Benz вартістю не менше 570 тис євро.</p>
<p>Як написав Олексій Тамразов, зі слів помічника Шокіна юридична компанія дала авто в оренду.<br />
<span id="more-2405"></span></p>
<p>Олексій Тамразов виявив, що в Україну з другої половини 2014 (зі старту випуску цієї моделі в броньованому виконанні), завезено сім (броньованих) Mercedes S600 L в кузові W222.  Втім, за даними митниці,  їх п&#39;ять.</p>
<p>Два автомобілі зареєстровані на ТОВ "Футбольний клуб «Динамо Київ» — братів Суркісів.</p>
<p>Один автомобіль зареєстрований на ТОВ "Торгово-фінансова фірма «Сантіс»- депутата Новинського.</p>
<p>Один автомобіль зареєстрований на ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» — Євгена Черняка, власника компанії «Global spirits».</p>
<p>Два автомобілі зареєстровані на маловідому транспортну компанію ТОВ «СД Транс», що має відношення до власника мережі Ельдорадо, БЦ Гулівер і банку «Михайлівський» — Поліщука.</p>
<p>І нарешті останній мерседес зареєстрований на СП ТОВ «Автомобільний дім Україна-Мерседес Бенц» Таріела Васадзе, — написав громадський діяч.</p>
<p>Олексій Тамразов повідомив, що з власників автомобілей використовують мерседеси самі — Суркіси, Новинський, Черняк.</p>
<p>"Залишилося перевірити три Мерседеси. Машина, на якій їздить Шокін має світлий (бежевий) салон. Ми перевірили комплектації за номером кузова, і з трьох машин залишилося дві. Одна з двох компанії «ЗД Транс» держ. номер АА 1001 ОІ, і одна Васадзе, держ номер АА 2348ОЕ. Ми телефонували і в ЗД Транс і на Мерседес, природно, ніхто в оренду такі машини не дає (офіційно), — написав громадський діяч.</p>
<p>Олексій Тамразов зазначає, що зі слів помічника Шокіна, юридична компанія дала автівку в оренду. Втім, таких власників не виявилося.</p>
<p>"Зі слів самого Шокіна, в оренду дала компанія, яка дає в оренду такі автомобілі. Але й таких не виявилося. Ми перевірили по своїх каналах і з&#39;ясували, що в гаражі Васадзе такої машини немає. Вона була поставлена ​​на облік і віддана «кудись в уряд». З іншого джерела кажуть, що віддана якомусь прокурору. З&#39;ясувати хто використовує мерседес ЗД-трансу нам не вдалося. Я не знаю на 100% який із двох мерсів використовує Шокін, може у нього їх два, — жартує Тамразов.</p>
<p>Громадський діяч зазначив,  що якби офіційний продавець мерседесів в Німеччині дав би Генпрокурору Німеччини броньований мерседес за 350 євро на місяць, то напевно покарали б обох.</p>
<p>«Або якби будь-яка компанія в Німеччині взяла кредит на купівлю мерса за яким лише відсотків — 10 тис євро на місяць, та дала б Генпрокурору Німеччині за ті ж 350 євро на місяць, то теж були б покарані», — написав Тамразов.</p>
<p>«І ніякими голосуваннями з України Європу не зробити, поки таке сходить з рук. P.S. В личку прийшло повідомлення, що мерс ЗД-трансу зі світлим салоном з початку року нікуди не виїжджав», — резюмував написане Олексій Тамразов.</p>
<p><strong>Юлія Турбаєвська, <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Національне бюро розслідувань України</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/2405/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Цыплаков с большой дороги или как друг Януковича-младшего страну грабит</title>
		<link>http://hryvnia.org/archives/900</link>
		<comments>http://hryvnia.org/archives/900#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Dec 2013 10:38:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[hryvnia]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Дайджест]]></category>
		<category><![CDATA[Ferrari Team Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[FSO Nigerian Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Zuma Steel West Africa Limited]]></category>
		<category><![CDATA[Александр Бригинец]]></category>
		<category><![CDATA[Віктор Медведчук]]></category>
		<category><![CDATA[Вадим Копылов]]></category>
		<category><![CDATA[ЗАО "Донбассинвестгруп"]]></category>
		<category><![CDATA[Игорь Деревлев]]></category>
		<category><![CDATA[Индустриальный союз Донбасса]]></category>
		<category><![CDATA[Инносент Эзума]]></category>
		<category><![CDATA[Кирилл Шевченко]]></category>
		<category><![CDATA[Медведчук]]></category>
		<category><![CDATA[Металл Юніон]]></category>
		<category><![CDATA[Нестор Шуфрич]]></category>
		<category><![CDATA[Нефтегаздобыча]]></category>
		<category><![CDATA[Николай Рудьковский]]></category>
		<category><![CDATA[Олег Семинский]]></category>
		<category><![CDATA[ООО «Р.Т.С.»]]></category>
		<category><![CDATA[ООО «Скат-ПКБ»]]></category>
		<category><![CDATA[ООО «Трейд групп стиль»]]></category>
		<category><![CDATA[ПАО «Нафтогазвидобування»]]></category>
		<category><![CDATA[Петр Порошенко]]></category>
		<category><![CDATA[Пивденкомбанк]]></category>
		<category><![CDATA[Промінвеставтоматика]]></category>
		<category><![CDATA[Ринат Ахметов]]></category>
		<category><![CDATA[Руслан Цыплаков]]></category>
		<category><![CDATA[стальной прокат]]></category>
		<category><![CDATA[Суркис]]></category>
		<category><![CDATA[Татьяна Проскурня]]></category>
		<category><![CDATA[Терра Банк]]></category>
		<category><![CDATA[Турболінкс]]></category>
		<category><![CDATA[Турботрейд]]></category>
		<category><![CDATA[Укртрансгаз]]></category>
		<category><![CDATA[Укртурборемонт]]></category>
		<category><![CDATA[Цыплаков]]></category>
		<category><![CDATA[Эдуард Ставицкий]]></category>
		<category><![CDATA[Яков Проскурня]]></category>
		<category><![CDATA[Янукович]]></category>
		<category><![CDATA[Янукович-младший]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://hryvnia.org/?p=900</guid>
		<description><![CDATA[В топ расследований о деятельности президента Украины Виктора Януковича и его «Семьи», вошел материал о том, как сотни миллионов государственных гривен компания «Укртрансгаз» пустила через «прокладку» друга сына президента Руслана Цыплакова. Компромата на Цыплакова пока еще не так много, как на его «семейных» друзей, согласно данным оперативно-розыскной деятельности МВД, толстая «папочка» на него уже давно]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2013/11/CiplakovYanuk-mol11.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-866" alt="CiplakovYanuk-mol1" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2013/11/CiplakovYanuk-mol11.jpg" width="300" height="215" /></a>В топ расследований о деятельности президента Украины Виктора Януковича и его «Семьи», вошел материал о том, как сотни миллионов государственных гривен компания «Укртрансгаз» пустила через «прокладку» друга сына президента Руслана Цыплакова.</p>
<p>Компромата на Цыплакова пока еще не так много, как на его «семейных» друзей, согласно данным оперативно-розыскной деятельности МВД, толстая «папочка» на него уже давно лежит в ведомственных сейфах. О первых, «черных» (по всем параметрам) делах бизнесмена мы и расскажем в первой части публикации. Будучи особо приближенным к  Виктору Януковичу-младшему, Рулан Цыплаков, вундеркинд донецкого предпринимательства, сумел за считанные годы превратиться в миллионера. Только этим и можно объяснить столь стремительный взлет «молодого дарования».<br />
<span id="more-900"></span></p>
<p>Это сейчас Цыплаков раздает советы по укреплению экономики, оттоку гривневых депозитов и прочем. Конечно, вряд ли сам Цылпаков причастен к текстам, что подписаны его именем. Но для простого донецкого пацана, путь Цыплкаова — пример для подражания. За очень короткий промежуток времени, «Цыпа» превратился из гопника в олигарха. «Донецкая мечта» в действии.</p>
<p>Итак,  Цыплаков, родился в Донецком крае в 1975 году. Магистр управления персоналом и экономики труда. Непогашенную судимость не имеет.</p>
<p>Среди первых компаний, что основал Руслан Цыплаков, числится киевское ООО «Р.Т.С.» (офциально зарегистрировано в 2006 году, специализация -  посредничества). В 2007 году Цыплаков уже был среди учредителей ЗАО «Донбассинвестгруп» (сейчас называется «Металл Юнион»). К конце 2011 года, у Цыплакова находилось на руках 99,2985% акций «Металл Юниона». Уставной капитал предприятия «Металл Юнион» — 75 миллионов гривен.</p>
<p>С 2008 г. Цыплаков есть совладельцем «Південкомбанк». При участии «Цыпы» в 2008 году в Донецке  создалась компания «Глобус-плюс», занимающаяся торговлей недвижимостью.  Хобби Цыплакова недешевое — он является гонщиком в Ferrari Team Ukraine. Очень почетным президентом команды является Виктор Янукович-младший (Цыплаков и Янукович — совладельцы команды).</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2013/11/Ciplakov-Ruslan11.jpg"><img class="aligncenter size-full wp-image-847" alt="Ciplakov-Ruslan11" src="http://hryvnia.org/wp-content/uploads/2013/11/Ciplakov-Ruslan11.jpg" width="500" height="312" /></a></p>
<p>Кстати, тот же «Пивденкомбанк» недавно засветился и в антирейтинге «Форбса» — стал третим в топ-8 украинских банков с раздутыми показателями. Активы банка по состоянию 01.07.2012 г. были 5,4 млрд гривен. Среди них «другие финансовые активы» – 30,4%. Т.е. Около трети активов банка «Цыпы» — воздух.</p>
<p>Летом 2012 года Цыплаков прикупил еще одно финансовое учреждение – «Терра Банк», который ранее принадлежал экс-заместителю минфинансов Вадиму Копылову и экс-председателю правления ГИУ (Государственного ипотечного учреждения) Кириллу Шевченко. До того структура была под нынешним министром финансов Юрием Колобовым.</p>
<p>У «Цыпы» есть брат Сергей. Братец умудрился даже выжить с земли закарпатцев. Скандал около земель Писаного камня имел место в прошлом году. Но вернемся к Цыплакову.</p>
<p>В начале 2008 года Цылпаков «засветился» в деле об избиении своего делового партнера, в вымогательстве денег и в попытке завладеть чужой собственностью, а также в покушение на убийство. Жертвой стал лидер нигерийской диаспоры в Украине Инносент Эзума. Африканец был особо жестоко избит 23 октября 2007 года все в том же Донецке. Тогда неизвестные ворвались в офис Эзума и избили того до потери сознания.</p>
<p>Спустя три дня, трое неизвестных еще раз избили Эзуму, в этот раз на территории донецкой больницы, где нигериец лечился после певрого «свидания». Повторное нападение сопровождалось применением стальной арматуры. Африканца фактически добивали. Закончилась экзекуция стрельбой из автомата, но Инносента отбили сотрудники «Титана».</p>
<p>Инносент Эзума сразу обратился в райуправления милиции и в местную прокуратуру, заявив о совершенных преступлениях. Но тогда и милиция, и донецкая прокуратура отказали Эзуме в возбуждении уголовных дел. Нигериец указывал в своих заявлениях, что причастны к нападению — бывший партнер  по бизнесу Игорь Деревлев, а также его подельника Цыплаков.</p>
<p>На пике разгоревшегося скандала Деревлев, тот самый подельник Цыплакова, встречно обвинил в нападении Эзуму, тоже с попыткой убийства. Как говорит Деревлев, это было во время личной встречи с нигерийцем 28 апреля 2008 года. Зато уже заявление украинца было оперативно рассмотрено правоохранителями — прокуратура 12 мая быстренько возбудила уголовное дело. Эзуму почти сразу арестовали. Посольство Нигерии тогда протестовало, да что толку...</p>
<p>Причина неприятностей, что постигли Инносента Эзуму в нашей стране заключалась в его же собственности, а именно в компании FSO Nigerian Limited,  в которой соучредителями были уже вспоминавшийся выше Игорь Деревлев (75%) и сам Инносент Эзума (25%).  В 2005 году была создана другая компания, нацеленная на Нигерию — Zuma Steel West Africa Limited. Предприятие должно было заниматься производством сталепроката на базе полуразрушенного сталеплавильного завода. Нигериец Эзума тогда возглавил предприятие.</p>
<p>Металлургическое производство в самой Нигерии компания Zuma Steel откупила в том же 2005 году приблизительно за 6,2 миллиона долларов США. В то время украинский завод не работал, потому для запуска Jos Steel Rolling (еще одной компании авторства нигерийца и украинца) пришлось провести реконструкцию завода и оборудования, стоимостью почти в $7,8 млн...</p>
<p>Инвестиции были двухсторонними: с одной стороны — Инносент Эзума от Нигерии, с другой — корпорация «Индустриальный союз Донбасса». Изначально завод должен был выпускать стальной прокат (до 210 тысяч тонн проката стали ежегодно, с увеличением мощностей  до 450 тысяч тонн). Предприятие сразу планировало создание 680 рабочих мест, при увеличении в планах числа работников до полутора тысяч. Первую стальную партию Jos Steel Rolling торжественно благословил лично президент Нигерии...</p>
<p>Правда, в конце следующего года украинские инвесторы, в силу недостатка сырьевой базы, отказалась от планов развития и увеличения мощностей сталепрокатного производства в дружественной Нигерии и «стимулировали» FSO Nigerian Limited выкупить свою долю. Эзума попросил подыскать местных инвесторов, желающих вложить в предприятие. Деревлев предложил своего старого приятеля, донецкого бизнесмена Руслана Цыплакова. Специализацией «Цыпы» тогда  был экспорт металлолома под видом давальческого сырья за украинскую границу, с возвратом НДС (на чем, собственно, и делались основные прибыли).</p>
<p>Цыплаков выставил ряд своих условий. Он решил назначить себя директором совместной украино-нигерийской компании. А FSO Nigerian Limited отдавала бы уже Цыплакову лицензию на добычу ископаемых в Нигерии. От Инносента Эзумы потребовали оформление его доли на себа самого как на физлицо.</p>
<p>Последнее предложение не подошло африканцу. Он наотрез отказался, понимал еще тогда, кто такие «донецкие». Ведь в случае убийста Эзумы на его долю смогли претендовать в порядке первой очереди именно партнеры по бизнесу, а так (в случае, когда Эзума оформлен не как физлицо), его компания и собственность оставались под контролем  наследников.</p>
<p>Но никакие возражения Цыплаковым не принимались. «Цыпа» заявил, что сможет заставить Эзуму продать долю любой ценой. Если и от «доровольной» продажи Эзума откажется, то Цыплаков, по его словам, сможет получить долю активов у украинской группы в соствае Zuma Steel West Africa Limited без участия нагерийца и путем решений наших судов добиться  лицензии на добычу нигерийских ископаемых. Цыплаков, по словам африканца, заявил, что может и „устранить“ последнего как препятствие на счастливом пути к добыче таких полезных африканских ископаемых.</p>
<p>Захватывающие эпизоды, прямо как в американских боевиках, развернулись и на Африканском континенте. Сотрудники комапании Zuma Steel West Africa Limited сообщили своему руководителю Эзуме о том, что рейдеры из украинской группы все того же Цыплакова пытались захватить саму африканскую компанию. При том рейдеры прикрывались поддельным документом от украинской финансово-промышленной группы об увольнении Эзумы с поста директора. Правда, попытка такой „африканской революции“ не удалась — тут уже вмешалась нигерийская полиция. Да и африканская Фемида не была склонна к украинскому рейдеру — провести захват компании посредством местных судов у «Цыпы» не получилось.</p>
<p>По мнению Эзумы, вопрос контроля компании даже не в производственных активах, а именно в лицензии на разработку ископаемых в Нигерии. Эзума помимо прочего заявил, что и Деревлев, и Цыплаков — просто лишь «шестерки», а те, кто стоит за их спиной, т.е. заказчики, находятся в не называемой публично, но всем известной украинской группировке, контролирующей 75% в совместном их бизнесе.</p>
<p>В январь 2013 года Цыплаков пытался отнять ПАО «Нафтогазвидобування» у Нестора Шуфрича и Николая Рудьковского. «Нефтегаздобыча» — крупнейшее частное предприятие в отрасли газодобычи в Украине (официальная выручка в 2011 г. составила 1,23 млрд грн).</p>
<p>Предыстория конфликта такова. Известные депутаты ВР Нестор Шуфрич и Николай Рудьковский «на двоих» контролировали ПАО. Причем Н. Шуфрич стал собственником доли прежнего акционера компании — Петра Порошенко, который в 2000-м вдрызг разругался с Виктором Медведчуком и братьями Суркис и был, по сути, выброшен из компании (и сегодня бытует мнение, что  «Нафтогазвидобування» вплоть до конца 2012 года на самом деле контролировал Виктор Медведчук, прикрывшись Шуфричем и Рудьковским).</p>
<p>Был еще и миноритарный совладелец компании — ее директор Олег Семинский, которого накануне захвата предприятия неизвестные выкрали и увезли в неизвестном направлении — вероятно, убили, тем самым «обезглавив» предприятие. Дело, понятно, не раскрыто.</p>
<p>Позже депутат ВР от «Батькивщины» Александр Бригинец сообщил, что «регионал» Шуфрич прямо на заседании в Кабмине обвинил министра энергетики Эдуарда Ставицкого в незаконном приостановлении лицензии «Нафтогазвидобування» и вымогательстве 30% доли предприятия за возобновление лицензии.</p>
<p>После этого инцидента в «Нефтегаздобычи» вдруг сменились охранная фирма и глава правления. «На стражу» заступило ООО «Скат-ПКБ» — охранное предприятие, принадлежащее Цыплакову. А главой правления стал некто Яков Проскурня, супруга которого, Татьяна Проскурня, является членом правления «Металл Юнион» все того же Цыплакова.</p>
<p>Параллельно с этим 15 января Окружной административный суд Киева приостановил действие приказа Госслужбы геологии и недр от 22 ноября 2012 года № 565, который останавливал действие разрешений «Нефтегаздобычи» на разработку Семиренковского газового и Мачуского газоконденсатного месторождений. То есть деятельность компании по газодобыче была разблокирована.</p>
<p>Спустя некоторое время Р. Цыплаков обвинил одного из акционеров «Нефтегаздобычи», Николая Рудьковского, в попытке захвата этого предприятия. О чем официально сообщила пресс-служба «Металл Юнион». Подтвердил причастность Цыплакова к конфликту и сам Шуфрич: «Нас с Цыплаковым связывают многолетние товарищеские отношения, которые стали особенно тесными еще в 2005 году. Я обращался к фирме Цыплакова для обеспечения юридического сопровождения проведения мероприятий, связанных с предотвращением попытки рейдерского захвата компании „Нефтегаздобыча“ после исчезновения ее директора Олега Семинского».</p>
<p>Как бы там ни было, но Р. Цыплакову (и тем, кто за ним стоят) этот кусок оказался не по зубам. В ситуацию вмешался кто-то очень влиятельный, для кого «друг сына президента» напару с сыном президента был всего лишь досадной помехой. В итоге ситуацию «разрулили изящно: собственником 25-процентной доли «Нефтегаздобычи» стал... Ринат Ахметов.</p>
<p>В феврале 2013 года Руслан Цыплаков и Янукович-младший «выдоили» из «Укртарнсгаза» почти 2,5 миллиарда гривен.</p>
<p>Компании «Турболинкс», «Укртурборемонт», «Турботрейд» и «Проминвеставтоматика» начали выигрывать тендеры «Укртрансгаза». В результате проведенного журналистского расследования было установлено, что большинство денег от тендеров уходило на счета ООО «Трейд групп стиль». Фирма зарегистрирована в киевской компании «Виртуальный офис». Номер телефона, который организатор схемы оставил при регистрации фирмы, принадлежит донецкому отделению «Південкомбанка» Цыплакова.</p>
<p>в 20-х числах октября 2013 года в «Вестнике госзакупок» появилось сообщение, согласно которому публичное акционерное общество «Укртрансгаз», оператор газотранспортной системы страны, повторно объявило тендер на закупку 3 млрд куб. м природного газа «для обеспечения производственно-технологических и собственных нужд». Согласно этому сообщению, газ должен поставляться ежемесячно в объеме использования газа покупателем в ноябре-декабре 2013-го и в 2014 году на границе Украины и других стран или в пунктах измерения газа в ПХГ. Тендерные предложения принимаются до 21 ноября 2013 года.</p>
<p>Интересно, что этот тендер должны были провести еще в сентябре, но не срослось. Теперь его снова отменили. Официальная версия: на тендер не было подано минимально необходимых двух заявок.</p>
<p>Как показывает предыдущий опыт, сделка таки будет проведена, если не в виде тендера, то по процедуре закупки у одного участника. Кто претендует стать поставщиком «Укртрансгаза» и счастливым обладателем нескольких «лишних» сотен миллионов долларов, мы напишем в следующих публикациях.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Инна Нефедова, <a href="http://nacburo.org/" target="_blank">Национальное бюро расследований Украины</a></strong></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://hryvnia.org/archives/900/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
